https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B9+%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0 2026-07-11T17:50:51Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 2013-11-30T13:48:45Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' Існує велика кількість визначень молитви , які не в усьому збігаються один з одним. Проте , можна припустити , що таке визначення буде прийнятним для носіїв різних точок зору:'' молитва'' - « важлива частина духовного життя віруючої людини » , звернення « людини до Бога , богам , святим , ангелам , духам , персоніфікованим природним силам , взагалі Вищому Суті або його посередникам » , найважливіше прояв громадської та приватної релігійного життя в словесній або уявної формі, підрозділяється « на славослів'я , прохання і подяки » . '''<br /> <br /> '''Молитва''' – це розмова з Богом. Вона необхідна для нас так само, як повітря і їжа. У нас все від Бога і немає нічого свого: життя, здібності, здоров'я, їжа, все це дається нам Богом. Тому в радості і в смутку, при потребі чи з подякою ми повинні звертатися до Бога.Саме молитва дозволяє відчути радість присутності Бога в нашому житті. Бог поважає та цінить не кількість промовлених молитов, чи їх риторику, вишуканість, мелодійність, чи логічність, а щирість та відкритість наших сердець до молитви, до розмови з Богом. Ми не повинні обмежуватися лише тим часом, коли стоїмо у храмі навпроти ікони чи образу, чи читаючи Святе Письмо. Молитва може повсякденно проникати в усі закутки нашого життя, це нелегка праця, але той, хто намагається молитися постійно, отримує допомогу з небес.'''<br /> <br /> Іншими словами , відповідно до запропонованого визначення , молитва передбачає наявність віри в існування , поряд з видимим , невидимого світу і являє собою звернення ( здійснюване громадським або приватним чином ) до його представників , словесне або уявне , з проханням , подякою або прославленням .<br /> З цього визначення зрозуміло , що молитви можуть бути як громадськими , так і приватними . Дана обставина робить можливими громадські богослужіння.<br /> Наявність у молитви словесної форми означає можливість записати її . До отриманих записів ( текстам молитов ) також застосовують найменування « молитва» . Тексти молитов можуть бути зібрані в спеціальні книги , призначені як для громадських богослужінь ( богослужбові книги) , так і для приватного використання ( молитовники , інакше звані молитовниками ) .<br /> Молитви можуть відрізнятися за змістом і бути хвалебними , подячними , прохальними. Крім того , іноді окремо виділяють такі види молитов , як покаянні і ходатайственной.<br /> <br /> <br /> Люди молилися Богу, починаючи від Адама, але цікаво помітити, що навіть у<br /> Законі Мойсея був заповіді чи конкретних вказівок про молитву. навіть<br /> старозавітні пророки не багато говорять про молитовних обов'язки<br /> віруючого. Але Христос, як ніхто інший, надавав молитві величезне<br /> значення. Він вчить молитися і. Нам потрібно молитися, і нам всім потрібно<br /> вчитися молитися - ефективно, цілеспрямовано, по-біблійному.<br /> <br /> Однією з основних молитв вважається &quot;Отче наш&quot;<br /> <br /> '''(Баглай Ганна)'''<br /> [[Категорія:Мо]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-30T13:43:47Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ''' Найдавніші літописи '''<br /> <br /> '''Повість минулих літ '''(Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.'''<br /> <br /> ''' Галицько-Волинський літопис.'''' (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:351px-LavrentyevskayaLetopis.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> '''(Баглай Ганна)'''<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 2013-11-29T10:45:58Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' Існує велика кількість визначень молитви , які не в усьому збігаються один з одним. Проте , можна припустити , що таке визначення буде прийнятним для носіїв різних точок зору:'' молитва'' - « важлива частина духовного життя віруючої людини » , звернення « людини до Бога , богам , святим , ангелам , духам , персоніфікованим природним силам , взагалі Вищому Суті або його посередникам » , найважливіше прояв громадської та приватної релігійного життя в словесній або уявної формі, підрозділяється « на славослів'я , прохання і подяки » . '''<br /> <br /> '''Молитва''' – це розмова з Богом. Вона необхідна для нас так само, як повітря і їжа. У нас все від Бога і немає нічого свого: життя, здібності, здоров'я, їжа, все це дається нам Богом. Тому в радості і в смутку, при потребі чи з подякою ми повинні звертатися до Бога.Саме молитва дозволяє відчути радість присутності Бога в нашому житті. Бог поважає та цінить не кількість промовлених молитов, чи їх риторику, вишуканість, мелодійність, чи логічність, а щирість та відкритість наших сердець до молитви, до розмови з Богом. Ми не повинні обмежуватися лише тим часом, коли стоїмо у храмі навпроти ікони чи образу, чи читаючи Святе Письмо. Молитва може повсякденно проникати в усі закутки нашого життя, це нелегка праця, але той, хто намагається молитися постійно, отримує допомогу з небес.'''<br /> <br /> Іншими словами , відповідно до запропонованого визначення , молитва передбачає наявність віри в існування , поряд з видимим , невидимого світу і являє собою звернення ( здійснюване громадським або приватним чином ) до його представників , словесне або уявне , з проханням , подякою або прославленням .<br /> З цього визначення зрозуміло , що молитви можуть бути як громадськими , так і приватними . Дана обставина робить можливими громадські богослужіння.<br /> Наявність у молитви словесної форми означає можливість записати її . До отриманих записів ( текстам молитов ) також застосовують найменування « молитва» . Тексти молитов можуть бути зібрані в спеціальні книги , призначені як для громадських богослужінь ( богослужбові книги) , так і для приватного використання ( молитовники , інакше звані молитовниками ) .<br /> Молитви можуть відрізнятися за змістом і бути хвалебними , подячними , прохальними. Крім того , іноді окремо виділяють такі види молитов , як покаянні і ходатайственной.<br /> <br /> <br /> Люди молилися Богу, починаючи від Адама, але цікаво помітити, що навіть у<br /> Законі Мойсея був заповіді чи конкретних вказівок про молитву. навіть<br /> старозавітні пророки не багато говорять про молитовних обов'язки<br /> віруючого. Але Христос, як ніхто інший, надавав молитві величезне<br /> значення. Він вчить молитися і. Нам потрібно молитися, і нам всім потрібно<br /> вчитися молитися - ефективно, цілеспрямовано, по-біблійному.<br /> <br /> Однією з основних молитв вважається &quot;Отче наш&quot;<br /> [[Категорія:Мо]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 2013-11-29T10:44:54Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' Існує велика кількість визначень молитви , які не в усьому збігаються один з одним.<br /> Проте , можна припустити , що таке визначення буде прийнятним для носіїв різних точок зору:'' молитва'' - « важлива частина духовного життя віруючої людини » , звернення « людини до Бога , богам , святим , ангелам , духам , персоніфікованим природним силам , взагалі Вищому Суті або його посередникам » , найважливіше прояв громадської та приватної релігійного життя в словесній або уявної формі, підрозділяється « на славослів'я , прохання і подяки » . '''<br /> <br /> '''Молитва''' – це розмова з Богом. Вона необхідна для нас так само, як повітря і їжа. У нас все від Бога і немає нічого свого: життя, здібності, здоров'я, їжа, все це дається нам Богом. Тому в радості і в смутку, при потребі чи з подякою ми повинні звертатися до Бога.Саме молитва дозволяє відчути радість присутності Бога в нашому житті. Бог поважає та цінить не кількість промовлених молитов, чи їх риторику, вишуканість, мелодійність, чи логічність, а щирість та відкритість наших сердець до молитви, до розмови з Богом. Ми не повинні обмежуватися лише тим часом, коли стоїмо у храмі навпроти ікони чи образу, чи читаючи Святе Письмо. Молитва може повсякденно проникати в усі закутки нашого життя, це нелегка праця, але той, хто намагається молитися постійно, отримує допомогу з небес.'''<br /> <br /> Іншими словами , відповідно до запропонованого визначення , молитва передбачає наявність віри в існування , поряд з видимим , невидимого світу і являє собою звернення ( здійснюване громадським або приватним чином ) до його представників , словесне або уявне , з проханням , подякою або прославленням .<br /> З цього визначення зрозуміло , що молитви можуть бути як громадськими , так і приватними . Дана обставина робить можливими громадські богослужіння.<br /> Наявність у молитви словесної форми означає можливість записати її . До отриманих записів ( текстам молитов ) також застосовують найменування « молитва» . Тексти молитов можуть бути зібрані в спеціальні книги , призначені як для громадських богослужінь ( богослужбові книги) , так і для приватного використання ( молитовники , інакше звані молитовниками ) .<br /> Молитви можуть відрізнятися за змістом і бути хвалебними , подячними , прохальними. Крім того , іноді окремо виділяють такі види молитов , як покаянні і ходатайственной.<br /> <br /> <br /> Люди молилися Богу, починаючи від Адама, але цікаво помітити, що навіть у<br /> Законі Мойсея був заповіді чи конкретних вказівок про молитву. навіть<br /> старозавітні пророки не багато говорять про молитовних обов'язки<br /> віруючого. Але Христос, як ніхто інший, надавав молитві величезне<br /> значення. Він вчить молитися і. Нам потрібно молитися, і нам всім потрібно<br /> вчитися молитися - ефективно, цілеспрямовано, по-біблійному.<br /> <br /> Однією з основних молитв вважається &quot;Отче наш&quot;<br /> [[Категорія:Мо]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 2013-11-29T10:24:20Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>'''Молитва - ''' Існує велика кількість визначень молитви , які не в усьому збігаються один з одним.<br /> Проте , можна припустити , що таке визначення буде прийнятним для носіїв різних точок зору: молитва - « важлива частина духовного життя віруючої людини » [ 1 ] , звернення « людини до Бога , богам , святим , ангелам , духам , персоніфікованим природним силам , взагалі Вищому Суті або його посередникам » [ 3 ] , найважливіше прояв громадської та приватної релігійного життя в словесній або уявної формі [ 4 ] , підрозділяється « на славослів'я , прохання і подяки » [ 5 ] .<br /> '''. <br /> [[Категорія:Мо]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 2013-11-29T09:53:59Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>'''Молитва - ''' '''. <br /> [[Категорія:Мо]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 2013-11-29T09:53:24Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>'''Молитва - '''МВ. (КС. 1902. X. 156. '''Молитовка'''. <br /> [[Категорія:Мо]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-29T09:24:15Z

<p>Баглай Ганна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ''' Найдавніші літописи '''<br /> <br /> '''Повість минулих літ '''(Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.'''<br /> <br /> ''' Галицько-Волинський літопис.'''' (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:351px-LavrentyevskayaLetopis.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-29T08:57:08Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ''' Найдавніші літописи '''<br /> <br /> '''Повість минулих літ '''(Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.'''<br /> <br /> ''' Галицько-Волинський літопис.'''' (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-29T08:55:38Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ''' Найдавніші літописи '''<br /> <br /> ''' Повість минулих літ (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.)'''<br /> <br /> ''' Галицько-Волинський літопис. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-29T08:54:25Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ''' Найдавніші літописи '''<br /> <br /> Повість минулих літ<br /> Повість минулих літ (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.)<br /> <br /> Галицько-Волинський літопис. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-29T08:53:22Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> ''' Найдавніші літописи '''<br /> <br /> Повість минулих літ<br /> Повість минулих літ (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.)<br /> <br /> Галицько-Волинський літопис. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-29T08:50:48Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> ''' Найдавніші літописи '''<br /> Повість минулих літ (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.)<br /> <br /> Галицько-Волинський літопис. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-29T08:50:10Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> ''' Найдавніші літописи '''<br /> <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-29T08:47:44Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> '''Найдавніші літописи '''<br /> Повість минулих літ (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.)<br /> <br /> Галицько-Волинський літопис. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:351px-LavrentyevskayaLetopis.jpg 2013-11-29T08:44:30Z

<p>Баглай Ганна: Баглай Ганна завантажив нову версію «Файл:351px-LavrentyevskayaLetopis.jpg»</p> <hr /> <div>351px-LavrentyevskayaLetopis.jpg</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T21:04:26Z

<p>Баглай Ганна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> '''Найдавніші літописи '''<br /> <br /> &quot;Повість минулих літ&quot;. (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.)<br /> <br /> &quot;Галицько-Волинський літопис&quot;. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T21:02:58Z

<p>Баглай Ганна: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> '''Найдавніші літописи '''<br /> <br /> &quot;Повість минулих літ&quot;. (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.)<br /> <br /> &quot;Галицько-Волинський літопис&quot;. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [351px-LavrentyevskayaLetopis.jpg.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:351px-LavrentyevskayaLetopis.jpg 2013-11-28T21:01:51Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>351px-LavrentyevskayaLetopis.jpg</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:351px-LavrentyevskayaLetopis.jpg 2013-11-28T21:01:14Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div></div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:55:51Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> '''Найдавніші літописи '''<br /> <br /> &quot;Повість минулих літ&quot;. (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.)<br /> <br /> &quot;Галицько-Волинський літопис&quot;. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:54:44Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> '''Найдавніші літописи '''<br /> <br /> ''' 1.&quot;Повість минулих літ&quot;. (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.)<br /> <br /> ''' 2. &quot;Галицько-Волинський літопис&quot;. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:53:32Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> '''Найдавніші літописи '''<br /> <br /> 1.&quot;Повість минулих літ&quot;. (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.)<br /> <br /> 2. &quot;Галицько-Волинський літопис&quot;. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:51:51Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> '''Найдавніші літописи '''<br /> <br /> 1. &quot;Повість минулих літ&quot;. (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.)<br /> <br /> 2. &quot;Галицько-Волинський літопис&quot;. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:50:11Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки. <br /> <br /> Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам'ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей. <br /> <br /> Всесвітньо відоме ім'я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об'єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.<br /> <br /> Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об'єднання руських земель, які творили в ім'я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. <br /> <br /> Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов'янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей. <br /> <br /> Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам'ятками наших предків. <br /> <br /> '''Найдавніші літописи '''<br /> 1. &quot;Повість минулих літ&quot;. (Цей літопис створив на основі попередніх зведень чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Хронологічний виклад охоплює період із 852 до 1113 року. Починається літопис легендою про всесвітній потоп, далі розповідається про походження слов'ян, їх розселення, заснування Києва.) <br /> 2. &quot;Галицько-Волинський літопис&quot;. (У літописі подано відомості про боротьбу за престол у Галичі між князями, їх боротьба зі спільними ворогами. Яскраво описав літописець хоробрість князя Данила та його дружини в бою з татарами.) <br /> <br /> '''Козацькі літописи'''<br /> Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII — поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб'янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700).<br /> В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.<br /> У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734. У 1765 Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751. Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 був, імовірно, Яків Лизогуб. 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI ст.<br /> Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Г. Боплан, К. Гаммердерфер, Й. Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та ін. За характером до літописів належать пам'ятки мемуарної літератури — щоденники-діаріуші А. Филиповича, М. Ханенка, Я. Марковича та ін. Анонімна «История русов», написана у кін. XVIII або на початку XIX ст. (опубл. 1846 О. Бодянським) з викладом подій від найдавніших часів до 1769, завершує давню літописно-повістеву традицію і є містком до нової української історичної науки, розпочатої «Історією Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (тт. 1-4).<br /> Літописи — цінне джерело для дослідження вітчизняної історії з давніх часів до XVIII ст. включно. Вони є важливими пам'ятками літератури. Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до народнорозмовної.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:44:22Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - ''' це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.'''<br /> <br /> <br /> ''' ІІ. Літо́пис — ''' історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.'''<br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - ''' цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. '''<br /> <br /> ''' Початки літописання '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:40:27Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І.''' Літопис ''' - це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.<br /> <br /> <br /> ''' ІІ.''' Літо́пис ''' — історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.<br /> <br /> <br /> ''' ІІІ.''' Літописи ''' - цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. <br /> <br /> ''''' Початки літописання '''''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:30:04Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.<br /> <br /> <br /> ''' ІІ.Літо́пис —історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.<br /> <br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;. <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:29:30Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.<br /> <br /> <br /> ''' ІІ.Літо́пис —історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.<br /> <br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;.) <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:24:14Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div> І. Літопис - це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.<br /> <br /> <br /> ІІ. Літо́пис — історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.<br /> <br /> <br /> ІІІ. Літописи - цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:22:55Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. '''Літопис''' - це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.<br /> <br /> <br /> ''' ІІ.'''Літо́пис''' — історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.<br /> <br /> <br /> ''' ІІІ. '''Літописи''' - цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;.<br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:20:16Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.<br /> <br /> <br /> ''' ІІ.Літо́пис —історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.<br /> <br /> <br /> ''' ІІІ. Літописи - цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;.) <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T20:19:26Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>''' І. Літопис - це опис важливих історичних подій, поданий у хронологічному порядку. Літописець найчастіше був учасником чи очевидцем подій. Літопис є історичним документом, бо в ньому зафіксовано відомості про битви, вчинки князів, напади ворогів, які літописець бачив сам. Одночасно літопис є і художнім твором, бо в ньому зустрічаємо багато легенд, художньо відображених подій.<br /> ''' ІІ.Літо́пис —історико-літературний твір у Київській Русі. Пізніше виникає на Україні, Росії та Білорусі. В ньому ведеться розповідь про важливі події, характеризується певна історична епоха,наводяться висловлювання відомих людей, описується їхнє ставлення до тих чи інших подій. Назва походить від структури літопису, де статті починались зі слів «в літо». Літописи — визначне явище духовного, суспільно-політичного і літературного життя народу.Їх більшість розповідає про походження східних слов'ян, зародження у них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини їх між собою та з іншими народами.<br /> ''' ІІІ. Літописи - цінні літературні пам'ятки. Вони писались образною, емоційною, яскравою мовою, багатою на оригінальні порівняння, епітети, метафори. До літописів та літописних оповідань ще й сьогодні часто звертаються письменники. На їх основі створено історичні романи Загребельного &quot;Диво&quot;, &quot;Роксолана&quot;, повість В. Малика &quot;Черлені щити&quot;.) <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T19:58:16Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>'''І. Літопис, -са, '''''м. '' <br /> '''ІІ. Літопис, -су, '''''м. ''Лѣтопись. <br /> У коді сторінки дописуємо текст <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 2013-11-28T19:50:51Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div>'''І. Літопис, -са, '''''м. ''Лѣтописецъ. ''Буде їх слава славна поміж земляками, поміж літописами, поміж усіма розумними головами. ''К. ЧР. 412. <br /> <br /> '''ІІ. Літопис, -су, '''''м. ''Лѣтопись. <br /> У коді сторінки дописуємо текст <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/літопис]] <br /> <br /> [[Категорія:Лі]]</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0 2013-11-28T19:13:03Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Hb4UOyW7X5E.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> Студентка Київського університету імені Бориса Грінченка<br /> ===ПІБ===<br /> Баглай Ганна Іванівна<br /> ===Спеціальність===<br /> Музичне мистецтво<br /> ===Група===<br /> ММб-1-13-4.од<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> annabaglaj@ukr.net<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hb4UOyW7X5E.jpg 2013-11-28T19:10:46Z

<p>Баглай Ганна: </p> <hr /> <div></div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0 2013-11-28T18:59:28Z

<p>Баглай Ганна: /* Електронна пошта */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> Студентка Київського університету імені Бориса Грінченка<br /> ===ПІБ===<br /> Баглай Ганна Іванівна<br /> ===Спеціальність===<br /> Музичне мистецтво<br /> ===Група===<br /> ММб-1-13-4.од<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> annabaglaj@ukr.net<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0 2013-11-28T18:57:32Z

<p>Баглай Ганна: /* Загальні відомості */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> Студентка Київського університету імені Бориса Грінченка<br /> ===ПІБ===<br /> Баглай Ганна Іванівна<br /> ===Спеціальність===<br /> Музичне мистецтво<br /> ===Група===<br /> ММб-1-13-4.од<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Баглай Ганна https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0 2013-11-28T18:52:01Z

<p>Баглай Ганна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Баглай Ганна