Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Демон

2014-11-30T15:03:39Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Див. також */

'''Демон, -на, '''''м. ''Демонъ. К. ЧР. 93. ''Ведеть ''(Спаситель) ''від пекла демона. ''Чуб. III. 26.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/demon Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''ДЕ́МОН''', а, чол. У грецькій міфології — нижче божестію, злий дух або чорт, інколи доброзичливий до людей. А разом з розсвітом.. Ослабла й сила демона страшного (Іван Франко, XIII, 1954, 15); Десять разів проклинав він демона, що підказав йому зловтішну думку показатись Янцеві (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 411); * У порівняннях. Бродій ішов вулицею Мукачева, кощавий і згорблений, чорний, як демон (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 281);
// перен., заст. Уособлення якого-небудь пороку, пристрасті і т. ін. Який легіон демонів упертості сидить в сій дівчині! Нічого, певне, вже з нею не поробиш (Леся Українка, V, 1956, 18); А той демон, браття милі, — Се бажання наші власні! (Іван Франко, XIII, 1954, 15).

[http://slovopedia.org.ua/36/53396/238216.html Словник іншомовних слів]

'''ДЕМОН'''
демон; ч.
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології нижче божество, що сприяє чи перешкоджає людині у здійсненні її намірів.
2. У християнстві - злий дух, диявол.
3. перен. Погана, зла людина.

[http://slovopedia.org.ua/41/53396/263893.html Словник синонімів]

'''ДЕМОН'''
злий дух, злий геній, Мефістофель, джин, дух тьми, етн. перелесник, жм. гемон; З. П. спокусник, звабник; (упертости) П. вада, пристрасть до.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Demon_(1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:767510.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Demon.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yyyy.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dqFE4so5Mgk}}

==Див. також==
'''«Демон»''' (1829-1839) - поема Михайла Лермонтова. Належить до шедеврів не тільки лермонтовской, а й усієї російської романтичної поезії.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Де]]

Демон

2014-11-30T15:01:05Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Медіа */

'''Демон, -на, '''''м. ''Демонъ. К. ЧР. 93. ''Ведеть ''(Спаситель) ''від пекла демона. ''Чуб. III. 26.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/demon Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''ДЕ́МОН''', а, чол. У грецькій міфології — нижче божестію, злий дух або чорт, інколи доброзичливий до людей. А разом з розсвітом.. Ослабла й сила демона страшного (Іван Франко, XIII, 1954, 15); Десять разів проклинав він демона, що підказав йому зловтішну думку показатись Янцеві (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 411); * У порівняннях. Бродій ішов вулицею Мукачева, кощавий і згорблений, чорний, як демон (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 281);
// перен., заст. Уособлення якого-небудь пороку, пристрасті і т. ін. Який легіон демонів упертості сидить в сій дівчині! Нічого, певне, вже з нею не поробиш (Леся Українка, V, 1956, 18); А той демон, браття милі, — Се бажання наші власні! (Іван Франко, XIII, 1954, 15).

[http://slovopedia.org.ua/36/53396/238216.html Словник іншомовних слів]

'''ДЕМОН'''
демон; ч.
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології нижче божество, що сприяє чи перешкоджає людині у здійсненні її намірів.
2. У християнстві - злий дух, диявол.
3. перен. Погана, зла людина.

[http://slovopedia.org.ua/41/53396/263893.html Словник синонімів]

'''ДЕМОН'''
злий дух, злий геній, Мефістофель, джин, дух тьми, етн. перелесник, жм. гемон; З. П. спокусник, звабник; (упертости) П. вада, пристрасть до.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Demon_(1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:767510.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Demon.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yyyy.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dqFE4so5Mgk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Де]]

Демон

2014-11-30T14:56:25Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Ілюстрації */

'''Демон, -на, '''''м. ''Демонъ. К. ЧР. 93. ''Ведеть ''(Спаситель) ''від пекла демона. ''Чуб. III. 26.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/demon Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''ДЕ́МОН''', а, чол. У грецькій міфології — нижче божестію, злий дух або чорт, інколи доброзичливий до людей. А разом з розсвітом.. Ослабла й сила демона страшного (Іван Франко, XIII, 1954, 15); Десять разів проклинав він демона, що підказав йому зловтішну думку показатись Янцеві (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 411); * У порівняннях. Бродій ішов вулицею Мукачева, кощавий і згорблений, чорний, як демон (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 281);
// перен., заст. Уособлення якого-небудь пороку, пристрасті і т. ін. Який легіон демонів упертості сидить в сій дівчині! Нічого, певне, вже з нею не поробиш (Леся Українка, V, 1956, 18); А той демон, браття милі, — Се бажання наші власні! (Іван Франко, XIII, 1954, 15).

[http://slovopedia.org.ua/36/53396/238216.html Словник іншомовних слів]

'''ДЕМОН'''
демон; ч.
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології нижче божество, що сприяє чи перешкоджає людині у здійсненні її намірів.
2. У християнстві - злий дух, диявол.
3. перен. Погана, зла людина.

