<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F+22+%D0%9F%D0%9E</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F+22+%D0%9F%D0%9E"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F_22_%D0%9F%D0%9E"/>
		<updated>2026-05-04T09:52:45Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:20:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak  Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: filler.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: real_sp_money.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:20:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak  Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: filler.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: real_sp_money.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:20:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak  Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: filler.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: real_sp_money.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:19:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak  Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: filler.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: real_sp_money.jpg|x140px]]|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:18:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak  Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: filler.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: real_sp_money.jpg|x140px]]|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:17:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: filler.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: real_sp_money.jpg|x140px]]|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:R_kiev1_3.jpg</id>
		<title>Файл:R kiev1 3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:R_kiev1_3.jpg"/>
				<updated>2015-12-13T22:17:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:17:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==''Курсивний текст''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: filler.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: real_sp_money.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: R_kiev1_3 .jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Real_sp_money.jpg</id>
		<title>Файл:Real sp money.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Real_sp_money.jpg"/>
				<updated>2015-12-13T22:16:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:15:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==''Курсивний текст''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: filler.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:14:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[ filler.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[ .png|x140px]]|&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:14:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[:filler.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[ .png|x140px]]|&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Filler.jpg</id>
		<title>Файл:Filler.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Filler.jpg"/>
				<updated>2015-12-13T22:14:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:12:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[:Срібняк.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Срібник .png|x140px]]|&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:11:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[:Срібняк.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Срібник .png|x140px]]|&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA</id>
		<title>Срібняк</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%BA"/>
				<updated>2015-12-13T22:11:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Срібняк, -ка, '''''м. ''Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. ''Обіцяли йому срібняків дати. ''Єв. Мр. XIV. 11. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/Sribnjak Словник української мови  Академічний тлумачний словник &lt;br /&gt;
(1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172); &lt;br /&gt;
//  Срібна монета взагалі; &lt;br /&gt;
//  Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242). &lt;br /&gt;
♦ Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361566.html &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/срібняк УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок,.. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56348-sribnjak.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.&lt;br /&gt;
Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/170724  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
срібник это:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТолкованиеПеревод&lt;br /&gt;
срібник&lt;br /&gt;
-а, ч.&lt;br /&gt;
1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що срібняк.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[:Срібняк.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Срібник .png|x140px]]|&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| YZ2Nu5J4S1M}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=YZ2Nu5J4S1M&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Зовнішні посилання===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_(Срібняк Маткріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ср]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:48:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:zhinka-hvoriye-na-gryp.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:c943f2a7.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:grip1002.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|R_C8rFHS_1c}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=R_C8rFHS_1c&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Як не заболіти на грип?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найчастіше грипом можна заразитися в приміщенні, де є велике скупчення людей, а частіше – в громадському транспорті. Як же убезпечити себе в період епідемії і не захворіти? Часом віруси поширюють люди на початковій стадії захворювання, коли ще не дають про себе знати всі симптоми. Таким чином в транспорті люди стоять майже впритул один до одного. Хто-небудь поруч з вами раптом починає кашляти і чхати. І цього буде цілком достатньо, щоб заразитися. Особливо, якщо у вас знижений імунітет.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дехто вважає, що уберегтися від інфекції практично неможливо. Але це не зовсім так. Ось кілька корисних порад, як зменшити ризик зараження в громадському транспорті та інших місцях великого скупчення людей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
∎ Виходячи з дому, змащуйте ніс зсередини оксоліновою маззю або маззю з віфероном, спеціальними протизастудними бальзамами або просто борним вазеліном. Зараження найчастіше відбувається через слизову носа, на якій осідають віруси, що знаходяться в повітрі. Вкрита «мастилом» слизова носа стає майже несприйнятлива до вірусів – вони гинуть, не встигнувши проникнути далі по дихальних шляхах.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
∎ Намагайтеся уникати місць, де багато пилу, – в ньому осідає найбільше вірусів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
∎ Носіть з собою хусточку, змочену ароматичним маслом лаванди, полину або ялиці, і періодично прикладайте її до носа, особливо якщо хтось поруч чхає або кашляє. Речовини, що містяться в цих маслах, вбивають мікробів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
∎ Під час поїздки в транспорті тримайте в роті шматочок кореня аїру, гвоздику, просто шкірочку апельсина або лимона – це також допоможе знищити вірусні частки, які «залетіли» в носоглотку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
∎ Намагайтеся не доторкатися до носа, губ, очей під час поїздки в транспорті. Прийшовши додому, відразу ж ретельно вимийте руки з милом, прополощіть рот настоянкою календули, прополісу або хлорофіліпту. Мікроби, що викликають застуду, часто потрапляють на слизову носа, очей або рота з рук, якими людина торкалася до поручнів, ручок, дверей, на які потрапили дрібні краплі слини або мокроти хворої людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
∎ На роботі намагайтеся довго не розмовляти з застудженими людьми (серед наших співвітчизників є категорія «роботяг», які, демонструючи свою працьовитість, приходять на роботу абсолютно хворими і заражають інших). Не бійтеся образити людину і не ризикуйте своїм здоров’ям, краще дружелюбно або в жартівливій формі поясніть їй, що краще лікуватися вдома.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
∎ Увечері з’їдайте зубок часнику або салат зі свіжою цибулею. Це допоможе вам посилити імунітет і впоратися з мікробами, які все ж таки проникли до вашого організму.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Як бачите, всі ці поради достатньо прості. Звичайно, їх дотримання потребує деякої уваги і передбачливості, але все ж захворіти на грип набагато неприємніше, ніж, виходячи з дому, подбати про те, щоб у сумочці або портфелі були необхідні речі для дотримання «техніки безпеки». Щоб не забути змастити ніс, можна, наприклад, покласти тюбик з бальзамом або оксоліновою маззю на чільне місце в передпокої. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не забувайте змащувати ніс дітям, котрі збираються в школу або в дитячий сад.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо ж є всі підстави припускати, що ви все-таки підчепили інфекцію, хорошим засобом профілактики і лікування грипу є інтерферон у вигляді крапель в ніс. Перед сном приготуйте собі тепле молоко з медом або просто з’їжте ложку натурального меду, не запиваючи нічим. Найчастіше це допомагає на ранок прокинутися здоровим і не згадувати про застуди та грип, а якщо ви вже захворіли, перенести захворювання якомога легше.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:44:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:zhinka-hvoriye-na-gryp.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:c943f2a7.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:grip1002.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|R_C8rFHS_1c}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=R_C8rFHS_1c&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:39:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:zhinka-hvoriye-na-gryp.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:c943f2a7.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:grip1002.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:38:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:zhinka-hvoriye-na-gryp.jpg|x140px]] |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:c943f2a7.jpg|x140px]] |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:grip1002.jpg|x140px]] |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Grip1002.jpg</id>
		<title>Файл:Grip1002.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Grip1002.jpg"/>
				<updated>2015-12-13T21:38:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:37:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:zhinka-hvoriye-na-gryp.jpg|x140px]] |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:c943f2a7.jpg|x140px]] |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:C943f2a7.jpg</id>
		<title>Файл:C943f2a7.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:C943f2a7.jpg"/>
				<updated>2015-12-13T21:36:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:35:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:zhinka-hvoriye-na-gryp.jpg|x140px]] |}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:35:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:yak-pravilno-zahvorti-na-zastudu_511.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:original-1436798631.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:zhinka-hvoriye-na-gryp.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:_275x400_200936_9022ce0bda7e3464b512ba39a0c445a22366bfe2b57bc46f027fda2d8075da9e1443788487&lt;br /&gt;
.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:34:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:34:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:yak-pravilno-zahvorti-na-zastudu_511.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:original-1436798631.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:zhinka-hvoriye-na-gryp.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:_275x400_200936_9022ce0bda7e3464b512ba39a0c445a22366bfe2b57bc46f027fda2d8075da9e1443788487&lt;br /&gt;
.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Zhinka-hvoriye-na-gryp.jpg</id>
		<title>Файл:Zhinka-hvoriye-na-gryp.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Zhinka-hvoriye-na-gryp.jpg"/>
				<updated>2015-12-13T21:31:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Original-1436798631.JPG</id>
		<title>Файл:Original-1436798631.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Original-1436798631.JPG"/>
				<updated>2015-12-13T21:31:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yak-pravilno-zahvorti-na-zastudu_511.jpeg</id>
		<title>Файл:Yak-pravilno-zahvorti-na-zastudu 511.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yak-pravilno-zahvorti-na-zastudu_511.jpeg"/>
				<updated>2015-12-13T21:29:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:28:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:27:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html Словопедія ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===https://slovari.yandex.ru/заболевать/ru-uk ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
Глагол&lt;br /&gt;
(начинать болеть — о частях тела) заболіти (сов.), починати боліти, почати (-чне) боліти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:27:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html&amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===https://slovari.yandex.ru/заболевать/ru-uk ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
Глагол&lt;br /&gt;
(начинать болеть — о частях тела) заболіти (сов.), починати боліти, почати (-чне) боліти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Заболіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2015-12-13T21:23:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заболіти, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Заболѣть. ''Заболіла голова, сама не знаю чого. ''Чуб. 123. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/zabolity Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ЗАБОЛІТИ, лить, док.&lt;br /&gt;
1. у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). Заболіла головонька, Заболів живіт, Упав чумак коло воза, Упав та й лежить (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); У дитини заболить пальчик, а у матері серце (Номис, 1864, № 9214); Ґуля заболіла так, неначе хто сунув у тім'я розпеченим залізом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); Потім я відчув, ніби війнуло на мене свіже повітря, і мені заболіла рука (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 184); &lt;br /&gt;
//  у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль). Одразу тукнуло й заболіло в грудях (Андрій Головко, II, 1957, 155). &lt;br /&gt;
♦ Серце заболіло; Душа заболіла — з'явилося почуття великого жалю, туги, журби. Бачила [стара], як Йосип щиро богу молився, як він зісох — подався. Заболіло серце старої (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я... Защеміла, заболіла Вся душа моя (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 96).&lt;br /&gt;
2. кого, розм. Те саме, що вразити1 2. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона зарилася в качани і так в гірких думках пролежала до вечора (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 269); Мене відразу заболіла та ввічливість, з якою твоя мати привітала мене (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 35).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/49/53399/357503.html&amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15623-zabolity.html#show_point  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Інфінітив	заболі́ти&lt;br /&gt;
 	однина	множина&lt;br /&gt;
Наказовий спосіб&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
МАЙБУТНІЙ ЧАС&lt;br /&gt;
1 особа	 	 &lt;br /&gt;
2 особа	 	 &lt;br /&gt;
3 особа	заболи́ть	заболя́ть&lt;br /&gt;
МИНУЛИЙ ЧАС&lt;br /&gt;
чол.р.	заболі́в	заболі́ли&lt;br /&gt;
жін.р.	заболі́ла&lt;br /&gt;
сер.р.	заболі́ло&lt;br /&gt;
Активний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Пасивний дієприкметник&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Безособова форма&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Дієприслівник&lt;br /&gt;
заболі́вши&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/заболіти українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
Less reliable translations &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ache back translations:біль захворіти хворіти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to hurt:боліти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
to ache:хворіти &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===https://slovari.yandex.ru/заболевать/ru-uk&lt;br /&gt;
Глагол&lt;br /&gt;
(начинать болеть — о частях тела) заболіти (сов.), починати боліти, почати (-чне) боліти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/49603  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
заболіти&lt;br /&gt;
-ли́ть, док.&lt;br /&gt;
1) у кого, рідше кому. Почати боліти (про тіло, яку-небудь частину його або ушкоджене місце). || у чому, безос. З'явитися, відчутися (про біль).&lt;br /&gt;
2) кого, розм. Те саме, що вразити I 2).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Заварка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-12-13T21:10:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заварка, -ки, '''''ж. ''Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или '''вурди́'''. Вх. Зн. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://sum.in.ua  Академічний тлумачний словник української мови]===&lt;br /&gt;
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15766-zavarka.html#show_point СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	зава́рка	зава́рки&lt;br /&gt;
родовий	зава́рки	зава́рок&lt;br /&gt;
давальний	зава́рці	зава́ркам&lt;br /&gt;
знахідний	зава́рку	зава́рки&lt;br /&gt;
орудний	зава́ркою	зава́рками&lt;br /&gt;
місцевий	на/у зава́рці	на/у зава́рках&lt;br /&gt;
кличний	зава́рко*	зава́рки*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: CHaynaya-zavarka-kak-udobrenie-dlya-ogurtsov.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 1323848863_3-cups-of-blended-teas.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: tea-01.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| j8IPeBCXObc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| y0QgKMo-CaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Заварка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-12-13T21:07:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заварка, -ки, '''''ж. ''Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или '''вурди́'''. Вх. Зн. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://sum.in.ua  Академічний тлумачний словник української мови]===&lt;br /&gt;
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15766-zavarka.html#show_point СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	зава́рка	зава́рки&lt;br /&gt;
родовий	зава́рки	зава́рок&lt;br /&gt;
давальний	зава́рці	зава́ркам&lt;br /&gt;
знахідний	зава́рку	зава́рки&lt;br /&gt;
орудний	зава́ркою	зава́рками&lt;br /&gt;
місцевий	на/у зава́рці	на/у зава́рках&lt;br /&gt;
кличний	зава́рко*	зава́рки*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: CHaynaya-zavarka-kak-udobrenie-dlya-ogurtsov.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 1323848863_3-cups-of-blended-teas.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: tea-01.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| j8IPeBCXObc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| y0QgKMo-CaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Заварка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-12-13T21:07:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заварка, -ки, '''''ж. ''Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или '''вурди́'''. Вх. Зн. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://sum.in.ua  Академічний тлумачний словник української мови]===&lt;br /&gt;
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15766-zavarka.html#show_point СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	зава́рка	зава́рки&lt;br /&gt;
родовий	зава́рки	зава́рок&lt;br /&gt;
давальний	зава́рці	зава́ркам&lt;br /&gt;
знахідний	зава́рку	зава́рки&lt;br /&gt;
орудний	зава́ркою	зава́рками&lt;br /&gt;
місцевий	на/у зава́рці	на/у зава́рках&lt;br /&gt;
кличний	зава́рко*	зава́рки*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: CHaynaya-zavarka-kak-udobrenie-dlya-ogurtsov.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: загруженное.jpeg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 1323848863_3-cups-of-blended-teas.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: tea-01.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| j8IPeBCXObc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| y0QgKMo-CaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5.jpg</id>
		<title>Файл:Загруженное.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5.jpg"/>
				<updated>2015-12-13T21:06:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: Анастасія 22 ПО завантажив нову версію «Файл:Загруженное.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tea-01.jpg</id>
		<title>Файл:Tea-01.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tea-01.jpg"/>
				<updated>2015-12-13T21:06:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:CHaynaya-zavarka-kak-udobrenie-dlya-ogurtsov.jpg</id>
		<title>Файл:CHaynaya-zavarka-kak-udobrenie-dlya-ogurtsov.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:CHaynaya-zavarka-kak-udobrenie-dlya-ogurtsov.jpg"/>
				<updated>2015-12-13T21:05:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1323848863_3-cups-of-blended-teas.jpg</id>
		<title>Файл:1323848863 3-cups-of-blended-teas.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1323848863_3-cups-of-blended-teas.jpg"/>
				<updated>2015-12-13T21:05:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Заварка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-12-13T21:04:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заварка, -ки, '''''ж. ''Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или '''вурди́'''. Вх. Зн. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://sum.in.ua  Академічний тлумачний словник української мови]===&lt;br /&gt;
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15766-zavarka.html#show_point СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	зава́рка	зава́рки&lt;br /&gt;
родовий	зава́рки	зава́рок&lt;br /&gt;
давальний	зава́рці	зава́ркам&lt;br /&gt;
знахідний	зава́рку	зава́рки&lt;br /&gt;
орудний	зава́ркою	зава́рками&lt;br /&gt;
місцевий	на/у зава́рці	на/у зава́рках&lt;br /&gt;
кличний	зава́рко*	зава́рки*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: CHaynaya-zavarka-kak-udobrenie-dlya-ogurtsov.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: загруженное .jpeg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 1323848863_3-cups-of-blended-teas.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: tea-01.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| j8IPeBCXObc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| y0QgKMo-CaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Заварка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-12-13T21:04:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заварка, -ки, '''''ж. ''Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или '''вурди́'''. Вх. Зн. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://sum.in.ua  Академічний тлумачний словник української мови]===&lt;br /&gt;
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15766-zavarka.html#show_point СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	зава́рка	зава́рки&lt;br /&gt;
родовий	зава́рки	зава́рок&lt;br /&gt;
давальний	зава́рці	зава́ркам&lt;br /&gt;
знахідний	зава́рку	зава́рки&lt;br /&gt;
орудний	зава́ркою	зава́рками&lt;br /&gt;
місцевий	на/у зава́рці	на/у зава́рках&lt;br /&gt;
кличний	зава́рко*	зава́рки*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| j8IPeBCXObc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| y0QgKMo-CaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Заварка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-12-13T21:03:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заварка, -ки, '''''ж. ''Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или '''вурди́'''. Вх. Зн. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://sum.in.ua  Академічний тлумачний словник української мови]===&lt;br /&gt;
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15766-zavarka.html#show_point СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	зава́рка	зава́рки&lt;br /&gt;
родовий	зава́рки	зава́рок&lt;br /&gt;
давальний	зава́рці	зава́ркам&lt;br /&gt;
знахідний	зава́рку	зава́рки&lt;br /&gt;
орудний	зава́ркою	зава́рками&lt;br /&gt;
місцевий	на/у зава́рці	на/у зава́рках&lt;br /&gt;
кличний	зава́рко*	зава́рки*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: CHaynaya-zavarka-kak-udobrenie-dlya-ogurtsov.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: загруженное .jpeg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 1323848863_3-cups-of-blended-teas.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: tea-01.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| j8IPeBCXObc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| y0QgKMo-CaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C</id>
		<title>Самітність</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"/>
				<updated>2015-12-13T21:03:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;Самітність, -ности, ж. = Самотність. К. ХП. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua  Академічний тлумачний словник української мови]===&lt;br /&gt;
САМІ́ТНІСТЬ, ності, жін. Властивість і стан за знач. самітний. Дерева ронять лист.. Дерева од самітності вмирають(Віталій Коротич, Поезії, 1967, 89); Незлюбило її життя з самого початку. В сирітство кинуло.. І мужа нелюбимого дало і самітність бездітну... -(Гнат Хоткевич, II, 1966, 252); Дожидалася його самітна тарілка, а хазяйка, зітхаючи на сю самітність, несла горщечок до плити (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 116).&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua  &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
САМІТНІСТЬ&lt;br /&gt;
одиночество, одинокость; уединение, уединённость; сиротливость&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org   УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
САМІ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самі́тний. Дерева ронять лист: Дерева од самітності вмирають (Кор., Поезії, 1967, 89); Незлюбило її життя з самого початку. В сирітство кинуло.. І мужа нелюбимого дало і самітність бездітну… (Хотк., II, 1966, 252); Дожидалася його самітна тарілка, а хазяйка, зітхаючи на сю самітність, несла горщечок до плити (Дн. Чайка, Тв., 1960, 116).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 28.&lt;br /&gt;
Самітність, ности, ж. = Самотність. К. ХП. 18. &lt;br /&gt;
===[http://hohlopedia.org.ua  «ХОХЛОПЕДIЯ» - українська онлайн енциклопедiя===&lt;br /&gt;
САМІТНІСТЬ&lt;br /&gt;
одиночество, одинокость; уединение, уединённость; сиротливость &lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
самі́тність – іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	самі́тність	 &lt;br /&gt;
родовий	самі́тності	 &lt;br /&gt;
давальний	самі́тності	 &lt;br /&gt;
знахідний	самі́тність	 &lt;br /&gt;
орудний	самі́тністю	 &lt;br /&gt;
місцевий	на/у самі́тності	 &lt;br /&gt;
кличний	самі́тносте*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://o-db.ru/ru/dictionary/ukrainian_english  українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
&amp;quot;самітність&amp;quot;&lt;br /&gt;
desolation, forlornness, loneleness, oneness, privacy, singleness, solitude&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
одиночиство, одинокость; уединение, уедин¸нность;сиротливость; сирость &lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_polish.academic.ru/36451  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
Самітність samitnist'  ж.   samotność&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1834.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:73407_1280_800.jpeg |x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:4093259.jpg |x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:tea-01.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|b0w276FXHY4}}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=b0w276FXHY4&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| uPZMBE2Q7JA }}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=uPZMBE2Q7JA&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Цікаві та незвичні факти про людське тіло===&lt;br /&gt;
====Самотність Факт 3: Самотність заподіює фізичний біль====&lt;br /&gt;
Багато із нас, якщо не всі, стикалися з цією особливістю нашого організму. Але чому самотність настільки болісна? В університеті штату Каліфорнія досліджували цю проблему за допомогою комп’ютерної гри. У ній людина грала з двома іншими суперниками, не знаючи, що це боти (комп’ютерні програми, які симулюють поведінку гравця). Через кілька хвилин боти переставали грати, що з точки зору людини виглядало так, як ніби суперники просто пішли. Під час всього цього досвіду у гравця-людини за допомогою МРТ визначали активність різних відділів мозку, і виявилося, що під час самотності у нього активується певний відділ поясної кори, який «відповідає» в тому числі за розпізнавання фізичних страждань. Це пояснює, чому людина зазвичай прагне знайти собі компаньйона / суперника / друга / … Вчені сподіваються за допомогою цього та інших дослідів розробити методи для боротьби з різними розладами психіки, зокрема, з депресією.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://cikavosti.com/tsikavi-ta-nezvichni-fakti-pro-nashe-tilo/ ]&lt;br /&gt;
====Цікаві факти про психологію людини====&lt;br /&gt;
===Холод і самотність===&lt;br /&gt;
Холод і самотність. Цікаві факти про психологію людини.&lt;br /&gt;
Сьогодні ми знову надаємо Вам цікаві факти про психологію людини, і сподіваємося, що Вам буде цікаво дізнатися, чому ми відчуваємо холод, коли залишаємося одні?&lt;br /&gt;
Чому у багатьох людей самотність і інші негативні емоції асоціюються з холодом? Ви коли-небудь ставили собі таке питання? А самі асоціювали емоції з якими-небудь температурними відчуттями?&lt;br /&gt;
Насправді такі асоціації холоду з почуттям соціальної ізоляції мають під собою реальне існування. Ви можете зараз і на собі перевірити істинність цього твердження. Просто згадайте випадки, в яких Ви були виключені з групи, клубу або будь-якого іншого об'єднання. І оціните температуру в кімнаті, де знаходитеся. Побудьте в цьому стані деякий час. Тепер згадаєте ті моменти, коли їх прийняли в соціальну групу. І знову оціните температуру в кімнаті. І теж побудьте в цьому стані деякий час.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://volodarka-nvo.org.ua ]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
===[https://uk.wikipedia.org Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
Само́тність — соціально-психологічне явище, емоційний стан людини, пов'язане з відсутністю близьких, позитивних емоційних зв'язків з людьми та / або зі страхом їх втрати в результаті вимушеної або наявної психологічної причини соціальної ізоляції. У рамках цього поняття розрізняють два різних феномени — позитивна (самітність) і негативна (ізоляція) самотність, однак найчастіше поняття Самотності має негативні конотації.&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org   Материал из Википедии]===&lt;br /&gt;
Одино́чество — социально-психологическое явление, эмоциональное состояние человека, связанное с отсутствием близких, положительных эмоциональных связей с людьми и/или со страхом их потери в результате вынужденной или имеющей психологические причины социальной изоляции. В рамках этого понятия различают два различных феномена — позитивное (уединённость) и негативное (изоляция) одиночество, однако чаще всего понятие одиночества имеет негативные коннотации.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Са]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Заварка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-12-13T20:56:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заварка, -ки, '''''ж. ''Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или '''вурди́'''. Вх. Зн. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://sum.in.ua  Академічний тлумачний словник української мови]===&lt;br /&gt;
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15766-zavarka.html#show_point СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	зава́рка	зава́рки&lt;br /&gt;
родовий	зава́рки	зава́рок&lt;br /&gt;
давальний	зава́рці	зава́ркам&lt;br /&gt;
знахідний	зава́рку	зава́рки&lt;br /&gt;
орудний	зава́ркою	зава́рками&lt;br /&gt;
місцевий	на/у зава́рці	на/у зава́рках&lt;br /&gt;
кличний	зава́рко*	зава́рки*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка чая. jpg|x140px]}]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка.jpg|x140px]]}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка упаковка jpg.|x140px]]|}&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| j8IPeBCXObc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| y0QgKMo-CaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Заварка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-12-13T20:47:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заварка, -ки, '''''ж. ''Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или '''вурди́'''. Вх. Зн. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://sum.in.ua  Академічний тлумачний словник української мови]===&lt;br /&gt;
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15766-zavarka.html#show_point СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	зава́рка	зава́рки&lt;br /&gt;
родовий	зава́рки	зава́рок&lt;br /&gt;
давальний	зава́рці	зава́ркам&lt;br /&gt;
знахідний	зава́рку	зава́рки&lt;br /&gt;
орудний	зава́ркою	зава́рками&lt;br /&gt;
місцевий	на/у зава́рці	на/у зава́рках&lt;br /&gt;
кличний	зава́рко*	зава́рки*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка чая .jpg jpg|x140px]}]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка.jpg|x140px]]}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка упаковка jpg.|x140px]]|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| j8IPeBCXObc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| y0QgKMo-CaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Заварка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-12-13T20:42:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заварка, -ки, '''''ж. ''Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или '''вурди́'''. Вх. Зн. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [http://sum.in.ua  Академічний тлумачний словник української мови]===&lt;br /&gt;
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===«Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	зава́рка	зава́рки&lt;br /&gt;
родовий	зава́рки	зава́рок&lt;br /&gt;
давальний	зава́рці	зава́ркам&lt;br /&gt;
знахідний	зава́рку	зава́рки&lt;br /&gt;
орудний	зава́ркою	зава́рками&lt;br /&gt;
місцевий	на/у зава́рці	на/у зава́рках&lt;br /&gt;
кличний	зава́рко*	зава́рки*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка чая .jpg jpg|x140px]}]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка.jpg|x140px]]}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка упаковка jpg.|x140px]]|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| j8IPeBCXObc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| y0QgKMo-CaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Заварка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-12-13T20:40:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заварка, -ки, '''''ж. ''Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или '''вурди́'''. Вх. Зн. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===  Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
http://sum.in.ua/s/zavarka===&lt;br /&gt;
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===«Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	зава́рка	зава́рки&lt;br /&gt;
родовий	зава́рки	зава́рок&lt;br /&gt;
давальний	зава́рці	зава́ркам&lt;br /&gt;
знахідний	зава́рку	зава́рки&lt;br /&gt;
орудний	зава́ркою	зава́рками&lt;br /&gt;
місцевий	на/у зава́рці	на/у зава́рках&lt;br /&gt;
кличний	зава́рко*	зава́рки*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка чая .jpg jpg|x140px]}]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка.jpg|x140px]]}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка упаковка jpg.|x140px]]|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| j8IPeBCXObc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| y0QgKMo-CaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Заварка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2015-12-13T20:40:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Анастасія 22 ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Заварка, -ки, '''''ж. ''Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или '''вурди́'''. Вх. Зн. 18. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===  Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)http://sum.in.ua/s/zavarka===&lt;br /&gt;
ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===«Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
відмінок	однина	множина&lt;br /&gt;
називний	зава́рка	зава́рки&lt;br /&gt;
родовий	зава́рки	зава́рок&lt;br /&gt;
давальний	зава́рці	зава́ркам&lt;br /&gt;
знахідний	зава́рку	зава́рки&lt;br /&gt;
орудний	зава́ркою	зава́рками&lt;br /&gt;
місцевий	на/у зава́рці	на/у зава́рках&lt;br /&gt;
кличний	зава́рко*	зава́рки*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка чая .jpg jpg|x140px]}]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка.jpg|x140px]]}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: заварка упаковка jpg.|x140px]]|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| j8IPeBCXObc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| y0QgKMo-CaI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:За]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Анастасія 22 ПО</name></author>	</entry>

	</feed>