https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0+%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE 2026-04-21T02:01:01Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4 2013-11-30T11:24:53Z

<p>Анна Петрусенко: /* Цікаві факти */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Хо́лод, -ду, '''''м. ''Холодъ. ''Холод не свій брат. ''Ном. № 647. ''Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. ''Ном. № 1300. '''Приняти хо́лоду'''. Намерзнуться. ''Приняли й холоду, й голоду. ''Ном. № 1539. '''Нагна́ти хо́лоду'''. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. '''Хо́лодом бере'''. Знобитъ. Ум. '''Холодище. '''''Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. ''Васильк. у. <br /> <br /> <br /> ==Словник фразеологічних синонімів==<br /> холодно<br /> <br /> (про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами ; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах. <br /> Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ХОЛОД, у, чол. <br /> <br /> 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190); <br /> // Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61); <br /> // Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); <br /> // Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); <br /> // Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); <br /> // Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19); <br /> // Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); <br /> // перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126); <br /> // перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238). <br /> ▲ Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла. <br /> ♦ [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися. <br /> <br /> 2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58); <br /> // Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на папському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395). <br /> <br /> 3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205); <br /> // Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98). <br /> ♦ Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of cold in English <br /> cold<br /> Pronunciation: /kəʊld/<br /> adjective <br /> 1of or at a low or relatively low temperature, especially when compared with the human body:<br /> a freezing cold day<br /> it’s cold outside<br /> a sharp, cold wind<br /> <br /> (of a person) feeling uncomfortably cold:<br /> she was cold, and I put some more wood on the fire<br /> <br /> (of food or drink) served or consumed without being heated or after cooling:<br /> a cold drink<br /> serve hot or cold<br /> <br /> feeling or characterized by fear or horror:<br /> a cold shiver of fear<br /> <br /> [as complement] informal unconscious:<br /> she was out cold<br /> <br /> dead:<br /> lying cold and stiff in a coffin<br /> 2lacking affection or warmth of feeling; unemotional:<br /> how cold and calculating he was<br /> her cold black eyes<br /> <br /> not affected by emotion; objective:<br /> cold statistics<br /> <br /> sexually unresponsive; frigid: <br /> Elise was cold and barren<br /> <br /> depressing or dispiriting; not suggestive of warmth:<br /> a cold light streamed through the window<br /> <br /> (of a colour) containing pale blue or grey. <br /> 3(of the scent or trail of a hunted person or animal) no longer fresh and easy to follow:<br /> the trail went cold<br /> <br /> [predic.] (in children’s games) far from finding or guessing what is sought. <br /> 4 [as complement] without preparation or rehearsal:<br /> they went into the test cold<br /> <br /> informal at one’s mercy:<br /> they had him cold<br /> noun <br /> 1 [mass noun] a low temperature; cold weather; a cold environment:<br /> my teeth chattered with the cold<br /> they nearly died of cold<br /> 2a common infection in which the mucous membrane of the nose and throat becomes inflamed, typically causing running at the nose, sneezing, and a sore throat: <br /> Suzie’s got a cold<br /> a bad cold<br /> [as modifier]:<br /> a cold remedy<br /> adverb <br /> North American informal<br /> completely; entirely:<br /> we stopped cold behind a turn in the staircase<br /> Phrases<br /> (as) cold as ice (or stone or the grave etc.)<br /> very cold:<br /> her hand was as cold as ice<br /> catch a cold<br /> (also catch cold)<br /> become infected with a cold. <br /> encounter difficulties: <br /> the investors who have put up around $30 million could catch a cold<br /> cold comfort<br /> poor or inadequate consolation:<br /> another drop in the inflation rate was cold comfort for the 2.74 million jobless<br /> сold feet<br /> loss of nerve or confidence:<br /> after arranging to meet I got cold feet and phoned her saying I was busy<br /> the cold shoulder<br /> a show of intentional unfriendliness; rejection:<br /> the new England manager gave him the cold shoulder<br /> cold-shoulder someone<br /> reject or be deliberately unfriendly to someone: <br /> she was cold-shouldered by Boston society as a pushy outsider<br /> cold steel<br /> weapons such as swords or knives collectively: <br /> I say to you, give lawbreakers cold steel!<br /> in cold blood<br /> without feeling or mercy; ruthlessly:<br /> the government forces killed them in cold blood<br /> in the cold light of day<br /> when one has had time to consider a situation objectively:<br /> in the cold light of day it all seemed so ridiculous<br /> out in the cold<br /> ignored; neglected:<br /> the talks left the French out in the cold<br /> throw (or pour) cold water on<br /> be discouraging or negative about: <br /> she had poured cold water on the idea<br /> Derivatives<br /> coldish<br /> adjective <br /> coldness<br /> noun<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {|<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:зима.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:температура.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:котенок.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:холод.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|54bMAB81x68}}<br /> {{#ev:youtube|7A1eZNZk1MU}}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> '''Хто вигадав холодильник?'''<br /> <br /> Заморожування – це процес створення холоду й збереження речей у холоді. Це досягається шляхом повного витягнення тепла з предметів, тому заморожування - це процес видалення тепла.<br /> <br /> У давні часи, звичайно, користувалися снігом і льодом для цієї мети. Це був природний шлях. Так охолоджувалися вина. Але навіть в давні часи був відомий інший спосіб створення холоду.<br /> <br /> Це був процес розчинення певних солей у воді. Такі матеріали як солі селітри й нітрат амонію, охолоджують воду, в якій розчиняються. Таким чином, знижується температура води, Сіль знижує точку замерзання води. Коли сіль випаровується на льоді він перетворюється у воду. Щоб ця зміна сталася потрібні витрати енергії, а, тобто й тепла.<br /> <br /> Таким чином, первинними методами охолоджування були природні, такі, як лід, вода й розчинені у воді солі. Але існує ще один спосіб заморожування, він називається випаровуванням, перетворенням рідини в пару. Коли невелика кількість води або спирту потрапляє на руку, відчувається похолодання: рідина випаровується, забираючи при цьому частину тепла.<br /> <br /> Цей принцип випаровування застосовується у сучасних холодильниках.<br /> <br /> У 1823 році Майкл Фарадей відкрив як пари аміаку перетворюються у рідину шляхом збільшення тиску й стиснення його з подальшим витягненням тепла. Коли тиск збільшується й рідина знову випаровується, це вимагає витрат тепла й виробляється холод.<br /> <br /> Як це відкриття зробило можливим винахід холодильника?<br /> <br /> Все дуже просто. З’явився шлях, коли спочатку пара перетворюється на рідину, віддаючи тепло. Потім ми можемо знов перетворити рідину на пару, забираючи тепло, Контролюючи цей процес, роблячи його безперервним, ми й отримуємо сучасні холодильники.<br /> <br /> Перші холодильні камери, створені на цьому принципі, були побудовані швейцарським винахідником Карлом Ліндом у 1874 році для охолоджування пива.<br /> <br /> У 1877 році Лінд використав аміак як рідину у своєму винаході, звідси пішла історія холодильника.<br /> [[Категорія:Хо]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4 2013-11-30T11:23:15Z

<p>Анна Петрусенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Хо́лод, -ду, '''''м. ''Холодъ. ''Холод не свій брат. ''Ном. № 647. ''Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. ''Ном. № 1300. '''Приняти хо́лоду'''. Намерзнуться. ''Приняли й холоду, й голоду. ''Ном. № 1539. '''Нагна́ти хо́лоду'''. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. '''Хо́лодом бере'''. Знобитъ. Ум. '''Холодище. '''''Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. ''Васильк. у. <br /> <br /> <br /> ==Словник фразеологічних синонімів==<br /> холодно<br /> <br /> (про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами ; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах. <br /> Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ХОЛОД, у, чол. <br /> <br /> 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190); <br /> // Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61); <br /> // Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); <br /> // Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); <br /> // Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); <br /> // Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19); <br /> // Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); <br /> // перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126); <br /> // перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238). <br /> ▲ Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла. <br /> ♦ [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися. <br /> <br /> 2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58); <br /> // Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на папському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395). <br /> <br /> 3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205); <br /> // Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98). <br /> ♦ Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of cold in English <br /> cold<br /> Pronunciation: /kəʊld/<br /> adjective <br /> 1of or at a low or relatively low temperature, especially when compared with the human body:<br /> a freezing cold day<br /> it’s cold outside<br /> a sharp, cold wind<br /> <br /> (of a person) feeling uncomfortably cold:<br /> she was cold, and I put some more wood on the fire<br /> <br /> (of food or drink) served or consumed without being heated or after cooling:<br /> a cold drink<br /> serve hot or cold<br /> <br /> feeling or characterized by fear or horror:<br /> a cold shiver of fear<br /> <br /> [as complement] informal unconscious:<br /> she was out cold<br /> <br /> dead:<br /> lying cold and stiff in a coffin<br /> 2lacking affection or warmth of feeling; unemotional:<br /> how cold and calculating he was<br /> her cold black eyes<br /> <br /> not affected by emotion; objective:<br /> cold statistics<br /> <br /> sexually unresponsive; frigid: <br /> Elise was cold and barren<br /> <br /> depressing or dispiriting; not suggestive of warmth:<br /> a cold light streamed through the window<br /> <br /> (of a colour) containing pale blue or grey. <br /> 3(of the scent or trail of a hunted person or animal) no longer fresh and easy to follow:<br /> the trail went cold<br /> <br /> [predic.] (in children’s games) far from finding or guessing what is sought. <br /> 4 [as complement] without preparation or rehearsal:<br /> they went into the test cold<br /> <br /> informal at one’s mercy:<br /> they had him cold<br /> noun <br /> 1 [mass noun] a low temperature; cold weather; a cold environment:<br /> my teeth chattered with the cold<br /> they nearly died of cold<br /> 2a common infection in which the mucous membrane of the nose and throat becomes inflamed, typically causing running at the nose, sneezing, and a sore throat: <br /> Suzie’s got a cold<br /> a bad cold<br /> [as modifier]:<br /> a cold remedy<br /> adverb <br /> North American informal<br /> completely; entirely:<br /> we stopped cold behind a turn in the staircase<br /> Phrases<br /> (as) cold as ice (or stone or the grave etc.)<br /> very cold:<br /> her hand was as cold as ice<br /> catch a cold<br /> (also catch cold)<br /> become infected with a cold. <br /> encounter difficulties: <br /> the investors who have put up around $30 million could catch a cold<br /> cold comfort<br /> poor or inadequate consolation:<br /> another drop in the inflation rate was cold comfort for the 2.74 million jobless<br /> сold feet<br /> loss of nerve or confidence:<br /> after arranging to meet I got cold feet and phoned her saying I was busy<br /> the cold shoulder<br /> a show of intentional unfriendliness; rejection:<br /> the new England manager gave him the cold shoulder<br /> cold-shoulder someone<br /> reject or be deliberately unfriendly to someone: <br /> she was cold-shouldered by Boston society as a pushy outsider<br /> cold steel<br /> weapons such as swords or knives collectively: <br /> I say to you, give lawbreakers cold steel!<br /> in cold blood<br /> without feeling or mercy; ruthlessly:<br /> the government forces killed them in cold blood<br /> in the cold light of day<br /> when one has had time to consider a situation objectively:<br /> in the cold light of day it all seemed so ridiculous<br /> out in the cold<br /> ignored; neglected:<br /> the talks left the French out in the cold<br /> throw (or pour) cold water on<br /> be discouraging or negative about: <br /> she had poured cold water on the idea<br /> Derivatives<br /> coldish<br /> adjective <br /> coldness<br /> noun<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {|<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:зима.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:температура.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:котенок.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:холод.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|54bMAB81x68}}<br /> {{#ev:youtube|7A1eZNZk1MU}}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Хо]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4 2013-11-30T11:21:58Z

<p>Анна Петрусенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Хо́лод, -ду, '''''м. ''Холодъ. ''Холод не свій брат. ''Ном. № 647. ''Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. ''Ном. № 1300. '''Приняти хо́лоду'''. Намерзнуться. ''Приняли й холоду, й голоду. ''Ном. № 1539. '''Нагна́ти хо́лоду'''. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. '''Хо́лодом бере'''. Знобитъ. Ум. '''Холодище. '''''Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. ''Васильк. у. <br /> <br /> <br /> ==Словник фразеологічних синонімів==<br /> холодно<br /> <br /> (про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами ; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах. <br /> Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ХОЛОД, у, чол. <br /> <br /> 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190); <br /> // Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61); <br /> // Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); <br /> // Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); <br /> // Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); <br /> // Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19); <br /> // Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); <br /> // перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126); <br /> // перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238). <br /> ▲ Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла. <br /> ♦ [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися. <br /> <br /> 2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58); <br /> // Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на папському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395). <br /> <br /> 3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205); <br /> // Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98). <br /> ♦ Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of cold in English <br /> cold<br /> Pronunciation: /kəʊld/<br /> adjective <br /> 1of or at a low or relatively low temperature, especially when compared with the human body:<br /> a freezing cold day<br /> it’s cold outside<br /> a sharp, cold wind<br /> <br /> (of a person) feeling uncomfortably cold:<br /> she was cold, and I put some more wood on the fire<br /> <br /> (of food or drink) served or consumed without being heated or after cooling:<br /> a cold drink<br /> serve hot or cold<br /> <br /> feeling or characterized by fear or horror:<br /> a cold shiver of fear<br /> <br /> [as complement] informal unconscious:<br /> she was out cold<br /> <br /> dead:<br /> lying cold and stiff in a coffin<br /> 2lacking affection or warmth of feeling; unemotional:<br /> how cold and calculating he was<br /> her cold black eyes<br /> <br /> not affected by emotion; objective:<br /> cold statistics<br /> <br /> sexually unresponsive; frigid: <br /> Elise was cold and barren<br /> <br /> depressing or dispiriting; not suggestive of warmth:<br /> a cold light streamed through the window<br /> <br /> (of a colour) containing pale blue or grey. <br /> 3(of the scent or trail of a hunted person or animal) no longer fresh and easy to follow:<br /> the trail went cold<br /> <br /> [predic.] (in children’s games) far from finding or guessing what is sought. <br /> 4 [as complement] without preparation or rehearsal:<br /> they went into the test cold<br /> <br /> informal at one’s mercy:<br /> they had him cold<br /> noun <br /> 1 [mass noun] a low temperature; cold weather; a cold environment:<br /> my teeth chattered with the cold<br /> they nearly died of cold<br /> 2a common infection in which the mucous membrane of the nose and throat becomes inflamed, typically causing running at the nose, sneezing, and a sore throat: <br /> Suzie’s got a cold<br /> a bad cold<br /> [as modifier]:<br /> a cold remedy<br /> adverb <br /> North American informal<br /> completely; entirely:<br /> we stopped cold behind a turn in the staircase<br /> Phrases<br /> (as) cold as ice (or stone or the grave etc.)<br /> very cold:<br /> her hand was as cold as ice<br /> catch a cold<br /> (also catch cold)<br /> become infected with a cold. <br /> encounter difficulties: <br /> the investors who have put up around $30 million could catch a cold<br /> cold comfort<br /> poor or inadequate consolation:<br /> another drop in the inflation rate was cold comfort for the 2.74 million jobless<br /> сold feet<br /> loss of nerve or confidence:<br /> after arranging to meet I got cold feet and phoned her saying I was busy<br /> the cold shoulder<br /> a show of intentional unfriendliness; rejection:<br /> the new England manager gave him the cold shoulder<br /> cold-shoulder someone<br /> reject or be deliberately unfriendly to someone: <br /> she was cold-shouldered by Boston society as a pushy outsider<br /> cold steel<br /> weapons such as swords or knives collectively: <br /> I say to you, give lawbreakers cold steel!<br /> in cold blood<br /> without feeling or mercy; ruthlessly:<br /> the government forces killed them in cold blood<br /> in the cold light of day<br /> when one has had time to consider a situation objectively:<br /> in the cold light of day it all seemed so ridiculous<br /> out in the cold<br /> ignored; neglected:<br /> the talks left the French out in the cold<br /> throw (or pour) cold water on<br /> be discouraging or negative about: <br /> she had poured cold water on the idea<br /> Derivatives<br /> coldish<br /> adjective <br /> coldness<br /> noun<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {|<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:зима.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:температура.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:котенок.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:холод.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|54bMAB81x68}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Хо]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4 2013-11-30T11:19:01Z

<p>Анна Петрусенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Хо́лод, -ду, '''''м. ''Холодъ. ''Холод не свій брат. ''Ном. № 647. ''Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. ''Ном. № 1300. '''Приняти хо́лоду'''. Намерзнуться. ''Приняли й холоду, й голоду. ''Ном. № 1539. '''Нагна́ти хо́лоду'''. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. '''Хо́лодом бере'''. Знобитъ. Ум. '''Холодище. '''''Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. ''Васильк. у. <br /> <br /> <br /> ==Словник фразеологічних синонімів==<br /> холодно<br /> <br /> (про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами ; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах. <br /> Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ХОЛОД, у, чол. <br /> <br /> 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190); <br /> // Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61); <br /> // Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); <br /> // Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); <br /> // Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); <br /> // Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19); <br /> // Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); <br /> // перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126); <br /> // перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238). <br /> ▲ Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла. <br /> ♦ [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися. <br /> <br /> 2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58); <br /> // Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на папському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395). <br /> <br /> 3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205); <br /> // Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98). <br /> ♦ Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of cold in English <br /> cold<br /> Pronunciation: /kəʊld/<br /> adjective <br /> 1of or at a low or relatively low temperature, especially when compared with the human body:<br /> a freezing cold day<br /> it’s cold outside<br /> a sharp, cold wind<br /> <br /> (of a person) feeling uncomfortably cold:<br /> she was cold, and I put some more wood on the fire<br /> <br /> (of food or drink) served or consumed without being heated or after cooling:<br /> a cold drink<br /> serve hot or cold<br /> <br /> feeling or characterized by fear or horror:<br /> a cold shiver of fear<br /> <br /> [as complement] informal unconscious:<br /> she was out cold<br /> <br /> dead:<br /> lying cold and stiff in a coffin<br /> 2lacking affection or warmth of feeling; unemotional:<br /> how cold and calculating he was<br /> her cold black eyes<br /> <br /> not affected by emotion; objective:<br /> cold statistics<br /> <br /> sexually unresponsive; frigid: <br /> Elise was cold and barren<br /> <br /> depressing or dispiriting; not suggestive of warmth:<br /> a cold light streamed through the window<br /> <br /> (of a colour) containing pale blue or grey. <br /> 3(of the scent or trail of a hunted person or animal) no longer fresh and easy to follow:<br /> the trail went cold<br /> <br /> [predic.] (in children’s games) far from finding or guessing what is sought. <br /> 4 [as complement] without preparation or rehearsal:<br /> they went into the test cold<br /> <br /> informal at one’s mercy:<br /> they had him cold<br /> noun <br /> 1 [mass noun] a low temperature; cold weather; a cold environment:<br /> my teeth chattered with the cold<br /> they nearly died of cold<br /> 2a common infection in which the mucous membrane of the nose and throat becomes inflamed, typically causing running at the nose, sneezing, and a sore throat: <br /> Suzie’s got a cold<br /> a bad cold<br /> [as modifier]:<br /> a cold remedy<br /> adverb <br /> North American informal<br /> completely; entirely:<br /> we stopped cold behind a turn in the staircase<br /> Phrases<br /> (as) cold as ice (or stone or the grave etc.)<br /> very cold:<br /> her hand was as cold as ice<br /> catch a cold<br /> (also catch cold)<br /> become infected with a cold. <br /> encounter difficulties: <br /> the investors who have put up around $30 million could catch a cold<br /> cold comfort<br /> poor or inadequate consolation:<br /> another drop in the inflation rate was cold comfort for the 2.74 million jobless<br /> сold feet<br /> loss of nerve or confidence:<br /> after arranging to meet I got cold feet and phoned her saying I was busy<br /> the cold shoulder<br /> a show of intentional unfriendliness; rejection:<br /> the new England manager gave him the cold shoulder<br /> cold-shoulder someone<br /> reject or be deliberately unfriendly to someone: <br /> she was cold-shouldered by Boston society as a pushy outsider<br /> cold steel<br /> weapons such as swords or knives collectively: <br /> I say to you, give lawbreakers cold steel!<br /> in cold blood<br /> without feeling or mercy; ruthlessly:<br /> the government forces killed them in cold blood<br /> in the cold light of day<br /> when one has had time to consider a situation objectively:<br /> in the cold light of day it all seemed so ridiculous<br /> out in the cold<br /> ignored; neglected:<br /> the talks left the French out in the cold<br /> throw (or pour) cold water on<br /> be discouraging or negative about: <br /> she had poured cold water on the idea<br /> Derivatives<br /> coldish<br /> adjective <br /> coldness<br /> noun<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {|<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:зима.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:температура.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:котенок.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:холод.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Хо]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4.jpg 2013-11-30T11:18:37Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div></div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BA.jpg 2013-11-30T11:15:06Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div></div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0.jpg 2013-11-30T11:14:10Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div></div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B8%D0%BC%D0%B0.jpg 2013-11-30T11:13:38Z

<p>Анна Петрусенко: Анна Петрусенко завантажив нову версію «Файл:Зима.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4 2013-11-30T11:12:54Z

<p>Анна Петрусенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Хо́лод, -ду, '''''м. ''Холодъ. ''Холод не свій брат. ''Ном. № 647. ''Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. ''Ном. № 1300. '''Приняти хо́лоду'''. Намерзнуться. ''Приняли й холоду, й голоду. ''Ном. № 1539. '''Нагна́ти хо́лоду'''. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. '''Хо́лодом бере'''. Знобитъ. Ум. '''Холодище. '''''Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. ''Васильк. у. <br /> <br /> <br /> ==Словник фразеологічних синонімів==<br /> холодно<br /> <br /> (про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами ; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах. <br /> Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ХОЛОД, у, чол. <br /> <br /> 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190); <br /> // Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61); <br /> // Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); <br /> // Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); <br /> // Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); <br /> // Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19); <br /> // Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); <br /> // перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126); <br /> // перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238). <br /> ▲ Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла. <br /> ♦ [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися. <br /> <br /> 2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58); <br /> // Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на папському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395). <br /> <br /> 3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205); <br /> // Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98). <br /> ♦ Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of cold in English <br /> cold<br /> Pronunciation: /kəʊld/<br /> adjective <br /> 1of or at a low or relatively low temperature, especially when compared with the human body:<br /> a freezing cold day<br /> it’s cold outside<br /> a sharp, cold wind<br /> <br /> (of a person) feeling uncomfortably cold:<br /> she was cold, and I put some more wood on the fire<br /> <br /> (of food or drink) served or consumed without being heated or after cooling:<br /> a cold drink<br /> serve hot or cold<br /> <br /> feeling or characterized by fear or horror:<br /> a cold shiver of fear<br /> <br /> [as complement] informal unconscious:<br /> she was out cold<br /> <br /> dead:<br /> lying cold and stiff in a coffin<br /> 2lacking affection or warmth of feeling; unemotional:<br /> how cold and calculating he was<br /> her cold black eyes<br /> <br /> not affected by emotion; objective:<br /> cold statistics<br /> <br /> sexually unresponsive; frigid: <br /> Elise was cold and barren<br /> <br /> depressing or dispiriting; not suggestive of warmth:<br /> a cold light streamed through the window<br /> <br /> (of a colour) containing pale blue or grey. <br /> 3(of the scent or trail of a hunted person or animal) no longer fresh and easy to follow:<br /> the trail went cold<br /> <br /> [predic.] (in children’s games) far from finding or guessing what is sought. <br /> 4 [as complement] without preparation or rehearsal:<br /> they went into the test cold<br /> <br /> informal at one’s mercy:<br /> they had him cold<br /> noun <br /> 1 [mass noun] a low temperature; cold weather; a cold environment:<br /> my teeth chattered with the cold<br /> they nearly died of cold<br /> 2a common infection in which the mucous membrane of the nose and throat becomes inflamed, typically causing running at the nose, sneezing, and a sore throat: <br /> Suzie’s got a cold<br /> a bad cold<br /> [as modifier]:<br /> a cold remedy<br /> adverb <br /> North American informal<br /> completely; entirely:<br /> we stopped cold behind a turn in the staircase<br /> Phrases<br /> (as) cold as ice (or stone or the grave etc.)<br /> very cold:<br /> her hand was as cold as ice<br /> catch a cold<br /> (also catch cold)<br /> become infected with a cold. <br /> encounter difficulties: <br /> the investors who have put up around $30 million could catch a cold<br /> cold comfort<br /> poor or inadequate consolation:<br /> another drop in the inflation rate was cold comfort for the 2.74 million jobless<br /> сold feet<br /> loss of nerve or confidence:<br /> after arranging to meet I got cold feet and phoned her saying I was busy<br /> the cold shoulder<br /> a show of intentional unfriendliness; rejection:<br /> the new England manager gave him the cold shoulder<br /> cold-shoulder someone<br /> reject or be deliberately unfriendly to someone: <br /> she was cold-shouldered by Boston society as a pushy outsider<br /> cold steel<br /> weapons such as swords or knives collectively: <br /> I say to you, give lawbreakers cold steel!<br /> in cold blood<br /> without feeling or mercy; ruthlessly:<br /> the government forces killed them in cold blood<br /> in the cold light of day<br /> when one has had time to consider a situation objectively:<br /> in the cold light of day it all seemed so ridiculous<br /> out in the cold<br /> ignored; neglected:<br /> the talks left the French out in the cold<br /> throw (or pour) cold water on<br /> be discouraging or negative about: <br /> she had poured cold water on the idea<br /> Derivatives<br /> coldish<br /> adjective <br /> coldness<br /> noun<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {|<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Хо]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4 2013-11-30T11:09:29Z

<p>Анна Петрусенко: /* Іноземні словники */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Хо́лод, -ду, '''''м. ''Холодъ. ''Холод не свій брат. ''Ном. № 647. ''Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. ''Ном. № 1300. '''Приняти хо́лоду'''. Намерзнуться. ''Приняли й холоду, й голоду. ''Ном. № 1539. '''Нагна́ти хо́лоду'''. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. '''Хо́лодом бере'''. Знобитъ. Ум. '''Холодище. '''''Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. ''Васильк. у. <br /> <br /> <br /> ==Словник фразеологічних синонімів==<br /> холодно<br /> <br /> (про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами ; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах. <br /> Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ХОЛОД, у, чол. <br /> <br /> 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190); <br /> // Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61); <br /> // Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); <br /> // Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); <br /> // Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); <br /> // Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19); <br /> // Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); <br /> // перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126); <br /> // перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238). <br /> ▲ Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла. <br /> ♦ [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися. <br /> <br /> 2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58); <br /> // Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на папському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395). <br /> <br /> 3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205); <br /> // Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98). <br /> ♦ Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of cold in English <br /> cold<br /> Pronunciation: /kəʊld/<br /> adjective <br /> 1of or at a low or relatively low temperature, especially when compared with the human body:<br /> a freezing cold day<br /> it’s cold outside<br /> a sharp, cold wind<br /> <br /> (of a person) feeling uncomfortably cold:<br /> she was cold, and I put some more wood on the fire<br /> <br /> (of food or drink) served or consumed without being heated or after cooling:<br /> a cold drink<br /> serve hot or cold<br /> <br /> feeling or characterized by fear or horror:<br /> a cold shiver of fear<br /> <br /> [as complement] informal unconscious:<br /> she was out cold<br /> <br /> dead:<br /> lying cold and stiff in a coffin<br /> 2lacking affection or warmth of feeling; unemotional:<br /> how cold and calculating he was<br /> her cold black eyes<br /> <br /> not affected by emotion; objective:<br /> cold statistics<br /> <br /> sexually unresponsive; frigid: <br /> Elise was cold and barren<br /> <br /> depressing or dispiriting; not suggestive of warmth:<br /> a cold light streamed through the window<br /> <br /> (of a colour) containing pale blue or grey. <br /> 3(of the scent or trail of a hunted person or animal) no longer fresh and easy to follow:<br /> the trail went cold<br /> <br /> [predic.] (in children’s games) far from finding or guessing what is sought. <br /> 4 [as complement] without preparation or rehearsal:<br /> they went into the test cold<br /> <br /> informal at one’s mercy:<br /> they had him cold<br /> noun <br /> 1 [mass noun] a low temperature; cold weather; a cold environment:<br /> my teeth chattered with the cold<br /> they nearly died of cold<br /> 2a common infection in which the mucous membrane of the nose and throat becomes inflamed, typically causing running at the nose, sneezing, and a sore throat: <br /> Suzie’s got a cold<br /> a bad cold<br /> [as modifier]:<br /> a cold remedy<br /> adverb <br /> North American informal<br /> completely; entirely:<br /> we stopped cold behind a turn in the staircase<br /> Phrases<br /> (as) cold as ice (or stone or the grave etc.)<br /> very cold:<br /> her hand was as cold as ice<br /> catch a cold<br /> (also catch cold)<br /> become infected with a cold. <br /> encounter difficulties: <br /> the investors who have put up around $30 million could catch a cold<br /> cold comfort<br /> poor or inadequate consolation:<br /> another drop in the inflation rate was cold comfort for the 2.74 million jobless<br /> сold feet<br /> loss of nerve or confidence:<br /> after arranging to meet I got cold feet and phoned her saying I was busy<br /> the cold shoulder<br /> a show of intentional unfriendliness; rejection:<br /> the new England manager gave him the cold shoulder<br /> cold-shoulder someone<br /> reject or be deliberately unfriendly to someone: <br /> she was cold-shouldered by Boston society as a pushy outsider<br /> cold steel<br /> weapons such as swords or knives collectively: <br /> I say to you, give lawbreakers cold steel!<br /> in cold blood<br /> without feeling or mercy; ruthlessly:<br /> the government forces killed them in cold blood<br /> in the cold light of day<br /> when one has had time to consider a situation objectively:<br /> in the cold light of day it all seemed so ridiculous<br /> out in the cold<br /> ignored; neglected:<br /> the talks left the French out in the cold<br /> throw (or pour) cold water on<br /> be discouraging or negative about: <br /> she had poured cold water on the idea<br /> Derivatives<br /> coldish<br /> adjective <br /> coldness<br /> noun<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Хо]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4 2013-11-30T11:09:00Z

<p>Анна Петрусенко: /* Іноземні словники */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Хо́лод, -ду, '''''м. ''Холодъ. ''Холод не свій брат. ''Ном. № 647. ''Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. ''Ном. № 1300. '''Приняти хо́лоду'''. Намерзнуться. ''Приняли й холоду, й голоду. ''Ном. № 1539. '''Нагна́ти хо́лоду'''. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. '''Хо́лодом бере'''. Знобитъ. Ум. '''Холодище. '''''Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. ''Васильк. у. <br /> <br /> <br /> ==Словник фразеологічних синонімів==<br /> холодно<br /> <br /> (про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами ; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах. <br /> Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ХОЛОД, у, чол. <br /> <br /> 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190); <br /> // Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61); <br /> // Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); <br /> // Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); <br /> // Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); <br /> // Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19); <br /> // Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); <br /> // перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126); <br /> // перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238). <br /> ▲ Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла. <br /> ♦ [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися. <br /> <br /> 2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58); <br /> // Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на папському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395). <br /> <br /> 3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205); <br /> // Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98). <br /> ♦ Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of cold in English <br /> cold<br /> Pronunciation: /kəʊld/<br /> adjective <br /> 1of or at a low or relatively low temperature, especially when compared with the human body:<br /> a freezing cold day<br /> it’s cold outside<br /> a sharp, cold wind<br /> <br /> (of a person) feeling uncomfortably cold:<br /> she was cold, and I put some more wood on the fire<br /> <br /> (of food or drink) served or consumed without being heated or after cooling:<br /> a cold drink<br /> serve hot or cold<br /> <br /> feeling or characterized by fear or horror:<br /> a cold shiver of fear<br /> <br /> [as complement] informal unconscious:<br /> she was out cold<br /> <br /> dead:<br /> lying cold and stiff in a coffin<br /> 2lacking affection or warmth of feeling; unemotional:<br /> how cold and calculating he was<br /> her cold black eyes<br /> <br /> not affected by emotion; objective:<br /> cold statistics<br /> <br /> sexually unresponsive; frigid: <br /> Elise was cold and barren<br /> <br /> depressing or dispiriting; not suggestive of warmth:<br /> a cold light streamed through the window<br /> <br /> (of a colour) containing pale blue or grey. <br /> 3(of the scent or trail of a hunted person or animal) no longer fresh and easy to follow:<br /> the trail went cold<br /> <br /> [predic.] (in children’s games) far from finding or guessing what is sought. <br /> 4 [as complement] without preparation or rehearsal:<br /> they went into the test cold<br /> <br /> informal at one’s mercy:<br /> they had him cold<br /> noun <br /> 1 [mass noun] a low temperature; cold weather; a cold environment:<br /> my teeth chattered with the cold<br /> they nearly died of cold<br /> 2a common infection in which the mucous membrane of the nose and throat becomes inflamed, typically causing running at the nose, sneezing, and a sore throat: <br /> Suzie’s got a cold<br /> a bad cold<br /> [as modifier]:<br /> a cold remedy<br /> adverb <br /> North American informal<br /> completely; entirely:<br /> we stopped cold behind a turn in the staircase<br /> Phrases<br /> (as) cold as ice (or stone or the grave etc.)<br /> very cold:<br /> her hand was as cold as ice<br /> catch a cold<br /> (also catch cold)<br /> become infected with a cold. <br /> encounter difficulties: <br /> the investors who have put up around $30 million could catch a cold<br /> cold comfort<br /> poor or inadequate consolation:<br /> another drop in the inflation rate was cold comfort for the 2.74 million jobless<br /> сold feet<br /> loss of nerve or confidence:<br /> after arranging to meet I got cold feet and phoned her saying I was busy<br /> the cold shoulder<br /> a show of intentional unfriendliness; rejection:<br /> the new England manager gave him the cold shoulder<br /> cold-shoulder someone<br /> reject or be deliberately unfriendly to someone: <br /> she was cold-shouldered by Boston society as a pushy outsider<br /> cold steel<br /> weapons such as swords or knives collectively: <br /> I say to you, give lawbreakers cold steel!<br /> in cold blood<br /> without feeling or mercy; ruthlessly:<br /> the government forces killed them in cold blood<br /> in the cold light of day<br /> when one has had time to consider a situation objectively:<br /> in the cold light of day it all seemed so ridiculous<br /> out in the cold<br /> ignored; neglected:<br /> the talks left the French out in the cold<br /> throw (or pour) cold water on<br /> be discouraging or negative about: <br /> she had poured cold water on the idea<br /> Derivatives<br /> coldish<br /> adjective <br /> coldness<br /> noun<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Хо]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4 2013-11-30T11:08:05Z

<p>Анна Петрусенко: /* Іноземні словники */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Хо́лод, -ду, '''''м. ''Холодъ. ''Холод не свій брат. ''Ном. № 647. ''Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. ''Ном. № 1300. '''Приняти хо́лоду'''. Намерзнуться. ''Приняли й холоду, й голоду. ''Ном. № 1539. '''Нагна́ти хо́лоду'''. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. '''Хо́лодом бере'''. Знобитъ. Ум. '''Холодище. '''''Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. ''Васильк. у. <br /> <br /> <br /> ==Словник фразеологічних синонімів==<br /> холодно<br /> <br /> (про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами ; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах. <br /> Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ХОЛОД, у, чол. <br /> <br /> 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190); <br /> // Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61); <br /> // Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); <br /> // Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); <br /> // Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); <br /> // Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19); <br /> // Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); <br /> // перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126); <br /> // перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238). <br /> ▲ Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла. <br /> ♦ [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися. <br /> <br /> 2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58); <br /> // Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на папському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395). <br /> <br /> 3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205); <br /> // Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98). <br /> ♦ Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of cold in English <br /> cold<br /> Pronunciation: /kəʊld/<br /> adjective <br /> 1of or at a low or relatively low temperature, especially when compared with the human body:<br /> a freezing cold day<br /> it’s cold outside<br /> a sharp, cold wind<br /> <br /> (of a person) feeling uncomfortably cold:<br /> she was cold, and I put some more wood on the fire<br /> <br /> (of food or drink) served or consumed without being heated or after cooling:<br /> a cold drink<br /> serve hot or cold<br /> <br /> feeling or characterized by fear or horror:<br /> a cold shiver of fear<br /> <br /> [as complement] informal unconscious:<br /> she was out cold<br /> <br /> dead:<br /> lying cold and stiff in a coffin<br /> 2lacking affection or warmth of feeling; unemotional:<br /> how cold and calculating he was<br /> her cold black eyes<br /> <br /> not affected by emotion; objective:<br /> cold statistics<br /> <br /> sexually unresponsive; frigid: <br /> Elise was cold and barren<br /> <br /> depressing or dispiriting; not suggestive of warmth:<br /> a cold light streamed through the window<br /> <br /> (of a colour) containing pale blue or grey. <br /> 3(of the scent or trail of a hunted person or animal) no longer fresh and easy to follow:<br /> the trail went cold<br /> <br /> [predic.] (in children’s games) far from finding or guessing what is sought. <br /> 4 [as complement] without preparation or rehearsal:<br /> they went into the test cold<br /> <br /> informal at one’s mercy:<br /> they had him cold<br /> noun <br /> 1 [mass noun] a low temperature; cold weather; a cold environment:<br /> my teeth chattered with the cold<br /> they nearly died of cold<br /> 2a common infection in which the mucous membrane of the nose and throat becomes inflamed, typically causing running at the nose, sneezing, and a sore throat: <br /> Suzie’s got a cold<br /> a bad cold<br /> [as modifier]:<br /> a cold remedy<br /> adverb <br /> North American informal<br /> completely; entirely:<br /> we stopped cold behind a turn in the staircase<br /> Phrases<br /> (as) cold as ice (or stone or the grave etc.)<br /> very cold:<br /> her hand was as cold as ice<br /> catch a cold<br /> (also catch cold)<br /> become infected with a cold. <br /> encounter difficulties: <br /> the investors who have put up around $30 million could catch a cold<br /> cold comfort<br /> poor or inadequate consolation:<br /> another drop in the inflation rate was cold comfort for the 2.74 million jobless<br /> cold feet<br /> loss of nerve or confidence:<br /> after arranging to meet I got cold feet and phoned her saying I was busy<br /> the cold shoulder<br /> a show of intentional unfriendliness; rejection:<br /> the new England manager gave him the cold shoulder<br /> cold-shoulder someone<br /> reject or be deliberately unfriendly to someone: <br /> she was cold-shouldered by Boston society as a pushy outsider<br /> cold steel<br /> weapons such as swords or knives collectively: <br /> I say to you, give lawbreakers cold steel!<br /> in cold blood<br /> without feeling or mercy; ruthlessly:<br /> the government forces killed them in cold blood<br /> in the cold light of day<br /> when one has had time to consider a situation objectively:<br /> in the cold light of day it all seemed so ridiculous<br /> out in the cold<br /> ignored; neglected:<br /> the talks left the French out in the cold<br /> throw (or pour) cold water on<br /> be discouraging or negative about: <br /> she had poured cold water on the idea<br /> Derivatives<br /> coldish<br /> adjective <br /> coldness<br /> noun<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Хо]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4 2013-11-30T11:07:13Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Хо́лод, -ду, '''''м. ''Холодъ. ''Холод не свій брат. ''Ном. № 647. ''Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. ''Ном. № 1300. '''Приняти хо́лоду'''. Намерзнуться. ''Приняли й холоду, й голоду. ''Ном. № 1539. '''Нагна́ти хо́лоду'''. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. '''Хо́лодом бере'''. Знобитъ. Ум. '''Холодище. '''''Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. ''Васильк. у. <br /> <br /> <br /> ==Словник фразеологічних синонімів==<br /> холодно<br /> <br /> (про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами ; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах. <br /> Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ХОЛОД, у, чол. <br /> <br /> 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190); <br /> // Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61); <br /> // Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); <br /> // Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); <br /> // Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); <br /> // Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19); <br /> // Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); <br /> // перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126); <br /> // перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238). <br /> ▲ Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла. <br /> ♦ [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися. <br /> <br /> 2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58); <br /> // Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на папському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395). <br /> <br /> 3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205); <br /> // Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98). <br /> ♦ Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of cold in English <br /> cold<br /> Pronunciation: /kəʊld/<br /> Translate cold | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> adjective <br /> 1of or at a low or relatively low temperature, especially when compared with the human body:<br /> a freezing cold day<br /> it’s cold outside<br /> a sharp, cold wind<br /> <br /> (of a person) feeling uncomfortably cold:<br /> she was cold, and I put some more wood on the fire<br /> <br /> (of food or drink) served or consumed without being heated or after cooling:<br /> a cold drink<br /> serve hot or cold<br /> <br /> feeling or characterized by fear or horror:<br /> a cold shiver of fear<br /> <br /> [as complement] informal unconscious:<br /> she was out cold<br /> <br /> dead:<br /> lying cold and stiff in a coffin<br /> 2lacking affection or warmth of feeling; unemotional:<br /> how cold and calculating he was<br /> her cold black eyes<br /> <br /> not affected by emotion; objective:<br /> cold statistics<br /> <br /> sexually unresponsive; frigid: <br /> Elise was cold and barren<br /> <br /> depressing or dispiriting; not suggestive of warmth:<br /> a cold light streamed through the window<br /> <br /> (of a colour) containing pale blue or grey. <br /> 3(of the scent or trail of a hunted person or animal) no longer fresh and easy to follow:<br /> the trail went cold<br /> <br /> [predic.] (in children’s games) far from finding or guessing what is sought. <br /> 4 [as complement] without preparation or rehearsal:<br /> they went into the test cold<br /> <br /> informal at one’s mercy:<br /> they had him cold<br /> noun <br /> 1 [mass noun] a low temperature; cold weather; a cold environment:<br /> my teeth chattered with the cold<br /> they nearly died of cold<br /> 2a common infection in which the mucous membrane of the nose and throat becomes inflamed, typically causing running at the nose, sneezing, and a sore throat: <br /> Suzie’s got a cold<br /> a bad cold<br /> [as modifier]:<br /> a cold remedy<br /> adverb <br /> North American informal<br /> completely; entirely:<br /> we stopped cold behind a turn in the staircase<br /> Phrases<br /> (as) cold as ice (or stone or the grave etc.)<br /> very cold:<br /> her hand was as cold as ice<br /> catch a cold<br /> (also catch cold)<br /> become infected with a cold. <br /> encounter difficulties: <br /> the investors who have put up around $30 million could catch a cold<br /> cold comfort<br /> poor or inadequate consolation:<br /> another drop in the inflation rate was cold comfort for the 2.74 million jobless<br /> cold feet<br /> loss of nerve or confidence:<br /> after arranging to meet I got cold feet and phoned her saying I was busy<br /> the cold shoulder<br /> a show of intentional unfriendliness; rejection:<br /> the new England manager gave him the cold shoulder<br /> cold-shoulder someone<br /> reject or be deliberately unfriendly to someone: <br /> she was cold-shouldered by Boston society as a pushy outsider<br /> cold steel<br /> weapons such as swords or knives collectively: <br /> I say to you, give lawbreakers cold steel!<br /> in cold blood<br /> without feeling or mercy; ruthlessly:<br /> the government forces killed them in cold blood<br /> in the cold light of day<br /> when one has had time to consider a situation objectively:<br /> in the cold light of day it all seemed so ridiculous<br /> out in the cold<br /> ignored; neglected:<br /> the talks left the French out in the cold<br /> throw (or pour) cold water on<br /> be discouraging or negative about: <br /> she had poured cold water on the idea<br /> Derivatives<br /> coldish<br /> adjective <br /> coldness<br /> noun<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Хо]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4 2013-11-30T11:06:13Z

<p>Анна Петрусенко: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Хо́лод, -ду, '''''м. ''Холодъ. ''Холод не свій брат. ''Ном. № 647. ''Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. ''Ном. № 1300. '''Приняти хо́лоду'''. Намерзнуться. ''Приняли й холоду, й голоду. ''Ном. № 1539. '''Нагна́ти хо́лоду'''. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. '''Хо́лодом бере'''. Знобитъ. Ум. '''Холодище. '''''Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. ''Васильк. у. <br /> <br /> <br /> ==Словник фразеологічних синонімів==<br /> холодно<br /> <br /> (про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами ; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах. <br /> Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> ХОЛОД, у, чол. <br /> <br /> 1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190); <br /> // Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61); <br /> // Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); <br /> // Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); <br /> // Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); <br /> // Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19); <br /> // Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); <br /> // перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126); <br /> // перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238). <br /> ▲ Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла. <br /> ♦ [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися. <br /> <br /> 2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58); <br /> // Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на папському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395). <br /> <br /> 3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205); <br /> // Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98). <br /> ♦ Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of cold in English <br /> cold<br /> Pronunciation: /kəʊld/<br /> Translate cold | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> adjective <br /> 1of or at a low or relatively low temperature, especially when compared with the human body:<br /> a freezing cold day<br /> it’s cold outside<br /> a sharp, cold wind<br /> <br /> (of a person) feeling uncomfortably cold:<br /> she was cold, and I put some more wood on the fire<br /> <br /> (of food or drink) served or consumed without being heated or after cooling:<br /> a cold drink<br /> serve hot or cold<br /> <br /> feeling or characterized by fear or horror:<br /> a cold shiver of fear<br /> <br /> [as complement] informal unconscious:<br /> she was out cold<br /> <br /> dead:<br /> lying cold and stiff in a coffin<br /> 2lacking affection or warmth of feeling; unemotional:<br /> how cold and calculating he was<br /> her cold black eyes<br /> <br /> not affected by emotion; objective:<br /> cold statistics<br /> <br /> sexually unresponsive; frigid: <br /> Elise was cold and barren<br /> <br /> depressing or dispiriting; not suggestive of warmth:<br /> a cold light streamed through the window<br /> <br /> (of a colour) containing pale blue or grey. <br /> 3(of the scent or trail of a hunted person or animal) no longer fresh and easy to follow:<br /> the trail went cold<br /> <br /> [predic.] (in children’s games) far from finding or guessing what is sought. <br /> 4 [as complement] without preparation or rehearsal:<br /> they went into the test cold<br /> <br /> informal at one’s mercy:<br /> they had him cold<br /> noun <br /> 1 [mass noun] a low temperature; cold weather; a cold environment:<br /> my teeth chattered with the cold<br /> they nearly died of cold<br /> 2a common infection in which the mucous membrane of the nose and throat becomes inflamed, typically causing running at the nose, sneezing, and a sore throat: <br /> Suzie’s got a cold<br /> a bad cold<br /> [as modifier]:<br /> a cold remedy<br /> adverb <br /> North American informal<br /> completely; entirely:<br /> we stopped cold behind a turn in the staircase<br /> Phrases<br /> (as) cold as ice (or stone or the grave etc.)<br /> very cold:<br /> her hand was as cold as ice<br /> catch a cold<br /> (also catch cold)<br /> become infected with a cold. <br /> encounter difficulties: <br /> the investors who have put up around $30 million could catch a cold<br /> cold comfort<br /> poor or inadequate consolation:<br /> another drop in the inflation rate was cold comfort for the 2.74 million jobless<br /> cold feet<br /> loss of nerve or confidence:<br /> after arranging to meet I got cold feet and phoned her saying I was busy<br /> the cold shoulder<br /> a show of intentional unfriendliness; rejection:<br /> the new England manager gave him the cold shoulder<br /> cold-shoulder someone<br /> reject or be deliberately unfriendly to someone: <br /> she was cold-shouldered by Boston society as a pushy outsider<br /> cold steel<br /> weapons such as swords or knives collectively: <br /> I say to you, give lawbreakers cold steel!<br /> in cold blood<br /> without feeling or mercy; ruthlessly:<br /> the government forces killed them in cold blood<br /> in the cold light of day<br /> when one has had time to consider a situation objectively:<br /> in the cold light of day it all seemed so ridiculous<br /> out in the cold<br /> ignored; neglected:<br /> the talks left the French out in the cold<br /> throw (or pour) cold water on<br /> be discouraging or negative about: <br /> she had poured cold water on the idea<br /> Derivatives<br /> coldish<br /> adjective <br /> coldness<br /> noun<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Хо]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4 2013-11-30T10:57:58Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Хо́лод, -ду, '''''м. ''Холодъ. ''Холод не свій брат. ''Ном. № 647. ''Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. ''Ном. № 1300. '''Приняти хо́лоду'''. Намерзнуться. ''Приняли й холоду, й голоду. ''Ном. № 1539. '''Нагна́ти хо́лоду'''. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. '''Хо́лодом бере'''. Знобитъ. Ум. '''Холодище. '''''Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. ''Васильк. у. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Хо]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T15:09:43Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЛИС, а, чол. <br /> <br /> 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); <br /> // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); <br /> // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). <br /> ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). <br /> ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050). <br /> <br /> 2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!<br /> ==Іноземні словники==<br /> fox [foks] Show IPA noun, plural fox·es ( especially collectively ) fox, verb <br /> noun <br /> 1. <br /> any of several carnivores of the dog family, especially those of the genus Vulpes, smaller than wolves, having a pointed, slightly upturned muzzle, erect ears, and a long, bushy tail. <br /> 2. <br /> the fur of this animal. <br /> 3. <br /> a cunning or crafty person. <br /> 4. <br /> ( initial capital letter ) a member of a tribe of North American Algonquian Indians, formerly in Wisconsin, later merged with the Sauk tribe. <br /> 5. <br /> ( initial capital letter ) the Algonquian language of the Fox, Sauk, and Kickapoo Indians.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лиси.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lis.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|anPHczobxJA}}<br /> {{#ev:youtube|_W7NiL-PCdg}}<br /> <br /> ==Систематичні взаємини. Видовий склад==<br /> Нерідко (а раніше — завжди) групу Vulpes (лис) розглядають у складі роду Canis (пес).<br /> Рід нараховує 12 сучасних видів. Частину видів нерідко виокремлюють в інші роди (наприклад, песець).<br /> ==Вимерлі види==<br /> Vulpes alopecoides — (Major, 1873, пізній пліоцен, Європа)<br /> Vulpes angustidens — (Thenius, 1954, ранній плейстоцен, Європа)<br /> Vulpes chikushanensis — (Young, 1930, пізній пліоцен, Європа)<br /> Vulpes galaticus — (Ginsburg, 1998, пліоцен, Європа)<br /> Vulpes praecorsac — (Kormos, 1932, середній плейстоцен, Європа)<br /> Vulpes praeglacialis — (Kormos, 1932, ранній-середній плейстоцен, Європа)<br /> Vulpes riffautae — (Bonis et al., 2007, пізній міоцен, Африка)<br /> Vulpes stenognathus — (Savage, 1942, пізній міоцен, Північна Америка)<br /> ==Цікаві факти==<br /> Лисиця – хижак, який дуже часто зустрічається на території нашої країни.Харчується головним чином, дрібними тваринами. Лисиця полює на зайців, полівок, ховрахів і всіляких шкідливих гризунів, чим приносить, з одного боку, величезну користь людині.Проте, лисиця може принести людині і її здоров'ю непоправну шкоду. Лисиця, як і багато інших диких звірів, може бути переносником такої небезпечної хвороби, як сказ. Лікування сказу повинне проводитися відразу після можливого контакту з хворою твариною. Чим раніше укушена людина звернеться в клініку за лікуванням, тим краще, тому що після появи клінічних симптомів врятувати хворих вже не вдається. Щорічно близько 50000 чоловік в світі вмирають від цієї страшної хвороби.<br /> Хвіст допомагає маневрувати, закладати петлі, швидко міняти напрям руху.У найвідповідальніші моменти, коли лисячий хвіст відчуває, що його ось-ось схоплять переслідувачі за білий його кінчик, він робить різкий поворот, розгортається убік протилежний руху своєї господині. Переслідувачі кидаються направо, а переслідувана тварина – якраз навпаки, наліво. Мабуть тому через це назвали лисицю хитрою.<br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T15:07:07Z

<p>Анна Петрусенко: /* Цікаві факти */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЛИС, а, чол. <br /> <br /> 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); <br /> // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); <br /> // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). <br /> ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). <br /> ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050). <br /> <br /> 2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!<br /> ==Іноземні словники==<br /> fox [foks] Show IPA noun, plural fox·es ( especially collectively ) fox, verb <br /> noun <br /> 1. <br /> any of several carnivores of the dog family, especially those of the genus Vulpes, smaller than wolves, having a pointed, slightly upturned muzzle, erect ears, and a long, bushy tail. <br /> 2. <br /> the fur of this animal. <br /> 3. <br /> a cunning or crafty person. <br /> 4. <br /> ( initial capital letter ) a member of a tribe of North American Algonquian Indians, formerly in Wisconsin, later merged with the Sauk tribe. <br /> 5. <br /> ( initial capital letter ) the Algonquian language of the Fox, Sauk, and Kickapoo Indians.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лиси.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lis.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|anPHczobxJA}}<br /> {{#ev:youtube|_W7NiL-PCdg}}<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> Лисиця – хижак, який дуже часто зустрічається на території нашої країни.Харчується головним чином, дрібними тваринами. Лисиця полює на зайців, полівок, ховрахів і всіляких шкідливих гризунів, чим приносить, з одного боку, величезну користь людині.Проте, лисиця може принести людині і її здоров'ю непоправну шкоду. Лисиця, як і багато інших диких звірів, може бути переносником такої небезпечної хвороби, як сказ. Лікування сказу повинне проводитися відразу після можливого контакту з хворою твариною. Чим раніше укушена людина звернеться в клініку за лікуванням, тим краще, тому що після появи клінічних симптомів врятувати хворих вже не вдається. Щорічно близько 50000 чоловік в світі вмирають від цієї страшної хвороби.<br /> Хвіст допомагає маневрувати, закладати петлі, швидко міняти напрям руху.У найвідповідальніші моменти, коли лисячий хвіст відчуває, що його ось-ось схоплять переслідувачі за білий його кінчик, він робить різкий поворот, розгортається убік протилежний руху своєї господині. Переслідувачі кидаються направо, а переслідувана тварина – якраз навпаки, наліво. Мабуть тому через це назвали лисицю хитрою.<br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T15:06:54Z

<p>Анна Петрусенко: /* Цікаві факти */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЛИС, а, чол. <br /> <br /> 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); <br /> // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); <br /> // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). <br /> ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). <br /> ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050). <br /> <br /> 2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!<br /> ==Іноземні словники==<br /> fox [foks] Show IPA noun, plural fox·es ( especially collectively ) fox, verb <br /> noun <br /> 1. <br /> any of several carnivores of the dog family, especially those of the genus Vulpes, smaller than wolves, having a pointed, slightly upturned muzzle, erect ears, and a long, bushy tail. <br /> 2. <br /> the fur of this animal. <br /> 3. <br /> a cunning or crafty person. <br /> 4. <br /> ( initial capital letter ) a member of a tribe of North American Algonquian Indians, formerly in Wisconsin, later merged with the Sauk tribe. <br /> 5. <br /> ( initial capital letter ) the Algonquian language of the Fox, Sauk, and Kickapoo Indians.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лиси.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lis.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|anPHczobxJA}}<br /> {{#ev:youtube|_W7NiL-PCdg}}<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> Лисиця – хижак, який дуже часто зустрічається на території нашої країни.Харчується головним чином, дрібними тваринами. Лисиця полює на зайців, полівок, ховрахів і всіляких шкідливих гризунів, чим приносить, з одного боку, величезну користь людині.Проте, лисиця може принести людині і її здоров'ю непоправну шкоду. Лисиця, як і багато інших диких звірів, може бути переносником такої небезпечної хвороби, як сказ. Лікування сказу повинне проводитися відразу після можливого контакту з хворою твариною. Чим раніше укушена людина звернеться в клініку за лікуванням, тим краще, тому що після появи клінічних симптомів врятувати хворих вже не вдається. Щорічно близько 50000 чоловік в світі вмирають від цієї страшної хвороби.<br /> Хвіст допомагає маневрувати, закладати петлі, швидко міняти напрям руху.У найвідповідальніші моменти, коли лисячий хвіст відчуває, що його ось-ось схоплять переслідувачі за білий його кінчик, він робить різкий поворот, розгортається убік протилежний руху своєї господині. Переслідувачі кидаються направо, а переслідувана тварина – якраз навпаки, наліво. Мабуть тому через це назвали лисицю хитрою.<br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T15:05:48Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЛИС, а, чол. <br /> <br /> 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); <br /> // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); <br /> // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). <br /> ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). <br /> ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050). <br /> <br /> 2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!<br /> ==Іноземні словники==<br /> fox [foks] Show IPA noun, plural fox·es ( especially collectively ) fox, verb <br /> noun <br /> 1. <br /> any of several carnivores of the dog family, especially those of the genus Vulpes, smaller than wolves, having a pointed, slightly upturned muzzle, erect ears, and a long, bushy tail. <br /> 2. <br /> the fur of this animal. <br /> 3. <br /> a cunning or crafty person. <br /> 4. <br /> ( initial capital letter ) a member of a tribe of North American Algonquian Indians, formerly in Wisconsin, later merged with the Sauk tribe. <br /> 5. <br /> ( initial capital letter ) the Algonquian language of the Fox, Sauk, and Kickapoo Indians.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лиси.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lis.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|anPHczobxJA}}<br /> {{#ev:youtube|_W7NiL-PCdg}}<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T15:05:18Z

<p>Анна Петрусенко: /* Іноземні словники */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЛИС, а, чол. <br /> <br /> 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); <br /> // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); <br /> // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). <br /> ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). <br /> ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050). <br /> <br /> 2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лиси.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lis.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|anPHczobxJA}}<br /> {{#ev:youtube|_W7NiL-PCdg}}<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> fox [foks] Show IPA noun, plural fox·es ( especially collectively ) fox, verb <br /> noun <br /> 1. <br /> any of several carnivores of the dog family, especially those of the genus Vulpes, smaller than wolves, having a pointed, slightly upturned muzzle, erect ears, and a long, bushy tail. <br /> 2. <br /> the fur of this animal. <br /> 3. <br /> a cunning or crafty person. <br /> 4. <br /> ( initial capital letter ) a member of a tribe of North American Algonquian Indians, formerly in Wisconsin, later merged with the Sauk tribe. <br /> 5. <br /> ( initial capital letter ) the Algonquian language of the Fox, Sauk, and Kickapoo Indians.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T15:03:18Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЛИС, а, чол. <br /> <br /> 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); <br /> // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); <br /> // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). <br /> ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). <br /> ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050). <br /> <br /> 2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лиси.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lis.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис1.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|anPHczobxJA}}<br /> {{#ev:youtube|_W7NiL-PCdg}}<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Lis.jpg 2013-11-29T15:01:34Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div></div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%811.jpg 2013-11-29T15:00:22Z

<p>Анна Петрусенко: Анна Петрусенко завантажив нову версію «Файл:Лис1.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%811.jpg 2013-11-29T15:00:02Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div></div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T14:59:38Z

<p>Анна Петрусенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЛИС, а, чол. <br /> <br /> 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); <br /> // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); <br /> // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). <br /> ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). <br /> ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050). <br /> <br /> 2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лиси.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lis.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис1.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|anPHczobxJA}}<br /> {{#ev:youtube|_W7NiL-PCdg}}<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T14:58:42Z

<p>Анна Петрусенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЛИС, а, чол. <br /> <br /> 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); <br /> // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); <br /> // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). <br /> ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). <br /> ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050). <br /> <br /> 2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лиси.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lis.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис1.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|anPHczobxJA}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T14:57:00Z

<p>Анна Петрусенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЛИС, а, чол. <br /> <br /> 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); <br /> // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); <br /> // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). <br /> ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). <br /> ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050). <br /> <br /> 2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лиси.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Lis.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Лис1.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B8.jpg 2013-11-29T14:54:56Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div></div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81.jpg 2013-11-29T14:54:30Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div></div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T14:51:04Z

<p>Анна Петрусенко: /* Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980) */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЛИС, а, чол. <br /> <br /> 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); <br /> // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); <br /> // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). <br /> ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). <br /> ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050). <br /> <br /> 2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T14:49:28Z

<p>Анна Петрусенко: /* Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980) */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> ЛИС, а, чол. <br /> <br /> 1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом. З курника прибігла жінка.. — Чоловіче, .. Задушив нам курку лис! (Іван Франко, XIII, 1954, 267); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами, які вже подекуди пообвалювалися.. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228); * У порівняннях. У вічі — як лис, а поза очі — як біс (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 154); <br /> // Самець лисиці. На галявину вискочили, граючись, лис з лисицею (Олесь Донченко, II, 1956, 7); <br /> // Хутро цієї тварини. Мені шиють шубу на сибірському лисі з місцевого сукна (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 74). <br /> ▲ Полярний лис — те саме, що песець. Це був полярний лис. Його ще звуть песцем (Микола Трублаїні, Вовки.., 1949, 23). <br /> ♦ Лисом витися коло кого — шукаючи прихильності, упадати біля кого-небудь. Червоний [піп] ступав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Лисом підшитий — хитрий, як лис. Лисом підшитий, псом підбитий (Номис, 1864, № 3050). <br /> <br /> 2. перен. Про хитру, лукаву людину. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 185); В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис. тікає від роботи!<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T14:48:38Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)==<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:16863.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Birdie07.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:688434438.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Wallpapers_47567.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Stellula_calliope.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|3usL31kdiAg}}<br /> {{#ev:youtube|1Pz_Rxa3c-A}}<br /> <br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> <br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T14:39:53Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> <br /> ==Сучасний словник==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T14:38:42Z

<p>Анна Петрусенко: /* Словник Грынченка */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81 2013-11-29T14:38:25Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div>==Словник Грынченка==<br /> '''Лис, лисий, -а, -е. '''1) Лысый, плѣшивый. ''Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, велика ласка пана Бот. ''Ном. № 8546. ''Лисий лисого здалека бачить. ''Ном. № 7964. 2) — '''гора́'''. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — '''дя́дько'''. Чортъ, домовой. 4) — '''кінь, віл '''и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. ''Знаються, як лисі коні. ''Ном. № 9481. 5) — '''хвіст'''. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — '''яйця'''. Раст. Satyrion. <br /> <br /> '''Лис, -са, '''''м. ''1) Лисица. ''У вічі як лис, а за очі як біс. ''Ном. № 13560. ''Продав пса за лиса. ''Ном. № 3086. ''Старого лиса тяжко зловити. ''Ном. № 5791. ''Як лис хвостом виляє. '''''Лисом підшитий'''. Хитрый и льстивый. 2) ''мн. '''''Лиси'''. Лисій мѣхъ, шуба. ''Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. ''Ном. № 1613. Ум. '''Лисок. '''<br /> [[Категорія:Ли]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0 2013-11-29T14:35:09Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div>==Словник Грынченка==<br /> '''Музика, -ки, '''1) ''ж. ''Музыка. ''Троїста музика йграє що є духу. ''Кв. І. 12. 2) ''м. ''Музыкантъ. ''Пропустіть, пропустіть музики йдуть. ''Шевч. 305. 3) ''м. ''Охотникъ. ''О, я замолоду був великий музика до горілки. ''Волын. г. Ум. '''Музиченька. '''''Наймай музиченьки. ''Чуб. V. 304.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Музика'''- мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах. Я тепер не стільки музикою, скільки літературою займаюся (Леся Українка, V, 1956, 72); Музика — мистецтво, що має велику силу емоціонального впливу, є важливим засобом формування ідейних переконань, моральних та естетичних ідеалів людей (Літературна Україна, ЗОЛИ 1962, 1); // Твори такого мистецтва, сукупність їх. <br /> <br /> '''Народна пісня''' — то ж вона Усій землі окраса, Вона, як сонце, вирина У творчості Тараса, Вона, як пахощі суцвіть, Лисенка музику живить (Максим Рильський, III, 1961, 36).<br /> <br /> '''Музичний стиль''' - сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що історично склалась і відображає естетичні погляди різних суспільних груп певної епохи або творчого напрямку.Поняття музичного стилю визначає значні етапи розвитку музичного мистецтва (наприклад класицизм, романтизм, бароко, рококо, сентименталізм і т.д., а також східний, іпсанський, слов'янський, африканський і т.д.). Музичний стиль відображає характерні ознаки певного шару музичного мистецтва, його національної або етнічної своєрідності. Крім того, поняттям музичного стилю визначають індивідуальну творчу манеру композитора (В.А.Моцарта, Л.ван Бетховена, С.Прокоф'єва, Б.Лятошинського та ін.) або виконавця (К.Аббадо, Е.Гілельса, Б.Гмирі, Е.Карузо, С.Ріхтера, А.Тосканіні та ін.)<br /> <br /> '''Різновиди стилів'''<br /> <br /> -'''Авторський стиль''' - стиль того чи іншого конкретного композитора чи виконавця. В кожному конкретному випадку авторський стиль може бути незмінним або змінюватись разом з еволюцією митця. В цьому разі говорять про «ранній», «зрілий» чи «пізній» і т.п. стилі.<br /> <br /> -'''Національний стиль'''- може виражатися у використанні певних впізнаваних елементів національного музичного фольклору - в цьому випадку національний стиль є легко впізнаваним, або, в складнішому випадку - національний стиль відбиває певні соціокультурні аоб соціопсихологічні особливості тієї чи іншої національної культури.<br /> <br /> -'''Історичний стиль''' - стиль, в якому знаходять втілення теоретичні уявлення про мистецтво і філософію, світовідчуття, естетику певного часу. Генетична єдність історичного стилю є найбільш проблематичною. тому часто музикнознавці оминають термін історичний стиль, використовуючи терміни «епоха».<br /> В національних і історичних стилях індивідуальне начало стає типізованим. В той же час типове індивідуалізується в кожному конкретному авторському стилі.<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості: <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Му]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T14:23:42Z

<p>Анна Петрусенко: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> ==Цікаві факти==<br /> '''Яким був перший музичний інструмент?'''<br /> Про це існує легенда, але це не більш ніж фантазія. Згідно з грецькою міфологією, перший музичний інструмент – вівчарську дудку – виготовив бог Пан. Один раз на березі він видихнув крізь очерет і почув, як його подих, проходячи крізь стовбур, зробив сумне звучання.<br /> Він розрізав стовбур на рівні частини, зв’язав їх разом, і от уже в нього був перший музичний інструмент!<br /> Істина в тому, що ми не можемо назвати перший музичний інструмент, тому що всі первісні люди в усьому світі, створювали ту або іншу музику. Це, звичайно, була музика з релігійним значенням, і глядачі ставали її учасниками. Вони танцювали, тарабанили, ляскали й співали разом з нею. Це робилося не просто для задоволення. Ця примітивна музика становила значиму частину життя людей.<br /> Легенда про Пана й очерет дозволяє припустити, як людина додумалася до того, щоб зробити стільки різноманітних музичних інструментів. Можливо, він імітував звуки природи або використовував її предмети навколо себе, щоб створити свою музику.<br /> Перші музичні інструменти були ударними (барабан). Пізніше людина винайшла духові інструменти, зроблені з рогів тварин. Із цих примітивних духових інструментів розвилися сучасні мідні духові інструменти. У міру того як людина розвивала своє музичне почуття, вона почала використовувати очерет, і в такий спосіб створила природні й ніжні звуки.<br /> Нарешті, людина винайшла просту ліру й арфу, від яких пішли смичкові інструменти.<br /> У середні століття хрестоносці привезли з походів багато дивних східних музичних інструментів. Скомбіновані з народними, що вже існували тоді в Європі, вони розвилися в безліч інструментів, які зараз використовують для створення музики.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of art in English <br /> art1<br /> Pronunciation: /ɑːt/<br /> Translate art | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> noun <br /> 1 [mass noun] the expression or application of human creative skill and imagination, typically in a visual form such as painting or sculpture, producing works to be appreciated primarily for their beauty or emotional power:<br /> the art of the Renaissance<br /> great art is concerned with moral imperfections<br /> she studied art in Paris<br /> works produced by human creative skill and imagination:<br /> his collection of modern art<br /> [as modifier]:an art critic<br /> creative activity resulting in the production of paintings, drawings, or sculpture:<br /> she’s good at art<br /> 2 (the arts) the various branches of creative activity, such as painting, music, literature, and dance:<br /> the visual arts<br /> [in singular]:<br /> the art of photography<br /> 3 (arts) subjects of study primarily concerned with human creativity and social life, such as languages, literature, and history (as contrasted with scientific or technical subjects):<br /> the belief that the arts and sciences were incompatible<br /> the Faculty of Arts<br /> 4a skill at doing a specified thing, typically one acquired through practice:<br /> the art of conversation<br /> Phrases<br /> аrt for art's sake<br /> used to convey the idea that the chief or only aim of a work of art is the self-expression of the individual artist who creates it. <br /> art is long, life is short<br /> proverb there is so much knowledge to acquire that a lifetime is not sufficient. <br /> the art of war<br /> the strategy, tactics, and techniques of combat.<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> <br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1x9kc6jyJ8g}}<br /> {{#ev:youtube|5yu40ZSd4eY}}<br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T14:23:28Z

<p>Анна Петрусенко: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> ==Цікаві факти==<br /> '''Яким був перший музичний інструмент?'''<br /> Про це існує легенда, але це не більш ніж фантазія. Згідно з грецькою міфологією, перший музичний інструмент – вівчарську дудку – виготовив бог Пан. Один раз на березі він видихнув крізь очерет і почув, як його подих, проходячи крізь стовбур, зробив сумне звучання.<br /> Він розрізав стовбур на рівні частини, зв’язав їх разом, і от уже в нього був перший музичний інструмент!<br /> Істина в тому, що ми не можемо назвати перший музичний інструмент, тому що всі первісні люди в усьому світі, створювали ту або іншу музику. Це, звичайно, була музика з релігійним значенням, і глядачі ставали її учасниками. Вони танцювали, тарабанили, ляскали й співали разом з нею. Це робилося не просто для задоволення. Ця примітивна музика становила значиму частину життя людей.<br /> Легенда про Пана й очерет дозволяє припустити, як людина додумалася до того, щоб зробити стільки різноманітних музичних інструментів. Можливо, він імітував звуки природи або використовував її предмети навколо себе, щоб створити свою музику.<br /> Перші музичні інструменти були ударними (барабан). Пізніше людина винайшла духові інструменти, зроблені з рогів тварин. Із цих примітивних духових інструментів розвилися сучасні мідні духові інструменти. У міру того як людина розвивала своє музичне почуття, вона почала використовувати очерет, і в такий спосіб створила природні й ніжні звуки.<br /> Нарешті, людина винайшла просту ліру й арфу, від яких пішли смичкові інструменти.<br /> У середні століття хрестоносці привезли з походів багато дивних східних музичних інструментів. Скомбіновані з народними, що вже існували тоді в Європі, вони розвилися в безліч інструментів, які зараз використовують для створення музики.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of art in English <br /> art1<br /> Pronunciation: /ɑːt/<br /> Translate art | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> noun <br /> 1 [mass noun] the expression or application of human creative skill and imagination, typically in a visual form such as painting or sculpture, producing works to be appreciated primarily for their beauty or emotional power:<br /> the art of the Renaissance<br /> great art is concerned with moral imperfections<br /> she studied art in Paris<br /> works produced by human creative skill and imagination:<br /> his collection of modern art<br /> [as modifier]:an art critic<br /> creative activity resulting in the production of paintings, drawings, or sculpture:<br /> she’s good at art<br /> 2 (the arts) the various branches of creative activity, such as painting, music, literature, and dance:<br /> the visual arts<br /> [in singular]:<br /> the art of photography<br /> 3 (arts) subjects of study primarily concerned with human creativity and social life, such as languages, literature, and history (as contrasted with scientific or technical subjects):<br /> the belief that the arts and sciences were incompatible<br /> the Faculty of Arts<br /> 4a skill at doing a specified thing, typically one acquired through practice:<br /> the art of conversation<br /> Phrases<br /> аrt for art's sake<br /> used to convey the idea that the chief or only aim of a work of art is the self-expression of the individual artist who creates it. <br /> art is long, life is short<br /> proverb there is so much knowledge to acquire that a lifetime is not sufficient. <br /> the art of war<br /> the strategy, tactics, and techniques of combat.<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> <br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1x9kc6jyJ8g}}<br /> {{#ev:youtube|5yu40ZSd4eY}}<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T14:23:16Z

<p>Анна Петрусенко: /* Див. також */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> ==Цікаві факти==<br /> '''Яким був перший музичний інструмент?'''<br /> Про це існує легенда, але це не більш ніж фантазія. Згідно з грецькою міфологією, перший музичний інструмент – вівчарську дудку – виготовив бог Пан. Один раз на березі він видихнув крізь очерет і почув, як його подих, проходячи крізь стовбур, зробив сумне звучання.<br /> Він розрізав стовбур на рівні частини, зв’язав їх разом, і от уже в нього був перший музичний інструмент!<br /> Істина в тому, що ми не можемо назвати перший музичний інструмент, тому що всі первісні люди в усьому світі, створювали ту або іншу музику. Це, звичайно, була музика з релігійним значенням, і глядачі ставали її учасниками. Вони танцювали, тарабанили, ляскали й співали разом з нею. Це робилося не просто для задоволення. Ця примітивна музика становила значиму частину життя людей.<br /> Легенда про Пана й очерет дозволяє припустити, як людина додумалася до того, щоб зробити стільки різноманітних музичних інструментів. Можливо, він імітував звуки природи або використовував її предмети навколо себе, щоб створити свою музику.<br /> Перші музичні інструменти були ударними (барабан). Пізніше людина винайшла духові інструменти, зроблені з рогів тварин. Із цих примітивних духових інструментів розвилися сучасні мідні духові інструменти. У міру того як людина розвивала своє музичне почуття, вона почала використовувати очерет, і в такий спосіб створила природні й ніжні звуки.<br /> Нарешті, людина винайшла просту ліру й арфу, від яких пішли смичкові інструменти.<br /> У середні століття хрестоносці привезли з походів багато дивних східних музичних інструментів. Скомбіновані з народними, що вже існували тоді в Європі, вони розвилися в безліч інструментів, які зараз використовують для створення музики.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of art in English <br /> art1<br /> Pronunciation: /ɑːt/<br /> Translate art | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> noun <br /> 1 [mass noun] the expression or application of human creative skill and imagination, typically in a visual form such as painting or sculpture, producing works to be appreciated primarily for their beauty or emotional power:<br /> the art of the Renaissance<br /> great art is concerned with moral imperfections<br /> she studied art in Paris<br /> works produced by human creative skill and imagination:<br /> his collection of modern art<br /> [as modifier]:an art critic<br /> creative activity resulting in the production of paintings, drawings, or sculpture:<br /> she’s good at art<br /> 2 (the arts) the various branches of creative activity, such as painting, music, literature, and dance:<br /> the visual arts<br /> [in singular]:<br /> the art of photography<br /> 3 (arts) subjects of study primarily concerned with human creativity and social life, such as languages, literature, and history (as contrasted with scientific or technical subjects):<br /> the belief that the arts and sciences were incompatible<br /> the Faculty of Arts<br /> 4a skill at doing a specified thing, typically one acquired through practice:<br /> the art of conversation<br /> Phrases<br /> аrt for art's sake<br /> used to convey the idea that the chief or only aim of a work of art is the self-expression of the individual artist who creates it. <br /> art is long, life is short<br /> proverb there is so much knowledge to acquire that a lifetime is not sufficient. <br /> the art of war<br /> the strategy, tactics, and techniques of combat.<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> <br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1x9kc6jyJ8g}}<br /> {{#ev:youtube|5yu40ZSd4eY}}<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T14:22:26Z

<p>Анна Петрусенко: /* Академічний тлумачний словник української мови */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> ==Цікаві факти==<br /> '''Яким був перший музичний інструмент?'''<br /> Про це існує легенда, але це не більш ніж фантазія. Згідно з грецькою міфологією, перший музичний інструмент – вівчарську дудку – виготовив бог Пан. Один раз на березі він видихнув крізь очерет і почув, як його подих, проходячи крізь стовбур, зробив сумне звучання.<br /> Він розрізав стовбур на рівні частини, зв’язав їх разом, і от уже в нього був перший музичний інструмент!<br /> Істина в тому, що ми не можемо назвати перший музичний інструмент, тому що всі первісні люди в усьому світі, створювали ту або іншу музику. Це, звичайно, була музика з релігійним значенням, і глядачі ставали її учасниками. Вони танцювали, тарабанили, ляскали й співали разом з нею. Це робилося не просто для задоволення. Ця примітивна музика становила значиму частину життя людей.<br /> Легенда про Пана й очерет дозволяє припустити, як людина додумалася до того, щоб зробити стільки різноманітних музичних інструментів. Можливо, він імітував звуки природи або використовував її предмети навколо себе, щоб створити свою музику.<br /> Перші музичні інструменти були ударними (барабан). Пізніше людина винайшла духові інструменти, зроблені з рогів тварин. Із цих примітивних духових інструментів розвилися сучасні мідні духові інструменти. У міру того як людина розвивала своє музичне почуття, вона почала використовувати очерет, і в такий спосіб створила природні й ніжні звуки.<br /> Нарешті, людина винайшла просту ліру й арфу, від яких пішли смичкові інструменти.<br /> У середні століття хрестоносці привезли з походів багато дивних східних музичних інструментів. Скомбіновані з народними, що вже існували тоді в Європі, вони розвилися в безліч інструментів, які зараз використовують для створення музики.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of art in English <br /> art1<br /> Pronunciation: /ɑːt/<br /> Translate art | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> noun <br /> 1 [mass noun] the expression or application of human creative skill and imagination, typically in a visual form such as painting or sculpture, producing works to be appreciated primarily for their beauty or emotional power:<br /> the art of the Renaissance<br /> great art is concerned with moral imperfections<br /> she studied art in Paris<br /> works produced by human creative skill and imagination:<br /> his collection of modern art<br /> [as modifier]:an art critic<br /> creative activity resulting in the production of paintings, drawings, or sculpture:<br /> she’s good at art<br /> 2 (the arts) the various branches of creative activity, such as painting, music, literature, and dance:<br /> the visual arts<br /> [in singular]:<br /> the art of photography<br /> 3 (arts) subjects of study primarily concerned with human creativity and social life, such as languages, literature, and history (as contrasted with scientific or technical subjects):<br /> the belief that the arts and sciences were incompatible<br /> the Faculty of Arts<br /> 4a skill at doing a specified thing, typically one acquired through practice:<br /> the art of conversation<br /> Phrases<br /> аrt for art's sake<br /> used to convey the idea that the chief or only aim of a work of art is the self-expression of the individual artist who creates it. <br /> art is long, life is short<br /> proverb there is so much knowledge to acquire that a lifetime is not sufficient. <br /> the art of war<br /> the strategy, tactics, and techniques of combat.<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> <br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1x9kc6jyJ8g}}<br /> {{#ev:youtube|5yu40ZSd4eY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T14:18:57Z

<p>Анна Петрусенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> ==Цікаві факти==<br /> '''Яким був перший музичний інструмент?'''<br /> Про це існує легенда, але це не більш ніж фантазія. Згідно з грецькою міфологією, перший музичний інструмент – вівчарську дудку – виготовив бог Пан. Один раз на березі він видихнув крізь очерет і почув, як його подих, проходячи крізь стовбур, зробив сумне звучання.<br /> Він розрізав стовбур на рівні частини, зв’язав їх разом, і от уже в нього був перший музичний інструмент!<br /> Істина в тому, що ми не можемо назвати перший музичний інструмент, тому що всі первісні люди в усьому світі, створювали ту або іншу музику. Це, звичайно, була музика з релігійним значенням, і глядачі ставали її учасниками. Вони танцювали, тарабанили, ляскали й співали разом з нею. Це робилося не просто для задоволення. Ця примітивна музика становила значиму частину життя людей.<br /> Легенда про Пана й очерет дозволяє припустити, як людина додумалася до того, щоб зробити стільки різноманітних музичних інструментів. Можливо, він імітував звуки природи або використовував її предмети навколо себе, щоб створити свою музику.<br /> Перші музичні інструменти були ударними (барабан). Пізніше людина винайшла духові інструменти, зроблені з рогів тварин. Із цих примітивних духових інструментів розвилися сучасні мідні духові інструменти. У міру того як людина розвивала своє музичне почуття, вона почала використовувати очерет, і в такий спосіб створила природні й ніжні звуки.<br /> Нарешті, людина винайшла просту ліру й арфу, від яких пішли смичкові інструменти.<br /> У середні століття хрестоносці привезли з походів багато дивних східних музичних інструментів. Скомбіновані з народними, що вже існували тоді в Європі, вони розвилися в безліч інструментів, які зараз використовують для створення музики.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of art in English <br /> art1<br /> Pronunciation: /ɑːt/<br /> Translate art | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> noun <br /> 1 [mass noun] the expression or application of human creative skill and imagination, typically in a visual form such as painting or sculpture, producing works to be appreciated primarily for their beauty or emotional power:<br /> the art of the Renaissance<br /> great art is concerned with moral imperfections<br /> she studied art in Paris<br /> works produced by human creative skill and imagination:<br /> his collection of modern art<br /> [as modifier]:an art critic<br /> creative activity resulting in the production of paintings, drawings, or sculpture:<br /> she’s good at art<br /> 2 (the arts) the various branches of creative activity, such as painting, music, literature, and dance:<br /> the visual arts<br /> [in singular]:<br /> the art of photography<br /> 3 (arts) subjects of study primarily concerned with human creativity and social life, such as languages, literature, and history (as contrasted with scientific or technical subjects):<br /> the belief that the arts and sciences were incompatible<br /> the Faculty of Arts<br /> 4a skill at doing a specified thing, typically one acquired through practice:<br /> the art of conversation<br /> Phrases<br /> аrt for art's sake<br /> used to convey the idea that the chief or only aim of a work of art is the self-expression of the individual artist who creates it. <br /> art is long, life is short<br /> proverb there is so much knowledge to acquire that a lifetime is not sufficient. <br /> the art of war<br /> the strategy, tactics, and techniques of combat.<br /> <br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1x9kc6jyJ8g}}<br /> {{#ev:youtube|5yu40ZSd4eY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T14:17:26Z

<p>Анна Петрусенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> ==Цікаві факти==<br /> '''Яким був перший музичний інструмент?'''<br /> Про це існує легенда, але це не більш ніж фантазія. Згідно з грецькою міфологією, перший музичний інструмент – вівчарську дудку – виготовив бог Пан. Один раз на березі він видихнув крізь очерет і почув, як його подих, проходячи крізь стовбур, зробив сумне звучання.<br /> Він розрізав стовбур на рівні частини, зв’язав їх разом, і от уже в нього був перший музичний інструмент!<br /> Істина в тому, що ми не можемо назвати перший музичний інструмент, тому що всі первісні люди в усьому світі, створювали ту або іншу музику. Це, звичайно, була музика з релігійним значенням, і глядачі ставали її учасниками. Вони танцювали, тарабанили, ляскали й співали разом з нею. Це робилося не просто для задоволення. Ця примітивна музика становила значиму частину життя людей.<br /> Легенда про Пана й очерет дозволяє припустити, як людина додумалася до того, щоб зробити стільки різноманітних музичних інструментів. Можливо, він імітував звуки природи або використовував її предмети навколо себе, щоб створити свою музику.<br /> Перші музичні інструменти були ударними (барабан). Пізніше людина винайшла духові інструменти, зроблені з рогів тварин. Із цих примітивних духових інструментів розвилися сучасні мідні духові інструменти. У міру того як людина розвивала своє музичне почуття, вона почала використовувати очерет, і в такий спосіб створила природні й ніжні звуки.<br /> Нарешті, людина винайшла просту ліру й арфу, від яких пішли смичкові інструменти.<br /> У середні століття хрестоносці привезли з походів багато дивних східних музичних інструментів. Скомбіновані з народними, що вже існували тоді в Європі, вони розвилися в безліч інструментів, які зараз використовують для створення музики.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of art in English <br /> art1<br /> Pronunciation: /ɑːt/<br /> Translate art | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> noun <br /> 1 [mass noun] the expression or application of human creative skill and imagination, typically in a visual form such as painting or sculpture, producing works to be appreciated primarily for their beauty or emotional power:<br /> the art of the Renaissance<br /> great art is concerned with moral imperfections<br /> she studied art in Paris<br /> works produced by human creative skill and imagination:<br /> his collection of modern art<br /> [as modifier]:an art critic<br /> creative activity resulting in the production of paintings, drawings, or sculpture:<br /> she’s good at art<br /> 2 (the arts) the various branches of creative activity, such as painting, music, literature, and dance:<br /> the visual arts<br /> [in singular]:<br /> the art of photography<br /> 3 (arts) subjects of study primarily concerned with human creativity and social life, such as languages, literature, and history (as contrasted with scientific or technical subjects):<br /> the belief that the arts and sciences were incompatible<br /> the Faculty of Arts<br /> 4a skill at doing a specified thing, typically one acquired through practice:<br /> the art of conversation<br /> Phrases<br /> аrt for art's sake<br /> used to convey the idea that the chief or only aim of a work of art is the self-expression of the individual artist who creates it. <br /> art is long, life is short<br /> proverb there is so much knowledge to acquire that a lifetime is not sufficient. <br /> the art of war<br /> the strategy, tactics, and techniques of combat.<br /> <br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1x9kc6jyJ8g}}<br /> {{#ev:youtube|om/watch?v}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T14:17:02Z

<p>Анна Петрусенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> ==Цікаві факти==<br /> '''Яким був перший музичний інструмент?'''<br /> Про це існує легенда, але це не більш ніж фантазія. Згідно з грецькою міфологією, перший музичний інструмент – вівчарську дудку – виготовив бог Пан. Один раз на березі він видихнув крізь очерет і почув, як його подих, проходячи крізь стовбур, зробив сумне звучання.<br /> Він розрізав стовбур на рівні частини, зв’язав їх разом, і от уже в нього був перший музичний інструмент!<br /> Істина в тому, що ми не можемо назвати перший музичний інструмент, тому що всі первісні люди в усьому світі, створювали ту або іншу музику. Це, звичайно, була музика з релігійним значенням, і глядачі ставали її учасниками. Вони танцювали, тарабанили, ляскали й співали разом з нею. Це робилося не просто для задоволення. Ця примітивна музика становила значиму частину життя людей.<br /> Легенда про Пана й очерет дозволяє припустити, як людина додумалася до того, щоб зробити стільки різноманітних музичних інструментів. Можливо, він імітував звуки природи або використовував її предмети навколо себе, щоб створити свою музику.<br /> Перші музичні інструменти були ударними (барабан). Пізніше людина винайшла духові інструменти, зроблені з рогів тварин. Із цих примітивних духових інструментів розвилися сучасні мідні духові інструменти. У міру того як людина розвивала своє музичне почуття, вона почала використовувати очерет, і в такий спосіб створила природні й ніжні звуки.<br /> Нарешті, людина винайшла просту ліру й арфу, від яких пішли смичкові інструменти.<br /> У середні століття хрестоносці привезли з походів багато дивних східних музичних інструментів. Скомбіновані з народними, що вже існували тоді в Європі, вони розвилися в безліч інструментів, які зараз використовують для створення музики.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of art in English <br /> art1<br /> Pronunciation: /ɑːt/<br /> Translate art | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> noun <br /> 1 [mass noun] the expression or application of human creative skill and imagination, typically in a visual form such as painting or sculpture, producing works to be appreciated primarily for their beauty or emotional power:<br /> the art of the Renaissance<br /> great art is concerned with moral imperfections<br /> she studied art in Paris<br /> works produced by human creative skill and imagination:<br /> his collection of modern art<br /> [as modifier]:an art critic<br /> creative activity resulting in the production of paintings, drawings, or sculpture:<br /> she’s good at art<br /> 2 (the arts) the various branches of creative activity, such as painting, music, literature, and dance:<br /> the visual arts<br /> [in singular]:<br /> the art of photography<br /> 3 (arts) subjects of study primarily concerned with human creativity and social life, such as languages, literature, and history (as contrasted with scientific or technical subjects):<br /> the belief that the arts and sciences were incompatible<br /> the Faculty of Arts<br /> 4a skill at doing a specified thing, typically one acquired through practice:<br /> the art of conversation<br /> Phrases<br /> аrt for art's sake<br /> used to convey the idea that the chief or only aim of a work of art is the self-expression of the individual artist who creates it. <br /> art is long, life is short<br /> proverb there is so much knowledge to acquire that a lifetime is not sufficient. <br /> the art of war<br /> the strategy, tactics, and techniques of combat.<br /> <br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1x9kc6jyJ8g}}<br /> {{#ev:youtube|com/watch?v=X_Ro2WZH1TI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T14:15:15Z

<p>Анна Петрусенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> ==Цікаві факти==<br /> '''Яким був перший музичний інструмент?'''<br /> Про це існує легенда, але це не більш ніж фантазія. Згідно з грецькою міфологією, перший музичний інструмент – вівчарську дудку – виготовив бог Пан. Один раз на березі він видихнув крізь очерет і почув, як його подих, проходячи крізь стовбур, зробив сумне звучання.<br /> Він розрізав стовбур на рівні частини, зв’язав їх разом, і от уже в нього був перший музичний інструмент!<br /> Істина в тому, що ми не можемо назвати перший музичний інструмент, тому що всі первісні люди в усьому світі, створювали ту або іншу музику. Це, звичайно, була музика з релігійним значенням, і глядачі ставали її учасниками. Вони танцювали, тарабанили, ляскали й співали разом з нею. Це робилося не просто для задоволення. Ця примітивна музика становила значиму частину життя людей.<br /> Легенда про Пана й очерет дозволяє припустити, як людина додумалася до того, щоб зробити стільки різноманітних музичних інструментів. Можливо, він імітував звуки природи або використовував її предмети навколо себе, щоб створити свою музику.<br /> Перші музичні інструменти були ударними (барабан). Пізніше людина винайшла духові інструменти, зроблені з рогів тварин. Із цих примітивних духових інструментів розвилися сучасні мідні духові інструменти. У міру того як людина розвивала своє музичне почуття, вона почала використовувати очерет, і в такий спосіб створила природні й ніжні звуки.<br /> Нарешті, людина винайшла просту ліру й арфу, від яких пішли смичкові інструменти.<br /> У середні століття хрестоносці привезли з походів багато дивних східних музичних інструментів. Скомбіновані з народними, що вже існували тоді в Європі, вони розвилися в безліч інструментів, які зараз використовують для створення музики.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of art in English <br /> art1<br /> Pronunciation: /ɑːt/<br /> Translate art | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> noun <br /> 1 [mass noun] the expression or application of human creative skill and imagination, typically in a visual form such as painting or sculpture, producing works to be appreciated primarily for their beauty or emotional power:<br /> the art of the Renaissance<br /> great art is concerned with moral imperfections<br /> she studied art in Paris<br /> works produced by human creative skill and imagination:<br /> his collection of modern art<br /> [as modifier]:an art critic<br /> creative activity resulting in the production of paintings, drawings, or sculpture:<br /> she’s good at art<br /> 2 (the arts) the various branches of creative activity, such as painting, music, literature, and dance:<br /> the visual arts<br /> [in singular]:<br /> the art of photography<br /> 3 (arts) subjects of study primarily concerned with human creativity and social life, such as languages, literature, and history (as contrasted with scientific or technical subjects):<br /> the belief that the arts and sciences were incompatible<br /> the Faculty of Arts<br /> 4a skill at doing a specified thing, typically one acquired through practice:<br /> the art of conversation<br /> Phrases<br /> аrt for art's sake<br /> used to convey the idea that the chief or only aim of a work of art is the self-expression of the individual artist who creates it. <br /> art is long, life is short<br /> proverb there is so much knowledge to acquire that a lifetime is not sufficient. <br /> the art of war<br /> the strategy, tactics, and techniques of combat.<br /> <br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|1x9kc6jyJ8g}}<br /> {{#ev:youtube|Ro2WZH1TI}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T14:10:08Z

<p>Анна Петрусенко: /* Словник Грінченка */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> ==Цікаві факти==<br /> '''Яким був перший музичний інструмент?'''<br /> Про це існує легенда, але це не більш ніж фантазія. Згідно з грецькою міфологією, перший музичний інструмент – вівчарську дудку – виготовив бог Пан. Один раз на березі він видихнув крізь очерет і почув, як його подих, проходячи крізь стовбур, зробив сумне звучання.<br /> Він розрізав стовбур на рівні частини, зв’язав їх разом, і от уже в нього був перший музичний інструмент!<br /> Істина в тому, що ми не можемо назвати перший музичний інструмент, тому що всі первісні люди в усьому світі, створювали ту або іншу музику. Це, звичайно, була музика з релігійним значенням, і глядачі ставали її учасниками. Вони танцювали, тарабанили, ляскали й співали разом з нею. Це робилося не просто для задоволення. Ця примітивна музика становила значиму частину життя людей.<br /> Легенда про Пана й очерет дозволяє припустити, як людина додумалася до того, щоб зробити стільки різноманітних музичних інструментів. Можливо, він імітував звуки природи або використовував її предмети навколо себе, щоб створити свою музику.<br /> Перші музичні інструменти були ударними (барабан). Пізніше людина винайшла духові інструменти, зроблені з рогів тварин. Із цих примітивних духових інструментів розвилися сучасні мідні духові інструменти. У міру того як людина розвивала своє музичне почуття, вона почала використовувати очерет, і в такий спосіб створила природні й ніжні звуки.<br /> Нарешті, людина винайшла просту ліру й арфу, від яких пішли смичкові інструменти.<br /> У середні століття хрестоносці привезли з походів багато дивних східних музичних інструментів. Скомбіновані з народними, що вже існували тоді в Європі, вони розвилися в безліч інструментів, які зараз використовують для створення музики.<br /> <br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of art in English <br /> art1<br /> Pronunciation: /ɑːt/<br /> Translate art | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> noun <br /> 1 [mass noun] the expression or application of human creative skill and imagination, typically in a visual form such as painting or sculpture, producing works to be appreciated primarily for their beauty or emotional power:<br /> the art of the Renaissance<br /> great art is concerned with moral imperfections<br /> she studied art in Paris<br /> works produced by human creative skill and imagination:<br /> his collection of modern art<br /> [as modifier]:an art critic<br /> creative activity resulting in the production of paintings, drawings, or sculpture:<br /> she’s good at art<br /> 2 (the arts) the various branches of creative activity, such as painting, music, literature, and dance:<br /> the visual arts<br /> [in singular]:<br /> the art of photography<br /> 3 (arts) subjects of study primarily concerned with human creativity and social life, such as languages, literature, and history (as contrasted with scientific or technical subjects):<br /> the belief that the arts and sciences were incompatible<br /> the Faculty of Arts<br /> 4a skill at doing a specified thing, typically one acquired through practice:<br /> the art of conversation<br /> Phrases<br /> аrt for art's sake<br /> used to convey the idea that the chief or only aim of a work of art is the self-expression of the individual artist who creates it. <br /> art is long, life is short<br /> proverb there is so much knowledge to acquire that a lifetime is not sufficient. <br /> the art of war<br /> the strategy, tactics, and techniques of combat.<br /> <br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T14:06:14Z

<p>Анна Петрусенко: /* Іноземні словники */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of art in English <br /> art1<br /> Pronunciation: /ɑːt/<br /> Translate art | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> noun <br /> 1 [mass noun] the expression or application of human creative skill and imagination, typically in a visual form such as painting or sculpture, producing works to be appreciated primarily for their beauty or emotional power:<br /> the art of the Renaissance<br /> great art is concerned with moral imperfections<br /> she studied art in Paris<br /> works produced by human creative skill and imagination:<br /> his collection of modern art<br /> [as modifier]:an art critic<br /> creative activity resulting in the production of paintings, drawings, or sculpture:<br /> she’s good at art<br /> 2 (the arts) the various branches of creative activity, such as painting, music, literature, and dance:<br /> the visual arts<br /> [in singular]:<br /> the art of photography<br /> 3 (arts) subjects of study primarily concerned with human creativity and social life, such as languages, literature, and history (as contrasted with scientific or technical subjects):<br /> the belief that the arts and sciences were incompatible<br /> the Faculty of Arts<br /> 4a skill at doing a specified thing, typically one acquired through practice:<br /> the art of conversation<br /> Phrases<br /> аrt for art's sake<br /> used to convey the idea that the chief or only aim of a work of art is the self-expression of the individual artist who creates it. <br /> art is long, life is short<br /> proverb there is so much knowledge to acquire that a lifetime is not sufficient. <br /> the art of war<br /> the strategy, tactics, and techniques of combat.<br /> <br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T14:05:43Z

<p>Анна Петрусенко: /* Словник Грінченка */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> ==Іноземні словники==<br /> Definition of art in English <br /> art1<br /> Pronunciation: /ɑːt/<br /> Translate art | into French | into German | into Italian | into Spanish <br /> noun <br /> 1 [mass noun] the expression or application of human creative skill and imagination, typically in a visual form such as painting or sculpture, producing works to be appreciated primarily for their beauty or emotional power:<br /> the art of the Renaissance<br /> great art is concerned with moral imperfections<br /> she studied art in Paris<br /> <br /> works produced by human creative skill and imagination:<br /> his collection of modern art<br /> [as modifier]:an art critic<br /> <br /> creative activity resulting in the production of paintings, drawings, or sculpture:<br /> she’s good at art<br /> 2 (the arts) the various branches of creative activity, such as painting, music, literature, and dance:<br /> the visual arts<br /> [in singular]:<br /> the art of photography<br /> 3 (arts) subjects of study primarily concerned with human creativity and social life, such as languages, literature, and history (as contrasted with scientific or technical subjects):<br /> the belief that the arts and sciences were incompatible<br /> the Faculty of Arts<br /> 4a skill at doing a specified thing, typically one acquired through practice:<br /> the art of conversation<br /> Phrases<br /> art for art's sake<br /> used to convey the idea that the chief or only aim of a work of art is the self-expression of the individual artist who creates it. <br /> art is long, life is short<br /> proverb there is so much knowledge to acquire that a lifetime is not sufficient. <br /> the art of war<br /> the strategy, tactics, and techniques of combat.<br /> <br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T13:56:24Z

<p>Анна Петрусенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> <br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:музичне мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE.jpg 2013-11-29T13:56:13Z

<p>Анна Петрусенко: </p> <hr /> <div></div>

Анна Петрусенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C%D1%82%D0%B2%D0%BE 2013-11-29T13:55:31Z

<p>Анна Петрусенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> '''Мистецьтво, -ва, '''''с. ''Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66. <br /> [[Категорія:Ми]]<br /> <br /> ==Академічний тлумачний словник української мови==<br /> МИСТЕЦТВО, а, сер. <br /> <br /> 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Леся Українка, I, 1951, 442); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); <br /> // Галузь творчої художньої діяльності. На відміну від літератури, музики, живопису, скульптури мистецтво театру є насамперед мистецтвом живих діючих сценічних образів (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 66); В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (Про багатство літератури, 1959, 109). <br /> Мистецтво для мистецтва; Чисте мистецтво — реакційна естетична теорія і художня практика митців, спрямовані на відрив художньої творчості від суспільного життя. В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів, зокрема співців «чистої краси», «чистого мистецтва», які.. заплющували очі, щоб не бачити об'єктивної дійсності з її болями, кривдами, боротьбою (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 21). <br /> <br /> 2. яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Воронцов щоразу був у захваті від свого таджика, коли той керував боєм. Це було справжнє мистецтво, впевнене, завжди винахідливе, точне (Олесь Гончар, III, 1959, 349); Рильський виявив у «Марині», крім прекрасного дару оповідача, мистецтво ліплення пластичних образів (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 60).<br /> ==Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки==<br /> <br /> Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з них освоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йому притаманна своя специфічна художньо-образна мова.<br /> <br /> '''В''''''иди мистецтва поділяють на:''' просторові (пластичні), де образ розгорнутий у просторі; часові, де образ розвивається у часі (музика, література); просторово-часові, або видовищні, де образ характеризується і тілесністю, і тривалістю (танець та ін.); образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.); види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.); синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).<br /> <br /> '''Архітектура''', зодчество є мистецтво проектувати та зводити будинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріальне просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до призначення, технічних можливостей, суспільно-значимих ідей і відповідно до законів краси. Засобами вираження змісту тут виступають: співвідношення об'ємів, ритм, масштаб (співмірність з людиною), пропорції, тектоніка, композиція, фактура та колір матеріалу, синтез мистецтв. Архітектура входить у сферу духовної культури, але також складає суттєву частину матеріальної культури. Склалися три основних різновиди зодчества: архітектура об'ємних споруд, ландшафтна, містобудівництво. В архітектурі образно-естетичне начало тісно пов'язано з її соціальною функцією, з історією розвитку суспільства, його світоглядними і суспільно-політичними ідеями; усе це визначає відповідний архітектурний стиль. Основними архітектурними стилями, що склалися історично, є антична ордерна архітектура, романська, готична, архітектура Відродження, бароко, класицизму, модерну, функціоналізму.<br /> <br /> '''Скульптура''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різних матеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основними художніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фігур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропорцій, фактури тощо. Розрізняють такі види скульптури: кругла скульптура, котру можна оглядати з різних сторін (статуя, група, статуетка, бюст) та рельєф - зображення на площині фону, котре може бути високим (горельєф) та низьким (барельєф); монументальна скульптура (пам'ятники, монументи) - пов'язана з архітектурним середовищем, що виражає значні суспільні ідеї; монументально-декоративна - вбрання архітектурних споруд та комплексів; станкова - призначена для інтер'єру і не прив'язана до певного архітектурного середовища; скульптура малих форм -маленькі фігурки, медальєрне мистецтво та різьба по каменю (гліптика).<br /> <br /> '''Живопис''' є видом образотворчого мистецтва, твори якого формуються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (основу). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (цілісна система співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь, лінія. Ідея живописного твору конкретизується у темі та сюжеті і втілюється з допомогою композиції, малюнка та кольору. Живопис може бути поліхромним або ж монохромним (відтінками одного кольору - гризайль). Основними технічними різновидами живопису виступають: живопис маслом; живопис водяними фарбами по штукатурці - сирій (фреска) та сухій (а секко); темпера - на основі яєчної, рослинної та ін. емульсій; емаль - нанесене на металеву поверхню та закріплене обпаленням склоподібне кольорове покриття; енкаустика - живопис восковими розплавленими фарбами та ін. До різновидів живопису також відносять мозаїку, що використовує кольорове каміння, смальту (кольорове непрозоре скло) та вітраж, де використовується прозоре скло.<br /> <br /> '''Графіка''' - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок та засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри - відбитки з пластин). Графіка використовує такі засоби виразності, як контурна лінія, силует, штрих, пляма, контраст білого (лист паперу) та чорного. З допомогою таких незначних засобів митець створює живу картину світу. Саме незавершеність, умовність зображення предмета, лаконізм - важливі засоби художньої виразності у графіці, які дозволяють створювати образно-виразні метафори, різко загострювати образ (графічна сатира та гротеск).<br /> <br /> '''Декоративне мистецтво''' - галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальне середовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне начало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдання, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створення матеріальних та духовних цінностей. Декоративне мистецтво поділяють на: монументально-декоративне - безпосередньо пов'язане з архітектурою (архітектурний декор, розписи, рельєфи, статуї, вітражі, мозаїки тощо); мистецтво оформлення (художнє оформлення свят, експозицій тощо); декоративно-прикладне - створення художніх виробів головним чином для побуту. У тісному зв'язку з декоративно-прикладним мистецтвом знаходиться дизайн - новий різновид естетичної діяльності, що виник у XX ст. і являє собою художньо-конструктивну діяльність по оформленню предметного світу людини (зокрема предметів масового попиту) на засадах раціональної доцільності та краси.<br /> <br /> '''Театр''' є видом мистецтва, специфічним засобом виразності якого є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою. Формула театру: п'єса - актор - глядач, поєднані грою. Тут життя пізнається шляхом імітації самого життя. Твори театрального мистецтва - спектаклі - створюються на основі драматичного або музично-сценічного твору. У драмі (грецьке - дія), що належить одночасно і театру, і літературі, людські конфлікти і протиріччя виражаються через послідовні дії та висловлювання персонажів. Важливі особливості театрального мистецтва: його колективний характер; особлива роль актора, який є безпосереднім носієм дійово-ігрового начала в театрі; у театрі створення образу актором відбувається на очах у глядача, що поглиблює духовний вплив на останнього (на відміну, скажімо, від кіно), тут має місце безпосередній зворотний зв'язок актора із глядачем, емоційний контакт між сценою та публікою.<br /> <br /> '''Художня література''', мистецтво слова - особливий вид мистецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова. Літературу характеризують такі особливості: літературні образи позбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію, особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюється в усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливості осягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкування. Література поділяється на два основних типи (форми): поезію та художню прозу; також виділяють три роди літератури: 1) епос - зв'язну розповідь про суспільно-важливі події минулого, об'єктивовані від особистості оповідача; 2) лірику - де первинний не об'єкт, а суб'єкт висловлювання, його ставлення до зображуваного, зміст його внутрішнього життя; 3) драму, специфіку якої складає суцільний ланцюг висловлювань персонажів, орієнтація тексту на видовищну виразність.<br /> <br /> '''Музика''' - вид мистецтва, що виражає та відображає людське життя у звукових образах. Музика заснована на здатності людини асоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і процесами зовнішнього світу. Музика - динамічне мистецтво, це поезія звуку. Найважливіші засоби виразності та елементи музики: ритм, тембр, мелодія, гармонія, поліфонія, інструментовка та ін. Залежно від засобів, з допомогою яких відтворюється музика, розрізняють вокальну (для голосу), інструментальну, вокально-інструментальну музику. Виділяють також різні види музики: симфонічну, оперну, камерну тощо. Музика буває одноголосна (монодія) та багатоголосна (поліфонія). Основними жанрами вокальної музики виступають пісня, хор, гімн, романс, арія, опера. До жанрів інструментальної музики належать сюїта, соната, симфонія, концерт.<br /> <br /> '''Хореографія''', танець - вид мистецтва, у якому основними засобами створення художнього образу є динамічні рухи та пози людського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі. Танець безпосередньо пов'язаний із музикою, утворюючи з нею єдиний музично-хореографічний образ. Музично-ритмічні виразні рухи людського тіла (доповнювані пантомімою, спеціальними костюмами та речами) дозволяють розкривати характери, почуття та думки людей. У танці особливо яскраво втілюється національний характер народу, дух епохи. Розрізняють танець побутовий (народний, бальний) та сценічний. У європейському мистецтві велика роль належить класичному танцю, система якого розроблена у XVII ст. у Франції. У XVI-XVII ст. спочатку в Італії, а потім у Франції на основі придворних танців створюється балет.<br /> <br /> '''Фотомистецтво''', художня фотографія - вид образотворчого мистецтва, твори якого створюються засобами фотографії. Воно склалось на рубежі XIX-XX ст., його основними засобами виразності є вибір ракурсу, композиції, емоційно-смислове використання фототехніки. Фотографічним образам сучасного фотомистецтва притаманна особлива &quot;співжиттєвість&quot;, вони сприймаються як об'єктивні свідчення про життя.<br /> <br /> '''Кіномистецтво''' - вид мистецтва, твори якого формуються з допомогою кінозйомки реальних, спеціально інсценованих або відтворюваних засобами мультиплікації подій. Кіномистецтво відноситься до так званих &quot;технічних мистецтв&quot;. Воно виникло на основі винаходу у І895-І896 рр. кінематографа - системи фотографічного фіксування дійсності у її русі, що також дозволяло тиражувати та широко розповсюджувати аудіовізуальну інформацію. Принципові особливості кіно: демократизм мови, універсальність впливу на духовний світ людини, величезні можливості перенесення глядацького &quot;я&quot; за межі власного буденного життя, насолода від ілюзорної участі в різноманітних подіях, присутності у житті інших людей.<br /> <br /> '''Телебачення''' - засіб масової комунікації та екранне видовище, близьке до кіно. Воно відрізняється від кіно періодичністю зв'язку з аудиторією, камерністю середовища сприйняття, здатністю інформувати про події безпосередньо, можливістю одночасного звернення до мільйонів розрізнених глядачів. Як засіб масової комунікації ТО тяжіє до документалізму, а як екранне видовище - до образності, тобто до мистецтва у власному розумінні. Камерність телебачення дозволяє реалізувати більш довірливі стосунки між творцем та глядачем. Але, перш за все, телебачення - це ретранслятор подій реального світу та творів інших мистецтв; завдяки ТО у наш дім приходять найвищі досягнення світової культури (хоча не тільки найвищі). Телебачення радикально демократизувало та інтернаціоналізувало культурне життя.<br /> <br /> '''Естрадно-циркове мистецтво''' носить, перш за все, розважальний характер, але також може виражати значний суспільно-політичний сенс (наприклад, сатиричне мистецтво, клоунада). Естрада - це синтетичне видовищне мистецтво, що поєднує малі форми драми, комедії, музики, а також співу, художнього читання та ін. Специфіка цирку полягає у створенні художніх образів за допомогою рухів, трюків, акторського мистецтва. Демонструючи віртуозно-вільне володіння важко освоюваними предметами (тваринами, простором, власним тілом тощо), цирковий артист творить за законом ексцентричності, розкриваючи вищі людські можливості. Обов'язковою дійовою особою цирку є клоун - комічне дзеркало часу.<br /> <br /> Кожний вид мистецтва вносить щось особливе в естетичне освоєння світу. Нема головних і другорядних мистецтв, але в той чи інший період може набувати найбільшого значення якийсь один з видів мистецтва, який стає найбільш масовим і впливовим: наприклад, в епоху Відродження - живопис, сьогодні - телебачення. Ґрунтовний огляд видів мистецтва представлений в роботі Ю.Борева &quot;Эстетика&quot; М., 2005.<br /> <br /> Історичний характер мистецтва знаходить свій вираз у розмаїтті художньо-стильових форм. Мистецький стиль - це історично-обумовлена стійка образна система, що виражає певне бачення світу (умонастрій), і відповідна сукупність творчих прийомів вираження змісту, притаманні певному періоду і певним обставинам розвитку мистецтва. Стиль - це певне художнє переживання часу.<br /> <br /> Історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Виділяють стилі різного ступеня загальності: стиль окремого твору, індивідуальний стиль автора, стилі цілих епох, стилі певних напрямків, певних видів мистецтва (наприклад архітектурні стилі) тощо. Зміна одних способів художнього мислення іншими, зміна форм, типів композицій, прийомів просторових побудов, особливості колориту взаємопов'язані і не випадкові. У рамках одного історичного художнього стилю завжди зароджується новий, а той, у свою чергу, переходить у наступний відповідно до специфічних особливостей історичної епохи.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Мистецтво.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Живопис.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Музика.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут мистецтв]]</div>

Анна Петрусенко