<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%B2%D0%B0</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%B2%D0%B0"/>
		<updated>2026-05-11T23:36:42Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F</id>
		<title>Хурделиця</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F"/>
				<updated>2014-12-01T16:58:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Хурделиця, -ці, '''''ж. ''Мятель. Черк. у. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Завірюха'''Хурделиця''']&lt;br /&gt;
*Хурделиця, завірюха — атмосферне явище, що являє собою перенесення вітром снігу над поверхнею землі з погіршенням видимості. Заметілі зменшують видимість на дорогах, заважають роботі транспорту.&lt;br /&gt;
У завірюсі може брати участь як сніг, що лежить на землі, так і сніг, який падає з хмар. За цією ознакою розрізняють:&lt;br /&gt;
поземок, коли більшість сніжинок піднімається на кілька сантиметрів над сніжним покривом&lt;br /&gt;
низову завірюху, якщо сніжинки піднімаються до 2 м і вище;&lt;br /&gt;
верхову або загальну завірюху — випадання снігу при сильному вітрі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/khurdelycja'''Хурделиця''']&lt;br /&gt;
*ХУРДЕ́ЛИЦЯ, і, жін., розм. Те саме, що хуртовина 1. — А воно ж мете надворі. Скільки живу на світі, такої хурделиці не бачив (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 225); Хурделиця виє, січе обличчя, обкручується навколо старої холодними завоями (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 108); — Хто там? — Степане Васильовичу, це я, — дивуючись, Мар'ян пізнає голос учителя. — Заблудився у хурделиці. Таке ж несусвітне вів кругом... (Михайло Стельмах, I, 1962, 181);  * У порівняннях. Неначе хурделиця, б'ються Чайки над гирлом Дунаю (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 166); &lt;br /&gt;
//  чого, перен. Те саме, що вихор1 2. Наступні кілька днів Омелькових пройшли в хурделиці подій, думок і почуттів (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 564); В небі товклися хмари. Ось із ущелини пробилося сонце, і дід яскраво спалахнув у хурделиці світла та променів (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 104).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Інтенсивність завірюхи==&lt;br /&gt;
Інтенсивність завірюхи залежить від швидкості вітру, турбулентності вітрових потоків, інтенсивності снігопаду, форми та розміру частинок снігу (сніжинок), вологості повітря та ін. факторів. Снігоперенос — загальна маса снігу, яка переноситься через один метр фронту снігового потоку вздовж поверхні землі протягом 1 секунди. За максимальним снігопереносом виділяють такі типи завірюхи:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інтенсивність	Швидкість вітру, м/с	Максимальне снігоперенесення, кг/(м•с)&lt;br /&gt;
Слабка	0-01	до 0,2&lt;br /&gt;
Звичайна	10-20	до 0,4&lt;br /&gt;
Сильна	20-30	до 1,2&lt;br /&gt;
Дуже сильна	30-40	до 2,0&lt;br /&gt;
Надсильна	40-90	понад 2,0&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Заметілі в Україні==&lt;br /&gt;
В Україні заметілі виникають при виході на територію країни циклона з півдня і південного заходу або переміщенні окремих циклонів з півночі або північного заходу. Найчастіші заметілі відбуваються на північному сході України, де в середньому за рік буває від 20 до 25 днів із заметіллю. У напрямку до південного заходу число днів із заметіллю помітно зменшується (до 5 і менше). З підвищенням рельєфу місцевості число днів із заметіллю зростає. Ця закономірність виявляється в Криму, Карпатах на Донецькому кряжі і Приазовській височині. У горах заметілі бувають і у вересні. На рівнинах ранні заметілі можна спостерігати в жовтні, а на їхньому крайньому заході і півдні — у листопаді. На Південному березі Криму під прикриттям гір заметілей не буває.&lt;br /&gt;
==Вірш==&lt;br /&gt;
Василь Симоненко&lt;br /&gt;
ЗАВІРЮХА&lt;br /&gt;
Ой,  зима!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Біжить,  регоче  біло,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бубонами  брязкає  в  степу...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вам  усе  на  світі  зрозуміло?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Просвітіть,  премудрі,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Недозрілу&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Душу  мою,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зрячу  і  сліпу!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Душу  примітивну,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як  метелиця,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Білу  й  зрозумілу,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наче  сніг!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Їй  в  очах&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чомусь  туманом  стелються&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Істини  одвічні  і  нудні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ну  й  зима!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сміється,  свище,  сіє,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гонить  дум  урочистий  кортеж:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як  усе  на  світі  зрозумієш,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
То  тоді  зупинишся &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
І  вмреш! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хурделиця1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хурделиця2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хурделиця3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хурделиця4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хурделиця5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|dyz8y70bZAw}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ESZNZ_OQ5-4}}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://dreambook.in.ua/son/zaviruikha/ сонник].&lt;br /&gt;
*[http://probapera.org/publication/13/16137/melo.html Вірш].&lt;br /&gt;
*[http://ycilka.net/tvir.php?id=332 твір-опис].&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ху]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F5.jpg</id>
		<title>Файл:Хурделиця5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F5.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:50:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F4.jpg</id>
		<title>Файл:Хурделиця4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F4.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:49:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F3.jpg</id>
		<title>Файл:Хурделиця3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F3.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:49:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F2.jpg</id>
		<title>Файл:Хурделиця2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F2.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:49:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F1.jpg</id>
		<title>Файл:Хурделиця1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F1.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:48:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C</id>
		<title>Хуторець</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C"/>
				<updated>2014-12-01T16:47:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Хуторець, -рця, '''''м. ''Ум. отъ '''хутір. '''&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Хутір'''Хуторець''']&lt;br /&gt;
*Хутір — вид сільського поселення, господарство (подвір'я) з належною до нього землею; мале сільське, часто однодвірне поселення поза селом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://textbooks.net.ua/content/view/2519/19/'''Хуторець''']&lt;br /&gt;
*Хутір — в українських землях з часів Визвольної війни — дрібне землеволодіння козаків, міщан, вільних селян. За Столипінською реформою хутір — це земельна ділянка, що виділялася у приватне володіння селянській родині з перенесенням на неї садиби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
лат. mansus, sors, [casa] coloni[c]a, c.massaricia, c.servula; ст.грецьк. hide, sulung; сканд. bol; ст.верх.нім. huba.&lt;br /&gt;
В багатьох європейських країнах, починаючи з Раннього Середньовіччя, хутір — це господарська одиниця чи функціональний елемент організації земельної власності. Слово &amp;quot;футор&amp;quot; має також значення - складова, елемент механізму (в т.ч. господарства).&lt;br /&gt;
В українських землях з часів Визвольної війни — дрібне землеволодіння козаків, міщан, вільних селян. За Столипінською реформою хутір — це земельна ділянка, що виділялася у приватне володіння селянській родині з перенесенням на неї садиби.&lt;br /&gt;
Хутір як загальний спосіб поселення виник завдяки інтенсивній обробці землі. Хутори виникали у добу засвоєння нових земель, коли створювалися хуторські господарства із розміщенням усіх земель і господарських забудов на одному місці. З 16 століття на запорозьких землях, а згодом на Чорноморщині і Донщині, поставали хутори-зимівники. У 19 століття хутори поширилися, особливо у Волинській губернії, водночас і на українських землях під Австро-Угорщиною.&lt;br /&gt;
Споріднені з хуторами були так звані відруби і відрубні господарства, в яких земельні угіддя і частина забудов скупчувалися разом, а сама селянська садиба і далі залишалася у селі. На початку 20 ст. аграрна політика царської Росії з метою зміцнення селянського стану сприяла творенню хутірських господарств. За Столипинської реформи (1907—1916) було створено 1,6 млн хутірських господарств з 16 млн десятин землі. У 8 українських губерніях на хутори і відруби припадало 2,7 млн десятин, якими володіли 400 тис. (14%) селянських дворів.&lt;br /&gt;
Радянська влада за НЕПу толерувала хутірні господарства, але почала їх ліквідувати за колективізації сільського господарства, тавруючи хліборобів на хуторах як куркулів, що нібито були головною перешкодою колективізації. У Західній Україні хутори-садиби, але не як господарства, ще існують через обмаль житлових приміщень у колгоспних селах. Радянська влада намагалася переносити їх у села.&lt;br /&gt;
Подібною до хуторової є система фермерських поселень і господарств у Канаді і США. Українські поселенці кінця 19-го і початку 20-го століть творили хутори-ферми, головним чином, в трьох степових провінціях Канади та у Північній Дакоті, США.&lt;br /&gt;
В 1959 р. в Україні нараховувалося близько 7 тис. хуторів. У 1960-1970-ті рр. в Україні, як і всьому СРСР, проводилась політика ліквідації “неперспективних” сіл, передусім хуторів, які нібито гальмували процес укрупнення сільських поселень. Ці поселення були приєднані до ближніх сіл і зняті з обліку, в багатьох з них були ліквідовані заклади соціальної сфери (фельдшерсько-акушерські пункти, початкові школи, клуби), вони поступово занепадали й втрачали своїх мешканців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Мовне походження==&lt;br /&gt;
На думку Макса Фасмера до східнослов'янських мов слово потрапило із старо-верхньо-нім. huntari та швед. hundari, також півд.-нім. hufe; далі з української перейшло до пол. - chutor, futor. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хутір1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хутір2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хутір3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хутір4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|cSQUufJmDdk}}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://hutirrest.com.ua/ Мисливський хутір].&lt;br /&gt;
*[http://aburmu4.tv/news/komedyi/512672-vechory-na-hutori-bilya-dykanky.html Фільм «Вечори на хуторі близь Диканьки»].&lt;br /&gt;
*[http://xutir-savky.com.ua/ Музей української гостинності].&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ху]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%96%D1%804.jpg</id>
		<title>Файл:Хутір4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%96%D1%804.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:41:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%96%D1%803.jpg</id>
		<title>Файл:Хутір3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%96%D1%803.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:41:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%96%D1%802.jpg</id>
		<title>Файл:Хутір2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%96%D1%802.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:40:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%96%D1%801.jpg</id>
		<title>Файл:Хутір1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%96%D1%801.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:40:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Хоробрість</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2014-12-01T16:39:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Хоробрість, -рости, '''''ж. ''Храбрость. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Хоробрість'''Хоробрість''']&lt;br /&gt;
*Хоробрість, відвага — властивість розуму, котра зустрічає небезпеку чи опір з непохитністю, тишею та міцністю; властивість бути безстрашним; відвага.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/khorobristj'''Хоробрість''']&lt;br /&gt;
*ХОРО́БРІСТЬ, рості, жін. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість. Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував, Хоробрістю серце гартував (Панас Мирний, V, 1955, 262); — А на поповнення, Савочко, не надійся. — Боженко.. перейшов на лагідний батьківський тон. — Так що прояви там побільше хоробрості, класової ненависті, чув? Ну от... (Олександр Довженко, I, 1958, 200). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://prostoweb.kiev.ua/content/horobrist'''Хоробрість''']&lt;br /&gt;
*Хоробрість – риса характеру, риса особистості. Слово «хоробрість» найпростіше пояснити синонімічно. Хоробрість це приблизно те ж, що й мужність, рішучість, відвага&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Тома Аквінський про хоробрість==&lt;br /&gt;
Тома Аквінський дає наступне визначення хоробрості:&lt;br /&gt;
«Хоробрість зупиняє нас бути нерозумно відсіченим труднощами. Ця хоробрість є духовною відвагою перемогти духовні труднощі, тим ж шляхом, що й фізична відвага перемагає та відштовхує фізичні труднощі. Арістотель перераховує пять імітацій хоробрості, які чинять відважні вчинки але не з відваги. Інколи важке не відчувається як важке, з-за незнання чи оптимізму або майстерності; деколи пристрасть є мотивом (втеча від горя, чи гніву) а часом підрахунок прибутку. Природній темперамент деяких людей схиляє їх до хоробрості, але хоробрість властиво є чеснотою: стан, що характеризує всі чесноти, якщо ми маємо на увазі твердий дух, а не окрему чесноту з особливим полем дії, якщо ми маємо на увазі дух твердий вистояти коли витривалість особливо важка, зокрема в ситуаціях крайньої небезпеки. Бо якщо людина може вистояти в найбільш важких умовах вона зможе протистояти в менш важких ситуаціях. Таким чином, хоробрість стосується перш за все страхів важких ситуацій, що відштовхують нашу волю від слідування дорозі інтелекту. Хоробрість не лише переносить тиски таких ситуацій без здригання, приборкуючи страх, але теж в мірі атакує їх, якщо майбутня безпека вимагає усунення трудності. Це вимагає смілення. Отже хоробрість має справу зі страхом та сміленням, стримуючи перше та накладаючи баланс на друге. Хоробрість духу тримає волю твердо прикріпленою до добра, котре пропонується розумом стикаючись спочатку з більшим а потім з меншим злами…Стримати страх важче аніж керувати сміленням, так як сама небезпека яку боїться людина має нахил стримувати смілення і збільшує страх. Таким чином головною дяльністю хоробрості є не стільки атака як витривалість, стояння на своєму ґрунті посеред небезпеки. В самій природі мучеництва, мученик міцно стоїть в правді та справедливості проти нападів переслідувачів. Ясно, що мучеництво є тоді чеснотним актом, справді актом хоробрості. Хоробрість добрих громадян — твердість в людській справедливості, аби зберегти яку вони знесуть смертельну небезпеку; і хоробрість дана Богом — це твердість в Божій справедливості, яка приходить через віру в Ісуса Христа. Отже віра — ціль до якої міцно тримаються мученики, і хоробрість є чеснотою яка робить їх здатними так поступати. Любов є головною мотивуючою силою за актом мучеництва, чеснота керуюча ним; але безпосередньою мотивацією пробуджуючою цей акт є чеснота хоробрості.»&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Хоробрість у відношенні до сміливості==&lt;br /&gt;
Сміливість часто путають з хоробрістю. Але це дещо різні речі. Сміливість походить від розуміння, яке в свою чергу бере початок в розумі мудрості. Хоробрість ж є зовнішнім проявом сміливості.&lt;br /&gt;
Наприклад, якщо у людини є сміливість щоби прийняти виклик, це означає, що її розум зрозумів ситуацію і прийняв рішення. І лише після цього вона потребуватиме хоробрість, щоби провести це рішення в життя. Хоробрість без сміливості триває не довго. Без сміливості, що вимагає глибоке розуміння виклику, хоробрість сліпа та нерозумна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хоробрість1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хоробрість2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Хоробрість3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|mFsh_ndJ5QA}}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Синоніми,антоніми].&lt;br /&gt;
*[http://rymy.in.ua/s/khorobristj рими до слова хоробрість].&lt;br /&gt;
*[http://osvita.ua/school/home/upbring/44108/ Сприяння хоробрості дитини-дошкільника].&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Хо]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C3.jpg</id>
		<title>Файл:Хоробрість3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C3.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:35:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C2.jpg</id>
		<title>Файл:Хоробрість2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C2.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:34:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C1.jpg</id>
		<title>Файл:Хоробрість1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C1.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:34:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Болото</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2014-12-01T16:33:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Болото, -та,''' ''с.'' 1) Болото. ''Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті.'' Ном. 2) Грязь. ''Не ходи туди, де ликом зав’язано і болотом замазано.'' Рудч. Ск. І. 111. 3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Фр. Пр. 105. Ум. '''Болітце, болотечко.''' ''Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка.'' Драг. 222.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Бо]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Болото'''Болото''']&lt;br /&gt;
*Болото — біотоп, надмірно зволожена ділянка земної поверхні, вкрита вологолюбними рослинами, наприклад, мохом (Маскег), з залишків яких звичайно утворюється торф.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://geographyofrussia.com/boloto/'''Болото''']&lt;br /&gt;
*Болото — надлишково зволожені ділянки суші з особливою рослинністю, тваринним світом і шаром торфу не менше 0,3 м. За винятком країв Південної Америки, болота поширені в субарктичних і помірних поясах Північної півкулі не південніше 45° п.ш.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://dic.academic.ru/dic.nsf/dmitriev/238/болото'''Болото''']&lt;br /&gt;
*Болото — це водоймище, в яке немає доступу свіжою води і на якому зростає велика кількість рослин, а також топке, сире місце.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загальний опис==&lt;br /&gt;
Болота розвиваються в місцях, де характер рельєфу зумовлює надмірне зволоження, в країнах з вологим кліматом вони можуть утворюватися і на вододілах.&lt;br /&gt;
У болоті, зазвичай, відбувається процес накопичення нерозкладених рослинних залишків та утворення торфу. Переважання процесів акумуляції над розкладанням — головна відмінність болотяних екосистем від інших. Болота вважають торфовим, коли внаслідок процесу торфонакопичення коренева система основної маси рослин розташовується в шарі торфу, що відклався і не досягає підстилаючого мінерального ґрунту. У середньому мінімальна товщина шару торфу в цьому випадку становить 30 см.&lt;br /&gt;
Не всі зволожені ділянки суходолу є болотами. Болотами вважаються лише ті з них, які мають шар торфу товщиною понад 0,3 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Типи боліт==&lt;br /&gt;
Болота розділяють на 3 основних типи:&lt;br /&gt;
Низинні болота утворюються в низинах, де збираються ґрунтові води. Завдяки багатому мінеральному складу ґрунтових вод низинні болота мають рясну рослинність і, зазвичай, вкриті зеленими мохами, хвощем, високою густою осокою, очеретом, заростями верби, вільхи та берези.&lt;br /&gt;
Верхові болота живляться лише за рахунок опадів. Ґрунтових вод в таких болотах або дуже мало, або ж вони розташовані занадто глибоко. Оскільки дощова вода майже не містить мінеральних речовин, на верхових болотах розвиваються лише рослини, пристосовані до дуже бідного харчування. Головним чином це мох сфагнум (Sphagnidae).&lt;br /&gt;
Перехідні болота мають добре виражені ознаки як низинного, так і верхового боліт. На перехідних болотах росте велика кількість сфагнума, можна зустріти журавлину та росичку.&lt;br /&gt;
За типом водопостачання розрізняють болота:&lt;br /&gt;
джерельного,&lt;br /&gt;
річкового,&lt;br /&gt;
атмосферного живлення.&lt;br /&gt;
За хімічним складом води, що надходить, болота поділяються на:&lt;br /&gt;
оліготрофні, вода яких, а в зв'язку з цим і торф, що на них утворюється, характеризуються малим вмістом мінеральних солей (зольність торфу звичайно менша як 5%);&lt;br /&gt;
мезотрофні — перехідні між оліготрофними і евтрофними (зольність торфу 4—8%);&lt;br /&gt;
евтрофні — із значним вмістом мінеральних солей (зольність торфу 8—17%);&lt;br /&gt;
алкалітрофні — з надмірним вмістом мінеральних солей, зокрема карбонатів (зольність торфу 18—40% і більше).&lt;br /&gt;
Існують ще так звані приморські болота. Вони розташовуються на морських узбережжях з вологим кліматом.&lt;br /&gt;
На болотах ростуть вологолюбні рослини, з яких найпоширенішими є мохи, осокові (різні види осоки, пухівки, ринхоспора), деякі злаки (очерет, куничник), рогіз, шейхцерія, бобівник, журавлина, буяхи, багульник, верби, вільха, береза. Залежно від водного режиму та характеру мінерального живлення ці рослини утворюють різні угруповання з переважанням мохів і трав'янистих рослин або кущів і дерев. Трав'янисті рослини утворюють на болотах сплавину, в якій зрідка зустрічаються прогалини — болотні вікна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Географія боліт==&lt;br /&gt;
Болота переважно зосереджені в Північній півкулі Землі. Загальна площа боліт у світі приблизно становить 3,5 млн км², з них близько 50% — торфові з глибиною торфу більше ніж 0,5 м. Найбільші території, зайняті болотами, зосереджені в Білорусі, Канаді, Фінляндії, США, Росії.&lt;br /&gt;
В Україні болота займають понад 1 200 тис. га з запасами повітряно-сухого торфу більш як 3 млрд. тон. Найбільше боліт в Україні на Поліссі (900 тис. га), менше — в Лісостепу (близько 300 тис. га), ще менше — в Степу і гірських районах. В Україні проводилась велика робота з осушення боліт, внаслідок чого багато видів рослин, в тому числі й цінних лікарських (Вовче тіло болотне, Латаття біле, Лепеха звичайна) та інші, були занесені до Червоної книги України.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Болото1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Болото2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Болото3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Болото4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Болото5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|W3I74P0lQYc}}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0 Васюганские болота].&lt;br /&gt;
*[http://www.kinopoisk.ru/film/86741/ Фільм «Болото»].&lt;br /&gt;
*[http://junona.org/modules.php?name=Sonnic&amp;amp;pa=word&amp;amp;link=d091d0bed0bbd0bed182d0be сонник].&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE5.jpg</id>
		<title>Файл:Болото5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE5.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:27:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE4.jpg</id>
		<title>Файл:Болото4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE4.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:27:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE3.jpg</id>
		<title>Файл:Болото3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE3.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:27:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE2.jpg</id>
		<title>Файл:Болото2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE2.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:27:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE1.jpg</id>
		<title>Файл:Болото1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE1.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:26:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%80</id>
		<title>Бібр</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%80"/>
				<updated>2014-12-01T16:24:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Бібр, бобра,''' ''м.'' Бобръ. Желех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Бобер'''Бібр''']&lt;br /&gt;
*Бобер (Castor) — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким плоским хвостом і густим, не проникним для води, хутром. Бобри належать до групи немишовидних гризунів і є єдиними у фауні України представниками підряду Бобровидих (Castorimorpha).&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
[http://www.animalsglobe.ru/bobryi/'''Бібр''']&lt;br /&gt;
*Бобри — найкрупніші гризуни Північної півкулі, в розмірах поступаються лише капібарам з Південної Америки. В світі існує лише два види бобрів — європейський і канадський.  Із-за своєрідної будови ці гризуни виділені в окреме сімейство бобрових. Обидва види мають схожа будова і розміри і відрізняються в основному деталями забарвлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Особливості біології ==&lt;br /&gt;
Бобер - великий гризун, пристосований до напівводного способу життя. Статевий диморфізм виражений слабо, самки більші. Тіло у бобра приосадкувате, з укороченими 5-палими кінцівками; задні значно сильніше передніх. Між пальцями є плавальні перетинки, сильно розвинені на задніх кінцівках і слабо - на передніх. Кігті на лапах сильні, сплощені. Кіготь II пальця задніх кінцівок роздвоєний - їм бобер розчісує хутро. Хвіст веслообразний, сильно сплощений зверху вниз; його довжина - до 30 см, ширина - 10-13 см. Волосся на хвості є лише у його заснування. Більша його частина покрита великими роговими щитками, між якими ростуть рідкісні, короткі і жорсткі волоски. Нагорі по середній лінії хвоста тягнеться роговий кіль. Очі у бобра невеликі; вуха широкі і короткі, ледве виступаючі над рівнем хутра. Вушні отвори і ніздрі замикаються під водою, очі закриваються мигаючими перетинками. Корінні зуби зазвичай не мають коренів; слабо відокремлені корені утворюються лише у окремих старих особин. Різці позаду ізольовані від ротової порожнини особливими виростами губ, що дозволяє бобру гризти під водою. Має дуже великі різці і може ними підгризати дерева, корою яких харчується і з яких будує собі житло. У ньому ховається молодняк, зберігається їжа, і там вони проводять зиму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Спосіб життя==&lt;br /&gt;
У ранній історичний час бобри повсюдно населяли лісову, тайгову і лісостепову зони Євразія, по заплавах річок доходячи до півночі до лісотундра, а на південь - до напівпустель. Бобри воліють селитися по берегах повільно поточних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і кар'єрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важливо наявність на берегах водойми деревно-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складовою їх раціон. Бобри чудово плавають і пірнають. Великі легені і печінку забезпечують їм такі запаси повітря та артеріальної крові, що під водою бобри можуть залишатися 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 750 м. На суші бобри досить незграбні. Живуть бобри поодинці або сім'ями. Повна сім'я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів - приплоду минулого і поточного років. Сімейну ділянку іноді займається сім'єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім'я або холостий бобер. На більш великих водоймах довжина сімейного ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко видаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від кількості кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть стикатися і навіть перетинатися. Межі своєї території бобри мітять секретом мускусних залоз - бобрової струменем. Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці пливе бобер голосно грюкає хвостом по воді і пірнає. Хлопок служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Поширення==&lt;br /&gt;
Водиться у Канаді, у лісової зоні Євразії, у заплавних лісах лісостепової і степової зон.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Бобри як інженери==&lt;br /&gt;
Серед своїх родичів бобри — справжні інженери. Бобри орудують своїми зубами з фантастичною швидкістю: 2-3 хвилини — і осика завтовшки з руку падає! Бобри зводять 4 види типових будівель:&lt;br /&gt;
Нори. Їх риють в обривистих берегах, високих і міцних. Вхід — на глибині 1-2 м під водою. Піднявшись вище рівня річки, нора веде куди-небудь під коріння міцного дерева — там спальня, іноді така велика, що в ній можуть заночувати двоє людей (якщо їм в голову прийде така фантазія).&lt;br /&gt;
Хатки з гілок і землі. Будують їх, якщо берега пологі і для нір не годяться. Висота хатки іноді досягає 3 м, а окружність — 16 м.&lt;br /&gt;
Канали. На болотистій місцевості в різні боки від дому розходяться смужки води. Це водні шляхи бобрів на роботу і в їдальню. Можливо, що особливих заслуг у спорудженні каналів у бобрів немає: ходять і ходять, і поступово стежки поглиблюються і заповнюються водою. Однак, уважні спостерігачі говорять, що бобри дуже намагаються утримувати свої канали в порядку і не люблять, коли по них плаває сміття. За такими водними шляхами їм легше сплавляти гілки, ніж тягти їх в зубах або лапах.&lt;br /&gt;
Греблі. Це як раз той проект, на який витрачено більше всього слів про розум та будівельне мистецтво бобрів. Хто спостерігав за їх роботою, говорить, що вони схожі при цьому на виконробів на справжній будівництві. В Америці є побудована бобрами гребля висотою 4 з половиною метри, шириною — 7 м, а довжиною 1200 м.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дерева як пожива і як матеріал==&lt;br /&gt;
Бобри використовують для своїх загат головним чином вільху, осику та вербу. Завдяки своїм потужним різцям тонкі деревця ці гризуни валять за 8-10 укусів, а з товщими деревами (12-15 см в діаметрі) справляються за 3-4 хвилини. Звалити вербу в 1-1,5 обхвату для бобрів теж не проблема.&lt;br /&gt;
Підгризаючи дерево, ці гризуни діють так, щоб воно впало в потрібному напрямку. Потім звірі обгризають гілки і обробляють стовбур на шматки, які перетягують до місця майбутньої греблі. Одні шматки дерева чотириногий будівельник з силою встромляє загостреним кінцем у дно, інші гарненько зміцнює між ними, щоб не віднесло течією. Працює при цьому бобер і зубами, і лапами, і головою.&lt;br /&gt;
Для надійності гризуни підпирають греблю з боків спеціальними поперечками і рогульками. Проміжки в конструкції працьовиті звірята законопачуються гілками, мулом, листям і глиною, приносячи весь цей матеріал до місця будівництва в передніх лапках. В одному з кінців греблі завбачливі бобри влаштовують стік, щоб паводком не зруйнувало всю споруду.&lt;br /&gt;
==Байка про бобра та лисицю==&lt;br /&gt;
Лиса приметила Бобра:&lt;br /&gt;
И в шубе у него довольно серебра,&lt;br /&gt;
И он один из тех Бобров,&lt;br /&gt;
Что из семейства мастеров,&lt;br /&gt;
Ну, словом, с некоторых пор&lt;br /&gt;
Лисе понравился Бобер!&lt;br /&gt;
Лиса ночей не спит: &amp;quot;Уж я ли не хитра?&lt;br /&gt;
Уж я ли не ловка к тому же?&lt;br /&gt;
Чем я своих подружек хуже?&lt;br /&gt;
Мне тоже при себе пора&lt;br /&gt;
Иметь Бобра!&amp;quot;&lt;br /&gt;
Вот Лисонька моя, охотясь за Бобром,&lt;br /&gt;
Знай вертит перед ним хвостом,&lt;br /&gt;
Знай шепчет нежные слова&lt;br /&gt;
О том, о сем...&lt;br /&gt;
Седая у Бобра вскружилась голова,&lt;br /&gt;
И, потеряв покой и сон,&lt;br /&gt;
Свою Бобриху бросил он,&lt;br /&gt;
Решив, что для него, Бобра,&lt;br /&gt;
Глупа Бобриха и стара...&lt;br /&gt;
Спускаясь как-то к водопою,&lt;br /&gt;
Окликнул друга старый Еж:&lt;br /&gt;
&amp;quot;Привет, Бобер! Ну, как живешь&lt;br /&gt;
Ты с этой... как ее... с Лисою?&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;quot;Эх, друг!- Бобер ему в ответ.-&lt;br /&gt;
Житья-то у меня и нет!&lt;br /&gt;
Лишь утки на уме у ней да куры:&lt;br /&gt;
То ужин - там, то здесь - обед!&lt;br /&gt;
Из рыжей стала черно-бурой!&lt;br /&gt;
Ей все гулять бы да рядиться,&lt;br /&gt;
Я - в дом, она, плутовка,- в дверь.&lt;br /&gt;
Скажу тебе, как зверю зверь:&lt;br /&gt;
Поверь,&lt;br /&gt;
Сейчас мне впору хоть топиться!..&lt;br /&gt;
Уж я подумывал, признаться,&lt;br /&gt;
Назад к себе - домой податься!&lt;br /&gt;
Жена простит меня, Бобра,-&lt;br /&gt;
Я знаю, как она добра...&amp;quot;&lt;br /&gt;
&amp;quot;Беги домой,- заметил Еж,-&lt;br /&gt;
Не то, дружище, пропадёшь!..&amp;quot;&lt;br /&gt;
Вот прибежал Бобер домой:&lt;br /&gt;
&amp;quot;Бобриха, двери мне открой!&amp;quot;&lt;br /&gt;
А та в ответ: &amp;quot;Не отопру!&lt;br /&gt;
Иди к своей Лисе в нору!&amp;quot;&lt;br /&gt;
Что делать? Он к Лисе во двор!&lt;br /&gt;
Пришел. А там - другой Бобер!&lt;br /&gt;
Смысл басни сей полезен и здоров&lt;br /&gt;
Не так для рыжих Лис, как для седых Бобров!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Бібр1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Бібр2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Бібр3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Бібр4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Бібр5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|aGkZ8vRI5Bk}}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://www.kinopoisk.ru/film/474521/ фільм «Бобер»].&lt;br /&gt;
*[http://www.bober.ru/ Все о бобрах].&lt;br /&gt;
*[http://www.lookmi.ru/kak-narisovat-bobra.html Вчимося малювати бобра].&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%804.jpg</id>
		<title>Файл:Бібр4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%804.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:18:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%805.jpg</id>
		<title>Файл:Бібр5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%805.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:18:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%803.jpg</id>
		<title>Файл:Бібр3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%803.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:17:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%802.jpg</id>
		<title>Файл:Бібр2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%802.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:17:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%801.jpg</id>
		<title>Файл:Бібр1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%96%D0%B1%D1%801.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T16:16:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B75.jpg</id>
		<title>Файл:Чорногуз5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B75.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T13:44:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B74.jpg</id>
		<title>Файл:Чорногуз4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B74.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T13:44:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B73.jpg</id>
		<title>Файл:Чорногуз3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B73.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T13:43:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B72.jpg</id>
		<title>Файл:Чорногуз2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B72.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T13:43:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B01.jpg</id>
		<title>Файл:Лелека1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B01.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T13:43:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80</id>
		<title>Гайстер</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80"/>
				<updated>2014-12-01T13:42:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Гайстер, -ра, '''''м. ''1) '''= Чорногуз''', Ciconia. nigra. Вх. Пч. ІІ. 9. Пирят. у. 2) '''= Гайстра. '''ЗЮЗО. І. 113. Котл. Ен. VI. 43. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B7_%28%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%29 '''Гайстер''']&lt;br /&gt;
*Гайстер — те саме, що Лелека, а також: чорногуз, бусол, бузько, бусьок, боцюн — птах родини лелекових, ряду лелекоподібних.&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 '''Гайстер''']&lt;br /&gt;
* Лелека (Ciconia) — рід птахів родини лелекові. Включає сім видів..&lt;br /&gt;
==Живлення==&lt;br /&gt;
У раціон птаха входять переважно мешканці боліт та невеликих озер: риби, жаби, ящірки, змії, равлики та інші тварини. Також лелеки споживають дрібних гризунів: польові миші, невеликі пацюки, кроти, тушканчики. Часом споживає великих комах та дрібних пташенят. &lt;br /&gt;
==Розповсюдження==&lt;br /&gt;
Поширені майже у всіх країнах Європи, крім Скандинавських країн, на території Росії та Казахстану і на Далекому Сході. Поширені також майже по всій території Африки. Зокрема вид Ciconia maguari поширений на території Південної Америки. &lt;br /&gt;
==Особливості біології==&lt;br /&gt;
Селяться зазвичай на високих деревах біля води або боліт. Часто можуть влаштувати гніздо на людських дахах.Більшість видів, що живуть у Європі здійснюють сезонні міграції на південь на територію Африки, де перебувають протягом жовтня, листопада та цілої зими. Повернення лелек у Європу люди сприймають як настання весни. В українському народі 28 серпня вважають датою відльоту білих лелек, а 19 березня — дата їхнього повернення.&lt;br /&gt;
==Зовнішній вигляд==&lt;br /&gt;
Лелеки мають велике тіло із добре розвиненими крилами та ногами. Ноги із перетинками, такими як у водоплавних птахів. Середня довжина лелек від дзьоба до хвоста становить 1 — 1,5 метра. Розмах крил до 2 метрів.&lt;br /&gt;
==Розмноження==&lt;br /&gt;
Більшість лелек цього роду обирають пару на все життя і роблять гніздо із тонких гілок. Самка відкладає 4-5 яєць у кінці травня, початку червня. Яйця довжиною приблизно 8 см. Пташенята народжуючись можуть видавати звуки. Малих пташенят лелеки легко приручити.&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Лелека1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Чорногуз2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Чорногуз3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Чорногуз4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Чорногуз5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|rJTW7qX6qzA}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Hv77_NQPX8A}}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://www.zoolog.com.ua/ptici121.html Лелека білий].&lt;br /&gt;
*[https://sites.google.com/site/ptahiridnogokrau/leleka Птахи рідного краю].&lt;br /&gt;
*[http://biomon.org/projects/zaluchennya-gromadskosti/leleka/leleka-biology/ Біологія та екологія].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Га]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA3.jpg</id>
		<title>Файл:Вулик3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA3.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T13:19:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA2.jpg</id>
		<title>Файл:Вулик2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA2.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T13:18:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA1.jpg</id>
		<title>Файл:Вулик1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA1.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T13:18:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA.jpg</id>
		<title>Файл:Вулик.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA.jpg"/>
				<updated>2014-12-01T13:18:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BA</id>
		<title>Вулік</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BA"/>
				<updated>2014-12-01T13:17:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Вулік, -ка, '''''м. '''''= Вулій. '''&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA'''Вулик''']&lt;br /&gt;
*Вулик — житло бджіл й основний інструмент пасічника. Надійно захищає бджолине гніздо від холоду й різких змін температури і вологості повітря. Має достатній об'єм для розвитку сім'ї й розміщення запасів корму й хорошу вентиляцію. Виготовляють вулики з пінопласту, дерева, соломи чи інших теплих і пористих матеріалів. Успіх пасічництва цілком залежить від того, наскільки вулик сприяє розвитку сім'ї й прояву її продуктивних якостей, а також від зручності у роботі.&lt;br /&gt;
[http://www.wingedpharmacists.com/uley--zhilishche-pchel.html'''Вулик''']&lt;br /&gt;
*Вулик - це житло бджіл, виготовлене людиною.&lt;br /&gt;
==Історія==&lt;br /&gt;
Історія розвитку бджільництва певною мірою може бути простежена по розвиткові конструкцій і систем вуликів. У первіснім суспільстві люди ще не виготовляли вуликів, а добували мед, розоряти бджолині гнізда. На підставі літературних і історичних даних можна вважати встановленим, що 5000-6000 років тому в Єгипті, а потім і в інших прадавніх країнах уже існували примітивні нерозбірні вулики - обпалені глиняні судини різної форми. Археологічні знахідки показують, що в прадавній Греції вулики робилися у вигляді бронзових судин, а в прадавньому Римі - дощаті нерозбірні вулики. У південних країнах і на Кавказі вулики-сапетки виготовлялися з деревних прутів або солом'яних джгутів, промазаних зовні й усередині глиною. Природні житла бджіл- дупла дерев, ущелини в скелях і т.п. - не могли задовольнити бджолярів, тому що давали невеликі кількості меду, та й одержання його було складним. Людей, прагнучи підвищити продуктивність бджолиних родин і раціоналізувати продуктивність праці, створив борть і колоду. Однак ці прародительки сучасного розбірного вулика поступилися своє місце прогресивному й більш зручному у всіх відносинах рамковому вулику, який виявився зручним для бджіл і для роботи бджоляра. Особливо багато типів вуликів було винайдено в XIX в. В 1814 г. відомий український бджоляр І. П. Прокопович винайшов розбірний рамковий вулик. Однак треба було більш сторіччя, щоб у нашій країні розбірні рамкові вулики витиснули прародительку колоду й міцно зайняли своє заслужене місце на колгоспних, радгоспних, колективних і індивідуальних пасіках. Ще в 1789 г. найбільший бджоляр - швейцарець Франсуа Губер винайшов перший рамковий вулик, названий &amp;quot;книжковим&amp;quot;, тому що його прямокутні стільникові рамки нагадували сторінки книги. В 1851 г. видатний американський бджоляр Лоренцо Лангстрот винайшов вулик з, що виймаються рамками й знімною кришкою. Потім цей вулик був удосконалений іншим знаменитим американським бджолярем Амосом Ивесом Рутом і став називатися &amp;quot;вулик Ланг-Строта - Рута&amp;quot;. В 1852 г. німецький бджоляр Август Берлепш (1815-1877) також винайшов рамковий вулик. У кожній країні бджолярі прагнули не тільки вдосконалити існуючі вже вулики, але винаходити нові вулики з урахуванням місцевих умов.&lt;br /&gt;
==Будова та класифікація==&lt;br /&gt;
Складається вулик з багатьох частин і може повністю чи частково розкладатись, щоб забезпечити пасічнику легкий і зручний доступ до бджіл. Основними частинами вулика є дно з льотком, дашок з стелинами, корпуса й магазини з комплектами рамок.&lt;br /&gt;
Вулики розрізняють за типом і розміром рамок, кількістю й розміром корпусів (надставок, магазинів) і формою ден і дахів. Залежно від форми корпусу гніздо можна розширювати в горизонтальному чи вертикальному напрямках. Перший тип вуликів називають горизонтальними (лежаки). Інші вулики - вертикальні.&lt;br /&gt;
==Вуликотерапія==&lt;br /&gt;
*Вулик це величезний інгаляційний пристрій, за допомогою якого людина може дихати чистим, абсолютно стерильним повітрям. А продукти бджільництва – прополіс, маточне молочко, віск, запахи пилку, рослинні фітонциди (корисні речовини, що вбивають шкідливі бактерії) – мають властивості природних антибіотиків і виявляють антимікробну дію, стимулюють роботу серця людини, покращують імунітет. Дихати таким повітрям дуже корисно при захворюваннях дихальних шляхів, особливо бронхітах, бронхіальній астмі.&lt;br /&gt;
*Бджоловжалення. У лікувальному арсеналі бджіл є ще такий ефективний засіб, як апітоксинотерапія, або бджоловжалення. Цей метод базується на введенні бджолиної отрути шляхом укусу бджіл у певні акупунктурні точки на тілі людини, при цьому відбувається відновлення нейрорегуляторних механізмів у центральній нервовій системі, стимуляція ендокринної системі, поліпшується кровообіг  тощо.&lt;br /&gt;
*Мікровібрація. Є ще один унікальний і особливий фактор вуликотерапії – це бджолина мікровібрація. Бджоли безперервно гудуть, їх крильця постійно вібрують. Так вони випаровують вологу зі стільників у вулику. Такі постійні звуки і рухи створюють певної частоти вібрації, що заспокоюють нервову систему, нормалізують кров’яний тиск, стабілізують психоемоційний стан, покращують роботу нирок, сечовивідних шляхів, зменшують біль у спині, м’язах і суглобах, викликають міцний здоровий сон.&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Вулик.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Вулик1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Вулик2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Вулик3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|hUk5JD0rEDs}}&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://zhyvyaktyvno.org/index.php/news/bovulik Біовулик для здоров’я].&lt;br /&gt;
*[http://dom-pasechnika.com/ua/uli-i-prinadlezhnosti/ Вулики та приладдя].&lt;br /&gt;
*[http://veselyj-vulyk.com.ua/ Розважальний центр «Веселий вулик»].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ву]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA5.jpg</id>
		<title>Файл:Їжак5.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA5.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:48:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA4.jpg</id>
		<title>Файл:Їжак4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA4.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:48:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA3.jpg</id>
		<title>Файл:Їжак3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA3.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:48:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA2.jpg</id>
		<title>Файл:Їжак2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA2.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:48:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA1.jpg</id>
		<title>Файл:Їжак1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA1.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:47:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%80%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Ярич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%80%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2014-05-05T20:47:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Яри́ч, -ча, '''''м. ''= '''Їжак. '''Вх. Пч. II. 6. См. '''Ярей. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Яр]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Їжак'''Ярич''']&lt;br /&gt;
*Їжа́к (Erinaceus) — один з 9-ти родів ссавців родини їжакових (Erinaceidae).&lt;br /&gt;
[http://znaimo.com.ua/Їжакові'''Їжакові''']&lt;br /&gt;
*Їжакові ( лат. Erinaceidae  ) - Сімейство афроевразійскіх ссавців монотипного загону &amp;quot;Ежеобразних&amp;quot; ( лат. Erinaceomorpha). Включають 23 види, що відносяться до 7 родів, об'єднуються в 2 підродини: справжні їжаки і щурячі їжаки (гімнури).&lt;br /&gt;
[http://ukrlit.org/slovnyk/їжак/'''Їжак''']&lt;br /&gt;
*їжак — невеличка тварина-ссавець з видовженим рильцем, спина й боки якої вкриті твердими голками («їжака руками не візьмеш»)&lt;br /&gt;
[http://svit-tvarin.net.ua/yizhak.html'''Їжак''']&lt;br /&gt;
*Звичайний їжак - одна з найвідоміших диких тварин України.&lt;br /&gt;
Їжаки належать до ряду Комахоїдні, але живляться не тільки комахами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Загальний опис==&lt;br /&gt;
Довжина тіла їжакових від 10 (Hylomys parvus) до 44 см (деякі гімнури); довжина хвоста від 1 до 21 см. Вага гімнуров (Echinosorex gymnura) може досягати 1,5 кг. Морда витягнута і загострена. Очі і вушні раковини відносно добре розвинені. Кінцівки стопоходящие, 5-палі; виняток становить білочеревий їжак (Atelerix albiventris), у якого на задніх кінцівках по 4 пальці. &lt;br /&gt;
Форма черепа варіює від подовженого і вузького до короткого і широкого. Добре розвинені виличні дуги, широко розставлені в сторони. Мозговий відділ невеликих розмірів. Зубов 36-44. Перший верхній різець, а іноді і перший нижній різець збільшені в розмірах і схожі на ікла. Хребців: шийних 7, грудних 15, поперекових 6, крижових 7, хвостових 10-25. Сильно розвинена підшкірна мускулатура, особливо у справжніх їжаків. Сосков 2-5 пар. Насінники у самців в черевній порожнині. &lt;br /&gt;
Їжакові - мешканці лісів, степів, пустель і окультурених ландшафтів. Селяться під корінням дерев, в густому чагарнику, під камінням, риють нори. Переважно всеїдні, але воліють тваринні корми: безхребетних, амфібій, рептилій (їжаки знамениті своєю стійкістю до зміїному отрути), падло. Це переважно наземні тварини, але багато видів добре лазять і плавають. Протягом року 1-2 сезону розмноження; поза ними їжаки ведуть одиночний спосіб життя. Вагітність триває від 34 до 58 днів; дитинчат може бути від 1 до 7.  У природі на їжаків полюють багато хижаки: лисиці, вовки, мангусти, тхори, хижі птахи (особливо сови). &lt;br /&gt;
Їжакові відносяться до однієї з найдавніших гілок ссавців. Хоча справжні їжакові з'явилися тільки в еоцені, їх вимерлі предки з сімейства Adapisoricidae водилися вже в крейдяному періоді.&lt;br /&gt;
==Звички==&lt;br /&gt;
Їжаки ведуть переважно відокремлений нічний спосіб життя, хоча зрідка бувають, діяльні й ранками. Ніч безперервно вони зайняті пошуками корму, а днем відпочивають і сплять. Незважаючи на сильні лабети й пазурі, пристосовані до риття землі, західноєвропейські їжаки не риють нір, а влаштовуються на денний відпочинок де-небудь у густому ожиннику або прикореневім дуплі. Згорнувшись у нещільний клубок, їжачок спить у тимчасовім гнізді із трави й сухих листів або просто на голій землі. Пройде кілька днів, і їжак перебереться на нове місце, де влаштує інше лігвище. Ушастые й пустельні їжаки будують гнізда в затишних щілинах між каменями, а іноді риють власні нори, розширюють житла, покинуті колишніми хазяями або навіть займають величезні термітники, які не рідкість у Центральній Африці. Охотнее всіх селяться в норах вагітні самки, де влаштовують гнізда для потомства. Гимнуры теж проводять день у притулках між коріннями дерев, серед каменів, у дуплах або покинутих норах. Звичайний гимнур воліє селитися на болотистих ґрунтах по берегах струмків і в мангрові заростях.&lt;br /&gt;
==Спячка==&lt;br /&gt;
У несприятливих умовах їжаки здатні впадати в спячку. Європейські їжаки звичайно поринають у глибокий сон на всю зиму, реагуючи не стільки на холод, скільки на нестачу корму. Деякі пустельні підвиди впадають у спячку в сама печеня й суха пора року, ховаючись від перегріву в норах. У цьому випадку говорять не про зимову, а про літню спячке. За літні місяці західноєвропейський їжак нерідко товстіє, ледве чи не вдвічі, накопичуючи запаси підшкірного жиру для довгої зимівлі. З наближенням холодів він улаштовує теплу зимівельну нору, вибравши зручне містечко під сараєм, у живоплоті або купі садового сміття. Гніздо вистилається шаром сухого листя й трави товщиною до 50 див і щільно втрамбовується. Завдяки цьому усередині при будь-яких морозах зберігається постійна температура, ніколи не опускаючись нижче нуля.&lt;br /&gt;
==Весняне пробудження==&lt;br /&gt;
Залежно від запасів жиру й наявності корму їжаки залягають у спячку в період з початку зими до кінця грудня, причому самці, як правило, раніше самок. Часом вони прокидаються й навіть виходять назовні, але справжнє пробудження наступає тільки навесні, коли повністю вичерпаються жирові запаси, і тоді пошуки корму стають їхньою головною турботою. Темного часу доби для насичення їжакові не вистачає, і навесні він часто попадається на очі в розпал дня або дає про себе знати шурхотом сухого торішнього листя. Гімнури звичайні їжаки, що й живуть у вологих тропіках, не мають потреби в зимовій спячке, тому що корму в них завжди вдосталь. Деякі новозеландські їжаки залягають у спячку на зимові місяці, а жителі більш теплих країв, як правило, активні цілий рік. Однак усі вони схильні впадати в спячку, якщо їх витягти зі звичного середовища проживання.&lt;br /&gt;
==Харчування==&lt;br /&gt;
Їжаки ставляться до комахоїдних тварин, і основу їх раціону становлять усілякі комахи й безхребетні. Крім таких визнаних делікатесів, як жуки й земляні хробаки, західноєвропейські їжаки охоче поїдають гусениць, щипавок, личинок і багатоніжок, ласують пташенятами і яйцями птахів, що гніздяться на землі, а при нагоді не гидують і падлом. Приємна різноманітність у їхнім меню вносять насіння, ягоди, плоди й інша рослинна їжа.&lt;br /&gt;
Європейські види найчастіше селяться в перелісках, на узліссях лісів, поросших травою пустищах, у садах і парках. Пустельні й ушастые їжаки зустрічаються в самих різних куточках свого ареалу, але, воліючи сухі місця для обладнання гнізд, уникають районів з рясними опадами. У пустелях, де мало комах, у раціон їжаків входять, очевидно, дрібні гризуни. Гимнуры живуть у низинних тропічних лісах, відмінно плавають і крім комах харчуються ракоподібними, жабами, молюсками й навіть рибою.&lt;br /&gt;
==Розмноження==&lt;br /&gt;
Залежно від місця проживання їжаки розмножуються в різну пору року, а жителі тропіків - навіть цілий рік. У деяких видів не більше одного приплоду в рік, інші - у тому числі західноєвропейський їжак - можуть давати й два виведення.&lt;br /&gt;
Перший шлюбний період західноєвропейського їжака звичайно наступає у квітні, незабаром після пробудження від спячки. самець, що пустився в нічні мандрівки, спаровується з будь-якою прихильної до нього самкою. Спочатку він робить кілька кіл навколо подруги, що сподобався, після чого партнери, галасливо пихкаючи й сопіти, переходять до справи. На цьому всі подружні відносини закінчуються, а через 31-35 днів самка приносить потомство в спеціально влаштованім гнізді.&lt;br /&gt;
==Їжата==&lt;br /&gt;
У виводку буває від 2 до 7 малят. Їжата народяться сліпими, голими й зовсім безпомічними. Майбутні голки лише горбками позначені на рожевій шкірі, щоб не травмувати мати при пологах. Однак уже через кілька годин в їжат відростають спочатку білі й м'які голки, а через троє доби - темні. У двотижневому віці білі голки зовсім ховаються в масі темних. Потривожена в перший годинник після пологів матуся може з'їсти своє потомство. Але якщо все проходить благополучно, маленькі їжата швидко ростуть і розвиваються. Через два тижні в них відкриваються очі, а мордочка й черевце починають обростати волоссям.&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:їжак1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:їжак2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:їжак3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:їжак4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:їжак5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|FeTNrhTRE6U}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|UBlS6aE9RNk}}&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
*Існує близько 17 різновидів всіх їжаків, їхній вид вже більше 15 млн років. Їжаки живуть в різні житлах, від лісів і аж до пустель.&lt;br /&gt;
*Тіло їжака покривається від 7 000 до 10 000 колючок. Колючки їжака постійно оновлюються, старі випадають, а на заміну їм  зростають нові.&lt;br /&gt;
*Їжачки можуть бути домашніми тваринами. Вони зазвичай добре ладнають з собаками і кішками.&lt;br /&gt;
*Хоча їжаки, як правило, розглядатися як насекомоядные, вони їдять широкий спектр продуктів харчування, тварин і рослин, включаючи равликів, фрукти, яйця, змій, черв'яків, траву корені і так далі&lt;br /&gt;
*Цікавий факт, їжаків їдять з давніх часів. Зазвичай їх запікають в глині, щоб позбавитися від колючок.&lt;br /&gt;
*Їжаки мають дуже поганий зір і сильне почуття нюху. При щонайменшій небезпеці вони згортаються клубком, виставляючи ворогові колючки.&lt;br /&gt;
*Як і люди, до старості їжаки, починають втрачати зуби.&lt;br /&gt;
*Їжата народжуються голими. Шпильки починають &amp;quot;проростати&amp;quot; тільки через 2-3 дні.&lt;br /&gt;
*Цікаво, що зіткнувшись з новим ароматом, їжаки починають облизувати його джерело, створюючи запашні слини у роті, а потім труться об нього колючками. Вчені досі не знають навіщо вони це роблять.&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://modern-sonnik.ru/ukr/ezh.html], Сонник&lt;br /&gt;
*[http://monitor.cn.ua/ua/rest/5388], цікаві факти &lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Їжак], матеріал з Вікіпедії&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%80%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Ярич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%AF%D1%80%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2014-05-05T20:47:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Яри́ч, -ча, '''''м. ''= '''Їжак. '''Вх. Пч. II. 6. См. '''Ярей. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Яр]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Їжак'''Ярич''']&lt;br /&gt;
*Їжа́к (Erinaceus) — один з 9-ти родів ссавців родини їжакових (Erinaceidae).&lt;br /&gt;
[http://znaimo.com.ua/Їжакові'''Їжакові''']&lt;br /&gt;
*Їжакові ( лат. Erinaceidae  ) - Сімейство афроевразійскіх ссавців монотипного загону &amp;quot;Ежеобразних&amp;quot; ( лат. Erinaceomorpha). Включають 23 види, що відносяться до 7 родів, об'єднуються в 2 підродини: справжні їжаки і щурячі їжаки (гімнури).&lt;br /&gt;
 [http://ukrlit.org/slovnyk/їжак/'''Їжак''']&lt;br /&gt;
*їжак — невеличка тварина-ссавець з видовженим рильцем, спина й боки якої вкриті твердими голками («їжака руками не візьмеш»)&lt;br /&gt;
[http://svit-tvarin.net.ua/yizhak.html'''Їжак''']&lt;br /&gt;
*Звичайний їжак - одна з найвідоміших диких тварин України.&lt;br /&gt;
Їжаки належать до ряду Комахоїдні, але живляться не тільки комахами. &lt;br /&gt;
==Загальний опис==&lt;br /&gt;
Довжина тіла їжакових від 10 (Hylomys parvus) до 44 см (деякі гімнури); довжина хвоста від 1 до 21 см. Вага гімнуров (Echinosorex gymnura) може досягати 1,5 кг. Морда витягнута і загострена. Очі і вушні раковини відносно добре розвинені. Кінцівки стопоходящие, 5-палі; виняток становить білочеревий їжак (Atelerix albiventris), у якого на задніх кінцівках по 4 пальці. &lt;br /&gt;
Форма черепа варіює від подовженого і вузького до короткого і широкого. Добре розвинені виличні дуги, широко розставлені в сторони. Мозговий відділ невеликих розмірів. Зубов 36-44. Перший верхній різець, а іноді і перший нижній різець збільшені в розмірах і схожі на ікла. Хребців: шийних 7, грудних 15, поперекових 6, крижових 7, хвостових 10-25. Сильно розвинена підшкірна мускулатура, особливо у справжніх їжаків. Сосков 2-5 пар. Насінники у самців в черевній порожнині. &lt;br /&gt;
Їжакові - мешканці лісів, степів, пустель і окультурених ландшафтів. Селяться під корінням дерев, в густому чагарнику, під камінням, риють нори. Переважно всеїдні, але воліють тваринні корми: безхребетних, амфібій, рептилій (їжаки знамениті своєю стійкістю до зміїному отрути), падло. Це переважно наземні тварини, але багато видів добре лазять і плавають. Протягом року 1-2 сезону розмноження; поза ними їжаки ведуть одиночний спосіб життя. Вагітність триває від 34 до 58 днів; дитинчат може бути від 1 до 7.  У природі на їжаків полюють багато хижаки: лисиці, вовки, мангусти, тхори, хижі птахи (особливо сови). &lt;br /&gt;
Їжакові відносяться до однієї з найдавніших гілок ссавців. Хоча справжні їжакові з'явилися тільки в еоцені, їх вимерлі предки з сімейства Adapisoricidae водилися вже в крейдяному періоді.&lt;br /&gt;
==Звички==&lt;br /&gt;
Їжаки ведуть переважно відокремлений нічний спосіб життя, хоча зрідка бувають, діяльні й ранками. Ніч безперервно вони зайняті пошуками корму, а днем відпочивають і сплять. Незважаючи на сильні лабети й пазурі, пристосовані до риття землі, західноєвропейські їжаки не риють нір, а влаштовуються на денний відпочинок де-небудь у густому ожиннику або прикореневім дуплі. Згорнувшись у нещільний клубок, їжачок спить у тимчасовім гнізді із трави й сухих листів або просто на голій землі. Пройде кілька днів, і їжак перебереться на нове місце, де влаштує інше лігвище. Ушастые й пустельні їжаки будують гнізда в затишних щілинах між каменями, а іноді риють власні нори, розширюють житла, покинуті колишніми хазяями або навіть займають величезні термітники, які не рідкість у Центральній Африці. Охотнее всіх селяться в норах вагітні самки, де влаштовують гнізда для потомства. Гимнуры теж проводять день у притулках між коріннями дерев, серед каменів, у дуплах або покинутих норах. Звичайний гимнур воліє селитися на болотистих ґрунтах по берегах струмків і в мангрові заростях.&lt;br /&gt;
==Спячка==&lt;br /&gt;
У несприятливих умовах їжаки здатні впадати в спячку. Європейські їжаки звичайно поринають у глибокий сон на всю зиму, реагуючи не стільки на холод, скільки на нестачу корму. Деякі пустельні підвиди впадають у спячку в сама печеня й суха пора року, ховаючись від перегріву в норах. У цьому випадку говорять не про зимову, а про літню спячке. За літні місяці західноєвропейський їжак нерідко товстіє, ледве чи не вдвічі, накопичуючи запаси підшкірного жиру для довгої зимівлі. З наближенням холодів він улаштовує теплу зимівельну нору, вибравши зручне містечко під сараєм, у живоплоті або купі садового сміття. Гніздо вистилається шаром сухого листя й трави товщиною до 50 див і щільно втрамбовується. Завдяки цьому усередині при будь-яких морозах зберігається постійна температура, ніколи не опускаючись нижче нуля.&lt;br /&gt;
==Весняне пробудження==&lt;br /&gt;
Залежно від запасів жиру й наявності корму їжаки залягають у спячку в період з початку зими до кінця грудня, причому самці, як правило, раніше самок. Часом вони прокидаються й навіть виходять назовні, але справжнє пробудження наступає тільки навесні, коли повністю вичерпаються жирові запаси, і тоді пошуки корму стають їхньою головною турботою. Темного часу доби для насичення їжакові не вистачає, і навесні він часто попадається на очі в розпал дня або дає про себе знати шурхотом сухого торішнього листя. Гімнури звичайні їжаки, що й живуть у вологих тропіках, не мають потреби в зимовій спячке, тому що корму в них завжди вдосталь. Деякі новозеландські їжаки залягають у спячку на зимові місяці, а жителі більш теплих країв, як правило, активні цілий рік. Однак усі вони схильні впадати в спячку, якщо їх витягти зі звичного середовища проживання.&lt;br /&gt;
==Харчування==&lt;br /&gt;
Їжаки ставляться до комахоїдних тварин, і основу їх раціону становлять усілякі комахи й безхребетні. Крім таких визнаних делікатесів, як жуки й земляні хробаки, західноєвропейські їжаки охоче поїдають гусениць, щипавок, личинок і багатоніжок, ласують пташенятами і яйцями птахів, що гніздяться на землі, а при нагоді не гидують і падлом. Приємна різноманітність у їхнім меню вносять насіння, ягоди, плоди й інша рослинна їжа.&lt;br /&gt;
Європейські види найчастіше селяться в перелісках, на узліссях лісів, поросших травою пустищах, у садах і парках. Пустельні й ушастые їжаки зустрічаються в самих різних куточках свого ареалу, але, воліючи сухі місця для обладнання гнізд, уникають районів з рясними опадами. У пустелях, де мало комах, у раціон їжаків входять, очевидно, дрібні гризуни. Гимнуры живуть у низинних тропічних лісах, відмінно плавають і крім комах харчуються ракоподібними, жабами, молюсками й навіть рибою.&lt;br /&gt;
==Розмноження==&lt;br /&gt;
Залежно від місця проживання їжаки розмножуються в різну пору року, а жителі тропіків - навіть цілий рік. У деяких видів не більше одного приплоду в рік, інші - у тому числі західноєвропейський їжак - можуть давати й два виведення.&lt;br /&gt;
Перший шлюбний період західноєвропейського їжака звичайно наступає у квітні, незабаром після пробудження від спячки. самець, що пустився в нічні мандрівки, спаровується з будь-якою прихильної до нього самкою. Спочатку він робить кілька кіл навколо подруги, що сподобався, після чого партнери, галасливо пихкаючи й сопіти, переходять до справи. На цьому всі подружні відносини закінчуються, а через 31-35 днів самка приносить потомство в спеціально влаштованім гнізді.&lt;br /&gt;
==Їжата==&lt;br /&gt;
У виводку буває від 2 до 7 малят. Їжата народяться сліпими, голими й зовсім безпомічними. Майбутні голки лише горбками позначені на рожевій шкірі, щоб не травмувати мати при пологах. Однак уже через кілька годин в їжат відростають спочатку білі й м'які голки, а через троє доби - темні. У двотижневому віці білі голки зовсім ховаються в масі темних. Потривожена в перший годинник після пологів матуся може з'їсти своє потомство. Але якщо все проходить благополучно, маленькі їжата швидко ростуть і розвиваються. Через два тижні в них відкриваються очі, а мордочка й черевце починають обростати волоссям.&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:їжак1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:їжак2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:їжак3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:їжак4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:їжак5.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|FeTNrhTRE6U}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|UBlS6aE9RNk}}&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
*Існує близько 17 різновидів всіх їжаків, їхній вид вже більше 15 млн років. Їжаки живуть в різні житлах, від лісів і аж до пустель.&lt;br /&gt;
*Тіло їжака покривається від 7 000 до 10 000 колючок. Колючки їжака постійно оновлюються, старі випадають, а на заміну їм  зростають нові.&lt;br /&gt;
*Їжачки можуть бути домашніми тваринами. Вони зазвичай добре ладнають з собаками і кішками.&lt;br /&gt;
*Хоча їжаки, як правило, розглядатися як насекомоядные, вони їдять широкий спектр продуктів харчування, тварин і рослин, включаючи равликів, фрукти, яйця, змій, черв'яків, траву корені і так далі&lt;br /&gt;
*Цікавий факт, їжаків їдять з давніх часів. Зазвичай їх запікають в глині, щоб позбавитися від колючок.&lt;br /&gt;
*Їжаки мають дуже поганий зір і сильне почуття нюху. При щонайменшій небезпеці вони згортаються клубком, виставляючи ворогові колючки.&lt;br /&gt;
*Як і люди, до старості їжаки, починають втрачати зуби.&lt;br /&gt;
*Їжата народжуються голими. Шпильки починають &amp;quot;проростати&amp;quot; тільки через 2-3 дні.&lt;br /&gt;
*Цікаво, що зіткнувшись з новим ароматом, їжаки починають облизувати його джерело, створюючи запашні слини у роті, а потім труться об нього колючками. Вчені досі не знають навіщо вони це роблять.&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://modern-sonnik.ru/ukr/ezh.html], Сонник&lt;br /&gt;
*[http://monitor.cn.ua/ua/rest/5388], цікаві факти &lt;br /&gt;
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Їжак], матеріал з Вікіпедії&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA</id>
		<title>Кавунчик</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA"/>
				<updated>2014-05-05T20:08:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: /* Цікаві факти */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, '''''м. ''Ум. отъ '''кавун. '''&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Кавун'''Кавун''']&lt;br /&gt;
*Кавун (Citrullus vulgaris) — баштанна культура родини гарбузових, з якої древні українці в 12 столітті робили каву.&lt;br /&gt;
[http://dachnik.in.ua/hospodarstvo/hryadka/kavun-bashtanna-kultura-yaka-vvazhajetsya-najbilshoyu-yahodoyu-v-sviti.html'''Кавун''']&lt;br /&gt;
*Кавун - баштанна культура, родом із тропіків Африки. Кавун належить до сімейства гарбузових і вважається найбільшою ягодою в світі.&lt;br /&gt;
[http://subject.com.ua/agriculture/crop/39.html'''Кавун''']&lt;br /&gt;
*Кавун завезено на територію України у XIII ст. Тепер він є основною баштанною культурою. В Україні займає 70% посівної площі баштанних культур у зоні Степу.&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/s/kavun'''Кавун''']&lt;br /&gt;
*Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Кавуни — досить тепловимоглива культура (Овочівництво, 1956, 319). &lt;br /&gt;
*Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309)&lt;br /&gt;
==Поширення і екологія==&lt;br /&gt;
Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Натал, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді.&lt;br /&gt;
Уже в Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їх потойбічному існуванні. У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію Росії кавуни були завезені татарами в XIII-XIV століттях і спочатку культивувалися на Нижній Волзі. Найбільше культивується в Китаї, далі з помітним відставанням слідують Єгипет, а також США та Мексика.&lt;br /&gt;
В Україні основні обсяги кавуна вирощують на Херсонщині та в сусідніх південних областях; тут кавун вільно дозріває на богарних землях частково на зрошенні, досягаючи при цьому чудових смакових якостей. У середніх чорноземних областях в грунті кавун іноді не дозріває, так само як і в більш північних місцевостях, тому культура на полях замінюється виведенням його в парниках. Для баштанної культури вважається за краще цілинний супіщаний чорнозем, на якому плоди виходять більші, ніж на суглинистому. Дозрівання ранніх сортів - у другій половині червня, пізніх - до жовтня.&lt;br /&gt;
==Ботанічний опис==&lt;br /&gt;
Стебла тонкі, гнучкі, повзучі або кучеряві, звичайно округло-п'ятигранні, довжиною до 4 м і більше, розгалужені. Молоді частини стебла густо опушені м'якими відстовбурченими волосками.&lt;br /&gt;
Листя на довгих черешках, чергові, волосисті, грубуваті, в контурі трикутно-яйцевидні, при основі серцеподібні, довжиною від 8-10 до 20-22 см і шириною від 5-10 до 15-18 см, з обох сторін жорстко шорсткі, глибоко трироздільна, частки їх перисто-роздільні або двічі перисто-роздільні, з подовженою на верхівці, гострої середньою часткою, бічні частки зазвичай закруглені, іноді листя цільні, більш-менш лопатеві. Квітки одностатеві, з пріцветнічкамі лодочкообразной форми. Тичинкові квітки поодинокі, діаметром 2-2,5 см, на волохатому квітконосі; квітколоже широко дзвоноподібне, пухнасте; чашолистки вузько ланцетні до шіловідно-ниткоподібних; віночок зовні зеленіючий і волохатий, широко лійчастого, частки його довгасто-яйцеподібні або овальні; тичинок п'ять, з них чотири попарно зрощені, а одна вільна. Маточкові квітки поодинокі, трохи крупніше чоловічих; зав'язь більш-менш опушена; стовпчик тонкий, довжиною близько 5 мм; рильце пятілопастние, зеленувате.&lt;br /&gt;
Насіння плоскі, часто облямовані, різноманітно забарвлені, з рубчиком. М'якоть рожева або червона, дуже соковита і солодка, але є сорти з білувато-жовтою м'якоттю.&lt;br /&gt;
Цвіте в літні місяці. Тип Плода -несправжня ягода. Плоди дозрівають в серпні-вересні.&lt;br /&gt;
==Хімічний склад==&lt;br /&gt;
Плодова м'якоть кавуна містить від 5,5 до 13% легкозасвоюваних цукрів (глюкоза, фруктоза і сахароза). До моменту дозрівання переважають глюкоза і фруктоза, сахароза накопичується в процесі зберігання кавуна. У м'якоті містяться пектинові речовини - 0,68%, білки - 0,7%; кальцій - 14 мг/%, магній - 224 мг/%, натрій - 16 мг/%, калій - 64 мг/%, фосфор - 7 мг/%, залізо в органічній формі - 1 мг/%; вітаміни - тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота, каротин - 0,1-0,7 мг/%, аскорбінова кислота - 0,7-20 мг/%, лужні речовини. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься 38 калорій.&lt;br /&gt;
==Як обирати кавун?==&lt;br /&gt;
Правило перше - вибирайте кавун середнього розміру, наприклад як футбольний м'яч, вага його в цьому випадку буде приблизно 5 кг. &lt;br /&gt;
Правило друге - постукайте з плоду і прикладіть його до свого вуха, чуєте, як резонує? Це те, що потрібно. &lt;br /&gt;
Правило третє - уважно огляньте плід на наявність тріщин і вм'ятин, останніх бути взагалі не повинно. &lt;br /&gt;
Правило четверте - кавун зріє «лежачи», тому плямочка у стиглої ягоди повинно бути маленьке і помаранчевого кольору. &lt;br /&gt;
Правило п'яте - хвостик повинен бути сухим, а сам плід блискучим. &lt;br /&gt;
Правило шосте - спробуйте проткнути кавунову кірку нігтем. Якщо не вийшло - відмінно, стиглий кавун має жорстку кірку. &lt;br /&gt;
Якщо вибраний вами примірник баштанної культури відповідає вище перерахованим догмам - сміливо беріть його, цей кавун визріло. М'якоть у нього буде стигла, солодка і соковита. Є одне застереження - не купуйте кавуни на «розвалах» у дороги, кавун має пористу структуру і вбирає всі шкідливі речовини як губка.&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кавун жовтий.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кавун квадратний.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кавун Астраханський.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кавун крімсон.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ucQtfUl8GcM}}&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
*Найбільший кавун в світі виростила сім'я з Арканзасу, США. Влітку 2005 року вони виростили неймовірний кавун вагою цілих 122 кг.&lt;br /&gt;
*Сік кавуна використовується для приготування нардеку.&lt;br /&gt;
*Кавун може наснитися до несподіваного від’їзду.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
*[http://dreambook.in.ua/son/kavun/], Сонник&lt;br /&gt;
*[http://smexota.net/all/08-2011/34e4d433c5.php], матеріал з Вікіпедії &lt;br /&gt;
*[http://e-ogo.com.ua/jak-viroshhuvati-kavuni/], як виростити кавун?&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD_%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%D1%81%D0%BE%D0%BD.jpg</id>
		<title>Файл:Кавун крімсон.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD_%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%D1%81%D0%BE%D0%BD.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:07:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD_%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.jpg</id>
		<title>Файл:Кавун Астраханський.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD_%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:07:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9.jpg</id>
		<title>Файл:Кавун квадратний.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:07:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%B9.jpg</id>
		<title>Файл:Кавун жовтий.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BD_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%B9.jpg"/>
				<updated>2014-05-05T20:06:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Ангелина Красанцова: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Ангелина Красанцова</name></author>	</entry>

	</feed>