'''Пшоно, -на, '''''с''1) Пшено. 2) Названіе одного изъ отдѣленій игры въ '''кре́ймахи'''. Ив. 40. Ум. '''Пшінце́. '''''Оце пшінце на кулешик і сало. ''Чуб. II. 98. ''Насип пшінця по колінця, водиці по крильця. ''Мет. 23.

==Сучасні словники==

Пшоно́ — насіння проса, очищене від зовнішньої оболонки, луски.

Цей доступний і традиційний продукт — джерело великої кількості вітамінів і мікроелементів. Пшоно є основним постачальником рослинних білків і вуглеводів. Багатий вміст клітковини забезпечує роботу шлунково-кишкового тракту, очищає організм від шлаків, токсинів, знижує рівень холестерину в крові. Пшоно також належить до числа тих продуктів, які у процесі засвоєння підвищують лужну реакцію організму, що підвищує імунітет і сприяє здоров'ю та довголіттю.
Використовується для приготування каш, фаршів, запіканок. Дуже смачні виходять страви з пшона, приготовлені з гарбузом, печінкою або яйцями.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:490942.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11(12).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C6e0b7c1378a.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imgprevieрw.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Пш]]

Файл:Imgprevieрw.jpg

2014-05-10T15:27:05Z

Анастасія Фролова:

Файл:C6e0b7c1378a.jpg

2014-05-10T15:26:35Z

Анастасія Фролова:

Файл:11(12).jpg

2014-05-10T15:26:14Z

Анастасія Фролова:

2014-05-07T09:37:44Z

Анастасія Фролова: /* Сучасні словники */

'''Прапор, -ра и -ру, '''''м. ''1) = '''Прапір. '''''У головоньках червоний прапор постановили. ''Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = '''Папороть. '''Чуб. V. 1073.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==

''Прапор або стяг'' — полотнище правильної геометричної (найчастіше, прямокутної) форми, підвішений на жердині або щоглі. В загальному прапор має символічне значення. Найчастіше використовується як символ держави.

'''''Історія походження та розвитку прапора'''''

'''Доісторичні часи'''

Походження сучасного прапора бере витоки з далеких доісторичних часів. Колись в давнину, люди проживали досить малими групами, часто переміщуючись з місця на місце у пошуку здобичі. А для полювання на великих тварин об'єднувались у більші когорти. З часом, оцінивши переваги від об'єднаного полювання та відчувши інші вигоди від спільного проживання, вони почали об'єднуватись у більші групи. А для справедливого розв'язання суперечок, що часто виникали між ними, з поміж себе вибирали ватажка. Такий лідер також повинен був розумно управляти всією групою.
Спочатку прототип першого прапора відігравав роль «символа влади»
Цікавим є те, що прототип першого прапора виступав як один із символів влади такого ватажка. Для того, щоб відрізнятись від решти, та в знак довіреної йому влади, цей лідер носив спеціальний головний убір та тримав довгу обдекоровану палицю —жезл. На вістрі цього жезлу містився його родовий символ . Такий жезл – символ влади ватажка вважають прототипом сучасного прапора. Коли виникала необхідність зібратись всім разом, чи при появі загальної небезпеки, такий жезл виконував ще й іншу функцію. Видимий здалеку, він вказував на місце збору. А під час бою з ворогом, вістря такого прото - прапора вказувало на напрямок атаки.

'''Вексілоїд (vexilloid) — доісторичний прототип першого прапора'''

Цей доісторичний прототип прапора, відомий як vexilloid. Термін вексілологія (vexillology, вивчення та збір відомостей про прапор) походить від латинського слова vexillum – прапор + logy (-логия) – наука, вчення, слово, мова. Вексилологія – це наука про історію, символізм та використання прапорів. Векселоїд, перший прототип прапора – це довга жердина, що зверху закінчувалась різьбленим елементом - родовим символом ватажка. Зазвичай це були зображення тварин. Пізніше до векселоїдів почали додавали полотнище тканини, радше як елемент декорації. В такий спосіб вони починали набирати вигляду сучасного прапора.