[http://slovopedia.org.ua/41/53396/263893.html Словник синонімів]

'''ДЕМОН'''
злий дух, злий геній, Мефістофель, джин, дух тьми, етн. перелесник, жм. гемон; З. П. спокусник, звабник; (упертости) П. вада, пристрасть до.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Demon_(1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:767510.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Demon.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yyyy.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Де]]

Файл:Yyyy.jpg

2014-11-30T14:56:15Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Файл:Demon.jpg

2014-11-30T14:55:50Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Файл:767510.jpeg

2014-11-30T14:55:24Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Файл:Demon (1).jpg

2014-11-30T14:54:59Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Демон

2014-11-30T14:52:03Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Сучасні словники */

'''Демон, -на, '''''м. ''Демонъ. К. ЧР. 93. ''Ведеть ''(Спаситель) ''від пекла демона. ''Чуб. III. 26.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/demon Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''ДЕ́МОН''', а, чол. У грецькій міфології — нижче божестію, злий дух або чорт, інколи доброзичливий до людей. А разом з розсвітом.. Ослабла й сила демона страшного (Іван Франко, XIII, 1954, 15); Десять разів проклинав він демона, що підказав йому зловтішну думку показатись Янцеві (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 411); * У порівняннях. Бродій ішов вулицею Мукачева, кощавий і згорблений, чорний, як демон (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 281);
// перен., заст. Уособлення якого-небудь пороку, пристрасті і т. ін. Який легіон демонів упертості сидить в сій дівчині! Нічого, певне, вже з нею не поробиш (Леся Українка, V, 1956, 18); А той демон, браття милі, — Се бажання наші власні! (Іван Франко, XIII, 1954, 15).

[http://slovopedia.org.ua/36/53396/238216.html Словник іншомовних слів]

'''ДЕМОН'''
демон; ч.
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології нижче божество, що сприяє чи перешкоджає людині у здійсненні її намірів.
2. У християнстві - злий дух, диявол.
3. перен. Погана, зла людина.

[http://slovopedia.org.ua/41/53396/263893.html Словник синонімів]

'''ДЕМОН'''
злий дух, злий геній, Мефістофель, джин, дух тьми, етн. перелесник, жм. гемон; З. П. спокусник, звабник; (упертости) П. вада, пристрасть до.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Де]]

Демон

2014-11-30T14:51:42Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Сучасні словники */

'''Демон, -на, '''''м. ''Демонъ. К. ЧР. 93. ''Ведеть ''(Спаситель) ''від пекла демона. ''Чуб. III. 26.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/demon Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''ДЕ́МОН''', а, чол. У грецькій міфології — нижче божестію, злий дух або чорт, інколи доброзичливий до людей. А разом з розсвітом.. Ослабла й сила демона страшного (Іван Франко, XIII, 1954, 15); Десять разів проклинав він демона, що підказав йому зловтішну думку показатись Янцеві (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 411); * У порівняннях. Бродій ішов вулицею Мукачева, кощавий і згорблений, чорний, як демон (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 281);
// перен., заст. Уособлення якого-небудь пороку, пристрасті і т. ін. Який легіон демонів упертості сидить в сій дівчині! Нічого, певне, вже з нею не поробиш (Леся Українка, V, 1956, 18); А той демон, браття милі, — Се бажання наші власні! (Іван Франко, XIII, 1954, 15).

[http://slovopedia.org.ua/36/53396/238216.html Словник іншомовних слів]
'''ДЕМОН'''
демон; ч.
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології нижче божество, що сприяє чи перешкоджає людині у здійсненні її намірів.
2. У християнстві - злий дух, диявол.
3. перен. Погана, зла людина.

[http://slovopedia.org.ua/41/53396/263893.html Словник синонімів]
'''ДЕМОН'''
злий дух, злий геній, Мефістофель, джин, дух тьми, етн. перелесник, жм. гемон; З. П. спокусник, звабник; (упертости) П. вада, пристрасть до.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Де]]

Демон

2014-11-30T14:47:19Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

'''Демон, -на, '''''м. ''Демонъ. К. ЧР. 93. ''Ведеть ''(Спаситель) ''від пекла демона. ''Чуб. III. 26.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Де]]

Праворуч

2014-11-30T14:42:12Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Ілюстрації */

'''Право́руч, '''''нар. ''Направо.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/pravoruch Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''ПРАВОРУЧ''', присл., від кого — чого і без додатка.

1. З правого боку; протилежне ліворуч. Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком. На авансцені, теж праворуч, альтанка (Леся Українка, II, 1951, 45); Чубенко взявся обходити полк, минали години глухої ночі, далеко праворуч щось дуже горіло, освітлюючи рівну, безконечну просторінь голого степу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); Праворуч від шляху, трохи віддаля, рясніли електричні вогні (Юрій Смолич, День.., 1950, 5).

2. У правий бік, на правий бік; протилежне ліворуч. Біля клубу Галина звернула праворуч і пішла садками, притрушеними снігом, як цвітом (Микола Зарудний, Світло, 1961, 15); Ледве помітив Онисько в запалі, що сивий [кінь] повернув праворуч так круто, як повертають тільки при нагальній погоні (Іван Ле, Хмельницький, І, 1957, 104);
// Військова або спортивна команда, при якій повертаються вправо на 90°. — Ліворуч! Праворуч! А вони [учні] ні з місця, стоять наче вкопані, а потім враз вибухають реготом, навіть суворий їхній фізкерівник тоді розсміявся, так і не повернувши їх ні праворуч, ні ліворуч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 142).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4.2_b_old.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:021.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:PR20130619095952.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Пр]]

Файл:PR20130619095952.JPG

2014-11-30T14:42:04Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Файл:021.jpg

2014-11-30T14:41:41Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Файл:4.2 b old.gif

2014-11-30T14:41:18Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Праворуч

2014-11-30T14:37:35Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Сучасні словники */

'''Право́руч, '''''нар. ''Направо.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/pravoruch Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''ПРАВОРУЧ''', присл., від кого — чого і без додатка.

1. З правого боку; протилежне ліворуч. Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком. На авансцені, теж праворуч, альтанка (Леся Українка, II, 1951, 45); Чубенко взявся обходити полк, минали години глухої ночі, далеко праворуч щось дуже горіло, освітлюючи рівну, безконечну просторінь голого степу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); Праворуч від шляху, трохи віддаля, рясніли електричні вогні (Юрій Смолич, День.., 1950, 5).

2. У правий бік, на правий бік; протилежне ліворуч. Біля клубу Галина звернула праворуч і пішла садками, притрушеними снігом, як цвітом (Микола Зарудний, Світло, 1961, 15); Ледве помітив Онисько в запалі, що сивий [кінь] повернув праворуч так круто, як повертають тільки при нагальній погоні (Іван Ле, Хмельницький, І, 1957, 104);
// Військова або спортивна команда, при якій повертаються вправо на 90°. — Ліворуч! Праворуч! А вони [учні] ні з місця, стоять наче вкопані, а потім враз вибухають реготом, навіть суворий їхній фізкерівник тоді розсміявся, так і не повернувши їх ні праворуч, ні ліворуч (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 142).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Пр]]

Праворуч

2014-11-30T14:36:06Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

'''Право́руч, '''''нар. ''Направо.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Пр]]

Ґонт

2014-11-30T14:34:05Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Медіа */

'''Ґонт, -ту, '''''м.'', '''ґонта '''и '''гонта, -ти, '''''ж. ''Тесъ, гонтъ. ''Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. ''МВ. І. 65. ''Дімок стояв, гонтою вбитий. ''Св. Л. 215, 216.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/gont Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''ҐОНТ''', у, чол., ҐОНТА, и, жін. Покрівельний матеріал у вигляді тонких дощечок. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив (Марко Вовчок, I, 1955, 40); За кілька днів радянські вояки встигли полагодити паркан, біля конюшні навісити двері, а на хаті з'явилися нові латки ґонту... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 180); Тепер Тернівка — погане місто: доми все соломою криті, десь-то якийсь-то під ґонтою (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 50); Навколо сторожки лежали дошки, високо підіймались обгороджені кіллям стоси данської і звичайної клепки та осикової ґонти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 265).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dranka-sh05.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gont_krov_m.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krovlja-iz-gonta.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Srub_dranka1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|sGxhv02rRqY}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ґо]]

Ґонт

2014-11-30T14:32:58Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Ілюстрації */

'''Ґонт, -ту, '''''м.'', '''ґонта '''и '''гонта, -ти, '''''ж. ''Тесъ, гонтъ. ''Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. ''МВ. І. 65. ''Дімок стояв, гонтою вбитий. ''Св. Л. 215, 216.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/gont Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''ҐОНТ''', у, чол., ҐОНТА, и, жін. Покрівельний матеріал у вигляді тонких дощечок. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив (Марко Вовчок, I, 1955, 40); За кілька днів радянські вояки встигли полагодити паркан, біля конюшні навісити двері, а на хаті з'явилися нові латки ґонту... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 180); Тепер Тернівка — погане місто: доми все соломою криті, десь-то якийсь-то під ґонтою (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 50); Навколо сторожки лежали дошки, високо підіймались обгороджені кіллям стоси данської і звичайної клепки та осикової ґонти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 265).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dranka-sh05.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gont_krov_m.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krovlja-iz-gonta.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Srub_dranka1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ґо]]

Файл:Srub dranka1.jpg

2014-11-30T14:32:49Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Файл:Krovlja-iz-gonta.jpg

2014-11-30T14:32:26Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Файл:Gont krov m.png

2014-11-30T14:32:06Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Файл:Dranka-sh05.jpg

2014-11-30T14:31:31Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Ґонт

2014-11-30T14:30:31Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Сучасні словники */

'''Ґонт, -ту, '''''м.'', '''ґонта '''и '''гонта, -ти, '''''ж. ''Тесъ, гонтъ. ''Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. ''МВ. І. 65. ''Дімок стояв, гонтою вбитий. ''Св. Л. 215, 216.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/gont Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

'''ҐОНТ''', у, чол., ҐОНТА, и, жін. Покрівельний матеріал у вигляді тонких дощечок. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив (Марко Вовчок, I, 1955, 40); За кілька днів радянські вояки встигли полагодити паркан, біля конюшні навісити двері, а на хаті з'явилися нові латки ґонту... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 180); Тепер Тернівка — погане місто: доми все соломою криті, десь-то якийсь-то під ґонтою (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 50); Навколо сторожки лежали дошки, високо підіймались обгороджені кіллям стоси данської і звичайної клепки та осикової ґонти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 265).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ґо]]

Ґонт

2014-11-30T14:29:31Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

'''Ґонт, -ту, '''''м.'', '''ґонта '''и '''гонта, -ти, '''''ж. ''Тесъ, гонтъ. ''Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. ''МВ. І. 65. ''Дімок стояв, гонтою вбитий. ''Св. Л. 215, 216.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ґо]]

Рубати

2014-11-30T14:27:52Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Медіа */

'''Руба́ти, -ба́ю, -єш, '''''гл. ''1) Рубить. ''Було б не рубати зеленої вишні. ''Чуб. V. 160. ''В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. ''Ном. № 7002. ''Поперед війська да січуть рубають. ''Чуб. III. 270. '''Рубати в пень'''. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка. ЗОЮР. І. 120.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/rubaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

РУБАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка.

