Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Плече

2013-12-09T01:54:41Z

Анна Загуменна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Плече́, -ча́, '''''м. ''1) Плечо. 2) Въ столбѣ, заканчивающемся типомъ, — часть его по сторонамъ шипа. Уман. и Гайсин. у. 3) Часть топора, также '''сапіни'''. См. '''сокира, сапіна. '''Шух. І. 175, 176. 4) Часть '''маґлівниці'''. Шух. І. 154. 5) Зарѣзка въ спицѣ колеса, вставляемая въ ступку. Вас. 147. 6) Часть кухонной печи. ''А в нашої печі золотії плечі, а срібні одвірки, дайте нам горілки. ''Грин. III. 472. 7) Въ сукновальной толчеѣ: бревно въ валу, подымающее пестъ. Шух. І. 113. 8) Верхняя горизонтальная часть ярма, лежащая на шеѣ вола. Шух. І. 165. Ум. '''Плечико, плічко, плеченько. '''''До стіни оченьками, до дружбоньки плеченьками. ''О. 1862. IV. 18. Ум. '''Плечи́ці употр. '''только во мн. ч. Маркев. 70. Мкр. Н. 10. ''Обстели мені плечиці мої хрещатим барвінком. ''Грин. ІІІ. 496. ''Тут наша дівчинонька ходила, кіскою плечиці укрила. ''Мил. 133.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Pleche Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
1. Частина тулуба від шиї до руки. Як добре плече, так і тупиця січе (Номис, 1864, № 7362); Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать, Та як її на плечі взять: Осика — не полова! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 87); Ти на плече мені схилила свою голівку золоту (Володимир Сосюра, II, 1958, 75); Вузький у плечах; Широкий у плечах;
// Частина одягу, що прикриває тулуб від шиї до руки. Поли крає, а плечі латає (Номис, 1864, № 1545); На їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах (Леся Українка, III, 1952, 227); Пригадую.. сюртук великопанський, Розірваний з плеча і до плеча (Максим Рильський, II, 1960, 67).
Аршин в плечі; Півсажня в плечах — з широкими плечима, широкоплечий. Никола йде, неначе брила, — Сажений зріст, аршин в плечі (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 102); Вбгати голову в плечі див. вбгати; Вбирати (ввібрати) голову в плечі див. вбирати 1; Зводити (звести) плечима див. зводити; Здвигати (здвигувати, здвигнути, рідко здвинути) плечима (плечем) — те саме, що Зводити (звести) плечима (див. зводити). Зимним, надзвичайно здивованим рухом здвигає Маріка плечима, абсолютно не розуміючи, о що чоловікові ходить (Гнат Хоткевич, II, 1965, 418); — Я стою та тільки здвигую плечима (Панас Мирний, I, 1954, 204); — Знаєте, кого поведете? — Оленчук здвигнув плечем: — Бійців, звісно... (Олесь Гончар, II. 1959, 410); Межи плечі [ударити, штовхнути, пхнути, стусонути і т. ін.] кого — (ударити, штовхнути, пхнути, стусонути тощо кого-небудь) по спині, у спину. Цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. Облизався неборака; Та меншого в пузо — Аж загуло!., а той собі Ще меншого туза Межи плечі (Тарас Шевченко, I, 1963, 245); Тимко вивів стару надвір, штовхнув межи плечі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 356); Підпирати (підперти) плечима що — спиратися спиною об що-небудь. Підпираючи плечима хвіртку, вона майстерно лузала насіння (Михайло Стельмах, I, 1962, 327); Убогий франт підпер плечима білу колону (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 411); Під плече [взяти, покласти і т. ін.]; Під плечем [нести, покласти і т. ін.] — під пахву (взяти, покласти тощо); під пахвою (нести, покласти тощо). Зібралися старости, як довг велить, узяли хліб святий під плече,., пішли до Хіврі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 488); Плечима до кого — чого [обертатися, сидіти, стояти і т. ін.] — спиною до кого-небудь (обертатися, сидіти, стояти тощо). [Жінка:] Римлянка я і крові не боюся. (Обертається до нього плечима) (Леся Українка, II, 1951, 521); Цілі години сидить так — плечима до степу, очима до моря, — виглядає сина (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 44); Плечима стелю підпирає хто — дуже високий хто-небудь. Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті.. Плечима стелю підпирає (Тарас Шевченко, II, 1953, 77); Плечі згорбились див. згорбитися; Роздаватися (роздатися) в плечах див. роздаватися.
♦ Брати (взяти, приймати, прийняти і т. ін.) на [свої] плечі що — робити що-небудь предметом своїх турбот, брати на свою відповідальпість. — Вступаю в партію, кажу, значить, беру добровільно на себе додаткові обов'язки перед народом. Беру нову ношу на плечі (Олесь Гончар, III, 1959, 132); — Він усю виборчу справу на свої плечі взяв... (Панас Мирний, IV, 1955, 364); Брати ноги на плечі див. брати; Виносити (винести) на своїх плечах див. виносити; Випростувати (випростати, розпростувати, рідко розпростовувати, розпростати, розправляти, розправити) плечі — набиратися сил, бадьорості; проявляти всі свої сили, здібності. Гноблений, він [народ] випростував плечі і гримів повстаннями Олекси Довбуша і Лук'яна Кобилиці (Максим Рильський, III, 1956, 41); Світ, збуджений жовтневою грозою, розпростав плечі і чоло підвів (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 22); Відчувати плече — мати чиюсь підтримку, допомогу; усвідомлювати свою єдність з ким-небудь. Яке це щастя — відчувати плече товариша в ряду! (Володимир Сосюра, II, 1958, 404); [Дремлюга:] Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 293); Голова на плечах у кого — хто-небудь розумний, тямущий. [Свирид:] У іншого ніби й голова на плечах, а придивишся гарненько... [Пилип:] Побачиш порожнє місце (Марко Кропивницький, II, 1958, 49); Закритися плечима й очима див. закриватися; За плечима бути (мати і т. ін.): а) бути (мати) у минулому. За плечима в нього були бої на Халхін-Голі (Василь Кучер, Голод, 1961, 163); Маючи за плечима кілька десятків років наукової роботи, я продовжую вчитися й тепер (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 17); б) мати щось з минулого (набуте, пережите, прожите і т. ін.). — Ви агроном, за вашими плечима великий досвід (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 6); За плечима бути (стояти і т. ін.): а) бути (стояти) позаду, ззаду. Вона озирнулась на його а усміхом, та як глянула — впустила й шитво з рук — такий він стояв у неї за плечима, як з того світу (Марко Вовчок, I, 1955, 162); бік полишив у себе за плечима Європу, яка ще лежала в руїнах (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 292); б) бути (стояти) зовсім близько (в часі або просторі). Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 134); Закручено руки в ремені, і ноги в колодки забиті, Червона китайка прим'ята, біда за плечима стоїть (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 82); За плечима не носити див. носити; Звалитися на плечі див. звалюватися 1; Звалювати (звалити, покладати, покласти) на плечі чиї — доручати, нав'язувати кому-небудь щось обтяжливе (обов'язки, турботи і т. ін.); З-за плеча (плечей) [ударити, розмахнутися і т. ін.] — сильним, різким рухом зверху вниз (ударити, розмахнутися тощо); навідліг. Зайшов він од полу та з-за плечей як ударив її по голівці сокирою (Марко Вовчок, I, 1955, 162); — Гех, — хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча (Олесь Гончар, III, 1959, 226); З плеча: а) те саме, що З-за плеча. Це — ми, колишня дітвора,., рубали ворога з плеча по завойованих містах... (Володимир Сосюра, I, 1957, 232); Замахнувши з плеча, пустила [дівчина склянку] дзвінко в голову сержанта (Степан Тудор, Народження, 1941, 101); б) не подумавши, зразу; без витримки, поквапно. — Дуже ви нестримана людина. Усе з плеча, усе з плеча (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 166); З плечей (з пліч) упав (звалився і т. ін.) тягар — те саме, що [Наче (неначе, мов і т. ін.)] гора з плечей (з пліч) впала (звалилася і т. ін.) (див. гора). Навік минуло врем'я люте, З плечей упав тягар століть (Максим Рильський, III, 1961, 99); Свирид Яковлевич полегшено зітхнув і мало не посміхнувся: з його плечей звалився великий тягар (Михайло Стельмах, II, 1962, 142); З чужого плеча — не відповідний за розміром, уже ношений ким-небудь іншим про одяг); [Лежати (бути)] на плечах чиїх, у кого — ути на чиїй-небудь відповідальності. На його плечах лежало забезпечення безквартирних житлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 66); [Надія:] У Гордія тиснення від клопоту. На його плечах уся область (Олександр Корнійчук, II, 1955, 287); Ліве плече вперед — команда для повороту праворуч. Воронцов скомандував ліве плече вперед І строєм повів хлопців до кам'яного басейну (Олесь Гончар, III, 1959, 210); Лягати (лягти) на плечі чиї — ставати предметом чиїх-небудь турбот, відповідальності. Експедицію було закінчено, але сила роботи лягла на плечі її учасників (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 403); Мати голову на плечах див. голова; Мати плечі (за собою) — бути під чиїм-небудь захистом, мати чиюсь протекцію. Мошко має всюди плечі. Він богатир (Іван Франко, IV, 1950, 413); Мороз бере з-за плечей див. мороз; Мороз (холод, холодок) пробігає (пробіг, бігає і т. ін.) поза (за) плечима — стає холодно кому-небудь (про неприємне відчуття холоду від несподіваного, сильного переляку, переживання і т. ін.). І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 27); Мурахи бігають (лазять, пробігли і т. ін.) за плечима див. мураха; На плече! — команда підняти гвинтівку і покласти її на плече; [Наче (неначе, мов і т. ін.)] гора з плечей (з пліч) впала (звалилася і т. ін.) див. гора; Не підходити під плече див. підходити; Низати плечима див. низати; Ніби (мов і т. ін.) гору з плечей звалив (звалила і т. ін.) див. звалювати; Ні з плечей, ні з очей — непривабливий на вигляд; непоказний (про людину); Переходити з плечей на плечі див. переходити; Плече в плече; Плече до плеча; Плечем до плеча; Плече з плечем; Плечем повз плече: а) поруч, близько один до одного. Навколо царських палат тісно, плече в плече, завмерли стрільці (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 280); Вони йдуть повільно, плече до плеча (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 14); Ми просувалися плечем до плеча (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 356); Не дивлячись на те, що всі збились укупу, ходили одно біля одного, плече з плечем, а проте кожний вишукував товариша по своєму пір'ю (Панас Мирний, III, 1954, 258); Сомкова старшина бачить, Що лихо, скупилась тісно, плечем повз плече, да назад до намету (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 169); б) дружно, одностайно, в тісному єднанні. Прийдесь [доведеться] за правду твердо стати Хлоп в хлопа і плече в плече (Іван Франко, X, 1954, 79); Україна почула слова, Щоб стали народи плечем до плеча.. То Партії голос, то клич Ілліча (Максим Рильський, III, 1961, 237); Плече підставляти кому — подавати допомогу, підтримку; допомагати, підтримувати кого-небудь. — Він же не баба, щоб плакати, у нього своя натура.. А такому чоловікові треба плече підставляти (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 339); Плече у плече — те саме, що Один в один (див. один). Зібралися хлопці: лице у лице, плече у плече, дужі, відважні та гарні (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 154); Поки голова на плечах у кого — поки живий хто-небудь. — Щоб же я на страшний суд не встав, коли ти до неї [дівчини] доторкнешся, поки в мене голова на плечах! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 106); Помірятися з плечем чиїм; Порівняти плеча з ким — те саме, що Помірятися силою (силами) (див. помірятися). — Нехай хоть стане він Бовою, Не наляка мене собою, Поміряю-сь з його плечем (Іван Котляревський, I, 1952, 278); — Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, 3 Енеєм порівня плеча (Іван Котляревський, I, 1952, 276); По плечах полізла мурашня див. мурашня; Праве плече вперед — команда для повороту ліворуч; Скидати (скинути) з плечей (пліч) що — звільнятися від чого-небудь, позбуватися чогось небажаного, неприємного і т. ін. Певно, довго гнобила бідність його [селянина] рід. Цілі століття злигоднів викарбували на ньому свої сліди. Як важко було йому скидати а плечей цей тягар (Олександр Довженко, I, 1958, 55); Здавалося [Дорощукові], ніби скинув з плечей років двадцять (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 269); Спиратися (спертися) на плече чиє — знаходити в кому-небудь підтримку, допомогу. Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (Олесь Гончар, III, 1959, 189); Старість лягає на плечі кому — хто-небудь старіє. Зрозумів [холостяк], що в нього не буде ні хати, ні сім'ї, бо ж старість лягає на плечі, а років йому ніяк не зупинити (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 106); Увійти (вступити і т. ін.) на плечах чиїх, у кого — увійти, вступити і т. ін. безпосередньо за ким-небудь (ворогом, відступаючими тощо), йдучи по п'ятах. — Пам'ятайте, що треба, що б там не було, на плечах противника ввійти в Крим (Олесь Гончар, II, 1959, 409); Чути (відчувати) крила за плечима див. крило; Як у бога за плечима — те саме, що Як у бога за пазухою (за дверима) (див. бог).

2. Верхня частина руки (або передньої кінцівки тварини) до ліктьового суглоба. Насамперед у них [дітей] розвиваються великі м'язи, наприклад м'язи плеча (Шкільна гігієна, 1954, 74); Задня нога [жаби] складається із стегна, гомілки й ступні, яка закінчується п'ятьма пальцями, а передня — з плеча, передпліччя й кисті з чотирма пальцями (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 86).

3. Частина предмета, розташована під кутом до основної частини. Поїзд.. привітав веселим гудком паровоза підняте плече семафора (Натан Рибак, Час, 1960, 771).

4. Частина важеля від точки опори до точка прикладання сили. Якщо терези зроблені правильно, то праве плече коромисла .. має дорівнювати лівому плечу (Фізика, I, 1957, 21).

5. спец. Ділянка колії (дороги), яка обслуговується приписаними до неї машинами, паровозами і т. ін. Замість двох дільниць, на тяговому плечі Козятин — Миронівка лишилась одна (Радянська Україна, 10.VII 1962, 3).

6. Частина сокири.

7. спец. Верхня частина опуклості горщика. Скіфські горщики зберігають тюльпановидну форму, на плечах мають карбований валик (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 13).

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/shoulder the Free Online Dictionary]===

shoul·der
1. a. The joint connecting the arm with the torso.
b. The part of the human body between the neck and upper arm.

2. a. The joint of a vertebrate animal that connects the forelimb to the trunk.
b. The part of an animal near this joint.
c. The part of a bird's wing between the wrist and the trunk.

3. The area of the back from one shoulder to the other. Often used in the plural.

4. A cut of meat including the joint of the foreleg and adjacent parts.

5. The portion of a garment that covers the shoulder.

6. An angled or sloping part, as:
a. The angle between the face and flank of a bastion in a fortification.
b. The area between the body and neck of a bottle or vase.

7. The area of an item or object that serves as an abutment or surrounds a projection, as:
a. The end surface of a board from which a tenon projects.
b. Printing The flat surface on the body of type that extends beyond the letter or character.

8. The edge or border running on either side of a roadway.

==Медіа==

{{#ev:youtube|xa_FlmtassE}}
{{#ev:youtube|9KwWwUEsNCQ}}

==Ілюстрації==

[[Файл:137.jpg|x150px]]
[[Файл:Leverage.jpg|x150px]]
[[Файл:Sholder.jpg|x150px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пл]]

Плече

2013-12-09T01:53:27Z

Анна Загуменна:

==Словник Грінченка==
'''Плече́, -ча́, '''''м. ''1) Плечо. 2) Въ столбѣ, заканчивающемся типомъ, — часть его по сторонамъ шипа. Уман. и Гайсин. у. 3) Часть топора, также '''сапіни'''. См. '''сокира, сапіна. '''Шух. І. 175, 176. 4) Часть '''маґлівниці'''. Шух. І. 154. 5) Зарѣзка въ спицѣ колеса, вставляемая въ ступку. Вас. 147. 6) Часть кухонной печи. ''А в нашої печі золотії плечі, а срібні одвірки, дайте нам горілки. ''Грин. III. 472. 7) Въ сукновальной толчеѣ: бревно въ валу, подымающее пестъ. Шух. І. 113. 8) Верхняя горизонтальная часть ярма, лежащая на шеѣ вола. Шух. І. 165. Ум. '''Плечико, плічко, плеченько. '''''До стіни оченьками, до дружбоньки плеченьками. ''О. 1862. IV. 18. Ум. '''Плечи́ці употр. '''только во мн. ч. Маркев. 70. Мкр. Н. 10. ''Обстели мені плечиці мої хрещатим барвінком. ''Грин. ІІІ. 496. ''Тут наша дівчинонька ходила, кіскою плечиці укрила. ''Мил. 133.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Pleche Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
1. Частина тулуба від шиї до руки. Як добре плече, так і тупиця січе (Номис, 1864, № 7362); Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать, Та як її на плечі взять: Осика — не полова! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 87); Ти на плече мені схилила свою голівку золоту (Володимир Сосюра, II, 1958, 75); Вузький у плечах; Широкий у плечах;
// Частина одягу, що прикриває тулуб від шиї до руки. Поли крає, а плечі латає (Номис, 1864, № 1545); На їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах (Леся Українка, III, 1952, 227); Пригадую.. сюртук великопанський, Розірваний з плеча і до плеча (Максим Рильський, II, 1960, 67).
Аршин в плечі; Півсажня в плечах — з широкими плечима, широкоплечий. Никола йде, неначе брила, — Сажений зріст, аршин в плечі (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 102); Вбгати голову в плечі див. вбгати; Вбирати (ввібрати) голову в плечі див. вбирати 1; Зводити (звести) плечима див. зводити; Здвигати (здвигувати, здвигнути, рідко здвинути) плечима (плечем) — те саме, що Зводити (звести) плечима (див. зводити). Зимним, надзвичайно здивованим рухом здвигає Маріка плечима, абсолютно не розуміючи, о що чоловікові ходить (Гнат Хоткевич, II, 1965, 418); — Я стою та тільки здвигую плечима (Панас Мирний, I, 1954, 204); — Знаєте, кого поведете? — Оленчук здвигнув плечем: — Бійців, звісно... (Олесь Гончар, II. 1959, 410); Межи плечі [ударити, штовхнути, пхнути, стусонути і т. ін.] кого — (ударити, штовхнути, пхнути, стусонути тощо кого-небудь) по спині, у спину. Цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. Облизався неборака; Та меншого в пузо — Аж загуло!., а той собі Ще меншого туза Межи плечі (Тарас Шевченко, I, 1963, 245); Тимко вивів стару надвір, штовхнув межи плечі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 356); Підпирати (підперти) плечима що — спиратися спиною об що-небудь. Підпираючи плечима хвіртку, вона майстерно лузала насіння (Михайло Стельмах, I, 1962, 327); Убогий франт підпер плечима білу колону (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 411); Під плече [взяти, покласти і т. ін.]; Під плечем [нести, покласти і т. ін.] — під пахву (взяти, покласти тощо); під пахвою (нести, покласти тощо). Зібралися старости, як довг велить, узяли хліб святий під плече,., пішли до Хіврі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 488); Плечима до кого — чого [обертатися, сидіти, стояти і т. ін.] — спиною до кого-небудь (обертатися, сидіти, стояти тощо). [Жінка:] Римлянка я і крові не боюся. (Обертається до нього плечима) (Леся Українка, II, 1951, 521); Цілі години сидить так — плечима до степу, очима до моря, — виглядає сина (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 44); Плечима стелю підпирає хто — дуже високий хто-небудь. Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті.. Плечима стелю підпирає (Тарас Шевченко, II, 1953, 77); Плечі згорбились див. згорбитися; Роздаватися (роздатися) в плечах див. роздаватися.
♦ Брати (взяти, приймати, прийняти і т. ін.) на [свої] плечі що — робити що-небудь предметом своїх турбот, брати на свою відповідальпість. — Вступаю в партію, кажу, значить, беру добровільно на себе додаткові обов'язки перед народом. Беру нову ношу на плечі (Олесь Гончар, III, 1959, 132); — Він усю виборчу справу на свої плечі взяв... (Панас Мирний, IV, 1955, 364); Брати ноги на плечі див. брати; Виносити (винести) на своїх плечах див. виносити; Випростувати (випростати, розпростувати, рідко розпростовувати, розпростати, розправляти, розправити) плечі — набиратися сил, бадьорості; проявляти всі свої сили, здібності. Гноблений, він [народ] випростував плечі і гримів повстаннями Олекси Довбуша і Лук'яна Кобилиці (Максим Рильський, III, 1956, 41); Світ, збуджений жовтневою грозою, розпростав плечі і чоло підвів (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 22); Відчувати плече — мати чиюсь підтримку, допомогу; усвідомлювати свою єдність з ким-небудь. Яке це щастя — відчувати плече товариша в ряду! (Володимир Сосюра, II, 1958, 404); [Дремлюга:] Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 293); Голова на плечах у кого — хто-небудь розумний, тямущий. [Свирид:] У іншого ніби й голова на плечах, а придивишся гарненько... [Пилип:] Побачиш порожнє місце (Марко Кропивницький, II, 1958, 49); Закритися плечима й очима див. закриватися; За плечима бути (мати і т. ін.): а) бути (мати) у минулому. За плечима в нього були бої на Халхін-Голі (Василь Кучер, Голод, 1961, 163); Маючи за плечима кілька десятків років наукової роботи, я продовжую вчитися й тепер (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 17); б) мати щось з минулого (набуте, пережите, прожите і т. ін.). — Ви агроном, за вашими плечима великий досвід (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 6); За плечима бути (стояти і т. ін.): а) бути (стояти) позаду, ззаду. Вона озирнулась на його а усміхом, та як глянула — впустила й шитво з рук — такий він стояв у неї за плечима, як з того світу (Марко Вовчок, I, 1955, 162); бік полишив у себе за плечима Європу, яка ще лежала в руїнах (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 292); б) бути (стояти) зовсім близько (в часі або просторі). Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 134); Закручено руки в ремені, і ноги в колодки забиті, Червона китайка прим'ята, біда за плечима стоїть (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 82); За плечима не носити див. носити; Звалитися на плечі див. звалюватися 1; Звалювати (звалити, покладати, покласти) на плечі чиї — доручати, нав'язувати кому-небудь щось обтяжливе (обов'язки, турботи і т. ін.); З-за плеча (плечей) [ударити, розмахнутися і т. ін.] — сильним, різким рухом зверху вниз (ударити, розмахнутися тощо); навідліг. Зайшов він од полу та з-за плечей як ударив її по голівці сокирою (Марко Вовчок, I, 1955, 162); — Гех, — хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча (Олесь Гончар, III, 1959, 226); З плеча: а) те саме, що З-за плеча. Це — ми, колишня дітвора,., рубали ворога з плеча по завойованих містах... (Володимир Сосюра, I, 1957, 232); Замахнувши з плеча, пустила [дівчина склянку] дзвінко в голову сержанта (Степан Тудор, Народження, 1941, 101); б) не подумавши, зразу; без витримки, поквапно. — Дуже ви нестримана людина. Усе з плеча, усе з плеча (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 166); З плечей (з пліч) упав (звалився і т. ін.) тягар — те саме, що [Наче (неначе, мов і т. ін.)] гора з плечей (з пліч) впала (звалилася і т. ін.) (див. гора). Навік минуло врем'я люте, З плечей упав тягар століть (Максим Рильський, III, 1961, 99); Свирид Яковлевич полегшено зітхнув і мало не посміхнувся: з його плечей звалився великий тягар (Михайло Стельмах, II, 1962, 142); З чужого плеча — не відповідний за розміром, уже ношений ким-небудь іншим про одяг); [Лежати (бути)] на плечах чиїх, у кого — ути на чиїй-небудь відповідальності. На його плечах лежало забезпечення безквартирних житлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 66); [Надія:] У Гордія тиснення від клопоту. На його плечах уся область (Олександр Корнійчук, II, 1955, 287); Ліве плече вперед — команда для повороту праворуч. Воронцов скомандував ліве плече вперед І строєм повів хлопців до кам'яного басейну (Олесь Гончар, III, 1959, 210); Лягати (лягти) на плечі чиї — ставати предметом чиїх-небудь турбот, відповідальності. Експедицію було закінчено, але сила роботи лягла на плечі її учасників (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 403); Мати голову на плечах див. голова; Мати плечі (за собою) — бути під чиїм-небудь захистом, мати чиюсь протекцію. Мошко має всюди плечі. Він богатир (Іван Франко, IV, 1950, 413); Мороз бере з-за плечей див. мороз; Мороз (холод, холодок) пробігає (пробіг, бігає і т. ін.) поза (за) плечима — стає холодно кому-небудь (про неприємне відчуття холоду від несподіваного, сильного переляку, переживання і т. ін.). І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 27); Мурахи бігають (лазять, пробігли і т. ін.) за плечима див. мураха; На плече! — команда підняти гвинтівку і покласти її на плече; [Наче (неначе, мов і т. ін.)] гора з плечей (з пліч) впала (звалилася і т. ін.) див. гора; Не підходити під плече див. підходити; Низати плечима див. низати; Ніби (мов і т. ін.) гору з плечей звалив (звалила і т. ін.) див. звалювати; Ні з плечей, ні з очей — непривабливий на вигляд; непоказний (про людину); Переходити з плечей на плечі див. переходити; Плече в плече; Плече до плеча; Плечем до плеча; Плече з плечем; Плечем повз плече: а) поруч, близько один до одного. Навколо царських палат тісно, плече в плече, завмерли стрільці (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 280); Вони йдуть повільно, плече до плеча (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 14); Ми просувалися плечем до плеча (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 356); Не дивлячись на те, що всі збились укупу, ходили одно біля одного, плече з плечем, а проте кожний вишукував товариша по своєму пір'ю (Панас Мирний, III, 1954, 258); Сомкова старшина бачить, Що лихо, скупилась тісно, плечем повз плече, да назад до намету (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 169); б) дружно, одностайно, в тісному єднанні. Прийдесь [доведеться] за правду твердо стати Хлоп в хлопа і плече в плече (Іван Франко, X, 1954, 79); Україна почула слова, Щоб стали народи плечем до плеча.. То Партії голос, то клич Ілліча (Максим Рильський, III, 1961, 237); Плече підставляти кому — подавати допомогу, підтримку; допомагати, підтримувати кого-небудь. — Він же не баба, щоб плакати, у нього своя натура.. А такому чоловікові треба плече підставляти (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 339); Плече у плече — те саме, що Один в один (див. один). Зібралися хлопці: лице у лице, плече у плече, дужі, відважні та гарні (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 154); Поки голова на плечах у кого — поки живий хто-небудь. — Щоб же я на страшний суд не встав, коли ти до неї [дівчини] доторкнешся, поки в мене голова на плечах! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 106); Помірятися з плечем чиїм; Порівняти плеча з ким — те саме, що Помірятися силою (силами) (див. помірятися). — Нехай хоть стане він Бовою, Не наляка мене собою, Поміряю-сь з його плечем (Іван Котляревський, I, 1952, 278); — Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, 3 Енеєм порівня плеча (Іван Котляревський, I, 1952, 276); По плечах полізла мурашня див. мурашня; Праве плече вперед — команда для повороту ліворуч; Скидати (скинути) з плечей (пліч) що — звільнятися від чого-небудь, позбуватися чогось небажаного, неприємного і т. ін. Певно, довго гнобила бідність його [селянина] рід. Цілі століття злигоднів викарбували на ньому свої сліди. Як важко було йому скидати а плечей цей тягар (Олександр Довженко, I, 1958, 55); Здавалося [Дорощукові], ніби скинув з плечей років двадцять (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 269); Спиратися (спертися) на плече чиє — знаходити в кому-небудь підтримку, допомогу. Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (Олесь Гончар, III, 1959, 189); Старість лягає на плечі кому — хто-небудь старіє. Зрозумів [холостяк], що в нього не буде ні хати, ні сім'ї, бо ж старість лягає на плечі, а років йому ніяк не зупинити (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 106); Увійти (вступити і т. ін.) на плечах чиїх, у кого — увійти, вступити і т. ін. безпосередньо за ким-небудь (ворогом, відступаючими тощо), йдучи по п'ятах. — Пам'ятайте, що треба, що б там не було, на плечах противника ввійти в Крим (Олесь Гончар, II, 1959, 409); Чути (відчувати) крила за плечима див. крило; Як у бога за плечима — те саме, що Як у бога за пазухою (за дверима) (див. бог).

2. Верхня частина руки (або передньої кінцівки тварини) до ліктьового суглоба. Насамперед у них [дітей] розвиваються великі м'язи, наприклад м'язи плеча (Шкільна гігієна, 1954, 74); Задня нога [жаби] складається із стегна, гомілки й ступні, яка закінчується п'ятьма пальцями, а передня — з плеча, передпліччя й кисті з чотирма пальцями (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 86).

3. Частина предмета, розташована під кутом до основної частини. Поїзд.. привітав веселим гудком паровоза підняте плече семафора (Натан Рибак, Час, 1960, 771).

4. Частина важеля від точки опори до точка прикладання сили. Якщо терези зроблені правильно, то праве плече коромисла .. має дорівнювати лівому плечу (Фізика, I, 1957, 21).

5. спец. Ділянка колії (дороги), яка обслуговується приписаними до неї машинами, паровозами і т. ін. Замість двох дільниць, на тяговому плечі Козятин — Миронівка лишилась одна (Радянська Україна, 10.VII 1962, 3).

6. Частина сокири.

7. спец. Верхня частина опуклості горщика. Скіфські горщики зберігають тюльпановидну форму, на плечах мають карбований валик (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 13).

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/shoulder the Free Online Dictionary]===

shoul·der
1. a. The joint connecting the arm with the torso.
b. The part of the human body between the neck and upper arm.

2. a. The joint of a vertebrate animal that connects the forelimb to the trunk.
b. The part of an animal near this joint.
c. The part of a bird's wing between the wrist and the trunk.

3. The area of the back from one shoulder to the other. Often used in the plural.

4. A cut of meat including the joint of the foreleg and adjacent parts.

5. The portion of a garment that covers the shoulder.

6. An angled or sloping part, as:
a. The angle between the face and flank of a bastion in a fortification.
b. The area between the body and neck of a bottle or vase.

7. The area of an item or object that serves as an abutment or surrounds a projection, as:
a. The end surface of a board from which a tenon projects.
b. Printing The flat surface on the body of type that extends beyond the letter or character.

8. The edge or border running on either side of a roadway.

==Медіа==

{{#ev:youtube|xa_FlmtassE}}
{{#ev:youtube|9KwWwUEsNCQ}}

==Ілюстрації==

[[Файл:137.jpg|x150px]]
[[Файл:1320324899_1210598302.jpg|x150px]]
[[Файл:Speed01.jpg|x150px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пл]]

Файл:Leverage.jpg

2013-12-09T01:52:19Z

Анна Загуменна:

Файл:Sholder.jpg

2013-12-09T01:51:59Z

Анна Загуменна:

Файл:137.jpg

2013-12-09T01:51:40Z

Анна Загуменна:

Швидкість

2013-12-09T01:42:13Z

Анна Загуменна: /* Цікаві факти про швидкість */

==Словник Грінченка==
'''Швидкість, -кости, '''''ж. ''Скорость, быстрота. ''Можна виміряти швидкість світу. ''

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/prychal Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось; бистрота. Кінь наче розумів, що вершникове життя залежить від його швидкості (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 388); Поїзд набирав швидкість. Вагон гуркотів уже так, що ми один одного не чули (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 107); Почали готуватись до запливу на швидкість (Олесь Донченко, VI, 1957, 89); Лісові насадження зменшують швидкість вітру і регулюють поверхневий стік води, що ослаблює шкідливий вплив суховіїв, запобігає вітровій і водній ерозіям ґрунтів (Хлібороб України, 11, 1967, 6); Назва «прискорювач» говорить сама за себе. Ясно, що це прилад для збільшення швидкості атомних частинок — електронів, протонів, ядер чи іонів легких елементів (Наука і життя, 5, 1960, 11);
// також із сл. жахливий, неймовірний, шалений, блискавичний і т. ін. Надзвичайна стрімкість руху. Поїзд мчить з уклону з жахливою швидкістю (Олександр Довженко, I, 1958, 40); Раптом небо пронизливо засвистіло. Свист з неймовірною швидкістю наближався, летів, як здавалось Чернишеві, прямо на нього (Олесь Гончар, III, 1959, 42); Що вони [вовки] не будуть та й не можуть нападати на автомашини на такій шаленій швидкості, це Захар розумів (Іван Ле, Право... 1957, 249); Просто на мене з блискавичною швидкістю котився білий високий вал (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 19);
// Дуже короткий час поширення (перев. думок, чуток і т. ін.). Мабуть, ніде доцільна думка, свіжа ініціатива не поширюється з такою блискавичною швидкістю, як на фронті (Олесь Гончар, III, 1959, 224); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 128).

2. чого і без додатка. Темп якоїсь дії, процесу тощо. Чохов розстебнув на ньому гімнастьорку, налив на груди води. Вона сохла з швидкістю спирту (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 320);
// Прискорений темп чого-небудь. Чорні очі князя спалахували захопленням, коли він помічав вправність і швидкість маневрування якогось з французьких полків (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 294); Основне, що вимагається при післяжнивних посівах, це швидкість проведення всіх посівних робіт (Колгоспник України, 6, 1957, 34);
// Поспішність, квапливість. [Аркадій:] Він, Лідо, встиг подати товаришу Бересту свої зауваження до твого проекту.. Як тобі подобається така похапливість, швидкість! (Олександр Корнійчук, I, 1955, 100); З гарячковою швидкістю вийняв він з кишені маленьку книжечку, де записані потрібні йому статистичні дані про Примор'я (Олександр Довженко, I, 1958, 103); Слухає, слухає [Марусяк]... з хоробливою швидкістю розкладає звук на його складники, підшукує причини. Потім з подвоєною обережністю просунеться ще трохи вперед... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 245);
// Бурхливе, інтенсивне зростання, збільшення, посилення чого-небудь. І після 61-го року розвиток капіталізму в Росії пішов з такою швидкістю, що за кілька десятиріч відбувалися перетворення, які зайняли в деяких старих країнах Європи цілі століття (Ленін, 20, 1971, 164); Звістка про падіння Перекопу приголомшила весь світ.. Події після цього розвиватимуться з навальною швидкістю (Олесь Гончар, II, 1959, 438).

3. Величина тягової сили машин, механізмів (автомобіля, мотоцикла, верстата і т. ін.), що залежить від способу зчеплення шестерень. Газик, набравши швидкість, помчав їх в роздолля степів золотих (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 296); Вони [танки] мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг, залишаючи позад себе білі смерчі снігової пороші (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 500); Водій зменшив швидкість (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 174); Бутаков наказав перейти на середню швидкість (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 265); Комбайнове збирання картоплі звичайно провадять на другій швидкості (Колгоспник України, 9, 1956, 40); До вибору робочих швидкостей агрегатів передові механізатори підходять обґрунтовано, враховуючи вид роботи, стан рослин, ґрунту та його поверхні, рельєф місцевості (Радянська Україна, 3.II 1962, 3). Включати (включити) швидкість (швидкості) — вводити в дію механізм, який регулює темп руху машини. Він мовчки включає швидкості, ми від'їжджаємо від готелю (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 155); Натискати (натиснути) на швидкість, розм. — збільшувати спеціальним пристроєм частоту дії, рух механізму (перев. автомобіля). Шофер не відповів. Відгорнув з-над очей чорного циганського, аж страшнуватого чуба і натиснув на швидкість (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 5).

4. мех. Характеристика руху, що визначається відношенням пройденого тілом або точкою шляху до відповідного проміжку часу. Швидкість витікання всякої рідини з отвору у відкритій посудині безпосередньо залежить від висоти стовпа рідини над отвором (Яків Перельман, Цікава фізика, 1950, 113); Технічна швидкість — це середня швидкість автомобіля за час у русі.. Ця швидкість визначається діленням кількості пройдених кілометрів на час у русі в годинах (Підр. шофера.., 1960, 310); Підвищення швидкості руху сівалок до 8 кілометрів на годину при нормальній передпосівній підготовці ґрунту не впливає на якість сівби і врожай зернових культур (Радянська Україна, 3.III 1961, 2).
▲ Космічна швидкість — кожна з трьох характеристик руху штучних супутників чи планет. Саме складені ракети дали можливість досягти першої космічної швидкості і запустити штучці супутники Землі (Наука і життя, 8, 1958, 17); «Лунник-1» — перший в історії людства літальний апарат, котрий не тільки досяг, а й перевищив другу космічну швидкість (11,2 км/сек) (Наука і життя, 11, 1967, 17); Крейсерська швидкість див. крейсерський; Лінійна швидкість див. лінійний; Надзвукова швидкість — темп руху, який перевищує ступінь поширення звуку. Льотчик на мить перестає бути льотчиком, і нема за ним.. ні шалених надзвукових швидкостей, нема ні команд, ні тривог, ні небезпек, а є тільки затишок і насолода віднайденого щасливого дитячого світу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 9); Початкова швидкість — бистрота руху снаряда чи кулі біля дульного зрізу; Теплова швидкість — бистрота, з якою утворюється або передається тепло. Випромінювання планет має теплову природу. Електрони, які рухаються в більш-менш нагрітому середовищі — атмосфері планети, мають теплові швидкості (Наука і життя, 8, 1962, 49); Швидкість звуку — ступінь поширення звуку за одиницю часу (в повітряному середовищі — близько 350 м/сек). Наш час — час зростаючих швидкостей. Ще недавно польоти з швидкістю звуку здавались далекою мрією, а зараз ця швидкість перевищена у кілька раз (Наука і життя, 9, 1962, 42); Швидкість світла — бистрота поширення електромагнітних коливань і світла (близько 300 000 км/сек). Як відомо, швидкість поширення електромагнітних хвиль у вільному просторі дорівнює швидкості світла (Наука і життя, 4, 1963, 16).

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/speed the Free Online Dictionary]===

'''speed (spd)'''
''n.''
1. Physics The rate or a measure of the rate of motion, especially:
a. Distance traveled divided by the time of travel.
b. The limit of this quotient as the time of travel becomes vanishingly small; the first derivative of distance with respect to
time.
c. The magnitude of a velocity.

2. Swiftness of action.

3. a. The act of moving rapidly.
b. The state of being in rapid motion; rapidity.

4. A transmission gear or set of gears in a motor vehicle.

5. a. A numerical expression of the sensitivity of a photographic film, plate, or paper to light.
b. The capacity of a lens to accumulate light at an appropriate aperture.
c. The length of time required or permitted for a camera shutter to open and admit light.

==Медіа==

{{#ev:youtube|0rJ1IBwFCXQ}}
{{#ev:youtube|9agX_h8USIQ}}

==Ілюстрації==

[[Файл:329.jpg|x150px]]
[[Файл:1320324899_1210598302.jpg|x150px]]
[[Файл:Speed01.jpg|x150px]]

==Цікаві факти==
===[http://nashamama.com/odyagtamoda/2359top-8-cikavih-faktiv-pro-malenku-chornu-suknyu.html Цікаві факти про швидкість]===

• Швидкість стрижів, голубів і куликів може досягати 300 км/год.

• Швидкість чайок досягає 160 км/год.

• Початкова швидкість польоту пробки від шампанського - до 14 м/с, висота польоту - до 12 метрів.

• При кип'ятінні води її молекули рухаються зі швидкістю 650 м/с.

• Нервові імпульси в людському тілі переміщується зі швидкістю приблизно 90 м/с.

• Сама повільна швидкість у спорті була зареєстрована 12 серпня 1889 року - 1,35 км/год. Цим видом спорту було перетягування
каната.

• Наступної миті після удару по м'ячу для гольфу його швидкість миттєво розвивається до 270 км/год.

• Коли літак розвиває швидкість 1000 км/год, то його довжина збільшується на один сантиметр відносно довжини його спокою.

==Див. також==
===[http://onlinenews.rv.ua/navchannya/yaka-shvydkist-svitla/ Яка швидкість світла?]===
===[http://u-news.org.ua/7847-dobrka-ckavih-faktv-pro-shvidkst-foto.html Добірка цікавих фактів про швидкість]===
===[http://pustunchik.ua/ua/interesting/aroundtheworld/Rekordni-shvydkosti Рекордні швидкості]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Шв]]

Швидкість

2013-12-09T01:41:20Z

Анна Загуменна:

==Словник Грінченка==
'''Швидкість, -кости, '''''ж. ''Скорость, быстрота. ''Можна виміряти швидкість світу. ''

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/prychal Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось; бистрота. Кінь наче розумів, що вершникове життя залежить від його швидкості (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 388); Поїзд набирав швидкість. Вагон гуркотів уже так, що ми один одного не чули (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 107); Почали готуватись до запливу на швидкість (Олесь Донченко, VI, 1957, 89); Лісові насадження зменшують швидкість вітру і регулюють поверхневий стік води, що ослаблює шкідливий вплив суховіїв, запобігає вітровій і водній ерозіям ґрунтів (Хлібороб України, 11, 1967, 6); Назва «прискорювач» говорить сама за себе. Ясно, що це прилад для збільшення швидкості атомних частинок — електронів, протонів, ядер чи іонів легких елементів (Наука і життя, 5, 1960, 11);
// також із сл. жахливий, неймовірний, шалений, блискавичний і т. ін. Надзвичайна стрімкість руху. Поїзд мчить з уклону з жахливою швидкістю (Олександр Довженко, I, 1958, 40); Раптом небо пронизливо засвистіло. Свист з неймовірною швидкістю наближався, летів, як здавалось Чернишеві, прямо на нього (Олесь Гончар, III, 1959, 42); Що вони [вовки] не будуть та й не можуть нападати на автомашини на такій шаленій швидкості, це Захар розумів (Іван Ле, Право... 1957, 249); Просто на мене з блискавичною швидкістю котився білий високий вал (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 19);
// Дуже короткий час поширення (перев. думок, чуток і т. ін.). Мабуть, ніде доцільна думка, свіжа ініціатива не поширюється з такою блискавичною швидкістю, як на фронті (Олесь Гончар, III, 1959, 224); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 128).

2. чого і без додатка. Темп якоїсь дії, процесу тощо. Чохов розстебнув на ньому гімнастьорку, налив на груди води. Вона сохла з швидкістю спирту (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 320);
// Прискорений темп чого-небудь. Чорні очі князя спалахували захопленням, коли він помічав вправність і швидкість маневрування якогось з французьких полків (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 294); Основне, що вимагається при післяжнивних посівах, це швидкість проведення всіх посівних робіт (Колгоспник України, 6, 1957, 34);
// Поспішність, квапливість. [Аркадій:] Він, Лідо, встиг подати товаришу Бересту свої зауваження до твого проекту.. Як тобі подобається така похапливість, швидкість! (Олександр Корнійчук, I, 1955, 100); З гарячковою швидкістю вийняв він з кишені маленьку книжечку, де записані потрібні йому статистичні дані про Примор'я (Олександр Довженко, I, 1958, 103); Слухає, слухає [Марусяк]... з хоробливою швидкістю розкладає звук на його складники, підшукує причини. Потім з подвоєною обережністю просунеться ще трохи вперед... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 245);
// Бурхливе, інтенсивне зростання, збільшення, посилення чого-небудь. І після 61-го року розвиток капіталізму в Росії пішов з такою швидкістю, що за кілька десятиріч відбувалися перетворення, які зайняли в деяких старих країнах Європи цілі століття (Ленін, 20, 1971, 164); Звістка про падіння Перекопу приголомшила весь світ.. Події після цього розвиватимуться з навальною швидкістю (Олесь Гончар, II, 1959, 438).

3. Величина тягової сили машин, механізмів (автомобіля, мотоцикла, верстата і т. ін.), що залежить від способу зчеплення шестерень. Газик, набравши швидкість, помчав їх в роздолля степів золотих (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 296); Вони [танки] мчали на повній швидкості, розкидаючи гусеницями сніг, залишаючи позад себе білі смерчі снігової пороші (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 500); Водій зменшив швидкість (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 174); Бутаков наказав перейти на середню швидкість (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 265); Комбайнове збирання картоплі звичайно провадять на другій швидкості (Колгоспник України, 9, 1956, 40); До вибору робочих швидкостей агрегатів передові механізатори підходять обґрунтовано, враховуючи вид роботи, стан рослин, ґрунту та його поверхні, рельєф місцевості (Радянська Україна, 3.II 1962, 3). Включати (включити) швидкість (швидкості) — вводити в дію механізм, який регулює темп руху машини. Він мовчки включає швидкості, ми від'їжджаємо від готелю (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 155); Натискати (натиснути) на швидкість, розм. — збільшувати спеціальним пристроєм частоту дії, рух механізму (перев. автомобіля). Шофер не відповів. Відгорнув з-над очей чорного циганського, аж страшнуватого чуба і натиснув на швидкість (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 5).

4. мех. Характеристика руху, що визначається відношенням пройденого тілом або точкою шляху до відповідного проміжку часу. Швидкість витікання всякої рідини з отвору у відкритій посудині безпосередньо залежить від висоти стовпа рідини над отвором (Яків Перельман, Цікава фізика, 1950, 113); Технічна швидкість — це середня швидкість автомобіля за час у русі.. Ця швидкість визначається діленням кількості пройдених кілометрів на час у русі в годинах (Підр. шофера.., 1960, 310); Підвищення швидкості руху сівалок до 8 кілометрів на годину при нормальній передпосівній підготовці ґрунту не впливає на якість сівби і врожай зернових культур (Радянська Україна, 3.III 1961, 2).
▲ Космічна швидкість — кожна з трьох характеристик руху штучних супутників чи планет. Саме складені ракети дали можливість досягти першої космічної швидкості і запустити штучці супутники Землі (Наука і життя, 8, 1958, 17); «Лунник-1» — перший в історії людства літальний апарат, котрий не тільки досяг, а й перевищив другу космічну швидкість (11,2 км/сек) (Наука і життя, 11, 1967, 17); Крейсерська швидкість див. крейсерський; Лінійна швидкість див. лінійний; Надзвукова швидкість — темп руху, який перевищує ступінь поширення звуку. Льотчик на мить перестає бути льотчиком, і нема за ним.. ні шалених надзвукових швидкостей, нема ні команд, ні тривог, ні небезпек, а є тільки затишок і насолода віднайденого щасливого дитячого світу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 9); Початкова швидкість — бистрота руху снаряда чи кулі біля дульного зрізу; Теплова швидкість — бистрота, з якою утворюється або передається тепло. Випромінювання планет має теплову природу. Електрони, які рухаються в більш-менш нагрітому середовищі — атмосфері планети, мають теплові швидкості (Наука і життя, 8, 1962, 49); Швидкість звуку — ступінь поширення звуку за одиницю часу (в повітряному середовищі — близько 350 м/сек). Наш час — час зростаючих швидкостей. Ще недавно польоти з швидкістю звуку здавались далекою мрією, а зараз ця швидкість перевищена у кілька раз (Наука і життя, 9, 1962, 42); Швидкість світла — бистрота поширення електромагнітних коливань і світла (близько 300 000 км/сек). Як відомо, швидкість поширення електромагнітних хвиль у вільному просторі дорівнює швидкості світла (Наука і життя, 4, 1963, 16).

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/speed the Free Online Dictionary]===

'''speed (spd)'''
''n.''
1. Physics The rate or a measure of the rate of motion, especially:
a. Distance traveled divided by the time of travel.
b. The limit of this quotient as the time of travel becomes vanishingly small; the first derivative of distance with respect to
time.
c. The magnitude of a velocity.

2. Swiftness of action.

3. a. The act of moving rapidly.
b. The state of being in rapid motion; rapidity.

4. A transmission gear or set of gears in a motor vehicle.

5. a. A numerical expression of the sensitivity of a photographic film, plate, or paper to light.
b. The capacity of a lens to accumulate light at an appropriate aperture.
c. The length of time required or permitted for a camera shutter to open and admit light.

==Медіа==

{{#ev:youtube|0rJ1IBwFCXQ}}
{{#ev:youtube|9agX_h8USIQ}}

==Ілюстрації==

[[Файл:329.jpg|x150px]]
[[Файл:1320324899_1210598302.jpg|x150px]]
[[Файл:Speed01.jpg|x150px]]

==Цікаві факти==
===[http://nashamama.com/odyagtamoda/2359top-8-cikavih-faktiv-pro-malenku-chornu-suknyu.html Цікаві факти про швидкість]===

•Швидкість стрижів, голубів і куликів може досягати 300 км/год.

•Швидкість чайок досягає 160 км/год.

•Початкова швидкість польоту пробки від шампанського - до 14 м/с, висота польоту - до 12 метрів.

•При кип'ятінні води її молекули рухаються зі швидкістю 650 м/с.

•Нервові імпульси в людському тілі переміщується зі швидкістю приблизно 90 м/с.

•Сама повільна швидкість у спорті була зареєстрована 12 серпня 1889 року - 1,35 км/год. Цим видом спорту було перетягування
каната. Наступної миті після удару по м'ячу для гольфу його швидкість миттєво розвивається до 270 км/год.

•Коли літак розвиває швидкість 1000 км/год, то його довжина збільшується на один сантиметр відносно довжини його спокою.

==Див. також==
===[http://onlinenews.rv.ua/navchannya/yaka-shvydkist-svitla/ Яка швидкість світла?]===
===[http://u-news.org.ua/7847-dobrka-ckavih-faktv-pro-shvidkst-foto.html Добірка цікавих фактів про швидкість]===
===[http://pustunchik.ua/ua/interesting/aroundtheworld/Rekordni-shvydkosti Рекордні швидкості]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Шв]]

Файл:Speed01.jpg

2013-12-09T01:34:48Z

Анна Загуменна:

Файл:1320324899 1210598302.jpg

2013-12-09T01:34:35Z

Анна Загуменна:

Файл:329.jpg

2013-12-09T01:34:10Z

Анна Загуменна:

Пряжа

2013-12-09T01:24:45Z

Анна Загуменна:

==Словник Грінченка==

'''Пря́жа, -жі, '''''ж. ''Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. ''Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону». ''Чуб. V. 175.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Prjazha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Довга тонка нитка із зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні. Веліла мені мати Тонку пряжу прясти (Павло Чубинський, V, 1874, 175); Ось там приперта до лавиці куделя, веретено пряде, крутиться, клубок з пряжею звивається (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 170); До сусідів збиралися молодиці на посиденьки, пряли пряжу,., співали сумних, як зимовий вітер, пісень (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 23); * Образно. Спомин — се нитка, добута з пряжі думок золотої (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 280); * У порівняннях. Мариня знову розсілася на тапчані, розпустила коси, і вже не чесала — тріпала ними, як пряжею (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 341);

// Скручені, зсукані нитки, що використовуються для виробництва тканин. Чим вільніше зсукана пряжа, тим вона м'якша, а річ, виготовлена з неї, тепліша (В'язання крючком, 1957, 32); До 60-х років [XIX ст.] ґрунт рушників та скатертин ткався винятково з місцевої лляної пряжі (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 45); Новий на фабриці цех синтетичних виробів з синтетичної чесальної стрічки налагоджував виробництво синтетичної пряжі — об'ємної пухнастої капронової нитки. В'язальний цех готував з тієї нитки синтетичне шерстяне полотно (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 246).

2. Те саме, що прядіння 1. — Прочитай, сину, що-небудь вголос, — відірветься мати од пряжі (Михайло Стельмах, II, 1962, 327).

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/yarn the Free Online Dictionary]===

1. A continuous strand of twisted threads of natural or synthetic material, such as wool or nylon, used in weaving or knitting.

2. Informal A long, often elaborate narrative of real or fictitious adventures; an entertaining tale.
intr.v. yarned, yarn·ing, yarns Informal

To tell an entertaining tale or series of tales.

==Ілюстрації==

[[Файл:Garn-i-kasse.jpg|x140px]]
[[Файл:Kntting1.jpg|x140px]]
[[Файл:Sock-yarn-pics-023.jpg|x140px]]
[[Файл:Wool-yarn.jpg|x140px]]
[[Файл:Wool-yarn6.jpg|x140px]]

==Див. також==
===[http://world-and-man.ru/page/jaki-buvajut-vidi-prjazhi Які бувають види пряжі]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пр]]

Файл:Wool-yarn6.jpg

2013-12-09T01:20:42Z

Анна Загуменна:

Файл:Wool-yarn.jpg

2013-12-09T01:20:25Z

Анна Загуменна:

Файл:Sock-yarn-pics-023.jpg

2013-12-09T01:19:05Z

Анна Загуменна:

Файл:Kntting1.jpg

2013-12-09T01:18:47Z

Анна Загуменна:

Файл:Garn-i-kasse.jpg

2013-12-09T01:18:34Z

Анна Загуменна:

Прут

2013-12-09T01:07:32Z

Анна Загуменна: /* Мультфільм "Ореховый прутик" */

==Словник Грінченка==
'''Прут, -та, '''''м. ''Хлыстъ, прутъ, розга. Грин. III. 657. ''Бог не карав прутом. ''Ном. № 53. ''Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. ''Чуб. V. 630. ''Зелізний прут. ''Грин. III. 657. Ум. '''Прутик, пруточок, прутчик. '''''Прутчик... зламав. ''Млак. 103.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Prut Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Тонка гнучка гілка без листя. Вирізав прут, а самого ним б'ють (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 291); Дівки на прутах роз'їжджали, Ціпками хлопців муштровали [муштрували] (Іван Котляревський, I, 1952, 190); Незнайомець не відповів, продовжуючи цьвохкати прутом (Олесь Донченко, V, 1957, 21); — Що це таке?.. — питає бувало Чапей школяра, тикаючи черешневим прутом у малюнок (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 10); * Образно. Крізь шпарку кухонних дверей, коли б не прокинулась [Павлина] серед ночі, пробивався прут світла (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 338); * У порівняннях. [Запава:] Се сон був, та такий страшний, Що серце похололо, вся душа, Мов прут сухий, розломана [розламана] надвоє (Іван Франко, IX, 1952, 258);
// Довга тонка гілка, якою женуть худобу; хворостина. Николаїха передала Дзельманові прут, яким пригнала воли (Марко Черемшина, Тв., 1960, 149); Олянка веде корову з телям, а Серьожка допомагає їй — теля прутом підгонить (Андрій Головко, Літа.., 1956, 14);
// Тонка лозина, призначена для тілесного покарання; різка. Ой, не бий мене, моя матінко, Та березовим прутом (Українські народні ліричні пісні, 1958, 367); Далі кинувся [Шакула],.. виніс за ковнір Андрійка на подвір'я, поклав його і, взявши кілька прутів, що лежали коло нього, почав бити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 444); — Я матері скажу, вона з тебе панські іграшки прутом виб'є! (Леся Українка, III, 1952, 644);
// Стебло, тонка гілка дуже гнучкої рослини. Прут тритичинкової лози за рік сягає 2,5 метра (Радянська Україна, 29.III 1968, 4).

2. Тонкий, довгий металевий стрижень. З ляку бігає миша по мишоловці, — ганяє своїми тонкими ніжками по дерев'яній долівці; учепиться зубами в залізний прут, — гризь! (Панас Мирний, I, 1954, 355); Неподалік селяни присиваських сіл вже розбирали укріплення валу на паливо.. — На совість потрудились інженери Антанти, — промовив Килигей, з силою відгинаючи вбік оголений сталевий прут, що заважав їм пройти (Олесь Гончар, II, 1959, 442);
// Такий стрижень, що є деталлю, складовою частиною якого-небудь механізму, пристрою. До передньої частини внутрішнього башмака [косарки] прикріплено прут, який відхиляє зрізану траву і запобігає забиванню башмака (Механізація і електрифікація.., 1953, 136); Основу конструкцій минулого.. становили прути (Наука і життя, 5, 1960, 45); Щоб регулювати підіймання мотовила [жатки] із збільшеним діаметром, в механізмі регулювання встановлюють укорочений стяжний прут (Колгоспник України, 7, 1957, 19).

3. діал. Міра земельної площі, що дорівнює приблизно гектару; вузький шматок поля. Покинула [батька], бо мусила, бо дома тісно, у батька ще дві дівки.. Всего [всього] маєтку — два прути поля та й тота хатчина (Іван Франко, I, 1955, 85).

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/twig the Free Online Dictionary]===

1. A young shoot representing the current season's growth of a woody plant.

2. Any small, leafless branch of a woody plant.

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/Прут Википедия]===

Прут — очищенная от листьев тонкая ветка дерева.

Прут — кусок металлической проволоки; длинномерный металлический полуфабрикат полученный при помощи прокатки или прессования. У прута круглое или профильное сечение. Используется в производстве как заготовка для изготовления деталей при помощи обработки резанием или методами пластической деформации.

==Ілюстрації==

[[Файл:18709645.jpg|x150px]]
[[Файл:I_008.jpg|x150px]]
[[Файл:P1090791.JPG|x150px]]

==Цікаві факти==
===[http://ru.wikipedia.org/wiki/Ореховый_прутик Мультфільм "Ореховый прутик"]===

«Горіховий прутик» - мальований мультфільм 1955 р., виконаний за мотивами казки румунського письменника Келін Груя.

[[Файл:Muzon.org_orehovii_prutik.jpg|міні|ліворуч]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пр]]

Прут

2013-12-09T01:06:40Z

Анна Загуменна:

==Словник Грінченка==
'''Прут, -та, '''''м. ''Хлыстъ, прутъ, розга. Грин. III. 657. ''Бог не карав прутом. ''Ном. № 53. ''Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. ''Чуб. V. 630. ''Зелізний прут. ''Грин. III. 657. Ум. '''Прутик, пруточок, прутчик. '''''Прутчик... зламав. ''Млак. 103.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Prut Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Тонка гнучка гілка без листя. Вирізав прут, а самого ним б'ють (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 291); Дівки на прутах роз'їжджали, Ціпками хлопців муштровали [муштрували] (Іван Котляревський, I, 1952, 190); Незнайомець не відповів, продовжуючи цьвохкати прутом (Олесь Донченко, V, 1957, 21); — Що це таке?.. — питає бувало Чапей школяра, тикаючи черешневим прутом у малюнок (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 10); * Образно. Крізь шпарку кухонних дверей, коли б не прокинулась [Павлина] серед ночі, пробивався прут світла (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 338); * У порівняннях. [Запава:] Се сон був, та такий страшний, Що серце похололо, вся душа, Мов прут сухий, розломана [розламана] надвоє (Іван Франко, IX, 1952, 258);
// Довга тонка гілка, якою женуть худобу; хворостина. Николаїха передала Дзельманові прут, яким пригнала воли (Марко Черемшина, Тв., 1960, 149); Олянка веде корову з телям, а Серьожка допомагає їй — теля прутом підгонить (Андрій Головко, Літа.., 1956, 14);
// Тонка лозина, призначена для тілесного покарання; різка. Ой, не бий мене, моя матінко, Та березовим прутом (Українські народні ліричні пісні, 1958, 367); Далі кинувся [Шакула],.. виніс за ковнір Андрійка на подвір'я, поклав його і, взявши кілька прутів, що лежали коло нього, почав бити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 444); — Я матері скажу, вона з тебе панські іграшки прутом виб'є! (Леся Українка, III, 1952, 644);
// Стебло, тонка гілка дуже гнучкої рослини. Прут тритичинкової лози за рік сягає 2,5 метра (Радянська Україна, 29.III 1968, 4).

2. Тонкий, довгий металевий стрижень. З ляку бігає миша по мишоловці, — ганяє своїми тонкими ніжками по дерев'яній долівці; учепиться зубами в залізний прут, — гризь! (Панас Мирний, I, 1954, 355); Неподалік селяни присиваських сіл вже розбирали укріплення валу на паливо.. — На совість потрудились інженери Антанти, — промовив Килигей, з силою відгинаючи вбік оголений сталевий прут, що заважав їм пройти (Олесь Гончар, II, 1959, 442);
// Такий стрижень, що є деталлю, складовою частиною якого-небудь механізму, пристрою. До передньої частини внутрішнього башмака [косарки] прикріплено прут, який відхиляє зрізану траву і запобігає забиванню башмака (Механізація і електрифікація.., 1953, 136); Основу конструкцій минулого.. становили прути (Наука і життя, 5, 1960, 45); Щоб регулювати підіймання мотовила [жатки] із збільшеним діаметром, в механізмі регулювання встановлюють укорочений стяжний прут (Колгоспник України, 7, 1957, 19).

3. діал. Міра земельної площі, що дорівнює приблизно гектару; вузький шматок поля. Покинула [батька], бо мусила, бо дома тісно, у батька ще дві дівки.. Всего [всього] маєтку — два прути поля та й тота хатчина (Іван Франко, I, 1955, 85).

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/twig the Free Online Dictionary]===

1. A young shoot representing the current season's growth of a woody plant.

2. Any small, leafless branch of a woody plant.

===[http://ru.wikipedia.org/wiki/Прут Википедия]===

Прут — очищенная от листьев тонкая ветка дерева.

Прут — кусок металлической проволоки; длинномерный металлический полуфабрикат полученный при помощи прокатки или прессования. У прута круглое или профильное сечение. Используется в производстве как заготовка для изготовления деталей при помощи обработки резанием или методами пластической деформации.

==Ілюстрації==

[[Файл:18709645.jpg|x150px]]
[[Файл:I_008.jpg|x150px]]
[[Файл:P1090791.JPG|x150px]]

==Цікаві факти==
===[http://ru.wikipedia.org/wiki/Ореховый_прутик Мультфільм "Ореховый прутик"]===

«Горіховий прутик» - мальований мультфільм 1955 р., виконаний за мотивами казки румунського письменника Келін Груя.

[[Файл:Muzon.org_orehovii_prutik.jpg|міні|праворуч|"Небесний причал"]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пр]]

Файл:Muzon.org orehovii prutik.jpg

2013-12-09T01:03:14Z

Анна Загуменна:

Файл:P1090791.JPG

2013-12-09T01:02:46Z

Анна Загуменна:

Файл:I 008.jpg

2013-12-09T01:02:26Z

Анна Загуменна:

Файл:18709645.jpg

2013-12-09T01:02:12Z

Анна Загуменна:

Файл:Procent.jpg

2013-12-09T00:50:31Z

Анна Загуменна:

Процент

2013-12-09T00:49:57Z

Анна Загуменна:

==Словник Грінченка==
'''Проце́нт, -ту, '''''м. ''Процентъ. Гн. І. 109. ''Ніхто не прийде править проценту. ''Рудч. Ск. II. 26.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Procent Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю (позначається знаком %);
// Кількість кого-, чого-небудь, що вимірюється у сотих частках чогось, прийнятого за одиницю. Вступні внески беруться при вступі в кандидати в члени партії у розмірі двох процентів місячного заробітку (Статут КПРС, 1971, 30); [Баклажаненко:] Про себе можу сказати, що я догнав Полю Орленко по всіх показниках і виконую план на 247 процентів (Іван Микитенко, I, 1957, 484); Вода у Нашому була погана. У північній частині міста вона мала надто великий процент кальцію і через це була майже непридатна для кухні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516); — Багато обморожених? — Процент невеликий, одначе є... (Олесь Гончар, II, 1959, 424).

2. перев. мн. Доход, який одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу або грошової суми, покладеної у банк або ощадну касу. — Ця баба мала п ять ощадних книжок і якраз, коли я прийшов.. відвідати її, одержала проценти (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 322);
// Плата, яку кредитор одержує від позичальника за користування наданими йому коштами. [Храпко:] Коли хоч, дам ті гроші. Звісно, вже процент мені заплатите (Панас Мирний, V, 1955, 169); — Ти мій процент знаєш? — Ні, ще не доводилось позичати у вас (Михайло Стельмах, I, 1962, 311). Позичати (позичити) під (за, на) проценти (процент) — брати або давати гроші в борг, домовляючись про певну суму як плату за користування наданими коштами. Вона позичила десять тисяч одному.. панові за чималі проценти (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 11).

3. Винагорода, що нараховується залежно від обороту, доходу. Працювати на процентах.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/360783.html Фразеологічний словник української мови]===

на всі сто (проце́нтів (відсо́тків)). 1. Цілком, повністю. — Ви, Якиме Івановичу, тут праві на всі сто (Ю. Збанацький); (Це) прекрасна, розумна, добра жінка, у чеснотах якої я впевнений на всі сто відсотків (З газети). 2. Який має позитивні якості, властивості. Зовнішньо Кужель був, як кажуть, на всі сто — високий, ставний, здоровий, чорнобривий, з орлиним поглядом (Ю. Збанацький). 3. Який заслуговує цілковитого схвалення, правильний. Я товариша Киселя добре знаю. В нього лінія на всі сто, будьте певні (І. Муратов).

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/dress the Free Online Dictionary]===

1. a. A fraction or ratio with 100 understood as the denominator; for example, 0.98 equals a percentage of 98.

b. The result obtained by multiplying a quantity by a percent.

2. A proportion or share in relation to a whole; a part: The hecklers constituted only a small percentage of the audience.

3. An amount, such as an allowance, duty, or commission, that varies in proportion to a larger sum, such as total sales: work for a percentage.

4. Informal Advantage; gain: There is no percentage in work without pay.

==Ілюстрації==

[[Файл:Procent.jpg|x150px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пр]]

Простір

2013-12-09T00:19:02Z

Анна Загуменна: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

Простір

2013-12-09T00:18:40Z

Анна Загуменна: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

Простір

2013-12-09T00:15:54Z

Анна Загуменна:

==Словник Грінченка==
'''Простір, -тору, '''''м. ''1) Просторъ. ''Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. ''К. Псал. 144. ''Душа потребує простору, жада волі. ''Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. ''Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, щоб був простір. ''Рк. Левиц. 2) и ''м''и. Пространство.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Prostir Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 8).

2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82).
Дивитися у (в) простір — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333).
▲ Мертвий простір див. мертвий.

3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335);
// Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341).

4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24).
♦ Відкривати (відкрити) простір для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій [ Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). ПростолінійноПРОСТІР, простору, чол.

1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 8).

2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82).
♦ '''Дивитися у (в) простір''' — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333).

3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335);
// Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341).

4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24).
♦ '''Відкривати (відкрити) простір''' для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій [ Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). Простолінійно

==Ілюстрації==

[[Файл:4150126_6c278ff1.jpg|x150px]]
[[Файл:Zvil99nyty9prostir.jpg|x150px]]
[[Файл:Простір-2.JPG|x150px]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пр]]

Файл:Простір-2.JPG

2013-12-09T00:15:18Z

Анна Загуменна:

Файл:Zvil99nyty9prostir.jpg

2013-12-09T00:15:00Z

Анна Загуменна:

Файл:4150126 6c278ff1.jpg

2013-12-09T00:14:01Z

Анна Загуменна:

Пляма

2013-12-09T00:05:11Z

Анна Загуменна:

==Словник Грінченка==
'''Пля́ма, -ми, '''''ж. ''Пятно. Вас. 153. ''Денеде темними плямами червоніла на траві запеклая кров. ''Стор. МПр. 105. ''Без страху й плями лицарь запорозький. ''К. ЦН. 291. Ум. '''Плямка, плямочка. '''''На небі ні хмарочки, ні плямочки чисте. ''Мир. Пов. І. 167.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Pljama Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Частина якої-небудь поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням. На килимі були виткані не квітки, а якісь дуже ясні, ніби квітчасті плями, або червоні та білі латки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 15); Нога в хлопця взялася синіми плямами, він пашів жаром і марив (Олесь Донченко, VI, 1957, 88); На поверхні Сонця буває виразно видно маленькі темні утворення — плями (Наука і життя. 2, 1957, 12); * У порівняннях. З сіней вийшов Софрон, попрямував до воріт і довго, як пляма старого портрета, чорнів у рамці розчиненої хвіртки (Михайло Стельмах, II, 1962, 372); Жовтими, червоними й зеленими плямами світились ліхтарики стрілок (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 20);
// Забруднене місце на чому-небудь. Сукно було аж рябе від чорних плям з чорнила (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 37); Кілька бійців чистили зброю,., походжав між ними.. Денис Блаженко, зазираючи в стволи, ревно дошукуючись плям (Олесь Гончар, III, 1959, 317).
▲ Жовта пляма — місце найкращого бачення (сприймання світла) в сітківці ока людини і хребетних тварин; Сліпа пляма — місце виходу зорового нерва в порожнину ока, нечутливе до світла. Місце, де входять у сітківку волокна зорового нерва, позбавлене паличок і колбочок і тому називається сліпою плямою (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 159); Сонячні плями — тимчасові утворення на поверхні Сонця, що видаються темними плямами. Галілей відкрив і сонячні плями — величезні вихори розжарених газів на сонячній поверхні (Бесіди про всесвіт, 1953, 27).

2. перен. Що-небудь неприємне, що ганьбить (у 1 знач.). І сонце свої плями має (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 261); [Неофіт-раб:] Не хліба хочу я, не слова прагну, — любові чистої без плям бажаю (Леся Українка, II, 1951, 237); Начальник цеху просто не може думати про щось інше, .. поки ганебна пляма не змита з його блискучої репутації ливарника (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 278).
♦ Кидати (кинути, класти, накладати, накласти) пляму на кого — що — ганьбити, неславити кого-, що-небудь. — І отак діє ворог.. Не тільки пострілами.. Кинути пляму на газетяра-партійця, викликати підозру до нього — ось чого вони хочуть (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 57).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/359973.html Фразеологічний словник української мови]===

бі́ла пля́ма. 1. Непізнаний, невивчений район, край, необжита місцевість і т. ін. Охоплює висока гордість.., Коли згадаєш чесних і відважних Російських відкривателів земель, Що в парусниках випливали у небезпечну далечінь шумливу І плями білі на всесвітній карті Веселчастими барвами вкривали (М. Рильський); Майже до кінця ХІХ століття кряж (Овруцько-Словечанський) залишався білою плямою на карті України (З газети). 2. Недосліджене, маловивчене питання. Сьогодні повернувся до глядача відреставрований фільм “Вечір напередодні Івана Купала”, поставлений Ю. Іллєнком двадцять років тому. Зникла ще одна біла пляма в українському кіно (З журналу); Історики літератури розкрили частину білих плям у біографії письменника (Леся Мартовича). Проте, ще й досі їх лишається немало (З газети).

ки́дати / ки́нути пля́му на кого—що. Ганьбити, неславити кого-, що-небудь. — І отак діє ворог,— сказав він .. Кинути пляму на газетяра-партійця, викликати підозру до нього — ось чого вони хочуть (С. Журахович).

те́мна (чо́рна) пля́ма. Що-небудь негативне, яке ганьбить кого-, що-небудь. Пригода, який був досі темною плямою на совісті бригади, так раптово зробив крутий поворот і, мовби нічого не трапилось, став поряд з усіма, як рівний з рівним (М. Ю. Тарновський).

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/spot the Free Online Dictionary]===

1. A place of relatively small and definite limits.

2.a. A mark on a surface differing sharply in color from its surroundings.

b. A blemish, mark, or pimple on the skin.

c. A stain or blot.

Idioms:

''in spots''

Now and then; here and there; occasionally.

''on the spot''

1. Without delay; at once.

2. At the scene of action.

3. Under pressure or attention; in a pressed position.

==Медіа==

{{#ev:youtube|BmZUpal1cH0}}

==Ілюстрації==

[[Файл:106398981_5425136_ink_splatter_1_.jpg|x150px]]
[[Файл:Coffee-stain-texture.jpg|x150px]]
[[Файл:Sdss.jpg|x150px]]
[[Файл:Stain-04-sauces_365.jpg|x150px]]
[[Файл:Vyivesti-pyatno-teper-ya-znayu-kak_1.jpg|x150px]]

==Див. також==
===[http://korusna.info/pobut/yak-vyvesty-zhyrni-plyamy-z-odyagu.html Як вивести жирні плями з одягу]===
===[http://lifetips.org.ua/480-u-nashih-ochah-ye-slpa-plyama-perevrte-sam.html У наших очах є "сліпа пляма"]===
===[http://novyny-tyt.com/nauka/vcheni-nablizilisya-do-rozgadki-tayemnici-chervonoi-plyami-na-yupiteri.html Червона пляма на Юпітері]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пл]]

Файл:Vyivesti-pyatno-teper-ya-znayu-kak 1.jpg

2013-12-09T00:02:35Z

Анна Загуменна:

Файл:Stain-04-sauces 365.jpg

2013-12-09T00:01:58Z

Анна Загуменна:

Файл:Sdss.jpg

2013-12-09T00:01:42Z

Анна Загуменна:

Файл:Coffee-stain-texture.jpg

2013-12-09T00:01:05Z

Анна Загуменна:

Файл:106398981 5425136 ink splatter 1 .jpg

2013-12-09T00:00:50Z

Анна Загуменна:

Плуг

2013-12-08T23:05:39Z

Анна Загуменна:

==Словник Грінченка==
'''Плуг, -га, '''''м. ''1) Плугъ. Чуб. VII. 398. ''Бодай воли живі були, а плуг поламався. ''Мет. 6. 2) '''Плуг волів'''. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. ''Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. ''КС. 1882. X. 186. Ум. '''Плужок. '''Маркев. 49.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/Plugh Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки. Для милого друга — й вола з плуга (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 163); Семен оре на цій ниві; його плуг блискучим лемешем ріже поле скибою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Розтинаючи землю плугами, напружено рокочуть трактори (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 3);
// Машина, пристрій для копання ям, ровів і т. ін. Плуг викопувальний ВП-2 призначений для викопування.. саджанців та сіянців у лісових та плодоягідних розсадниках на добре розроблених ґрунтах (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 323).
▲ Сніговий плуг — сільськогосподарське знаряддя для оранки засніженого поля (з метою снігозатримання). Іван Леонтійович пропонував підрахувати, де вигідніше для колгоспу затримувати сніг щитами, а де нагортанням сніговим плугом (Колгоспник України, 4, 1957, 30).
♦ Держатися плуга див. держатися; За плугом ходити — орати, обробляти землю. [Чоловік:] За плугом ходить, косить, молотить — оце моя робота (Степан Васильченко, III, 1960, 106); Як би він хотів мати зараз тиху Миронову судьбу. Непомітно жити біля такого ставочка, ходити за плугом, ростити дітей і забути усе-усе на світі (Михайло Стельмах, II, 1962, 74); Плуг волів — кількість волів, яких запрягають у плуг. І коники були [у козака], і пари три коров, І плуг волів (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 100); Той (хто) у луг, [а] той (хто) у плуг — безладно, вроздріб (про незлагоджені, неузгоджені дії). — Десять душ вас та й ті не знайдуть одної думки. Той у луг, а той у плуг. У нас по кількасот народу, а й то в усіх одна думка... (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 363); Ходити в плузі — тягати плуг, орючи (про волів, коней). Не журися, вірний воле, Не здихай все важче; Тяжко в плузі вік ходити, Та й мені не краще (Павло Грабовський, I, 1959, 521).

2. іст. Штучна одиниця оподаткування, обчислювана за кількістю волів у господарстві. Вісім волів становили «плуг» — штучну одиницю оподаткування (Народна творчість та етнографія, 3, 1958, 108).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/359966.html Фразеологічний словник української мови]===

держа́тися плу́га. Займатися хліборобською працею, не покидати хліборобства. Держіться, діти, плуга, то якось будете жити на світі (М. Стельмах).

пе́рти плу́га, розм. Наполегливо працювати. Репліка з аудиторії: Вміла жінка готувати, та не вміла подавати! (Сміх). Єва: Одне діло гавкати, інше — плуга перти! (Тривалі оплески) (А. Крижанівський).

ходи́ти за плу́гом. Обробляти землю. Як би він хотів мати зараз тиху Миронову судьбу (долю). Непомітно жити біля такого ставочка, ходити за плугом, ростити дітей і забути усе-усе на світі (М. Стельмах).

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/Plow the Free Online Dictionary]===

plow also plough (plou)

''n.''

1. A farm implement consisting of a heavy blade at the end of a beam, usually hitched to a draft team or motor vehicle and used for breaking up soil and cutting furrows in preparation for sowing.

2. An implement of similar function, such as a snowplow.

v. plowed also ploughed, plow·ing also plough·ing, plows also ploughs

''v.tr.''

1.a. To break and turn over (earth) with a plow.

b. To form (a furrow, for example) with a plow.

c. To form furrows in with or as if with a plow: plow a field.

2. To make or form with driving force: I plowed my way through the crowd.

3. To cut through (water): plow the high seas.

''v.intr.''

1. To break and turn up earth with a plow.

2. To admit of plowing: Rocky earth plows poorly.

3. To move or progress with driving force: The attackers formed a wedge and plowed through the enemy line.

4. To proceed laboriously; plod: plowed through the backlog of work.

'''Phrasal Verbs:'''
''plow back''

To reinvest (earnings or profits) in one's business.

''plow into Informal''

1. To strike with force.

2. To undertake (a task, for example) with eagerness and vigor.

''plow under''

1. To cause to vanish under something piled up.

2. To overwhelm, as with burdens.

==Ілюстрації==

[[Файл:B46_929-2.jpg|x140px]]
[[Файл:Brockhaus_and_Efron_Encyclopedic_Dictionary_b46_929-1.jpg|x140px]]
[[Файл:2302093.jpeg|x140px]]
[[Файл:Img-35.jpg|x140px]]
[[Файл:Plug_oborotnyy_kverneland_pw-rw.jpg|x140px]]

==Медіа==

{{#ev:youtube|2FDzHJkb_i0}}
{{#ev:youtube|_k-NCwaBLRo}}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пл]]

Причал

2013-12-08T23:01:19Z

Анна Загуменна:

==Словник Грінченка==
'''Причал, -лу, '''''м. ''1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, при валъ. ''Вже косарі причал роблять. ''3) Пристанище, убѣжище. ''Усякому краще, як є причал який у його. ''Павлогр. у.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/prychal Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Спеціально обладнана частина порту чи пристані, де пришвартовуються судна; місце стоянки кораблів. Ремонтують пароплав. Він стоїть порожній високо на воді біля причалу (Юрій Яновський, II, 1958, 17); Я сидів, звісивши ноги до води, на окантовці портового причалу (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 9); В гавані були причали для суден — міських і приватних, судноремонтні майстерні, складські будівлі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 255);
// Місце, до якого причалюють і де стоять прив'язаними човни. Вона сиділа на сходах, що провадили до малого причалу, де прив'язувались човни (Леся Українка, III, 1952, 612); В чагарниках понад повноводою Моравою вже повзали розвідники.., вишукували найвигідніші причали для майбутньої висадки десантних груп (Олесь Гончар, III, 1959, 352); * Образно. Надходять жнива. І мені, капітану, 3 причалу-подвір'я вже час на поля (Степан Олійник, Вибр., 1959, 124).
Зніматися (знятися) з причалу (з причалів) — відчалювати, відпливати від пристані.
Естакада була схожа на корабель, що знявся з причалу і рушив у далеке плавання (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 343); На причалі (на причалах) [бути (стояти і т. ін.)] — бути пришвартованим, стояти на прив'язі (про кораблі, човни і т. ін.). Білий човник, може, десь тут на причалі тихо спочиває (Леся Українка, I, 1951, 246); Попрощався Іван з усіма та й пішов до озера, де стояв на причалі летючий корабель (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 36); Біля городів на причалах гойдалися човни (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 221).

2. перен. Пристановище для кого-, чого-небудь; притулок. Де б я не був у ріднім краю, Де буде знов мені причал, Завжди з любов'ю повторяю Два слова: — Батенько-Урал... (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 218).

3. рідко. Дія за значенням причалити, причалювати. По повеленію [за повелінням] .. цариці в Нових Кодаках була збудована висока, як дзвіниця, башта для причалу суден (Олекса Стороженко, I, 1957, 242).

4. рідко. Канат або ланцюг, яким пришвартовують судна. Відв'язали гребці корабельні причали, На корабель увійшли і за весла громадою сіли (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 53).

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/berth the Free Online Dictionary]===

berth (bûrth)
n.
1. Sufficient space for a ship to maneuver; sea room: kept a clear berth of the reefs.
2. A space for a ship to dock or anchor: a steamship moored to its berth at the pier.
3.
a. Employment on a ship: sought an officer's berth in the merchant marine.
b. A job: a comfortable berth as head of the department.
4.
a. A built-in bed or bunk, as on a ship or a train.
b. A place to sleep or stay; accommodations: found a berth in a nearby hotel.
5. A space where a vehicle can be parked, as for loading.
v. berthed, berth·ing, berths
v.tr.
1. To bring (a ship) to a berth.
2. To provide with a berth.
v.intr.
To come to a berth; dock.
Idiom:
a wide berth
Ample space or distance to avoid an unwanted consequence: gave their angry colleague a wide berth.

===[http://fr.wikipedia.org/wiki/Amarrage_(maritime) Amarrage (maritime)]===

L'amarrage d'un navire est la dernière phase d'une manœuvre d'accostage. L'amarrage consiste à le maintenir contre un quai ou un ponton, à l'aide d'aussières (ou amarres), longs cordages de diamètres variables selon la taille du navire, capelées d'une part au quai sur des bittes ou des anneaux, et d'autre part sur le navire, à l'avant et à l'arrière.

==Ілюстрації==

[[Файл:38552102 1.jpg|x140px]]
[[Файл:Bitte d'amarrage-small.JPG|x140px]]
[[Файл:hq-wallpapers_ru_nature_49163_1280x1024.jpg|x140px]]
[[Файл:Bollard_d'amarrage_Vieux_Port_La_Rochelle.jpg|x140px]]
[[Файл:water2.jpg|x140px]]

==Цікаві факти==
===[http://xn--80aqf6ah.com.ua/index.php?newsid=552 "Небесний причал"]===

[[Файл:U-velikobritanyi-ye-nebesniy-prichal_1.jpeg|міні|праворуч|"Небесний причал"]]

«Небесний причал» Бичі-Хед являє собою 162-х метровий мис на південному узбережжі Великобританії. Ця крейдяна скеля в Східному Суссексі поблизу Істборна на більшій частині своєї протяжності - практично прямовисна. Бичі-Хед любимо туристами за гарний вид з вершини на південне узбережжя, але деякі сюди приходять не милуватися заходом хіба що в останній раз. Мис сумно відомий як одне з найпопулярніших місць для зведення рахунків з життям: у народі його навіть прозвали «мис самогубців». У рік з обриву стрибають близько 20 осіб, а в 70-х їх число доходило до 130.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пр]]

Файл:Plug oborotnyy kverneland pw-rw.jpg

2013-12-08T22:59:46Z

Анна Загуменна:

Файл:Img-35.jpg

2013-12-08T22:59:23Z

Анна Загуменна:

Файл:2302093.jpeg

2013-12-08T22:58:53Z

Анна Загуменна:

Файл:Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b46 929-1.jpg

2013-12-08T22:58:27Z

Анна Загуменна:

Файл:B46 929-2.jpg

2013-12-08T22:57:28Z

Анна Загуменна:

Плаття

2013-12-08T22:13:03Z

Анна Загуменна: /* http://nashamama.com/odyagtamoda/2359top-8-cikavih-faktiv-pro-malenku-chornu-suknyu.html ТОП-8 цікавих фактів про маленьку чорну сукню] */

==Словник Грінченка==

'''Плаття, -тя, '''''с. ''Бѣлье. Ковельс. у. ''Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? ''Мет. 263. ''Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. ''Грин. III. 548. 2) Одежда, платье. ''Дороге плаття надіває, чоботи обуває. ''АД. І. 169.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/plattja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідав кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці. [Вустя:] Учора на вечорницях, як сказала я, що буду щодня носити плаття, а спідниці віддам наймичкам.., дівчата зараз вхопили мене на зубки і почали прикладать (Марко Кропивницький, II, 1958, 204); Ляля була одягнена в плаття-костюм з зеленого сукна і кофточку, пошиту під гусарську куртку (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 12).
В одному платті — без верхнього одягу, без пальта. Тепло і гарно так. що ми в одних платтях ходим (Леся Українка, V, 1956, 6);

2. збірн., заст. Одяг. Хлопець вийняв з коневого вуха дорогу шкатулку, відімкнув — а там таке прекрасне плаття, що й не розповісти. Красно вбрався, осідлав коня, сів на нього й піднявся в повітря (Три золоті слова, 1968, 108); Поки я прийшов, то на мені все плаття було як у хлющі (Панас Мирний, V, 1955, 349).

3. збірн., заст. Білизна. Як золять плаття, то виходять надвір і кличуть: «цу-цу, білий!» — щоб біле було (Номис, 1864, № 13385); Над берегом лежав камінь, де молодиці прали плаття й крохмалили його в березі в крохмалі з висівок (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 93).

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Сукня Вікіпедія]===

Сукня — один з поширених різновидів верхнього одягу, обов'язково з досить довгим подолом, що вкриває тіло і верхню частину ніг. У минулому розрізнялися чоловічі і жіночі сукні, але у міру диференціації чоловічого і жіночого одягу, сукня стала характерною для саме жіночого гардероба.

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/dress the Free Online Dictionary]===

'''dress (drs)'''
v. dressed, dress·ing, dress·es
''v.tr.''
1.a. To put clothes on; clothe.

b. To furnish with clothing.

2. To decorate or adorn: dress a Christmas tree.

3. To garnish: dressed the side dish with parsley.

4. To arrange a display in: dress a store window.

5. To arrange (troops) in ranks; align.

6. To apply medication, bandages, or other therapeutic materials to (a wound).

7. To arrange and groom (the hair), as by styling, combing, or washing.

8. To groom (an animal); curry.

9. To cultivate (land or plants).

10. To clean (fish or fowl) for cooking or sale.

11.a. To put a finish on (stone or wood, for example).

b. To tan or prepare (a hide) in leather-making.

''v.intr.''

1. To put on clothes.

2. To wear clothes of a certain kind or style: dresses casually.

3. To wear formal clothes: dress for dinner.

4. To get into proper alignment with others: The troops dressed on the squad leader.

''n.''

1. Clothing; apparel.

2. A style of clothing: folk dancers in peasant dress.

3. A one-piece outer garment for women or girls.

4. Outer covering or appearance; guise: an ancient ritual in modern dress.

''adj.''

1. Suitable for formal occasions: dress shoes.

2. Requiring formal clothes: a dress dinner.

'''Phrasal Verbs:'''

''dress down''

1. To scold; reprimand: I was dressed down by the teacher for lateness.

2. To wear informal clothes, befitting an occasion or location: I dressed down for such a casual occasion.

''dress up''

To wear formal or fancy clothes: They dressed up and went to the prom.

'''Idiom:'''

''dress ship Nautical''

To display the ensign, signal flags, and bunting on a ship.

==Медіа==

{{#ev:youtube|NoZx2_5fqRE}}
{{#ev:youtube|sQD0smBzwxs}}

==Ілюстрації==

[[Файл:Affordable-bridesmaids-dresses-21.jpg|x150px]]
[[Файл:Dress_vigonza_somnia_romantica_by_marjolein_turin_by_somniaromantica-d6hi23d.jpg|x150px]]
[[Файл:E13559d04a58436b6a64fb15720aacf9.jpg|x150px]]
[[Файл:Pink_cocktail_dresses_+_Valentines_Day_Style_+_date_night_style_+_fuschia_cocktail_dresses_+_valentines_day_cocktail_dresses.jpg|x150px]]
[[Файл:Prom-Dress-Tiffany-16897-F-367.jpg|x150px]]

==Цікаві факти==
===[http://nashamama.com/odyagtamoda/2359top-8-cikavih-faktiv-pro-malenku-chornu-suknyu.html ТОП-8 цікавих фактів про маленьку чорну сукню]===

1. Маленьку чорну сукню ввела у моду Коко Шанель.

2. Чорна сукню може бути різна, але вона обов'язково повинна бути в гардеробі кожної жінки.

3. У 1961 році Одрі Хепберн завмерла перед вітриною Tiffany & Co в елегантній чорній сукні Givenchy у фільмі «Сніданок у Тіффані».

4. У 1985 році на каналі MTV з'явився кліп Addicted to love Роберта Палмера, в якому бек-вокалістки були в стильних мaленьких чорних сукнях.

5. Одним з найбільш незабутніх суконь церемонії «Оскар» 1986 року став чорне плаття Шер, пошите Бобом Макі.

6. Зоряним часом для Елізабет Херлі стала поява на прем'єрі фільму «Чотири весілля і одні похорони» у відвертій сукні Versace, скріпленому лише з боків англійськими шпильками.

7. У цьому сезоні чорні сукні можна знайти не тільки в дизайнерських колекціях, а й у брендів категорії fast fashion. Лаконічні моделі в стилі 60-х, облягаючі фігуру плаття-футляри, моделі в стилі baby doll і new look ... - Вибрати дійсно є з чого.

8. Вера Вонг цього сезону ввела у моду чорні весільні сукні.

==Див. також==
===[http://poglyad.com/stories/story-5705 101 спосіб використання весільної сукні колишньої дружини]===
===[http://narecheni.info/vesilni-sukni/tsikavi-fakti-pro-vesilnu-suknyu.html Цікаві факти про весільну сукню]===
===[http://medieval.com.ua/Статті/10-цікавих-фактів-про-середньовічну-моду.html 10 цікавих фактів про середньовічну моду]===
===[http://lubov-plus.org.ua/moda-dlya-divchat/styl-moda-dlya-divchat/sami-nezvychajni-sukni/ Найнезвичайніші сукні]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пл]]

Плаття

2013-12-08T22:12:29Z

Анна Загуменна: /* the Free Online Dictionary */

==Словник Грінченка==

'''Плаття, -тя, '''''с. ''Бѣлье. Ковельс. у. ''Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? ''Мет. 263. ''Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. ''Грин. III. 548. 2) Одежда, платье. ''Дороге плаття надіває, чоботи обуває. ''АД. І. 169.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/plattja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідав кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці. [Вустя:] Учора на вечорницях, як сказала я, що буду щодня носити плаття, а спідниці віддам наймичкам.., дівчата зараз вхопили мене на зубки і почали прикладать (Марко Кропивницький, II, 1958, 204); Ляля була одягнена в плаття-костюм з зеленого сукна і кофточку, пошиту під гусарську куртку (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 12).
В одному платті — без верхнього одягу, без пальта. Тепло і гарно так. що ми в одних платтях ходим (Леся Українка, V, 1956, 6);

2. збірн., заст. Одяг. Хлопець вийняв з коневого вуха дорогу шкатулку, відімкнув — а там таке прекрасне плаття, що й не розповісти. Красно вбрався, осідлав коня, сів на нього й піднявся в повітря (Три золоті слова, 1968, 108); Поки я прийшов, то на мені все плаття було як у хлющі (Панас Мирний, V, 1955, 349).

3. збірн., заст. Білизна. Як золять плаття, то виходять надвір і кличуть: «цу-цу, білий!» — щоб біле було (Номис, 1864, № 13385); Над берегом лежав камінь, де молодиці прали плаття й крохмалили його в березі в крохмалі з висівок (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 93).

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Сукня Вікіпедія]===

Сукня — один з поширених різновидів верхнього одягу, обов'язково з досить довгим подолом, що вкриває тіло і верхню частину ніг. У минулому розрізнялися чоловічі і жіночі сукні, але у міру диференціації чоловічого і жіночого одягу, сукня стала характерною для саме жіночого гардероба.

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/dress the Free Online Dictionary]===

'''dress (drs)'''
v. dressed, dress·ing, dress·es
''v.tr.''
1.a. To put clothes on; clothe.

b. To furnish with clothing.

2. To decorate or adorn: dress a Christmas tree.

3. To garnish: dressed the side dish with parsley.

4. To arrange a display in: dress a store window.

5. To arrange (troops) in ranks; align.

6. To apply medication, bandages, or other therapeutic materials to (a wound).

7. To arrange and groom (the hair), as by styling, combing, or washing.

8. To groom (an animal); curry.

9. To cultivate (land or plants).

10. To clean (fish or fowl) for cooking or sale.

11.a. To put a finish on (stone or wood, for example).

b. To tan or prepare (a hide) in leather-making.

''v.intr.''

1. To put on clothes.

2. To wear clothes of a certain kind or style: dresses casually.

3. To wear formal clothes: dress for dinner.

4. To get into proper alignment with others: The troops dressed on the squad leader.

''n.''

1. Clothing; apparel.

2. A style of clothing: folk dancers in peasant dress.

3. A one-piece outer garment for women or girls.

4. Outer covering or appearance; guise: an ancient ritual in modern dress.

''adj.''

1. Suitable for formal occasions: dress shoes.

2. Requiring formal clothes: a dress dinner.

'''Phrasal Verbs:'''

''dress down''

1. To scold; reprimand: I was dressed down by the teacher for lateness.

2. To wear informal clothes, befitting an occasion or location: I dressed down for such a casual occasion.

''dress up''

To wear formal or fancy clothes: They dressed up and went to the prom.

'''Idiom:'''

''dress ship Nautical''

To display the ensign, signal flags, and bunting on a ship.

==Медіа==

{{#ev:youtube|NoZx2_5fqRE}}
{{#ev:youtube|sQD0smBzwxs}}

==Ілюстрації==

[[Файл:Affordable-bridesmaids-dresses-21.jpg|x150px]]
[[Файл:Dress_vigonza_somnia_romantica_by_marjolein_turin_by_somniaromantica-d6hi23d.jpg|x150px]]
[[Файл:E13559d04a58436b6a64fb15720aacf9.jpg|x150px]]
[[Файл:Pink_cocktail_dresses_+_Valentines_Day_Style_+_date_night_style_+_fuschia_cocktail_dresses_+_valentines_day_cocktail_dresses.jpg|x150px]]
[[Файл:Prom-Dress-Tiffany-16897-F-367.jpg|x150px]]

==Цікаві факти==
===http://nashamama.com/odyagtamoda/2359top-8-cikavih-faktiv-pro-malenku-chornu-suknyu.html ТОП-8 цікавих фактів про маленьку чорну сукню]===

1. Маленьку чорну сукню ввела у моду Коко Шанель.

2. Чорна сукню може бути різна, але вона обов'язково повинна бути в гардеробі кожної жінки.

3. У 1961 році Одрі Хепберн завмерла перед вітриною Tiffany & Co в елегантній чорній сукні Givenchy у фільмі «Сніданок у Тіффані».

4. У 1985 році на каналі MTV з'явився кліп Addicted to love Роберта Палмера, в якому бек-вокалістки були в стильних мaленьких чорних сукнях.

5. Одним з найбільш незабутніх суконь церемонії «Оскар» 1986 року став чорне плаття Шер, пошите Бобом Макі.

6. Зоряним часом для Елізабет Херлі стала поява на прем'єрі фільму «Чотири весілля і одні похорони» у відвертій сукні Versace, скріпленому лише з боків англійськими шпильками.

7. У цьому сезоні чорні сукні можна знайти не тільки в дизайнерських колекціях, а й у брендів категорії fast fashion. Лаконічні моделі в стилі 60-х, облягаючі фігуру плаття-футляри, моделі в стилі baby doll і new look ... - Вибрати дійсно є з чого.

8. Вера Вонг цього сезону ввела у моду чорні весільні сукні.

==Див. також==
===[http://poglyad.com/stories/story-5705 101 спосіб використання весільної сукні колишньої дружини]===
===[http://narecheni.info/vesilni-sukni/tsikavi-fakti-pro-vesilnu-suknyu.html Цікаві факти про весільну сукню]===
===[http://medieval.com.ua/Статті/10-цікавих-фактів-про-середньовічну-моду.html 10 цікавих фактів про середньовічну моду]===
===[http://lubov-plus.org.ua/moda-dlya-divchat/styl-moda-dlya-divchat/sami-nezvychajni-sukni/ Найнезвичайніші сукні]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пл]]

Плаття

2013-12-08T22:11:36Z

Анна Загуменна: /* the Free Online Dictionary */

==Словник Грінченка==

'''Плаття, -тя, '''''с. ''Бѣлье. Ковельс. у. ''Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? ''Мет. 263. ''Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. ''Грин. III. 548. 2) Одежда, платье. ''Дороге плаття надіває, чоботи обуває. ''АД. І. 169.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/plattja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідав кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці. [Вустя:] Учора на вечорницях, як сказала я, що буду щодня носити плаття, а спідниці віддам наймичкам.., дівчата зараз вхопили мене на зубки і почали прикладать (Марко Кропивницький, II, 1958, 204); Ляля була одягнена в плаття-костюм з зеленого сукна і кофточку, пошиту під гусарську куртку (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 12).
В одному платті — без верхнього одягу, без пальта. Тепло і гарно так. що ми в одних платтях ходим (Леся Українка, V, 1956, 6);

2. збірн., заст. Одяг. Хлопець вийняв з коневого вуха дорогу шкатулку, відімкнув — а там таке прекрасне плаття, що й не розповісти. Красно вбрався, осідлав коня, сів на нього й піднявся в повітря (Три золоті слова, 1968, 108); Поки я прийшов, то на мені все плаття було як у хлющі (Панас Мирний, V, 1955, 349).

3. збірн., заст. Білизна. Як золять плаття, то виходять надвір і кличуть: «цу-цу, білий!» — щоб біле було (Номис, 1864, № 13385); Над берегом лежав камінь, де молодиці прали плаття й крохмалили його в березі в крохмалі з висівок (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 93).

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Сукня Вікіпедія]===

Сукня — один з поширених різновидів верхнього одягу, обов'язково з досить довгим подолом, що вкриває тіло і верхню частину ніг. У минулому розрізнялися чоловічі і жіночі сукні, але у міру диференціації чоловічого і жіночого одягу, сукня стала характерною для саме жіночого гардероба.

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/dress the Free Online Dictionary]===

'''dress (drs)'''
v. dressed, dress·ing, dress·es
''v.tr.''
1.a. To put clothes on; clothe.
b. To furnish with clothing.
2. To decorate or adorn: dress a Christmas tree.
3. To garnish: dressed the side dish with parsley.
4. To arrange a display in: dress a store window.
5. To arrange (troops) in ranks; align.
6. To apply medication, bandages, or other therapeutic materials to (a wound).
7. To arrange and groom (the hair), as by styling, combing, or washing.
8. To groom (an animal); curry.
9. To cultivate (land or plants).
10. To clean (fish or fowl) for cooking or sale.
11.a. To put a finish on (stone or wood, for example).
b. To tan or prepare (a hide) in leather-making.
''v.intr.''
1. To put on clothes.
2. To wear clothes of a certain kind or style: dresses casually.
3. To wear formal clothes: dress for dinner.
4. To get into proper alignment with others: The troops dressed on the squad leader.
''n.''
1. Clothing; apparel.
2. A style of clothing: folk dancers in peasant dress.
3. A one-piece outer garment for women or girls.
4. Outer covering or appearance; guise: an ancient ritual in modern dress.
''adj.''
1. Suitable for formal occasions: dress shoes.
2. Requiring formal clothes: a dress dinner.
'''Phrasal Verbs:'''
''dress down''
1. To scold; reprimand: I was dressed down by the teacher for lateness.
2. To wear informal clothes, befitting an occasion or location: I dressed down for such a casual occasion.
''dress up''
To wear formal or fancy clothes: They dressed up and went to the prom.
'''Idiom:'''
''dress ship Nautical''
To display the ensign, signal flags, and bunting on a ship.

==Медіа==

{{#ev:youtube|NoZx2_5fqRE}}
{{#ev:youtube|sQD0smBzwxs}}

==Ілюстрації==

[[Файл:Affordable-bridesmaids-dresses-21.jpg|x150px]]
[[Файл:Dress_vigonza_somnia_romantica_by_marjolein_turin_by_somniaromantica-d6hi23d.jpg|x150px]]
[[Файл:E13559d04a58436b6a64fb15720aacf9.jpg|x150px]]
[[Файл:Pink_cocktail_dresses_+_Valentines_Day_Style_+_date_night_style_+_fuschia_cocktail_dresses_+_valentines_day_cocktail_dresses.jpg|x150px]]
[[Файл:Prom-Dress-Tiffany-16897-F-367.jpg|x150px]]

==Цікаві факти==
===http://nashamama.com/odyagtamoda/2359top-8-cikavih-faktiv-pro-malenku-chornu-suknyu.html ТОП-8 цікавих фактів про маленьку чорну сукню]===

1. Маленьку чорну сукню ввела у моду Коко Шанель.

2. Чорна сукню може бути різна, але вона обов'язково повинна бути в гардеробі кожної жінки.

3. У 1961 році Одрі Хепберн завмерла перед вітриною Tiffany & Co в елегантній чорній сукні Givenchy у фільмі «Сніданок у Тіффані».

4. У 1985 році на каналі MTV з'явився кліп Addicted to love Роберта Палмера, в якому бек-вокалістки були в стильних мaленьких чорних сукнях.

5. Одним з найбільш незабутніх суконь церемонії «Оскар» 1986 року став чорне плаття Шер, пошите Бобом Макі.

6. Зоряним часом для Елізабет Херлі стала поява на прем'єрі фільму «Чотири весілля і одні похорони» у відвертій сукні Versace, скріпленому лише з боків англійськими шпильками.

7. У цьому сезоні чорні сукні можна знайти не тільки в дизайнерських колекціях, а й у брендів категорії fast fashion. Лаконічні моделі в стилі 60-х, облягаючі фігуру плаття-футляри, моделі в стилі baby doll і new look ... - Вибрати дійсно є з чого.

8. Вера Вонг цього сезону ввела у моду чорні весільні сукні.

==Див. також==
===[http://poglyad.com/stories/story-5705 101 спосіб використання весільної сукні колишньої дружини]===
===[http://narecheni.info/vesilni-sukni/tsikavi-fakti-pro-vesilnu-suknyu.html Цікаві факти про весільну сукню]===
===[http://medieval.com.ua/Статті/10-цікавих-фактів-про-середньовічну-моду.html 10 цікавих фактів про середньовічну моду]===
===[http://lubov-plus.org.ua/moda-dlya-divchat/styl-moda-dlya-divchat/sami-nezvychajni-sukni/ Найнезвичайніші сукні]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пл]]

Плаття

2013-12-08T22:10:40Z

Анна Загуменна: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

==Словник Грінченка==

'''Плаття, -тя, '''''с. ''Бѣлье. Ковельс. у. ''Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? ''Мет. 263. ''Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. ''Грин. III. 548. 2) Одежда, платье. ''Дороге плаття надіває, чоботи обуває. ''АД. І. 169.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/plattja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідав кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці. [Вустя:] Учора на вечорницях, як сказала я, що буду щодня носити плаття, а спідниці віддам наймичкам.., дівчата зараз вхопили мене на зубки і почали прикладать (Марко Кропивницький, II, 1958, 204); Ляля була одягнена в плаття-костюм з зеленого сукна і кофточку, пошиту під гусарську куртку (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 12).
В одному платті — без верхнього одягу, без пальта. Тепло і гарно так. що ми в одних платтях ходим (Леся Українка, V, 1956, 6);

2. збірн., заст. Одяг. Хлопець вийняв з коневого вуха дорогу шкатулку, відімкнув — а там таке прекрасне плаття, що й не розповісти. Красно вбрався, осідлав коня, сів на нього й піднявся в повітря (Три золоті слова, 1968, 108); Поки я прийшов, то на мені все плаття було як у хлющі (Панас Мирний, V, 1955, 349).

3. збірн., заст. Білизна. Як золять плаття, то виходять надвір і кличуть: «цу-цу, білий!» — щоб біле було (Номис, 1864, № 13385); Над берегом лежав камінь, де молодиці прали плаття й крохмалили його в березі в крохмалі з висівок (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 93).

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Сукня Вікіпедія]===

Сукня — один з поширених різновидів верхнього одягу, обов'язково з досить довгим подолом, що вкриває тіло і верхню частину ніг. У минулому розрізнялися чоловічі і жіночі сукні, але у міру диференціації чоловічого і жіночого одягу, сукня стала характерною для саме жіночого гардероба.

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/dress the Free Online Dictionary]===

dress (drs)
v. dressed, dress·ing, dress·es
v.tr.
1.
a. To put clothes on; clothe.
b. To furnish with clothing.
2. To decorate or adorn: dress a Christmas tree.
3. To garnish: dressed the side dish with parsley.
4. To arrange a display in: dress a store window.
5. To arrange (troops) in ranks; align.
6. To apply medication, bandages, or other therapeutic materials to (a wound).
7. To arrange and groom (the hair), as by styling, combing, or washing.
8. To groom (an animal); curry.
9. To cultivate (land or plants).
10. To clean (fish or fowl) for cooking or sale.
11.
a. To put a finish on (stone or wood, for example).
b. To tan or prepare (a hide) in leather-making.
v.intr.
1. To put on clothes.
2. To wear clothes of a certain kind or style: dresses casually.
3. To wear formal clothes: dress for dinner.
4. To get into proper alignment with others: The troops dressed on the squad leader.
n.
1. Clothing; apparel.
2. A style of clothing: folk dancers in peasant dress.
3. A one-piece outer garment for women or girls.
4. Outer covering or appearance; guise: an ancient ritual in modern dress.
adj.
1. Suitable for formal occasions: dress shoes.
2. Requiring formal clothes: a dress dinner.
Phrasal Verbs:
dress down
1. To scold; reprimand: I was dressed down by the teacher for lateness.
2. To wear informal clothes, befitting an occasion or location: I dressed down for such a casual occasion.
dress up
To wear formal or fancy clothes: They dressed up and went to the prom.
Idiom:
dress ship Nautical
To display the ensign, signal flags, and bunting on a ship.

==Медіа==

{{#ev:youtube|NoZx2_5fqRE}}
{{#ev:youtube|sQD0smBzwxs}}

==Ілюстрації==

[[Файл:Affordable-bridesmaids-dresses-21.jpg|x150px]]
[[Файл:Dress_vigonza_somnia_romantica_by_marjolein_turin_by_somniaromantica-d6hi23d.jpg|x150px]]
[[Файл:E13559d04a58436b6a64fb15720aacf9.jpg|x150px]]
[[Файл:Pink_cocktail_dresses_+_Valentines_Day_Style_+_date_night_style_+_fuschia_cocktail_dresses_+_valentines_day_cocktail_dresses.jpg|x150px]]
[[Файл:Prom-Dress-Tiffany-16897-F-367.jpg|x150px]]

==Цікаві факти==
===http://nashamama.com/odyagtamoda/2359top-8-cikavih-faktiv-pro-malenku-chornu-suknyu.html ТОП-8 цікавих фактів про маленьку чорну сукню]===

1. Маленьку чорну сукню ввела у моду Коко Шанель.

2. Чорна сукню може бути різна, але вона обов'язково повинна бути в гардеробі кожної жінки.

3. У 1961 році Одрі Хепберн завмерла перед вітриною Tiffany & Co в елегантній чорній сукні Givenchy у фільмі «Сніданок у Тіффані».

4. У 1985 році на каналі MTV з'явився кліп Addicted to love Роберта Палмера, в якому бек-вокалістки були в стильних мaленьких чорних сукнях.

5. Одним з найбільш незабутніх суконь церемонії «Оскар» 1986 року став чорне плаття Шер, пошите Бобом Макі.

6. Зоряним часом для Елізабет Херлі стала поява на прем'єрі фільму «Чотири весілля і одні похорони» у відвертій сукні Versace, скріпленому лише з боків англійськими шпильками.

7. У цьому сезоні чорні сукні можна знайти не тільки в дизайнерських колекціях, а й у брендів категорії fast fashion. Лаконічні моделі в стилі 60-х, облягаючі фігуру плаття-футляри, моделі в стилі baby doll і new look ... - Вибрати дійсно є з чого.

8. Вера Вонг цього сезону ввела у моду чорні весільні сукні.

==Див. також==
===[http://poglyad.com/stories/story-5705 101 спосіб використання весільної сукні колишньої дружини]===
===[http://narecheni.info/vesilni-sukni/tsikavi-fakti-pro-vesilnu-suknyu.html Цікаві факти про весільну сукню]===
===[http://medieval.com.ua/Статті/10-цікавих-фактів-про-середньовічну-моду.html 10 цікавих фактів про середньовічну моду]===
===[http://lubov-plus.org.ua/moda-dlya-divchat/styl-moda-dlya-divchat/sami-nezvychajni-sukni/ Найнезвичайніші сукні]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пл]]

Плаття

2013-12-08T22:06:58Z

Анна Загуменна:

==Словник Грінченка==

'''Плаття, -тя, '''''с. ''Бѣлье. Ковельс. у. ''Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? ''Мет. 263. ''Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. ''Грин. III. 548. 2) Одежда, платье. ''Дороге плаття надіває, чоботи обуває. ''АД. І. 169.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/plattja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

1. Жіночий одяг, верхня частина якого, що відповідав кофті, становить єдине ціле з нижньою частиною, що відповідає спідниці. [Вустя:] Учора на вечорницях, як сказала я, що буду щодня носити плаття, а спідниці віддам наймичкам.., дівчата зараз вхопили мене на зубки і почали прикладать (Марко Кропивницький, II, 1958, 204); Ляля була одягнена в плаття-костюм з зеленого сукна і кофточку, пошиту під гусарську куртку (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 12).
В одному платті — без верхнього одягу, без пальта. Тепло і гарно так. що ми в одних платтях ходим (Леся Українка, V, 1956, 6); Закрите плаття див. закритий.

2. збірн., заст. Одяг. Хлопець вийняв з коневого вуха дорогу шкатулку, відімкнув — а там таке прекрасне плаття, що й не розповісти. Красно вбрався, осідлав коня, сів на нього й піднявся в повітря (Три золоті слова, 1968, 108); Поки я прийшов, то на мені все плаття було як у хлющі (Панас Мирний, V, 1955, 349).

3. збірн., заст. Білизна. Як золять плаття, то виходять надвір і кличуть: «цу-цу, білий!» — щоб біле було (Номис, 1864, № 13385); Над берегом лежав камінь, де молодиці прали плаття й крохмалили його в березі в крохмалі з висівок (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 93).

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Сукня Вікіпедія]===

Сукня — один з поширених різновидів верхнього одягу, обов'язково з досить довгим подолом, що вкриває тіло і верхню частину ніг. У минулому розрізнялися чоловічі і жіночі сукні, але у міру диференціації чоловічого і жіночого одягу, сукня стала характерною для саме жіночого гардероба.

==Іноземні словники==

===[http://www.thefreedictionary.com/dress the Free Online Dictionary]===

dress (drs)
v. dressed, dress·ing, dress·es
v.tr.
1.
a. To put clothes on; clothe.
b. To furnish with clothing.
2. To decorate or adorn: dress a Christmas tree.
3. To garnish: dressed the side dish with parsley.
4. To arrange a display in: dress a store window.
5. To arrange (troops) in ranks; align.
6. To apply medication, bandages, or other therapeutic materials to (a wound).
7. To arrange and groom (the hair), as by styling, combing, or washing.
8. To groom (an animal); curry.
9. To cultivate (land or plants).
10. To clean (fish or fowl) for cooking or sale.
11.
a. To put a finish on (stone or wood, for example).
b. To tan or prepare (a hide) in leather-making.
v.intr.
1. To put on clothes.
2. To wear clothes of a certain kind or style: dresses casually.
3. To wear formal clothes: dress for dinner.
4. To get into proper alignment with others: The troops dressed on the squad leader.
n.
1. Clothing; apparel.
2. A style of clothing: folk dancers in peasant dress.
3. A one-piece outer garment for women or girls.
4. Outer covering or appearance; guise: an ancient ritual in modern dress.
adj.
1. Suitable for formal occasions: dress shoes.
2. Requiring formal clothes: a dress dinner.
Phrasal Verbs:
dress down
1. To scold; reprimand: I was dressed down by the teacher for lateness.
2. To wear informal clothes, befitting an occasion or location: I dressed down for such a casual occasion.
dress up
To wear formal or fancy clothes: They dressed up and went to the prom.
Idiom:
dress ship Nautical
To display the ensign, signal flags, and bunting on a ship.

==Медіа==

{{#ev:youtube|NoZx2_5fqRE}}
{{#ev:youtube|sQD0smBzwxs}}

==Ілюстрації==

[[Файл:Affordable-bridesmaids-dresses-21.jpg|x150px]]
[[Файл:Dress_vigonza_somnia_romantica_by_marjolein_turin_by_somniaromantica-d6hi23d.jpg|x150px]]
[[Файл:E13559d04a58436b6a64fb15720aacf9.jpg|x150px]]
[[Файл:Pink_cocktail_dresses_+_Valentines_Day_Style_+_date_night_style_+_fuschia_cocktail_dresses_+_valentines_day_cocktail_dresses.jpg|x150px]]
[[Файл:Prom-Dress-Tiffany-16897-F-367.jpg|x150px]]

==Цікаві факти==
===http://nashamama.com/odyagtamoda/2359top-8-cikavih-faktiv-pro-malenku-chornu-suknyu.html ТОП-8 цікавих фактів про маленьку чорну сукню]===

1. Маленьку чорну сукню ввела у моду Коко Шанель.

2. Чорна сукню може бути різна, але вона обов'язково повинна бути в гардеробі кожної жінки.

3. У 1961 році Одрі Хепберн завмерла перед вітриною Tiffany & Co в елегантній чорній сукні Givenchy у фільмі «Сніданок у Тіффані».

4. У 1985 році на каналі MTV з'явився кліп Addicted to love Роберта Палмера, в якому бек-вокалістки були в стильних мaленьких чорних сукнях.

5. Одним з найбільш незабутніх суконь церемонії «Оскар» 1986 року став чорне плаття Шер, пошите Бобом Макі.

6. Зоряним часом для Елізабет Херлі стала поява на прем'єрі фільму «Чотири весілля і одні похорони» у відвертій сукні Versace, скріпленому лише з боків англійськими шпильками.

7. У цьому сезоні чорні сукні можна знайти не тільки в дизайнерських колекціях, а й у брендів категорії fast fashion. Лаконічні моделі в стилі 60-х, облягаючі фігуру плаття-футляри, моделі в стилі baby doll і new look ... - Вибрати дійсно є з чого.

8. Вера Вонг цього сезону ввела у моду чорні весільні сукні.

==Див. також==
===[http://poglyad.com/stories/story-5705 101 спосіб використання весільної сукні колишньої дружини]===
===[http://narecheni.info/vesilni-sukni/tsikavi-fakti-pro-vesilnu-suknyu.html Цікаві факти про весільну сукню]===
===[http://medieval.com.ua/Статті/10-цікавих-фактів-про-середньовічну-моду.html 10 цікавих фактів про середньовічну моду]===
===[http://lubov-plus.org.ua/moda-dlya-divchat/styl-moda-dlya-divchat/sami-nezvychajni-sukni/ Найнезвичайніші сукні]===

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
[[Категорія:Пл]]

Файл:Prom-Dress-Tiffany-16897-F-367.jpg

2013-12-08T21:54:59Z

Анна Загуменна:

Файл:Pink cocktail dresses + Valentines Day Style + date night style + fuschia cocktail dresses + valentines day cocktail dresses.jpg

2013-12-08T21:54:33Z

Анна Загуменна: