Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Танцівник

2013-11-04T16:35:54Z

Анжеліка Калмикова: /* Ілюстрації */

'''Танцівник, -ка, '''''м. ''Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: '''данцівни́к'''. Шух. І. 33.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТАНЦІВНИК, а, чол. Те саме, що танцюрист. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 47); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (Вітчизна, 9, 1970, 222).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(44).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(45).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(45).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(35).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Та]]

http://www.youtube.com/watch?v=1hpl5TCqiz4

http://news.meta.ua/metka:%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA/

http://vip.tyzhden.ua/Chronicle/73232

http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=485

Файл:Загруженное (35).jpg

2013-11-04T16:35:46Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Images (45).jpg

2013-11-04T16:31:25Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Images (44).jpg

2013-11-04T16:30:26Z

Анжеліка Калмикова:

Танцівник

2013-11-04T16:27:34Z

Анжеліка Калмикова: /* Див. також */

'''Танцівник, -ка, '''''м. ''Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: '''данцівни́к'''. Шух. І. 33.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТАНЦІВНИК, а, чол. Те саме, що танцюрист. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 47); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (Вітчизна, 9, 1970, 222).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Та]]

http://www.youtube.com/watch?v=1hpl5TCqiz4

http://news.meta.ua/metka:%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA/

http://vip.tyzhden.ua/Chronicle/73232

http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=485

Танцівник

2013-11-04T16:24:22Z

Анжеліка Калмикова: /* Сучасні словники */

'''Танцівник, -ка, '''''м. ''Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: '''данцівни́к'''. Шух. І. 33.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТАНЦІВНИК, а, чол. Те саме, що танцюрист. Вилетів один танцівник, пішов навприсядки, замітаючи землю матнею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 47); Під час 20-денних гастролей українські танцівники виступили у 18 концертах (Вітчизна, 9, 1970, 222).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Та]]

Танцівник

2013-11-04T16:16:45Z

Анжеліка Калмикова:

'''Танцівник, -ка, '''''м. ''Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: '''данцівни́к'''. Шух. І. 33.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Та]]

Вата

2013-11-04T15:48:31Z

Анжеліка Калмикова: /* Ілюстрації */

'''Вата, -ти, '''''ж. ''Родъ невода съ мелкими ячеями для небольшой рыбы. Вх. Пч. ІІ. 21.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ВАТА, и, жін. Пухната маса з бавовни, шерсті й інших волокнистих речовин. Надя пішла сховала черепки у свій туалетний столик, ще й старанно загорнула їх у вату (Леся Українка, III, 1952, 485); Не поспішаючи, Лякін дістав із шафки йод, марлю, вату (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 276); * У порівняннях. Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати — Білий, чистий сніг (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 27).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(30).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(34).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(32).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(31).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ва]]
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B0

http://www.praktiker.ua/produkty,1438/bazaltovaya_vata.html

http://www.darshi.ru/aurveda/vata/

http://www.rockwool.ua/stone+wool

Файл:Загруженное (31).jpg

2013-11-04T15:48:10Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Загруженное (32).jpg

2013-11-04T15:44:11Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Загруженное (34).jpg

2013-11-04T15:43:30Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Загруженное (30).jpg

2013-11-04T15:42:47Z

Анжеліка Калмикова:

Вата

2013-11-04T15:40:27Z

Анжеліка Калмикова: /* Див. також */

'''Вата, -ти, '''''ж. ''Родъ невода съ мелкими ячеями для небольшой рыбы. Вх. Пч. ІІ. 21.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ВАТА, и, жін. Пухната маса з бавовни, шерсті й інших волокнистих речовин. Надя пішла сховала черепки у свій туалетний столик, ще й старанно загорнула їх у вату (Леся Українка, III, 1952, 485); Не поспішаючи, Лякін дістав із шафки йод, марлю, вату (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 276); * У порівняннях. Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати — Білий, чистий сніг (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 27).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ва]]
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B0

http://www.praktiker.ua/produkty,1438/bazaltovaya_vata.html

http://www.darshi.ru/aurveda/vata/

http://www.rockwool.ua/stone+wool

Вата

2013-11-04T15:37:05Z

Анжеліка Калмикова: /* Сучасні словники */

'''Вата, -ти, '''''ж. ''Родъ невода съ мелкими ячеями для небольшой рыбы. Вх. Пч. ІІ. 21.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ВАТА, и, жін. Пухната маса з бавовни, шерсті й інших волокнистих речовин. Надя пішла сховала черепки у свій туалетний столик, ще й старанно загорнула їх у вату (Леся Українка, III, 1952, 485); Не поспішаючи, Лякін дістав із шафки йод, марлю, вату (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 276); * У порівняннях. Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати — Білий, чистий сніг (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 27).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ва]]

Вата

2013-11-04T15:35:35Z

Анжеліка Калмикова:

'''Вата, -ти, '''''ж. ''Родъ невода съ мелкими ячеями для небольшой рыбы. Вх. Пч. ІІ. 21.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ва]]

Товариш

2013-11-04T15:22:49Z

Анжеліка Калмикова: /* Ілюстрації */

'''Товариш, -ша, '''''м. ''1) Товарищъ. ''Гусь свині не товариш. ''Шейк. 2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. '''Товаришок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТОВАРИШ, а, чол.

1. Людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник. Еней Евандрові сказав: «Хоть ти і Грек, та цар правдивий, Тобі латинці вороги; Я твій товариш буду щирий, Латинці і мені враги» (Іван Котляревський, I, 1952, 202); Зажурились чумаченьки, Тяжко зажурились. «Благослови, отамане, Коло села стати, Та понесем товариша В село причащати» (Тарас Шевченко, I, 1963, 253); [Жірондист:] Чи він мене прийняв би товаришем з собою у дорогу? [Жінка:] Я думаю. А то й спитати можна (Леся Українка, II, 1951, 183); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім почав роздумуватися — і взяли його сумніви (Гнат Хоткевич, II, 1966, 103);
// Член якого-небудь товариства;
// перен. Про того, хто є супутником людини або про те, що супроводжує її в діях, діяльності. А тим часом із діброви Козак виїзжає [виїжджає]; Під ним коник вороненький Насилу ступає. «Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем: Близько хата, де дівчина ворота одчинить» (Тарас Шевченко, I, 1963, 7); Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі, що так розуміють смуток і радощі хазяїнові… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182); Бурха вал за валом; слухаєш та мариш; Кида човном вітер, мій лихий товариш … (Павло Грабовський, I, 1959, 253); Перед кожним із нас кулемет, що розстрілює ворога в дим, наш товариш і брат наш «максим» (Володимир Сосюра, I, 1957, 492);
// перев. з означ. або по чому. Людина, зв'язана із іншими спільною професією, місцем роботи, навчання, службою в армії і т. ін.; колега. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці (Тарас Шевченко, II, 1953, 182); Десятий рік тому пішов, як батько вирядив його з двору у город з письмом [листом] до знайомого товариша по службі (Панас Мирний, III, 1954, 184); — Вам обом буде веселіше в мене. Ви ж, здається, товариші по школі; разом вчились (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 50); Кілька машин під'їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (Олександр Довженко, I, 1958, 332); [знов Західна Україна, кордон німецький. Дні в тиші, і по полку товариші (Володимир Сосюра, II, 1958, 440);
// Людина, що посідає рівне з іншими становище в суспільстві, колективі. [Неофіт-раб:] Мені казав товариш-раб, що десь над Тібром.. є табор потайний рабів-повстанців (Лес

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(42).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(43).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(28).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(29).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:То]]

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88

http://mova.kreschatic.kiev.ua/38.htm

http://en.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88

Файл:Загруженное (29).jpg

2013-11-04T15:22:34Z

Анжеліка Калмикова: Анжеліка Калмикова завантажив нову версію «Файл:Загруженное (29).jpg»

Файл:Загруженное (28).jpg

2013-11-04T15:21:35Z

Анжеліка Калмикова: Анжеліка Калмикова завантажив нову версію «Файл:Загруженное (28).jpg»

Файл:Images (43).jpg

2013-11-04T15:20:43Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Images (42).jpg

2013-11-04T15:20:03Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Загруженное (29).jpg

2013-11-04T15:14:05Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Загруженное (28).jpg

2013-11-04T15:12:16Z

Анжеліка Калмикова:

Товариш

2013-11-04T14:54:50Z

Анжеліка Калмикова: /* Див. також */

'''Товариш, -ша, '''''м. ''1) Товарищъ. ''Гусь свині не товариш. ''Шейк. 2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. '''Товаришок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТОВАРИШ, а, чол.

1. Людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник. Еней Евандрові сказав: «Хоть ти і Грек, та цар правдивий, Тобі латинці вороги; Я твій товариш буду щирий, Латинці і мені враги» (Іван Котляревський, I, 1952, 202); Зажурились чумаченьки, Тяжко зажурились. «Благослови, отамане, Коло села стати, Та понесем товариша В село причащати» (Тарас Шевченко, I, 1963, 253); [Жірондист:] Чи він мене прийняв би товаришем з собою у дорогу? [Жінка:] Я думаю. А то й спитати можна (Леся Українка, II, 1951, 183); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім почав роздумуватися — і взяли його сумніви (Гнат Хоткевич, II, 1966, 103);
// Член якого-небудь товариства;
// перен. Про того, хто є супутником людини або про те, що супроводжує її в діях, діяльності. А тим часом із діброви Козак виїзжає [виїжджає]; Під ним коник вороненький Насилу ступає. «Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем: Близько хата, де дівчина ворота одчинить» (Тарас Шевченко, I, 1963, 7); Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі, що так розуміють смуток і радощі хазяїнові… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182); Бурха вал за валом; слухаєш та мариш; Кида човном вітер, мій лихий товариш … (Павло Грабовський, I, 1959, 253); Перед кожним із нас кулемет, що розстрілює ворога в дим, наш товариш і брат наш «максим» (Володимир Сосюра, I, 1957, 492);
// перев. з означ. або по чому. Людина, зв'язана із іншими спільною професією, місцем роботи, навчання, службою в армії і т. ін.; колега. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці (Тарас Шевченко, II, 1953, 182); Десятий рік тому пішов, як батько вирядив його з двору у город з письмом [листом] до знайомого товариша по службі (Панас Мирний, III, 1954, 184); — Вам обом буде веселіше в мене. Ви ж, здається, товариші по школі; разом вчились (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 50); Кілька машин під'їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (Олександр Довженко, I, 1958, 332); [знов Західна Україна, кордон німецький. Дні в тиші, і по полку товариші (Володимир Сосюра, II, 1958, 440);
// Людина, що посідає рівне з іншими становище в суспільстві, колективі. [Неофіт-раб:] Мені казав товариш-раб, що десь над Тібром.. є табор потайний рабів-повстанців (Лес

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:То]]

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88

http://mova.kreschatic.kiev.ua/38.htm

http://en.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%88

Товариш

2013-11-04T14:25:57Z

Анжеліка Калмикова: /* Сучасні словники */

'''Товариш, -ша, '''''м. ''1) Товарищъ. ''Гусь свині не товариш. ''Шейк. 2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. '''Товаришок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТОВАРИШ, а, чол.

1. Людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник. Еней Евандрові сказав: «Хоть ти і Грек, та цар правдивий, Тобі латинці вороги; Я твій товариш буду щирий, Латинці і мені враги» (Іван Котляревський, I, 1952, 202); Зажурились чумаченьки, Тяжко зажурились. «Благослови, отамане, Коло села стати, Та понесем товариша В село причащати» (Тарас Шевченко, I, 1963, 253); [Жірондист:] Чи він мене прийняв би товаришем з собою у дорогу? [Жінка:] Я думаю. А то й спитати можна (Леся Українка, II, 1951, 183); Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім почав роздумуватися — і взяли його сумніви (Гнат Хоткевич, II, 1966, 103);
// Член якого-небудь товариства;
// перен. Про того, хто є супутником людини або про те, що супроводжує її в діях, діяльності. А тим часом із діброви Козак виїзжає [виїжджає]; Під ним коник вороненький Насилу ступає. «Ізнемігся, товаришу! Сьогодні спочинем: Близько хата, де дівчина ворота одчинить» (Тарас Шевченко, I, 1963, 7); Жалко кидати тих змалечку виплеканих воликів, тих вірних товаришів у дорозі, що так розуміють смуток і радощі хазяїнові… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182); Бурха вал за валом; слухаєш та мариш; Кида човном вітер, мій лихий товариш … (Павло Грабовський, I, 1959, 253); Перед кожним із нас кулемет, що розстрілює ворога в дим, наш товариш і брат наш «максим» (Володимир Сосюра, I, 1957, 492);
// перев. з означ. або по чому. Людина, зв'язана із іншими спільною професією, місцем роботи, навчання, службою в армії і т. ін.; колега. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці (Тарас Шевченко, II, 1953, 182); Десятий рік тому пішов, як батько вирядив його з двору у город з письмом [листом] до знайомого товариша по службі (Панас Мирний, III, 1954, 184); — Вам обом буде веселіше в мене. Ви ж, здається, товариші по школі; разом вчились (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 50); Кілька машин під'їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (Олександр Довженко, I, 1958, 332); [знов Західна Україна, кордон німецький. Дні в тиші, і по полку товариші (Володимир Сосюра, II, 1958, 440);
// Людина, що посідає рівне з іншими становище в суспільстві, колективі. [Неофіт-раб:] Мені казав товариш-раб, що десь над Тібром.. є табор потайний рабів-повстанців (Лес

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:То]]

Товариш

2013-11-04T14:23:33Z

Анжеліка Калмикова:

'''Товариш, -ша, '''''м. ''1) Товарищъ. ''Гусь свині не товариш. ''Шейк. 2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. '''Товаришок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:То]]

Зоря

2013-11-04T14:21:48Z

Анжеліка Калмикова: /* Ілюстрації */

'''Зоря́, -рі, '''''ж. ''1) Звѣзда. ''Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? ''Грин. III. 198. ''Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя. ''Лукаш. 161. 2) Заря. ''Чи то зоря розсвітає? ''Чуб. V. 2. '''На зорю займається'''. Свѣтаетъ. ''Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло. ''МВ. II. 110.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗОРЯ, і, жін.

1. Те саме, що зірка 1. Поряд із зорями, які мають точну схожість із Сонцем, є зорі більші і менші від нього (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 7); Край неба викотилась, ніби з моря виплила, блискуча вранішня зоря, а за нею почало червоніти небо (Нечуй-Левицький, II, 1956, 229); Синє небо було всипане зорями (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 16); Підвів [Кирило] голову, а в обличчя йому війнув вітер, ніби погасив на синьому небі останню зорю... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 184); Вогняною крапелькою все ясніше і ясніше замерехтіла вечірня зоря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 289); * Образно. Вас вестимуть до радості зорі Москви, Зорі правди, ясніші кришталю (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 46); * У порівняннях. Навернулась йому на думку Олена, що хороша була, як зоря ясна, а покірна, а тиха, як голубка сива! (Марко Вовчок, І, 1955, 51); Під беретом, ніжним, як пушинка, сині очі зорями цвітуть (Володимир Сосюра, II, 1958, 103);
// нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки. «Серце моє, зоре моя. Де це ти зоріла?» «Я сьогодні забарилась: Батько занедужав, Коло його все поралась...» (Тарас Шевченко, I, 1963, 89).
Вірити у свою або чию [щасливу] зорю — те саме, що Вірити у свою або чию [щасливу] зірку (див. зірка). Хто вірить у зорю свою І смерть в обличчя знає, Той у щоденному бою її перемагає (Леонід Первомайський, II, 1958, 250); До зір — дуже високо. Вставав завод з руїн. Високі труби Сягали хмар, підводились до зір (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 64).
♦ Зорі з неба знімати, перев. з запереч. част. не — те саме, що Зірки з неба хапати (знімати, здіймати і т. ін.) (див. зірка). — А про Василя вже того — і такий і он який, трохи не зорі з неба зніма (Панас Мирний, IV, 1955, 14); Провідна зоря — те саме, що Провідна зірка (див. зірка). Велика Партіє великого народу, Знамено вольності в міцних його руках! Ти провідна зоря в боях його й трудах, Ти — сонце, що ясну віщує нам погоду (Максим Рильський, III, 1961, 286); Родитися (народитися) під щасливою зорею — те саме, що Родитися (народитися) під щасливою зіркою (див. зірка). На прощання сказав пораненому Василеві старший лейтенант: — Під щасливою зорею ти родився... (Костянтин Гордієнко, Сильніше смерті, 1946, 48).

2. Яскраве освітлення горизонту перед сходом і після заходу сонця. Гордо ми пливли по Рейні І дивилися згори, Як палав зелений берег Од вечірньої зорі (Леся Українка, IV, 1954, 103); Над очеретами війнув вітерець, у безвісті неба засіріла смужка, — передвісник зорі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 413); * Образно. Зоря Жовтнева розцвіла, Устало сонце на погоду... Великій Партії хвала, Хвала радянському народу! (Максим Рильський, I, 1956, 379);
// Час появи на горизонті такого освітлення. — Стою на зорях вечірніх і вранішніх, заклинаю дороги. Стою опівночі над безоднею скорботи, аби не взяв його ні меч, ні вогонь, ні вода. Сину мій, обороно моя!.. (Олександр Довженко, I, 1958, 280); [ Рано на зопях сестри проводжали Веснянку (Олесь Гончар, Земля... 1947, 168).
♦ Від (од) зорі до зорі — з ранку до вечора або з вечора до ранку. Рішив Василь найнятися у робітники.. Це означало роботу від зорі до зорі, але цього не боявся Василь (Гнат Хоткевич, I, 1966, 102); За милих виплакали очі Дружини, матері; Скрізь ллються слізоньки жіночі Від зорі до зорі (Павло Грабовський, I, 1959, 243); До зорі: а) до настання темряви. Хотілося.. до самої зорі тесати, стругати дзвінке дерево (Михайло Стельмах, II, 1962, 387); б) до ранку. Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло (Леся Українка, I, 1951, 65); На зорі — на світанку, рано-вранці. Вийшовши з дому на зорі, Назарович до половини дня борсався ще десь на півдорозі (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 33); На зорю займається (займалося, зайнялося, здійметься і т. ін.), безос., перев. із запереч. част. не — починає (почало і т. ін.) світати. Ранісінько-ранісінько піднялась. Усі сплять; іще й на зорю не займається, — імла (Марко Вовчок, I, 1955, 7); Було ще на зорю не здійметься, вона з коромислом біжить по воду (Ганна Барвінок, Ояов.., 1902, 112); Ні світ ні зоря; Чи світ чи зоря — дуже рано. Прокинувся чоловік ні світ ні зоря — і хоч тобі очі виколи — не стулилися більше та й годі (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 214); Чи світ чи зоря, вже й повставали (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 58).

3. перен., чого. Початок, зародження чого-небудь. Щаслива родина братерських народів кожний рік відзначає свободи зорю (Олександр Гаврилюк, Вибр., 1949, 67); Вже на зорі своєї письменницької діяльності.. Мирний розглядав літературу як зброю в боротьбі проти соціальної неправди (Літературна газета, 27.I 1955, 3).

4. перен., рідко. Те саме, що зірка 2. Ясній зорі українського кону, Високоталановитій Марії Костянтиновні Заньковецькій від щирого серця зачарованих нею полтавців, на спомин 9—26 грудня 1903 р. (Панас Мирний, V, 1955, 417); У Парижі виступає нова зоря екрана Марина Владі... (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 6).

5. рідко. Те саме, що зірка 3. По у лицях хлопці понесли зорю (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 101); На стволі цієї гарматки ясніли, як ордени, червоні зорі (Олесь Гончар, III, 1959, 262); Цвіте рубін кремлівських зір Огнями найяснішими... (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 71); Його слова, як помсти зброя, сміються губи молоді, і золота зоря героя сіяв на його груді (Володимир Сосюра, II, 1958, 303).

6. Ранковий або вечірній військовий сигнал, який виконується на барабапі, горні чи трубі. Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); Одного ранку, щойно на зорю програли, об'являють нам, що підем на станцію (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 116); Пізно ввечері, після зорі, — кінець трудового дня (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 73).

7. розм. Те саме, що метеор. Кожна падаюча зоря — метеор — це маленька частинка, яка зіткнулася з Землею і спалахнула від удару об нашу атмосферу (Бесіди про всесвіт, 1953, 85); Глянула я на небо, аж над Кишиневом котиться з неба зоря (Нечуй-Левицький, III, 1956, 270).

8. перев. мн., діал. Зірочки (у 4 знач.). Веселий метелик по плецю літав, На гайстри, на зорі, на ромен сідав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 337); Відмічалося поїдання бруньок, бутонів та погонців чагарника з листяних порід дерев, кропиви, споришу, іриса, ..ріпака, зорі (Шкідники.. рослин, 1949, 68).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(40).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(41).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(26).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(27).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Зо]]

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F

http://zarya-lugansk.com/

http://www.zorya.com.ua/

http://zorya-gazeta.dp.ua/

Файл:Загруженное (27).jpg

2013-11-04T14:21:42Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Загруженное (26).jpg

2013-11-04T14:21:11Z

Анжеліка Калмикова: Анжеліка Калмикова завантажив нову версію «Файл:Загруженное (26).jpg»

Файл:Загруженное (26).jpg

2013-11-04T14:05:24Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Images (41).jpg

2013-11-04T14:04:09Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Images (40).jpg

2013-11-04T14:03:35Z

Анжеліка Калмикова:

Зоря

2013-11-04T14:02:14Z

Анжеліка Калмикова: /* Див. також */

'''Зоря́, -рі, '''''ж. ''1) Звѣзда. ''Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? ''Грин. III. 198. ''Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя. ''Лукаш. 161. 2) Заря. ''Чи то зоря розсвітає? ''Чуб. V. 2. '''На зорю займається'''. Свѣтаетъ. ''Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло. ''МВ. II. 110.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗОРЯ, і, жін.

1. Те саме, що зірка 1. Поряд із зорями, які мають точну схожість із Сонцем, є зорі більші і менші від нього (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 7); Край неба викотилась, ніби з моря виплила, блискуча вранішня зоря, а за нею почало червоніти небо (Нечуй-Левицький, II, 1956, 229); Синє небо було всипане зорями (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 16); Підвів [Кирило] голову, а в обличчя йому війнув вітер, ніби погасив на синьому небі останню зорю... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 184); Вогняною крапелькою все ясніше і ясніше замерехтіла вечірня зоря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 289); * Образно. Вас вестимуть до радості зорі Москви, Зорі правди, ясніші кришталю (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 46); * У порівняннях. Навернулась йому на думку Олена, що хороша була, як зоря ясна, а покірна, а тиха, як голубка сива! (Марко Вовчок, І, 1955, 51); Під беретом, ніжним, як пушинка, сині очі зорями цвітуть (Володимир Сосюра, II, 1958, 103);
// нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки. «Серце моє, зоре моя. Де це ти зоріла?» «Я сьогодні забарилась: Батько занедужав, Коло його все поралась...» (Тарас Шевченко, I, 1963, 89).
Вірити у свою або чию [щасливу] зорю — те саме, що Вірити у свою або чию [щасливу] зірку (див. зірка). Хто вірить у зорю свою І смерть в обличчя знає, Той у щоденному бою її перемагає (Леонід Первомайський, II, 1958, 250); До зір — дуже високо. Вставав завод з руїн. Високі труби Сягали хмар, підводились до зір (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 64).
♦ Зорі з неба знімати, перев. з запереч. част. не — те саме, що Зірки з неба хапати (знімати, здіймати і т. ін.) (див. зірка). — А про Василя вже того — і такий і он який, трохи не зорі з неба зніма (Панас Мирний, IV, 1955, 14); Провідна зоря — те саме, що Провідна зірка (див. зірка). Велика Партіє великого народу, Знамено вольності в міцних його руках! Ти провідна зоря в боях його й трудах, Ти — сонце, що ясну віщує нам погоду (Максим Рильський, III, 1961, 286); Родитися (народитися) під щасливою зорею — те саме, що Родитися (народитися) під щасливою зіркою (див. зірка). На прощання сказав пораненому Василеві старший лейтенант: — Під щасливою зорею ти родився... (Костянтин Гордієнко, Сильніше смерті, 1946, 48).

2. Яскраве освітлення горизонту перед сходом і після заходу сонця. Гордо ми пливли по Рейні І дивилися згори, Як палав зелений берег Од вечірньої зорі (Леся Українка, IV, 1954, 103); Над очеретами війнув вітерець, у безвісті неба засіріла смужка, — передвісник зорі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 413); * Образно. Зоря Жовтнева розцвіла, Устало сонце на погоду... Великій Партії хвала, Хвала радянському народу! (Максим Рильський, I, 1956, 379);
// Час появи на горизонті такого освітлення. — Стою на зорях вечірніх і вранішніх, заклинаю дороги. Стою опівночі над безоднею скорботи, аби не взяв його ні меч, ні вогонь, ні вода. Сину мій, обороно моя!.. (Олександр Довженко, I, 1958, 280); [ Рано на зопях сестри проводжали Веснянку (Олесь Гончар, Земля... 1947, 168).
♦ Від (од) зорі до зорі — з ранку до вечора або з вечора до ранку. Рішив Василь найнятися у робітники.. Це означало роботу від зорі до зорі, але цього не боявся Василь (Гнат Хоткевич, I, 1966, 102); За милих виплакали очі Дружини, матері; Скрізь ллються слізоньки жіночі Від зорі до зорі (Павло Грабовський, I, 1959, 243); До зорі: а) до настання темряви. Хотілося.. до самої зорі тесати, стругати дзвінке дерево (Михайло Стельмах, II, 1962, 387); б) до ранку. Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло (Леся Українка, I, 1951, 65); На зорі — на світанку, рано-вранці. Вийшовши з дому на зорі, Назарович до половини дня борсався ще десь на півдорозі (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 33); На зорю займається (займалося, зайнялося, здійметься і т. ін.), безос., перев. із запереч. част. не — починає (почало і т. ін.) світати. Ранісінько-ранісінько піднялась. Усі сплять; іще й на зорю не займається, — імла (Марко Вовчок, I, 1955, 7); Було ще на зорю не здійметься, вона з коромислом біжить по воду (Ганна Барвінок, Ояов.., 1902, 112); Ні світ ні зоря; Чи світ чи зоря — дуже рано. Прокинувся чоловік ні світ ні зоря — і хоч тобі очі виколи — не стулилися більше та й годі (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 214); Чи світ чи зоря, вже й повставали (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 58).

3. перен., чого. Початок, зародження чого-небудь. Щаслива родина братерських народів кожний рік відзначає свободи зорю (Олександр Гаврилюк, Вибр., 1949, 67); Вже на зорі своєї письменницької діяльності.. Мирний розглядав літературу як зброю в боротьбі проти соціальної неправди (Літературна газета, 27.I 1955, 3).

4. перен., рідко. Те саме, що зірка 2. Ясній зорі українського кону, Високоталановитій Марії Костянтиновні Заньковецькій від щирого серця зачарованих нею полтавців, на спомин 9—26 грудня 1903 р. (Панас Мирний, V, 1955, 417); У Парижі виступає нова зоря екрана Марина Владі... (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 6).

5. рідко. Те саме, що зірка 3. По у лицях хлопці понесли зорю (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 101); На стволі цієї гарматки ясніли, як ордени, червоні зорі (Олесь Гончар, III, 1959, 262); Цвіте рубін кремлівських зір Огнями найяснішими... (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 71); Його слова, як помсти зброя, сміються губи молоді, і золота зоря героя сіяв на його груді (Володимир Сосюра, II, 1958, 303).

6. Ранковий або вечірній військовий сигнал, який виконується на барабапі, горні чи трубі. Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); Одного ранку, щойно на зорю програли, об'являють нам, що підем на станцію (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 116); Пізно ввечері, після зорі, — кінець трудового дня (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 73).

7. розм. Те саме, що метеор. Кожна падаюча зоря — метеор — це маленька частинка, яка зіткнулася з Землею і спалахнула від удару об нашу атмосферу (Бесіди про всесвіт, 1953, 85); Глянула я на небо, аж над Кишиневом котиться з неба зоря (Нечуй-Левицький, III, 1956, 270).

8. перев. мн., діал. Зірочки (у 4 знач.). Веселий метелик по плецю літав, На гайстри, на зорі, на ромен сідав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 337); Відмічалося поїдання бруньок, бутонів та погонців чагарника з листяних порід дерев, кропиви, споришу, іриса, ..ріпака, зорі (Шкідники.. рослин, 1949, 68).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Зо]]

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F

http://zarya-lugansk.com/

http://www.zorya.com.ua/

http://zorya-gazeta.dp.ua/

Зоря

2013-11-04T13:57:11Z

Анжеліка Калмикова: /* Сучасні словники */

'''Зоря́, -рі, '''''ж. ''1) Звѣзда. ''Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? ''Грин. III. 198. ''Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя. ''Лукаш. 161. 2) Заря. ''Чи то зоря розсвітає? ''Чуб. V. 2. '''На зорю займається'''. Свѣтаетъ. ''Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло. ''МВ. II. 110.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗОРЯ, і, жін.

1. Те саме, що зірка 1. Поряд із зорями, які мають точну схожість із Сонцем, є зорі більші і менші від нього (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 7); Край неба викотилась, ніби з моря виплила, блискуча вранішня зоря, а за нею почало червоніти небо (Нечуй-Левицький, II, 1956, 229); Синє небо було всипане зорями (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 16); Підвів [Кирило] голову, а в обличчя йому війнув вітер, ніби погасив на синьому небі останню зорю... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 184); Вогняною крапелькою все ясніше і ясніше замерехтіла вечірня зоря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 289); * Образно. Вас вестимуть до радості зорі Москви, Зорі правди, ясніші кришталю (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 46); * У порівняннях. Навернулась йому на думку Олена, що хороша була, як зоря ясна, а покірна, а тиха, як голубка сива! (Марко Вовчок, І, 1955, 51); Під беретом, ніжним, як пушинка, сині очі зорями цвітуть (Володимир Сосюра, II, 1958, 103);
// нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки. «Серце моє, зоре моя. Де це ти зоріла?» «Я сьогодні забарилась: Батько занедужав, Коло його все поралась...» (Тарас Шевченко, I, 1963, 89).
Вірити у свою або чию [щасливу] зорю — те саме, що Вірити у свою або чию [щасливу] зірку (див. зірка). Хто вірить у зорю свою І смерть в обличчя знає, Той у щоденному бою її перемагає (Леонід Первомайський, II, 1958, 250); До зір — дуже високо. Вставав завод з руїн. Високі труби Сягали хмар, підводились до зір (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 64).
♦ Зорі з неба знімати, перев. з запереч. част. не — те саме, що Зірки з неба хапати (знімати, здіймати і т. ін.) (див. зірка). — А про Василя вже того — і такий і он який, трохи не зорі з неба зніма (Панас Мирний, IV, 1955, 14); Провідна зоря — те саме, що Провідна зірка (див. зірка). Велика Партіє великого народу, Знамено вольності в міцних його руках! Ти провідна зоря в боях його й трудах, Ти — сонце, що ясну віщує нам погоду (Максим Рильський, III, 1961, 286); Родитися (народитися) під щасливою зорею — те саме, що Родитися (народитися) під щасливою зіркою (див. зірка). На прощання сказав пораненому Василеві старший лейтенант: — Під щасливою зорею ти родився... (Костянтин Гордієнко, Сильніше смерті, 1946, 48).

2. Яскраве освітлення горизонту перед сходом і після заходу сонця. Гордо ми пливли по Рейні І дивилися згори, Як палав зелений берег Од вечірньої зорі (Леся Українка, IV, 1954, 103); Над очеретами війнув вітерець, у безвісті неба засіріла смужка, — передвісник зорі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 413); * Образно. Зоря Жовтнева розцвіла, Устало сонце на погоду... Великій Партії хвала, Хвала радянському народу! (Максим Рильський, I, 1956, 379);
// Час появи на горизонті такого освітлення. — Стою на зорях вечірніх і вранішніх, заклинаю дороги. Стою опівночі над безоднею скорботи, аби не взяв його ні меч, ні вогонь, ні вода. Сину мій, обороно моя!.. (Олександр Довженко, I, 1958, 280); [ Рано на зопях сестри проводжали Веснянку (Олесь Гончар, Земля... 1947, 168).
♦ Від (од) зорі до зорі — з ранку до вечора або з вечора до ранку. Рішив Василь найнятися у робітники.. Це означало роботу від зорі до зорі, але цього не боявся Василь (Гнат Хоткевич, I, 1966, 102); За милих виплакали очі Дружини, матері; Скрізь ллються слізоньки жіночі Від зорі до зорі (Павло Грабовський, I, 1959, 243); До зорі: а) до настання темряви. Хотілося.. до самої зорі тесати, стругати дзвінке дерево (Михайло Стельмах, II, 1962, 387); б) до ранку. Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло (Леся Українка, I, 1951, 65); На зорі — на світанку, рано-вранці. Вийшовши з дому на зорі, Назарович до половини дня борсався ще десь на півдорозі (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 33); На зорю займається (займалося, зайнялося, здійметься і т. ін.), безос., перев. із запереч. част. не — починає (почало і т. ін.) світати. Ранісінько-ранісінько піднялась. Усі сплять; іще й на зорю не займається, — імла (Марко Вовчок, I, 1955, 7); Було ще на зорю не здійметься, вона з коромислом біжить по воду (Ганна Барвінок, Ояов.., 1902, 112); Ні світ ні зоря; Чи світ чи зоря — дуже рано. Прокинувся чоловік ні світ ні зоря — і хоч тобі очі виколи — не стулилися більше та й годі (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 214); Чи світ чи зоря, вже й повставали (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 58).

3. перен., чого. Початок, зародження чого-небудь. Щаслива родина братерських народів кожний рік відзначає свободи зорю (Олександр Гаврилюк, Вибр., 1949, 67); Вже на зорі своєї письменницької діяльності.. Мирний розглядав літературу як зброю в боротьбі проти соціальної неправди (Літературна газета, 27.I 1955, 3).

4. перен., рідко. Те саме, що зірка 2. Ясній зорі українського кону, Високоталановитій Марії Костянтиновні Заньковецькій від щирого серця зачарованих нею полтавців, на спомин 9—26 грудня 1903 р. (Панас Мирний, V, 1955, 417); У Парижі виступає нова зоря екрана Марина Владі... (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 6).

5. рідко. Те саме, що зірка 3. По у лицях хлопці понесли зорю (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 101); На стволі цієї гарматки ясніли, як ордени, червоні зорі (Олесь Гончар, III, 1959, 262); Цвіте рубін кремлівських зір Огнями найяснішими... (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 71); Його слова, як помсти зброя, сміються губи молоді, і золота зоря героя сіяв на його груді (Володимир Сосюра, II, 1958, 303).

6. Ранковий або вечірній військовий сигнал, який виконується на барабапі, горні чи трубі. Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); Одного ранку, щойно на зорю програли, об'являють нам, що підем на станцію (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 116); Пізно ввечері, після зорі, — кінець трудового дня (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 73).

7. розм. Те саме, що метеор. Кожна падаюча зоря — метеор — це маленька частинка, яка зіткнулася з Землею і спалахнула від удару об нашу атмосферу (Бесіди про всесвіт, 1953, 85); Глянула я на небо, аж над Кишиневом котиться з неба зоря (Нечуй-Левицький, III, 1956, 270).

8. перев. мн., діал. Зірочки (у 4 знач.). Веселий метелик по плецю літав, На гайстри, на зорі, на ромен сідав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 337); Відмічалося поїдання бруньок, бутонів та погонців чагарника з листяних порід дерев, кропиви, споришу, іриса, ..ріпака, зорі (Шкідники.. рослин, 1949, 68).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Зо]]

Зоря

2013-11-04T13:55:39Z

Анжеліка Калмикова:

Зерно

2013-11-04T13:53:59Z

Анжеліка Калмикова: /* Ілюстрації */

'''Зерно, -на, '''''с. ''Зерно. ''Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно і тим ся удавила. ''Ном. № 1769. Ум. '''Зеренце, зернечко. '''Ном. № 9907. Чуб. І. 245, Мил. 212. ''Як ми любилися, як в горосі зеренце. ''Грин. III. 251. ''Що мені по пшениці в ній зеренця нема. ''Чуб. V. 4. ''Тобі яблучко, мені зернечко. ''Грин. III. 336.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗЕРНО, зерна, сер.

1. Дрібний плід хлібних злаків; зернина. Прийнявся Півень житв розгрібать І буйні зерна вибирать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 154); — Скільки у кого є хліба, знесім до зерна і до пилиночки укупу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 126); * У порівняннях. Мамине слово падало в нього, як зерно в зготовану ниву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275);
// у знач. збірн. Жито було справді добре: колоски товсті, довгі, повні сухого зерна (Панас Мирний, I, 1949, 267); Це ж осінь, як розумна господиня, В засіки зерно запашне склада (Максим Рильський, III, 1961, 306); * Образно. Гвинтівок залпи розсипали град, І кулемети розсівали зерно (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 388)
♦ Дерти (драти) зерно див. дерти; На макове зерно див. маковий.

2. Насінина плоду певної рослини. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Особливу симпатію викликав шкутильгаючий коник Черниша... Йому давали вилущені горіхові зерна, персики, виноград, і він усе охоче поїдав (Олесь Гончар, III, 1959, 93);
// у знач. збірн. Зерно бобових культур має досить різноманітне використання (Зернові бобові культури, 1956, 3).

3. Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка. Зерно піску, приліплене до кореня, блисне часом перед очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); Крохмаль відкладається у вигляді зерен круглої або еліптичної форми, причому навіть у тій самій клітині крохмальні зерна бувають неоднакові за своїми розмірами (Практ. з анат рослин, 1955, 29); * У порівняннях. Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Марко Вовчок, I, 1955, 81);
// перен. Невелика часточка, крихітка чого-небудь. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Тарас Шевченко, II, 1963, 299); [Руфін:] Друже, ти в мене заронив зерно надії... (Леся Українка, II, 1951, 419); Марія.. в розмові в дитячу душу роняла зерна недовір'я до батька й намовляла їхати з нею (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 34).

4. перен. Суть, основа чого-небудь. Я навчився робити мізансцену, в якій само собою розкривалося внутрішнє зерно п'єси (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 146).
▲ Раціональне зерно див. раціональний.

5. перен., чого або який. Зародок, початок чого-небудь. Зерна соціал-демократичних ідей розкидані вже скрізь у Росії.. (Ленін, 4, 1948, 190); Значить, те, що він пише, не все макулатура? Значить, в його писанні неупереджені, сторонні люди добачили зерно поетичного дару? (Петро Колесник, Терен.., 1959, 45); Золоті зерна, посіяні Жовтнем на нашій землі, в кожному людському серці, зерна нового, комуністичного життя вже буйно проростають скрізь (Радянська Україна, 4.XII 1960, 2).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(38).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(39).jgp|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(24).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(25).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Зе]]

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=7&ved=0CFUQFjAG&url=http%3A%2F%2Fwww.zerno.org.ua%2F&ei=E6N3UoTfD8KS7Aa3oYHICg&usg=AFQjCNFkr_ixAgkX6XSMxLvCkZ-wHMz9KQ&sig2=Lb67jiYf2AQnixIIdHDQNg

http://www.zerno.org.ua/

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE

http://zerno.kiev.ua/

Файл:Загруженное (25).jpg

2013-11-04T13:53:51Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Загруженное (24).jpg

2013-11-04T13:53:15Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Images (39).jpg

2013-11-04T13:50:32Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Images (38).jpg

2013-11-04T13:49:11Z

Анжеліка Калмикова:

Зерно

2013-11-04T13:47:48Z

Анжеліка Калмикова: /* Див. також */

'''Зерно, -на, '''''с. ''Зерно. ''Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно і тим ся удавила. ''Ном. № 1769. Ум. '''Зеренце, зернечко. '''Ном. № 9907. Чуб. І. 245, Мил. 212. ''Як ми любилися, як в горосі зеренце. ''Грин. III. 251. ''Що мені по пшениці в ній зеренця нема. ''Чуб. V. 4. ''Тобі яблучко, мені зернечко. ''Грин. III. 336.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗЕРНО, зерна, сер.

1. Дрібний плід хлібних злаків; зернина. Прийнявся Півень житв розгрібать І буйні зерна вибирать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 154); — Скільки у кого є хліба, знесім до зерна і до пилиночки укупу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 126); * У порівняннях. Мамине слово падало в нього, як зерно в зготовану ниву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275);
// у знач. збірн. Жито було справді добре: колоски товсті, довгі, повні сухого зерна (Панас Мирний, I, 1949, 267); Це ж осінь, як розумна господиня, В засіки зерно запашне склада (Максим Рильський, III, 1961, 306); * Образно. Гвинтівок залпи розсипали град, І кулемети розсівали зерно (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 388)
♦ Дерти (драти) зерно див. дерти; На макове зерно див. маковий.

2. Насінина плоду певної рослини. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Особливу симпатію викликав шкутильгаючий коник Черниша... Йому давали вилущені горіхові зерна, персики, виноград, і він усе охоче поїдав (Олесь Гончар, III, 1959, 93);
// у знач. збірн. Зерно бобових культур має досить різноманітне використання (Зернові бобові культури, 1956, 3).

3. Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка. Зерно піску, приліплене до кореня, блисне часом перед очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); Крохмаль відкладається у вигляді зерен круглої або еліптичної форми, причому навіть у тій самій клітині крохмальні зерна бувають неоднакові за своїми розмірами (Практ. з анат рослин, 1955, 29); * У порівняннях. Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Марко Вовчок, I, 1955, 81);
// перен. Невелика часточка, крихітка чого-небудь. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Тарас Шевченко, II, 1963, 299); [Руфін:] Друже, ти в мене заронив зерно надії... (Леся Українка, II, 1951, 419); Марія.. в розмові в дитячу душу роняла зерна недовір'я до батька й намовляла їхати з нею (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 34).

4. перен. Суть, основа чого-небудь. Я навчився робити мізансцену, в якій само собою розкривалося внутрішнє зерно п'єси (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 146).
▲ Раціональне зерно див. раціональний.

5. перен., чого або який. Зародок, початок чого-небудь. Зерна соціал-демократичних ідей розкидані вже скрізь у Росії.. (Ленін, 4, 1948, 190); Значить, те, що він пише, не все макулатура? Значить, в його писанні неупереджені, сторонні люди добачили зерно поетичного дару? (Петро Колесник, Терен.., 1959, 45); Золоті зерна, посіяні Жовтнем на нашій землі, в кожному людському серці, зерна нового, комуністичного життя вже буйно проростають скрізь (Радянська Україна, 4.XII 1960, 2).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Зе]]

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=7&ved=0CFUQFjAG&url=http%3A%2F%2Fwww.zerno.org.ua%2F&ei=E6N3UoTfD8KS7Aa3oYHICg&usg=AFQjCNFkr_ixAgkX6XSMxLvCkZ-wHMz9KQ&sig2=Lb67jiYf2AQnixIIdHDQNg

http://www.zerno.org.ua/

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE

http://zerno.kiev.ua/

Зерно

2013-11-04T13:37:06Z

Анжеліка Калмикова: /* Сучасні словники */

'''Зерно, -на, '''''с. ''Зерно. ''Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно і тим ся удавила. ''Ном. № 1769. Ум. '''Зеренце, зернечко. '''Ном. № 9907. Чуб. І. 245, Мил. 212. ''Як ми любилися, як в горосі зеренце. ''Грин. III. 251. ''Що мені по пшениці в ній зеренця нема. ''Чуб. V. 4. ''Тобі яблучко, мені зернечко. ''Грин. III. 336.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗЕРНО, зерна, сер.

1. Дрібний плід хлібних злаків; зернина. Прийнявся Півень житв розгрібать І буйні зерна вибирать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 154); — Скільки у кого є хліба, знесім до зерна і до пилиночки укупу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 126); * У порівняннях. Мамине слово падало в нього, як зерно в зготовану ниву (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275);
// у знач. збірн. Жито було справді добре: колоски товсті, довгі, повні сухого зерна (Панас Мирний, I, 1949, 267); Це ж осінь, як розумна господиня, В засіки зерно запашне склада (Максим Рильський, III, 1961, 306); * Образно. Гвинтівок залпи розсипали град, І кулемети розсівали зерно (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 388)
♦ Дерти (драти) зерно див. дерти; На макове зерно див. маковий.

2. Насінина плоду певної рослини. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Особливу симпатію викликав шкутильгаючий коник Черниша... Йому давали вилущені горіхові зерна, персики, виноград, і він усе охоче поїдав (Олесь Гончар, III, 1959, 93);
// у знач. збірн. Зерно бобових культур має досить різноманітне використання (Зернові бобові культури, 1956, 3).

3. Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка. Зерно піску, приліплене до кореня, блисне часом перед очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); Крохмаль відкладається у вигляді зерен круглої або еліптичної форми, причому навіть у тій самій клітині крохмальні зерна бувають неоднакові за своїми розмірами (Практ. з анат рослин, 1955, 29); * У порівняннях. Ганна сплеснула руками, а сльози покотились, як перлове зерно (Марко Вовчок, I, 1955, 81);
// перен. Невелика часточка, крихітка чого-небудь. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Тарас Шевченко, II, 1963, 299); [Руфін:] Друже, ти в мене заронив зерно надії... (Леся Українка, II, 1951, 419); Марія.. в розмові в дитячу душу роняла зерна недовір'я до батька й намовляла їхати з нею (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 34).

4. перен. Суть, основа чого-небудь. Я навчився робити мізансцену, в якій само собою розкривалося внутрішнє зерно п'єси (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 146).
▲ Раціональне зерно див. раціональний.

5. перен., чого або який. Зародок, початок чого-небудь. Зерна соціал-демократичних ідей розкидані вже скрізь у Росії.. (Ленін, 4, 1948, 190); Значить, те, що він пише, не все макулатура? Значить, в його писанні неупереджені, сторонні люди добачили зерно поетичного дару? (Петро Колесник, Терен.., 1959, 45); Золоті зерна, посіяні Жовтнем на нашій землі, в кожному людському серці, зерна нового, комуністичного життя вже буйно проростають скрізь (Радянська Україна, 4.XII 1960, 2).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Зе]]

Зерно

2013-11-04T13:35:27Z

Анжеліка Калмикова:

Гілка

2013-11-04T13:24:20Z

Анжеліка Калмикова: /* Ілюстрації */

'''Гілка, -ки, '''''ж. ''1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. '''Гілечка, гілочка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ГІЛКА, и, жін. Невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав'янистої рослини. І не подумавши пімало, Нап'явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало, І зараз гілку одчахнув (Іван Котляревський, I, 1952, 124); Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати (Леся Українка, I, 1951, 153); Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Юрій Яновський, I, 1958, 113); * У порівняннях. Од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(36).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(37).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(22).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(23).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Гі]]
hhhh

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0

http://kalynovahilka.livejournal.com/

http://tsn.ua/ukrayina/v-odesi-velichezna-gilka-akaciyi-rozbila-avto-ta-zablokuvala-ruh-transportu-313881.html

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0

Файл:Загруженное (23).jpg

2013-11-04T13:24:14Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Загруженное (22).jpg

2013-11-04T13:23:41Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Images (37).jpg

2013-11-04T13:23:00Z

Анжеліка Калмикова:

Файл:Images (36).jpg

2013-11-04T13:22:25Z

Анжеліка Калмикова:

Гілка

2013-11-04T13:20:22Z

Анжеліка Калмикова: /* Див. також */

'''Гілка, -ки, '''''ж. ''1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. '''Гілечка, гілочка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ГІЛКА, и, жін. Невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав'янистої рослини. І не подумавши пімало, Нап'явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало, І зараз гілку одчахнув (Іван Котляревський, I, 1952, 124); Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати (Леся Українка, I, 1951, 153); Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Юрій Яновський, I, 1958, 113); * У порівняннях. Од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Гі]]
hhhh

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0

http://kalynovahilka.livejournal.com/

http://tsn.ua/ukrayina/v-odesi-velichezna-gilka-akaciyi-rozbila-avto-ta-zablokuvala-ruh-transportu-313881.html

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0

Гілка

2013-11-04T13:18:19Z

Анжеліка Калмикова: /* Сучасні словники */

'''Гілка, -ки, '''''ж. ''1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. '''Гілечка, гілочка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

ГІЛКА, и, жін. Невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав'янистої рослини. І не подумавши пімало, Нап'явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало, І зараз гілку одчахнув (Іван Котляревський, I, 1952, 124); Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати (Леся Українка, I, 1951, 153); Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Юрій Яновський, I, 1958, 113); * У порівняннях. Од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Гі]]
hhhh

Гілка

2013-11-04T13:17:27Z

Анжеліка Калмикова:

'''Гілка, -ки, '''''ж. ''1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. '''Гілечка, гілочка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Гі]]
hhhh