'''Стародавній Китай'''

В часи Древнього Китаю (виникнення шовкових тканин) прапор отримав такий зовнішній вигляд, яким ми його знаємо сьогодні.
Продовження історії розвитку прапора відбулось в часи Стародавнього Китаю, коли там винайшли технологію виготовлення шовку. Ця міцна та легка тканина була ідеальною для використання в прапорах, які мали такий самий вигляд, що й сьогодні. І на відміну від векселоїдів, що використовувались раніше, такий прапор набагато зручніше було носити з собою. До того ж, полотнище такого прапора було видимішим з великої відстані. То ж відтоді, для різних сигнальних функцій почали використовувати прапор - шматок шовкової тканини, прикріпленої до жердини. Із стародавнього Китаю таке використання прапора поширилось спочатку до приграничних країн, Монголії, Японії, Індії, Персії, Південно-східньої Азії, Стародавньої Греції , потім перейшло до Римської Імперії і в кінці кінців до Європи.

'''Прапор за часів Персидської імперії'''

В Перській імперії, за часів династії Ахеменідів (559-330 р. до н. е.), як прапор використовувався легендарний королівський стандарт Derafsh Kaviani (стандарт королів). Пізніше за часів правління династії Сасанідів (з 224 по 651 рік) штандарт мав інший вигляд. Він також виступав як символ держави Сасанідів – Ērānšāhr («Королівство Іран»). Тому можна вважати, що це був перший національний прапор Ірану.

'''Прапор за часів Римської імперії'''

В Римській імперії легіони також мали свої символи. Спочатку штандартами Римських Легіонів не були прапори, а вирізьблені символи. Для прикладу, символом десятого легіону Цезаря Августа був орел. Це зображення орла було прикріплене до шеста, який прапороносець тримав під час битви. Натомість війська Дакії в якості штандарта мали дракона з гнучким хвостом, що колихався на вітрі. Римляни запозичили це і пізніше всі римські легіони мали такі штандарти, які розвіювались на вітрі. На малюнку вказано легендарний римський штандарт із надписом SPQR(Senātus Populus que Rōmānus), що означало "сенат та громадяни Риму".

'''Застосування прапорів у середні віки'''

В середні віки прапори використовувались для різноманітного призначення та часто виступали в якості символів для численних знатних родів, виробничих гільдій, різноманітних міст, релігійних утворень тощо. Прапори також використовувались військами для ідентифікації на полі бою та подавання тактичних команд. Прапор рідко символізував окремих лідерів: в Європі, прапори – це символи цілих монархій та князівств; в Японії - самураїв; В Китаї - всю армію імператора.

'''Мореплавство'''

Розвиток мореплавання – виникнення різноманітних сигнальних систем із застосуванням прапорів
З розвитком мореплавання прапор став звичним явищем для мореплавців. Пізніше була встановлена вимога щоб на кораблі висів прапор, що вказував на національну приналежність судна. Це стало юридичною нормою. В ті часи прапор також служив основним засобом спілкування між кораблями. Внаслідок цього, виникли різноманітні системи сигналів з використанням прапорів. В процесі свого розвитку прапори, що використовувались на кораблях еволюціонували в кінці кінців на військово-морські та національні прапори, що існують сьогодні.

'''Військові прапори'''

Коли європейських лицарів витіснили централізовані армії, прапори перетворились в засіб ідентифікації не лише національної приналежності військових, але й були символами окремих військових формувань. Національний прапор та прапор військового підрозділу став потужним джерелом виховання почуття патріотизму та підняття військового духу. Військові прапори перетворились в об'єкти захоплення та захисту. То ж, прапори військових підрозділів почали несли в собі підвищену особисту небезпеку для тих, хто їх носив. Через це під час Першої Світової Війни військові прапори забрали з поля битви. З тих пір прапори військових підрозділів використовують лише під час церемоній.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Прапор

2014-05-07T09:37:02Z

Анастасія Фролова:

'''Прапор, -ра и -ру, '''''м. ''1) = '''Прапір. '''''У головоньках червоний прапор постановили. ''Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = '''Папороть. '''Чуб. V. 1073.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
''Прапор або стяг'' — полотнище правильної геометричної (найчастіше, прямокутної) форми, підвішений на жердині або щоглі. В загальному прапор має символічне значення. Найчастіше використовується як символ держави.
''Історія походження та розвитку прапора''
'''Доісторичні часи'''

Походження сучасного прапора бере витоки з далеких доісторичних часів. Колись в давнину, люди проживали досить малими групами, часто переміщуючись з місця на місце у пошуку здобичі. А для полювання на великих тварин об'єднувались у більші когорти. З часом, оцінивши переваги від об'єднаного полювання та відчувши інші вигоди від спільного проживання, вони почали об'єднуватись у більші групи. А для справедливого розв'язання суперечок, що часто виникали між ними, з поміж себе вибирали ватажка. Такий лідер також повинен був розумно управляти всією групою.
Спочатку прототип першого прапора відігравав роль «символа влади»
Цікавим є те, що прототип першого прапора виступав як один із символів влади такого ватажка. Для того, щоб відрізнятись від решти, та в знак довіреної йому влади, цей лідер носив спеціальний головний убір та тримав довгу обдекоровану палицю —жезл. На вістрі цього жезлу містився його родовий символ . Такий жезл – символ влади ватажка вважають прототипом сучасного прапора. Коли виникала необхідність зібратись всім разом, чи при появі загальної небезпеки, такий жезл виконував ще й іншу функцію. Видимий здалеку, він вказував на місце збору. А під час бою з ворогом, вістря такого прото - прапора вказувало на напрямок атаки.

'''Вексілоїд (vexilloid) — доісторичний прототип першого прапора'''

Цей доісторичний прототип прапора, відомий як vexilloid. Термін вексілологія (vexillology, вивчення та збір відомостей про прапор) походить від латинського слова vexillum – прапор + logy (-логия) – наука, вчення, слово, мова. Вексилологія – це наука про історію, символізм та використання прапорів. Векселоїд, перший прототип прапора – це довга жердина, що зверху закінчувалась різьбленим елементом - родовим символом ватажка. Зазвичай це були зображення тварин. Пізніше до векселоїдів почали додавали полотнище тканини, радше як елемент декорації. В такий спосіб вони починали набирати вигляду сучасного прапора.

'''Стародавній Китай'''

В часи Древнього Китаю (виникнення шовкових тканин) прапор отримав такий зовнішній вигляд, яким ми його знаємо сьогодні.
Продовження історії розвитку прапора відбулось в часи Стародавнього Китаю, коли там винайшли технологію виготовлення шовку. Ця міцна та легка тканина була ідеальною для використання в прапорах, які мали такий самий вигляд, що й сьогодні. І на відміну від векселоїдів, що використовувались раніше, такий прапор набагато зручніше було носити з собою. До того ж, полотнище такого прапора було видимішим з великої відстані. То ж відтоді, для різних сигнальних функцій почали використовувати прапор - шматок шовкової тканини, прикріпленої до жердини. Із стародавнього Китаю таке використання прапора поширилось спочатку до приграничних країн, Монголії, Японії, Індії, Персії, Південно-східньої Азії, Стародавньої Греції , потім перейшло до Римської Імперії і в кінці кінців до Європи.

'''Прапор за часів Персидської імперії'''

В Перській імперії, за часів династії Ахеменідів (559-330 р. до н. е.), як прапор використовувався легендарний королівський стандарт Derafsh Kaviani (стандарт королів). Пізніше за часів правління династії Сасанідів (з 224 по 651 рік) штандарт мав інший вигляд. Він також виступав як символ держави Сасанідів – Ērānšāhr («Королівство Іран»). Тому можна вважати, що це був перший національний прапор Ірану.

'''Прапор за часів Римської імперії'''

В Римській імперії легіони також мали свої символи. Спочатку штандартами Римських Легіонів не були прапори, а вирізьблені символи. Для прикладу, символом десятого легіону Цезаря Августа був орел. Це зображення орла було прикріплене до шеста, який прапороносець тримав під час битви. Натомість війська Дакії в якості штандарта мали дракона з гнучким хвостом, що колихався на вітрі. Римляни запозичили це і пізніше всі римські легіони мали такі штандарти, які розвіювались на вітрі. На малюнку вказано легендарний римський штандарт із надписом SPQR(Senātus Populus que Rōmānus), що означало "сенат та громадяни Риму".

'''Застосування прапорів у середні віки'''

В середні віки прапори використовувались для різноманітного призначення та часто виступали в якості символів для численних знатних родів, виробничих гільдій, різноманітних міст, релігійних утворень тощо. Прапори також використовувались військами для ідентифікації на полі бою та подавання тактичних команд. Прапор рідко символізував окремих лідерів: в Європі, прапори – це символи цілих монархій та князівств; в Японії - самураїв; В Китаї - всю армію імператора.

'''Мореплавство'''

Розвиток мореплавання – виникнення різноманітних сигнальних систем із застосуванням прапорів
З розвитком мореплавання прапор став звичним явищем для мореплавців. Пізніше була встановлена вимога щоб на кораблі висів прапор, що вказував на національну приналежність судна. Це стало юридичною нормою. В ті часи прапор також служив основним засобом спілкування між кораблями. Внаслідок цього, виникли різноманітні системи сигналів з використанням прапорів. В процесі свого розвитку прапори, що використовувались на кораблях еволюціонували в кінці кінців на військово-морські та національні прапори, що існують сьогодні.

'''Військові прапори'''

Коли європейських лицарів витіснили централізовані армії, прапори перетворились в засіб ідентифікації не лише національної приналежності військових, але й були символами окремих військових формувань. Національний прапор та прапор військового підрозділу став потужним джерелом виховання почуття патріотизму та підняття військового духу. Військові прапори перетворились в об'єкти захоплення та захисту. То ж, прапори військових підрозділів почали несли в собі підвищену особисту небезпеку для тих, хто їх носив. Через це під час Першої Світової Війни військові прапори забрали з поля битви. З тих пір прапори військових підрозділів використовують лише під час церемоній.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Прапор

2014-05-07T09:35:14Z

Анастасія Фролова: /* Сучасні словники */

'''Прапор, -ра и -ру, '''''м. ''1) = '''Прапір. '''''У головоньках червоний прапор постановили. ''Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = '''Папороть. '''Чуб. V. 1073.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
''Прапор або стяг'''''Жирний текст''' — полотнище правильної геометричної (найчастіше, прямокутної) форми, підвішений на жердині або щоглі. В загальному прапор має символічне значення. Найчастіше використовується як символ держави.
''Історія походження та розвитку прапора'''''Жирний текст'''
'''Доісторичні часи'''
Походження сучасного прапора бере витоки з далеких доісторичних часів. Колись в давнину, люди проживали досить малими групами, часто переміщуючись з місця на місце у пошуку здобичі. А для полювання на великих тварин об'єднувались у більші когорти. З часом, оцінивши переваги від об'єднаного полювання та відчувши інші вигоди від спільного проживання, вони почали об'єднуватись у більші групи. А для справедливого розв'язання суперечок, що часто виникали між ними, з поміж себе вибирали ватажка. Такий лідер також повинен був розумно управляти всією групою.

Спочатку прототип першого прапора відігравав роль «символа влади»
Цікавим є те, що прототип першого прапора виступав як один із символів влади такого ватажка. Для того, щоб відрізнятись від решти, та в знак довіреної йому влади, цей лідер носив спеціальний головний убір та тримав довгу обдекоровану палицю —жезл. На вістрі цього жезлу містився його родовий символ . Такий жезл – символ влади ватажка вважають прототипом сучасного прапора. Коли виникала необхідність зібратись всім разом, чи при появі загальної небезпеки, такий жезл виконував ще й іншу функцію. Видимий здалеку, він вказував на місце збору. А під час бою з ворогом, вістря такого прото - прапора вказувало на напрямок атаки.

'''Вексілоїд (vexilloid) — доісторичний прототип першого прапора'''
Цей доісторичний прототип прапора, відомий як vexilloid. Термін вексілологія (vexillology, вивчення та збір відомостей про прапор) походить від латинського слова vexillum – прапор + logy (-логия) – наука, вчення, слово, мова. Вексилологія – це наука про історію, символізм та використання прапорів. Векселоїд, перший прототип прапора – це довга жердина, що зверху закінчувалась різьбленим елементом - родовим символом ватажка. Зазвичай це були зображення тварин. Пізніше до векселоїдів почали додавали полотнище тканини, радше як елемент декорації. В такий спосіб вони починали набирати вигляду сучасного прапора.

'''Стародавній Китай'''
В часи Древнього Китаю (виникнення шовкових тканин) прапор отримав такий зовнішній вигляд, яким ми його знаємо сьогодні.

Продовження історії розвитку прапора відбулось в часи Стародавнього Китаю, коли там винайшли технологію виготовлення шовку. Ця міцна та легка тканина була ідеальною для використання в прапорах, які мали такий самий вигляд, що й сьогодні. І на відміну від векселоїдів, що використовувались раніше, такий прапор набагато зручніше було носити з собою. До того ж, полотнище такого прапора було видимішим з великої відстані. То ж відтоді, для різних сигнальних функцій почали використовувати прапор - шматок шовкової тканини, прикріпленої до жердини. Із стародавнього Китаю таке використання прапора поширилось спочатку до приграничних країн, Монголії, Японії, Індії, Персії, Південно-східньої Азії, Стародавньої Греції , потім перейшло до Римської Імперії і в кінці кінців до Європи.

'''Прапор за часів Персидської імперії'''
В Перській імперії, за часів династії Ахеменідів (559-330 р. до н. е.), як прапор використовувався легендарний королівський стандарт Derafsh Kaviani (стандарт королів). Пізніше за часів правління династії Сасанідів (з 224 по 651 рік) штандарт мав інший вигляд. Він також виступав як символ держави Сасанідів – Ērānšāhr («Королівство Іран»). Тому можна вважати, що це був перший національний прапор Ірану.

'''Прапор за часів Римської імперії'''
В Римській імперії легіони також мали свої символи. Спочатку штандартами Римських Легіонів не були прапори, а вирізьблені символи. Для прикладу, символом десятого легіону Цезаря Августа був орел. Це зображення орла було прикріплене до шеста, який прапороносець тримав під час битви. Натомість війська Дакії в якості штандарта мали дракона з гнучким хвостом, що колихався на вітрі. Римляни запозичили це і пізніше всі римські легіони мали такі штандарти, які розвіювались на вітрі. На малюнку вказано легендарний римський штандарт із надписом SPQR(Senātus Populus que Rōmānus), що означало "сенат та громадяни Риму".

'''Застосування прапорів у середні віки'''
В середні віки прапори використовувались для різноманітного призначення та часто виступали в якості символів для численних знатних родів, виробничих гільдій, різноманітних міст, релігійних утворень тощо. Прапори також використовувались військами для ідентифікації на полі бою та подавання тактичних команд. Прапор рідко символізував окремих лідерів: в Європі, прапори – це символи цілих монархій та князівств; в Японії - самураїв; В Китаї - всю армію імператора.

'''Мореплавство'''
Розвиток мореплавання – виникнення різноманітних сигнальних систем із застосуванням прапорів

З розвитком мореплавання прапор став звичним явищем для мореплавців. Пізніше була встановлена вимога щоб на кораблі висів прапор, що вказував на національну приналежність судна. Це стало юридичною нормою. В ті часи прапор також служив основним засобом спілкування між кораблями. Внаслідок цього, виникли різноманітні системи сигналів з використанням прапорів. В процесі свого розвитку прапори, що використовувались на кораблях еволюціонували в кінці кінців на військово-морські та національні прапори, що існують сьогодні.

'''Військові прапори'''
Коли європейських лицарів витіснили централізовані армії, прапори перетворились в засіб ідентифікації не лише національної приналежності військових, але й були символами окремих військових формувань. Національний прапор та прапор військового підрозділу став потужним джерелом виховання почуття патріотизму та підняття військового духу. Військові прапори перетворились в об'єкти захоплення та захисту. То ж, прапори військових підрозділів почали несли в собі підвищену особисту небезпеку для тих, хто їх носив. Через це під час Першої Світової Війни військові прапори забрали з поля битви. З тих пір прапори військових підрозділів використовують лише під час церемоній.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Прапор

2014-05-07T09:28:10Z

Анастасія Фролова:

'''Прапор, -ра и -ру, '''''м. ''1) = '''Прапір. '''''У головоньках червоний прапор постановили. ''Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = '''Папороть. '''Чуб. V. 1073.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Прапор

2014-05-07T09:27:50Z

Анастасія Фролова:

'''Прапор, -ра и -ру, '''''м. ''1) = '''Прапір. '''''У головоньках червоний прапор постановили. ''Лукаш. 44. 2) Бѣлый платокъ, прибиваемый на могильномъ крестѣ. Мил. 169. 3) = '''Папороть. '''Чуб. V. 1073.
[[Категорія:Пр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Прапор

2014-05-07T09:27:09Z

Анастасія Фролова:

Прапор

2014-05-07T09:26:34Z

Анастасія Фролова:

2014-05-07T08:58:40Z

Анастасія Фролова: /* Медіа */

'''Етноґрафія, -фії, '''''ж. ''Этнографія.

==Сучасні словники==
''Етнографія'' — це історія народу, яка включає в себе історію його житла, одягу, харчування, його родинного укладу, форм побуту у широкому сенсі цього слова. Це історія його світогляду, народних знань, вірувань і марновірства, обрядів і звичаїв. Останнім часом більшість учених відносять етнографію не до історичної, а до суспільствознавчої науки.

Інакше кажучи, етнографія вивчає соціальні відносини, опосередковані матеріальними предметами. Наприклад, функції одягу на перших етапах — захисні (від холоду, інших несприятливих впливів природи); у жаркому поясі інша функція, також первинна — прикрашати тіло. Але вже з давніх-давен з'являються й інші вторинні функції одягу: статево-роздільна і соціально-роздільна, остання включає в себе обрядову культову роль одягу. Таким чином, одяг виступає як соціальний знак, мітка, що позначає місце людини в суспільній системі. Він об'єднує людей однакового соціального (в тому числі й етнічного) статусу, разом з тим — є інтегруючим фактором усередині даної групи, водночас протиставляючи її іншим.

До певного рівня аналогом терміну етнографія є поняття соціальна антропологія (у Великобританії), культурна антропологія (у США) і етнологія (у ряді західноєвропейських країн). Вона тісно зв'язана з власне історією, археологією, мовознавством, фольклористикою. З конкретною соціологією її ріднить вивчення взаємодії соціально-класових і етнокультурних явищ (етносоціологія), з лінгвістикою — дослідження генеалогічного споріднення народів, взаємодія мовних та етнічних процесів (етнолінгвістика). З соціальною психологією етнографія має спільний розділ — етнопсихологію. У дослідженні численності народів світу, міграційних процесів вона стикається з демографією (етнічна демографія).

Етнографічна наука інших країн мала іншу природу і дещо відмінні назви. Наприклад, російська етнографія формувалась на базі географії і була викликана до життя потребою в описанні народів тих земель, що підкорювала Росія. Дещо подібне було характерне для німецької етнографії, що складалась з двох частин: Voelkerkunde — наука, що вивчає чужі народи, і Volkskunde — наука, що вивчає власний народ. Такий самий поділ мала етнографія і скандинавських країн; у Франції зародження етнографії пов'язувалося з класифікацією мов і лише на початку XX ст. — з осмисленням расової проблематики та вивченням людства; в англомовних країнах аналогом етнографії виступає соціальна (в Англії) або культурна (в США) антропологія, котра має дещо інший, аніж етнографія, дослідницький об'єкт — людину, а не народ. Терміном "етнографія" у більшості західних країн визначають описову дисципліну (музеєзнавство) на відміну від теоретичної — "етнології".

До міждисциплінарних галузей знань відносяться етноархеологія, аграрна етнографія, етнопедагогіка, етнографічне музеєзнавство, етнічна антропологія, етногеографія та ін. Етнографія якнайтісніше зв'язана з економікою (економічний базис визначає культуру) і політикою.

Серед етнографічних проблем найважливіші:

вивчення етнічного складу окремих країн і всього світу;
етногенез і етнічна історія народів;
реконструкція древніх форм суспільного життя і культури з пережитків цих форм, які збереглися в сучасних відсталих у соціально-економічному розвитку народів;
вивчення сучасних станів етнічних традицій, оцінка їх позитивної чи негативної ролі в житті людей;
вивчення різних аспектів сучасної перебудови побуту і культури;
вивчення сучасних етнічних процесів, тобто змін у ході історичного розвитку окремих етнічних ознак і народів у цілому.
На відміну від зарубіжної вітчизняна етнографія особливу увагу приділяє не тільки традиційним, а й сучасним проблемам: етносоціальному розвитку народів, сучасним етнічним процесам, питанням використання національних традицій. На цих позиціях ґрунтується і досить поширений в етнографії порівняльно-історичний метод, згідно з яким культура і побут народів вивчаються з позицій історизму.

Для етнографії, що розглядає особливості розвитку культури і побуту народів в їх історичному розвитку, особливо важливі також письмові свідчення минулого, хроніки, живописні матеріали, карти. Цінним джерелом лишаються археологічні комплекси, музейні зібрання, фольклор, предмети культу, народного мистецтва.

Етнографа об'єкти культури і побуту цікавлять не самі собою, а в їх відношенні до людей. Адже етнографія — наука про людину, а не про речі.

Безпосереднє спостереження і опис звичаїв, побуту, світогляду народу – це основний метод етнографії. Крім того, вона широко використовує писемні джерела, речові пам'ятки, дані археології, антропології, географії, фольклористики, мовознавства.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:01935-BIG.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Etnografiya._Belorusy.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ynecalpjirwllvyddkkk.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Америка_этнография_1(МСЭ).jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|EQv6_Tz62U8}}
{{#ev:youtube|VGOpSdRvDnQ}}
{{#ev:youtube|kmLRubm0MQk}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

[[Категорія:Ет]]