Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Рушник

2013-11-29T00:36:47Z

Анна Вовченко:

'''Рушник, -ка, '''''м. ''Полотенце. Различныя названія, смотря но употребленію: '''рушник-утирач '''— для лица и рукъ, — стирок — для вытиранія посуды, '''кілковий '''— богато вышитый — для украшеніи образовъ, картинъ, '''божник '''— для иконъ, '''плечеви́й '''— богато вышитый для сватовъ, '''подарковий '''— дешевый для свадебныхъ подарковъ и пр. Вас. 167, 168. ''Вода в відеречку, братіку, вмийся; рушник на кілочку, братіку, втрися. ''Чуб. V. 927. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. I. 27. '''Рушники подавати'''. Перевязать особо для этого приготовленными полотенцами, во время обряда сватовства, сватовъ въ знакъ согласія на выходъ замужъ: дать согласіе на виходъ замужъ. '''На рушнику стоя́ти'''. Вѣнчаться. ''Та ми з тобою на рушничку стояли, та ми з тобою й присягу мали. ''Чуб. 2) Бѣлый поясъ, вытканный изъ нитокъ, съ красными и синими полосками на концахъ. Чуб. VII. 417. Ум. '''Рушничо́к. '''
[[Категорія:Ру]]
==З інших словників==
РУШНИК – РУЧНИК Рушник, -а. Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної і т. ін.) для витирання (обличчя, тіла, рук, посуду тощо); шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом, що використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах тощо. Ручник, -а. 1. Молоток. 2. Пензель для малювання. 3. Ручний гальмівний важіль в автомашині, тракторі тощо.

РУШНИК, а, чол.

1. Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної і т. ін.) для витирання обличчя, тіла, посуду тощо. Прокоповичка обстелила край стола рушниками, щоб утирати губи й руки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 71); Маруся дістала з комода рушник, повісила на цвях біля умивальника (Андрій Головко, II, 1957, 442).
▲ Сталевий (стальний) рушник — довгий лист сталі для піднімання затонулих суден. Під корпусом затонулого судна в ґрунті морського дна водолази прорили 12 тунелів і протягли крізь кожний з них міцний стальний рушник (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 134).

2. Шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом; традиційно використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах і т. ін. Стіни Галя вбрала шпалерами, пообвішувала вишиваними рушниками (Панас Мирний, I, 1949, 359); — По конях і на Семипілки! Весільних рушників не знімати, молода іде з нами (Олександр Довженко, I, 1958, 158); * Образно. На хмарних рушниках зоря квітки виводить... (Володимир Сосюра, І, 1957, 56); * У порівняннях. В Румунії зустріли нас, Як рідних, бідаки. У них вузенькі ниви, Неначе рушники (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 201).
♦ Брати рушники див. брати; Вернутися з рушниками, заст. — засватати. Вернулися Люде з рушниками, З святим хлібом обміненим.. Таку кралю висватали, Що хоч за гетьмана, То не сором (Тарас Шевченко, I, 1963, 315); Готувати рушники, заст. — те саме, що Рушники дбати (див. дбати). — Он до тебе восени прийдуть старости. Готуй рушники (Нечуй-Левицький, II, 1956, 239); Побрити рушники див. побрати; Подавати (подати) рушники див. подавати 1; Посилати (слати, послати) за рушниками, заст. — те саме, що Засилати (заслати) старостів (див. засилати). Я вже двічі посилав До дівчини за рушниками (Тарас Шевченко, II, 1963, 270); Присилати (прислати) [людей] за рушниками (див. присилати); Рушники дбати див. дбати; Ставати (стати) на рушнику (на рушники), заст. — брати шлюб, одружуватися. [Химка:] Усі бачили, сам бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали (Панас Мирний, V, 1955, 240); Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 38).

==Значення рушника в культурі України==

Про Україну : Творчість : Народні ремесла : Український рушник
читати з: білим тлом | без білого тла
Український рушник
Український рушник

Вишитий рушник в Україні посідає особливе місце. Рушники — це символ України, відбиття культурної пам'яті народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи «дерева життя», символіка червоного кольору. З літописів відомо, що під час весняних заклинальних обрядів дерева обвішувались «убрусами». Вишиті на них орнаментальні символи відповідали заклинальній символіці родючості. Рушник у давнину відігравав важливу роль, на ньому вишивалися священні язичницькі зображення. Це були «язичницькі іконостаси», сповнені глибокої архаїки.
Впродовж віків рушникам надавалося важливе образно-символічне значення.
Рушник — у свідомості українського народу наділявся широким спектром знакових властивостей і саме тому він являє собою значне непересічне явище духовної культури, будучи етнічним культурним символом України.
Рушники є неодмінними атрибутами народного побуту, весільної обрядовості, вони застосовуються як традиційна окраса житла. Важливі події в житті народу ніколи не обходилися без рушників. Мабуть у всьому декоративному мистецтві немає іншої такої речі, яка концентрувала б у собі стільки різноманітних символічних значень. У вишивці рушників знайшли відображення орнаменти, пов'язані з образами добра, краси, захисту від усього злого на землі. Орнаменти вишивки рушників — це народна пам'ять про життєдайні сили землі та сонця.
Не випадково Леся Українка, вперше відвідавши в Каневі могилу Великого Кобзаря — Тараса Шевченка, поклала йому на могилу власноруч вишитий рушник.
Рушник супроводжував селянина протягом усього життя — і в радості, і в горі. Він завжди був символом гостинності — на ньому підносили дорогим гостям хліб-сіль. Хліб завжди мав глибоку образну символіку. Коли в Євангелії від Івана читаємо: «Я — хліб життя. Хто приходить до мене — не голодуватиме; хто в мене вірує — не матиме спраги ніколи» (Євангелія від Івана, 6:34), то маємо складне символічне значення й самої речі і слова, що її означає.
Очевидно, символіка хліба як Бога потребувала шанобливого ставлення до нього й вимагала, щоб він ніколи не лежав на «голому», не покритому рушником столі. Саме тому рушником вкривають паски, несучи їх святити до церкви на Великдень.
Рушник виконував і важливу образно-символічну, літургійну роль у християнській обрядовості.

==Пісні про рушник==

Рідна мати моя, ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

А в коморі сволок,
На ньому рушників сорок,
Бежіте, внесіте
Та буярів прикрасіте.

Ой ластівонька купалася,
Край бережка сушилася,
Край бережка сушилася.
Дівка Маруся журилася,
Ой ще рушничків не надбала,
А вже Івана сподобала.
Ой ще рушничків не зробила,
А вже Івана полюбила.

Та спасибі тобі, моя ненько,
Що будила мене раненько,
А я слухала, вставала
Та рушнички напряла,
По тихому Дунаю білила,
На сухому бережечку сушила,
Своїх старостів дарила.

Дожинай, доню, та йди додому,
Де є у,тебе аж троє гостей,
Аж троє гостей, всі три старости.
Ой одні стали аж за садами,
А другі стали під воротами,
А треті стали під сіньми кіньми.
Що за садами — тим відказали,
За воротами — тим слово дали,
Під сіньми — рушнички дали.

Старостам по рушничку, молодому хусточку.
А вже ж тоді от того не ввиляти,
Щоб старостам рушнички не подавати.
Ой перві прийшли, вона тим одказала,
А других почастувала,
А треті прийшли — тим рушнички дала.
А мій батенько, та як голубонько,
Все мною молодою
Та рушники крає,
Старостам дає —
Мене заручає.

Ой ти, мати, пораднице в хаті,
Порадь мені, що людям казати?
А чи мені рушники давати,
А чи мені іншого чекати?

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7bfb996707df.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:194729.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Big-vyshityy-svadebnyy-rushnik-pod-karavay-05.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прп.jpeg|x140px]]

==Додаткові ссилки==

*http://about-ukraine.com/index.php?text=706
*http://deep.kiev.ua/~malvin/embroid/4.htm
*http://www.youtube.com/watch?v=l05Plslr0iU(видео)

Рушник

2013-11-29T00:34:10Z

Анна Вовченко:

Файл:Прп.jpeg

2013-11-29T00:31:01Z

Анна Вовченко:

Файл:Big-vyshityy-svadebnyy-rushnik-pod-karavay-05.jpg

2013-11-29T00:30:35Z

Анна Вовченко:

Файл:194729.jpg

2013-11-29T00:30:12Z

Анна Вовченко:

Файл:7bfb996707df.jpg

2013-11-29T00:29:45Z

Анна Вовченко:

Рушник

2013-11-29T00:29:21Z

Анна Вовченко:

'''Рушник, -ка, '''''м. ''Полотенце. Различныя названія, смотря но употребленію: '''рушник-утирач '''— для лица и рукъ, — стирок — для вытиранія посуды, '''кілковий '''— богато вышитый — для украшеніи образовъ, картинъ, '''божник '''— для иконъ, '''плечеви́й '''— богато вышитый для сватовъ, '''подарковий '''— дешевый для свадебныхъ подарковъ и пр. Вас. 167, 168. ''Вода в відеречку, братіку, вмийся; рушник на кілочку, братіку, втрися. ''Чуб. V. 927. ''На образах рушники, шиті орлами та хмелем. ''Левиц. I. 27. '''Рушники подавати'''. Перевязать особо для этого приготовленными полотенцами, во время обряда сватовства, сватовъ въ знакъ согласія на выходъ замужъ: дать согласіе на виходъ замужъ. '''На рушнику стоя́ти'''. Вѣнчаться. ''Та ми з тобою на рушничку стояли, та ми з тобою й присягу мали. ''Чуб. 2) Бѣлый поясъ, вытканный изъ нитокъ, съ красными и синими полосками на концахъ. Чуб. VII. 417. Ум. '''Рушничо́к. '''
[[Категорія:Ру]]
==З інших словників==
РУШНИК – РУЧНИК Рушник, -а. Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної і т. ін.) для витирання (обличчя, тіла, рук, посуду тощо); шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом, що використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах тощо. Ручник, -а. 1. Молоток. 2. Пензель для малювання. 3. Ручний гальмівний важіль в автомашині, тракторі тощо.

РУШНИК, а, чол.

1. Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної і т. ін.) для витирання обличчя, тіла, посуду тощо. Прокоповичка обстелила край стола рушниками, щоб утирати губи й руки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 71); Маруся дістала з комода рушник, повісила на цвях біля умивальника (Андрій Головко, II, 1957, 442).
▲ Сталевий (стальний) рушник — довгий лист сталі для піднімання затонулих суден. Під корпусом затонулого судна в ґрунті морського дна водолази прорили 12 тунелів і протягли крізь кожний з них міцний стальний рушник (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 134).

2. Шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом; традиційно використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах і т. ін. Стіни Галя вбрала шпалерами, пообвішувала вишиваними рушниками (Панас Мирний, I, 1949, 359); — По конях і на Семипілки! Весільних рушників не знімати, молода іде з нами (Олександр Довженко, I, 1958, 158); * Образно. На хмарних рушниках зоря квітки виводить... (Володимир Сосюра, І, 1957, 56); * У порівняннях. В Румунії зустріли нас, Як рідних, бідаки. У них вузенькі ниви, Неначе рушники (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 201).
♦ Брати рушники див. брати; Вернутися з рушниками, заст. — засватати. Вернулися Люде з рушниками, З святим хлібом обміненим.. Таку кралю висватали, Що хоч за гетьмана, То не сором (Тарас Шевченко, I, 1963, 315); Готувати рушники, заст. — те саме, що Рушники дбати (див. дбати). — Он до тебе восени прийдуть старости. Готуй рушники (Нечуй-Левицький, II, 1956, 239); Побрити рушники див. побрати; Подавати (подати) рушники див. подавати 1; Посилати (слати, послати) за рушниками, заст. — те саме, що Засилати (заслати) старостів (див. засилати). Я вже двічі посилав До дівчини за рушниками (Тарас Шевченко, II, 1963, 270); Присилати (прислати) [людей] за рушниками (див. присилати); Рушники дбати див. дбати; Ставати (стати) на рушнику (на рушники), заст. — брати шлюб, одружуватися. [Химка:] Усі бачили, сам бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали (Панас Мирний, V, 1955, 240); Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 38).

==Значення рушника в культурі України==

Про Україну : Творчість : Народні ремесла : Український рушник
читати з: білим тлом | без білого тла
Український рушник
Український рушник

Вишитий рушник в Україні посідає особливе місце. Рушники — це символ України, відбиття культурної пам'яті народу, в їх узорах збереглися прадавні магічні знаки, образи «дерева життя», символіка червоного кольору. З літописів відомо, що під час весняних заклинальних обрядів дерева обвішувались «убрусами». Вишиті на них орнаментальні символи відповідали заклинальній символіці родючості. Рушник у давнину відігравав важливу роль, на ньому вишивалися священні язичницькі зображення. Це були «язичницькі іконостаси», сповнені глибокої архаїки.
Впродовж віків рушникам надавалося важливе образно-символічне значення.
Рушник — у свідомості українського народу наділявся широким спектром знакових властивостей і саме тому він являє собою значне непересічне явище духовної культури, будучи етнічним культурним символом України.
Рушники є неодмінними атрибутами народного побуту, весільної обрядовості, вони застосовуються як традиційна окраса житла. Важливі події в житті народу ніколи не обходилися без рушників. Мабуть у всьому декоративному мистецтві немає іншої такої речі, яка концентрувала б у собі стільки різноманітних символічних значень. У вишивці рушників знайшли відображення орнаменти, пов'язані з образами добра, краси, захисту від усього злого на землі. Орнаменти вишивки рушників — це народна пам'ять про життєдайні сили землі та сонця.
Не випадково Леся Українка, вперше відвідавши в Каневі могилу Великого Кобзаря — Тараса Шевченка, поклала йому на могилу власноруч вишитий рушник.
Рушник супроводжував селянина протягом усього життя — і в радості, і в горі. Він завжди був символом гостинності — на ньому підносили дорогим гостям хліб-сіль. Хліб завжди мав глибоку образну символіку. Коли в Євангелії від Івана читаємо: «Я — хліб життя. Хто приходить до мене — не голодуватиме; хто в мене вірує — не матиме спраги ніколи» (Євангелія від Івана, 6:34), то маємо складне символічне значення й самої речі і слова, що її означає.
Очевидно, символіка хліба як Бога потребувала шанобливого ставлення до нього й вимагала, щоб він ніколи не лежав на «голому», не покритому рушником столі. Саме тому рушником вкривають паски, несучи їх святити до церкви на Великдень.
Рушник виконував і важливу образно-символічну, літургійну роль у християнській обрядовості.

==Пісні про рушник==

Рідна мати моя, ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

А в коморі сволок,
На ньому рушників сорок,
Бежіте, внесіте
Та буярів прикрасіте.

Ой ластівонька купалася,
Край бережка сушилася,
Край бережка сушилася.
Дівка Маруся журилася,
Ой ще рушничків не надбала,
А вже Івана сподобала.
Ой ще рушничків не зробила,
А вже Івана полюбила.

Та спасибі тобі, моя ненько,
Що будила мене раненько,
А я слухала, вставала
Та рушнички напряла,
По тихому Дунаю білила,
На сухому бережечку сушила,
Своїх старостів дарила.

Дожинай, доню, та йди додому,
Де є у,тебе аж троє гостей,
Аж троє гостей, всі три старости.
Ой одні стали аж за садами,
А другі стали під воротами,
А треті стали під сіньми кіньми.
Що за садами — тим відказали,
За воротами — тим слово дали,
Під сіньми — рушнички дали.

Старостам по рушничку, молодому хусточку.
А вже ж тоді от того не ввиляти,
Щоб старостам рушнички не подавати.
Ой перві прийшли, вона тим одказала,
А других почастувала,
А треті прийшли — тим рушнички дала.
А мій батенько, та як голубонько,
Все мною молодою
Та рушники крає,
Старостам дає —
Мене заручає.

Ой ти, мати, пораднице в хаті,
Порадь мені, що людям казати?
А чи мені рушники давати,
А чи мені іншого чекати?

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bdj1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bdj2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bdjola222.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bdjola2221.jpg|x140px]]

Німфа

2013-11-29T00:18:23Z

Анна Вовченко: /* Додаткові ссилки */

'''Німфа, -фи, '''''ж. ''Нимфа. ''Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія. ''Шевч. 240.
[[Категорія:Ні]]

==Інші словники==

Словник іншомовник слів.

Німфа (від греч.(грецький) nýmphē — лялечка, личинка, буквально — наречена, дівчина), стадія розвитку членистоногих тварин з неповним перетворенням, тобто без ясно вираженого метаморфоза . Н. характерна для розвитку кліщів, всіх первічнобеськрилих і деяких крилатих комах — тарганів, щипавок, прямокрилих, равнокрилих, напівжорсткокрилих і ін. Відповідна стадія у веснянок, поденок і бабок називається наядою. Н. схожа з дорослою формою, але відрізняється від неї недорозвиненням статевого апарату, а у крилатих комах — і крил. Багато разів линяючи, Н. перетворюється на статевозрілу особину — імаго .

німфа; ж. (гр., букв. - наречена) 1. У давньогрецькій і давньоримській міфології божество в образі жінки, яке уособлює сили природи (морів, річок, джерел, гір, долин, лугів тощо). Розрізняли Н. морських, річкових, струмків (океаніди, нереїди, наяди), гір (ореади), долин (напеї), лугів (лимоніади), дерев (дріади), а також окремих місць і територій. У міфах Н. беруть участь в раді богів, їх пирах, ведуть безтурботне життя - співають, танцюють, розважаються з сатирами. 2. Одна з стадій зародкового розвитку більшості членистоногих тварин, шо розвиваються з неповним перетворенням; організм, що перебуває на цій стадії розвитку. Див. також: сатир

Ні́мфи (грец. Νύμφες — дівчина, наречена, молода жінка) — другорядні божества у давньогрецькій міфології, які жили в печерах, лісах, полях, горах, річках і джерелах, уособлювали сили та явища природи. Переносно німфа — вродлива жінка.

==Цікаві факти==

Лісові німфи, що жили на деревах, звалися дріадами, гамадріадами, гірські — ореадами, або орестіадами, німфи текучих вод — наядами, морські німфи — нереїдами, океанідами тощо.

За міфами, німфи були довговічні, але не безсмертні. Від шлюбів німф з богами народжувалися герої (Ахіллес, Еак). Перебуваючи поблизу людей, німфи краще, ніж олімпійці, розуміли їхні потреби й турботи, нерідко допомагали людям або карали їх. Дзюрчання струмків, шелестіння лісу, дзижчання комах — усі голоси весни й літа були ніби їхнім співом.

Вони були втіленням усього приємного, зворушливого, милого в природі. Культ н. був дуже поширений у Греції й Римі, де їм споруджували величні храми - Німфеуми. У мистецтві їх зображували вродливими веселими напівоголеними легковажними дівчатами.

==Легенди==

Легенда про кохання ( сльози німфи )

Одна юна німфа любила спускатися з небес , щоб поплескати в теплих прибережних водах океану. Одного разу на березі , вона побачила гарного юнака , який рибалив на своїй старенькій човні. Минуло кілька днів , вона знову захотіла побачити рибалки , кожен день що виходив у море , незважаючи на жалюгідний улов. Цікава німфа наблизилася до нього і запитала: « Навіщо ти щодня виходиш в море? ». Юнак пояснив , що його мати хвора і йому необхідні гроші на ліки , а рибу він продає на ринку.

Морський діві захотілося допомогти рибалці , і вона послала йому багатий улов , який дозволив купити дорогі ліки. Все, що сталося з юнаком, він розповів матері , і та його негайно послала до німфи просити її руки і серця. Німфа давно була закохана , тому відразу погодилася. Незабаром у них народився син , і сім'я рибалки була щаслива.

Небесний цар дізнався про цю історію і звелів повернути німфу на небеса і ув'язнити її у вежі , щоб не повадно було йти до людей. Гіркі сльози прекрасної діви лилися прямо в океан , потрапляли у відкриті стулки раковин і перетворювалися на перламутрові крапельки .

Рибак в розпачі прийшов до того місця , де він вперше зустрів свою кохану, і кинувся в море. А там йому раптом відкрилася дивовижна картина. Промені сонця , проникали крізь товщу води висвітлювали тисячі сяючих всіма кольорами веселки перлин , що нагадували очі його дружини. Тут він почув голос своєї німфи : «Коханий я не можу повернутися до тебе . Ці блискучі перлини - мої сльози. Візьми їх вони допоможуть виростити тобі нашого сина ». Кохання має межі ! Любов має смак !

Відомі імена німф :
Аксіоха
Алопу ( наяда )
Алфесібея (?)
Амалфея (?)
Амфітріта ( нереїда )
Анхіноя
Аргіопа (?)
Аретуса ( гесперид )
Асія ( океанида )
Аталанта ( німфа - мисливиця )
Аура (?)
Батія ( наяда )
Брітомартіс ( мисливиця )
Галатея ( нереїда )
Гесіона ( океанида )
Геспером ( гесперид )
Гіппокрени ( наяда )
Главку ( нереїда )
Дафна ( Орестіада )
Діона ( океанида )
Доріда ( океанида )
Дриопа ( дріада )
Ідія ( океанида )
Ідо ( Орестіада )
Каліпсо ( Гіада )
Калліроя (варіанти)
Каллісто ( німфа - мисливиця )

Кіллена (?)
Кирена ( німфа - мисливиця )
Клеодора (?)
Климена ( океанида )
Клития ( океанида )
Клонів ( океанида )
Кокітіда ( наяда )
Короніда (?)
Ламптія (?)
Ларісса (?)
Літа ( океанида )
Лефкофея ( нереїда )
Лівія (?)
Ліріопе ( наяда )
Майя ( плеяда ; Орестіада )
Меланиппа (?)
Мелісса (?)
Мелія ( меліада )
Менодіка (?)
Мента ( наяда )
Метида ( океанида )
Немертея ( нереїда )
Озом ( океанида )
Ойнонен
Орсеіди (?)
Перібея (?)
Перо ( ?)
Персеїда ( океанида )

Пірену ( наяда )
Плейони ( океанида )
Праксіфея ( наяда )
Псамафа ( нереїда )
Рода ( ?)
Салмакіда ( наяда )
Семетіда (?)
Сиринга ( Гамадріади )
Стікс ( океанида )
Стильб ( наяда )
Сцилла ( нереїда )
Талія ( нереїда )
Тельфуса ( наяда )
Тихе ( океанида )
Трітоніда ( наяда )
Фаетіса (?)
Фетіда ( нереїда )
Фива (?)
Філіра ( океанида )
Фооса ( нереїда )
Харікло (?)
Хлориду ( ?)
Еврінома ( океанида )
Евріта (?)
Егіна ( наяда )
Ейгеля ( гесперид )
Електра ( океанида )
Енона ( наяда )
Еріфія ( гесперид )
Ехо ( Орестіада )

==Німфи,Грецькі божества==

Особливо великий був у поданні древніх греків світ німф ( грец. " діви" ) · божеств природи , її цілющих і плодоносних сил , що уособлюють усе, що рухається і зростаюче в природі , все що дає життя рослинам. Розрізняли кілька видів німф : німф морів , джерел ( океаніди , нереїди , наяди ) , озер і боліт ( лімнади ) , гір ( Орестіаді ) , гаїв ( альсеіди ) , дерев ( дріади , Гамадріади ) та їх окремих порід ( меліади - німфи ясена) . Своїх німф мали також долини і острови. Головними німфами вважалися водні , за античними лексікогафам слово " німфа" означає " джерело " .

Німфи - дуже древні божества. Найдавніші німфи - меліади , або мелійскіе німфи , що народилися з крапель крові оскопленного Урана . Океаниди - дочки Океану і Тефіди , нереїди - дочки Нерея і океаніди Доріди . Імена водяних німф здебільшого вказуються на те чи інше властивість або якість водної стихії ( каталог океанід в " Теогонії " Гесіода і нереіїд там же).

Німфи мешкали далеко від Олімпу , в глибоких , гучних печерах , в чий загадковий морок вирішиться вступити не кожен , але за наказом Зевса призивалися до палацу батька богів і людей. Там , де починають свій біг струмки , схилялися прекрасні діви над новонародженими водами , разом з ними виходили з надр , пробиваючи земну товщу , і ніхто не міг зупинити їх руху. Радіючи сонячного світла , вони іскрилися , немов танцювали . Місця їх виходу для людей були священні ; в печерах і гротах , гаях і лісах споруджувалися святилища - німфеум , де німфам приносили жертви. Гомеровское опис печери німф на Ітаці отримало символічне тлумачення як осередок космічних сил у філософа Порфирія в трактаті " Про печеру німф "

Помічені людьми цілющі властивості виходять із землі джерел перетворили німф в супутниць бога -цілителя Асклепія , в цілительок , що лікують і дарующих здоров'я . Вони власниці давньої мудрості , таємниць життя і смерті. На місці дельфійського оракула був оракул Геї , а потім Дафни - одній з гірських німф .

Як частка природи , що дає людям радість , вони стали харитами , тобто милостивими , прихильними і , одночасно , втіленням витонченості , принади , краси. З перетворенням Зевса в верховне божество всієї природи з " безлічі" харит виділилося три . Вони були оголошені його дочками чи то від однієї з океанід , чи то від самої Гери , і епітети , якими люди наділяли квітучу природу , перетворилися на їхні імена.

З давніх пір струмки і річки слугували місцями ворожінь. Туди кидали одноплемінників або одноплемінниць , підозрюваних в порушенні законів , німфи повинні були виправдати або засудити людину - на відміну від будь-яких суддів вони непідкупні і справедливі. Були й інші способи питати у німф , долучених до таємниць природи , ради про те , що чекає на людей , адже вони вміли пророкувати майбутнє . Можна було кинути у вир табличку з якими-небудь написами і дивитися , потоне Чи вона , попливе по поверхні або буде викинута за межі джерела . В якості провісниць , нерідко навчених мистецтву ворожіння самим Аполлоном , німфи ставали родительницами віщунів , так , матір'ю провісника Тіресія називали німфу Харікло .

Могли діви і карати тих , хто вчинив злочин або не виявив до них належної поваги . Вони насилали безумство, і це покарання було страшніше багатьох інших. Але разом з тим в незв'язних вигуках і словах божевільного одноплемінники стали шукати частинки тієї мудрості , яку німфи винесли із земних надр , мудрості таємних сил природи. Божевільні стали розглядатися як носії знання , прихованого від інших людей. Так з'явилися віщуни і віщунки , що користувалися найбільшою повагою , безумство яких могло бути тимчасовим , як у піфії , надихавшись парів , виривали із земних глибин.

Здатність знаходити для вираження почуттів і думок ті натхненні руху , слова і звуки , які недоступні людині, що у спокійному стані , також сприймалася як свого роду божевілля - одержимість . Людина, охоплена цим безумством , міг танцювати так само несамовито , як німфи , або знаходив їх знання життя - і здавалося , що він бачить крізь землю , знаходить їх зір і слух , розуміє мову рослин і птахів. Коли ці здібності отримали понад високий розвиток , їх стали приписувати заступництву сестер німф - муз.

Як духи струмків і річок німфи відповідали за продородіе полів , луків , за велику кількість бджіл , за зростання стад , так що древній грек , виходячи за міські ворота , чув голоси німф і в звучанні струмків , і в шумі дерев , і в дзижчанні бджіл, і навіть в мукання корів. У творах грецьких поетів немає захоплених описів прроди , властивих сучасній літературі , тому що сама природа не була чимось абстрактним - вона мала вигляд німф і їхні голоси. Культ німф , яким було пронизане все свідомість , і був культом природи.

Німфи довговічні , але , на відміну від богів , смертні. Джерело може вичерпатися , дерево засохнути. Німфи тендітні, як сама природа , і вимагають до себе дбайливого ставлення .

З розвитком людського суспільства змінювалися його уявлення про природу і її силах. Німфи почали набувати індивідуальні імена , у свідомості людей вони стали більше схожим на прекрасних оголених або напіводягнених дів, від шлюбів яких з небожителями стали народжуватися герої.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8579.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:39208820 Fyentyezi 4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D0bbd183d0bdd0bdd18bd0b9-d186d0b2d0b5d182d0bed0ba.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lesnaya-nimfa.jpg|x140px]]
==Додаткові ссилки==

*http://testoteka.ukr.net/testdrive/test/181/
*http://greekroman.ru/nymphs.htm
*http://rutube.ru/video/8df59b152dfcc8cfc2de319d4c56d291/(очень красивое видео)

Німфа

2013-11-29T00:08:45Z

Анна Вовченко:

Файл:Lesnaya-nimfa.jpg

2013-11-29T00:00:11Z

Анна Вовченко:

Файл:D0bbd183d0bdd0bdd18bd0b9-d186d0b2d0b5d182d0bed0ba.jpg

2013-11-28T23:58:51Z

Анна Вовченко:

Файл:39208820 Fyentyezi 4.jpg

2013-11-28T23:58:31Z

Анна Вовченко:

Файл:8579.jpg

2013-11-28T23:58:01Z

Анна Вовченко: Німфа

Німфа

Мрія

2013-11-28T23:33:28Z

Анна Вовченко:

==Словник грічнека==
'''Мрія, мрії, '''''ж. ''Мечта, греза. ''Ох, мрії мої, мрії золотії. ''Левиц. ''Все те викликали веселі мрії, веселі думи. ''Левиц. І. 195. ''Пропало моє й дівування, всі радощі, мої мрії, мої надії. ''Г. Барв. 223.
==СловОпис==
{{#ev:youtube|aGAhUSIJp0k}}
==Походження==
Це гарне і звичне для більшості з нас слово подарувала нам Леся Українка. Хоча вперше його вжив Старицький, а потім і матір Лесі Олена Пчілка, заграло всіма барвами і вплелось в мову воно саме з її віршів..
{{Information |Description={{en|Rêverie (Daydream)}} |Source=http://www.jssgallery.org/Other_Artists/Paul_Helleu/Daydream.htm |Date=1901 |Author=Paul César Helleu (1859-1927) |Permission= |other_versions= }}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{педагогічний інститут}}}]]

Основою стало дієслово МРІТИ - виднітись вдалині, мерехтіти,ледь-ледь виднітися. "Високий берег, оповитий прозорим туманом, мрів вдалечині.."(І.Нечуй-Левицький)
До речі, той же туман має другу назву - мряка, МЛА, імла. Імлисті світанки.."Сонце має віконце з імли, Є я і ти, і наші сни"(Богдан-Ігор Антонич)
А відомий всім Гобіт мандрував за Імлисті Гори.

А другий відтінок дало спільнокореневе слово "марити". МАРИТИ - це бачити щось бажане майже наяву, шалено прагнути, а ще - бачити в гарячці, в непритомності. Марять поранені, марять закохані, марять і одержимі якоюсь думкою.. Між іншим, це слово повноправно вживається в білоруській (марыць) - у всіх значеннях слова "мріяти".
Аналог у російській - бредить кем/чем - марити ким/чим.
МАРЕННЯ - тепер вживається радше як медичний термін, у значенні "марення хворого".
Аот МАРЕВО - це якраз витвір уяви, фантом, міраж, мрія митця - зайняло чільне місце в поезіях, особливо ліричних та "пейзажних".
МАРИВО - рідкісніша форма з тим же поетичним значенням
Аот МАРА - це вам не жарти, це нечиста сила болотяна - у тій же ЛісовійПісні та поліському фолькльорі. Виглядає як жінка у довгій білій полотняній сорочці, і невиразно видимим обличчям, огорнута мрякою, несе з собою сирість та болотяні хвороби. Але Дядько Лев не ликом шитий - знає слово і від Мари-дівиці-трясавиці )
А в народі й досі кажуть -Що воно за мара? Цур тобі, мара яка! -коли що привидиться. Привид - чи ПРИМАРА - ще одне слово того ж гнізда. Це вже "одушевлена" так би мовити тінь, іноді дух померлих людей, іноді ще хтось з гарнізону нечистої сили, іноді просто тіні, оживлені нашою фантазією - але примари скрадаються, блукають, мерехтять, заманюють - словом поводяться цілком осмислено, частенько і з лихим змислом.
Чи можна казати "примара" замість "привид"? А чому б і ні? Адже зміст першослів майже однаковий - "привидітись" - "примаритись". А суть нині в російській"призрак" теж походить від "зріти" - бачити.

Отож мрія - щось таке легке, невидиме і невловиме, як ранні тумани вдалині, як сонне марево,що ледь ковзає краєчком нашої свідомості, як примара породжена нашою фантазією.
Браво Лесі, що наповнила це слово таким світлим та потужним змістом!

==Інші словники==

'''Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

1. Те, що створене уявою, фантазією; витвір уяви. — Ті часи були для мене щасливі.., вони встають в моїй уяві, неначе пишні мрії фантазії (Нечуй-Левицький, V, 1966, 165); Вже не падає тінь на Злату Улічку, вузьку та покручену пристань середньовічних мрійників-алхіміків... Сьогодні вона стала справді золотою не в мріях, а наяву (Олесь Гончар, III, 1959, 457); В життя перетворимо мрію, Щоб дійсністю стала вона (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 23);
// заст. Привид, примара. Не встигли Улас та Юрко добре роздивитися на ту мрію, вона щезла (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291).

2. Думка про щось бажане, приємне. Мрії про такі розкішні кімнати здались їй пустими (Нечуй-Левицький, I, 1956, 148); — А навіщо... мріяти? — Як — навіщо? — дивується Валентина. — Людина без мрій, як птах без крил. Тому, хто перестає мріяти, одразу важче стає жити (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 274); * У порівняннях. Море далеко леліє так ніжно, як мрія (Леся Українка, I, 1951, 163);
// Бажання, прагнення. Балабуха й сам схаменувсь і втямив, що він виявив свою палку мрію, яка була зовсім не до речі, що треба було говорити зовсім не таким академічним язиком (Нечуй-Левицький, III, 1956, 19); Що б я дав, щоб ти спочила трохи та була зараз зо мною! Але це тільки мрії! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 405); Великий Іван закінчив інститут, Одержав диплом, мрії здійснивши давні! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 7);
// Предмет бажань, прагнень. Коли в Києві організувалась була Академія художеств, мрія мого життя, я вступив і до Академії (Олександр Довженко, І, 1958, 17); — Ти знаєш, — ще тихше промовив Генріх, — зіграти в «Гамлеті» — це мрія всього мого життя (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 181);
// Про кохану людину. Перед ним [Гнатом] на ослоні сиділа його колишня мрія, свіжа та гарна, як квітка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54).

3. Про щось нереальне, нездійсненне, недосяжне; фантазія. Сестрице люба, я тобі бажаю Ясного щастя (коли се не мрія!) (Леся Українка, I, 1951, 102).
♦ Рожеві мрії — про щось нереальне, нездійсненне. Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й про свій замір дати концерт в Чернігові.. і т. інші рожеві мрії починаючого артиста (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 174).

==Цікава інормація==

Що таке мрія

Мрія — це те, що веде кожної людини по його життєвому шляху. Мрія допомагає домагатися людям тих висот, яких вони пристрасно бажають досягти. Саме мрія дає кожній людині сили самовдосконалюватися і розвиватися. Вона робить життя насиченою, яскравою і різноманітною.

Що таке мрія

Інструкція

Багато людей намагаються жити реальністю, і забороняють собі мріяти. Більше того, вони всіляко намагаються спустити на тлінну землю та інших. Але жити однією реальністю, яка буває аж ніяк не самої райдужною, просто неможливо. Так звані реалісти часто досить сварливі і розчарувалися в чому люди. Вони не бачать райдужних перспектив, які намагається їм підкинути доля. А насправді, не потрібно стримувати себе, набагато приємніше дати волю своїй уяві і полинути за ним в країну своєї мрії. Адже людина, яка не мріє взагалі, мертвий в душі.
Здатність мріяти — одна з характерних рис людини. Тварини не наділені такою якістю, вони живуть задоволенням своїх потреб. А у людства є дар — мріяти. Саме він допомагає йти кожному до мети, прагнути жити в найбільш комфортних для себе умовах. Мрія одного разу допомогла Ікар полетіти. Нехай навіть його досвід закінчився трагедією, але саме цей приклад дозволив пізніше придумати дирижабль, літак і тому подібні конструкції.
Будь творча людина використовує мрію, щоб створювати свої шедеври. Скульптор, художник, поет, музикант — це люди, які вміють красиво показати свою мрію оточуючим. А ми потім захоплюємося їх творіннями, хоча самі не гірше можемо створити казку в своїй уяві і надалі втілити її в реальності.
Світ мрії — це рятівний берег, який допомагає людині сховатися від будь-яких життєвих негараздів. Мрія надає людині сил і допомагає вибратися з будь-яких неприємностей. Саме мрія вела тих людей, які нині славляться своїм великим станом, в великої мети. Вона допомогла досягти їм того положення в суспільстві, яке вони зараз займають.
Мрії можуть бути власними або чужими. Часто ми сприймаємо бажання інших людей, як свої. Тому необхідно уважно прислухатися до себе і прагнути до здійснення тільки своєї мрії. Інакше досягнення чужої не дасть вам повного задоволення в кінцевому підсумку.

==Див. також==
*[http://slovopys.kubg.edu.ua СловОпис - віртуальний словник цікавих рідковживаних українських слів]

[[Категорія:СловОпис]]
[[Категорія:Мр]]

Мрія

2013-11-28T23:32:16Z

Анна Вовченко:

==Словник грічнека==
'''Мрія, мрії, '''''ж. ''Мечта, греза. ''Ох, мрії мої, мрії золотії. ''Левиц. ''Все те викликали веселі мрії, веселі думи. ''Левиц. І. 195. ''Пропало моє й дівування, всі радощі, мої мрії, мої надії. ''Г. Барв. 223.
==СловОпис==
{{#ev:youtube|aGAhUSIJp0k}}
==Походження==
Це гарне і звичне для більшості з нас слово подарувала нам Леся Українка. Хоча вперше його вжив Старицький, а потім і матір Лесі Олена Пчілка, заграло всіма барвами і вплелось в мову воно саме з її віршів..

Основою стало дієслово МРІТИ - виднітись вдалині, мерехтіти,ледь-ледь виднітися. "Високий берег, оповитий прозорим туманом, мрів вдалечині.."(І.Нечуй-Левицький)
До речі, той же туман має другу назву - мряка, МЛА, імла. Імлисті світанки.."Сонце має віконце з імли, Є я і ти, і наші сни"(Богдан-Ігор Антонич)
А відомий всім Гобіт мандрував за Імлисті Гори.

А другий відтінок дало спільнокореневе слово "марити". МАРИТИ - це бачити щось бажане майже наяву, шалено прагнути, а ще - бачити в гарячці, в непритомності. Марять поранені, марять закохані, марять і одержимі якоюсь думкою.. Між іншим, це слово повноправно вживається в білоруській (марыць) - у всіх значеннях слова "мріяти".
Аналог у російській - бредить кем/чем - марити ким/чим.
МАРЕННЯ - тепер вживається радше як медичний термін, у значенні "марення хворого".
Аот МАРЕВО - це якраз витвір уяви, фантом, міраж, мрія митця - зайняло чільне місце в поезіях, особливо ліричних та "пейзажних".
МАРИВО - рідкісніша форма з тим же поетичним значенням
Аот МАРА - це вам не жарти, це нечиста сила болотяна - у тій же ЛісовійПісні та поліському фолькльорі. Виглядає як жінка у довгій білій полотняній сорочці, і невиразно видимим обличчям, огорнута мрякою, несе з собою сирість та болотяні хвороби. Але Дядько Лев не ликом шитий - знає слово і від Мари-дівиці-трясавиці )
А в народі й досі кажуть -Що воно за мара? Цур тобі, мара яка! -коли що привидиться. Привид - чи ПРИМАРА - ще одне слово того ж гнізда. Це вже "одушевлена" так би мовити тінь, іноді дух померлих людей, іноді ще хтось з гарнізону нечистої сили, іноді просто тіні, оживлені нашою фантазією - але примари скрадаються, блукають, мерехтять, заманюють - словом поводяться цілком осмислено, частенько і з лихим змислом.
Чи можна казати "примара" замість "привид"? А чому б і ні? Адже зміст першослів майже однаковий - "привидітись" - "примаритись". А суть нині в російській"призрак" теж походить від "зріти" - бачити.

Отож мрія - щось таке легке, невидиме і невловиме, як ранні тумани вдалині, як сонне марево,що ледь ковзає краєчком нашої свідомості, як примара породжена нашою фантазією.
Браво Лесі, що наповнила це слово таким світлим та потужним змістом!

==Інші словники==

'''Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

1. Те, що створене уявою, фантазією; витвір уяви. — Ті часи були для мене щасливі.., вони встають в моїй уяві, неначе пишні мрії фантазії (Нечуй-Левицький, V, 1966, 165); Вже не падає тінь на Злату Улічку, вузьку та покручену пристань середньовічних мрійників-алхіміків... Сьогодні вона стала справді золотою не в мріях, а наяву (Олесь Гончар, III, 1959, 457); В життя перетворимо мрію, Щоб дійсністю стала вона (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 23);
// заст. Привид, примара. Не встигли Улас та Юрко добре роздивитися на ту мрію, вона щезла (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291).

2. Думка про щось бажане, приємне. Мрії про такі розкішні кімнати здались їй пустими (Нечуй-Левицький, I, 1956, 148); — А навіщо... мріяти? — Як — навіщо? — дивується Валентина. — Людина без мрій, як птах без крил. Тому, хто перестає мріяти, одразу важче стає жити (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 274); * У порівняннях. Море далеко леліє так ніжно, як мрія (Леся Українка, I, 1951, 163);
// Бажання, прагнення. Балабуха й сам схаменувсь і втямив, що він виявив свою палку мрію, яка була зовсім не до речі, що треба було говорити зовсім не таким академічним язиком (Нечуй-Левицький, III, 1956, 19); Що б я дав, щоб ти спочила трохи та була зараз зо мною! Але це тільки мрії! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 405); Великий Іван закінчив інститут, Одержав диплом, мрії здійснивши давні! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 7);
// Предмет бажань, прагнень. Коли в Києві організувалась була Академія художеств, мрія мого життя, я вступив і до Академії (Олександр Довженко, І, 1958, 17); — Ти знаєш, — ще тихше промовив Генріх, — зіграти в «Гамлеті» — це мрія всього мого життя (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 181);
// Про кохану людину. Перед ним [Гнатом] на ослоні сиділа його колишня мрія, свіжа та гарна, як квітка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54).

3. Про щось нереальне, нездійсненне, недосяжне; фантазія. Сестрице люба, я тобі бажаю Ясного щастя (коли се не мрія!) (Леся Українка, I, 1951, 102).
♦ Рожеві мрії — про щось нереальне, нездійсненне. Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й про свій замір дати концерт в Чернігові.. і т. інші рожеві мрії починаючого артиста (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 174).

==Цікава інормація==

Що таке мрія

Мрія — це те, що веде кожної людини по його життєвому шляху. Мрія допомагає домагатися людям тих висот, яких вони пристрасно бажають досягти. Саме мрія дає кожній людині сили самовдосконалюватися і розвиватися. Вона робить життя насиченою, яскравою і різноманітною.

Що таке мрія

Інструкція

Багато людей намагаються жити реальністю, і забороняють собі мріяти. Більше того, вони всіляко намагаються спустити на тлінну землю та інших. Але жити однією реальністю, яка буває аж ніяк не самої райдужною, просто неможливо. Так звані реалісти часто досить сварливі і розчарувалися в чому люди. Вони не бачать райдужних перспектив, які намагається їм підкинути доля. А насправді, не потрібно стримувати себе, набагато приємніше дати волю своїй уяві і полинути за ним в країну своєї мрії. Адже людина, яка не мріє взагалі, мертвий в душі.
Здатність мріяти — одна з характерних рис людини. Тварини не наділені такою якістю, вони живуть задоволенням своїх потреб. А у людства є дар — мріяти. Саме він допомагає йти кожному до мети, прагнути жити в найбільш комфортних для себе умовах. Мрія одного разу допомогла Ікар полетіти. Нехай навіть його досвід закінчився трагедією, але саме цей приклад дозволив пізніше придумати дирижабль, літак і тому подібні конструкції.
Будь творча людина використовує мрію, щоб створювати свої шедеври. Скульптор, художник, поет, музикант — це люди, які вміють красиво показати свою мрію оточуючим. А ми потім захоплюємося їх творіннями, хоча самі не гірше можемо створити казку в своїй уяві і надалі втілити її в реальності.
Світ мрії — це рятівний берег, який допомагає людині сховатися від будь-яких життєвих негараздів. Мрія надає людині сил і допомагає вибратися з будь-яких неприємностей. Саме мрія вела тих людей, які нині славляться своїм великим станом, в великої мети. Вона допомогла досягти їм того положення в суспільстві, яке вони зараз займають.
Мрії можуть бути власними або чужими. Часто ми сприймаємо бажання інших людей, як свої. Тому необхідно уважно прислухатися до себе і прагнути до здійснення тільки своєї мрії. Інакше досягнення чужої не дасть вам повного задоволення в кінцевому підсумку.

==Див. також==
*[http://slovopys.kubg.edu.ua СловОпис - віртуальний словник цікавих рідковживаних українських слів]

[[Категорія:СловОпис]]
[[Категорія:Мр]]

Мрія

2013-11-28T23:31:43Z

Анна Вовченко:

==Словник грічнека==
'''Мрія, мрії, '''''ж. ''Мечта, греза. ''Ох, мрії мої, мрії золотії. ''Левиц. ''Все те викликали веселі мрії, веселі думи. ''Левиц. І. 195. ''Пропало моє й дівування, всі радощі, мої мрії, мої надії. ''Г. Барв. 223.
==СловОпис==
{{#ev:youtube|aGAhUSIJp0k}}
==Походження==
Це гарне і звичне для більшості з нас слово подарувала нам Леся Українка. Хоча вперше його вжив Старицький, а потім і матір Лесі Олена Пчілка, заграло всіма барвами і вплелось в мову воно саме з її віршів..

Основою стало дієслово МРІТИ - виднітись вдалині, мерехтіти,ледь-ледь виднітися. "Високий берег, оповитий прозорим туманом, мрів вдалечині.."(І.Нечуй-Левицький)
До речі, той же туман має другу назву - мряка, МЛА, імла. Імлисті світанки.."Сонце має віконце з імли, Є я і ти, і наші сни"(Богдан-Ігор Антонич)
А відомий всім Гобіт мандрував за Імлисті Гори.

А другий відтінок дало спільнокореневе слово "марити". МАРИТИ - це бачити щось бажане майже наяву, шалено прагнути, а ще - бачити в гарячці, в непритомності. Марять поранені, марять закохані, марять і одержимі якоюсь думкою.. Між іншим, це слово повноправно вживається в білоруській (марыць) - у всіх значеннях слова "мріяти".
Аналог у російській - бредить кем/чем - марити ким/чим.
МАРЕННЯ - тепер вживається радше як медичний термін, у значенні "марення хворого".
Аот МАРЕВО - це якраз витвір уяви, фантом, міраж, мрія митця - зайняло чільне місце в поезіях, особливо ліричних та "пейзажних".
МАРИВО - рідкісніша форма з тим же поетичним значенням
Аот МАРА - це вам не жарти, це нечиста сила болотяна - у тій же ЛісовійПісні та поліському фолькльорі. Виглядає як жінка у довгій білій полотняній сорочці, і невиразно видимим обличчям, огорнута мрякою, несе з собою сирість та болотяні хвороби. Але Дядько Лев не ликом шитий - знає слово і від Мари-дівиці-трясавиці )
А в народі й досі кажуть -Що воно за мара? Цур тобі, мара яка! -коли що привидиться. Привид - чи ПРИМАРА - ще одне слово того ж гнізда. Це вже "одушевлена" так би мовити тінь, іноді дух померлих людей, іноді ще хтось з гарнізону нечистої сили, іноді просто тіні, оживлені нашою фантазією - але примари скрадаються, блукають, мерехтять, заманюють - словом поводяться цілком осмислено, частенько і з лихим змислом.
Чи можна казати "примара" замість "привид"? А чому б і ні? Адже зміст першослів майже однаковий - "привидітись" - "примаритись". А суть нині в російській"призрак" теж походить від "зріти" - бачити.

Отож мрія - щось таке легке, невидиме і невловиме, як ранні тумани вдалині, як сонне марево,що ледь ковзає краєчком нашої свідомості, як примара породжена нашою фантазією.
Браво Лесі, що наповнила це слово таким світлим та потужним змістом!

==Інші словники==

'''Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

1. Те, що створене уявою, фантазією; витвір уяви. — Ті часи були для мене щасливі.., вони встають в моїй уяві, неначе пишні мрії фантазії (Нечуй-Левицький, V, 1966, 165); Вже не падає тінь на Злату Улічку, вузьку та покручену пристань середньовічних мрійників-алхіміків... Сьогодні вона стала справді золотою не в мріях, а наяву (Олесь Гончар, III, 1959, 457); В життя перетворимо мрію, Щоб дійсністю стала вона (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 23);
// заст. Привид, примара. Не встигли Улас та Юрко добре роздивитися на ту мрію, вона щезла (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291).

2. Думка про щось бажане, приємне. Мрії про такі розкішні кімнати здались їй пустими (Нечуй-Левицький, I, 1956, 148); — А навіщо... мріяти? — Як — навіщо? — дивується Валентина. — Людина без мрій, як птах без крил. Тому, хто перестає мріяти, одразу важче стає жити (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 274); * У порівняннях. Море далеко леліє так ніжно, як мрія (Леся Українка, I, 1951, 163);
// Бажання, прагнення. Балабуха й сам схаменувсь і втямив, що він виявив свою палку мрію, яка була зовсім не до речі, що треба було говорити зовсім не таким академічним язиком (Нечуй-Левицький, III, 1956, 19); Що б я дав, щоб ти спочила трохи та була зараз зо мною! Але це тільки мрії! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 405); Великий Іван закінчив інститут, Одержав диплом, мрії здійснивши давні! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 7);
// Предмет бажань, прагнень. Коли в Києві організувалась була Академія художеств, мрія мого життя, я вступив і до Академії (Олександр Довженко, І, 1958, 17); — Ти знаєш, — ще тихше промовив Генріх, — зіграти в «Гамлеті» — це мрія всього мого життя (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 181);
// Про кохану людину. Перед ним [Гнатом] на ослоні сиділа його колишня мрія, свіжа та гарна, як квітка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54).

3. Про щось нереальне, нездійсненне, недосяжне; фантазія. Сестрице люба, я тобі бажаю Ясного щастя (коли се не мрія!) (Леся Українка, I, 1951, 102).
♦ Рожеві мрії — про щось нереальне, нездійсненне. Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й про свій замір дати концерт в Чернігові.. і т. інші рожеві мрії починаючого артиста (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 174).

==Цікава інормація==

Що таке мрія

Мрія — це те, що веде кожної людини по його життєвому шляху. Мрія допомагає домагатися людям тих висот, яких вони пристрасно бажають досягти. Саме мрія дає кожній людині сили самовдосконалюватися і розвиватися. Вона робить життя насиченою, яскравою і різноманітною.

Що таке мрія

Що таке мрія

Мрія — це те, що веде кожної людини по його життєвому шляху. Мрія допомагає домагатися людям тих висот, яких вони пристрасно бажають досягти. Саме мрія дає кожній людині сили самовдосконалюватися і розвиватися. Вона робить життя насиченою, яскравою і різноманітною.

Інструкція

Багато людей намагаються жити реальністю, і забороняють собі мріяти. Більше того, вони всіляко намагаються спустити на тлінну землю та інших. Але жити однією реальністю, яка буває аж ніяк не самої райдужною, просто неможливо. Так звані реалісти часто досить сварливі і розчарувалися в чому люди. Вони не бачать райдужних перспектив, які намагається їм підкинути доля. А насправді, не потрібно стримувати себе, набагато приємніше дати волю своїй уяві і полинути за ним в країну своєї мрії. Адже людина, яка не мріє взагалі, мертвий в душі.
Здатність мріяти — одна з характерних рис людини. Тварини не наділені такою якістю, вони живуть задоволенням своїх потреб. А у людства є дар — мріяти. Саме він допомагає йти кожному до мети, прагнути жити в найбільш комфортних для себе умовах. Мрія одного разу допомогла Ікар полетіти. Нехай навіть його досвід закінчився трагедією, але саме цей приклад дозволив пізніше придумати дирижабль, літак і тому подібні конструкції.
Будь творча людина використовує мрію, щоб створювати свої шедеври. Скульптор, художник, поет, музикант — це люди, які вміють красиво показати свою мрію оточуючим. А ми потім захоплюємося їх творіннями, хоча самі не гірше можемо створити казку в своїй уяві і надалі втілити її в реальності.
Світ мрії — це рятівний берег, який допомагає людині сховатися від будь-яких життєвих негараздів. Мрія надає людині сил і допомагає вибратися з будь-яких неприємностей. Саме мрія вела тих людей, які нині славляться своїм великим станом, в великої мети. Вона допомогла досягти їм того положення в суспільстві, яке вони зараз займають.
Мрії можуть бути власними або чужими. Часто ми сприймаємо бажання інших людей, як свої. Тому необхідно уважно прислухатися до себе і прагнути до здійснення тільки своєї мрії. Інакше досягнення чужої не дасть вам повного задоволення в кінцевому підсумку.

==Див. також==
*[http://slovopys.kubg.edu.ua СловОпис - віртуальний словник цікавих рідковживаних українських слів]

[[Категорія:СловОпис]]
[[Категорія:Мр]]

Мрія

2013-11-28T23:20:57Z

Анна Вовченко: