Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Андрій Співаков

2013-11-04T22:45:23Z

Андрій Співаков: /* Слова у словнику Грінченка */

[[Файл:Співаков.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Співаков Андрій Сергійович

===Спеціальність===
Фізичне Виховання
===Група===
ФВб 1-13-4-0д
==Контакти==
063-746-58-97
===Електронна пошта===
spivakov@bigmir.net
===Skype===
andr14eg1
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Слова у словнику Грінченка==

[[Дах]] , [[Мідь]] , [[Равлик]] , [[Павутина]] , [[Ягода]] , [[Млин]] , [[Соняшник]] , [[Кукурудза]] , [[Письмо]] , [[Бобер]] , [[Море]]

Море

2013-11-04T22:44:56Z

Андрій Співаков: /* Див. також */

'''Мо́ре, -ря, '''''с. ''Море. ''Як Божа воля, то вирнеш з моря. ''Ном. № 18. Ум. '''Мо́речко. '''''А на моречку четверо суден плаває. ''Грин. III. 382.

==Сучасні словники==

Мо́ре(грец. Θάλασσα лат. Mare англ. Sea нім. Meer фр. Mer рос. Море) — частина океану, яка відокремлена від нього суходолом, підвищеннями підводного рельєфу або островами і має своєрідний гідрометеорологічний режим, відрізняється своїми властивостями (солоністю, прозорістю, температурою та біологічним складом). Ділянки акваторії моря що вдаються в сушу утворюють затоки. Серед яких розрізняють: бухти, естуарії, фіорди, лагуни, лимани, а також губи.

'''Рівень моря'''

Рівень моря піднімається, причинами чому зокрема є танення материкових льодовиків і теплове розширення води, викликані глобальним потеплінням. Підвищення рівня моря є серйозною загрозою для всього прибережного населення і для економіки багатьох країн.

Точне вимірювання рівня моря можливе з 1993 року завдяки супутникам Топекс/Посейдон, пізніше Джейсон-1 та Джейсон-2).

Тим не менш, фізики помітили, що рівень моря піднімається повільніше, ніж це могло спричинити танення льодів. У дослідженні, опублікованому в журналі Глобальні та планетарні зміни (англ. Global and planetary change) у листопаді 2008 року, рівень моря піднімався на 3,3 мм на рік в період з 1993 по 2003 рік і на 2,5 мм на рік з 2003 року. Дослідження пояснює цю зміну уповільненням потепління морів.

Починаючи з 2003 року, вклад танення льодів у підвищення рівня моря становить близько 1,9 мм на рік. Половина цієї водної маси вивільняється через танення двох полярних льодових шапок, інша половина — через танення гірських льодовиків

'''Цікаві факти'''

Іноді морями називають великі озера (Каспійське, Аральське) та відкриті частини океану (Саргасове).

У 1978 році Міжнародна морська організація заснувала Всесвітній день моря. Цей день входить в систему всесвітніх і міжнародних днів ООН.

Червоне море

Назва Червоного моря пояснюється, як це не дивно, періодичним цвітінням синьо-зелених водорослів Trichodesmium erythracum.
Єдине море в яке не впадає жодна річка, яка б забруднювала його піском чи мулом, що дуже важливо для дайверів.
Море унікальне ще й тим що на його дні виявлена рифтова зона, єдина серед усіх морів
Найсолоніше серед тих що відносяться до Світового океану. Солоність 42 ‰
Його дно є типовою (двошаровою) океанічною корою

Біле море

Назва Білого пов'язана з тим що море понад 200 днів у році вкрите льодами.

Жовте море

Назва Жовтого зумовлена жовтим кольором лесу, що приноситься річками, які впадають у нього.

Саргасове море

Температура поверхневих вод у ньому навіть взимку не опускається нижче +20 °C. Крім того, вода надзвичайно прозора настільки, що можна бачити предмети на глибині 60 м.
Флора і фауна моря також дивовижні. Сюди щороку припливають нереститися вугрі. Тут вилуплюються їх личинки.

Морська вода і людська кров мають дивовижну подібність у співвідношені основних хімічних елементів. З цим пов'язаний той факт що отримана у морській воді рана не так болісна, ніж така ж на суші.

В роки Другої світової війни радянські військові хірурги, успішно використовували розбавлену морську воду при переливаннях крові; даний розчин на західному фронті отримав назву розчин Квінтона.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/more Академічний тлумачний словник]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B5 Вікіпедія]

[[Категорія:Мо]]

Море

2013-11-04T22:43:03Z

Андрій Співаков: /* Ілюстрації */

'''Мо́ре, -ря, '''''с. ''Море. ''Як Божа воля, то вирнеш з моря. ''Ном. № 18. Ум. '''Мо́речко. '''''А на моречку четверо суден плаває. ''Грин. III. 382.

==Сучасні словники==

Мо́ре(грец. Θάλασσα лат. Mare англ. Sea нім. Meer фр. Mer рос. Море) — частина океану, яка відокремлена від нього суходолом, підвищеннями підводного рельєфу або островами і має своєрідний гідрометеорологічний режим, відрізняється своїми властивостями (солоністю, прозорістю, температурою та біологічним складом). Ділянки акваторії моря що вдаються в сушу утворюють затоки. Серед яких розрізняють: бухти, естуарії, фіорди, лагуни, лимани, а також губи.

'''Рівень моря'''

Рівень моря піднімається, причинами чому зокрема є танення материкових льодовиків і теплове розширення води, викликані глобальним потеплінням. Підвищення рівня моря є серйозною загрозою для всього прибережного населення і для економіки багатьох країн.

Точне вимірювання рівня моря можливе з 1993 року завдяки супутникам Топекс/Посейдон, пізніше Джейсон-1 та Джейсон-2).

Тим не менш, фізики помітили, що рівень моря піднімається повільніше, ніж це могло спричинити танення льодів. У дослідженні, опублікованому в журналі Глобальні та планетарні зміни (англ. Global and planetary change) у листопаді 2008 року, рівень моря піднімався на 3,3 мм на рік в період з 1993 по 2003 рік і на 2,5 мм на рік з 2003 року. Дослідження пояснює цю зміну уповільненням потепління морів.

Починаючи з 2003 року, вклад танення льодів у підвищення рівня моря становить близько 1,9 мм на рік. Половина цієї водної маси вивільняється через танення двох полярних льодових шапок, інша половина — через танення гірських льодовиків

'''Цікаві факти'''

Іноді морями називають великі озера (Каспійське, Аральське) та відкриті частини океану (Саргасове).

У 1978 році Міжнародна морська організація заснувала Всесвітній день моря. Цей день входить в систему всесвітніх і міжнародних днів ООН.

Червоне море

Назва Червоного моря пояснюється, як це не дивно, періодичним цвітінням синьо-зелених водорослів Trichodesmium erythracum.
Єдине море в яке не впадає жодна річка, яка б забруднювала його піском чи мулом, що дуже важливо для дайверів.
Море унікальне ще й тим що на його дні виявлена рифтова зона, єдина серед усіх морів
Найсолоніше серед тих що відносяться до Світового океану. Солоність 42 ‰
Його дно є типовою (двошаровою) океанічною корою

Біле море

Назва Білого пов'язана з тим що море понад 200 днів у році вкрите льодами.

Жовте море

Назва Жовтого зумовлена жовтим кольором лесу, що приноситься річками, які впадають у нього.

Саргасове море

Температура поверхневих вод у ньому навіть взимку не опускається нижче +20 °C. Крім того, вода надзвичайно прозора настільки, що можна бачити предмети на глибині 60 м.
Флора і фауна моря також дивовижні. Сюди щороку припливають нереститися вугрі. Тут вилуплюються їх личинки.

Морська вода і людська кров мають дивовижну подібність у співвідношені основних хімічних елементів. З цим пов'язаний той факт що отримана у морській воді рана не так болісна, ніж така ж на суші.

В роки Другої світової війни радянські військові хірурги, успішно використовували розбавлену морську воду при переливаннях крові; даний розчин на західному фронті отримав назву розчин Квінтона.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Мо]]

Файл:Море3.jpeg

2013-11-04T22:42:48Z

Андрій Співаков:

Файл:Море2.jpeg

2013-11-04T22:42:24Z

Андрій Співаков:

Файл:Море1.jpeg

2013-11-04T22:42:05Z

Андрій Співаков:

Файл:Море.jpeg

2013-11-04T22:41:43Z

Андрій Співаков:

Море

2013-11-04T22:40:12Z

Андрій Співаков:

'''Мо́ре, -ря, '''''с. ''Море. ''Як Божа воля, то вирнеш з моря. ''Ном. № 18. Ум. '''Мо́речко. '''''А на моречку четверо суден плаває. ''Грин. III. 382.