1. '''Розсікати''', розділяти на частини, ударяючи чим-небудь гострим з розмаху. Замість науки дяк заставляв Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч (Панас Мирний, V, 1955, 309); В клубках вогню та диму чужі смаглюваті матроси знетямлено рубають канати, з панічним криком тягнуть в люки поранених (Олесь Гончар, II, 1959, 48); — Бригом правував поганий, кривий і кошлатий румун з двома матросами. Він дав мені пощерблену сокиру, якою не те що тесати, а й рубати тяжко (Юрій Яновський, II, 1958, 69); * Образно. Рубали ніч прожекторів мечі — усе по морю шарили злобливо, настирливо (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 389);
// Робити різкий помах, енергійний рух рукою, ніби розсікаючи повітря. Сидорчук доводив гаряче, пристрасно, рубаючи повітря дебелим, червоним.. кулаком (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 105); Євдоха була задумана, а Степко щось доводив, рубаючи в повітрі рукою, і, нахиляючи чорну голову, заглядав матері в очі (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 56);
// Довбаючи чим-небудь гострим, робити отвір, виїмку, зарубку і т. ін. Майстри виймають сокири з-за поясів і починають рубати сходи на гору (Леся Українка, II, 1951, 211); — Ага. Хтось ополонку рубатиме, а ти воду питимеш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 489);
// Ударяючи чимсь гострим, роздрібнювати, трощити що-небудь. Сокири з моторошним хрумтінням рубали кістки, роздроблюючи мозок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361); Молодий хлопець стрепенувся і почав завзято рубати гору (Леся Українка, II, 1951, 212); Б'є, рубає кригу й Вутанька. Гострі крижані скалки залізом стріляють в обличчя (Олесь Гончар, II, 1959, 163);
// перен., розм. Різко, чітко вимовляти (слова, фрази). Несподівано покриком лебединим, дивним і диким, рубаючи слова, ніби з досадою одкидаючи розмову, крикнув дід Опанас (Степан Васильченко, II, 1959, 522); Говорив він, рубаючи речення, чітко і енергійно (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 63).

2. Бити, розтинати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.). Всю рать свою вперед подвинув [Еней] І разом на врагів нахлинув, Велів всіх сікти та рубать (Іван Котляревський, I, 1952, 287); Андрій, розпалений жаром бою, помчав, як молодий хорт, найгарніший і найпрудкіший з усієї зграї, рубаючи направо й наліво (Олександр Довженко, I, 1958, 263); Гей, рубали ворогів та по всіх фронтах! (Павло Тичина, I, 1957, 57).
♦ '''Рубати впень''' — винищувати кого-небудь до останньої людини. Однокрилівці з поляками, заскочивши в дорозі втікачів, рубали впень, дітей хапали, тягли кудись дівчат... (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 402).

3. Підсікаючи, валити на землю, відокремлювати від основи, кореня. [Лісовик:] Дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати (Леся Українка, III, 1952, 195); Він ще почекав, помовчав і додав: — Тієї гілляки, на якій сидять, не рубають (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 191);
// Відсікати, відрубувати, стинати, ударяючи чим-небудь тострим. Озвірілі козаки з нелюдською силою рубали голови ворогів, сікли їм шиї (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 90); Заятчукові чомусь.. рясні стебла соняшників нагадують людей, він дивиться, як Січкар майстерно орудує гострим сікачем, і сміється: — Рубаєш голови батькам? (Михайло Стельмах, II, 1962, 168).
♦ '''Рубати під корінь''' див. корінь.

4. Відколюючи куски від суцільного пласта, видобувати (вугілля, руду і т. ін.). — Коли б ви побачили, як я навчився рубати вугілля відбійним молотком! — хвалився Юрко (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 14); — Хоча б от я — комбайн веду, Рубаю антрацит, І тут у мене на виду, Як у орла — весь світ (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 117).

5. перен., розм. Говорити, висловлюватися про кого-, що-небудь або діяти стосовно до когось дуже різко, категорично. Дивиться [Варка], наче зараз тебе з'їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити... (Марко Вовчок, VI, 1956, 293); — Молодчина Семен!.. от так Семен!.. січе й руба — не вважає на панів, — хвалили артиста, коли після кількох арій замовк його голос у саду... (Степан Васильченко, I, 1959, 322).
♦ '''Рубати з плеча''' — говорити, діяти різко, категорично. [Тарас:] Я Врангеля не боявся, а тут більшовика Гармаша злякаюся? [Мося:] Рубай з плеча, і все (Іван Микитенко, I, 1957, 112); — Христе!.. — Така була тиха та слухняна, і на тобі — наче представник який, вже рубає з плеча (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 55).

6. спец. Будувати, ставити яку-небудь споруду з колод, дерева. В лісостепу жилу будівлю ніколи не рубали з кругляку чи пластин, як це вживано в лісній зоні України, а з тесаних брусів (Дерев'яне зодчество України, 1949, 18).

7. перен., розм. Їсти багато, з апетитом. — А як він живе, ви знаєте? Чому він суху картоплю на обід рубає, ви знаєте? (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 54).

8. перен., розм. Іти швидко, енергійно, ступаючи чітко, твердо. — Питаю, чи не хочеш ти отак пішака рубати до самого Києва, а там і до своєї Ковалівки? — пояснив Іван, вирівняшись і поправивши безкозирку (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 10).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Drova_main6001.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Drova_w.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-rubati-drova.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|NaN5bYn0_nI}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ру]]

Файл:Yak-rubati-drova.jpg

2014-11-30T14:25:31Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Рубати

2014-11-30T14:25:19Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Ілюстрації */

'''Руба́ти, -ба́ю, -єш, '''''гл. ''1) Рубить. ''Було б не рубати зеленої вишні. ''Чуб. V. 160. ''В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. ''Ном. № 7002. ''Поперед війська да січуть рубають. ''Чуб. III. 270. '''Рубати в пень'''. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка. ЗОЮР. І. 120.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/rubaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

РУБАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка.

1. '''Розсікати''', розділяти на частини, ударяючи чим-небудь гострим з розмаху. Замість науки дяк заставляв Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч (Панас Мирний, V, 1955, 309); В клубках вогню та диму чужі смаглюваті матроси знетямлено рубають канати, з панічним криком тягнуть в люки поранених (Олесь Гончар, II, 1959, 48); — Бригом правував поганий, кривий і кошлатий румун з двома матросами. Він дав мені пощерблену сокиру, якою не те що тесати, а й рубати тяжко (Юрій Яновський, II, 1958, 69); * Образно. Рубали ніч прожекторів мечі — усе по морю шарили злобливо, настирливо (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 389);
// Робити різкий помах, енергійний рух рукою, ніби розсікаючи повітря. Сидорчук доводив гаряче, пристрасно, рубаючи повітря дебелим, червоним.. кулаком (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 105); Євдоха була задумана, а Степко щось доводив, рубаючи в повітрі рукою, і, нахиляючи чорну голову, заглядав матері в очі (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 56);
// Довбаючи чим-небудь гострим, робити отвір, виїмку, зарубку і т. ін. Майстри виймають сокири з-за поясів і починають рубати сходи на гору (Леся Українка, II, 1951, 211); — Ага. Хтось ополонку рубатиме, а ти воду питимеш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 489);
// Ударяючи чимсь гострим, роздрібнювати, трощити що-небудь. Сокири з моторошним хрумтінням рубали кістки, роздроблюючи мозок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361); Молодий хлопець стрепенувся і почав завзято рубати гору (Леся Українка, II, 1951, 212); Б'є, рубає кригу й Вутанька. Гострі крижані скалки залізом стріляють в обличчя (Олесь Гончар, II, 1959, 163);
// перен., розм. Різко, чітко вимовляти (слова, фрази). Несподівано покриком лебединим, дивним і диким, рубаючи слова, ніби з досадою одкидаючи розмову, крикнув дід Опанас (Степан Васильченко, II, 1959, 522); Говорив він, рубаючи речення, чітко і енергійно (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 63).

2. Бити, розтинати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.). Всю рать свою вперед подвинув [Еней] І разом на врагів нахлинув, Велів всіх сікти та рубать (Іван Котляревський, I, 1952, 287); Андрій, розпалений жаром бою, помчав, як молодий хорт, найгарніший і найпрудкіший з усієї зграї, рубаючи направо й наліво (Олександр Довженко, I, 1958, 263); Гей, рубали ворогів та по всіх фронтах! (Павло Тичина, I, 1957, 57).
♦ '''Рубати впень''' — винищувати кого-небудь до останньої людини. Однокрилівці з поляками, заскочивши в дорозі втікачів, рубали впень, дітей хапали, тягли кудись дівчат... (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 402).

3. Підсікаючи, валити на землю, відокремлювати від основи, кореня. [Лісовик:] Дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати (Леся Українка, III, 1952, 195); Він ще почекав, помовчав і додав: — Тієї гілляки, на якій сидять, не рубають (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 191);
// Відсікати, відрубувати, стинати, ударяючи чим-небудь тострим. Озвірілі козаки з нелюдською силою рубали голови ворогів, сікли їм шиї (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 90); Заятчукові чомусь.. рясні стебла соняшників нагадують людей, він дивиться, як Січкар майстерно орудує гострим сікачем, і сміється: — Рубаєш голови батькам? (Михайло Стельмах, II, 1962, 168).
♦ '''Рубати під корінь''' див. корінь.

4. Відколюючи куски від суцільного пласта, видобувати (вугілля, руду і т. ін.). — Коли б ви побачили, як я навчився рубати вугілля відбійним молотком! — хвалився Юрко (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 14); — Хоча б от я — комбайн веду, Рубаю антрацит, І тут у мене на виду, Як у орла — весь світ (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 117).

5. перен., розм. Говорити, висловлюватися про кого-, що-небудь або діяти стосовно до когось дуже різко, категорично. Дивиться [Варка], наче зараз тебе з'їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити... (Марко Вовчок, VI, 1956, 293); — Молодчина Семен!.. от так Семен!.. січе й руба — не вважає на панів, — хвалили артиста, коли після кількох арій замовк його голос у саду... (Степан Васильченко, I, 1959, 322).
♦ '''Рубати з плеча''' — говорити, діяти різко, категорично. [Тарас:] Я Врангеля не боявся, а тут більшовика Гармаша злякаюся? [Мося:] Рубай з плеча, і все (Іван Микитенко, I, 1957, 112); — Христе!.. — Така була тиха та слухняна, і на тобі — наче представник який, вже рубає з плеча (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 55).

6. спец. Будувати, ставити яку-небудь споруду з колод, дерева. В лісостепу жилу будівлю ніколи не рубали з кругляку чи пластин, як це вживано в лісній зоні України, а з тесаних брусів (Дерев'яне зодчество України, 1949, 18).

7. перен., розм. Їсти багато, з апетитом. — А як він живе, ви знаєте? Чому він суху картоплю на обід рубає, ви знаєте? (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 54).

8. перен., розм. Іти швидко, енергійно, ступаючи чітко, твердо. — Питаю, чи не хочеш ти отак пішака рубати до самого Києва, а там і до своєї Ковалівки? — пояснив Іван, вирівняшись і поправивши безкозирку (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 10).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Drova_main6001.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Drova_w.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-rubati-drova.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ру]]

Файл:Drova w.gif

2014-11-30T14:24:45Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Файл:Drova main6001.jpg

2014-11-30T14:24:15Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Рубати

2014-11-30T14:22:44Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Сучасні словники */

'''Руба́ти, -ба́ю, -єш, '''''гл. ''1) Рубить. ''Було б не рубати зеленої вишні. ''Чуб. V. 160. ''В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. ''Ном. № 7002. ''Поперед війська да січуть рубають. ''Чуб. III. 270. '''Рубати в пень'''. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка. ЗОЮР. І. 120.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/rubaty Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

РУБАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка.

1. '''Розсікати''', розділяти на частини, ударяючи чим-небудь гострим з розмаху. Замість науки дяк заставляв Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч (Панас Мирний, V, 1955, 309); В клубках вогню та диму чужі смаглюваті матроси знетямлено рубають канати, з панічним криком тягнуть в люки поранених (Олесь Гончар, II, 1959, 48); — Бригом правував поганий, кривий і кошлатий румун з двома матросами. Він дав мені пощерблену сокиру, якою не те що тесати, а й рубати тяжко (Юрій Яновський, II, 1958, 69); * Образно. Рубали ніч прожекторів мечі — усе по морю шарили злобливо, настирливо (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 389);
// Робити різкий помах, енергійний рух рукою, ніби розсікаючи повітря. Сидорчук доводив гаряче, пристрасно, рубаючи повітря дебелим, червоним.. кулаком (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 105); Євдоха була задумана, а Степко щось доводив, рубаючи в повітрі рукою, і, нахиляючи чорну голову, заглядав матері в очі (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 56);
// Довбаючи чим-небудь гострим, робити отвір, виїмку, зарубку і т. ін. Майстри виймають сокири з-за поясів і починають рубати сходи на гору (Леся Українка, II, 1951, 211); — Ага. Хтось ополонку рубатиме, а ти воду питимеш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 489);
// Ударяючи чимсь гострим, роздрібнювати, трощити що-небудь. Сокири з моторошним хрумтінням рубали кістки, роздроблюючи мозок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361); Молодий хлопець стрепенувся і почав завзято рубати гору (Леся Українка, II, 1951, 212); Б'є, рубає кригу й Вутанька. Гострі крижані скалки залізом стріляють в обличчя (Олесь Гончар, II, 1959, 163);
// перен., розм. Різко, чітко вимовляти (слова, фрази). Несподівано покриком лебединим, дивним і диким, рубаючи слова, ніби з досадою одкидаючи розмову, крикнув дід Опанас (Степан Васильченко, II, 1959, 522); Говорив він, рубаючи речення, чітко і енергійно (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 63).

2. Бити, розтинати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.). Всю рать свою вперед подвинув [Еней] І разом на врагів нахлинув, Велів всіх сікти та рубать (Іван Котляревський, I, 1952, 287); Андрій, розпалений жаром бою, помчав, як молодий хорт, найгарніший і найпрудкіший з усієї зграї, рубаючи направо й наліво (Олександр Довженко, I, 1958, 263); Гей, рубали ворогів та по всіх фронтах! (Павло Тичина, I, 1957, 57).
♦ '''Рубати впень''' — винищувати кого-небудь до останньої людини. Однокрилівці з поляками, заскочивши в дорозі втікачів, рубали впень, дітей хапали, тягли кудись дівчат... (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 402).

3. Підсікаючи, валити на землю, відокремлювати від основи, кореня. [Лісовик:] Дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати (Леся Українка, III, 1952, 195); Він ще почекав, помовчав і додав: — Тієї гілляки, на якій сидять, не рубають (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 191);
// Відсікати, відрубувати, стинати, ударяючи чим-небудь тострим. Озвірілі козаки з нелюдською силою рубали голови ворогів, сікли їм шиї (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 90); Заятчукові чомусь.. рясні стебла соняшників нагадують людей, він дивиться, як Січкар майстерно орудує гострим сікачем, і сміється: — Рубаєш голови батькам? (Михайло Стельмах, II, 1962, 168).
♦ '''Рубати під корінь''' див. корінь.

4. Відколюючи куски від суцільного пласта, видобувати (вугілля, руду і т. ін.). — Коли б ви побачили, як я навчився рубати вугілля відбійним молотком! — хвалився Юрко (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 14); — Хоча б от я — комбайн веду, Рубаю антрацит, І тут у мене на виду, Як у орла — весь світ (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 117).

5. перен., розм. Говорити, висловлюватися про кого-, що-небудь або діяти стосовно до когось дуже різко, категорично. Дивиться [Варка], наче зараз тебе з'їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити... (Марко Вовчок, VI, 1956, 293); — Молодчина Семен!.. от так Семен!.. січе й руба — не вважає на панів, — хвалили артиста, коли після кількох арій замовк його голос у саду... (Степан Васильченко, I, 1959, 322).
♦ '''Рубати з плеча''' — говорити, діяти різко, категорично. [Тарас:] Я Врангеля не боявся, а тут більшовика Гармаша злякаюся? [Мося:] Рубай з плеча, і все (Іван Микитенко, I, 1957, 112); — Христе!.. — Така була тиха та слухняна, і на тобі — наче представник який, вже рубає з плеча (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 55).

6. спец. Будувати, ставити яку-небудь споруду з колод, дерева. В лісостепу жилу будівлю ніколи не рубали з кругляку чи пластин, як це вживано в лісній зоні України, а з тесаних брусів (Дерев'яне зодчество України, 1949, 18).

7. перен., розм. Їсти багато, з апетитом. — А як він живе, ви знаєте? Чому він суху картоплю на обід рубає, ви знаєте? (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 54).

8. перен., розм. Іти швидко, енергійно, ступаючи чітко, твердо. — Питаю, чи не хочеш ти отак пішака рубати до самого Києва, а там і до своєї Ковалівки? — пояснив Іван, вирівняшись і поправивши безкозирку (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 10).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ру]]

Рубати

2014-11-30T14:20:31Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Тупість

2014-11-30T14:13:37Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Медіа */

'''Тупість, -пости, '''''ж. ''Тупость. Шейк.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''тупість''' — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови

'''дурість''' — 1 іменник жіночого роду розумова обмеженість, тупість; глупота … Орфографічний словник української мови

'''дурість — рості''', ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів … Український тлумачний словник

'''дурний''' — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник

'''дурнуватий''' — а, е, розм. 1) Трохи дурний (у 1 знач.). 2) Який виражає деяку розумову обмеженість, тупість. 3) Те саме, що дурний 3) … Український тлумачний словник

'''недотепний''' — а, е. 1) до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що небудь з належним умінням, як слід; невмілий. || Уживається як лайливе слово. 2) Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна… … Український тлумачний словник

'''туподумство''' — а, с. Тупість, обмеженість думки … Український тлумачний словник

'''дурний''' — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови

'''отупілий''' — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння … Український тлумачний словник

'''тупота''' — ти, ж. Сб. Тупоумство, тупість … Словник лемківскої говірки

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mind.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudriy-paca_51778092_orig_.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mind.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudriy-paca_51778092_orig_.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Zyw0yWNFSlk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ту]]

Тупість

2014-11-30T14:10:11Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Ілюстрації */

'''Тупість, -пости, '''''ж. ''Тупость. Шейк.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''тупість''' — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови

'''дурість''' — 1 іменник жіночого роду розумова обмеженість, тупість; глупота … Орфографічний словник української мови

'''дурість — рості''', ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів … Український тлумачний словник

'''дурний''' — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник

'''дурнуватий''' — а, е, розм. 1) Трохи дурний (у 1 знач.). 2) Який виражає деяку розумову обмеженість, тупість. 3) Те саме, що дурний 3) … Український тлумачний словник

'''недотепний''' — а, е. 1) до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що небудь з належним умінням, як слід; невмілий. || Уживається як лайливе слово. 2) Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна… … Український тлумачний словник

'''туподумство''' — а, с. Тупість, обмеженість думки … Український тлумачний словник

'''дурний''' — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови

'''отупілий''' — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння … Український тлумачний словник

'''тупота''' — ти, ж. Сб. Тупоумство, тупість … Словник лемківскої говірки

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mind.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudriy-paca_51778092_orig_.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mind.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudriy-paca_51778092_orig_.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ту]]

Файл:Mudriy-paca 51778092 orig .jpeg

2014-11-30T14:08:40Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Тупість

2014-11-30T14:07:57Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Ілюстрації */

'''Тупість, -пости, '''''ж. ''Тупость. Шейк.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''тупість''' — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови

'''дурість''' — 1 іменник жіночого роду розумова обмеженість, тупість; глупота … Орфографічний словник української мови

'''дурість — рості''', ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів … Український тлумачний словник

'''дурний''' — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник

'''дурнуватий''' — а, е, розм. 1) Трохи дурний (у 1 знач.). 2) Який виражає деяку розумову обмеженість, тупість. 3) Те саме, що дурний 3) … Український тлумачний словник

'''недотепний''' — а, е. 1) до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що небудь з належним умінням, як слід; невмілий. || Уживається як лайливе слово. 2) Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна… … Український тлумачний словник

'''туподумство''' — а, с. Тупість, обмеженість думки … Український тлумачний словник

'''дурний''' — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови

'''отупілий''' — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння … Український тлумачний словник

'''тупота''' — ти, ж. Сб. Тупоумство, тупість … Словник лемківскої говірки

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mind.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudriy-paca_51778092_orig_.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mind.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudriy-paca_51778092_orig_.jpeg|x140px]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ту]]

Тупість

2014-11-30T14:06:52Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Ілюстрації */

'''Тупість, -пости, '''''ж. ''Тупость. Шейк.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''тупість''' — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови

'''дурість''' — 1 іменник жіночого роду розумова обмеженість, тупість; глупота … Орфографічний словник української мови

'''дурість — рості''', ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів … Український тлумачний словник

'''дурний''' — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник

'''дурнуватий''' — а, е, розм. 1) Трохи дурний (у 1 знач.). 2) Який виражає деяку розумову обмеженість, тупість. 3) Те саме, що дурний 3) … Український тлумачний словник

'''недотепний''' — а, е. 1) до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що небудь з належним умінням, як слід; невмілий. || Уживається як лайливе слово. 2) Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна… … Український тлумачний словник

'''туподумство''' — а, с. Тупість, обмеженість думки … Український тлумачний словник

'''дурний''' — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови

'''отупілий''' — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння … Український тлумачний словник

'''тупота''' — ти, ж. Сб. Тупоумство, тупість … Словник лемківскої говірки

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mind.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudriy-paca_51778092_orig_.jpeg|x140px]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ту]]

Файл:Mind.jpg

2014-11-30T14:06:16Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Тупість

2014-11-30T14:05:45Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Сучасні словники */

'''Тупість, -пости, '''''ж. ''Тупость. Шейк.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''тупість''' — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови

'''дурість''' — 1 іменник жіночого роду розумова обмеженість, тупість; глупота … Орфографічний словник української мови

'''дурість — рості''', ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів … Український тлумачний словник

'''дурний''' — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник

'''дурнуватий''' — а, е, розм. 1) Трохи дурний (у 1 знач.). 2) Який виражає деяку розумову обмеженість, тупість. 3) Те саме, що дурний 3) … Український тлумачний словник

'''недотепний''' — а, е. 1) до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що небудь з належним умінням, як слід; невмілий. || Уживається як лайливе слово. 2) Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна… … Український тлумачний словник

'''туподумство''' — а, с. Тупість, обмеженість думки … Український тлумачний словник

'''дурний''' — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови

'''отупілий''' — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння … Український тлумачний словник

'''тупота''' — ти, ж. Сб. Тупоумство, тупість … Словник лемківскої говірки

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ту]]

Суничник

2014-11-30T13:48:26Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Медіа */

'''Суни́чник, -ка, '''''м. ''Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). ''Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. ''Мет. 163. См. '''Суниці. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/sunychnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СУНИ́ЧНИК, а, чол.

1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.

3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суничник_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cуничник_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zemlyanika-264x300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zem2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|_XZTjY3P1ms}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Су]]

Суничник

2014-11-30T13:47:38Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Ілюстрації */

'''Суни́чник, -ка, '''''м. ''Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). ''Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. ''Мет. 163. См. '''Суниці. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/sunychnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СУНИ́ЧНИК, а, чол.

1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.

3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суничник_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cуничник_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zemlyanika-264x300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zem2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Су]]

Суничник

2014-11-30T13:45:23Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Сучасні словники */

'''Суни́чник, -ка, '''''м. ''Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). ''Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. ''Мет. 163. См. '''Суниці. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/sunychnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СУНИ́ЧНИК, а, чол.

1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.

3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Су]]

Тупість

2014-11-30T13:42:31Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

'''Тупість, -пости, '''''ж. ''Тупость. Шейк.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ту]]

Суничник

2014-11-30T13:40:30Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Суничник

2014-11-30T13:39:36Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

'''Суни́чник, -ка, '''''м. ''Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). ''Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. ''Мет. 163. См. '''Суниці. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/23ПО_Шилова]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/sunychnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СУНИ́ЧНИК, а, чол.

1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.

3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).

[[Файл:Суничник|міні]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суничник_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cуничник_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zemlyanika-264x300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zem2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|-m_nyJuA-xE}}
{{#ev:youtube|_XZTjY3P1ms}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Шилова_23ПО}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Суничник

2014-11-30T13:35:54Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Зовнішні посилання */

'''Суни́чник, -ка, '''''м. ''Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). ''Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. ''Мет. 163. См. '''Суниці. '''
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/sunychnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СУНИ́ЧНИК, а, чол.

1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.

3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).

[[Файл:Суничник|міні]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суничник_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cуничник_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zemlyanika-264x300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zem2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|-m_nyJuA-xE}}
{{#ev:youtube|_XZTjY3P1ms}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Шилова_23ПО}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Суничник

2014-11-30T13:22:55Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Медіа */

'''Суни́чник, -ка, '''''м. ''Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). ''Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. ''Мет. 163. См. '''Суниці. '''
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/sunychnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СУНИ́ЧНИК, а, чол.

1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.

3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).

[[Файл:Суничник|міні]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суничник_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cуничник_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zemlyanika-264x300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zem2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|-m_nyJuA-xE}}
{{#ev:youtube|_XZTjY3P1ms}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Суничник

2014-11-30T13:22:12Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Медіа */

'''Суни́чник, -ка, '''''м. ''Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). ''Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. ''Мет. 163. См. '''Суниці. '''
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/sunychnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СУНИ́ЧНИК, а, чол.

1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.

3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).

[[Файл:Суничник|міні]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суничник_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cуничник_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zemlyanika-264x300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zem2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|-m_nyJuA-xE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Суничник

2014-11-30T13:13:16Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: /* Ілюстрації */

'''Суни́чник, -ка, '''''м. ''Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). ''Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. ''Мет. 163. См. '''Суниці. '''
[[Категорія:Су]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/sunychnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

СУНИ́ЧНИК, а, чол.

1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.

3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).

[[Файл:Суничник|міні]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суничник_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cуничник_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zemlyanika-264x300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zem2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Zem2.jpg

2014-11-30T13:13:08Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од:

Файл:Zemlyanika-264x300.jpg

2014-11-30T13:12:45Z

Аня ПОмс-3-13-4.Од: