Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Войовниця

2014-12-10T10:11:35Z

Анна97:

'''Войовниця, -ці, '''''ж ''Воительница. ''Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. ''Котл. Ен. IV. 71.
[[Категорія:Во]]
'''Діва-воїтелька''', ''жінка-воїн'' — [[Архетипи|архетипиний]] образ, вигаданий жіночий персонаж, який зазвичай має королівську кров й володіє сильним характером; займається типово «чоловічою» справою, зазвичай війною (хоча подекуди й ремеслом). Антиподом їй є інший штамп — безпорадна [[діва у біді]].

== Характеристика ==
За середньовічною літературною традицією діва-воїтелька, втрачаючи цноту, втрачала й свою бойову силу, перетворюючись на звичайну жінку. Тим не менш, ця умова дотримання [[Цнота|цнотливості]] не обов'язково зустрічається. Так саме не є обов'язковою належність до королівського роду, хоча в класичних прикладах виконуються обидві ці вимоги. В давніх легендах зустрічається мотив сватання до подібної діви, яка погоджується на шлюб лише за умови, що майбутній чоловік переможе її в суто чоловічих бойових мистецтвах — при тому, вона виявляється настільки сильною, що наречений може перемогти її лише хитрістю.

Загальноприйнятих гіпотез щодо історії виникнення даного жіночого образу, про його передумови та розвиток не існує. Існує декілька різних версій походження, а також й точок зору про те, наскільки вагомою така концепція була взагалі.
Наприклад, Пеґґі Сендей висуває ідею про те, що суспільства, в яких домінували ритуали поклоніння Природі, були гіноцентрованими, й що модель такого суспільства можна побачити в давньоскандинавському [[Язичництво|язичництві]] та північній [[Вікка|віцці]] (природній магії), які отримали відображення в міфологічних образах північних дів-воїтельок, валькірій<ref>[http://giacgender.narod.ru/n2t1.htm Суковатая В. Ґендерний аналіз релігій та феміністська теологія: до постановки проблеми]</ref>. Таким чином, подібні образи дів-воїтельок — пережиток релігійного культу, магічного обряду.

А [[Дьяконов Ігор Михайлович|Ігор Дьяконов]] при порівняльному аналізі «архаїчних міфів Сходу та Заходу», виділив серед жіночих міфологічних персонажів дві категорії: «Дів-воїтельок» та «матрон»-«матерів/дружин»<ref>Дьяконов М. М. Архаические мифы Востока и Запада. с. 89-91 и др.</ref>; перша категорія за його версією стосується вікової групи дівчат, які супроводжують юнаків у «чоловічому домі» ([[ганіка]] в індоаріїв, [[гетера|гетери]] в греків тощо) й користуються статевою свободою, є пов'язаними з бойовими дружинами. Міфологічні втілення таких соціальних груп — індійські апсари, ірландські сестри Морріґан та інші персонажі, які забирають вбитих з поля бою<ref>Дьяконов М. М. Архаические мифы Востока и Запада. с. 146, 159–160; пор. Dumezil G. Gods of the Ancient Northmen. Berkeley: Los Angeles: L., 1973, с. 42; Ellis-Davidson H. The Viking road to Byzantium. Cambridge., 1972, с. 65</ref><ref>[http://woman.upelsinka.com/history/var.htm В. Я. Петрухин. Варяжская женщина на Востоке: жена, рабыня или «валькирия»]</ref>". За цією версією, образ дів-воїтельок отримується шляхом спогаду про реальних бойових подруг, які супроводжували воїнів у походах.
В світовій літературі (переважно європейській) прослідковується чітка магістральна лінія спадковості подібного сюжету. [[Амазонки]] давньогрецьких міфів потрапляють до середньовічного [[Лицарський роман|лицарського роману]], після чого архетип воскресає вже в ХХ столітті, коли суспільство потребує нового жіночого образу.

Існує окреме відгалудження, яке варто відзначити, як таке, що характеризує окрему стадію. Саги про дів-воїтельок складають прикметну особливість середньовічної [[Ісландська література|ісландської літератури]]. «Якщо в інших літературних традиціях епізодично зустрічаються образи норовливих принцес, яких приборкують наречені, то в ісландській словесності виникає особливий різновид жанру лицарської саги — оповіді про одноосібних володарок своїх країн, які взагалі не бажають чути про шлюб, адже заміжжя грозить їм послабленням влади та втратою соціального статусу. Вони не лише категорично відмовляють нареченим, але й принижують їх вербальним та фізичним штибом. В лицарських сагах для героїнь таких оповідок існує особливе позначення — ''meykongr'' „діва-володарка“, самі ж вони знаменно іменують себе „королем“ ''(kongr)'', але не „королевою“ ''(dróttning)''»<ref name="мат">[http://norse.ulver.com/articles/matyushina/evolution.html#_ftnref27 И. Г. Матюшина. О жанровой эволюции рыцарской саги]</ref>.

=== Сучасність ===
До масової культури стереотип воїтельки, яка бере активну участь в сюжеті, як вважають, увійшов 1970-их років у зв'язку зі сплеском феміністичного руху в західній цивілізації<ref>Karlyn, Kathleen Rowe. "Scream, Popular Culture, and Feminism's Third Wave: 'I'm Not My Mother'. Genders: Presenting Innovative Work in the Arts, Humanities, and Social Sciences No. 38 (2003).</ref>. На цей час публіка почала втомлюватись від типової героїні — пасивної [[Діва у біді|діви у біді]], яка була міцно пов'язана з чоловіком-захисником. Цей тип вийшов з моди, й творці нового образу знайшли натхнення в грецькій міфології.

Даний жіночий стереотип зображає видатну та незалежну жінку, яка прагне досягти власних цілей та позиціонується як антипод типовим ролям, створеним в межах традиційної патріархальної соціальної моделі. Подібна героїня фігурує в світах героїчного фентезі або в історичних романах на тему Середньовіччя — тобто в ситуаціях, де є очевидними її фізичні навички. Цей образ може ефективно використовуватися й у творах про сучасний світ, наприклад у фільмах в жанрі [[girls with guns]]. На відміну від інших жіночих активних образів — [[Фатальна жінка]] або [[дівча-шибениця]], діва-воїтелька продовжує займатися традиційно чоловічими справами, при тому не втрачаючи жіночності<ref>[http://www.cultstud.org/previous/crossroads/session/schubart.htm Representations of Strong Women in Film and Tv-Fiction]</ref>. Крім того, в масовій культурі взагалі втрачається ідея середньовічного куртуазного кохання до подібної прекрасної принцеси.

== Історичні приклади ==
Де-факто в реальній історії приклади подібних реальних персонажів є надзвичайно рідкісними. Хоча іноді дворянки супроводжували армію та можливо брали участь в суспільному житті, все-таки справжній бій, з його насиллям та фізичними навантаженнями, вважався непристойною та невідповідною справою для жінок.

Все ж можна перерахувати декілька прикладів:

* китайська ''принцеса Пін'ян'' ([[:en:Princess Pingyang|Princess Pingyang]]), яка зібрала й очолила власну армію під час повстання. Пізніше її батько став імператором [[Гаоцзу (династія Тан)|Ґаоцзу]].
* йонійська ''цариця [[Артемізія I Карійська|Артемізія]] [[Карія (регіон)|Карійська]]'', яка супроводжувала Ксеркса в його поході та командувала в Саламінській битві п'ятьма власними суднами. Хоча реальність її подвигів піддається істориками сумнівам, тим не менш, вважається, що саме вона стала приводом до виголошення Ксерксом, що програв, фрази: «мої чоловіки стали жінками, а жінки — чоловіками».
* ''спартанка [[Архідамія]]'', яка билася з [[Пірр Епірський|Пірром]] під час облоги Лакедемону на чолі загону своїх співвітчизниць.
* британська королева ''[[Боудіка]]''
* британська королева ''[[Ґвендолен]]''
* [[В'єтнам]]ські воїтельки ''[[сестри Чинґ]]'', які очолили національно-визвольну війну проти[[Династія Хань|Ханьського]] [[Китайська Народна Республіка|Китаю]] 39-43 рр.
* цариця [[Пальміра (Сирія)|Пальміри]] ''[[Зенобія Пальмірська|Зенобія]] (араб. Зейнеб)'', яка 268–272 рр.. воювала з [[Стародавній Рим|Римом]]
* [[Саджа́х бінт аль-Га́ріс]] — псевдопророчиця VII століття, військова очільниця аравійського племені Бану Тамім.<ref>Пиотровский М. Б. Саджах // Ислам : энциклопедический словарь / отв. ред. С. М. Прозоров. — М. : Наука, 1991. — 315 с. : ил. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016941-2. — С.202</ref><ref>[http://madrasah2.ru/?p=11668 Краткое сказание об убийстве Мусайлиматы Каззаба] — Madrasah2.Ru</ref><ref>Али-заде, А. А. Саджах // Исламский энциклопедический словарь. — М.: Ансар, 2007. — 400 с. — (Золотой фонд исламской мысли). — 3000 экз. — ISBN 5-98443-025-8</ref>
* ''[[Етельфледа]]'', донька [[Альфред І Великий|Альфреда Великого]]
* цариця Кедара ''Забібе''
* цариця саків-массагетів ''[[Томіріс]]''
* аравійська ''цариця Шамсі''
* ''[[Жанна д'Арк]]'' та її легенда уособлюють собою приклад поєднання як реальних передумов, так й архетипічних рис. Наприклад, одна з версій приписує їй королівське походження.
* мусульманська принцеса [[Аміна (королева)|Аміна]], очільниця народу [[хауса]] XV століття в Нігерії.
* ''[[Катерина Сфорца]]'', яка очолювала оборону Форлі проти сил ''[[Чезаре Борджіа]]''.
* ''[[Мандугай]] Мудра'', монгольська княжна, яка перемогла в кількох битвах поспіль ворогів свого малолітнього вихованця та майбутнього чоловіка [[Даян-хан]]а — племена [[ойрати|ойратів]].
* ''Малалай'' — народна героїня пуштунів, учасниця другої англо-афганської війни, учасниця битви при Майванді (1880 рік)<ref>К. Ф. Рашидов. Афганистан: пора становления: репортаж с места событий. М., «Известия», 1983. стр.34</ref><ref>[http://www.garenewing.co.uk/angloafghanwar/biography/malalai.php Malalai, Afghan heroine of Maiwand]</ref>
* ''[[Олена Арзамаська]]'' — козачка, монахиня з селян, яка очолила великий загін втікачів та кріпаків Арзамаського уїзду під час селянської війни 1670–1671 рр.
* ''[[Дурова Надія Андріївна|Надєжда Дурава]]'' — кавалерист-дівиця. На момент втечі до армії була заміжньою жінкою, мала сина (у відповідності до архетипу, зазначені пункти зазвичай «зникають» при белетризації її образу).
* ''[[Марія Бочкарьова]]'' — одна з перших російських жінок-офіцерів, яка створила перший в історії російської армії жіночий батальйон. Так само, як й Дурава, була заміжньою.
* ''Нґо Тхі Тует'' — дівчина-боєць Народно-визвольної армії Південного В'єтнаму, у віці 17 років стала тричі героєм руху Спротиву.

=== Богині-воїтельки ===
* ''[[Афіна]]'' (грець.); ''[[Мінерва]]'', ''[[Беллона]]'' (дав.-рим.)
* ''[[:en:Venus_(mythology)#Epithets|Venus Victrix]]'', ''[[Венера (міфологія)|Венера]]'' (дав.-рим.): [[Луцій Корнелій Сулла]] та [[Гай Юлій Цезар]] будували храми на честь ''Venus Victrix'', наприклад, [[Храм Венери-Прародительки]] на честь [[Битва при Фарсалі|перемоги у Фарсалі]] над [[Гней Помпей Великий|Помпеєм]].
* ''[[Інанна]]'' (шумер.)
* ''[[Анат]]'' (західносемт.)
* ''[[Аллат]]'' (давньоараб.)
* ''[[Бадб]]'' (ірл.)
* ''[[Маха]]'' (ірл.)
* ''[[Іштар]]'' — один з епітетів — «Воїтелька»
* ''[[Шавушка]]'' (шурріт.)
* ''[[Анаїта]]'' (давньоіран.)
* ''[[Дурґа]]'' (інд.)
* ''[[Фрейя]]'' (сканд.)
* ''[[Сехмет]]'' (єгипетс.)
* ''[[Морріган]]'' (ірл.)
* ''[[Еніо]]'' (грець.)
* ''Уперетат'', дружина Вертраґни (іран.). Діва-воїтелька, була символом нагороди за хоробрість, нагороди героям, відправляла душі героїв до раю. Її зображали на коні.
[[Файл:1...jpg]]

=== Групи ===
* ''[[Валькірія|валькірії]]'' (сканд.)
* ''[[фраваші]]'' — (іран.), множ., міфічне втілення душі, жіночої статі, знаходяться на небі, заковані в металеві лати, й уражають нечисту силу.
* Нація жінок-воїтельок — ''[[амазонки]]''.

=== Звичайні люди ===
: '''античність:'''
* ''[[Горга (донька Ойнея)]]''
* ''[[Аталанта]]''
* ''[[Гарпаліка]]''
* ''[[Камілла]]'' в «[[Енеїда|Енеїді]]».

: '''руські богатирки:'''
* Степова королева-воїтелька ''[[Мар'я Моревна]]''
* Воїтельки-поліниці: ''[[Настасья Мікулішна]]'' — дружина богатиря [[Добриня|Добрині]] та ''[[Васіліса Мікулішна]]'' — дружина богатиря [[Дунай Іванович|Дуная Івановича]].
* ''Лата-горка'', матір богатиря [[Сокольник]]а від [[Ілля Муромець|Іллі Муромця]].

: '''інші:'''
* ''Chitrāngadā'', одна з дружин [[Арджуна|Арджуни]] («Магабгарата»), керує арміями свого батька.
* ''Gordafarie'' («[[Шах-наме]]»)
* ''[[Дейрдра]]'' (ірл.)
* ''[[Королева Корделія]]'', донька [[король Лір|короля Ліра]], водила армії в бій; [[королева Ґвендолін]], дружина [[Локрін]]а, перемогла його в битві й стала королевою ([[Артуріана]])
* ''[[:en:Shieldmaiden|Shieldmaid]]''
* Жінка-богатирка Фатіма Зат аль-Гімме (араб. «Життєпис доблесної Фатіми та оповідь про подвиги її славних пращурів»)
* ''[[Кирк киз]]'' («сорок дівчат») — в каракалпаків діви-воїтельки, героїні однойменного епосу. Вони живуть на острові общиною, очолювані мудрою та справедливою дівою Ґулаім та рятують каракалпаків від навали калмикського хана.
* Жінки-богатирки в якутських епічних міфах («[[Олонхо]]»), наприклад, ''Дьирибина Дьирилиатта''
* ''Очи-Бала'' (алтайський епос)
* ''Донька Дарґавсара'' (нартський епос)<ref>[http://www.iriston.com/nogbon/news.php?newsid=104 Нартские амазонки и сарматский «матриархат»]</ref>

== В літературі та живописі ==
Дослідники зазначають, що зображення діви-воїтельки є наскрізним сюжетом, й цей літературний та іконографічний образ є розповсюдженим в західній традиції, до того ж вона може бути й меланхолійною, й агресивною. В образотворчому мистецтві він з'явився починаючи від античності й по кінець XIX століття, особливого розквіту набуваючи у XVI столітті в літературі та XVII столітті в живописі.<ref>Пеллегрино Ф., Полетти Ф. Литературные сюжеты и персонажи в произведениях изобразительного искусства. 2007. С.365-360</ref>

=== Середньовіччя ===
* ''[[Брунгільд]]'' — [[валькірія]], персонаж «Пісні про Нібелунгів», заприсяглася вийти заміж лише за того, хто переможе її в битві.
* в лицарських романах:
** ''[[Брадаманта]]'' — персонаж романів про [[Роланд (герой епосу)|Роланда]]
** («[[Звільнений Єрусалим]]», [[Торквато Тассо]]):
*** ''Ермінія''
*** ''Глорінда'' — сарацинський воїн, перед самою смертю приймає християнство
*** ''[[Марфіза]]'' — цариця Індії, заприсяглася не знімати обладунків, поки не переможе трьох могутніх царів — Ґрадасса, Аґрікана та Карла Великого.
*** ''Ґільдіппа'', дружина Одоарда, разом з яким вони є доблесним та нерозлучним подружжям-воїтелями
* в ісландських сагах<ref name="мат"/>:
** ''Флорентія'' — королева Індії, згідна вийти заміж лише за того, хто пройде випробування («[[Сага про Ґіббона]]»)
** ''Марморія'' — королева Греції («[[Сага про Парталопа]]»)
** '' Седентіана'' — героїня «Саги про Сіґурда Мовчазного»
** '' Розамунда'' — героїня «Ле о Ланвале» («Пісня про Януале»)
** ''Інґіґерд'' — королева, героїня «Саги про Сіґрґарда Сміливого»
** ''Торнбйорґ'' — донька шведського короля, героїня «Саги про Грольва, сина Ґаутрека»
* ''[[Гуа Мулань]]'' — героїня китайської середньовічної літератури

=== Відродження ===
* ''Бельфебея'' та ''Брітомарта '' в «[[Королева фей (поема)|Королеві фей]]» Спенсера

=== Новий час ===
* Жіночій персонаж поеми [[Томмазо Ґроссі]] «Ломбардці в першому хрестовому поході» (XIX століття) та однойменної ліричної опери [[Джузеппе Верді]] за нею.
* Опера Ріхарда Ваґнера «Валькірія».

== Сучасна культура ==

=== Науково-фантастична та фентезі-література ===
* ''[[Еоввн]]'' в Толкіна.
* ''Кітіара Ут-Матар'' ([[Dragonlance]]).
* ''[[Трісс-воїтелька]]'' ([[Редволл (серія романів)|Редволл]]).
* ''Джілсепоні'', дівчина-воїтелька («[[Демон просинається (книга)|Демон просинається]]», [[Роберт Сальваторе]]).
* ''Маґура'' (Перуниця) — «реконструйований» персонаж слов'янської міфології, вигаданий ентузіастами слов'янської міфології на основі тексти Велесової книги. Є слов'янським псевдо-аналогом валькірій.
* ''Дара'' в романі «Берсерк» [[Ольга Григорьєва|Ольги Григорьєвої]]
* ''Еліна'', графиня Айзендорґ в романі «Час меча» [[Нестеренко Юрій Леонідович|Юрія Нестеренко]]
* ''[[Цірі]]'' — Дитина Призначення в серії романів «Відьмак» Анджея Сапковського.
* ''[[Арья Дрьоттнінґ]]'' — персонаж трилогії «Спадщина». Донька королеви ельфів Іміладріс, кур'єр драконячого яйця;
* ''Іріалонна'' в [[Чорна Книга Арди|Чорній Книзі Арди]].
* ''Аннабет'' — донька Афіны Паллади в серії романів «Персі Джексон» Ріка Ріордана.
* ''Зима'' — головна героїня роману «Валькірія» М.Семенової.
* ''Ніал'' — остання напівельфійка, драконячий вершник, головна героїня трилогії «[[Хроніки світу, що сплив]]» [[Лічія Троісі|Лічії Троісі]].
* ''Дубе'' — розбійниця, член Гільдії вбивць, головна героїня трилогії «[[Війни світу, що сплив]]» Лічії Троісі.
* ''Адгара'' — головна героїня трилогії «[[Легенди світу, що сплив]]» Лічії Троісі.
* ''Макрі'' — напівлюдина, начвертьельф, начвертьорк, чемпіон серед гладіаторів, часто буває напарницею головного героя циклу «[[Фракс]]» [[Мартін Скотт|Мартіна Скотта]].
* ''[[Гонор Гаррінґтон]]'' — капітан (в подальшому — адмірал) військово-космічного флоту Зіркового королівства Мантікора, головна героїня серії книг, написаних [[Девід Марк Вебер|Девідом Вебером]].
* ''Бріенна Тарт'' — героїня серії романів «[[Пісня льоду та полум'я]]» Джорджа Мартіна.
* ''Келєн Амнелл'' — головна героїня романів з циклу «Меч Істини» Террі Ґудкайнда.

=== Кінематограф ===
* ''[[Ксена]]'', персонаж [[Ксена: принцеса-воїн|однойменного телесеріалу]]
* [[Принцеса-воїтелька (фільм)|Принцеса-воїтелька]] — про двох сестер-принцес з планети Вулькара
* [[Ґвіневера]] в фільмі [[Король Артур (фільм)|«Король Артур»]] (2004). Образ навіяний Боадіцеєю.
* Фантаґіро, [[Тоскана|Тосканська]] принцеса — персонаж серіалу «[[Печера золотої троянди]]» за мотивами [[Красуня Фанта-Ґіро|італійської казки]].
* Воррент-офіцер [[Еллен Ріплі]] — головна героїня фільмів [[Чужий (серія фільмів)|«Чужий»]].
* Лейтенант Джордан О'Ніл — головна героїня фільму «[[Солдат Джейн]]».
* [[Баффі Саммерс]] — головна героїня [[Баффі — переможниця вампірів (телесеріал)]].

=== Комікси, мультфільми, ігри ===
* ''[[Диво Жінка]]''
* ''[[Жінка-Кішка]]''
* ''[[Руда Соня]]''
* ''[[Електра (Marvel Comics)|Електра]]''
* ''[[Гроза (комікс)|Гроза]]'' ([[Люди Ікс]])
* ''[[Жінка-Галк]]''
* ''Принцеса Зельда'' ([[The Legend of Zelda (серія ігор)|The Legend of Zelda]])
* ''Принцеса [[Кітана]]'' ([[Mortal Kombat]])
* ''[[Лара Крофт]]''
* ''[[Барбарелла]]''
* ''[[Blood: The Last Vampire]]''
* ''[[Кім П'ять-з-плюсом]]
* ''[[Bloodrayne]]
* ''леді Арібет ([[Neverwinter Nights]])
* ''Джунко «Джуні» Зейн ([[Freelancer]])
* ''Зандра ([[Ронал-варвар]])
* ''Мев-Пісня Тіней ([[Warcraft III: Reign of Chaos|Warcraft3]])
* ''[[Сер Коутрен (Dragon Age: Origins)]]''

=== [[Аніме]], [[манґа]], [[ранобе]] ===
* ''[[Сейлор Мун]]'' — всі героїні.
* ''Клер, Мірія, Тереза та інші клеймори ([[Клеймор (манґа)|Клеймор]])
* ''Барса ([[Moribito — Guardian of the Spirit]])
* ''Сейбер, Райдер, Кастер ([[Fate/Stay Night]])
* ''Мотоко Кусанаґі ([[Ghost in the Shell]])

== Посилання ==
* [http://www.fscclub.com/gender/amazwarr.shtml Жінки-воїтельки в давній Греції та Римі]

Войовниця

2014-12-10T10:09:49Z

Анна97:

Файл:1...jpeg

2014-12-10T10:07:13Z

Анна97:

Войовниця

2014-12-10T10:04:34Z

Анна97:

'''Войовниця, -ці, '''''ж ''Воительница. ''Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. ''Котл. Ен. IV. 71.
[[Категорія:Во]]
'''Діва-воїтелька''', ''жінка-воїн'' — [[Архетипи|архетипиний]] образ, вигаданий жіночий персонаж, який зазвичай має королівську кров й володіє сильним характером; займається типово «чоловічою» справою, зазвичай війною (хоча подекуди й ремеслом). Антиподом їй є інший штамп — безпорадна [[діва у біді]].

== Характеристика ==
За середньовічною літературною традицією діва-воїтелька, втрачаючи цноту, втрачала й свою бойову силу, перетворюючись на звичайну жінку. Тим не менш, ця умова дотримання [[Цнота|цнотливості]] не обов'язково зустрічається. Так саме не є обов'язковою належність до королівського роду, хоча в класичних прикладах виконуються обидві ці вимоги. В давніх легендах зустрічається мотив сватання до подібної діви, яка погоджується на шлюб лише за умови, що майбутній чоловік переможе її в суто чоловічих бойових мистецтвах — при тому, вона виявляється настільки сильною, що наречений може перемогти її лише хитрістю.

Загальноприйнятих гіпотез щодо історії виникнення даного жіночого образу, про його передумови та розвиток не існує. Існує декілька різних версій походження, а також й точок зору про те, наскільки вагомою така концепція була взагалі.
Наприклад, Пеґґі Сендей висуває ідею про те, що суспільства, в яких домінували ритуали поклоніння Природі, були гіноцентрованими, й що модель такого суспільства можна побачити в давньоскандинавському [[Язичництво|язичництві]] та північній [[Вікка|віцці]] (природній магії), які отримали відображення в міфологічних образах північних дів-воїтельок, валькірій<ref>[http://giacgender.narod.ru/n2t1.htm Суковатая В. Ґендерний аналіз релігій та феміністська теологія: до постановки проблеми]</ref>. Таким чином, подібні образи дів-воїтельок — пережиток релігійного культу, магічного обряду.

А [[Дьяконов Ігор Михайлович|Ігор Дьяконов]] при порівняльному аналізі «архаїчних міфів Сходу та Заходу», виділив серед жіночих міфологічних персонажів дві категорії: «Дів-воїтельок» та «матрон»-«матерів/дружин»<ref>Дьяконов М. М. Архаические мифы Востока и Запада. с. 89-91 и др.</ref>; перша категорія за його версією стосується вікової групи дівчат, які супроводжують юнаків у «чоловічому домі» ([[ганіка]] в індоаріїв, [[гетера|гетери]] в греків тощо) й користуються статевою свободою, є пов'язаними з бойовими дружинами. Міфологічні втілення таких соціальних груп — індійські апсари, ірландські сестри Морріґан та інші персонажі, які забирають вбитих з поля бою<ref>Дьяконов М. М. Архаические мифы Востока и Запада. с. 146, 159–160; пор. Dumezil G. Gods of the Ancient Northmen. Berkeley: Los Angeles: L., 1973, с. 42; Ellis-Davidson H. The Viking road to Byzantium. Cambridge., 1972, с. 65</ref><ref>[http://woman.upelsinka.com/history/var.htm В. Я. Петрухин. Варяжская женщина на Востоке: жена, рабыня или «валькирия»]</ref>". За цією версією, образ дів-воїтельок отримується шляхом спогаду про реальних бойових подруг, які супроводжували воїнів у походах.
В світовій літературі (переважно європейській) прослідковується чітка магістральна лінія спадковості подібного сюжету. [[Амазонки]] давньогрецьких міфів потрапляють до середньовічного [[Лицарський роман|лицарського роману]], після чого архетип воскресає вже в ХХ столітті, коли суспільство потребує нового жіночого образу.

Існує окреме відгалудження, яке варто відзначити, як таке, що характеризує окрему стадію. Саги про дів-воїтельок складають прикметну особливість середньовічної [[Ісландська література|ісландської літератури]]. «Якщо в інших літературних традиціях епізодично зустрічаються образи норовливих принцес, яких приборкують наречені, то в ісландській словесності виникає особливий різновид жанру лицарської саги — оповіді про одноосібних володарок своїх країн, які взагалі не бажають чути про шлюб, адже заміжжя грозить їм послабленням влади та втратою соціального статусу. Вони не лише категорично відмовляють нареченим, але й принижують їх вербальним та фізичним штибом. В лицарських сагах для героїнь таких оповідок існує особливе позначення — ''meykongr'' „діва-володарка“, самі ж вони знаменно іменують себе „королем“ ''(kongr)'', але не „королевою“ ''(dróttning)''»<ref name="мат">[http://norse.ulver.com/articles/matyushina/evolution.html#_ftnref27 И. Г. Матюшина. О жанровой эволюции рыцарской саги]</ref>.

=== Сучасність ===
До масової культури стереотип воїтельки, яка бере активну участь в сюжеті, як вважають, увійшов 1970-их років у зв'язку зі сплеском феміністичного руху в західній цивілізації<ref>Karlyn, Kathleen Rowe. "Scream, Popular Culture, and Feminism's Third Wave: 'I'm Not My Mother'. Genders: Presenting Innovative Work in the Arts, Humanities, and Social Sciences No. 38 (2003).</ref>. На цей час публіка почала втомлюватись від типової героїні — пасивної [[Діва у біді|діви у біді]], яка була міцно пов'язана з чоловіком-захисником. Цей тип вийшов з моди, й творці нового образу знайшли натхнення в грецькій міфології.

Даний жіночий стереотип зображає видатну та незалежну жінку, яка прагне досягти власних цілей та позиціонується як антипод типовим ролям, створеним в межах традиційної патріархальної соціальної моделі. Подібна героїня фігурує в світах героїчного фентезі або в історичних романах на тему Середньовіччя — тобто в ситуаціях, де є очевидними її фізичні навички. Цей образ може ефективно використовуватися й у творах про сучасний світ, наприклад у фільмах в жанрі [[girls with guns]]. На відміну від інших жіночих активних образів — [[Фатальна жінка]] або [[дівча-шибениця]], діва-воїтелька продовжує займатися традиційно чоловічими справами, при тому не втрачаючи жіночності<ref>[http://www.cultstud.org/previous/crossroads/session/schubart.htm Representations of Strong Women in Film and Tv-Fiction]</ref>. Крім того, в масовій культурі взагалі втрачається ідея середньовічного куртуазного кохання до подібної прекрасної принцеси.

== Історичні приклади ==
Де-факто в реальній історії приклади подібних реальних персонажів є надзвичайно рідкісними. Хоча іноді дворянки супроводжували армію та можливо брали участь в суспільному житті, все-таки справжній бій, з його насиллям та фізичними навантаженнями, вважався непристойною та невідповідною справою для жінок.

Все ж можна перерахувати декілька прикладів:

* китайська ''принцеса Пін'ян'' ([[:en:Princess Pingyang|Princess Pingyang]]), яка зібрала й очолила власну армію під час повстання. Пізніше її батько став імператором [[Гаоцзу (династія Тан)|Ґаоцзу]].
* йонійська ''цариця [[Артемізія I Карійська|Артемізія]] [[Карія (регіон)|Карійська]]'', яка супроводжувала Ксеркса в його поході та командувала в Саламінській битві п'ятьма власними суднами. Хоча реальність її подвигів піддається істориками сумнівам, тим не менш, вважається, що саме вона стала приводом до виголошення Ксерксом, що програв, фрази: «мої чоловіки стали жінками, а жінки — чоловіками».
* ''спартанка [[Архідамія]]'', яка билася з [[Пірр Епірський|Пірром]] під час облоги Лакедемону на чолі загону своїх співвітчизниць.
* британська королева ''[[Боудіка]]''
* британська королева ''[[Ґвендолен]]''
* [[В'єтнам]]ські воїтельки ''[[сестри Чинґ]]'', які очолили національно-визвольну війну проти[[Династія Хань|Ханьського]] [[Китайська Народна Республіка|Китаю]] 39-43 рр.
* цариця [[Пальміра (Сирія)|Пальміри]] ''[[Зенобія Пальмірська|Зенобія]] (араб. Зейнеб)'', яка 268–272 рр.. воювала з [[Стародавній Рим|Римом]]
* [[Саджа́х бінт аль-Га́ріс]] — псевдопророчиця VII століття, військова очільниця аравійського племені Бану Тамім.<ref>Пиотровский М. Б. Саджах // Ислам : энциклопедический словарь / отв. ред. С. М. Прозоров. — М. : Наука, 1991. — 315 с. : ил. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016941-2. — С.202</ref><ref>[http://madrasah2.ru/?p=11668 Краткое сказание об убийстве Мусайлиматы Каззаба] — Madrasah2.Ru</ref><ref>Али-заде, А. А. Саджах // Исламский энциклопедический словарь. — М.: Ансар, 2007. — 400 с. — (Золотой фонд исламской мысли). — 3000 экз. — ISBN 5-98443-025-8</ref>
* ''[[Етельфледа]]'', донька [[Альфред І Великий|Альфреда Великого]]
* цариця Кедара ''Забібе''
* цариця саків-массагетів ''[[Томіріс]]''
* аравійська ''цариця Шамсі''
* ''[[Жанна д'Арк]]'' та її легенда уособлюють собою приклад поєднання як реальних передумов, так й архетипічних рис. Наприклад, одна з версій приписує їй королівське походження.
* мусульманська принцеса [[Аміна (королева)|Аміна]], очільниця народу [[хауса]] XV століття в Нігерії.
* ''[[Катерина Сфорца]]'', яка очолювала оборону Форлі проти сил ''[[Чезаре Борджіа]]''.
* ''[[Мандугай]] Мудра'', монгольська княжна, яка перемогла в кількох битвах поспіль ворогів свого малолітнього вихованця та майбутнього чоловіка [[Даян-хан]]а — племена [[ойрати|ойратів]].
* ''Малалай'' — народна героїня пуштунів, учасниця другої англо-афганської війни, учасниця битви при Майванді (1880 рік)<ref>К. Ф. Рашидов. Афганистан: пора становления: репортаж с места событий. М., «Известия», 1983. стр.34</ref><ref>[http://www.garenewing.co.uk/angloafghanwar/biography/malalai.php Malalai, Afghan heroine of Maiwand]</ref>
* ''[[Олена Арзамаська]]'' — козачка, монахиня з селян, яка очолила великий загін втікачів та кріпаків Арзамаського уїзду під час селянської війни 1670–1671 рр.
* ''[[Дурова Надія Андріївна|Надєжда Дурава]]'' — кавалерист-дівиця. На момент втечі до армії була заміжньою жінкою, мала сина (у відповідності до архетипу, зазначені пункти зазвичай «зникають» при белетризації її образу).
* ''[[Марія Бочкарьова]]'' — одна з перших російських жінок-офіцерів, яка створила перший в історії російської армії жіночий батальйон. Так само, як й Дурава, була заміжньою.
* ''Нґо Тхі Тует'' — дівчина-боєць Народно-визвольної армії Південного В'єтнаму, у віці 17 років стала тричі героєм руху Спротиву.

=== Богині-воїтельки ===
* ''[[Афіна]]'' (грець.); ''[[Мінерва]]'', ''[[Беллона]]'' (дав.-рим.)
* ''[[:en:Venus_(mythology)#Epithets|Venus Victrix]]'', ''[[Венера (міфологія)|Венера]]'' (дав.-рим.): [[Луцій Корнелій Сулла]] та [[Гай Юлій Цезар]] будували храми на честь ''Venus Victrix'', наприклад, [[Храм Венери-Прародительки]] на честь [[Битва при Фарсалі|перемоги у Фарсалі]] над [[Гней Помпей Великий|Помпеєм]].
* ''[[Інанна]]'' (шумер.)
* ''[[Анат]]'' (західносемт.)
* ''[[Аллат]]'' (давньоараб.)
* ''[[Бадб]]'' (ірл.)
* ''[[Маха]]'' (ірл.)
* ''[[Іштар]]'' — один з епітетів — «Воїтелька»
* ''[[Шавушка]]'' (шурріт.)
* ''[[Анаїта]]'' (давньоіран.)
* ''[[Дурґа]]'' (інд.)
* ''[[Фрейя]]'' (сканд.)
* ''[[Сехмет]]'' (єгипетс.)
* ''[[Морріган]]'' (ірл.)
* ''[[Еніо]]'' (грець.)
* ''Уперетат'', дружина Вертраґни (іран.). Діва-воїтелька, була символом нагороди за хоробрість, нагороди героям, відправляла душі героїв до раю. Її зображали на коні.
[[Файл:Назва_зображення.png|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]

=== Групи ===
* ''[[Валькірія|валькірії]]'' (сканд.)
* ''[[фраваші]]'' — (іран.), множ., міфічне втілення душі, жіночої статі, знаходяться на небі, заковані в металеві лати, й уражають нечисту силу.
* Нація жінок-воїтельок — ''[[амазонки]]''.

=== Звичайні люди ===
: '''античність:'''
* ''[[Горга (донька Ойнея)]]''
* ''[[Аталанта]]''
* ''[[Гарпаліка]]''
* ''[[Камілла]]'' в «[[Енеїда|Енеїді]]».

: '''руські богатирки:'''
* Степова королева-воїтелька ''[[Мар'я Моревна]]''
* Воїтельки-поліниці: ''[[Настасья Мікулішна]]'' — дружина богатиря [[Добриня|Добрині]] та ''[[Васіліса Мікулішна]]'' — дружина богатиря [[Дунай Іванович|Дуная Івановича]].
* ''Лата-горка'', матір богатиря [[Сокольник]]а від [[Ілля Муромець|Іллі Муромця]].

: '''інші:'''
* ''Chitrāngadā'', одна з дружин [[Арджуна|Арджуни]] («Магабгарата»), керує арміями свого батька.
* ''Gordafarie'' («[[Шах-наме]]»)
* ''[[Дейрдра]]'' (ірл.)
* ''[[Королева Корделія]]'', донька [[король Лір|короля Ліра]], водила армії в бій; [[королева Ґвендолін]], дружина [[Локрін]]а, перемогла його в битві й стала королевою ([[Артуріана]])
* ''[[:en:Shieldmaiden|Shieldmaid]]''
* Жінка-богатирка Фатіма Зат аль-Гімме (араб. «Життєпис доблесної Фатіми та оповідь про подвиги її славних пращурів»)
* ''[[Кирк киз]]'' («сорок дівчат») — в каракалпаків діви-воїтельки, героїні однойменного епосу. Вони живуть на острові общиною, очолювані мудрою та справедливою дівою Ґулаім та рятують каракалпаків від навали калмикського хана.
* Жінки-богатирки в якутських епічних міфах («[[Олонхо]]»), наприклад, ''Дьирибина Дьирилиатта''
* ''Очи-Бала'' (алтайський епос)
* ''Донька Дарґавсара'' (нартський епос)<ref>[http://www.iriston.com/nogbon/news.php?newsid=104 Нартские амазонки и сарматский «матриархат»]</ref>

== В літературі та живописі ==
Дослідники зазначають, що зображення діви-воїтельки є наскрізним сюжетом, й цей літературний та іконографічний образ є розповсюдженим в західній традиції, до того ж вона може бути й меланхолійною, й агресивною. В образотворчому мистецтві він з'явився починаючи від античності й по кінець XIX століття, особливого розквіту набуваючи у XVI столітті в літературі та XVII столітті в живописі.<ref>Пеллегрино Ф., Полетти Ф. Литературные сюжеты и персонажи в произведениях изобразительного искусства. 2007. С.365-360</ref>

=== Середньовіччя ===
* ''[[Брунгільд]]'' — [[валькірія]], персонаж «Пісні про Нібелунгів», заприсяглася вийти заміж лише за того, хто переможе її в битві.
* в лицарських романах:
** ''[[Брадаманта]]'' — персонаж романів про [[Роланд (герой епосу)|Роланда]]
** («[[Звільнений Єрусалим]]», [[Торквато Тассо]]):
*** ''Ермінія''
*** ''Глорінда'' — сарацинський воїн, перед самою смертю приймає християнство
*** ''[[Марфіза]]'' — цариця Індії, заприсяглася не знімати обладунків, поки не переможе трьох могутніх царів — Ґрадасса, Аґрікана та Карла Великого.
*** ''Ґільдіппа'', дружина Одоарда, разом з яким вони є доблесним та нерозлучним подружжям-воїтелями
* в ісландських сагах<ref name="мат"/>:
** ''Флорентія'' — королева Індії, згідна вийти заміж лише за того, хто пройде випробування («[[Сага про Ґіббона]]»)
** ''Марморія'' — королева Греції («[[Сага про Парталопа]]»)
** '' Седентіана'' — героїня «Саги про Сіґурда Мовчазного»
** '' Розамунда'' — героїня «Ле о Ланвале» («Пісня про Януале»)
** ''Інґіґерд'' — королева, героїня «Саги про Сіґрґарда Сміливого»
** ''Торнбйорґ'' — донька шведського короля, героїня «Саги про Грольва, сина Ґаутрека»
* ''[[Гуа Мулань]]'' — героїня китайської середньовічної літератури

=== Відродження ===
* ''Бельфебея'' та ''Брітомарта '' в «[[Королева фей (поема)|Королеві фей]]» Спенсера

=== Новий час ===
* Жіночій персонаж поеми [[Томмазо Ґроссі]] «Ломбардці в першому хрестовому поході» (XIX століття) та однойменної ліричної опери [[Джузеппе Верді]] за нею.
* Опера Ріхарда Ваґнера «Валькірія».

== Сучасна культура ==

=== Науково-фантастична та фентезі-література ===
* ''[[Еоввн]]'' в Толкіна.
* ''Кітіара Ут-Матар'' ([[Dragonlance]]).
* ''[[Трісс-воїтелька]]'' ([[Редволл (серія романів)|Редволл]]).
* ''Джілсепоні'', дівчина-воїтелька («[[Демон просинається (книга)|Демон просинається]]», [[Роберт Сальваторе]]).
* ''Маґура'' (Перуниця) — «реконструйований» персонаж слов'янської міфології, вигаданий ентузіастами слов'янської міфології на основі тексти Велесової книги. Є слов'янським псевдо-аналогом валькірій.
* ''Дара'' в романі «Берсерк» [[Ольга Григорьєва|Ольги Григорьєвої]]
* ''Еліна'', графиня Айзендорґ в романі «Час меча» [[Нестеренко Юрій Леонідович|Юрія Нестеренко]]
* ''[[Цірі]]'' — Дитина Призначення в серії романів «Відьмак» Анджея Сапковського.
* ''[[Арья Дрьоттнінґ]]'' — персонаж трилогії «Спадщина». Донька королеви ельфів Іміладріс, кур'єр драконячого яйця;
* ''Іріалонна'' в [[Чорна Книга Арди|Чорній Книзі Арди]].
* ''Аннабет'' — донька Афіны Паллади в серії романів «Персі Джексон» Ріка Ріордана.
* ''Зима'' — головна героїня роману «Валькірія» М.Семенової.
* ''Ніал'' — остання напівельфійка, драконячий вершник, головна героїня трилогії «[[Хроніки світу, що сплив]]» [[Лічія Троісі|Лічії Троісі]].
* ''Дубе'' — розбійниця, член Гільдії вбивць, головна героїня трилогії «[[Війни світу, що сплив]]» Лічії Троісі.
* ''Адгара'' — головна героїня трилогії «[[Легенди світу, що сплив]]» Лічії Троісі.
* ''Макрі'' — напівлюдина, начвертьельф, начвертьорк, чемпіон серед гладіаторів, часто буває напарницею головного героя циклу «[[Фракс]]» [[Мартін Скотт|Мартіна Скотта]].
* ''[[Гонор Гаррінґтон]]'' — капітан (в подальшому — адмірал) військово-космічного флоту Зіркового королівства Мантікора, головна героїня серії книг, написаних [[Девід Марк Вебер|Девідом Вебером]].
* ''Бріенна Тарт'' — героїня серії романів «[[Пісня льоду та полум'я]]» Джорджа Мартіна.
* ''Келєн Амнелл'' — головна героїня романів з циклу «Меч Істини» Террі Ґудкайнда.

=== Кінематограф ===
* ''[[Ксена]]'', персонаж [[Ксена: принцеса-воїн|однойменного телесеріалу]]
* [[Принцеса-воїтелька (фільм)|Принцеса-воїтелька]] — про двох сестер-принцес з планети Вулькара
* [[Ґвіневера]] в фільмі [[Король Артур (фільм)|«Король Артур»]] (2004). Образ навіяний Боадіцеєю.
* Фантаґіро, [[Тоскана|Тосканська]] принцеса — персонаж серіалу «[[Печера золотої троянди]]» за мотивами [[Красуня Фанта-Ґіро|італійської казки]].
* Воррент-офіцер [[Еллен Ріплі]] — головна героїня фільмів [[Чужий (серія фільмів)|«Чужий»]].
* Лейтенант Джордан О'Ніл — головна героїня фільму «[[Солдат Джейн]]».
* [[Баффі Саммерс]] — головна героїня [[Баффі — переможниця вампірів (телесеріал)]].

=== Комікси, мультфільми, ігри ===
* ''[[Диво Жінка]]''
* ''[[Жінка-Кішка]]''
* ''[[Руда Соня]]''
* ''[[Електра (Marvel Comics)|Електра]]''
* ''[[Гроза (комікс)|Гроза]]'' ([[Люди Ікс]])
* ''[[Жінка-Галк]]''
* ''Принцеса Зельда'' ([[The Legend of Zelda (серія ігор)|The Legend of Zelda]])
* ''Принцеса [[Кітана]]'' ([[Mortal Kombat]])
* ''[[Лара Крофт]]''
* ''[[Барбарелла]]''
* ''[[Blood: The Last Vampire]]''
* ''[[Кім П'ять-з-плюсом]]
* ''[[Bloodrayne]]
* ''леді Арібет ([[Neverwinter Nights]])
* ''Джунко «Джуні» Зейн ([[Freelancer]])
* ''Зандра ([[Ронал-варвар]])
* ''Мев-Пісня Тіней ([[Warcraft III: Reign of Chaos|Warcraft3]])
* ''[[Сер Коутрен (Dragon Age: Origins)]]''

=== [[Аніме]], [[манґа]], [[ранобе]] ===
* ''[[Сейлор Мун]]'' — всі героїні.
* ''Клер, Мірія, Тереза та інші клеймори ([[Клеймор (манґа)|Клеймор]])
* ''Барса ([[Moribito — Guardian of the Spirit]])
* ''Сейбер, Райдер, Кастер ([[Fate/Stay Night]])
* ''Мотоко Кусанаґі ([[Ghost in the Shell]])

== Посилання ==
* [http://www.fscclub.com/gender/amazwarr.shtml Жінки-воїтельки в давній Греції та Римі]

== Література ==
* Олег Ивик. Женщины-воины. От амазонок до куноити.

[[Категорія:Жінки на війні]]
[[Категорія:Аналітична психологія]]

Войовниця

2014-12-10T09:52:09Z

Анна97:

'''Войовниця, -ці, '''''ж ''Воительница. ''Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. ''Котл. Ен. IV. 71.
[[Категорія:Во]]
'''Діва-воїтелька''', ''жінка-воїн'' — [[Архетипи|архетипиний]] образ, вигаданий жіночий персонаж, який зазвичай має королівську кров й володіє сильним характером; займається типово «чоловічою» справою, зазвичай війною (хоча подекуди й ремеслом). Антиподом їй є інший штамп — безпорадна [[діва у біді]].

== Характеристика ==
За середньовічною літературною традицією діва-воїтелька, втрачаючи цноту, втрачала й свою бойову силу, перетворюючись на звичайну жінку. Тим не менш, ця умова дотримання [[Цнота|цнотливості]] не обов'язково зустрічається. Так саме не є обов'язковою належність до королівського роду, хоча в класичних прикладах виконуються обидві ці вимоги. В давніх легендах зустрічається мотив сватання до подібної діви, яка погоджується на шлюб лише за умови, що майбутній чоловік переможе її в суто чоловічих бойових мистецтвах — при тому, вона виявляється настільки сильною, що наречений може перемогти її лише хитрістю.

Загальноприйнятих гіпотез щодо історії виникнення даного жіночого образу, про його передумови та розвиток не існує. Існує декілька різних версій походження, а також й точок зору про те, наскільки вагомою така концепція була взагалі.
Наприклад, Пеґґі Сендей висуває ідею про те, що суспільства, в яких домінували ритуали поклоніння Природі, були гіноцентрованими, й що модель такого суспільства можна побачити в давньоскандинавському [[Язичництво|язичництві]] та північній [[Вікка|віцці]] (природній магії), які отримали відображення в міфологічних образах північних дів-воїтельок, валькірій<ref>[http://giacgender.narod.ru/n2t1.htm Суковатая В. Ґендерний аналіз релігій та феміністська теологія: до постановки проблеми]</ref>. Таким чином, подібні образи дів-воїтельок — пережиток релігійного культу, магічного обряду.

А [[Дьяконов Ігор Михайлович|Ігор Дьяконов]] при порівняльному аналізі «архаїчних міфів Сходу та Заходу», виділив серед жіночих міфологічних персонажів дві категорії: «Дів-воїтельок» та «матрон»-«матерів/дружин»<ref>Дьяконов М. М. Архаические мифы Востока и Запада. с. 89-91 и др.</ref>; перша категорія за його версією стосується вікової групи дівчат, які супроводжують юнаків у «чоловічому домі» ([[ганіка]] в індоаріїв, [[гетера|гетери]] в греків тощо) й користуються статевою свободою, є пов'язаними з бойовими дружинами. Міфологічні втілення таких соціальних груп — індійські апсари, ірландські сестри Морріґан та інші персонажі, які забирають вбитих з поля бою<ref>Дьяконов М. М. Архаические мифы Востока и Запада. с. 146, 159–160; пор. Dumezil G. Gods of the Ancient Northmen. Berkeley: Los Angeles: L., 1973, с. 42; Ellis-Davidson H. The Viking road to Byzantium. Cambridge., 1972, с. 65</ref><ref>[http://woman.upelsinka.com/history/var.htm В. Я. Петрухин. Варяжская женщина на Востоке: жена, рабыня или «валькирия»]</ref>". За цією версією, образ дів-воїтельок отримується шляхом спогаду про реальних бойових подруг, які супроводжували воїнів у походах.
В світовій літературі (переважно європейській) прослідковується чітка магістральна лінія спадковості подібного сюжету. [[Амазонки]] давньогрецьких міфів потрапляють до середньовічного [[Лицарський роман|лицарського роману]], після чого архетип воскресає вже в ХХ столітті, коли суспільство потребує нового жіночого образу.

Існує окреме відгалудження, яке варто відзначити, як таке, що характеризує окрему стадію. Саги про дів-воїтельок складають прикметну особливість середньовічної [[Ісландська література|ісландської літератури]]. «Якщо в інших літературних традиціях епізодично зустрічаються образи норовливих принцес, яких приборкують наречені, то в ісландській словесності виникає особливий різновид жанру лицарської саги — оповіді про одноосібних володарок своїх країн, які взагалі не бажають чути про шлюб, адже заміжжя грозить їм послабленням влади та втратою соціального статусу. Вони не лише категорично відмовляють нареченим, але й принижують їх вербальним та фізичним штибом. В лицарських сагах для героїнь таких оповідок існує особливе позначення — ''meykongr'' „діва-володарка“, самі ж вони знаменно іменують себе „королем“ ''(kongr)'', але не „королевою“ ''(dróttning)''»<ref name="мат">[http://norse.ulver.com/articles/matyushina/evolution.html#_ftnref27 И. Г. Матюшина. О жанровой эволюции рыцарской саги]</ref>.

=== Сучасність ===
До масової культури стереотип воїтельки, яка бере активну участь в сюжеті, як вважають, увійшов 1970-их років у зв'язку зі сплеском феміністичного руху в західній цивілізації<ref>Karlyn, Kathleen Rowe. "Scream, Popular Culture, and Feminism's Third Wave: 'I'm Not My Mother'. Genders: Presenting Innovative Work in the Arts, Humanities, and Social Sciences No. 38 (2003).</ref>. На цей час публіка почала втомлюватись від типової героїні — пасивної [[Діва у біді|діви у біді]], яка була міцно пов'язана з чоловіком-захисником. Цей тип вийшов з моди, й творці нового образу знайшли натхнення в грецькій міфології.

Даний жіночий стереотип зображає видатну та незалежну жінку, яка прагне досягти власних цілей та позиціонується як антипод типовим ролям, створеним в межах традиційної патріархальної соціальної моделі. Подібна героїня фігурує в світах героїчного фентезі або в історичних романах на тему Середньовіччя — тобто в ситуаціях, де є очевидними її фізичні навички. Цей образ може ефективно використовуватися й у творах про сучасний світ, наприклад у фільмах в жанрі [[girls with guns]]. На відміну від інших жіночих активних образів — [[Фатальна жінка]] або [[дівча-шибениця]], діва-воїтелька продовжує займатися традиційно чоловічими справами, при тому не втрачаючи жіночності<ref>[http://www.cultstud.org/previous/crossroads/session/schubart.htm Representations of Strong Women in Film and Tv-Fiction]</ref>. Крім того, в масовій культурі взагалі втрачається ідея середньовічного куртуазного кохання до подібної прекрасної принцеси.

== Історичні приклади ==
Де-факто в реальній історії приклади подібних реальних персонажів є надзвичайно рідкісними. Хоча іноді дворянки супроводжували армію та можливо брали участь в суспільному житті, все-таки справжній бій, з його насиллям та фізичними навантаженнями, вважався непристойною та невідповідною справою для жінок.

Все ж можна перерахувати декілька прикладів:

* китайська ''принцеса Пін'ян'' ([[:en:Princess Pingyang|Princess Pingyang]]), яка зібрала й очолила власну армію під час повстання. Пізніше її батько став імператором [[Гаоцзу (династія Тан)|Ґаоцзу]].
* йонійська ''цариця [[Артемізія I Карійська|Артемізія]] [[Карія (регіон)|Карійська]]'', яка супроводжувала Ксеркса в його поході та командувала в Саламінській битві п'ятьма власними суднами. Хоча реальність її подвигів піддається істориками сумнівам, тим не менш, вважається, що саме вона стала приводом до виголошення Ксерксом, що програв, фрази: «мої чоловіки стали жінками, а жінки — чоловіками».
* ''спартанка [[Архідамія]]'', яка билася з [[Пірр Епірський|Пірром]] під час облоги Лакедемону на чолі загону своїх співвітчизниць.
* британська королева ''[[Боудіка]]''
* британська королева ''[[Ґвендолен]]''
* [[В'єтнам]]ські воїтельки ''[[сестри Чинґ]]'', які очолили національно-визвольну війну проти[[Династія Хань|Ханьського]] [[Китайська Народна Республіка|Китаю]] 39-43 рр.
* цариця [[Пальміра (Сирія)|Пальміри]] ''[[Зенобія Пальмірська|Зенобія]] (араб. Зейнеб)'', яка 268–272 рр.. воювала з [[Стародавній Рим|Римом]]
* [[Саджа́х бінт аль-Га́ріс]] — псевдопророчиця VII століття, військова очільниця аравійського племені Бану Тамім.<ref>Пиотровский М. Б. Саджах // Ислам : энциклопедический словарь / отв. ред. С. М. Прозоров. — М. : Наука, 1991. — 315 с. : ил. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016941-2. — С.202</ref><ref>[http://madrasah2.ru/?p=11668 Краткое сказание об убийстве Мусайлиматы Каззаба] — Madrasah2.Ru</ref><ref>Али-заде, А. А. Саджах // Исламский энциклопедический словарь. — М.: Ансар, 2007. — 400 с. — (Золотой фонд исламской мысли). — 3000 экз. — ISBN 5-98443-025-8</ref>
* ''[[Етельфледа]]'', донька [[Альфред І Великий|Альфреда Великого]]
* цариця Кедара ''Забібе''
* цариця саків-массагетів ''[[Томіріс]]''
* аравійська ''цариця Шамсі''
* ''[[Жанна д'Арк]]'' та її легенда уособлюють собою приклад поєднання як реальних передумов, так й архетипічних рис. Наприклад, одна з версій приписує їй королівське походження.
* мусульманська принцеса [[Аміна (королева)|Аміна]], очільниця народу [[хауса]] XV століття в Нігерії.
* ''[[Катерина Сфорца]]'', яка очолювала оборону Форлі проти сил ''[[Чезаре Борджіа]]''.
* ''[[Мандугай]] Мудра'', монгольська княжна, яка перемогла в кількох битвах поспіль ворогів свого малолітнього вихованця та майбутнього чоловіка [[Даян-хан]]а — племена [[ойрати|ойратів]].
* ''Малалай'' — народна героїня пуштунів, учасниця другої англо-афганської війни, учасниця битви при Майванді (1880 рік)<ref>К. Ф. Рашидов. Афганистан: пора становления: репортаж с места событий. М., «Известия», 1983. стр.34</ref><ref>[http://www.garenewing.co.uk/angloafghanwar/biography/malalai.php Malalai, Afghan heroine of Maiwand]</ref>
* ''[[Олена Арзамаська]]'' — козачка, монахиня з селян, яка очолила великий загін втікачів та кріпаків Арзамаського уїзду під час селянської війни 1670–1671 рр.
* ''[[Дурова Надія Андріївна|Надєжда Дурава]]'' — кавалерист-дівиця. На момент втечі до армії була заміжньою жінкою, мала сина (у відповідності до архетипу, зазначені пункти зазвичай «зникають» при белетризації її образу).
* ''[[Марія Бочкарьова]]'' — одна з перших російських жінок-офіцерів, яка створила перший в історії російської армії жіночий батальйон. Так само, як й Дурава, була заміжньою.
* ''Нґо Тхі Тует'' — дівчина-боєць Народно-визвольної армії Південного В'єтнаму, у віці 17 років стала тричі героєм руху Спротиву.

=== Богині-воїтельки ===
* ''[[Афіна]]'' (грець.); ''[[Мінерва]]'', ''[[Беллона]]'' (дав.-рим.)
* ''[[:en:Venus_(mythology)#Epithets|Venus Victrix]]'', ''[[Венера (міфологія)|Венера]]'' (дав.-рим.): [[Луцій Корнелій Сулла]] та [[Гай Юлій Цезар]] будували храми на честь ''Venus Victrix'', наприклад, [[Храм Венери-Прародительки]] на честь [[Битва при Фарсалі|перемоги у Фарсалі]] над [[Гней Помпей Великий|Помпеєм]].
* ''[[Інанна]]'' (шумер.)
* ''[[Анат]]'' (західносемт.)
* ''[[Аллат]]'' (давньоараб.)
* ''[[Бадб]]'' (ірл.)
* ''[[Маха]]'' (ірл.)
* ''[[Іштар]]'' — один з епітетів — «Воїтелька»
* ''[[Шавушка]]'' (шурріт.)
* ''[[Анаїта]]'' (давньоіран.)
* ''[[Дурґа]]'' (інд.)
* ''[[Фрейя]]'' (сканд.)
* ''[[Сехмет]]'' (єгипетс.)
* ''[[Морріган]]'' (ірл.)
* ''[[Еніо]]'' (грець.)
* ''Уперетат'', дружина Вертраґни (іран.). Діва-воїтелька, була символом нагороди за хоробрість, нагороди героям, відправляла душі героїв до раю. Її зображали на коні.

=== Групи ===
* ''[[Валькірія|валькірії]]'' (сканд.)
* ''[[фраваші]]'' — (іран.), множ., міфічне втілення душі, жіночої статі, знаходяться на небі, заковані в металеві лати, й уражають нечисту силу.
* Нація жінок-воїтельок — ''[[амазонки]]''.

=== Звичайні люди ===
: '''античність:'''
* ''[[Горга (донька Ойнея)]]''
* ''[[Аталанта]]''
* ''[[Гарпаліка]]''
* ''[[Камілла]]'' в «[[Енеїда|Енеїді]]».

: '''руські богатирки:'''
* Степова королева-воїтелька ''[[Мар'я Моревна]]''
* Воїтельки-поліниці: ''[[Настасья Мікулішна]]'' — дружина богатиря [[Добриня|Добрині]] та ''[[Васіліса Мікулішна]]'' — дружина богатиря [[Дунай Іванович|Дуная Івановича]].
* ''Лата-горка'', матір богатиря [[Сокольник]]а від [[Ілля Муромець|Іллі Муромця]].

: '''інші:'''
* ''Chitrāngadā'', одна з дружин [[Арджуна|Арджуни]] («Магабгарата»), керує арміями свого батька.
* ''Gordafarie'' («[[Шах-наме]]»)
* ''[[Дейрдра]]'' (ірл.)
* ''[[Королева Корделія]]'', донька [[король Лір|короля Ліра]], водила армії в бій; [[королева Ґвендолін]], дружина [[Локрін]]а, перемогла його в битві й стала королевою ([[Артуріана]])
* ''[[:en:Shieldmaiden|Shieldmaid]]''
* Жінка-богатирка Фатіма Зат аль-Гімме (араб. «Життєпис доблесної Фатіми та оповідь про подвиги її славних пращурів»)
* ''[[Кирк киз]]'' («сорок дівчат») — в каракалпаків діви-воїтельки, героїні однойменного епосу. Вони живуть на острові общиною, очолювані мудрою та справедливою дівою Ґулаім та рятують каракалпаків від навали калмикського хана.
* Жінки-богатирки в якутських епічних міфах («[[Олонхо]]»), наприклад, ''Дьирибина Дьирилиатта''
* ''Очи-Бала'' (алтайський епос)
* ''Донька Дарґавсара'' (нартський епос)<ref>[http://www.iriston.com/nogbon/news.php?newsid=104 Нартские амазонки и сарматский «матриархат»]</ref>

== В літературі та живописі ==
Дослідники зазначають, що зображення діви-воїтельки є наскрізним сюжетом, й цей літературний та іконографічний образ є розповсюдженим в західній традиції, до того ж вона може бути й меланхолійною, й агресивною. В образотворчому мистецтві він з'явився починаючи від античності й по кінець XIX століття, особливого розквіту набуваючи у XVI столітті в літературі та XVII столітті в живописі.<ref>Пеллегрино Ф., Полетти Ф. Литературные сюжеты и персонажи в произведениях изобразительного искусства. 2007. С.365-360</ref>

=== Середньовіччя ===
* ''[[Брунгільд]]'' — [[валькірія]], персонаж «Пісні про Нібелунгів», заприсяглася вийти заміж лише за того, хто переможе її в битві.
* в лицарських романах:
** ''[[Брадаманта]]'' — персонаж романів про [[Роланд (герой епосу)|Роланда]]
** («[[Звільнений Єрусалим]]», [[Торквато Тассо]]):
*** ''Ермінія''
*** ''Глорінда'' — сарацинський воїн, перед самою смертю приймає християнство
*** ''[[Марфіза]]'' — цариця Індії, заприсяглася не знімати обладунків, поки не переможе трьох могутніх царів — Ґрадасса, Аґрікана та Карла Великого.
*** ''Ґільдіппа'', дружина Одоарда, разом з яким вони є доблесним та нерозлучним подружжям-воїтелями
* в ісландських сагах<ref name="мат"/>:
** ''Флорентія'' — королева Індії, згідна вийти заміж лише за того, хто пройде випробування («[[Сага про Ґіббона]]»)
** ''Марморія'' — королева Греції («[[Сага про Парталопа]]»)
** '' Седентіана'' — героїня «Саги про Сіґурда Мовчазного»
** '' Розамунда'' — героїня «Ле о Ланвале» («Пісня про Януале»)
** ''Інґіґерд'' — королева, героїня «Саги про Сіґрґарда Сміливого»
** ''Торнбйорґ'' — донька шведського короля, героїня «Саги про Грольва, сина Ґаутрека»
* ''[[Гуа Мулань]]'' — героїня китайської середньовічної літератури

=== Відродження ===
* ''Бельфебея'' та ''Брітомарта '' в «[[Королева фей (поема)|Королеві фей]]» Спенсера

=== Новий час ===
* Жіночій персонаж поеми [[Томмазо Ґроссі]] «Ломбардці в першому хрестовому поході» (XIX століття) та однойменної ліричної опери [[Джузеппе Верді]] за нею.
* Опера Ріхарда Ваґнера «Валькірія».

== Сучасна культура ==

=== Науково-фантастична та фентезі-література ===
* ''[[Еоввн]]'' в Толкіна.
* ''Кітіара Ут-Матар'' ([[Dragonlance]]).
* ''[[Трісс-воїтелька]]'' ([[Редволл (серія романів)|Редволл]]).
* ''Джілсепоні'', дівчина-воїтелька («[[Демон просинається (книга)|Демон просинається]]», [[Роберт Сальваторе]]).
* ''Маґура'' (Перуниця) — «реконструйований» персонаж слов'янської міфології, вигаданий ентузіастами слов'янської міфології на основі тексти Велесової книги. Є слов'янським псевдо-аналогом валькірій.
* ''Дара'' в романі «Берсерк» [[Ольга Григорьєва|Ольги Григорьєвої]]
* ''Еліна'', графиня Айзендорґ в романі «Час меча» [[Нестеренко Юрій Леонідович|Юрія Нестеренко]]
* ''[[Цірі]]'' — Дитина Призначення в серії романів «Відьмак» Анджея Сапковського.
* ''[[Арья Дрьоттнінґ]]'' — персонаж трилогії «Спадщина». Донька королеви ельфів Іміладріс, кур'єр драконячого яйця;
* ''Іріалонна'' в [[Чорна Книга Арди|Чорній Книзі Арди]].
* ''Аннабет'' — донька Афіны Паллади в серії романів «Персі Джексон» Ріка Ріордана.
* ''Зима'' — головна героїня роману «Валькірія» М.Семенової.
* ''Ніал'' — остання напівельфійка, драконячий вершник, головна героїня трилогії «[[Хроніки світу, що сплив]]» [[Лічія Троісі|Лічії Троісі]].
* ''Дубе'' — розбійниця, член Гільдії вбивць, головна героїня трилогії «[[Війни світу, що сплив]]» Лічії Троісі.
* ''Адгара'' — головна героїня трилогії «[[Легенди світу, що сплив]]» Лічії Троісі.
* ''Макрі'' — напівлюдина, начвертьельф, начвертьорк, чемпіон серед гладіаторів, часто буває напарницею головного героя циклу «[[Фракс]]» [[Мартін Скотт|Мартіна Скотта]].
* ''[[Гонор Гаррінґтон]]'' — капітан (в подальшому — адмірал) військово-космічного флоту Зіркового королівства Мантікора, головна героїня серії книг, написаних [[Девід Марк Вебер|Девідом Вебером]].
* ''Бріенна Тарт'' — героїня серії романів «[[Пісня льоду та полум'я]]» Джорджа Мартіна.
* ''Келєн Амнелл'' — головна героїня романів з циклу «Меч Істини» Террі Ґудкайнда.

=== Кінематограф ===
* ''[[Ксена]]'', персонаж [[Ксена: принцеса-воїн|однойменного телесеріалу]]
* [[Принцеса-воїтелька (фільм)|Принцеса-воїтелька]] — про двох сестер-принцес з планети Вулькара
* [[Ґвіневера]] в фільмі [[Король Артур (фільм)|«Король Артур»]] (2004). Образ навіяний Боадіцеєю.
* Фантаґіро, [[Тоскана|Тосканська]] принцеса — персонаж серіалу «[[Печера золотої троянди]]» за мотивами [[Красуня Фанта-Ґіро|італійської казки]].
* Воррент-офіцер [[Еллен Ріплі]] — головна героїня фільмів [[Чужий (серія фільмів)|«Чужий»]].
* Лейтенант Джордан О'Ніл — головна героїня фільму «[[Солдат Джейн]]».
* [[Баффі Саммерс]] — головна героїня [[Баффі — переможниця вампірів (телесеріал)]].

=== Комікси, мультфільми, ігри ===
* ''[[Диво Жінка]]''
* ''[[Жінка-Кішка]]''
* ''[[Руда Соня]]''
* ''[[Електра (Marvel Comics)|Електра]]''
* ''[[Гроза (комікс)|Гроза]]'' ([[Люди Ікс]])
* ''[[Жінка-Галк]]''
* ''Принцеса Зельда'' ([[The Legend of Zelda (серія ігор)|The Legend of Zelda]])
* ''Принцеса [[Кітана]]'' ([[Mortal Kombat]])
* ''[[Лара Крофт]]''
* ''[[Барбарелла]]''
* ''[[Blood: The Last Vampire]]''
* ''[[Кім П'ять-з-плюсом]]
* ''[[Bloodrayne]]
* ''леді Арібет ([[Neverwinter Nights]])
* ''Джунко «Джуні» Зейн ([[Freelancer]])
* ''Зандра ([[Ронал-варвар]])
* ''Мев-Пісня Тіней ([[Warcraft III: Reign of Chaos|Warcraft3]])
* ''[[Сер Коутрен (Dragon Age: Origins)]]''

=== [[Аніме]], [[манґа]], [[ранобе]] ===
* ''[[Сейлор Мун]]'' — всі героїні.
* ''Клер, Мірія, Тереза та інші клеймори ([[Клеймор (манґа)|Клеймор]])
* ''Барса ([[Moribito — Guardian of the Spirit]])
* ''Сейбер, Райдер, Кастер ([[Fate/Stay Night]])
* ''Мотоко Кусанаґі ([[Ghost in the Shell]])

== Посилання ==
* [http://www.fscclub.com/gender/amazwarr.shtml Жінки-воїтельки в давній Греції та Римі]

== Література ==
* Олег Ивик. Женщины-воины. От амазонок до куноити.

[[Категорія:Жінки на війні]]
[[Категорія:Аналітична психологія]]