==Сучасні словники==

Мо́ре(грец. Θάλασσα лат. Mare англ. Sea нім. Meer фр. Mer рос. Море) — частина океану, яка відокремлена від нього суходолом, підвищеннями підводного рельєфу або островами і має своєрідний гідрометеорологічний режим, відрізняється своїми властивостями (солоністю, прозорістю, температурою та біологічним складом). Ділянки акваторії моря що вдаються в сушу утворюють затоки. Серед яких розрізняють: бухти, естуарії, фіорди, лагуни, лимани, а також губи.

'''Рівень моря'''

Рівень моря піднімається, причинами чому зокрема є танення материкових льодовиків і теплове розширення води, викликані глобальним потеплінням. Підвищення рівня моря є серйозною загрозою для всього прибережного населення і для економіки багатьох країн.

Точне вимірювання рівня моря можливе з 1993 року завдяки супутникам Топекс/Посейдон, пізніше Джейсон-1 та Джейсон-2).

Тим не менш, фізики помітили, що рівень моря піднімається повільніше, ніж це могло спричинити танення льодів. У дослідженні, опублікованому в журналі Глобальні та планетарні зміни (англ. Global and planetary change) у листопаді 2008 року, рівень моря піднімався на 3,3 мм на рік в період з 1993 по 2003 рік і на 2,5 мм на рік з 2003 року. Дослідження пояснює цю зміну уповільненням потепління морів.

Починаючи з 2003 року, вклад танення льодів у підвищення рівня моря становить близько 1,9 мм на рік. Половина цієї водної маси вивільняється через танення двох полярних льодових шапок, інша половина — через танення гірських льодовиків

'''Цікаві факти'''

Іноді морями називають великі озера (Каспійське, Аральське) та відкриті частини океану (Саргасове).

У 1978 році Міжнародна морська організація заснувала Всесвітній день моря. Цей день входить в систему всесвітніх і міжнародних днів ООН.

Червоне море

Назва Червоного моря пояснюється, як це не дивно, періодичним цвітінням синьо-зелених водорослів Trichodesmium erythracum.
Єдине море в яке не впадає жодна річка, яка б забруднювала його піском чи мулом, що дуже важливо для дайверів.
Море унікальне ще й тим що на його дні виявлена рифтова зона, єдина серед усіх морів
Найсолоніше серед тих що відносяться до Світового океану. Солоність 42 ‰
Його дно є типовою (двошаровою) океанічною корою

Біле море

Назва Білого пов'язана з тим що море понад 200 днів у році вкрите льодами.

Жовте море

Назва Жовтого зумовлена жовтим кольором лесу, що приноситься річками, які впадають у нього.

Саргасове море

Температура поверхневих вод у ньому навіть взимку не опускається нижче +20 °C. Крім того, вода надзвичайно прозора настільки, що можна бачити предмети на глибині 60 м.
Флора і фауна моря також дивовижні. Сюди щороку припливають нереститися вугрі. Тут вилуплюються їх личинки.

Морська вода і людська кров мають дивовижну подібність у співвідношені основних хімічних елементів. З цим пов'язаний той факт що отримана у морській воді рана не так болісна, ніж така ж на суші.

В роки Другої світової війни радянські військові хірурги, успішно використовували розбавлену морську воду при переливаннях крові; даний розчин на західному фронті отримав назву розчин Квінтона.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Мо]]

Море

2013-11-04T22:37:07Z

Андрій Співаков:

'''Мо́ре, -ря, '''''с. ''Море. ''Як Божа воля, то вирнеш з моря. ''Ном. № 18. Ум. '''Мо́речко. '''''А на моречку четверо суден плаває. ''Грин. III. 382.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Мо]]

Користувач:Андрій Співаков

2013-11-04T22:26:33Z

Андрій Співаков: /* Слова у словнику Грінченка */

Бобер

2013-11-04T22:26:08Z

Андрій Співаков: /* Див. також */

'''Бобер, -бра,''' ''м.'' 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. ''Чорні бобри на шубойку.'' Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. '''Бобрик, бобричок.'''

==Сучасні словники==
Бобер (Castor) — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким плоским хвостом і густим, не проникним для води, хутром. Бобри належать до групи немишовидних гризунів і є єдиними у фауні України представниками підряду Бобровидих (Castorimorpha).

'''Особливості біології'''

Бобер - великий гризун, пристосований до напівводного способу життя. Статевий диморфізм виражений слабо, самки більші. Тіло у бобра приосадкувате, з укороченими 5-палими кінцівками; задні значно сильніше передніх. Між пальцями є плавальні перетинки, сильно розвинені на задніх кінцівках і слабо - на передніх. Кігті на лапах сильні, сплощені. Кіготь II пальця задніх кінцівок роздвоєний - їм бобер розчісує хутро. Хвіст веслообразний, сильно сплощений зверху вниз; його довжина - до 30 см, ширина - 10-13 см. Волосся на хвості є лише у його заснування. Більша його частина покрита великими роговими щитками, між якими ростуть рідкісні, короткі і жорсткі волоски. Нагорі по середній лінії хвоста тягнеться роговий кіль. Очі у бобра невеликі; вуха широкі і короткі, ледве виступаючі над рівнем хутра. Вушні отвори і ніздрі замикаються під водою, очі закриваються мигаючими перетинками. Корінні зуби зазвичай не мають коренів; слабо відокремлені корені утворюються лише у окремих старих особин. Різці позаду ізольовані від ротової порожнини особливими виростами губ, що дозволяє бобру гризти під водою. Має дуже великі різці і може ними підгризати дерева, корою яких харчується і з яких будує собі житло. У ньому ховається молодняк, зберігається їжа, і там вони проводять зиму.

'''Спосіб життя'''

У ранній історичний час бобри повсюдно населяли лісову, тайгову і лісостепову зони Євразія, по заплавах річок доходячи до півночі до лісотундра, а на південь - до напівпустель. Бобри воліють селитися по берегах повільно поточних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і кар'єрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важливо наявність на берегах водойми деревно-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складовою їх раціон. Бобри чудово плавають і пірнають. Великі легені і печінку забезпечують їм такі запаси повітря та артеріальної крові, що під водою бобри можуть залишатися 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 750 м. На суші бобри досить незграбні. Живуть бобри поодинці або сім'ями. Повна сім'я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів - приплоду минулого і поточного років. Сімейну ділянку іноді займається сім'єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім'я або холостий бобер. На більш великих водоймах довжина сімейного ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко видаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від кількості кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть стикатися і навіть перетинатися. Межі своєї території бобри мітять секретом мускусних залоз - бобрової струменем. Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці пливе бобер голосно грюкає хвостом по воді і пірнає. Бавовна служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/bober Академічний тлумачний словник]

[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356126.html Фразеологічний словник української мови]

[[Категорія:Бо]]

Бобер

2013-11-04T22:23:28Z

Андрій Співаков: /* Ілюстрації */

'''Бобер, -бра,''' ''м.'' 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. ''Чорні бобри на шубойку.'' Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. '''Бобрик, бобричок.'''

==Сучасні словники==
Бобер (Castor) — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким плоским хвостом і густим, не проникним для води, хутром. Бобри належать до групи немишовидних гризунів і є єдиними у фауні України представниками підряду Бобровидих (Castorimorpha).

'''Особливості біології'''

Бобер - великий гризун, пристосований до напівводного способу життя. Статевий диморфізм виражений слабо, самки більші. Тіло у бобра приосадкувате, з укороченими 5-палими кінцівками; задні значно сильніше передніх. Між пальцями є плавальні перетинки, сильно розвинені на задніх кінцівках і слабо - на передніх. Кігті на лапах сильні, сплощені. Кіготь II пальця задніх кінцівок роздвоєний - їм бобер розчісує хутро. Хвіст веслообразний, сильно сплощений зверху вниз; його довжина - до 30 см, ширина - 10-13 см. Волосся на хвості є лише у його заснування. Більша його частина покрита великими роговими щитками, між якими ростуть рідкісні, короткі і жорсткі волоски. Нагорі по середній лінії хвоста тягнеться роговий кіль. Очі у бобра невеликі; вуха широкі і короткі, ледве виступаючі над рівнем хутра. Вушні отвори і ніздрі замикаються під водою, очі закриваються мигаючими перетинками. Корінні зуби зазвичай не мають коренів; слабо відокремлені корені утворюються лише у окремих старих особин. Різці позаду ізольовані від ротової порожнини особливими виростами губ, що дозволяє бобру гризти під водою. Має дуже великі різці і може ними підгризати дерева, корою яких харчується і з яких будує собі житло. У ньому ховається молодняк, зберігається їжа, і там вони проводять зиму.

'''Спосіб життя'''

У ранній історичний час бобри повсюдно населяли лісову, тайгову і лісостепову зони Євразія, по заплавах річок доходячи до півночі до лісотундра, а на південь - до напівпустель. Бобри воліють селитися по берегах повільно поточних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і кар'єрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важливо наявність на берегах водойми деревно-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складовою їх раціон. Бобри чудово плавають і пірнають. Великі легені і печінку забезпечують їм такі запаси повітря та артеріальної крові, що під водою бобри можуть залишатися 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 750 м. На суші бобри досить незграбні. Живуть бобри поодинці або сім'ями. Повна сім'я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів - приплоду минулого і поточного років. Сімейну ділянку іноді займається сім'єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім'я або холостий бобер. На більш великих водоймах довжина сімейного ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко видаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від кількості кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть стикатися і навіть перетинатися. Межі своєї території бобри мітять секретом мускусних залоз - бобрової струменем. Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці пливе бобер голосно грюкає хвостом по воді і пірнає. Бавовна служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Бо]]

Файл:Бобер3.jpeg

2013-11-04T22:23:17Z

Андрій Співаков:

Файл:Бобер2.jpeg

2013-11-04T22:22:54Z

Андрій Співаков:

Файл:Бобер1.jpeg

2013-11-04T22:22:31Z

Андрій Співаков:

Файл:Бобер.jpeg

2013-11-04T22:22:12Z

Андрій Співаков:

Бобер

2013-11-04T22:20:31Z

Андрій Співаков:

'''Бобер, -бра,''' ''м.'' 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. ''Чорні бобри на шубойку.'' Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. '''Бобрик, бобричок.'''

==Сучасні словники==
Бобер (Castor) — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким плоским хвостом і густим, не проникним для води, хутром. Бобри належать до групи немишовидних гризунів і є єдиними у фауні України представниками підряду Бобровидих (Castorimorpha).

'''Особливості біології'''

Бобер - великий гризун, пристосований до напівводного способу життя. Статевий диморфізм виражений слабо, самки більші. Тіло у бобра приосадкувате, з укороченими 5-палими кінцівками; задні значно сильніше передніх. Між пальцями є плавальні перетинки, сильно розвинені на задніх кінцівках і слабо - на передніх. Кігті на лапах сильні, сплощені. Кіготь II пальця задніх кінцівок роздвоєний - їм бобер розчісує хутро. Хвіст веслообразний, сильно сплощений зверху вниз; його довжина - до 30 см, ширина - 10-13 см. Волосся на хвості є лише у його заснування. Більша його частина покрита великими роговими щитками, між якими ростуть рідкісні, короткі і жорсткі волоски. Нагорі по середній лінії хвоста тягнеться роговий кіль. Очі у бобра невеликі; вуха широкі і короткі, ледве виступаючі над рівнем хутра. Вушні отвори і ніздрі замикаються під водою, очі закриваються мигаючими перетинками. Корінні зуби зазвичай не мають коренів; слабо відокремлені корені утворюються лише у окремих старих особин. Різці позаду ізольовані від ротової порожнини особливими виростами губ, що дозволяє бобру гризти під водою. Має дуже великі різці і може ними підгризати дерева, корою яких харчується і з яких будує собі житло. У ньому ховається молодняк, зберігається їжа, і там вони проводять зиму.

'''Спосіб життя'''

У ранній історичний час бобри повсюдно населяли лісову, тайгову і лісостепову зони Євразія, по заплавах річок доходячи до півночі до лісотундра, а на південь - до напівпустель. Бобри воліють селитися по берегах повільно поточних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і кар'єрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важливо наявність на берегах водойми деревно-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складовою їх раціон. Бобри чудово плавають і пірнають. Великі легені і печінку забезпечують їм такі запаси повітря та артеріальної крові, що під водою бобри можуть залишатися 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 750 м. На суші бобри досить незграбні. Живуть бобри поодинці або сім'ями. Повна сім'я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів - приплоду минулого і поточного років. Сімейну ділянку іноді займається сім'єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім'я або холостий бобер. На більш великих водоймах довжина сімейного ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко видаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від кількості кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть стикатися і навіть перетинатися. Межі своєї території бобри мітять секретом мускусних залоз - бобрової струменем. Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці пливе бобер голосно грюкає хвостом по воді і пірнає. Бавовна служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Бо]]

Бобер

2013-11-04T22:20:11Z

Андрій Співаков:

'''Бобер, -бра,''' ''м.'' 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. ''Чорні бобри на шубойку.'' Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. '''Бобрик, бобричок.'''

==Сучасні словники==
Бобер (Castor) — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким плоским хвостом і густим, не проникним для води, хутром. Бобри належать до групи немишовидних гризунів і є єдиними у фауні України представниками підряду Бобровидих (Castorimorpha).

'''Особливості біології'''
Бобер - великий гризун, пристосований до напівводного способу життя. Статевий диморфізм виражений слабо, самки більші. Тіло у бобра приосадкувате, з укороченими 5-палими кінцівками; задні значно сильніше передніх. Між пальцями є плавальні перетинки, сильно розвинені на задніх кінцівках і слабо - на передніх. Кігті на лапах сильні, сплощені. Кіготь II пальця задніх кінцівок роздвоєний - їм бобер розчісує хутро. Хвіст веслообразний, сильно сплощений зверху вниз; його довжина - до 30 см, ширина - 10-13 см. Волосся на хвості є лише у його заснування. Більша його частина покрита великими роговими щитками, між якими ростуть рідкісні, короткі і жорсткі волоски. Нагорі по середній лінії хвоста тягнеться роговий кіль. Очі у бобра невеликі; вуха широкі і короткі, ледве виступаючі над рівнем хутра. Вушні отвори і ніздрі замикаються під водою, очі закриваються мигаючими перетинками. Корінні зуби зазвичай не мають коренів; слабо відокремлені корені утворюються лише у окремих старих особин. Різці позаду ізольовані від ротової порожнини особливими виростами губ, що дозволяє бобру гризти під водою. Має дуже великі різці і може ними підгризати дерева, корою яких харчується і з яких будує собі житло. У ньому ховається молодняк, зберігається їжа, і там вони проводять зиму.

'''Спосіб життя'''
У ранній історичний час бобри повсюдно населяли лісову, тайгову і лісостепову зони Євразія, по заплавах річок доходячи до півночі до лісотундра, а на південь - до напівпустель. Бобри воліють селитися по берегах повільно поточних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і кар'єрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важливо наявність на берегах водойми деревно-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складовою їх раціон. Бобри чудово плавають і пірнають. Великі легені і печінку забезпечують їм такі запаси повітря та артеріальної крові, що під водою бобри можуть залишатися 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 750 м. На суші бобри досить незграбні. Живуть бобри поодинці або сім'ями. Повна сім'я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів - приплоду минулого і поточного років. Сімейну ділянку іноді займається сім'єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім'я або холостий бобер. На більш великих водоймах довжина сімейного ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко видаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від кількості кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть стикатися і навіть перетинатися. Межі своєї території бобри мітять секретом мускусних залоз - бобрової струменем. Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці пливе бобер голосно грюкає хвостом по воді і пірнає. Бавовна служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Бо]]

Бобер

2013-11-04T22:18:39Z

Андрій Співаков:

'''Бобер, -бра,''' ''м.'' 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. ''Чорні бобри на шубойку.'' Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. '''Бобрик, бобричок.'''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Бо]]

Користувач:Андрій Співаков

2013-11-04T22:17:38Z

Андрій Співаков: /* Слова у словнику Грінченка */

Письмо

2013-11-04T22:17:12Z

Андрій Співаков: /* Див. також */

'''Письмо́, -ма, '''''с. ''1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. ''А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. ''Мет. 24. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. ''Ти аю Святе Письмо в руки берешчитаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. ''Дума. 5) = '''Писання 3. '''Шух. 1. 292, 304. Ум. '''Писе́мце, письмечко.'''

==Сучасні словники==

Письмо — знакова система фіксації мови на площині за допомогою умовних графічних елементів двох вимірів для передачі інформації на віддалі й закріплення її в часі. Найперші спроби письмової фіксації думок і повідомлень виникли ще в первіснообщинному суспільстві (кінець кам'яного віку).[1] У Західній культурі під письмом найчастіше розуміють тільки передачу мови в текстовому вигляді за допомогою набору знаків або символів (відомих як писемність). Вивчають письмо як особливу знакову систему такі дисципліни, як граматологія, епіграфіка й палеографія.

На письмі можуть використовуватися абстрактні символи, що відбивають фонетичні елементи мови, як, наприклад, в індоєвропейських мовах, або можуть застосовуватися спрощені зображення об'єктів і понять, як в східноазійських і давньоєгипетських піктографічних письмових формах. Тим не менш, письмо різниться від ілюстрацій, таких як наскельні малюнки й живопис, а також від несимвольних способів зберігання мови на нетекстових носіях інформації, наприклад, на магнітних аудіокасетах.

В Україні щороку 9 листопада в день вшанування пам'яті Нестора-Літописця святкується День української писемності та мови.

'''Види писемності'''

Основні види писемностей (методи запису мови) поділяються на чотири категорії: логографічні, складові, літерні й характеристичні. Існує ще одна п'ята категорія — ідеографічне письмо (символи ідей), що, однак, ніколи не розвинулася до представлення рівня мови. Шоста категорія — піктографічне письмо, сама собою недостатня для представлення мови, але часто складає основу логографічних систем.

'''Історія письма'''

Письмо — розширення людської мови у часі та просторі. У IV тисячолітті до нашої ери складність торговельних відносин та адміністративного управління переросли можливості людської пам'яті, й письмо стало надійнішим способом обліку та фіксації подій на постійній основі. Як у Месоамериці, так і Месопотамії та в Стародавньому Єгипті письмо розвивалося через календарі та необхідність обліку товарів та запису громадських та природних подій. Найчастіше письмо виникало в результаті політичної експансії стародавніх культур, які потребували надійних засобів передачі інформації, підтримки фінансової звітності, збереження історичної пам'яті тощо.

Письмо виникло принаймні в пяти чи шести цивілізацій, що мали досить розвинуте сільське господарство та міське життя. За оцінками вчених у Месопотамії письмо з'явилося близько 3400 року до н. е. (за іншими даними - 3150 року до н. е.), у Давньому Єгипті - близько 3250-3200 року до н. е., на острові Кіпр - близько 2200 року до н. е., на острові Крит - бизько 1900 року до н. е., у Давному Китаї - близько 1400 року до н. е. та в Месоамериці - близько 1200 року до н.е. Загалом за походженням первинні писемності можна об'єднати у три основні групи: Месопотамія, Китай та Месоамерика. Єгипетські ієрогліфи, незважаючи на їхню своєрідність, на думку науковців, розвинулися під впливом месопотамського клинопису. Ці перші п'ять чи шість систем письма стали основою для всіх відомих сьогодні писемностей.

Недавній розвиток історичної піддисципліни «дослідження писемності» (англ. litteracy studies) декілька разів призводив до переоцінки датувань появи письма. Так, на думку деяких дослідників, індське письмо, що датується III тисячоліттям до н. е. не є власне писемністю. Інші дослідники не погоджуються з цим, оскільки вважають, що, таке трактування спирається на уявлення про сучасне письмо й не відповідає тодішнім реаліям. Отже історія письма залежить від уявлень і концепцій про мову, відносин між усним і письмовим мовленням і спирається зокрема на філософію мови.

Наразі вважається, що найдавнішою системою письма є месопотамський клинопис. Походження письма в Месопотамії пояснюють таким чином:

Торгівельні трансакції між віддаленими районами потребували фіксації домовленостей в контракті. Контракти мали вигляд порожнистих куль з глини, в яких зберігалися невеликі глиняні фігурки, що символізували кількість певного товару. Глиняна фігурка могла мати вигляд кулі, конуса або циліндра. До цих фігурок додавалися форми, що позначали самі предмети торгівлі. В разі рекламації глиняна куля, що була скріплена печаткою, розбивалася й наявні там фігурки порівнювалися з кількістю товару.

З часом торгівельні операції ускладнювалися, тож хоча сама система обліку за допомогою глиняних куль збереглася, та відбулася суттєва модифікація: зовні, на свіжій глині куль почали наносити знаки, що символізували товари і їхню кількість. Для нанесення цих знаків послуговувалися спеціальною тонкою паличкою, яка зараз в історичній літературі називається «каламос» (від грец. κάλαμος). Один край каламоса мав гострий зріз, а інший - закруглений. Такою паличкою було зручно відображати на глині кут, коло чи конус, що зимволізували первісні глиняні фігурки.

Очевидно, з часом система запису еволюціонувала, й стали використовувати глиняні таблички, обидві сторони яких використовувалися для облікових записів. Науковці припускають, що форми кола й циліндра було опущено, а клинопис розвинувся через модифікації форми кута.

В інших цивілізаціях письмо могло розвинутися іншим шляхом, а саме - зі знаків (ідеограм), що мали релігійну символіку або позначали елементи природи. У такій системі одна графема могла позначати ціле слово, що представляло окремий предмет, чи один склад, або ж система письмо могла бути суто фонетичною (одна графема відповідає одному звуку мови).

Вчені припускають, що вже у бронзову добу та на початку залізної доби в Єгипті, Китаї, а також на острові Крит один знак міг в залежності від контексту позначати окрему ідею, окремий предмет або окремий склад. На відміну від Месопотамій у цих культурах носієм інформації була не глина, а папірус (див. сувій), а з часом також інші види паперу чи шкіри (пергамент). Написи також наносилися на стіни, на скульптури та на металеві вироби, наприклад на прикраси з дорогоцінних металів.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Письмо.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Письмо1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Письмо2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Письмо3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE Вікіпедія]

[[Категорія:Пи]]

Письмо

2013-11-04T22:16:21Z

Андрій Співаков: /* Ілюстрації */

'''Письмо́, -ма, '''''с. ''1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. ''А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. ''Мет. 24. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. ''Ти аю Святе Письмо в руки берешчитаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. ''Дума. 5) = '''Писання 3. '''Шух. 1. 292, 304. Ум. '''Писе́мце, письмечко.'''

==Сучасні словники==

Письмо — знакова система фіксації мови на площині за допомогою умовних графічних елементів двох вимірів для передачі інформації на віддалі й закріплення її в часі. Найперші спроби письмової фіксації думок і повідомлень виникли ще в первіснообщинному суспільстві (кінець кам'яного віку).[1] У Західній культурі під письмом найчастіше розуміють тільки передачу мови в текстовому вигляді за допомогою набору знаків або символів (відомих як писемність). Вивчають письмо як особливу знакову систему такі дисципліни, як граматологія, епіграфіка й палеографія.

На письмі можуть використовуватися абстрактні символи, що відбивають фонетичні елементи мови, як, наприклад, в індоєвропейських мовах, або можуть застосовуватися спрощені зображення об'єктів і понять, як в східноазійських і давньоєгипетських піктографічних письмових формах. Тим не менш, письмо різниться від ілюстрацій, таких як наскельні малюнки й живопис, а також від несимвольних способів зберігання мови на нетекстових носіях інформації, наприклад, на магнітних аудіокасетах.

В Україні щороку 9 листопада в день вшанування пам'яті Нестора-Літописця святкується День української писемності та мови.

'''Види писемності'''

Основні види писемностей (методи запису мови) поділяються на чотири категорії: логографічні, складові, літерні й характеристичні. Існує ще одна п'ята категорія — ідеографічне письмо (символи ідей), що, однак, ніколи не розвинулася до представлення рівня мови. Шоста категорія — піктографічне письмо, сама собою недостатня для представлення мови, але часто складає основу логографічних систем.

'''Історія письма'''

Письмо — розширення людської мови у часі та просторі. У IV тисячолітті до нашої ери складність торговельних відносин та адміністративного управління переросли можливості людської пам'яті, й письмо стало надійнішим способом обліку та фіксації подій на постійній основі. Як у Месоамериці, так і Месопотамії та в Стародавньому Єгипті письмо розвивалося через календарі та необхідність обліку товарів та запису громадських та природних подій. Найчастіше письмо виникало в результаті політичної експансії стародавніх культур, які потребували надійних засобів передачі інформації, підтримки фінансової звітності, збереження історичної пам'яті тощо.

Письмо виникло принаймні в пяти чи шести цивілізацій, що мали досить розвинуте сільське господарство та міське життя. За оцінками вчених у Месопотамії письмо з'явилося близько 3400 року до н. е. (за іншими даними - 3150 року до н. е.), у Давньому Єгипті - близько 3250-3200 року до н. е., на острові Кіпр - близько 2200 року до н. е., на острові Крит - бизько 1900 року до н. е., у Давному Китаї - близько 1400 року до н. е. та в Месоамериці - близько 1200 року до н.е. Загалом за походженням первинні писемності можна об'єднати у три основні групи: Месопотамія, Китай та Месоамерика. Єгипетські ієрогліфи, незважаючи на їхню своєрідність, на думку науковців, розвинулися під впливом месопотамського клинопису. Ці перші п'ять чи шість систем письма стали основою для всіх відомих сьогодні писемностей.

Недавній розвиток історичної піддисципліни «дослідження писемності» (англ. litteracy studies) декілька разів призводив до переоцінки датувань появи письма. Так, на думку деяких дослідників, індське письмо, що датується III тисячоліттям до н. е. не є власне писемністю. Інші дослідники не погоджуються з цим, оскільки вважають, що, таке трактування спирається на уявлення про сучасне письмо й не відповідає тодішнім реаліям. Отже історія письма залежить від уявлень і концепцій про мову, відносин між усним і письмовим мовленням і спирається зокрема на філософію мови.

Наразі вважається, що найдавнішою системою письма є месопотамський клинопис. Походження письма в Месопотамії пояснюють таким чином:

Торгівельні трансакції між віддаленими районами потребували фіксації домовленостей в контракті. Контракти мали вигляд порожнистих куль з глини, в яких зберігалися невеликі глиняні фігурки, що символізували кількість певного товару. Глиняна фігурка могла мати вигляд кулі, конуса або циліндра. До цих фігурок додавалися форми, що позначали самі предмети торгівлі. В разі рекламації глиняна куля, що була скріплена печаткою, розбивалася й наявні там фігурки порівнювалися з кількістю товару.

З часом торгівельні операції ускладнювалися, тож хоча сама система обліку за допомогою глиняних куль збереглася, та відбулася суттєва модифікація: зовні, на свіжій глині куль почали наносити знаки, що символізували товари і їхню кількість. Для нанесення цих знаків послуговувалися спеціальною тонкою паличкою, яка зараз в історичній літературі називається «каламос» (від грец. κάλαμος). Один край каламоса мав гострий зріз, а інший - закруглений. Такою паличкою було зручно відображати на глині кут, коло чи конус, що зимволізували первісні глиняні фігурки.

Очевидно, з часом система запису еволюціонувала, й стали використовувати глиняні таблички, обидві сторони яких використовувалися для облікових записів. Науковці припускають, що форми кола й циліндра було опущено, а клинопис розвинувся через модифікації форми кута.

В інших цивілізаціях письмо могло розвинутися іншим шляхом, а саме - зі знаків (ідеограм), що мали релігійну символіку або позначали елементи природи. У такій системі одна графема могла позначати ціле слово, що представляло окремий предмет, чи один склад, або ж система письмо могла бути суто фонетичною (одна графема відповідає одному звуку мови).

Вчені припускають, що вже у бронзову добу та на початку залізної доби в Єгипті, Китаї, а також на острові Крит один знак міг в залежності від контексту позначати окрему ідею, окремий предмет або окремий склад. На відміну від Месопотамій у цих культурах носієм інформації була не глина, а папірус (див. сувій), а з часом також інші види паперу чи шкіри (пергамент). Написи також наносилися на стіни, на скульптури та на металеві вироби, наприклад на прикраси з дорогоцінних металів.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Письмо.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Письмо1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Письмо2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Письмо3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Пи]]

Файл:Письмо3.jpeg

2013-11-04T22:16:10Z

Андрій Співаков:

Файл:Письмо2.jpeg

2013-11-04T22:15:43Z

Андрій Співаков:

Файл:Письмо1.jpeg

2013-11-04T22:15:18Z

Андрій Співаков:

Файл:Письмо.jpeg

2013-11-04T22:14:49Z

Андрій Співаков:

Письмо

2013-11-04T22:13:22Z

Андрій Співаков:

'''Письмо́, -ма, '''''с. ''1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. ''А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. ''Мет. 24. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. ''Ти аю Святе Письмо в руки берешчитаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. ''Дума. 5) = '''Писання 3. '''Шух. 1. 292, 304. Ум. '''Писе́мце, письмечко.'''

==Сучасні словники==

Письмо — знакова система фіксації мови на площині за допомогою умовних графічних елементів двох вимірів для передачі інформації на віддалі й закріплення її в часі. Найперші спроби письмової фіксації думок і повідомлень виникли ще в первіснообщинному суспільстві (кінець кам'яного віку).[1] У Західній культурі під письмом найчастіше розуміють тільки передачу мови в текстовому вигляді за допомогою набору знаків або символів (відомих як писемність). Вивчають письмо як особливу знакову систему такі дисципліни, як граматологія, епіграфіка й палеографія.

На письмі можуть використовуватися абстрактні символи, що відбивають фонетичні елементи мови, як, наприклад, в індоєвропейських мовах, або можуть застосовуватися спрощені зображення об'єктів і понять, як в східноазійських і давньоєгипетських піктографічних письмових формах. Тим не менш, письмо різниться від ілюстрацій, таких як наскельні малюнки й живопис, а також від несимвольних способів зберігання мови на нетекстових носіях інформації, наприклад, на магнітних аудіокасетах.

В Україні щороку 9 листопада в день вшанування пам'яті Нестора-Літописця святкується День української писемності та мови.

'''Види писемності'''

Основні види писемностей (методи запису мови) поділяються на чотири категорії: логографічні, складові, літерні й характеристичні. Існує ще одна п'ята категорія — ідеографічне письмо (символи ідей), що, однак, ніколи не розвинулася до представлення рівня мови. Шоста категорія — піктографічне письмо, сама собою недостатня для представлення мови, але часто складає основу логографічних систем.

'''Історія письма'''

Письмо — розширення людської мови у часі та просторі. У IV тисячолітті до нашої ери складність торговельних відносин та адміністративного управління переросли можливості людської пам'яті, й письмо стало надійнішим способом обліку та фіксації подій на постійній основі. Як у Месоамериці, так і Месопотамії та в Стародавньому Єгипті письмо розвивалося через календарі та необхідність обліку товарів та запису громадських та природних подій. Найчастіше письмо виникало в результаті політичної експансії стародавніх культур, які потребували надійних засобів передачі інформації, підтримки фінансової звітності, збереження історичної пам'яті тощо.

Письмо виникло принаймні в пяти чи шести цивілізацій, що мали досить розвинуте сільське господарство та міське життя. За оцінками вчених у Месопотамії письмо з'явилося близько 3400 року до н. е. (за іншими даними - 3150 року до н. е.), у Давньому Єгипті - близько 3250-3200 року до н. е., на острові Кіпр - близько 2200 року до н. е., на острові Крит - бизько 1900 року до н. е., у Давному Китаї - близько 1400 року до н. е. та в Месоамериці - близько 1200 року до н.е. Загалом за походженням первинні писемності можна об'єднати у три основні групи: Месопотамія, Китай та Месоамерика. Єгипетські ієрогліфи, незважаючи на їхню своєрідність, на думку науковців, розвинулися під впливом месопотамського клинопису. Ці перші п'ять чи шість систем письма стали основою для всіх відомих сьогодні писемностей.

Недавній розвиток історичної піддисципліни «дослідження писемності» (англ. litteracy studies) декілька разів призводив до переоцінки датувань появи письма. Так, на думку деяких дослідників, індське письмо, що датується III тисячоліттям до н. е. не є власне писемністю. Інші дослідники не погоджуються з цим, оскільки вважають, що, таке трактування спирається на уявлення про сучасне письмо й не відповідає тодішнім реаліям. Отже історія письма залежить від уявлень і концепцій про мову, відносин між усним і письмовим мовленням і спирається зокрема на філософію мови.

Наразі вважається, що найдавнішою системою письма є месопотамський клинопис. Походження письма в Месопотамії пояснюють таким чином:

Торгівельні трансакції між віддаленими районами потребували фіксації домовленостей в контракті. Контракти мали вигляд порожнистих куль з глини, в яких зберігалися невеликі глиняні фігурки, що символізували кількість певного товару. Глиняна фігурка могла мати вигляд кулі, конуса або циліндра. До цих фігурок додавалися форми, що позначали самі предмети торгівлі. В разі рекламації глиняна куля, що була скріплена печаткою, розбивалася й наявні там фігурки порівнювалися з кількістю товару.

З часом торгівельні операції ускладнювалися, тож хоча сама система обліку за допомогою глиняних куль збереглася, та відбулася суттєва модифікація: зовні, на свіжій глині куль почали наносити знаки, що символізували товари і їхню кількість. Для нанесення цих знаків послуговувалися спеціальною тонкою паличкою, яка зараз в історичній літературі називається «каламос» (від грец. κάλαμος). Один край каламоса мав гострий зріз, а інший - закруглений. Такою паличкою було зручно відображати на глині кут, коло чи конус, що зимволізували первісні глиняні фігурки.

Очевидно, з часом система запису еволюціонувала, й стали використовувати глиняні таблички, обидві сторони яких використовувалися для облікових записів. Науковці припускають, що форми кола й циліндра було опущено, а клинопис розвинувся через модифікації форми кута.

В інших цивілізаціях письмо могло розвинутися іншим шляхом, а саме - зі знаків (ідеограм), що мали релігійну символіку або позначали елементи природи. У такій системі одна графема могла позначати ціле слово, що представляло окремий предмет, чи один склад, або ж система письмо могла бути суто фонетичною (одна графема відповідає одному звуку мови).

Вчені припускають, що вже у бронзову добу та на початку залізної доби в Єгипті, Китаї, а також на острові Крит один знак міг в залежності від контексту позначати окрему ідею, окремий предмет або окремий склад. На відміну від Месопотамій у цих культурах носієм інформації була не глина, а папірус (див. сувій), а з часом також інші види паперу чи шкіри (пергамент). Написи також наносилися на стіни, на скульптури та на металеві вироби, наприклад на прикраси з дорогоцінних металів.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Пи]]

Письмо

2013-11-04T21:55:32Z

Андрій Співаков:

Користувач:Андрій Співаков

2013-11-04T21:25:59Z

Андрій Співаков: /* Слова у словнику Грінченка */

Кукурудза

2013-11-04T21:25:34Z

Андрій Співаков: /* Див. також */

'''Кукуру́дза, -дзи, '''''ж. ''Кукуруза. ''Кукурудза сіється, кукурудза родиться. ''Чуб. V. Ум. '''Кукурудзка. '''

==Сучасні словники==

Кукуру́дза (лат. Zea mays L.) — вид поширених однорічних трав'янистих рослин родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан. Це одна з найвисокопродуктивніших злакових культур універсального призначення.

'''Походження'''

Кукурудза найдавніша хлібна рослина Землі, найбільша із зернових. 1954 в Мехіко під час археологічних розкопок на глибині 70 метрів знайшли незвичайну знахідку — шар окам'янілого пилка дикої кукурудзи. За допомогою радіоактивного вуглецю визначили вік знахідки — 60000 років. Отже, батьківщиною сучасної кукурудзи є Мексика. У мексиканській долині Ріо-Гранде витягли понад 750 качанів кукурудзи, які знаходилися на різній глибині: чим глибше залягав шар, тим менші за розміром були качани кукурудзи, а у верхніх шарах — вони нагадували сучасні. Учені зробили висновок, що людина стала вирощувати кукурудзу приблизно 10000 років тому.
Після другої подорожі Колумба вона з'явилася в Іспанії, потім в Італії, відтіля рушила на Схід.

'''Використання'''

Кукурудза — одна з найпоширеніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі. В основному її вирощують на зерно і для виробництва кормів. У світовому рільництві, у тому числі й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру — на корм худобі (стебла і качани), для продовольчих і технічних потреб — виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру, ксантанової камеді, декстрину та етилового спирту, амілази, що служить людині при виробництві фото- та кіноплівок і синтетичних тканин, з сортів восковидної кукурудзи у промисловості виготовляють пластмаси, синтетичні плівки, целофан, з оболонок кукурудзяного качана виготовляють папір, кошики та капелюхи тощо. Останнім часом збільшилась її частка у виробництві біопалива та біогазу.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Куку.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Куку1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Куку2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Куку3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/kukurudza Академічний тлумачний словник]

[http://eslovnyk.com/%D0%BA%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B7%D0%B0 Тлумачний словник української мови]
[[Категорія:Ку]]

Кукурудза

2013-11-04T21:23:47Z

Андрій Співаков: /* Ілюстрації */

'''Кукуру́дза, -дзи, '''''ж. ''Кукуруза. ''Кукурудза сіється, кукурудза родиться. ''Чуб. V. Ум. '''Кукурудзка. '''

==Сучасні словники==

Кукуру́дза (лат. Zea mays L.) — вид поширених однорічних трав'янистих рослин родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан. Це одна з найвисокопродуктивніших злакових культур універсального призначення.

'''Походження'''

Кукурудза найдавніша хлібна рослина Землі, найбільша із зернових. 1954 в Мехіко під час археологічних розкопок на глибині 70 метрів знайшли незвичайну знахідку — шар окам'янілого пилка дикої кукурудзи. За допомогою радіоактивного вуглецю визначили вік знахідки — 60000 років. Отже, батьківщиною сучасної кукурудзи є Мексика. У мексиканській долині Ріо-Гранде витягли понад 750 качанів кукурудзи, які знаходилися на різній глибині: чим глибше залягав шар, тим менші за розміром були качани кукурудзи, а у верхніх шарах — вони нагадували сучасні. Учені зробили висновок, що людина стала вирощувати кукурудзу приблизно 10000 років тому.
Після другої подорожі Колумба вона з'явилася в Іспанії, потім в Італії, відтіля рушила на Схід.

'''Використання'''

Кукурудза — одна з найпоширеніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі. В основному її вирощують на зерно і для виробництва кормів. У світовому рільництві, у тому числі й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру — на корм худобі (стебла і качани), для продовольчих і технічних потреб — виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру, ксантанової камеді, декстрину та етилового спирту, амілази, що служить людині при виробництві фото- та кіноплівок і синтетичних тканин, з сортів восковидної кукурудзи у промисловості виготовляють пластмаси, синтетичні плівки, целофан, з оболонок кукурудзяного качана виготовляють папір, кошики та капелюхи тощо. Останнім часом збільшилась її частка у виробництві біопалива та біогазу.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Куку.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Куку1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Куку2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Куку3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Ку]]

Файл:Куку3.jpeg

2013-11-04T21:23:36Z

Андрій Співаков:

Файл:Куку2.jpeg

2013-11-04T21:23:13Z

Андрій Співаков:

Файл:Куку1.jpeg

2013-11-04T21:22:50Z

Андрій Співаков:

Файл:Куку.jpeg

2013-11-04T21:22:25Z

Андрій Співаков:

Кукурудза

2013-11-04T21:21:13Z

Андрій Співаков:

'''Кукуру́дза, -дзи, '''''ж. ''Кукуруза. ''Кукурудза сіється, кукурудза родиться. ''Чуб. V. Ум. '''Кукурудзка. '''

==Сучасні словники==

Кукуру́дза (лат. Zea mays L.) — вид поширених однорічних трав'янистих рослин родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан. Це одна з найвисокопродуктивніших злакових культур універсального призначення.

'''Походження'''

Кукурудза найдавніша хлібна рослина Землі, найбільша із зернових. 1954 в Мехіко під час археологічних розкопок на глибині 70 метрів знайшли незвичайну знахідку — шар окам'янілого пилка дикої кукурудзи. За допомогою радіоактивного вуглецю визначили вік знахідки — 60000 років. Отже, батьківщиною сучасної кукурудзи є Мексика. У мексиканській долині Ріо-Гранде витягли понад 750 качанів кукурудзи, які знаходилися на різній глибині: чим глибше залягав шар, тим менші за розміром були качани кукурудзи, а у верхніх шарах — вони нагадували сучасні. Учені зробили висновок, що людина стала вирощувати кукурудзу приблизно 10000 років тому.
Після другої подорожі Колумба вона з'явилася в Іспанії, потім в Італії, відтіля рушила на Схід.

'''Використання'''

Кукурудза — одна з найпоширеніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі. В основному її вирощують на зерно і для виробництва кормів. У світовому рільництві, у тому числі й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру — на корм худобі (стебла і качани), для продовольчих і технічних потреб — виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру, ксантанової камеді, декстрину та етилового спирту, амілази, що служить людині при виробництві фото- та кіноплівок і синтетичних тканин, з сортів восковидної кукурудзи у промисловості виготовляють пластмаси, синтетичні плівки, целофан, з оболонок кукурудзяного качана виготовляють папір, кошики та капелюхи тощо. Останнім часом збільшилась її частка у виробництві біопалива та біогазу.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Ку]]

Кукурудза

2013-11-04T21:19:15Z

Андрій Співаков:

'''Кукуру́дза, -дзи, '''''ж. ''Кукуруза. ''Кукурудза сіється, кукурудза родиться. ''Чуб. V. Ум. '''Кукурудзка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Ку]]

Користувач:Андрій Співаков

2013-11-04T21:15:53Z

Андрій Співаков: /* Слова у словнику Грінченка */

Соняшник

2013-11-04T21:15:24Z

Андрій Співаков: /* Див. також */

'''Соняшник, -ка, '''''м. ''Раст. подсолнечникъ. ''Широколистий соняшник. ''Левиц. І. 28. Ум. '''Со́няшничок. '''

==Сучасні словники==

Соняшник звичайний (лат. Helianthus annuus) — рід рослин родини Айстрових.

'''Загальні відомості'''

Охоплює близько 110 видів. Поширена технічна і сільськогосподарська культура, широко культивується на півдні України; основна олійна культура України.

Соняшник — мексиканська «квітка сонця». З Північної Америки (де соняшник був дикоростучою рослиною) в Європу рослина завезена іспанцями в 1619.

В Україні з'явився у середині 18 ст.. В Росії — в самому кінці 18 століття.

В Європі соняшник обробляли як декоративну рослину і орієнтовно з 1860 рр. з нього почали добувати олію. До того часу англійці їли молоді суцвіття соняшника з оцетом і маслом.

Спершу його розводили як декоративну рослину, згодом також заради зерна, яке використовували як ласощі. Тепер соняшникова олія в Україні є найкращим харчовим продуктом як у непереробленому, так і переробленому (марґарина) виді.
Її використовують для технічних потреб (при виготовленні мила, лаків, фарб, лінолеуму тощо).

Соняшник — цінна культура у плодозміні. Медонос. Є й декоративні форми соняшника

'''Опис рослини'''

Коренева система сильно розвинена.

Висота стебла здебільшого 120–150 см, іноді 2-2,5 м, пряме, з губчастою серцевиною.

Листки великі, овально-серцевидні, черешкові. Нижні листки супротивні, решта — чергові.

Суцвіття — багатоквітковий кошик з плескатим або ледь випуклим диском. Квітки двостатеві, трубчасті.

Плід — сім'янка з шкірястим оплоднем, що не зростається з насіниною. Цвіте з середини липня до кінця серпня. Вміст олії в насінні становить 47-52%, а в ядрі 65-67%.

Соняшник — теплолюбна і посухостійка рослина (її коріння дістає вологу з нижчих шарів ґрунту); для вирощування соняшника найпридатніші супіщані та суглинкові чорноземи.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соняшник.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соняшник1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соняшник2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соняшник3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/sonjashnyk Академічний тлумачний словник]

[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20995.html Універсальний словник-енциклопедія]

[[Категорія:Со]]

Соняшник

2013-11-04T21:13:30Z

Андрій Співаков: /* Ілюстрації */

'''Соняшник, -ка, '''''м. ''Раст. подсолнечникъ. ''Широколистий соняшник. ''Левиц. І. 28. Ум. '''Со́няшничок. '''

==Сучасні словники==

Соняшник звичайний (лат. Helianthus annuus) — рід рослин родини Айстрових.

'''Загальні відомості'''

Охоплює близько 110 видів. Поширена технічна і сільськогосподарська культура, широко культивується на півдні України; основна олійна культура України.

Соняшник — мексиканська «квітка сонця». З Північної Америки (де соняшник був дикоростучою рослиною) в Європу рослина завезена іспанцями в 1619.

В Україні з'явився у середині 18 ст.. В Росії — в самому кінці 18 століття.

В Європі соняшник обробляли як декоративну рослину і орієнтовно з 1860 рр. з нього почали добувати олію. До того часу англійці їли молоді суцвіття соняшника з оцетом і маслом.

Спершу його розводили як декоративну рослину, згодом також заради зерна, яке використовували як ласощі. Тепер соняшникова олія в Україні є найкращим харчовим продуктом як у непереробленому, так і переробленому (марґарина) виді.
Її використовують для технічних потреб (при виготовленні мила, лаків, фарб, лінолеуму тощо).

Соняшник — цінна культура у плодозміні. Медонос. Є й декоративні форми соняшника

'''Опис рослини'''

Коренева система сильно розвинена.

Висота стебла здебільшого 120–150 см, іноді 2-2,5 м, пряме, з губчастою серцевиною.

Листки великі, овально-серцевидні, черешкові. Нижні листки супротивні, решта — чергові.

Суцвіття — багатоквітковий кошик з плескатим або ледь випуклим диском. Квітки двостатеві, трубчасті.

Плід — сім'янка з шкірястим оплоднем, що не зростається з насіниною. Цвіте з середини липня до кінця серпня. Вміст олії в насінні становить 47-52%, а в ядрі 65-67%.

Соняшник — теплолюбна і посухостійка рослина (її коріння дістає вологу з нижчих шарів ґрунту); для вирощування соняшника найпридатніші супіщані та суглинкові чорноземи.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соняшник.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соняшник1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соняшник2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Соняшник3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Со]]

Файл:Соняшник3.jpeg

2013-11-04T21:13:18Z

Андрій Співаков:

Файл:Соняшник2.jpeg

2013-11-04T21:12:58Z

Андрій Співаков:

Файл:Соняшник1.jpeg

2013-11-04T21:12:37Z

Андрій Співаков:

Файл:Соняшник.jpeg

2013-11-04T21:12:13Z

Андрій Співаков:

Соняшник

2013-11-04T21:10:46Z

Андрій Співаков:

'''Соняшник, -ка, '''''м. ''Раст. подсолнечникъ. ''Широколистий соняшник. ''Левиц. І. 28. Ум. '''Со́няшничок. '''

==Сучасні словники==

Соняшник звичайний (лат. Helianthus annuus) — рід рослин родини Айстрових.

'''Загальні відомості'''

Охоплює близько 110 видів. Поширена технічна і сільськогосподарська культура, широко культивується на півдні України; основна олійна культура України.

Соняшник — мексиканська «квітка сонця». З Північної Америки (де соняшник був дикоростучою рослиною) в Європу рослина завезена іспанцями в 1619.

В Україні з'явився у середині 18 ст.. В Росії — в самому кінці 18 століття.

В Європі соняшник обробляли як декоративну рослину і орієнтовно з 1860 рр. з нього почали добувати олію. До того часу англійці їли молоді суцвіття соняшника з оцетом і маслом.

Спершу його розводили як декоративну рослину, згодом також заради зерна, яке використовували як ласощі. Тепер соняшникова олія в Україні є найкращим харчовим продуктом як у непереробленому, так і переробленому (марґарина) виді.
Її використовують для технічних потреб (при виготовленні мила, лаків, фарб, лінолеуму тощо).

Соняшник — цінна культура у плодозміні. Медонос. Є й декоративні форми соняшника

'''Опис рослини'''

Коренева система сильно розвинена.

Висота стебла здебільшого 120–150 см, іноді 2-2,5 м, пряме, з губчастою серцевиною.

Листки великі, овально-серцевидні, черешкові. Нижні листки супротивні, решта — чергові.

Суцвіття — багатоквітковий кошик з плескатим або ледь випуклим диском. Квітки двостатеві, трубчасті.

Плід — сім'янка з шкірястим оплоднем, що не зростається з насіниною. Цвіте з середини липня до кінця серпня. Вміст олії в насінні становить 47-52%, а в ядрі 65-67%.

