<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%90%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%90%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%90%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0"/>
		<updated>2026-05-04T00:54:19Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Табун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-11-30T17:03:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табун''' - стадо  копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
1. Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.). Там по лугу ходить табун коней (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 160); Світає. Глушак веде бійців тайговою стежкою.. Зникає табун плямистих оленів (Олександр Довженко, I, 1958, 120); Раз він [Ант] натрапив на цілий табун вепрів.., але не став гнатись за ними, бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14);  * У порівняннях. Ревуть запінені пороги, Як сірих турів табуни (Максим Рильський, II, 1946, 42); &lt;br /&gt;
//  Зграя диких або свійських птахів. Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); Восени, перед відлітом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство (Михайло Стельмах, I, 1962, 612);&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
2. перен., розм. Про велику, звичайно неорганізовану групу людей. Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний, IV, 1955, 304); Стояли грізні дні війни. Від Волги без упину фашистів бігли табуни степами України (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 88).&lt;br /&gt;
Збірне слово «табун» іноді змінюється в залежності від роду тварин та їх призначення. Так, щодо промислового великої рогатої худоби табун замінюється словами « гурт», молочного та свиней - «стадо», по відношенню овець і кіз - «отара». У вузькому розумінні слово «табун» застосовується до значної партії коней, що включає кілька косяків, тобто окремих сімей, не менше 10-15 голів у кожному косяку. Табунне або косячне розведення коней до сих пір у великому ходу в південних і середньоазіатських степах, де простір пасовищ дозволяє вести господарство подібним примітивним способом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|iOVYXbCx490 }}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|cRK_wZoCNgA}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Табуни в дикій природі'''&lt;br /&gt;
Дикі коні утворюють табуни, які володіють більшою згуртованістю. Єдність табуна підтримується головним чином волею самців, які відстоюють своє володіння самками від домагань інших самців. В табунах спостерігається явище заступництва і управління одного індивідуума по відношенню до інших. Домашні коні Equus Caballus пасуться звичайно невеликими табунами. У різних степових місцевостях окремі табуни поступово віддалялися від жител людини, дичавіли і утворювали самостійні групи, що одержали різні найменування. В степах південної і південно-східної Азії такі коні називалися тарпанами. В Південній Америці (в пампасах Аргентинській республіці) здичавілі коні називаються цімарронами, і їх табуни складаються іноді з кількох тисяч голів. В Парагваї є табуни напівдиких коней - мустанги, про які жителі майже не піклуються. Кожен табун зазвичай дотримується певної місцевості. Дво- або трирічних жеребців каструють, залишаючи одного і доручаючи йому 12-18 кобил, яких він захищає від інших жеребців. Коні, що належать одному табуну, не змішуються з іншими і швидко пізнають один одного. Помічено, що коні однакової величини або однієї масті легше звикають один до одного. Будучи переляканим, весь табун впадає в панічний страх і втечу, не зупиняючись ні перед якими перешкодами. У Центральній Азії мандрівники знаходили також табуни здичавілих коней. З інших видів роду Equus відзначимо кулана Equus hemionus, який водиться великими табунами в степах Середньої Азії, від Каспійського моря до Монголії та Тибету. Табуни ці постійно кочують з однієї місцевості в іншу, з настанням зими окремі маленькі табуни з'єднуються в більші (до 1000 і більше голів) і перекочовують на зимові пасовища, а з настанням весни приступають до зворотної перекочовки. Восени молоді (3-4-річні) жеребці відокремлюються від табуна, тікаючи поодинці в нагірні степи, а потім складають собі новий табун, набираючи до 20 кобил і більше. Якщо жеребець загине, то табун розсіюється. У степового осла Equus asinus африканський, жителя Африки, від якого, ймовірно, походить домашній осел, табуни складаються всього з одного жеребця і 10-15 кобил. Інші африканські види роду Equus з поперечними темними смугами Equus зебра - зебра Equus burchellii - дау і Equus Quagga - квагга) утворюють табуни до 100 голів і більше. Цікаво, що серед цих табунів зустрічаються інші тварини - антилопи, гну, буйволи і страуси, по всій імовірності, подібне співжиття має на меті збільшення пильності та обережності цілого табуна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Табун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-11-30T17:01:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табун''' - стадо  копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
1. Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.). Там по лугу ходить табун коней (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 160); Світає. Глушак веде бійців тайговою стежкою.. Зникає табун плямистих оленів (Олександр Довженко, I, 1958, 120); Раз він [Ант] натрапив на цілий табун вепрів.., але не став гнатись за ними, бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14);  * У порівняннях. Ревуть запінені пороги, Як сірих турів табуни (Максим Рильський, II, 1946, 42); &lt;br /&gt;
//  Зграя диких або свійських птахів. Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); Восени, перед відлітом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство (Михайло Стельмах, I, 1962, 612);&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
2. перен., розм. Про велику, звичайно неорганізовану групу людей. Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний, IV, 1955, 304); Стояли грізні дні війни. Від Волги без упину фашистів бігли табуни степами України (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 88).&lt;br /&gt;
Збірне слово «табун» іноді змінюється в залежності від роду тварин та їх призначення. Так, щодо промислового великої рогатої худоби табун замінюється словами « гурт», молочного та свиней - «стадо», по відношенню овець і кіз - «отара». У вузькому розумінні слово «табун» застосовується до значної партії коней, що включає кілька косяків, тобто окремих сімей, не менше 10-15 голів у кожному косяку. Табунне або косячне розведення коней до сих пір у великому ходу в південних і середньоазіатських степах, де простір пасовищ дозволяє вести господарство подібним примітивним способом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|iOVYXbCx490 }}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|cRK_wZoCNgA}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Табуни в дикій природі'''&lt;br /&gt;
Дикі коні утворюють табуни, які володіють більшою згуртованістю. Єдність табуна підтримується головним чином волею самців, які відстоюють своє володіння самками від домагань інших самців. В табунах спостерігається явище заступництва і управління одного індивідуума по відношенню до інших. Домашні коні Equus Caballus пасуться звичайно невеликими табунами. У різних степових місцевостях окремі табуни поступово віддалялися від жител людини, дичавіли і утворювали самостійні групи, що одержали різні найменування. В степах південної і південно-східної Азії такі коні називалися тарпанами. В Південній Америці (в пампасах Аргентинській республіці) здичавілі коні називаються цімарронами, і їх табуни складаються іноді з кількох тисяч голів. В Парагваї є табуни напівдиких коней - мустанги, про які жителі майже не піклуються. Кожен табун зазвичай дотримується певної місцевості. Дво- або трирічних жеребців каструють, залишаючи одного і доручаючи йому 12-18 кобил, яких він захищає від інших жеребців. Коні, що належать одному табуну, не змішуються з іншими і швидко пізнають один одного. Помічено, що коні однакової величини або однієї масті легше звикають один до одного. Будучи переляканим, весь табун впадає в панічний страх і втечу, не зупиняючись ні перед якими перешкодами. У Центральній Азії мандрівники знаходили також табуни здичавілих коней. З інших видів роду Equus відзначимо кулана Equus hemionus, який водиться великими табунами в степах Середньої Азії, від Каспійського моря до Монголії та Тибету. Табуни ці постійно кочують з однієї місцевості в іншу, з настанням зими окремі маленькі табуни з'єднуються в більші (до 1000 і більше голів) і перекочовують на зимові пасовища, а з настанням весни приступають до зворотної перекочовки. Восени молоді (3-4-річні) жеребці відокремлюються від табуна, тікаючи поодинці в нагірні степи, а потім складають собі новий табун, набираючи до 20 кобил і більше. Якщо жеребець загине, то табун розсіюється. У степового осла Equus asinus африканський, жителя Африки, від якого, ймовірно, походить домашній осел, табуни складаються всього з одного жеребця і 10-15 кобил. Інші африканські види роду Equus з поперечними темними смугами Equus зебра - зебра Equus burchellii - дау і Equus Quagga - квагга) утворюють табуни до 100 голів і більше. Цікаво, що серед цих табунів зустрічаються інші тварини - антилопи, гну, буйволи і страуси, по всій імовірності, подібне співжиття має на меті збільшення пильності та обережності цілого табуна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Табун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-11-30T16:59:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табун''' - стадо  копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
1. Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.). Там по лугу ходить табун коней (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 160); Світає. Глушак веде бійців тайговою стежкою.. Зникає табун плямистих оленів (Олександр Довженко, I, 1958, 120); Раз він [Ант] натрапив на цілий табун вепрів.., але не став гнатись за ними, бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14);  * У порівняннях. Ревуть запінені пороги, Як сірих турів табуни (Максим Рильський, II, 1946, 42); &lt;br /&gt;
//  Зграя диких або свійських птахів. Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); Восени, перед відлітом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство (Михайло Стельмах, I, 1962, 612);&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
2. перен., розм. Про велику, звичайно неорганізовану групу людей. Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний, IV, 1955, 304); Стояли грізні дні війни. Від Волги без упину фашистів бігли табуни степами України (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 88).&lt;br /&gt;
Збірне слово «табун» іноді змінюється в залежності від роду тварин та їх призначення. Так, щодо промислового великої рогатої худоби табун замінюється словами « гурт», молочного та свиней - «стадо», по відношенню овець і кіз - «отара». У вузькому розумінні слово «табун» застосовується до значної партії коней, що включає кілька косяків, тобто окремих сімей, не менше 10-15 голів у кожному косяку. Табунне або косячне розведення коней до сих пір у великому ходу в південних і середньоазіатських степах, де простір пасовищ дозволяє вести господарство подібним примітивним способом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|iOVYXbCx490 }}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|cRK_wZoCNgA}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD4.jpg</id>
		<title>Файл:Табун4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD4.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T16:55:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD3.jpg</id>
		<title>Файл:Табун3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD3.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T16:55:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD2.jpg</id>
		<title>Файл:Табун2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD2.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T16:54:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD1.jpg</id>
		<title>Файл:Табун1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD1.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T16:54:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Табун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-11-30T16:54:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табун''' - стадо  копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
1. Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.). Там по лугу ходить табун коней (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 160); Світає. Глушак веде бійців тайговою стежкою.. Зникає табун плямистих оленів (Олександр Довженко, I, 1958, 120); Раз він [Ант] натрапив на цілий табун вепрів.., але не став гнатись за ними, бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14);  * У порівняннях. Ревуть запінені пороги, Як сірих турів табуни (Максим Рильський, II, 1946, 42); &lt;br /&gt;
//  Зграя диких або свійських птахів. Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); Восени, перед відлітом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство (Михайло Стельмах, I, 1962, 612);&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
2. перен., розм. Про велику, звичайно неорганізовану групу людей. Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний, IV, 1955, 304); Стояли грізні дні війни. Від Волги без упину фашистів бігли табуни степами України (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 88).&lt;br /&gt;
Збірне слово «табун» іноді змінюється в залежності від роду тварин та їх призначення. Так, щодо промислового великої рогатої худоби табун замінюється словами « гурт», молочного та свиней - «стадо», по відношенню овець і кіз - «отара». У вузькому розумінні слово «табун» застосовується до значної партії коней, що включає кілька косяків, тобто окремих сімей, не менше 10-15 голів у кожному косяку. Табунне або косячне розведення коней до сих пір у великому ходу в південних і середньоазіатських степах, де простір пасовищ дозволяє вести господарство подібним примітивним способом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Табун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-11-30T16:52:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табун''' - стадо  копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
1. Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.). Там по лугу ходить табун коней (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 160); Світає. Глушак веде бійців тайговою стежкою.. Зникає табун плямистих оленів (Олександр Довженко, I, 1958, 120); Раз він [Ант] натрапив на цілий табун вепрів.., але не став гнатись за ними, бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14);  * У порівняннях. Ревуть запінені пороги, Як сірих турів табуни (Максим Рильський, II, 1946, 42); &lt;br /&gt;
//  Зграя диких або свійських птахів. Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); Восени, перед відлітом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство (Михайло Стельмах, I, 1962, 612);&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
2. перен., розм. Про велику, звичайно неорганізовану групу людей. Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний, IV, 1955, 304); Стояли грізні дні війни. Від Волги без упину фашистів бігли табуни степами України (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 88).&lt;br /&gt;
Збірне слово «табун» іноді змінюється в залежності від роду тварин та їх призначення. Так, щодо промислового великої рогатої худоби табун замінюється словами « гурт», молочного та свиней - «стадо», по відношенню овець і кіз - «отара». У вузькому розумінні слово «табун» застосовується до значної партії коней, що включає кілька косяків, тобто окремих сімей, не менше 10-15 голів у кожному косяку. Табунне або косячне розведення коней до сих пір у великому ходу в південних і середньоазіатських степах, де простір пасовищ дозволяє вести господарство подібним примітивним способом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун1.jng|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун2.jng|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун3.jng|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:табун4.jng|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Табун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-11-30T16:50:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табун''' - стадо  копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
1. Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.). Там по лугу ходить табун коней (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 160); Світає. Глушак веде бійців тайговою стежкою.. Зникає табун плямистих оленів (Олександр Довженко, I, 1958, 120); Раз він [Ант] натрапив на цілий табун вепрів.., але не став гнатись за ними, бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14);  * У порівняннях. Ревуть запінені пороги, Як сірих турів табуни (Максим Рильський, II, 1946, 42); &lt;br /&gt;
//  Зграя диких або свійських птахів. Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); Восени, перед відлітом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство (Михайло Стельмах, I, 1962, 612);&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
2. перен., розм. Про велику, звичайно неорганізовану групу людей. Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний, IV, 1955, 304); Стояли грізні дні війни. Від Волги без упину фашистів бігли табуни степами України (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 88).&lt;br /&gt;
Збірне слово «табун» іноді змінюється в залежності від роду тварин та їх призначення. Так, щодо промислового великої рогатої худоби табун замінюється словами « гурт», молочного та свиней - «стадо», по відношенню овець і кіз - «отара». У вузькому розумінні слово «табун» застосовується до значної партії коней, що включає кілька косяків, тобто окремих сімей, не менше 10-15 голів у кожному косяку. Табунне або косячне розведення коней до сих пір у великому ходу в південних і середньоазіатських степах, де простір пасовищ дозволяє вести господарство подібним примітивним способом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Табун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-11-30T16:49:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табун''' - стадо  копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
1. Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.). Там по лугу ходить табун коней (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 160); Світає. Глушак веде бійців тайговою стежкою.. Зникає табун плямистих оленів (Олександр Довженко, I, 1958, 120); Раз він [Ант] натрапив на цілий табун вепрів.., але не став гнатись за ними, бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14);  * У порівняннях. Ревуть запінені пороги, Як сірих турів табуни (Максим Рильський, II, 1946, 42); &lt;br /&gt;
//  Зграя диких або свійських птахів. Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); Восени, перед відлітом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство (Михайло Стельмах, I, 1962, 612);&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
2. перен., розм. Про велику, звичайно неорганізовану групу людей. Вона [Катря] миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний, IV, 1955, 304); Стояли грізні дні війни. Від Волги без упину фашистів бігли табуни степами України (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 88).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD</id>
		<title>Табун</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD"/>
				<updated>2014-11-30T16:49:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Табун''' - стадо  копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>Сніданок</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA"/>
				<updated>2014-11-30T16:36:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Сніданок''' — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
 європейський континентальний сніданок;&lt;br /&gt;
 англійський сніданок;&lt;br /&gt;
 кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' &lt;br /&gt;
СНІДА́НОК, нку, чол. &lt;br /&gt;
1. Їжа, признач. для споживання вранці. З'їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 90).&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
*Сніданок — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
європейський континентальный сніданок;&lt;br /&gt;
англійський сніданок;&lt;br /&gt;
кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
Як правило, сніданок входить до вартості послуг готелів і є невід'ємною частиною напівпансіону та повного пансіону.&lt;br /&gt;
==«Правильний» сніданок==&lt;br /&gt;
Сніданок  — це найважливіший прийом їжі, його ніколи не потрібно пропускати чи якось на ньому економити. Якщо ваш сніданок правильний, то він зарядить вас енергією на весь день і додасть гарного настрою. Але якщо у вашому сніданку бракує деяких елементів, ви ризикуєте протягом усього дня відчувати незадоволеність, дратівливість і дискомфорт. Правильний сніданок означає, що ти повинен отримати достатню кількість вітаміну С, кальцію, калію, заліза, клітковини та вуглеводів. Сніданок, який забезпечує всі ці потреби досить простий: тарілка несолодкої чи трохи солодкої каші (рисової, перлової, пшеничної, гречаної з молоком) чи вівсянки з фруктами, стакан апельсинового чи грейпфрутового соку, шматок хліба змуки грубого помолу чи булочки з джемом. Також непогано включити до раціону пару варених яєць, які містять багато білка.&lt;br /&gt;
*Хліб&lt;br /&gt;
Хліб або тости мають бути багаті на вітамін В. Деякі види хліба містять недостатню кількість вітаміну В, що відповідає за утворення в організмі серотоніну, гормону, який «відповідає» за відчуття щастя і спокою. Перш за все, коли ви наступного разу вибиратимете хліб, зверніть увагу на те, щоб він містив потрібну кількість вітаміну В. Про це можна дізнатися на його упаковці або запитати у продавця. Зазвичай на вітамін В багаті сорти хліба, що містять горіхи або цілісні зерна. Якщо вам все ж таки не вдалося знайти сорт хліба, багатий на вітамін В, тоді запийте свій сніданок склянкою апельсинового соку — це компенсує брак вітаміну в організмі.&lt;br /&gt;
*Страви зі зниженим вмістом жирів&lt;br /&gt;
У більшості кондитерських виробів із низьким вмістом жиру, приготованих на кукурудзяному маслі, наявні шкідливі кислоти і жири, деякі з них можуть зробити вас млявими і дратівливими. Урізноманітніть свій раціон корисними жирами. Їх ви зможете знайти у волоських горіхах, насінні льону і деяких інших зернових культурах. Просто додайте їх до йогурту або каші, і ви побачите, що ваш настрій протягом дня значно покращає.&lt;br /&gt;
* Фрукти на сніданок&lt;br /&gt;
Сніданок не повинен складатися лише з фруктів. Фрукти багаті на живильні речовини, клітковину і вітаміни, проте в них не вистачає магнію — речовини, яка запобігає появі симптомів депресії і покращує настрій. Додавши до свого фруктового салату трохи мигдалевих горіхів, ви зможете без проблем заповнити недостатність магнію в організмі.&lt;br /&gt;
* Випічка&lt;br /&gt;
Збагатіть випічку протеїном. Якщо ви регулярно їсте на сніданок солодку випічку або млинці, то пам'ятайте, що через півтори-дві години після сніданку рівень цукру у вас в крові може знизитися, а це призведе до погіршення настрою і дратівливості. Додайте до свого раціону небагато протеїну. Все, що від вас вимагається — намастити свою улюблену булочку арахісовим або мигдалевим маслом або з'їсти кілька варених яєць або йогурт. В усіх цих продуктах міститься багато протеїну, що дає мозку енергію, яка дозволяє йому протистояти стресу.&lt;br /&gt;
* Кава&lt;br /&gt;
Не забудьте про каву. Це, перш за все, стосується того, хто п'є каву щодня. Організм звикає до певної дози кофеїну, і якщо він її не одержує, то людина починає відчувати млявість і дискомфорт. Якщо ви хочете перестати пити каву, то не слід робити це різко. Зменшуйте дозу поступово. Спробуйте замінити звичну каву на льодяники, що містять кофеїн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок1.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_2.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок3.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_4.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://bonduelle.ua/snidanok-horoshyj-pochatok-dnja Сніданок – хороший початок дня].&lt;br /&gt;
*[http://health.unian.net/ukr/detail/187588 Правильний сніданок - гарний настрій гарантовано].&lt;br /&gt;
*[http://healthy.pp.ua/yakym-povynen-buty-snidanok/ Яким повинен бути сніданок?]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA3.jpg</id>
		<title>Файл:Сніданок3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA3.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T16:35:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>Сніданок</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA"/>
				<updated>2014-11-30T16:35:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Сніданок''' — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
 європейський континентальний сніданок;&lt;br /&gt;
 англійський сніданок;&lt;br /&gt;
 кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' &lt;br /&gt;
СНІДА́НОК, нку, чол. &lt;br /&gt;
1. Їжа, признач. для споживання вранці. З'їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 90).&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
*Сніданок — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
європейський континентальный сніданок;&lt;br /&gt;
англійський сніданок;&lt;br /&gt;
кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
Як правило, сніданок входить до вартості послуг готелів і є невід'ємною частиною напівпансіону та повного пансіону.&lt;br /&gt;
==«Правильний» сніданок==&lt;br /&gt;
Сніданок  — це найважливіший прийом їжі, його ніколи не потрібно пропускати чи якось на ньому економити. Якщо ваш сніданок правильний, то він зарядить вас енергією на весь день і додасть гарного настрою. Але якщо у вашому сніданку бракує деяких елементів, ви ризикуєте протягом усього дня відчувати незадоволеність, дратівливість і дискомфорт. Правильний сніданок означає, що ти повинен отримати достатню кількість вітаміну С, кальцію, калію, заліза, клітковини та вуглеводів. Сніданок, який забезпечує всі ці потреби досить простий: тарілка несолодкої чи трохи солодкої каші (рисової, перлової, пшеничної, гречаної з молоком) чи вівсянки з фруктами, стакан апельсинового чи грейпфрутового соку, шматок хліба змуки грубого помолу чи булочки з джемом. Також непогано включити до раціону пару варених яєць, які містять багато білка.&lt;br /&gt;
*Хліб&lt;br /&gt;
Хліб або тости мають бути багаті на вітамін В. Деякі види хліба містять недостатню кількість вітаміну В, що відповідає за утворення в організмі серотоніну, гормону, який «відповідає» за відчуття щастя і спокою. Перш за все, коли ви наступного разу вибиратимете хліб, зверніть увагу на те, щоб він містив потрібну кількість вітаміну В. Про це можна дізнатися на його упаковці або запитати у продавця. Зазвичай на вітамін В багаті сорти хліба, що містять горіхи або цілісні зерна. Якщо вам все ж таки не вдалося знайти сорт хліба, багатий на вітамін В, тоді запийте свій сніданок склянкою апельсинового соку — це компенсує брак вітаміну в організмі.&lt;br /&gt;
*Страви зі зниженим вмістом жирів&lt;br /&gt;
У більшості кондитерських виробів із низьким вмістом жиру, приготованих на кукурудзяному маслі, наявні шкідливі кислоти і жири, деякі з них можуть зробити вас млявими і дратівливими. Урізноманітніть свій раціон корисними жирами. Їх ви зможете знайти у волоських горіхах, насінні льону і деяких інших зернових культурах. Просто додайте їх до йогурту або каші, і ви побачите, що ваш настрій протягом дня значно покращає.&lt;br /&gt;
* Фрукти на сніданок&lt;br /&gt;
Сніданок не повинен складатися лише з фруктів. Фрукти багаті на живильні речовини, клітковину і вітаміни, проте в них не вистачає магнію — речовини, яка запобігає появі симптомів депресії і покращує настрій. Додавши до свого фруктового салату трохи мигдалевих горіхів, ви зможете без проблем заповнити недостатність магнію в організмі.&lt;br /&gt;
* Випічка&lt;br /&gt;
Збагатіть випічку протеїном. Якщо ви регулярно їсте на сніданок солодку випічку або млинці, то пам'ятайте, що через півтори-дві години після сніданку рівень цукру у вас в крові може знизитися, а це призведе до погіршення настрою і дратівливості. Додайте до свого раціону небагато протеїну. Все, що від вас вимагається — намастити свою улюблену булочку арахісовим або мигдалевим маслом або з'їсти кілька варених яєць або йогурт. В усіх цих продуктах міститься багато протеїну, що дає мозку енергію, яка дозволяє йому протистояти стресу.&lt;br /&gt;
* Кава&lt;br /&gt;
Не забудьте про каву. Це, перш за все, стосується того, хто п'є каву щодня. Організм звикає до певної дози кофеїну, і якщо він її не одержує, то людина починає відчувати млявість і дискомфорт. Якщо ви хочете перестати пити каву, то не слід робити це різко. Зменшуйте дозу поступово. Спробуйте замінити звичну каву на льодяники, що містять кофеїн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок1.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_2.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок3.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_4.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://bonduelle.ua/snidanok-horoshyj-pochatok-dnja Сніданок – хороший початок дня].&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA Другий сніданок], матеріал з Вікіпедії&lt;br /&gt;
*[http://health.unian.net/ukr/detail/187588 Правильний сніданок - гарний настрій гарантовано].&lt;br /&gt;
*[http://pidruchniki.ws/13290305/turizm/organizatsiya_snidanku Організація сніданку].&lt;br /&gt;
*[http://healthy.pp.ua/yakym-povynen-buty-snidanok/ Яким повинен бути сніданок?]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA1.jpg</id>
		<title>Файл:Сніданок1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA1.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T16:34:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>Сніданок</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA"/>
				<updated>2014-11-30T16:34:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Сніданок''' — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
 європейський континентальний сніданок;&lt;br /&gt;
 англійський сніданок;&lt;br /&gt;
 кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' &lt;br /&gt;
СНІДА́НОК, нку, чол. &lt;br /&gt;
1. Їжа, признач. для споживання вранці. З'їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 90).&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
*Сніданок — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
європейський континентальный сніданок;&lt;br /&gt;
англійський сніданок;&lt;br /&gt;
кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
Як правило, сніданок входить до вартості послуг готелів і є невід'ємною частиною напівпансіону та повного пансіону.&lt;br /&gt;
==«Правильний» сніданок==&lt;br /&gt;
Сніданок  — це найважливіший прийом їжі, його ніколи не потрібно пропускати чи якось на ньому економити. Якщо ваш сніданок правильний, то він зарядить вас енергією на весь день і додасть гарного настрою. Але якщо у вашому сніданку бракує деяких елементів, ви ризикуєте протягом усього дня відчувати незадоволеність, дратівливість і дискомфорт. Правильний сніданок означає, що ти повинен отримати достатню кількість вітаміну С, кальцію, калію, заліза, клітковини та вуглеводів. Сніданок, який забезпечує всі ці потреби досить простий: тарілка несолодкої чи трохи солодкої каші (рисової, перлової, пшеничної, гречаної з молоком) чи вівсянки з фруктами, стакан апельсинового чи грейпфрутового соку, шматок хліба змуки грубого помолу чи булочки з джемом. Також непогано включити до раціону пару варених яєць, які містять багато білка.&lt;br /&gt;
*Хліб&lt;br /&gt;
Хліб або тости мають бути багаті на вітамін В. Деякі види хліба містять недостатню кількість вітаміну В, що відповідає за утворення в організмі серотоніну, гормону, який «відповідає» за відчуття щастя і спокою. Перш за все, коли ви наступного разу вибиратимете хліб, зверніть увагу на те, щоб він містив потрібну кількість вітаміну В. Про це можна дізнатися на його упаковці або запитати у продавця. Зазвичай на вітамін В багаті сорти хліба, що містять горіхи або цілісні зерна. Якщо вам все ж таки не вдалося знайти сорт хліба, багатий на вітамін В, тоді запийте свій сніданок склянкою апельсинового соку — це компенсує брак вітаміну в організмі.&lt;br /&gt;
*Страви зі зниженим вмістом жирів&lt;br /&gt;
У більшості кондитерських виробів із низьким вмістом жиру, приготованих на кукурудзяному маслі, наявні шкідливі кислоти і жири, деякі з них можуть зробити вас млявими і дратівливими. Урізноманітніть свій раціон корисними жирами. Їх ви зможете знайти у волоських горіхах, насінні льону і деяких інших зернових культурах. Просто додайте їх до йогурту або каші, і ви побачите, що ваш настрій протягом дня значно покращає.&lt;br /&gt;
* Фрукти на сніданок&lt;br /&gt;
Сніданок не повинен складатися лише з фруктів. Фрукти багаті на живильні речовини, клітковину і вітаміни, проте в них не вистачає магнію — речовини, яка запобігає появі симптомів депресії і покращує настрій. Додавши до свого фруктового салату трохи мигдалевих горіхів, ви зможете без проблем заповнити недостатність магнію в організмі.&lt;br /&gt;
* Випічка&lt;br /&gt;
Збагатіть випічку протеїном. Якщо ви регулярно їсте на сніданок солодку випічку або млинці, то пам'ятайте, що через півтори-дві години після сніданку рівень цукру у вас в крові може знизитися, а це призведе до погіршення настрою і дратівливості. Додайте до свого раціону небагато протеїну. Все, що від вас вимагається — намастити свою улюблену булочку арахісовим або мигдалевим маслом або з'їсти кілька варених яєць або йогурт. В усіх цих продуктах міститься багато протеїну, що дає мозку енергію, яка дозволяє йому протистояти стресу.&lt;br /&gt;
* Кава&lt;br /&gt;
Не забудьте про каву. Це, перш за все, стосується того, хто п'є каву щодня. Організм звикає до певної дози кофеїну, і якщо він її не одержує, то людина починає відчувати млявість і дискомфорт. Якщо ви хочете перестати пити каву, то не слід робити це різко. Зменшуйте дозу поступово. Спробуйте замінити звичну каву на льодяники, що містять кофеїн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок1.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_2.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_3.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_4.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://bonduelle.ua/snidanok-horoshyj-pochatok-dnja Сніданок – хороший початок дня].&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA Другий сніданок], матеріал з Вікіпедії&lt;br /&gt;
*[http://health.unian.net/ukr/detail/187588 Правильний сніданок - гарний настрій гарантовано].&lt;br /&gt;
*[http://pidruchniki.ws/13290305/turizm/organizatsiya_snidanku Організація сніданку].&lt;br /&gt;
*[http://healthy.pp.ua/yakym-povynen-buty-snidanok/ Яким повинен бути сніданок?]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>Сніданок</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA"/>
				<updated>2014-11-30T16:32:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* В культурі */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Сніданок''' — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
 європейський континентальний сніданок;&lt;br /&gt;
 англійський сніданок;&lt;br /&gt;
 кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' &lt;br /&gt;
СНІДА́НОК, нку, чол. &lt;br /&gt;
1. Їжа, признач. для споживання вранці. З'їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 90).&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
*Сніданок — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
європейський континентальный сніданок;&lt;br /&gt;
англійський сніданок;&lt;br /&gt;
кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
Як правило, сніданок входить до вартості послуг готелів і є невід'ємною частиною напівпансіону та повного пансіону.&lt;br /&gt;
==«Правильний» сніданок==&lt;br /&gt;
Сніданок  — це найважливіший прийом їжі, його ніколи не потрібно пропускати чи якось на ньому економити. Якщо ваш сніданок правильний, то він зарядить вас енергією на весь день і додасть гарного настрою. Але якщо у вашому сніданку бракує деяких елементів, ви ризикуєте протягом усього дня відчувати незадоволеність, дратівливість і дискомфорт. Правильний сніданок означає, що ти повинен отримати достатню кількість вітаміну С, кальцію, калію, заліза, клітковини та вуглеводів. Сніданок, який забезпечує всі ці потреби досить простий: тарілка несолодкої чи трохи солодкої каші (рисової, перлової, пшеничної, гречаної з молоком) чи вівсянки з фруктами, стакан апельсинового чи грейпфрутового соку, шматок хліба змуки грубого помолу чи булочки з джемом. Також непогано включити до раціону пару варених яєць, які містять багато білка.&lt;br /&gt;
*Хліб&lt;br /&gt;
Хліб або тости мають бути багаті на вітамін В. Деякі види хліба містять недостатню кількість вітаміну В, що відповідає за утворення в організмі серотоніну, гормону, який «відповідає» за відчуття щастя і спокою. Перш за все, коли ви наступного разу вибиратимете хліб, зверніть увагу на те, щоб він містив потрібну кількість вітаміну В. Про це можна дізнатися на його упаковці або запитати у продавця. Зазвичай на вітамін В багаті сорти хліба, що містять горіхи або цілісні зерна. Якщо вам все ж таки не вдалося знайти сорт хліба, багатий на вітамін В, тоді запийте свій сніданок склянкою апельсинового соку — це компенсує брак вітаміну в організмі.&lt;br /&gt;
*Страви зі зниженим вмістом жирів&lt;br /&gt;
У більшості кондитерських виробів із низьким вмістом жиру, приготованих на кукурудзяному маслі, наявні шкідливі кислоти і жири, деякі з них можуть зробити вас млявими і дратівливими. Урізноманітніть свій раціон корисними жирами. Їх ви зможете знайти у волоських горіхах, насінні льону і деяких інших зернових культурах. Просто додайте їх до йогурту або каші, і ви побачите, що ваш настрій протягом дня значно покращає.&lt;br /&gt;
* Фрукти на сніданок&lt;br /&gt;
Сніданок не повинен складатися лише з фруктів. Фрукти багаті на живильні речовини, клітковину і вітаміни, проте в них не вистачає магнію — речовини, яка запобігає появі симптомів депресії і покращує настрій. Додавши до свого фруктового салату трохи мигдалевих горіхів, ви зможете без проблем заповнити недостатність магнію в організмі.&lt;br /&gt;
* Випічка&lt;br /&gt;
Збагатіть випічку протеїном. Якщо ви регулярно їсте на сніданок солодку випічку або млинці, то пам'ятайте, що через півтори-дві години після сніданку рівень цукру у вас в крові може знизитися, а це призведе до погіршення настрою і дратівливості. Додайте до свого раціону небагато протеїну. Все, що від вас вимагається — намастити свою улюблену булочку арахісовим або мигдалевим маслом або з'їсти кілька варених яєць або йогурт. В усіх цих продуктах міститься багато протеїну, що дає мозку енергію, яка дозволяє йому протистояти стресу.&lt;br /&gt;
* Кава&lt;br /&gt;
Не забудьте про каву. Це, перш за все, стосується того, хто п'є каву щодня. Організм звикає до певної дози кофеїну, і якщо він її не одержує, то людина починає відчувати млявість і дискомфорт. Якщо ви хочете перестати пити каву, то не слід робити це різко. Зменшуйте дозу поступово. Спробуйте замінити звичну каву на льодяники, що містять кофеїн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_1.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_2.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_3.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_4.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://bonduelle.ua/snidanok-horoshyj-pochatok-dnja Сніданок – хороший початок дня].&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA Другий сніданок], матеріал з Вікіпедії&lt;br /&gt;
*[http://health.unian.net/ukr/detail/187588 Правильний сніданок - гарний настрій гарантовано].&lt;br /&gt;
*[http://pidruchniki.ws/13290305/turizm/organizatsiya_snidanku Організація сніданку].&lt;br /&gt;
*[http://healthy.pp.ua/yakym-povynen-buty-snidanok/ Яким повинен бути сніданок?]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>Сніданок</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA"/>
				<updated>2014-11-30T16:32:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Сніданок''' — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
 європейський континентальний сніданок;&lt;br /&gt;
 англійський сніданок;&lt;br /&gt;
 кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' &lt;br /&gt;
СНІДА́НОК, нку, чол. &lt;br /&gt;
1. Їжа, признач. для споживання вранці. З'їв [Аркадій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 396); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 90).&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
*Сніданок — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
європейський континентальный сніданок;&lt;br /&gt;
англійський сніданок;&lt;br /&gt;
кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
Як правило, сніданок входить до вартості послуг готелів і є невід'ємною частиною напівпансіону та повного пансіону.&lt;br /&gt;
==«Правильний» сніданок==&lt;br /&gt;
Сніданок  — це найважливіший прийом їжі, його ніколи не потрібно пропускати чи якось на ньому економити. Якщо ваш сніданок правильний, то він зарядить вас енергією на весь день і додасть гарного настрою. Але якщо у вашому сніданку бракує деяких елементів, ви ризикуєте протягом усього дня відчувати незадоволеність, дратівливість і дискомфорт. Правильний сніданок означає, що ти повинен отримати достатню кількість вітаміну С, кальцію, калію, заліза, клітковини та вуглеводів. Сніданок, який забезпечує всі ці потреби досить простий: тарілка несолодкої чи трохи солодкої каші (рисової, перлової, пшеничної, гречаної з молоком) чи вівсянки з фруктами, стакан апельсинового чи грейпфрутового соку, шматок хліба змуки грубого помолу чи булочки з джемом. Також непогано включити до раціону пару варених яєць, які містять багато білка.&lt;br /&gt;
*Хліб&lt;br /&gt;
Хліб або тости мають бути багаті на вітамін В. Деякі види хліба містять недостатню кількість вітаміну В, що відповідає за утворення в організмі серотоніну, гормону, який «відповідає» за відчуття щастя і спокою. Перш за все, коли ви наступного разу вибиратимете хліб, зверніть увагу на те, щоб він містив потрібну кількість вітаміну В. Про це можна дізнатися на його упаковці або запитати у продавця. Зазвичай на вітамін В багаті сорти хліба, що містять горіхи або цілісні зерна. Якщо вам все ж таки не вдалося знайти сорт хліба, багатий на вітамін В, тоді запийте свій сніданок склянкою апельсинового соку — це компенсує брак вітаміну в організмі.&lt;br /&gt;
*Страви зі зниженим вмістом жирів&lt;br /&gt;
У більшості кондитерських виробів із низьким вмістом жиру, приготованих на кукурудзяному маслі, наявні шкідливі кислоти і жири, деякі з них можуть зробити вас млявими і дратівливими. Урізноманітніть свій раціон корисними жирами. Їх ви зможете знайти у волоських горіхах, насінні льону і деяких інших зернових культурах. Просто додайте їх до йогурту або каші, і ви побачите, що ваш настрій протягом дня значно покращає.&lt;br /&gt;
* Фрукти на сніданок&lt;br /&gt;
Сніданок не повинен складатися лише з фруктів. Фрукти багаті на живильні речовини, клітковину і вітаміни, проте в них не вистачає магнію — речовини, яка запобігає появі симптомів депресії і покращує настрій. Додавши до свого фруктового салату трохи мигдалевих горіхів, ви зможете без проблем заповнити недостатність магнію в організмі.&lt;br /&gt;
* Випічка&lt;br /&gt;
Збагатіть випічку протеїном. Якщо ви регулярно їсте на сніданок солодку випічку або млинці, то пам'ятайте, що через півтори-дві години після сніданку рівень цукру у вас в крові може знизитися, а це призведе до погіршення настрою і дратівливості. Додайте до свого раціону небагато протеїну. Все, що від вас вимагається — намастити свою улюблену булочку арахісовим або мигдалевим маслом або з'їсти кілька варених яєць або йогурт. В усіх цих продуктах міститься багато протеїну, що дає мозку енергію, яка дозволяє йому протистояти стресу.&lt;br /&gt;
* Кава&lt;br /&gt;
Не забудьте про каву. Це, перш за все, стосується того, хто п'є каву щодня. Організм звикає до певної дози кофеїну, і якщо він її не одержує, то людина починає відчувати млявість і дискомфорт. Якщо ви хочете перестати пити каву, то не слід робити це різко. Зменшуйте дозу поступово. Спробуйте замінити звичну каву на льодяники, що містять кофеїн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==В культурі==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_(%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B5) «Сніданок на траві» — картина Едуара Мане]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_1.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_2.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_3.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_4.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://bonduelle.ua/snidanok-horoshyj-pochatok-dnja Сніданок – хороший початок дня].&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA Другий сніданок], матеріал з Вікіпедії&lt;br /&gt;
*[http://health.unian.net/ukr/detail/187588 Правильний сніданок - гарний настрій гарантовано].&lt;br /&gt;
*[http://pidruchniki.ws/13290305/turizm/organizatsiya_snidanku Організація сніданку].&lt;br /&gt;
*[http://healthy.pp.ua/yakym-povynen-buty-snidanok/ Яким повинен бути сніданок?]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>Сніданок</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA"/>
				<updated>2014-11-30T16:27:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Сніданок''' — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
 європейський континентальний сніданок;&lt;br /&gt;
 англійський сніданок;&lt;br /&gt;
 кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Сн]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA'''Сніданок''']&lt;br /&gt;
*Сніданок — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
європейський континентальный сніданок;&lt;br /&gt;
англійський сніданок;&lt;br /&gt;
кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
Як правило, сніданок входить до вартості послуг готелів і є невід'ємною частиною напівпансіону та повного пансіону.&lt;br /&gt;
==«Правильний» сніданок==&lt;br /&gt;
Сніданок  — це найважливіший прийом їжі, його ніколи не потрібно пропускати чи якось на ньому економити. Якщо ваш сніданок правильний, то він зарядить вас енергією на весь день і додасть гарного настрою. Але якщо у вашому сніданку бракує деяких елементів, ви ризикуєте протягом усього дня відчувати незадоволеність, дратівливість і дискомфорт. Правильний сніданок означає, що ти повинен отримати достатню кількість вітаміну С, кальцію, калію, заліза, клітковини та вуглеводів. Сніданок, який забезпечує всі ці потреби досить простий: тарілка несолодкої чи трохи солодкої каші (рисової, перлової, пшеничної, гречаної з молоком) чи вівсянки з фруктами, стакан апельсинового чи грейпфрутового соку, шматок хліба змуки грубого помолу чи булочки з джемом. Також непогано включити до раціону пару варених яєць, які містять багато білка.&lt;br /&gt;
*Хліб&lt;br /&gt;
Хліб або тости мають бути багаті на вітамін В. Деякі види хліба містять недостатню кількість вітаміну В, що відповідає за утворення в організмі серотоніну, гормону, який «відповідає» за відчуття щастя і спокою. Перш за все, коли ви наступного разу вибиратимете хліб, зверніть увагу на те, щоб він містив потрібну кількість вітаміну В. Про це можна дізнатися на його упаковці або запитати у продавця. Зазвичай на вітамін В багаті сорти хліба, що містять горіхи або цілісні зерна. Якщо вам все ж таки не вдалося знайти сорт хліба, багатий на вітамін В, тоді запийте свій сніданок склянкою апельсинового соку — це компенсує брак вітаміну в організмі.&lt;br /&gt;
*Страви зі зниженим вмістом жирів&lt;br /&gt;
У більшості кондитерських виробів із низьким вмістом жиру, приготованих на кукурудзяному маслі, наявні шкідливі кислоти і жири, деякі з них можуть зробити вас млявими і дратівливими. Урізноманітніть свій раціон корисними жирами. Їх ви зможете знайти у волоських горіхах, насінні льону і деяких інших зернових культурах. Просто додайте їх до йогурту або каші, і ви побачите, що ваш настрій протягом дня значно покращає.&lt;br /&gt;
* Фрукти на сніданок&lt;br /&gt;
Сніданок не повинен складатися лише з фруктів. Фрукти багаті на живильні речовини, клітковину і вітаміни, проте в них не вистачає магнію — речовини, яка запобігає появі симптомів депресії і покращує настрій. Додавши до свого фруктового салату трохи мигдалевих горіхів, ви зможете без проблем заповнити недостатність магнію в організмі.&lt;br /&gt;
* Випічка&lt;br /&gt;
Збагатіть випічку протеїном. Якщо ви регулярно їсте на сніданок солодку випічку або млинці, то пам'ятайте, що через півтори-дві години після сніданку рівень цукру у вас в крові може знизитися, а це призведе до погіршення настрою і дратівливості. Додайте до свого раціону небагато протеїну. Все, що від вас вимагається — намастити свою улюблену булочку арахісовим або мигдалевим маслом або з'їсти кілька варених яєць або йогурт. В усіх цих продуктах міститься багато протеїну, що дає мозку енергію, яка дозволяє йому протистояти стресу.&lt;br /&gt;
* Кава&lt;br /&gt;
Не забудьте про каву. Це, перш за все, стосується того, хто п'є каву щодня. Організм звикає до певної дози кофеїну, і якщо він її не одержує, то людина починає відчувати млявість і дискомфорт. Якщо ви хочете перестати пити каву, то не слід робити це різко. Зменшуйте дозу поступово. Спробуйте замінити звичну каву на льодяники, що містять кофеїн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==В культурі==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_(%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B5) «Сніданок на траві» — картина Едуара Мане]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_1.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_2.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_3.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_4.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://bonduelle.ua/snidanok-horoshyj-pochatok-dnja Сніданок – хороший початок дня].&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA Другий сніданок], матеріал з Вікіпедії&lt;br /&gt;
*[http://health.unian.net/ukr/detail/187588 Правильний сніданок - гарний настрій гарантовано].&lt;br /&gt;
*[http://pidruchniki.ws/13290305/turizm/organizatsiya_snidanku Організація сніданку].&lt;br /&gt;
*[http://healthy.pp.ua/yakym-povynen-buty-snidanok/ Яким повинен бути сніданок?]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>Сніданок</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA"/>
				<updated>2014-11-30T16:27:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Сніданок — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
 європейський континентальний сніданок;&lt;br /&gt;
 англійський сніданок;&lt;br /&gt;
 кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Сн]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA'''Сніданок''']&lt;br /&gt;
*Сніданок — перший прийом їжі в день, зазвичай в період від світанку до полудня. У різних країнах існують різні традиції сніданку, зокрема розрізняють:&lt;br /&gt;
європейський континентальный сніданок;&lt;br /&gt;
англійський сніданок;&lt;br /&gt;
кантонський сніданок («дімсам»).&lt;br /&gt;
Як правило, сніданок входить до вартості послуг готелів і є невід'ємною частиною напівпансіону та повного пансіону.&lt;br /&gt;
==«Правильний» сніданок==&lt;br /&gt;
Сніданок  — це найважливіший прийом їжі, його ніколи не потрібно пропускати чи якось на ньому економити. Якщо ваш сніданок правильний, то він зарядить вас енергією на весь день і додасть гарного настрою. Але якщо у вашому сніданку бракує деяких елементів, ви ризикуєте протягом усього дня відчувати незадоволеність, дратівливість і дискомфорт. Правильний сніданок означає, що ти повинен отримати достатню кількість вітаміну С, кальцію, калію, заліза, клітковини та вуглеводів. Сніданок, який забезпечує всі ці потреби досить простий: тарілка несолодкої чи трохи солодкої каші (рисової, перлової, пшеничної, гречаної з молоком) чи вівсянки з фруктами, стакан апельсинового чи грейпфрутового соку, шматок хліба змуки грубого помолу чи булочки з джемом. Також непогано включити до раціону пару варених яєць, які містять багато білка.&lt;br /&gt;
*Хліб&lt;br /&gt;
Хліб або тости мають бути багаті на вітамін В. Деякі види хліба містять недостатню кількість вітаміну В, що відповідає за утворення в організмі серотоніну, гормону, який «відповідає» за відчуття щастя і спокою. Перш за все, коли ви наступного разу вибиратимете хліб, зверніть увагу на те, щоб він містив потрібну кількість вітаміну В. Про це можна дізнатися на його упаковці або запитати у продавця. Зазвичай на вітамін В багаті сорти хліба, що містять горіхи або цілісні зерна. Якщо вам все ж таки не вдалося знайти сорт хліба, багатий на вітамін В, тоді запийте свій сніданок склянкою апельсинового соку — це компенсує брак вітаміну в організмі.&lt;br /&gt;
*Страви зі зниженим вмістом жирів&lt;br /&gt;
У більшості кондитерських виробів із низьким вмістом жиру, приготованих на кукурудзяному маслі, наявні шкідливі кислоти і жири, деякі з них можуть зробити вас млявими і дратівливими. Урізноманітніть свій раціон корисними жирами. Їх ви зможете знайти у волоських горіхах, насінні льону і деяких інших зернових культурах. Просто додайте їх до йогурту або каші, і ви побачите, що ваш настрій протягом дня значно покращає.&lt;br /&gt;
* Фрукти на сніданок&lt;br /&gt;
Сніданок не повинен складатися лише з фруктів. Фрукти багаті на живильні речовини, клітковину і вітаміни, проте в них не вистачає магнію — речовини, яка запобігає появі симптомів депресії і покращує настрій. Додавши до свого фруктового салату трохи мигдалевих горіхів, ви зможете без проблем заповнити недостатність магнію в організмі.&lt;br /&gt;
* Випічка&lt;br /&gt;
Збагатіть випічку протеїном. Якщо ви регулярно їсте на сніданок солодку випічку або млинці, то пам'ятайте, що через півтори-дві години після сніданку рівень цукру у вас в крові може знизитися, а це призведе до погіршення настрою і дратівливості. Додайте до свого раціону небагато протеїну. Все, що від вас вимагається — намастити свою улюблену булочку арахісовим або мигдалевим маслом або з'їсти кілька варених яєць або йогурт. В усіх цих продуктах міститься багато протеїну, що дає мозку енергію, яка дозволяє йому протистояти стресу.&lt;br /&gt;
* Кава&lt;br /&gt;
Не забудьте про каву. Це, перш за все, стосується того, хто п'є каву щодня. Організм звикає до певної дози кофеїну, і якщо він її не одержує, то людина починає відчувати млявість і дискомфорт. Якщо ви хочете перестати пити каву, то не слід робити це різко. Зменшуйте дозу поступово. Спробуйте замінити звичну каву на льодяники, що містять кофеїн.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==В культурі==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_(%D0%9C%D0%B0%D0%BD%D0%B5) «Сніданок на траві» — картина Едуара Мане]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_1.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_2.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_3.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Сніданок_4.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://bonduelle.ua/snidanok-horoshyj-pochatok-dnja Сніданок – хороший початок дня].&lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA Другий сніданок], матеріал з Вікіпедії&lt;br /&gt;
*[http://health.unian.net/ukr/detail/187588 Правильний сніданок - гарний настрій гарантовано].&lt;br /&gt;
*[http://pidruchniki.ws/13290305/turizm/organizatsiya_snidanku Організація сніданку].&lt;br /&gt;
*[http://healthy.pp.ua/yakym-povynen-buty-snidanok/ Яким повинен бути сніданок?]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Салдат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-30T16:19:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]'''&lt;br /&gt;
1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251);  * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3);  * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414); &lt;br /&gt;
//  Військовослужбовець взагалі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|vkwKKYEqtvM}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|8Rp9AxRjE9I}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/soldat&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Салдат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-30T16:18:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]'''&lt;br /&gt;
1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251);  * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3);  * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414); &lt;br /&gt;
//  Військовослужбовець взагалі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|vkwKKYEqtvM}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|8Rp9AxRjE9I}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Салдат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-30T16:18:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]'''&lt;br /&gt;
1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251);  * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3);  * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414); &lt;br /&gt;
//  Військовослужбовець взагалі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|vkwKKYEqtvM}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|8Rp9AxRjE9I}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Салдат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-30T16:17:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]'''&lt;br /&gt;
1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251);  * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3);  * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414); &lt;br /&gt;
//  Військовослужбовець взагалі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|vkwKKYEqtvM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Салдат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-30T16:15:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]'''&lt;br /&gt;
1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251);  * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3);  * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414); &lt;br /&gt;
//  Військовослужбовець взагалі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube.com/watch?v=vkwKKYEqtvM}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%824.jpg</id>
		<title>Файл:Солдат4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%824.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T16:11:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%823.jpg</id>
		<title>Файл:Солдат3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%823.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T16:10:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%822.jpg</id>
		<title>Файл:Солдат2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%822.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T16:09:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%821.jpg</id>
		<title>Файл:Солдат1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%821.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T16:09:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Салдат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-30T16:08:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]'''&lt;br /&gt;
1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251);  * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3);  * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414); &lt;br /&gt;
//  Військовослужбовець взагалі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:солдат4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Салдат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-30T16:05:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]'''&lt;br /&gt;
1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251);  * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3);  * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414); &lt;br /&gt;
//  Військовослужбовець взагалі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Салдат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-30T16:05:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]'''&lt;br /&gt;
1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251);  * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3);  * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414); &lt;br /&gt;
//  Військовослужбовець взагалі. &lt;br /&gt;
  2. чого, перен. Відданий, дисциплінований, стійкий учасник суспільного руху, член якої-небудь організації і т. ін. Килигей спалахнув. — Буду тим, ким і зараз е: солдатом революції буду! (Олесь Гончар, II, 1959, 112); Українські радянські письменники — солдати миру. Прапор незламної, рідної Комуністичної партії осяває їх, пахощі рідної землі напоюють їм груди, даючи наснагу для боротьби за найвищі ідеали людства, ..за мир у всьому світі! (Максим Рильський, IX, 1962, 161).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Салдат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-30T16:05:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Салдат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-30T16:05:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]'''&lt;br /&gt;
1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251);  * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3);  * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414); &lt;br /&gt;
//  Військовослужбовець взагалі. &lt;br /&gt;
  2. чого, перен. Відданий, дисциплінований, стійкий учасник суспільного руху, член якої-небудь організації і т. ін. Килигей спалахнув. — Буду тим, ким і зараз е: солдатом революції буду! (Олесь Гончар, II, 1959, 112); Українські радянські письменники — солдати миру. Прапор незламної, рідної Комуністичної партії осяває їх, пахощі рідної землі напоюють їм груди, даючи наснагу для боротьби за найвищі ідеали людства, ..за мир у всьому світі! (Максим Рильський, IX, 1962, 161).&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Салдат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-30T16:03:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''СОЛДА́Т, а, чол. - Рядовий військовослужбовець сухопутних військ'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
'''Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]'''&lt;br /&gt;
1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251);  * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3);  * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414); &lt;br /&gt;
//  Військовослужбовець взагалі. &lt;br /&gt;
  2. чого, перен. Відданий, дисциплінований, стійкий учасник суспільного руху, член якої-небудь організації і т. ін. Килигей спалахнув. — Буду тим, ким і зараз е: солдатом революції буду! (Олесь Гончар, II, 1959, 112); Українські радянські письменники — солдати миру. Прапор незламної, рідної Комуністичної партії осяває їх, пахощі рідної землі напоюють їм груди, даючи наснагу для боротьби за найвищі ідеали людства, ..за мир у всьому світі! (Максим Рильський, IX, 1962, 161).&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Радість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2014-11-30T15:50:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;amp;action=edit&amp;amp;section=4 */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''РА́ДІСТЬ, дості, жін.''' - почуття задоволення, втіха, приємність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Ра́дість''''' — за старшими класифікаціями емоцій, представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як-би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначення радості є: радість — це емоційний вираз великого щастя.&lt;br /&gt;
Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.&lt;br /&gt;
Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей (перемога улюбленої спортивної команди, перемога бажаного кандидата на виборах і тому подібне). Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і одобренням зі сторони інших осіб.&lt;br /&gt;
Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болі, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати ваблення або прив'язанність до об'єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Почуття задоволення, втіха, приємність. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радість і надія В очах веселих (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Вустимко з радістю захоплює свою здобич [картоплину] і, обпікаючи пальці, чистить (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); Наталя говорила про велику радість служіння партії і народу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 140).&lt;br /&gt;
2. Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать. — Одна в мене на світі радість, моя Марусенька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 59); Оксані — радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. Вийшла червона хустина (Андрій Головко, I, 1957, 106); Народження сина було для Джантемира великою радістю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 338);&lt;br /&gt;
 //  Приємна, втішна звістка. Вернувся Іван з великою радістю: принесли старости обмінений хліб в батькову хату (Панас Мирний, I, 1949, 185);&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1327902039_x_bf626e34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1363270935_x_601a6c34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1261387468_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:DExNC00Nj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Чим вимірюється радість?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною. Злорадною. А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, я маю повні груди радості, але її ніхто не бачить? Саме такою радістю пишаються деякі побожні, похмурі на вигляд християни, які люблять цитувати біблійну фразу «Праведний ледь посміхнеться» (правда, варто зауважити, що в канонічній Біблії таких слів немає, вони написані в Премудростях Сираха).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А, взагалі, як визначити, чи має людина радість, чи ні? Чим її виміряти, оту невидиму радість?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявляється, можна. І зробити це неважко за допомогою методу, який гарно описав апостол Яків, розмірковуючи про іншу невід’ємну частину сутності християнина — про віру. У другому розділі свого послання апостол говорить про віру та діла. На перший погляд може здатися, що автор проповідує вчення, згідно з яким віра (а відповідно і спасіння) досягається добрими ділами. Але це не так. Головна думка його роздумів сконцентрована в простій фразі: «Віра без діл мертва!» Іншими словами: невидима віра завжди проявляє себе у видимих добрих ділах, або, як про це говорить інший апостол, Павло, у плодах. Саме через поведінку людини, її хороші побожні вчинки можна довідатися, чи є в неї віра. Бо, зауважує Яків, говорити про віру без діл безглуздо. З почуттям гумору, навіть зі сарказмом він каже: «Покажи-но мені віру без діл…», твердо знаючи, що такого не може бути.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те ж саме можна сказати й про радість. Радість — це не щось абстрактне, невидиме, амфорне. Радість, як і віра, завжди має видиме вираження: у виразі обличчя, у поведінці, у словах. Так звана, внутрішня радість, зі сумним, пісним обличчям — не що інше, як фікція, самообман, це «віра без діл».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
'''http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;amp;action=edit&amp;amp;section=4'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ра]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Радість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2014-11-30T15:50:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''РА́ДІСТЬ, дості, жін.''' - почуття задоволення, втіха, приємність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Ра́дість''''' — за старшими класифікаціями емоцій, представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як-би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначення радості є: радість — це емоційний вираз великого щастя.&lt;br /&gt;
Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.&lt;br /&gt;
Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей (перемога улюбленої спортивної команди, перемога бажаного кандидата на виборах і тому подібне). Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і одобренням зі сторони інших осіб.&lt;br /&gt;
Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болі, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати ваблення або прив'язанність до об'єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Почуття задоволення, втіха, приємність. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радість і надія В очах веселих (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Вустимко з радістю захоплює свою здобич [картоплину] і, обпікаючи пальці, чистить (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); Наталя говорила про велику радість служіння партії і народу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 140).&lt;br /&gt;
2. Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать. — Одна в мене на світі радість, моя Марусенька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 59); Оксані — радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. Вийшла червона хустина (Андрій Головко, I, 1957, 106); Народження сина було для Джантемира великою радістю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 338);&lt;br /&gt;
 //  Приємна, втішна звістка. Вернувся Іван з великою радістю: принесли старости обмінений хліб в батькову хату (Панас Мирний, I, 1949, 185);&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1327902039_x_bf626e34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1363270935_x_601a6c34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1261387468_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:DExNC00Nj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Чим вимірюється радість?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною. Злорадною. А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, я маю повні груди радості, але її ніхто не бачить? Саме такою радістю пишаються деякі побожні, похмурі на вигляд християни, які люблять цитувати біблійну фразу «Праведний ледь посміхнеться» (правда, варто зауважити, що в канонічній Біблії таких слів немає, вони написані в Премудростях Сираха).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А, взагалі, як визначити, чи має людина радість, чи ні? Чим її виміряти, оту невидиму радість?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявляється, можна. І зробити це неважко за допомогою методу, який гарно описав апостол Яків, розмірковуючи про іншу невід’ємну частину сутності християнина — про віру. У другому розділі свого послання апостол говорить про віру та діла. На перший погляд може здатися, що автор проповідує вчення, згідно з яким віра (а відповідно і спасіння) досягається добрими ділами. Але це не так. Головна думка його роздумів сконцентрована в простій фразі: «Віра без діл мертва!» Іншими словами: невидима віра завжди проявляє себе у видимих добрих ділах, або, як про це говорить інший апостол, Павло, у плодах. Саме через поведінку людини, її хороші побожні вчинки можна довідатися, чи є в неї віра. Бо, зауважує Яків, говорити про віру без діл безглуздо. З почуттям гумору, навіть зі сарказмом він каже: «Покажи-но мені віру без діл…», твердо знаючи, що такого не може бути.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те ж саме можна сказати й про радість. Радість — це не щось абстрактне, невидиме, амфорне. Радість, як і віра, завжди має видиме вираження: у виразі обличчя, у поведінці, у словах. Так звана, внутрішня радість, зі сумним, пісним обличчям — не що інше, як фікція, самообман, це «віра без діл».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
'''http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;amp;action=edit&amp;amp;section=4'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;amp;action=edit&amp;amp;section=4==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ра]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Радість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2014-11-30T15:48:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''РА́ДІСТЬ, дості, жін.''' - почуття задоволення, втіха, приємність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Ра́дість''''' — за старшими класифікаціями емоцій, представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як-би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначення радості є: радість — це емоційний вираз великого щастя.&lt;br /&gt;
Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.&lt;br /&gt;
Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей (перемога улюбленої спортивної команди, перемога бажаного кандидата на виборах і тому подібне). Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і одобренням зі сторони інших осіб.&lt;br /&gt;
Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болі, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати ваблення або прив'язанність до об'єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Почуття задоволення, втіха, приємність. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радість і надія В очах веселих (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Вустимко з радістю захоплює свою здобич [картоплину] і, обпікаючи пальці, чистить (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); Наталя говорила про велику радість служіння партії і народу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 140).&lt;br /&gt;
2. Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать. — Одна в мене на світі радість, моя Марусенька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 59); Оксані — радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. Вийшла червона хустина (Андрій Головко, I, 1957, 106); Народження сина було для Джантемира великою радістю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 338);&lt;br /&gt;
 //  Приємна, втішна звістка. Вернувся Іван з великою радістю: принесли старости обмінений хліб в батькову хату (Панас Мирний, I, 1949, 185);&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1327902039_x_bf626e34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1363270935_x_601a6c34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1261387468_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:DExNC00Nj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Чим вимірюється радість?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною. Злорадною. А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, я маю повні груди радості, але її ніхто не бачить? Саме такою радістю пишаються деякі побожні, похмурі на вигляд християни, які люблять цитувати біблійну фразу «Праведний ледь посміхнеться» (правда, варто зауважити, що в канонічній Біблії таких слів немає, вони написані в Премудростях Сираха).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А, взагалі, як визначити, чи має людина радість, чи ні? Чим її виміряти, оту невидиму радість?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявляється, можна. І зробити це неважко за допомогою методу, який гарно описав апостол Яків, розмірковуючи про іншу невід’ємну частину сутності християнина — про віру. У другому розділі свого послання апостол говорить про віру та діла. На перший погляд може здатися, що автор проповідує вчення, згідно з яким віра (а відповідно і спасіння) досягається добрими ділами. Але це не так. Головна думка його роздумів сконцентрована в простій фразі: «Віра без діл мертва!» Іншими словами: невидима віра завжди проявляє себе у видимих добрих ділах, або, як про це говорить інший апостол, Павло, у плодах. Саме через поведінку людини, її хороші побожні вчинки можна довідатися, чи є в неї віра. Бо, зауважує Яків, говорити про віру без діл безглуздо. З почуттям гумору, навіть зі сарказмом він каже: «Покажи-но мені віру без діл…», твердо знаючи, що такого не може бути.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те ж саме можна сказати й про радість. Радість — це не щось абстрактне, невидиме, амфорне. Радість, як і віра, завжди має видиме вираження: у виразі обличчя, у поведінці, у словах. Так звана, внутрішня радість, зі сумним, пісним обличчям — не що інше, як фікція, самообман, це «віра без діл».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
==http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;amp;action=edit&amp;amp;section=4==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ра]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Радість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2014-11-30T15:48:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''РА́ДІСТЬ, дості, жін.''' - почуття задоволення, втіха, приємність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Ра́дість''''' — за старшими класифікаціями емоцій, представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як-би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначення радості є: радість — це емоційний вираз великого щастя.&lt;br /&gt;
Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.&lt;br /&gt;
Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей (перемога улюбленої спортивної команди, перемога бажаного кандидата на виборах і тому подібне). Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і одобренням зі сторони інших осіб.&lt;br /&gt;
Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болі, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати ваблення або прив'язанність до об'єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Почуття задоволення, втіха, приємність. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радість і надія В очах веселих (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Вустимко з радістю захоплює свою здобич [картоплину] і, обпікаючи пальці, чистить (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); Наталя говорила про велику радість служіння партії і народу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 140).&lt;br /&gt;
2. Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать. — Одна в мене на світі радість, моя Марусенька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 59); Оксані — радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. Вийшла червона хустина (Андрій Головко, I, 1957, 106); Народження сина було для Джантемира великою радістю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 338);&lt;br /&gt;
 //  Приємна, втішна звістка. Вернувся Іван з великою радістю: принесли старости обмінений хліб в батькову хату (Панас Мирний, I, 1949, 185);&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1327902039_x_bf626e34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1363270935_x_601a6c34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1261387468_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:DExNC00Nj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Чим вимірюється радість?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною. Злорадною. А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, я маю повні груди радості, але її ніхто не бачить? Саме такою радістю пишаються деякі побожні, похмурі на вигляд християни, які люблять цитувати біблійну фразу «Праведний ледь посміхнеться» (правда, варто зауважити, що в канонічній Біблії таких слів немає, вони написані в Премудростях Сираха).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А, взагалі, як визначити, чи має людина радість, чи ні? Чим її виміряти, оту невидиму радість?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявляється, можна. І зробити це неважко за допомогою методу, який гарно описав апостол Яків, розмірковуючи про іншу невід’ємну частину сутності християнина — про віру. У другому розділі свого послання апостол говорить про віру та діла. На перший погляд може здатися, що автор проповідує вчення, згідно з яким віра (а відповідно і спасіння) досягається добрими ділами. Але це не так. Головна думка його роздумів сконцентрована в простій фразі: «Віра без діл мертва!» Іншими словами: невидима віра завжди проявляє себе у видимих добрих ділах, або, як про це говорить інший апостол, Павло, у плодах. Саме через поведінку людини, її хороші побожні вчинки можна довідатися, чи є в неї віра. Бо, зауважує Яків, говорити про віру без діл безглуздо. З почуттям гумору, навіть зі сарказмом він каже: «Покажи-но мені віру без діл…», твердо знаючи, що такого не може бути.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те ж саме можна сказати й про радість. Радість — це не щось абстрактне, невидиме, амфорне. Радість, як і віра, завжди має видиме вираження: у виразі обличчя, у поведінці, у словах. Так звана, внутрішня радість, зі сумним, пісним обличчям — не що інше, як фікція, самообман, це «віра без діл».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
==http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;amp;action=edit&amp;amp;section=4==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ра]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Радість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2014-11-30T15:48:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Посилання */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''РА́ДІСТЬ, дості, жін.''' - почуття задоволення, втіха, приємність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Ра́дість''''' — за старшими класифікаціями емоцій, представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як-би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначення радості є: радість — це емоційний вираз великого щастя.&lt;br /&gt;
Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.&lt;br /&gt;
Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей (перемога улюбленої спортивної команди, перемога бажаного кандидата на виборах і тому подібне). Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і одобренням зі сторони інших осіб.&lt;br /&gt;
Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болі, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати ваблення або прив'язанність до об'єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Почуття задоволення, втіха, приємність. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радість і надія В очах веселих (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Вустимко з радістю захоплює свою здобич [картоплину] і, обпікаючи пальці, чистить (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); Наталя говорила про велику радість служіння партії і народу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 140).&lt;br /&gt;
2. Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать. — Одна в мене на світі радість, моя Марусенька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 59); Оксані — радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. Вийшла червона хустина (Андрій Головко, I, 1957, 106); Народження сина було для Джантемира великою радістю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 338);&lt;br /&gt;
 //  Приємна, втішна звістка. Вернувся Іван з великою радістю: принесли старости обмінений хліб в батькову хату (Панас Мирний, I, 1949, 185);&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* {{СУМ-11|Радість}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{psych-stub}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Емоції}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Емоції]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Почуття]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Психологія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Позитивна психологія]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щастя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1327902039_x_bf626e34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1363270935_x_601a6c34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1261387468_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:DExNC00Nj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Чим вимірюється радість?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною. Злорадною. А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, я маю повні груди радості, але її ніхто не бачить? Саме такою радістю пишаються деякі побожні, похмурі на вигляд християни, які люблять цитувати біблійну фразу «Праведний ледь посміхнеться» (правда, варто зауважити, що в канонічній Біблії таких слів немає, вони написані в Премудростях Сираха).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А, взагалі, як визначити, чи має людина радість, чи ні? Чим її виміряти, оту невидиму радість?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявляється, можна. І зробити це неважко за допомогою методу, який гарно описав апостол Яків, розмірковуючи про іншу невід’ємну частину сутності християнина — про віру. У другому розділі свого послання апостол говорить про віру та діла. На перший погляд може здатися, що автор проповідує вчення, згідно з яким віра (а відповідно і спасіння) досягається добрими ділами. Але це не так. Головна думка його роздумів сконцентрована в простій фразі: «Віра без діл мертва!» Іншими словами: невидима віра завжди проявляє себе у видимих добрих ділах, або, як про це говорить інший апостол, Павло, у плодах. Саме через поведінку людини, її хороші побожні вчинки можна довідатися, чи є в неї віра. Бо, зауважує Яків, говорити про віру без діл безглуздо. З почуттям гумору, навіть зі сарказмом він каже: «Покажи-но мені віру без діл…», твердо знаючи, що такого не може бути.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те ж саме можна сказати й про радість. Радість — це не щось абстрактне, невидиме, амфорне. Радість, як і віра, завжди має видиме вираження: у виразі обличчя, у поведінці, у словах. Так звана, внутрішня радість, зі сумним, пісним обличчям — не що інше, як фікція, самообман, це «віра без діл».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
==http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;amp;action=edit&amp;amp;section=4==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ра]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Радість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2014-11-30T15:47:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''РА́ДІСТЬ, дості, жін.''' - почуття задоволення, втіха, приємність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Ра́дість''''' — за старшими класифікаціями емоцій, представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як-би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначення радості є: радість — це емоційний вираз великого щастя.&lt;br /&gt;
Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.&lt;br /&gt;
Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей (перемога улюбленої спортивної команди, перемога бажаного кандидата на виборах і тому подібне). Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і одобренням зі сторони інших осіб.&lt;br /&gt;
Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болі, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати ваблення або прив'язанність до об'єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Почуття задоволення, втіха, приємність. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радість і надія В очах веселих (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Вустимко з радістю захоплює свою здобич [картоплину] і, обпікаючи пальці, чистить (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); Наталя говорила про велику радість служіння партії і народу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 140).&lt;br /&gt;
2. Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать. — Одна в мене на світі радість, моя Марусенька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 59); Оксані — радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. Вийшла червона хустина (Андрій Головко, I, 1957, 106); Народження сина було для Джантемира великою радістю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 338);&lt;br /&gt;
 //  Приємна, втішна звістка. Вернувся Іван з великою радістю: принесли старости обмінений хліб в батькову хату (Панас Мирний, I, 1949, 185);&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* {{СУМ-11|Радість}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1327902039_x_bf626e34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1363270935_x_601a6c34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1261387468_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:DExNC00Nj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Чим вимірюється радість?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною. Злорадною. А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, я маю повні груди радості, але її ніхто не бачить? Саме такою радістю пишаються деякі побожні, похмурі на вигляд християни, які люблять цитувати біблійну фразу «Праведний ледь посміхнеться» (правда, варто зауважити, що в канонічній Біблії таких слів немає, вони написані в Премудростях Сираха).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А, взагалі, як визначити, чи має людина радість, чи ні? Чим її виміряти, оту невидиму радість?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявляється, можна. І зробити це неважко за допомогою методу, який гарно описав апостол Яків, розмірковуючи про іншу невід’ємну частину сутності християнина — про віру. У другому розділі свого послання апостол говорить про віру та діла. На перший погляд може здатися, що автор проповідує вчення, згідно з яким віра (а відповідно і спасіння) досягається добрими ділами. Але це не так. Головна думка його роздумів сконцентрована в простій фразі: «Віра без діл мертва!» Іншими словами: невидима віра завжди проявляє себе у видимих добрих ділах, або, як про це говорить інший апостол, Павло, у плодах. Саме через поведінку людини, її хороші побожні вчинки можна довідатися, чи є в неї віра. Бо, зауважує Яків, говорити про віру без діл безглуздо. З почуттям гумору, навіть зі сарказмом він каже: «Покажи-но мені віру без діл…», твердо знаючи, що такого не може бути.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те ж саме можна сказати й про радість. Радість — це не щось абстрактне, невидиме, амфорне. Радість, як і віра, завжди має видиме вираження: у виразі обличчя, у поведінці, у словах. Так звана, внутрішня радість, зі сумним, пісним обличчям — не що інше, як фікція, самообман, це «віра без діл».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
==http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;amp;action=edit&amp;amp;section=4==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ра]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Радість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2014-11-30T15:45:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Джерела та література */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''РА́ДІСТЬ, дості, жін.''' - почуття задоволення, втіха, приємність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Ра́дість''''' — за старшими класифікаціями емоцій, представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як-би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначення радості є: радість — це емоційний вираз великого щастя.&lt;br /&gt;
Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.&lt;br /&gt;
Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей (перемога улюбленої спортивної команди, перемога бажаного кандидата на виборах і тому подібне). Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і одобренням зі сторони інших осіб.&lt;br /&gt;
Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болі, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати ваблення або прив'язанність до об'єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Почуття задоволення, втіха, приємність. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радість і надія В очах веселих (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Вустимко з радістю захоплює свою здобич [картоплину] і, обпікаючи пальці, чистить (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); Наталя говорила про велику радість служіння партії і народу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 140).&lt;br /&gt;
2. Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать. — Одна в мене на світі радість, моя Марусенька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 59); Оксані — радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. Вийшла червона хустина (Андрій Головко, I, 1957, 106); Народження сина було для Джантемира великою радістю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 338);&lt;br /&gt;
 //  Приємна, втішна звістка. Вернувся Іван з великою радістю: принесли старости обмінений хліб в батькову хату (Панас Мирний, I, 1949, 185); &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1327902039_x_bf626e34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1363270935_x_601a6c34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1261387468_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:DExNC00Nj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Чим вимірюється радість?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною. Злорадною. А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, я маю повні груди радості, але її ніхто не бачить? Саме такою радістю пишаються деякі побожні, похмурі на вигляд християни, які люблять цитувати біблійну фразу «Праведний ледь посміхнеться» (правда, варто зауважити, що в канонічній Біблії таких слів немає, вони написані в Премудростях Сираха).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А, взагалі, як визначити, чи має людина радість, чи ні? Чим її виміряти, оту невидиму радість?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявляється, можна. І зробити це неважко за допомогою методу, який гарно описав апостол Яків, розмірковуючи про іншу невід’ємну частину сутності християнина — про віру. У другому розділі свого послання апостол говорить про віру та діла. На перший погляд може здатися, що автор проповідує вчення, згідно з яким віра (а відповідно і спасіння) досягається добрими ділами. Але це не так. Головна думка його роздумів сконцентрована в простій фразі: «Віра без діл мертва!» Іншими словами: невидима віра завжди проявляє себе у видимих добрих ділах, або, як про це говорить інший апостол, Павло, у плодах. Саме через поведінку людини, її хороші побожні вчинки можна довідатися, чи є в неї віра. Бо, зауважує Яків, говорити про віру без діл безглуздо. З почуттям гумору, навіть зі сарказмом він каже: «Покажи-но мені віру без діл…», твердо знаючи, що такого не може бути.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те ж саме можна сказати й про радість. Радість — це не щось абстрактне, невидиме, амфорне. Радість, як і віра, завжди має видиме вираження: у виразі обличчя, у поведінці, у словах. Так звана, внутрішня радість, зі сумним, пісним обличчям — не що інше, як фікція, самообман, це «віра без діл».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
==http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&amp;amp;action=edit&amp;amp;section=4==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ра]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Радість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2014-11-30T15:44:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''РА́ДІСТЬ, дості, жін.''' - почуття задоволення, втіха, приємність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Ра́дість''''' — за старшими класифікаціями емоцій, представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як-би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначення радості є: радість — це емоційний вираз великого щастя.&lt;br /&gt;
Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.&lt;br /&gt;
Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей (перемога улюбленої спортивної команди, перемога бажаного кандидата на виборах і тому подібне). Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і одобренням зі сторони інших осіб.&lt;br /&gt;
Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болі, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати ваблення або прив'язанність до об'єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Почуття задоволення, втіха, приємність. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радість і надія В очах веселих (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Вустимко з радістю захоплює свою здобич [картоплину] і, обпікаючи пальці, чистить (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); Наталя говорила про велику радість служіння партії і народу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 140).&lt;br /&gt;
2. Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать. — Одна в мене на світі радість, моя Марусенька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 59); Оксані — радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. Вийшла червона хустина (Андрій Головко, I, 1957, 106); Народження сина було для Джантемира великою радістю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 338);&lt;br /&gt;
 //  Приємна, втішна звістка. Вернувся Іван з великою радістю: принесли старости обмінений хліб в батькову хату (Панас Мирний, I, 1949, 185); &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1327902039_x_bf626e34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1363270935_x_601a6c34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1261387468_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:DExNC00Nj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Чим вимірюється радість?'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною. Злорадною. А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, я маю повні груди радості, але її ніхто не бачить? Саме такою радістю пишаються деякі побожні, похмурі на вигляд християни, які люблять цитувати біблійну фразу «Праведний ледь посміхнеться» (правда, варто зауважити, що в канонічній Біблії таких слів немає, вони написані в Премудростях Сираха).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А, взагалі, як визначити, чи має людина радість, чи ні? Чим її виміряти, оту невидиму радість?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявляється, можна. І зробити це неважко за допомогою методу, який гарно описав апостол Яків, розмірковуючи про іншу невід’ємну частину сутності християнина — про віру. У другому розділі свого послання апостол говорить про віру та діла. На перший погляд може здатися, що автор проповідує вчення, згідно з яким віра (а відповідно і спасіння) досягається добрими ділами. Але це не так. Головна думка його роздумів сконцентрована в простій фразі: «Віра без діл мертва!» Іншими словами: невидима віра завжди проявляє себе у видимих добрих ділах, або, як про це говорить інший апостол, Павло, у плодах. Саме через поведінку людини, її хороші побожні вчинки можна довідатися, чи є в неї віра. Бо, зауважує Яків, говорити про віру без діл безглуздо. З почуттям гумору, навіть зі сарказмом він каже: «Покажи-но мені віру без діл…», твердо знаючи, що такого не може бути.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Те ж саме можна сказати й про радість. Радість — це не щось абстрактне, невидиме, амфорне. Радість, як і віра, завжди має видиме вираження: у виразі обличчя, у поведінці, у словах. Так звана, внутрішня радість, зі сумним, пісним обличчям — не що інше, як фікція, самообман, це «віра без діл».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ра]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Радість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2014-11-30T15:41:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''РА́ДІСТЬ, дості, жін.''' - почуття задоволення, втіха, приємність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Ра́дість''''' — за старшими класифікаціями емоцій, представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як-би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначення радості є: радість — це емоційний вираз великого щастя.&lt;br /&gt;
Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.&lt;br /&gt;
Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей (перемога улюбленої спортивної команди, перемога бажаного кандидата на виборах і тому подібне). Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і одобренням зі сторони інших осіб.&lt;br /&gt;
Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болі, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати ваблення або прив'язанність до об'єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Почуття задоволення, втіха, приємність. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радість і надія В очах веселих (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Вустимко з радістю захоплює свою здобич [картоплину] і, обпікаючи пальці, чистить (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); Наталя говорила про велику радість служіння партії і народу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 140).&lt;br /&gt;
2. Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать. — Одна в мене на світі радість, моя Марусенька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 59); Оксані — радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. Вийшла червона хустина (Андрій Головко, I, 1957, 106); Народження сина було для Джантемира великою радістю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 338);&lt;br /&gt;
 //  Приємна, втішна звістка. Вернувся Іван з великою радістю: принесли старости обмінений хліб в батькову хату (Панас Мирний, I, 1949, 185); &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1327902039_x_bf626e34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1363270935_x_601a6c34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1261387468_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:DExNC00Nj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ра]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Радість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2014-11-30T15:38:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''РА́ДІСТЬ, дості, жін.''' - почуття задоволення, втіха, приємність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===http://sum.in.ua/s/radistjn Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Ра́дість''''' — за старшими класифікаціями емоцій, представлена як одна з першопочаткових емоцій; за Уорреном, виступає як почуття (сентимент) чи емоційне ставлення; краще розглядається як один з двох полюсів емоції (іншим є сум / смуток), між якими емоційне життя як-би мовити коливається; як Дарвін зазначає, вона схильна виражатися в сміху. Ще одним визначення радості є: радість — це емоційний вираз великого щастя.&lt;br /&gt;
Кожна людина почуває потребу в радісних моментах в своєму житті. Проте, якби людина постійно знаходилась в стані радості, вона не змогла б співчувати іншим і неадекватно реагувала на стан оточуючого світу. Усмішка радості на обличчі людини — найсуттєвіший з існуючих немовних сигналів.&lt;br /&gt;
Радість, як правило, слідує за особистим успіхом чи процесом творчості, де радість не самоціль. Таким чином це задоволення своїми діями або спільними діями групи людей (перемога улюбленої спортивної команди, перемога бажаного кандидата на виборах і тому подібне). Ця емоція характеризується не тільки власним задоволенням себе, а і одобренням зі сторони інших осіб.&lt;br /&gt;
Оскільки радість може виникати в результаті ослаблення болі, нервової напруги і негативних емоцій, вона здібна викликати ваблення або прив'язанність до об'єкта, який допоміг усунути ту чи іншу негативну емоцію.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Почуття задоволення, втіха, приємність. Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радість і надія В очах веселих (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); Від її юного образу, чистого й одухотвореного материнством, віє такою радістю, що вся кімната світиться і сяє, і все, що є в домі, виглядає якось святково (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Вустимко з радістю захоплює свою здобич [картоплину] і, обпікаючи пальці, чистить (Іван Багмут, Опов., 1959, 11); Наталя говорила про велику радість служіння партії і народу (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 140).&lt;br /&gt;
2. Особа, предмет, подія і т. ін., що викликають радісні почуття, тішать. — Одна в мене на світі радість, моя Марусенька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 59); Оксані — радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір. Вийшла червона хустина (Андрій Головко, I, 1957, 106); Народження сина було для Джантемира великою радістю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 338);&lt;br /&gt;
 //  Приємна, втішна звістка. Вернувся Іван з великою радістю: принесли старости обмінений хліб в батькову хату (Панас Мирний, I, 1949, 185); &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1327902039_x_bf626e34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1363270935_x_601a6c34.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1261387468_2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:DExNC00Nj.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
Додаткові відомості: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ра]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B02_.jpg</id>
		<title>Файл:Блоха2 .jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B02_.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T15:29:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B0</id>
		<title>Блоха</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T15:28:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''Блоха, -хи,''' ''ж.'' 1) Блоха, Polex irritors. ''Блоха кусає, а за що — не знає.'' Блохи безкрилі стрибучі комахи. Їх налічується 1000 видів. Тіло блохи тверде, гладке, стисле з боків і покрите щетинками. Його розмір менше 0,3 см. Головогрудь покрита гребенями з широких зубчиків. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/blokha '''''&amp;lt;big&amp;gt;&amp;lt;big&amp;gt;Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)&amp;lt;/big&amp;gt;&amp;lt;/big&amp;gt;''''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
БЛОХА, и, ''жін''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Безкрила маленька комаха — паразит тварин і людей. Бігають маленькі собачки та вичісують бліх (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 412); Спали в СІНЯХ на долівці, встеленій луговою травою і полином (щоб не кусалися блохи) (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Маленький жучок з коротким яйцевидним тілом — шкідник сільськогосподарських рослин. Конопляна блоха зимує в дорослій стадії у верхньому шарі ґрунту або в залишених на коноплищах рештках конопель (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 79).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356118.html '''''&amp;lt;big&amp;gt;&amp;lt;big&amp;gt;Фразеологічний словник української мови&amp;lt;/big&amp;gt;&amp;lt;/big&amp;gt;''''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ганя́ти ''бліх'' (соба́к), зневажл. Не працювати, нічого не робити; байдикувати. Проситься силонька наверх, смереки хочеться з коренем вивертати, скали на скали двигати, а тут лежи, бліх ганяй (Г. Хоткевич); — Як? — приглушено перепитала ледь побілілими губами.— Геть чисто нагнав з роботи? — Та кажу ж тобі, що від п’ятнадцятого можу вже собак ганяти (Ірина Вільде). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* годува́ти во́ші (во́шей, ''бліх'', ну́жу, блощи́ці і т. ін.). Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй (Ю. Яновський); Годуючи бліх по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку (О. Гончар); Ще й кирпу гне… мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужу годувала!.. (Панас Мирний); — Будуть чи не буде коней — промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними — підете у тюрягу казенні блощиці годувати (М. Стельмах).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Блоха.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Блоха2 .jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Блоха4.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Блоха5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|zlk1iOTmu5Q}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|8h6f5oa6dFI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Цікаві факти про блох'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Блохи харчуються раз на добу, якщо, звичайно, її не потривожити. Поки блоха не нап’ється крові, вона не відстане. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Блохи зустрічаються не тільки на домашніх тварин, вони не проти поласувати і людською кров’ю. Блоха будинку – це пекло! Їх буває настільки багато, що в будинку знаходитися просто неможливо. Причому, на укус блохи можлива алергічна реакція. Укушене місце опухає і запалюється, оскільки блоха проколює шкіру і впорскує туди свою слину, яка призводить до свербіння лише в кращому випадку. Алергія на бліх буває дуже важкою, навіть був створений спеціальний «блошиний антиген». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позбутися від бліх у квартирі можна, обробивши приміщення спеціальної робочої емульсією. Це засіб не має запаху і не здатне викликати алергію. Після висихання емульсії на оброблених поверхнях не залишається слідів. Обробці робочої емульсією піддаються підлогу і стіни до рівня 1,2 метра, а також доріжки, килими і м’які меблі. І зовсім не має значення, де блохи атакують тварина або людини, адже вони переміщаються з великою швидкістю в разі загрози для їхнього життя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Блохи дійсно докучливі комахи, причому, не тільки для собак і кішок, але і для їх господарів. Однак, це комаха цікавіше, ніж здається на перший погляд. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявляється, блоха може тягнути вагу, що перевищує її власний в 160 000 разів. Якщо подібний вагу довелося тягти б нам, то він приблизно дорівнював би 2689-ти двоповерховим автобусам. До того ж, це страшно невтомне комаха, вона може стрибати 30 000 разів без зупинки! Блоха спокійно стрибає на висоту 30 см., що перевищує її власний зріст в 150 разів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Блоха глуха (у неї немає органів слуху взагалі) і практично сліпа. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середньостатистична вага блохи становить 0,03 грама, а довжина її 2-3 міліметра. У 11 міліметрів блоха – це вже світовий рекордсмен. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли ця комаха стрибає, воно постійно змінює напрямок, причому стрибок дає блосі прискорення, яке в 50 разів перевищує прискорення космічного корабля. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За все життя блоха відкладає приблизно 1500 яєць. Її личинки ненависники світла, і тому зариваються і забиваються в килими, щілини та інші недоступні для світла місця. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Блоха живе від 14-ти днів до 12-ти місяців. 95% личинок, яєць та лялечок бліх знаходяться в м’яких меблів, в ліжку, в шерстинки килима, в одязі, а не на наших собак і кішок. Блоха породжує 1000 собі подібних за три тижні! Самка блохи перевищує самця по всіх параметрах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І останнє, блохи дуже живучі комахи. Якщо її заморозити і тримати в такому стані рік, то пробудившись, вона займеться своїми справами, ніби нічого й не було.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
==http://verano.rv.ua/navkolishnij-svit/xto-taka-bloxa-fakti-pro-komaxu/==&lt;br /&gt;
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2522-blokha.html Словник Б. Грінченка]&lt;br /&gt;
[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;amp;d=21&amp;amp;t=20658 Орфографічний словник української мови]&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/blokha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53392-0.html Фразеологічний словник української мови]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Бл]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B0.jpg</id>
		<title>Файл:Блоха.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B0.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T15:27:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B0</id>
		<title>Блоха</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BB%D0%BE%D1%85%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T15:27:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Аніта: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
'''Блоха, -хи,''' ''ж.'' 1) Блоха, Polex irritors. ''Блоха кусає, а за що — не знає.'' Блохи безкрилі стрибучі комахи. Їх налічується 1000 видів. Тіло блохи тверде, гладке, стисле з боків і покрите щетинками. Його розмір менше 0,3 см. Головогрудь покрита гребенями з широких зубчиків. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/blokha '''''&amp;lt;big&amp;gt;&amp;lt;big&amp;gt;Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)&amp;lt;/big&amp;gt;&amp;lt;/big&amp;gt;''''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
БЛОХА, и, ''жін''.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Безкрила маленька комаха — паразит тварин і людей. Бігають маленькі собачки та вичісують бліх (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 412); Спали в СІНЯХ на долівці, встеленій луговою травою і полином (щоб не кусалися блохи) (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Маленький жучок з коротким яйцевидним тілом — шкідник сільськогосподарських рослин. Конопляна блоха зимує в дорослій стадії у верхньому шарі ґрунту або в залишених на коноплищах рештках конопель (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 79).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356118.html '''''&amp;lt;big&amp;gt;&amp;lt;big&amp;gt;Фразеологічний словник української мови&amp;lt;/big&amp;gt;&amp;lt;/big&amp;gt;''''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* ганя́ти ''бліх'' (соба́к), зневажл. Не працювати, нічого не робити; байдикувати. Проситься силонька наверх, смереки хочеться з коренем вивертати, скали на скали двигати, а тут лежи, бліх ганяй (Г. Хоткевич); — Як? — приглушено перепитала ледь побілілими губами.— Геть чисто нагнав з роботи? — Та кажу ж тобі, що від п’ятнадцятого можу вже собак ганяти (Ірина Вільде). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* годува́ти во́ші (во́шей, ''бліх'', ну́жу, блощи́ці і т. ін.). Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй (Ю. Яновський); Годуючи бліх по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку (О. Гончар); Ще й кирпу гне… мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужу годувала!.. (Панас Мирний); — Будуть чи не буде коней — промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними — підете у тюрягу казенні блощиці годувати (М. Стельмах).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Блоха.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Блоха2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Блоха4.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Блоха5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|zlk1iOTmu5Q}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|8h6f5oa6dFI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
'''Цікаві факти про блох'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Блохи харчуються раз на добу, якщо, звичайно, її не потривожити. Поки блоха не нап’ється крові, вона не відстане. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Блохи зустрічаються не тільки на домашніх тварин, вони не проти поласувати і людською кров’ю. Блоха будинку – це пекло! Їх буває настільки багато, що в будинку знаходитися просто неможливо. Причому, на укус блохи можлива алергічна реакція. Укушене місце опухає і запалюється, оскільки блоха проколює шкіру і впорскує туди свою слину, яка призводить до свербіння лише в кращому випадку. Алергія на бліх буває дуже важкою, навіть був створений спеціальний «блошиний антиген». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позбутися від бліх у квартирі можна, обробивши приміщення спеціальної робочої емульсією. Це засіб не має запаху і не здатне викликати алергію. Після висихання емульсії на оброблених поверхнях не залишається слідів. Обробці робочої емульсією піддаються підлогу і стіни до рівня 1,2 метра, а також доріжки, килими і м’які меблі. І зовсім не має значення, де блохи атакують тварина або людини, адже вони переміщаються з великою швидкістю в разі загрози для їхнього життя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Блохи дійсно докучливі комахи, причому, не тільки для собак і кішок, але і для їх господарів. Однак, це комаха цікавіше, ніж здається на перший погляд. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Виявляється, блоха може тягнути вагу, що перевищує її власний в 160 000 разів. Якщо подібний вагу довелося тягти б нам, то він приблизно дорівнював би 2689-ти двоповерховим автобусам. До того ж, це страшно невтомне комаха, вона може стрибати 30 000 разів без зупинки! Блоха спокійно стрибає на висоту 30 см., що перевищує її власний зріст в 150 разів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Блоха глуха (у неї немає органів слуху взагалі) і практично сліпа. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середньостатистична вага блохи становить 0,03 грама, а довжина її 2-3 міліметра. У 11 міліметрів блоха – це вже світовий рекордсмен. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли ця комаха стрибає, воно постійно змінює напрямок, причому стрибок дає блосі прискорення, яке в 50 разів перевищує прискорення космічного корабля. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За все життя блоха відкладає приблизно 1500 яєць. Її личинки ненависники світла, і тому зариваються і забиваються в килими, щілини та інші недоступні для світла місця. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Блоха живе від 14-ти днів до 12-ти місяців. 95% личинок, яєць та лялечок бліх знаходяться в м’яких меблів, в ліжку, в шерстинки килима, в одязі, а не на наших собак і кішок. Блоха породжує 1000 собі подібних за три тижні! Самка блохи перевищує самця по всіх параметрах. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І останнє, блохи дуже живучі комахи. Якщо її заморозити і тримати в такому стані рік, то пробудившись, вона займеться своїми справами, ніби нічого й не було.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
==http://verano.rv.ua/navkolishnij-svit/xto-taka-bloxa-fakti-pro-komaxu/==&lt;br /&gt;
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2522-blokha.html Словник Б. Грінченка]&lt;br /&gt;
[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;amp;d=21&amp;amp;t=20658 Орфографічний словник української мови]&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/blokha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;
[http://slovopedia.org.ua/49/53392-0.html Фразеологічний словник української мови]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Бл]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Аніта</name></author>	</entry>

	</feed>