Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Мурашва

2013-11-30T10:46:31Z

АндрійК:

[[Категорія:Му]]
==Словник Грінченка==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтва]]

'''Мурашва́, -ви, '''''ж. соб. ''Муравьи. ''У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. ''Мир. Пов. І. 170.
[[Категорія:Му]]

===[http://sum.in.ua/s/murashky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Мурашки''' бігають (забігали, пішли, полізли й т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу і т. ін.) — про відчуття холоду, страху й т. ін. від несподіваного, сильного переляку, глибокого душевного переживання тощо. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15); У о. Квінтіліана пішли мурашки поза спиною від сих дідичевих слів (Іван Франко, VIII, 1952, 38); Синявін надто ревниво ставився до музики.. й від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 60).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B2%D0%B0/ Український тлумачний словник ]===

'''Мурашва''' й, ж. Збірн. до мурашка й мураха. 6 прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41);
* У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (їв., Життя.., 1945, 24).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
<gallery>
Файл:Example.jpg|Опис1

==Медіа==

{{#ev:youtube|uChZXptw}}

Ха-ха!

2013-11-30T08:07:02Z

АндрійК: /* Зовнішні посилання */

'''Ха-ха! '''''меж., ''выражающее смѣхъ. ''Хахахаха! Чорт, панове, літанню співає. ''Шевч. 137.
[[Категорія:Ха]]
текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ха-ха- один із способів передачі сміху на письмі, вираз емоційного стану людини, пов'язаний з переживанням неоднозначної, смішної ситуації і супроводжується рядом фізіологічних реакцій організму.
Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, вдається, не наслухався б, — сказав Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:121344.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12324324.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1223354565.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1123234535.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
http://demotivators.to/

Ха-ха!

2013-11-30T08:04:17Z

АндрійК: /* Ілюстрації */

Файл:1223354565.jpg

2013-11-30T08:03:55Z

АндрійК:

Ха-ха!

2013-11-30T08:03:20Z

АндрійК: /* Ілюстрації */

'''Ха-ха! '''''меж., ''выражающее смѣхъ. ''Хахахаха! Чорт, панове, літанню співає. ''Шевч. 137.
[[Категорія:Ха]]
текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ха-ха- один із способів передачі сміху на письмі, вираз емоційного стану людини, пов'язаний з переживанням неоднозначної, смішної ситуації і супроводжується рядом фізіологічних реакцій організму.
Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, вдається, не наслухався б, — сказав Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:121344.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12324324.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gallery_793_311_33713.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1123234535.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Файл:1123234535.jpg

2013-11-30T08:03:06Z

АндрійК:

Ха-ха!

2013-11-30T08:02:14Z

АндрійК: /* Ілюстрації */

'''Ха-ха! '''''меж., ''выражающее смѣхъ. ''Хахахаха! Чорт, панове, літанню співає. ''Шевч. 137.
[[Категорія:Ха]]
текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ха-ха- один із способів передачі сміху на письмі, вираз емоційного стану людини, пов'язаний з переживанням неоднозначної, смішної ситуації і супроводжується рядом фізіологічних реакцій організму.
Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, вдається, не наслухався б, — сказав Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:121344.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12324324.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gallery_793_311_33713.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Th_Fingers_Hug.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Файл:12324324.jpg

2013-11-30T08:00:56Z

АндрійК:

Файл:121344.jpg

2013-11-30T08:00:06Z

АндрійК:

Ха-ха!

2013-11-30T07:47:15Z

АндрійК: /* Сучасні словники */

'''Ха-ха! '''''меж., ''выражающее смѣхъ. ''Хахахаха! Чорт, панове, літанню співає. ''Шевч. 137.
[[Категорія:Ха]]
текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ха-ха- один із способів передачі сміху на письмі, вираз емоційного стану людини, пов'язаний з переживанням неоднозначної, смішної ситуації і супроводжується рядом фізіологічних реакцій організму.
Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, вдається, не наслухався б, — сказав Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Ха-ха!

2013-11-30T07:43:14Z

АндрійК:

'''Ха-ха! '''''меж., ''выражающее смѣхъ. ''Хахахаха! Чорт, панове, літанню співає. ''Шевч. 137.
[[Категорія:Ха]]
текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Любощі

2013-11-30T07:36:06Z

АндрійК: /* Ілюстрації */

'''Лю́бощі, -щів, '''''ж. мн. ''1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. ''Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. ''Ном. № 12563. ''Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш не знаєш, мов вві сні. ''Кв. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. ''Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? ''Чуб. V. 92.
[[Категорія:Лю]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
любощі — засоби для причаровування, для викликання кохання — миттям голови любистком, напуванням коханого приворотним зіллям, ворожінням на різних предметах, але пов’язаних з вогнем (передусім асоціацією його з коханням) тощо. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? (П. Чубинський).
любощі — мн. love caresses, love tenderness … Українсько-англійський словник
Любощі ів, мн. Те саме, що любов 1. Любощі як сон: не заїси, не заспиш: раз чоловік родиться, раз і любить… (Барв., Опов.., 1902, 118); Поранив козак серце не в хороброму бою, а в нещасливому коханні; замутили любощі та ревнощі йому голову (Вол., Дні..,
82); Це саме надходить та пора, коли Купала розтрушує любощі (Стельмах, І, 1962, 540); // Інтимні стосунки з особою іншої статі. Заводить [Тетяна] любощі з регентами і з сільськими писарями (Вас,
II, 1959, 80).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15376.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1219528620_img_0961.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1188964036_2l.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2234355.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Любощі

2013-11-30T07:35:38Z

АндрійК: /* Ілюстрації */

'''Лю́бощі, -щів, '''''ж. мн. ''1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. ''Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. ''Ном. № 12563. ''Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш не знаєш, мов вві сні. ''Кв. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. ''Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? ''Чуб. V. 92.
[[Категорія:Лю]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
любощі — засоби для причаровування, для викликання кохання — миттям голови любистком, напуванням коханого приворотним зіллям, ворожінням на різних предметах, але пов’язаних з вогнем (передусім асоціацією його з коханням) тощо. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? (П. Чубинський).
любощі — мн. love caresses, love tenderness … Українсько-англійський словник
Любощі ів, мн. Те саме, що любов 1. Любощі як сон: не заїси, не заспиш: раз чоловік родиться, раз і любить… (Барв., Опов.., 1902, 118); Поранив козак серце не в хороброму бою, а в нещасливому коханні; замутили любощі та ревнощі йому голову (Вол., Дні..,
82); Це саме надходить та пора, коли Купала розтрушує любощі (Стельмах, І, 1962, 540); // Інтимні стосунки з особою іншої статі. Заводить [Тетяна] любощі з регентами і з сільськими писарями (Вас,
II, 1959, 80).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15376.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1219528620_img_0961.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1188964036_2l.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2234355.jpg_img_0961.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Любощі

2013-11-30T07:34:30Z

АндрійК: /* Ілюстрації */

'''Лю́бощі, -щів, '''''ж. мн. ''1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. ''Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. ''Ном. № 12563. ''Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш не знаєш, мов вві сні. ''Кв. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. ''Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? ''Чуб. V. 92.
[[Категорія:Лю]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
любощі — засоби для причаровування, для викликання кохання — миттям голови любистком, напуванням коханого приворотним зіллям, ворожінням на різних предметах, але пов’язаних з вогнем (передусім асоціацією його з коханням) тощо. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? (П. Чубинський).
любощі — мн. love caresses, love tenderness … Українсько-англійський словник
Любощі ів, мн. Те саме, що любов 1. Любощі як сон: не заїси, не заспиш: раз чоловік родиться, раз і любить… (Барв., Опов.., 1902, 118); Поранив козак серце не в хороброму бою, а в нещасливому коханні; замутили любощі та ревнощі йому голову (Вол., Дні..,
82); Це саме надходить та пора, коли Купала розтрушує любощі (Стельмах, І, 1962, 540); // Інтимні стосунки з особою іншої статі. Заводить [Тетяна] любощі з регентами і з сільськими писарями (Вас,
II, 1959, 80).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15376.jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1219528620_img_0961.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1188964036_2l.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2234355.jpg_img_0961.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Файл:2234355.jpg

2013-11-30T07:34:09Z

АндрійК:

Файл:15376.jpg

2013-11-30T07:33:26Z

АндрійК:

Файл:1219528620 img 0961.jpg

2013-11-30T07:31:59Z

АндрійК: АндрійК завантажив нову версію «Файл:1219528620 img 0961.jpg»

Файл:1219528620 img 0961.jpg

2013-11-30T07:31:09Z

АндрійК:

Файл:1188964036 2l.jpg

2013-11-30T07:29:58Z

АндрійК:

Файл:805f767b62cf.jpg

2013-11-30T07:29:17Z

АндрійК:

Любощі

2013-11-30T07:19:36Z

АндрійК: /* Сучасні словники */

'''Лю́бощі, -щів, '''''ж. мн. ''1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. ''Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. ''Ном. № 12563. ''Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш не знаєш, мов вві сні. ''Кв. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. ''Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? ''Чуб. V. 92.
[[Категорія:Лю]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
любощі — засоби для причаровування, для викликання кохання — миттям голови любистком, напуванням коханого приворотним зіллям, ворожінням на різних предметах, але пов’язаних з вогнем (передусім асоціацією його з коханням) тощо. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? (П. Чубинський).
любощі — мн. love caresses, love tenderness … Українсько-англійський словник
Любощі ів, мн. Те саме, що любов 1. Любощі як сон: не заїси, не заспиш: раз чоловік родиться, раз і любить… (Барв., Опов.., 1902, 118); Поранив козак серце не в хороброму бою, а в нещасливому коханні; замутили любощі та ревнощі йому голову (Вол., Дні..,
82); Це саме надходить та пора, коли Купала розтрушує любощі (Стельмах, І, 1962, 540); // Інтимні стосунки з особою іншої статі. Заводить [Тетяна] любощі з регентами і з сільськими писарями (Вас,
II, 1959, 80).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Любощі

2013-11-29T12:19:28Z

АндрійК: /* Сучасні словники */

Любощі

2013-11-29T12:15:52Z

АндрійК:

Любощі

2013-11-29T12:15:21Z

АндрійК:

Любощі

2013-11-29T12:15:05Z

АндрійК:

Макуха

2013-11-29T12:07:50Z

АндрійК: /* Ілюстрації */

'''Макуха, -хи, '''''ж. ''1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. ''Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! ''Мир. Пов. І. 123. ''А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. ''Греб. 379.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Маку́ха або ви́чавки — побічний продукт після вичавлення олії пресуванням з насіння олійних культур (соняшника, ріпака, сої, льону, анісу та ін); вичавки. Вживали як десерт або легку закуску[1].

Побічний продукт після екстрагування олії розчинниками називається шротом. Жиру в макусі — 7-10 %, в шроті — 2,5 %.

Вживається як добавка до корму для згодовування тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.

В українській мові «макухами» називають вайлуватих, млявих, безхарактерних людей

МАКУХА — МАКУХА, и, жен. (обл.). Жмыхи семян масличных растений. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1566.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:59882a63be93.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:22625_.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:223434.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
http://uk.wikipedia.org/wiki/Макуха
http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/42996/макуха

Файл:223434.jpg

2013-11-29T12:07:34Z

АндрійК:

Файл:22625 .jpg

2013-11-29T12:06:52Z

АндрійК:

Макуха

2013-11-29T12:04:23Z

АндрійК: /* Ілюстрації */

'''Макуха, -хи, '''''ж. ''1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. ''Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! ''Мир. Пов. І. 123. ''А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. ''Греб. 379.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Маку́ха або ви́чавки — побічний продукт після вичавлення олії пресуванням з насіння олійних культур (соняшника, ріпака, сої, льону, анісу та ін); вичавки. Вживали як десерт або легку закуску[1].

Побічний продукт після екстрагування олії розчинниками називається шротом. Жиру в макусі — 7-10 %, в шроті — 2,5 %.

Вживається як добавка до корму для згодовування тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.

В українській мові «макухами» називають вайлуватих, млявих, безхарактерних людей

МАКУХА — МАКУХА, и, жен. (обл.). Жмыхи семян масличных растений. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1566.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:59882a63be93.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
http://uk.wikipedia.org/wiki/Макуха
http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/42996/макуха

Файл:59882a63be93.jpg

2013-11-29T12:03:53Z

АндрійК:

Макуха

2013-11-29T12:00:07Z

АндрійК: /* Зовнішні посилання */

'''Макуха, -хи, '''''ж. ''1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. ''Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! ''Мир. Пов. І. 123. ''А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. ''Греб. 379.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Маку́ха або ви́чавки — побічний продукт після вичавлення олії пресуванням з насіння олійних культур (соняшника, ріпака, сої, льону, анісу та ін); вичавки. Вживали як десерт або легку закуску[1].

Побічний продукт після екстрагування олії розчинниками називається шротом. Жиру в макусі — 7-10 %, в шроті — 2,5 %.

Вживається як добавка до корму для згодовування тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.

В українській мові «макухами» називають вайлуватих, млявих, безхарактерних людей

МАКУХА — МАКУХА, и, жен. (обл.). Жмыхи семян масличных растений. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1566.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
http://uk.wikipedia.org/wiki/Макуха
http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/42996/макуха

Макуха

2013-11-29T11:58:41Z

АндрійК: /* Сучасні словники */

'''Макуха, -хи, '''''ж. ''1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. ''Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! ''Мир. Пов. І. 123. ''А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. ''Греб. 379.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Маку́ха або ви́чавки — побічний продукт після вичавлення олії пресуванням з насіння олійних культур (соняшника, ріпака, сої, льону, анісу та ін); вичавки. Вживали як десерт або легку закуску[1].

Побічний продукт після екстрагування олії розчинниками називається шротом. Жиру в макусі — 7-10 %, в шроті — 2,5 %.

Вживається як добавка до корму для згодовування тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.

В українській мові «макухами» називають вайлуватих, млявих, безхарактерних людей

МАКУХА — МАКУХА, и, жен. (обл.). Жмыхи семян масличных растений. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1566.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Макуха

2013-11-29T11:58:18Z

АндрійК: /* Сучасні словники */

'''Макуха, -хи, '''''ж. ''1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. ''Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! ''Мир. Пов. І. 123. ''А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. ''Греб. 379.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Маку́ха або ви́чавки — побічний продукт після вичавлення олії пресуванням з насіння олійних культур (соняшника, ріпака, сої, льону, анісу та ін); вичавки. Вживали як десерт або легку закуску[1].

Побічний продукт після екстрагування олії розчинниками називається шротом. Жиру в макусі — 7-10 %, в шроті — 2,5 %.

Вживається як добавка до корму для згодовування тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.

В українській мові «макухами» називають вайлуватих, млявих, безхарактерних людей
МАКУХА — МАКУХА, и, жен. (обл.). Жмыхи семян масличных растений. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1566.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Макуха

2013-11-29T11:57:51Z

АндрійК: /* Сучасні словники */

'''Макуха, -хи, '''''ж. ''1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. ''Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! ''Мир. Пов. І. 123. ''А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. ''Греб. 379.
[[Категорія:Ма]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Маку́ха або ви́чавки — побічний продукт після вичавлення олії пресуванням з насіння олійних культур (соняшника, ріпака, сої, льону, анісу та ін); вичавки. Вживали як десерт або легку закуску[1].

Побічний продукт після екстрагування олії розчинниками називається шротом. Жиру в макусі — 7-10 %, в шроті — 2,5 %.

Вживається як добавка до корму для згодовування тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.

В українській мові «макухами» називають вайлуватих, млявих, безхарактерних людей

МАКУХА — МАКУХА, и, жен. (обл.). Жмыхи семян масличных растений. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1566.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Макуха

2013-11-29T11:54:50Z

АндрійК: /* Ілюстрації */

Файл:1566.jpg

2013-11-29T11:53:05Z

АндрійК:

Файл:Bred.jpg

2013-11-29T11:43:44Z

АндрійК:

Макуха

2013-11-29T11:41:10Z

АндрійК:

Словник Бориса Грінченка

2013-11-29T10:45:11Z

АндрійК:

{{Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Меню}}
{{GROUP|WIDTH=52%|FLOAT=left}} 
{{BOX1|
WIDTH = 100%|
FLOAT=none| 
IMAGE = [[Image:Mcaticon.png|60px]]|
TITLESIZE=12pt|
TITLE = <center>Опис проекту</center>|
CONTENT=
З нагоди 150-річчя від дня народження Бориса Грінченка в Київському університеті імені Бориса Грінченка проводиться конкурс на кращу інтерпретацію слів Словника Бориса Грінченка

'''«Словник Грінченка та сучасність»'''

До участі в конкурсі запрошуються команди наших Інститутів/Коледжу.

'''Кожна команда до 30 листопада має розмістити на Вікі-порталі матеріали

(посилання, зображення, відео, тексти) до визначеного списку слів Словника.'''

Інсценування представлення підготовчого етапу конкурсу відбудеться

'''5 грудня о 14 год в 227 ауд'''.

Запрошуються всі бажаючі, як групи підтримки команд.

Конкурс оцінюватиме професійне журі.
----
'''Вас очікують призи!'''

}}
{{BOX1|
WIDTH = 100%|
FLOAT=left|
IMAGE =[[Image:Mcaticon.png|60px]]|
TITLESIZE=12pt|
TITLE = <center>Критерії оцінювання слів</center>|
CONTENT=
Свою кількість балів підрозділ може рахувати самостійно, за такими критеріями:
[[Файл:Таблиця критеріїв оцінювання.png|обрамити|центр]]
}}
<div style="clear:both;"></div>
{{BOX1|
WIDTH = 100%|
FLOAT=none|
IMAGE = |
TITLESIZE=12pt|
TITLE = <center>Перегляньте оформлені слова та учасників</center>|
CONTENT=

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Заповнені слова]

[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C/%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 Учасники]
}}
{{END}} 
{{GROUP|WIDTH=47%|FLOAT=right}}
{{BOX1|
WIDTH = 100%|
FLOAT=none|
IMAGE = [[Image:Mcaticon.png|60px]]|
TITLESIZE=12pt|
TITLE = <center>Етапи конкурсу</center>|
CONTENT=
Конкурс між студентськими інститутськими командами відбувається у два етапи.
===Перший етап===
Перший, підготовчий етап конкурсу, '''триває до 1.12.2013 р.'''

Студенти, використовуючи [[Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|шаблон]] опрацьовують слова із словника Бориса Грінченка,

(додають тлумачення з сучасних українських та іноземних словників, ілюстрації, аудіо-, відео ресурси, цікаві факти тощо).

Для початку слід [[Довідка:Реєстрація|зареєструватись]] на Вікі-порталі

(інструкція реєстрації, зверніть увагу, що Ім’я користувача при реєстрації вказується як Ваше прізвище та ім’я - українською мовою) та створити свою Персональну сторінку (для цього скористайтесь шаблоном [[Шаблон:Сторінка студента|Сторінка студента]]).

Якщо Ви хочете відображатись у списку учасників Конкурсу, то слід використати [[Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Учасник|Шаблон учасника]].

'''Увага!''' Оцінюються лише ті слова, що потрапили в категорію підрозділу.

Якщо Ви уже опрацювали слово, але воно не потрапило в категорію, то Вам слід в Режимі редагування цього слова додати текст:

<pre>[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]</pre>

'''(Замість слова «підрозділ» вказується назва підрозділу).'''

До конкурсу допускаються команди, що набрали не менше 1000 балів (враховується креативність та кількість слів)

===Другий етап===
Другий етап, фінальний, '''5.12.2013р.'''

Створення групи підтримки
(Підрозділ створює групу підтримки, команда отримує по 1 балу за кожного представника, кількість рахується під час конкурсу, у представників групи підтримки має бути щось спільне у зовнішньому вигляді (шалики, футболки, бейджики, картки, тощо).

'''Кількість учасників команди, що представляє підроздіу – 5 осіб.'''

Кожна команда (згідно витягнутого жребію) представляє 3 найкращі інтерпретовані слова (на екрані демонструють найкращі слова, кожне слово оцінюється окремо, по 50 балів).
}}
{{BOX1|
WIDTH = 100%|
FLOAT=none|
IMAGE =[[Image:Mcaticon.png|60px]]|
TITLESIZE=12pt|
TITLE = <center>Корисні шаблони</center>|
CONTENT=
[[Шаблон:Сторінка студента]]

[[Шаблон:Словник Грінченка і сучасність]]

[[Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Учасник]]
}}
{{BOX1|
WIDTH = 100%|
FLOAT=none|
IMAGE =[[Image:Mcaticon.png|60px]]|
TITLESIZE=12pt|
TITLE = <center>Приклади оформлених слів</center>|
CONTENT=
[[Пташка]]

[[Бджола]]
}}
{{END}}
{{BOX1|
WIDTH = 100%|
FLOAT=left|
IMAGE =[[Image:Mcaticon.png|60px]]|
TITLESIZE=12pt|
TITLE = <center>Розподіл слів по підрозділам</center>|
CONTENT=
<mm>[[Rozpodil_sliv.mm|510px]]</mm>
}}

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв

2013-11-29T10:41:39Z

АндрійК:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==