Соняшник — теплолюбна і посухостійка рослина (її коріння дістає вологу з нижчих шарів ґрунту); для вирощування соняшника найпридатніші супіщані та суглинкові чорноземи.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Со]]

Соняшник

2013-11-04T21:07:59Z

Андрій Співаков:

'''Соняшник, -ка, '''''м. ''Раст. подсолнечникъ. ''Широколистий соняшник. ''Левиц. І. 28. Ум. '''Со́няшничок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Со]]

Користувач:Андрій Співаков

2013-11-04T20:09:20Z

Андрій Співаков: /* Слова у словнику Грінченка */

Млин

2013-11-04T20:08:50Z

Андрій Співаков: /* Див. також */

'''Млин, -на́, '''''м. ''Мельница водяная. ''На низу млин крутив усіма колесами. Проти сонця на темних колесах ясно блищали нові приставляні лопатки, хапаючи за кожним покрутом колеса срібні проміння сонця, ніби облиті блискучою водою. ''Левиц. І. 373. '''Млин коре́чний, наплавний, підсубійний. '''См. эти слова. '''Ручний млин'''. Ручная мельница устройства болѣе сложнаго, чѣмъ '''жорна '''(см. '''жорно'''). Названіе частей (сравни '''жорна'''): на нижнемъ '''єрмі корба '''для вращанія '''колеса '''съ '''пальками''', которое вращается на '''валі'''; надъ колесомъ находятся два жернова: '''спідник '''и '''пове́рхник''', въ срединѣ '''пове́рхника '''желѣзный '''веретінник''', проходящій сквозь '''спідник''', подъ которымъ есть желѣзное '''веретено'''; надъ жерновами верхнее '''єрмо''', меньшее, называемое '''кошеве''', въ которомъ вверху укрѣпленъ '''кіш '''для зерна, подъ нимъ '''кори́тце '''з вухом; колесо, вращаемое при помощи рукоятки ('''корби'''), цѣпляется пальками за '''спиці верете́на '''(родъ шестерни), которое, при помощи '''веретінника''', вращаетъ верхній жерновъ ('''пове́рхник'''); '''спружина''', имѣщаяся при верхнемъ жерновѣ, толкаетъ '''вухо з коритця '''и вытряхиваетъ изъ него зерно, падающее въ '''прогорницю '''(дыру въ центрѣ верхняго жернова); изъ подъ жернова мука проходить '''мучнико́м '''въ '''кори́то'''; при помощи '''закрутки '''можно поднять или опустить '''кіш'''. Шух. І. 103, 104. Ум. '''Млинок, млино́чок. '''

==Сучасні словники==

Млин — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.

'''Історія'''

Вітря́к — млин, що використовує силу вітру як джерело енергії, і використовуються для того, щоб молоти зерно, а також в деяких місцевостях для перепомпування води, молочення зерна, розпилу деревини.

Все починалось з розмолу зерна. Європейські культури широко використовували зернові культури ( пшениця, ячмінь, жито посівне, гречка звичайна ) . Стигле зерно збирали і мололи на борошно важкими кам'яними жорнами. Використовувалась енергія людей.

Винахід і ствоення водяних та вітрових млинів — важливий етап розвитку інженерного знання. Одне кіло зерна на борошно жорнами вручну могли змолоти за 1-2 години, бо зерно мололи переважно жінки та старші діти. Водяний та вітровий млин мололи за чверть години мішок зерна. Наявний прогрес, що почався з 16 ст., хоча й потребував платні. Тому кожне село мало власний млин. Велике село або старовинне місто мали декілька млинів.

Водяний млин залежав від потічка або річки. За типом колеса розрізнялись —

Середньобійне колесо
Підливне колесо

Середньобійне колесо повертала вода, що падала зверху, тому воно було найбільш ефектиним в роботі. Найменш ефективним було підливне колесо, куди подавадсь вода з невеликої висоти, а колесо поверталось повільно. Розміри колеса могли бути різними, в Битанії середній водяний млин 19 століття мав диаметр три метри. За допомогою зубчастого механізма колесо поєднували з жорнами. Жорна і борошно від негоди ховали в приміщені. Приміщення млина могло бути дерев'яним та кам'яним. В Західній Європі будували як дерев'яні, тк і кам'яні млини. Кам'яний млин розділяли на виробничу та житлову зони-кімнати, де мешкав мірошник (мельник), один або з родиною. такий млин міг мати два поверхи і комори для зберігання зерна і готового борошна.

Млин ставав своєрідним сільським центром, бо мав шляхи для підвозу зерна та вивозу готового борошна. Млин і мірошник — персонажі багатьох легенд і народних оповідань ( згодом театральних вистав на їх основі ), пов'язаних із ворожбою та нечистою силою.

В старовинних поселеннях старий млин рзбирали і новий будували на тому ж місці, але вже за новими технологіями та з нових будівельних матеріалів. Деякі млини мали 400-600 років безперервного існування.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Млин.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Млин1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Млин2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Млин3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/mlyn Академічний тлумачний словник]

[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358782.html Фразеологічний словник української мови]

[[Категорія:Мл]]

Млин

2013-11-04T20:06:22Z

Андрій Співаков: /* Ілюстрації */

'''Млин, -на́, '''''м. ''Мельница водяная. ''На низу млин крутив усіма колесами. Проти сонця на темних колесах ясно блищали нові приставляні лопатки, хапаючи за кожним покрутом колеса срібні проміння сонця, ніби облиті блискучою водою. ''Левиц. І. 373. '''Млин коре́чний, наплавний, підсубійний. '''См. эти слова. '''Ручний млин'''. Ручная мельница устройства болѣе сложнаго, чѣмъ '''жорна '''(см. '''жорно'''). Названіе частей (сравни '''жорна'''): на нижнемъ '''єрмі корба '''для вращанія '''колеса '''съ '''пальками''', которое вращается на '''валі'''; надъ колесомъ находятся два жернова: '''спідник '''и '''пове́рхник''', въ срединѣ '''пове́рхника '''желѣзный '''веретінник''', проходящій сквозь '''спідник''', подъ которымъ есть желѣзное '''веретено'''; надъ жерновами верхнее '''єрмо''', меньшее, называемое '''кошеве''', въ которомъ вверху укрѣпленъ '''кіш '''для зерна, подъ нимъ '''кори́тце '''з вухом; колесо, вращаемое при помощи рукоятки ('''корби'''), цѣпляется пальками за '''спиці верете́на '''(родъ шестерни), которое, при помощи '''веретінника''', вращаетъ верхній жерновъ ('''пове́рхник'''); '''спружина''', имѣщаяся при верхнемъ жерновѣ, толкаетъ '''вухо з коритця '''и вытряхиваетъ изъ него зерно, падающее въ '''прогорницю '''(дыру въ центрѣ верхняго жернова); изъ подъ жернова мука проходить '''мучнико́м '''въ '''кори́то'''; при помощи '''закрутки '''можно поднять или опустить '''кіш'''. Шух. І. 103, 104. Ум. '''Млинок, млино́чок. '''

==Сучасні словники==

Млин — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.

'''Історія'''

Вітря́к — млин, що використовує силу вітру як джерело енергії, і використовуються для того, щоб молоти зерно, а також в деяких місцевостях для перепомпування води, молочення зерна, розпилу деревини.

Все починалось з розмолу зерна. Європейські культури широко використовували зернові культури ( пшениця, ячмінь, жито посівне, гречка звичайна ) . Стигле зерно збирали і мололи на борошно важкими кам'яними жорнами. Використовувалась енергія людей.

Винахід і ствоення водяних та вітрових млинів — важливий етап розвитку інженерного знання. Одне кіло зерна на борошно жорнами вручну могли змолоти за 1-2 години, бо зерно мололи переважно жінки та старші діти. Водяний та вітровий млин мололи за чверть години мішок зерна. Наявний прогрес, що почався з 16 ст., хоча й потребував платні. Тому кожне село мало власний млин. Велике село або старовинне місто мали декілька млинів.

Водяний млин залежав від потічка або річки. За типом колеса розрізнялись —

Середньобійне колесо
Підливне колесо

Середньобійне колесо повертала вода, що падала зверху, тому воно було найбільш ефектиним в роботі. Найменш ефективним було підливне колесо, куди подавадсь вода з невеликої висоти, а колесо поверталось повільно. Розміри колеса могли бути різними, в Битанії середній водяний млин 19 століття мав диаметр три метри. За допомогою зубчастого механізма колесо поєднували з жорнами. Жорна і борошно від негоди ховали в приміщені. Приміщення млина могло бути дерев'яним та кам'яним. В Західній Європі будували як дерев'яні, тк і кам'яні млини. Кам'яний млин розділяли на виробничу та житлову зони-кімнати, де мешкав мірошник (мельник), один або з родиною. такий млин міг мати два поверхи і комори для зберігання зерна і готового борошна.

Млин ставав своєрідним сільським центром, бо мав шляхи для підвозу зерна та вивозу готового борошна. Млин і мірошник — персонажі багатьох легенд і народних оповідань ( згодом театральних вистав на їх основі ), пов'язаних із ворожбою та нечистою силою.

В старовинних поселеннях старий млин рзбирали і новий будували на тому ж місці, але вже за новими технологіями та з нових будівельних матеріалів. Деякі млини мали 400-600 років безперервного існування.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Млин.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Млин1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Млин2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Млин3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості

[[Категорія:Мл]]

Файл:Млин3.jpeg

2013-11-04T20:06:10Z

Андрій Співаков: