Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Пустісінько

2017-11-20T15:18:36Z

Анастасія Сущук:

'''Пустісінько, '''''нар. ''Совершенно пусто.
[[Категорія:Пу]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/punochka'''Пустісінько''']
розм. Присл. до пустісінький;
// у знач. присудк. сл. У самих шинках пустісінько; шинкар дріма собі на лаві, бо нікогісінько (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 173).

[https://orfograf_ukr.academic.ru/143835/пустісінько'''Пустісінько''']
прислівник
незмінювана словникова одиниця
розм.

[http://stalivyrazy.org.ua/everyfile.php?transfer=folders/pe/pusto.html'''Пустісінько''']
Совершенно пусто.
Пустісінько (порожнісінько).

==Див. також==
[https://mala.storinka.org/григорій-квітка-основ-яненко-конотопська-відьма-повість-розділ-4.html (Григорій Квітка-Основ’яненко, "Конотопська відьма" (повість), розділ IV)]

Вайло

2014-11-25T19:45:20Z

Анастасія Сущук: /* Цікаві факти */

'''Вайло, -ла, '''''с. ''Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. ''Вайло дурне! ''(брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. '''Вайлюка. '''Аф. 311.

'''Вайло, '''''меж. ''Увы! горе! Желех.

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/14505/вайло'''Вайло''']-а́, ''ч. і ж.'', розм.
Неповоротка, незграбна людина; тюхтій.

[http://synonyms_uk.enacademic.com/527/вайло'''Вайло''']''іменник чоловічого роду'', істота
розм.

[http://orfograf_ukr.academic.ru/13489/вайло'''Вайло''']розм. ''(неповоротка, незграбна людина)'', тюхтій, незграба, лантух, кендюх, тюлень, ведмідь, бурмило, бевзь, мамула, бамбула, (о)дороб(а)ло, кендюх, опудало, ґевал, макуха, рептух, ґерґепа, кваша, лемішка, розмазня, тютя, мачула, м'яло, глевтяк ''(про незграбну й нерішучу, мляву людину)''; телепень, вахлак, вахлай, патика, нездара ''(про незграбну й малотямущу людину)''; маруда, марудник ''(про неповоротку й нудну людину)''; бел(ь)бас, бабак, ба(й)бак, хом'як ''(про неповоротку й лінькувату людину)''; мугир, мугиряка

[http://explain_words_uk.academic.ru/599/валило'''Валило''']-- вайло [IV]
-- неотеса [VI,VII]

[http://orfograf_ukr.academic.ru/13490/вайлом'''Вайлом''']вайло́м
''прислівник''
незмінювана словникова одиниця
''діал.''

[http://explain_words_uk.academic.ru/599/валило'''Вайлом''']''присл., діал.''
Юрбою, натовпом.

[http://explain_words_uk.academic.ru/599/валило'''Вайло''']ВАЙЛО́, а, ''чол. і жін., розм.'' Неповоротка, незграбна людина; тюхтій. Біда якомусь вайлові, якщо він потрапить Багірову під руку в таку мить! (Олесь Гончар, III, 1959, 188);
// ''зневажл., лайл.'' Певно, ота мацапура, оте вайло сидить та човпе, бо хоче буть магістром (Нечуй-Левицький, І, 1956, 608); — Гей, ти, вайло! — гукала вона на неї, коли Гафійці ненароком вилітало з рук веретено (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31).

[http://uk.worldwidedictionary.org/вайло'''Вайло''']
'''ВАЙЛО́ ''' ''розм. '' (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), '''ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО[ОДОРО́БАЛО][ДОРО́БАЛО][ДОРО́БЛО], КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА''' ''діал.'' ''',ТОВПИ́ГА''' ''діал.''; '''МАКУ́ХА, КВА́ША, ЛЕМІ́ШКА, РОЗМАЗНЯ́, ТЮ́ТЯ, МАЧУ́ЛА, М’Я́ЛО, ГЛЕВТЯ́К''' (про незграбну й нерішучу, мляву людину); '''ТЕ́ЛЕПЕНЬ, ВАХЛА́К, ВАХЛА́Й, ПАТИ́КА, НЕЗДА́РА''' (про незграбну й малотямущу людину); '''МАРУ́ДА, МАРУ́ДНИК''' (про неповоротку й нудну людину); '''БЕ́ЛБАС[БЕ́ЛЬБАС], БАБА́К, БАЙБА́К, ХОМ’Я́К''' (про неповоротку й лінькувату людину);''' МУГИ́Р, МУГИРЯ́КА, ЗАМЛО́ '''(''лайл.'' - про незграбну й грубу людину). ''Всі його товариші по роботі рухливі та спритні, один він вайло вайлом'' (Ю. Збанацький); ''- Ти не гордий, а тюхтій, - уже не дорікала, а сварила сестра''(Є. Гуцало); ''Віднині Павло вже не буде таким незграбою перед найтоншими пориваннями її молодого серця'' (В. Кучер); ''Як це могло статися, що він досі не помічав, яка Ляля вродлива! А той лантух Василь, бач, помітив'' (П. Загребельний); ''Бойовита Мар’я останнім часом.. ремствувала на свого вусатого ведмедя'' (Я. Баш); ''От таким-то бурмилом у сільській роботі був і наш Іван Лінюх, і се була причина, що його не любили господарі ''(І. Франко); [Ліна:] ''Та йдіть-бо ви, мамула!'' (Я. Мамонтов);'' Сорокалітній, обважнілий, стягнений корсетом і неохайний бамбула з юхтово лисніючим обличчям''(І. Волошин); ''- Хіба з отаким одороблом щось знайдеш? Тільки на вид велетень, а в ділі..'' (Я. Баш); ''Не прийшов же отой одоробало... отой м’яло, вайло'' (І. Нечуй-Левицький); [Ледачий:]'' Ну, який же з мене кендюх? Сама шляхетна постать!'' (І. Карпенко-Карий); ''Олена зразу ж обізвала його і гавою,.. і опудалом, і паняком, і кендюхом'' (М. Стельмах); ''Щирі дитячі сльози чотирнадцятиріч-ного гевала чимало розважали обозників'' (Ю. Яновський); [Секлета Семенівна:] ''Ну за що ти мене образив гергепою?'' (М. Куліш); ''А вже товпига і та'' (Словник Б. Грінченка); ''Радивон по тім напустився на підлітків, зачав лаяти, ображати, надто старшого хлоп’яка - такий кевель, лентюга, телепень, макуха'' (К. Гордієнко); [Мотря:] ''Ну вже ж і парубок: кваша якась, а не парубок'' (М. Кропивницький); ''Я сердивсь, нарікав себе мазуном, лемішкою - ні, не помагає'' (М. Коцюбинський); ''Ніхто б не назвав її немною [неповороткою] й розмазнею, коли справа торкалася її роботи'' (Ю. Яновський); ''Адже кума, хвалити Бога, не тютя якась: в ту ж мить догадалася, що тут щось єсть'' (Марко Вовчок); [Степан:] ''Що ж: де жінка голова, там чоловік мачула'' (М. Кропивницький); ''- Лежить оце м’яло, оцей лежень, неначе колода!.. - було кричить він'' (І. Нечуй-Левицький); ''Коли б зачепитися вручну - то навряд чи цей глевтяк вирвався б з Юхимових жилавих рук'' (І. Ле);'' Було власними руками годує [мати] його, а він, телепень, тільки глита'' (О. Стороженко); ''Старий Жежеря тільки насміявся з вахлака, який втелющив собі в голову мрію стати його.. зятем'' (В. Речмедін); ''П’яне панство танцює хай, святкуючи свою дворянську усобну перемогу над вахлаєм'' (П. Тичина); ''Ну, й з тебе, патика, нічого не второпаєш ''(Словник Б. Грінченка); ''- Від війська вільний? - Не взяли, як бачите. - Ще би не бачити! Нездара з тебе!'' (І. Франко); ''Не облишив їх своєю увагою й куценький ченчик, тихоплав і маруда, отець Зосима'' (О. Ільченко); ''- А ти чого, белбас, сидиш в чотирьох стінах?''(Панас Мирний); ''Бельбас, - приказував Сашко, - дурень кудлатий. Чорти тебе випхнули нагору'' (Ю. Яновський);'' Хто б сподівавсь, що Турн бабак?'' (І. Котляревський); ''Не хотів він уславитися, як простакуватий мугир, і стати знов посміховищем пана Потоцького'' (З. Тулуб);'' Він такий замло, поки дочвала, то й сонце зайде'' (Словник Б. Грінченка).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вайло 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вайло 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вайло 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вайло 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[http://www.psevdonim.ru/fam/dfqkj.htm '''Вайло'''] Фамилия Вайло - значение фамилии Вайло.

==Цікаві факти==
[http://www.adeptamasa.com/ist_wilo.html'''Фірма WILO (Вайло)''] Інженерні рішення фірми WILO.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Вайло

2014-11-25T19:44:56Z

Цибуля

2014-11-25T18:43:10Z

Анастасія Сущук: Сторінка очищена

Вівторок

2014-01-16T06:57:59Z

Анастасія Сущук:

'''Вівторок, -рка, '''''м. ''Вторникъ. ''В понеділок перед обідом із гармати загули, а в вівторок іще раніше Уманя добули. ''Макс.
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vivtorok'''Вівторок'''], рка, чол. Назва другого дня тижня (після неділі). Отже і вівторок настав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 71); — Бувай, солдат! — Прощавай, солдат! — Який-бо день: понеділок? Вівторок? (Андрій Малишко, II, 1956, 157).

[http://slovopedia.org.ua/35/53394/54279.html'''Вівторок''']

вівто́рок
іменник чоловічого роду

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/307026.html'''Вівторок'''] вторник

[http://hohlopedia.org.ua/tserkovno_obryadovoji_terminologiji/search/?word=%C2%B2%C2%D2%CE%D0%CE%CA'''Вівторок''']

ВІВТОРОК ВЕЛИКИЙ Вівторок Страсного тижня, богослужіння якого присвячене згадуванню останніх бесід Ісуса Христа з народом та учнями; Страсний вівторок
ВІВТОРОК ВЕЛИКОДНІЙ Те саме, що вівторок Світлий
ВІВТОРОК СВІТЛИЙ Вівторок Світлого тижня; Великодній вівторок
ВІВТОРОК СТРАСНИЙ Те саме, що вівторок Великий

[http://www.ukrlit.org/slovnyk/вівторок/'''Вівторок''']

1) назва другого дня тижня (після неділі); здавна у народі вважають щасливим, легким днем, тому будь-яку значну справу радять починати саме в цей день, аби домогтися успіху; у колядці співається: «Я маленький пахольчик, Родився в вівторчик, А в середу рано мене в школу віддано»; у думі: «Як у святий день, Божественний вівторок, гетьман Хмельницький козаків до схід сонця у похід виряджав»; здавна уособлення чоловіка, призначеного богом війни посилати народженим у цей день їхню долю. ''В понеділок перед обідом із гармати загули, а в вівторок іще раніше Уманя добули'' (М. Максимович); ''На вівторок бід зібралось сорок'' (приказка);'' У вівторок зілля варила, Прийшла середа — Гриця отруїла'' (пісня)
[http://slovopedia.org.ua/57/53414/376349.html'''Цибуля''']

2) Страсний (Великий) вівторок див. [http://www.ukrlit.org/slovnyk/Страсний%20понеділок Страсний понеділок].

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вівторок 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вівторок 2.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Вівторок'''Вівторок'''] Матеріал з Вікіпедії
==Цікаві факти==
[http://znaimo.com.ua/Вівторок'''Вівторок''']
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Відбивати

2014-01-04T20:43:31Z

Анастасія Сущук:

'''Відбива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''відбити, -діб’ю, -б’єш, '''''гл. ''1) Отбивать, отбить. ''Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. ''Рудч. Ск. І. 204. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. ''Одбиває од берега щука риба ряску. ''Мет. 8. ''Козак нагайкою стріли відбиває. ''Макс. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). ''Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. ''Дещо. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. ''Він дівчину відіб’є. ''Чуб. V. 36.
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vidbyvaty'''Відбивати'''], аю, аєш, недок., ''ВІДБИТИ'', відіб'ю, відіб'єш; мин. ч. відбив, била, ло; наказ. сп. відбий; док., перех.

1. Ударами відокремлювати частину від цілого. Вони [качани] часто потрапляли у стіну й відбивали тинк (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 121); Майка відбивала іноді молотком від якоїсь скелі шматочок каменю й ховала собі в рюкзак (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 198); Староста взяв палицю, відбив роги з бика і подав дівчині у руки (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 39);
// Ударами відокремлювати, що-небудь прикріплене, прибите; відкривати. Зачинили лавку і стали відбивати ящики (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); Злодій відбиває колодку... Василь схопив злодія за руки... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 444); Він одбив барильце (Нечуй-Левицький, III, 1956, 285);
// чим, безос. Віддаляти кого-, що-небудь від певного місця. — То, видно, його [човна] дощем відбило, — промовив Карпо (Панас Мирний, І, 1954, 311).
2. перев. док. Ударами пошкодити що-небудь в організмі. [Іван:] Вже я хотів йому ребра полічить, та здорова бісова личина: боюсь, щоб самому часом печінок не відбив... (Марко Кропивницький, I, 1958, 65).

♦ ''Відбити памороки'' кому — порушити нормальне мислення. Чи я забула, чи мені памороки одбило (Нечуй-Левицький, III, 1956, 284).
3. Відкидати зустрічним ударом (м'яч, шаблю і т. ін.). [Молодиці й дівчата:] Ой, коли б ми, нещасливі, Зозулині крила мали, То б ми з вами, козаками, День і ніч літали; ..Гострі стріли татарськії На татар одбивали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 445); І, шаблю відбивши, в лікоть Пшесмицького ранив (Павло Тичина, I, 1957, 270);
// Успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити. Слава тому, хто в бою за Вітчизну відбиває навалу залізну там, на фронтах (Володимир Сосюра, Поезії, 1950, 272); Бійці піднялися і йшли у вогонь і атаку ворожу відбили (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 98).
4. Відбирати, кого-, що-небудь, повертати назад силою, боєм. — В чистім полі на татар будем полювати, своїх людей з неволі будем одбивати! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 434); Як з Гонтою ми одбивали Умань, я пішов навідаться до своїх (Олекса Стороженко, I, 1957, 162); Дід похвалив Чіпку за те, що не побоявся вовка, одбив ягнятко (Панас Мирний, II, 1954, 58); Його шалені кіннотники.. вирішили вмерти, а відбити командира (Юрій Яновський, I, 1958, 164).
5. розм. Переманювати когось до себе. — Це благочинна одбиває од мене наймичок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 175); Парасці заманулося переманити усіх сусід до себе, відбити усіх людей від Якова (Панас Мирний, IV, 1955, 55);
// Викликати в когось кохання до себе, заставляючи розлюбити іншого. — Нас б'ють поодинці, у нас дівчат одбивають, а ми будемо мовчати? (Степан Васильченко, I, 1959, 238); [Лукерія Степанівна:] Вже ніхто ні вас від мене, ні мене від вас не відіб'є (Марко Кропивницький, II, 1958, 247); Вони [дівчата] бояться, щоб я у них якого жениха не відбила (Іван Франко, III, 1950, 101);
// Відвертати когось від кого-небудь. Маргарита знов забастувала писати мені.. Взагалі сім'я дуже одбиває людей від їх давніх друзів (Леся Українка, V, 1956, 198).
6. перен. Відмовляти, відраджувати кого-небудь від певної дії, вчинку. Старі відбивали його, щоб не женився на наймичці, а взяв собі хазяйську дочку (Панас Мирний, IV, 1955, 355); [Ганна:] А не хочеш допомогти, то хоч не відбивай нікого від роботи (Захар Мороз, П'єси, 1959, 40);
// Позбавляти бажання робити щось. Ми самі часом відбиваємо бажання у глядача відвідувати наші вистави, показуючи йому не тільки сирий спектакль, але й пусту п'єску (Мистецтво, 4, 1956, 28); Саме це [розмова з Русевичем] й спонукало тоді Каргата замкнутися в собі, враз відбило охоту ділитися своїми планами з головним інженером (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 142);
// Відволікати (в 2 знач.). Інша праця.. затамувала б мій розвиток, відбиваючи мене від читання (Леся Українка, V, 1956, 317).
7. Ударами дзвоном позначати час (про годинник і т. ін.). Годинник раз за разом одбиває все пізнішу добу (Степан Васильченко, I, 1959, 353); Дзвін мелодійно відбивав чверті годин (Вадим Собко, Серце, 1952, 16); Дзиґарі на першому поверсі у вестибюлі непоквапно відбили вісім ударів (Юрій Смолич, День.., 1950, 269).

♦ ''Відбивати крок''; ''Відбивати такт''.
8. перен., розм. Чітко й уривчасто вимовляти слова, речення та ін. Дарка співала,., відбиваючи кожне слово (Леся Українка, III, 1952, 660).
9. кул. Сікти, розм'якшувати м'ясо, б'ючи чим-небудь. Очищене від сухожиль м'ясо нарізують тонкими шматочками, злегка відбивають сікачем (Українські страви, 1957, 138).
10. фіз. Відкидати в зворотному напрямку (світло, радіохвилі і т. ін.). Ми їх [планети] бачимо лише тому, що вони відбивають проміння Сонця, яке падає на них (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 5);
// Віддавати якимось кольором і т. ін. Обличчя її відбиває смертельною блідістю проти яскравої одежі (Леся Українка, III, 1952, 248);
// Віддзеркалюватикого-, що-небудь на гладкій поверхні. Ставок, наче дзеркало, відбивав у своїх тихих водах усю гору з слободою (Панас Мирний, III, 1954, 298); Дніпро зітхає, як живий, Огонь рибальський одбиває На тому боці (Максим Рильський, Поеми, 1957, 189); * Образно. Очей твоїх криниці сині відбили тьму очей моїх (Володимир Сосюра, Вибр., 1941, 284).
11. Відлунювати якийсь звук. Все співало, кричало, а гори двадцятиголосною луною одбивали тріскотню ракет і бомб (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 326); Височезні стіни соснового бору швидко відбивали гуркіт коліс і кованого кроку сотні коней (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 64).
12. Залишати на чому-небудь слід від чогось. Оддзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід (Максим Рильський, I, 1956, 204);
// розм. Проводити межу під час обміру; відмірювати. Прийшовши на свою сіножать, Григорій наламав вільхових гілок і відбив межу, щоб не вкоситися в сусідське (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 35).
13. друк. Робити відбитки. Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою, щоб відбити наскладаний рукопис до коректи (Іван Франко, VI, 1951, 254); Титри я віддав до друкарні кінофабрики, мені їх набрали зараз же, відбили (Юрій Яновський, II, 1958, 112).
14. перен. Виражати чиї-небудь внутрішні якості або властивості. Він [почерк] так одбиває твою вдачу! (Леся Українка, III, 1952, 689); Лікар посміхнувся приємною теплою посмішкою, що відбивала його душевну врівноваженість і певність своїх сил (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 11);
// Відображати, виражати. Запорізька Січ відбивала прагнення українського народу визволитися від іноземних поневолювачів (Історія УРСР, I, 1953, 5); Діалекти можуть відбивати особливості племінних мов (Нариси з діалектології української мови, 1955, 11).
15. Відтворювати, зображати, втілювати в образах життя, ідеї і т. ін. Соціалістичний реалізм відбиває життя в його революційному розвитку (Максим Рильський, III, 1956, 151); Образ Сергія Мироновича Кірова широко взялися відбити всі митці Союзу: й скульптори, й художники, кінорежисери й поети (Павло Тичина, III, 1957, 22).
16. неперех. Різко штовхати під час пострілу; віддавати (про вогнепальну зброю). Ця рушниця відбиває сильно.

[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27684.html'''Відбивати''']

''(щось від чогось відокремлювати ударами)'' лупати, надбивати, відколювати; ''(протидіяти чомусь)'' відкидати, відтісняти, ''(залишаючи слід)'' відтискати, відпечатувати, ''(позначати годину годинником)'' вибивати, ''(світло)'' відсвічувати, ''(зустрічним ударом, удар чогось)'' парирувати.

[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275521.html'''Відбивати''']

відбива́ти
дієслово недоконаного виду

[http://slovopedia.org.ua/35/53414/222693.html'''Відбивати''']

відкидати, відвертати, відтручувати; ''(світло)'' віддзеркалювати, рефлектувати, відсвічувати, ''(звук)'' відлунювати; ''(від чого)'' відмовляти, відраджувати; ''(в бою)'' відвойовувати; ''(дівчат)'' переманювати; ''(слід)'' витискати, викарбовувати; ''(знак)'' відштамповувати; ''(життя)'' відтворювати, зображати, ставати дзеркалом чого.

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/307049.html'''Відбивати''']

''несов. - відбивати, сов.'' - відбити
1) отбивать, отбить; отколачивать, отколотить; разг. отшибать, отшибить
2) ''(отражать встречным ударом нападение врага, наступление и т.п., отвергать в споре чьи-н. доводы, аргументы и т.п.)'' отбивать, отбить, отражать, отразить, книжн. парировать (несов. и сов.), отпарировать
3) ''(воспроизводить что-н., а также перен.)'' отражать, отразить; отображать, отобразить, запечатлевать, запечатлеть
4) ''(служить внешним проявлением чего-н.)'' выражать, выразить, отражать, отразить; отображать, отобразить
5) ''(оставлять отпечаток, след на чём-н.)'' отпечатывать, отпечатать
6) ''(отбрасывать в обратном направлении - свет, звук и т.п.)'' отражать, отразить
7) полигр. тискать, оттискивать, оттиснуть
8) ''(об огнестрельном оружии)'' отдавать, отдать

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/262733.html'''Відбивати''']

'''відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб''' чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде '''хліб одбивати'''... (Панас Мирний); І не криється баба (знахарка): тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас '''хліба одіб’ємо''' — нащо все порозказували?” (Дніпрова Чайка); — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах); // Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов’язки, завдання і т. ін. Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і '''відбивають''' наш '''“хліб”,''' але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх “вовків” (О. Гончар).

'''відбива́ти / відби́ти охо́ту.''' Перешкоджати вияву інтересу до чого-небудь (роботи, розваг і т. ін.). Боялися ми: що, як піде робота нанівець? Що, як не вийде в нас нічого? Розхолодило б це наших хлопців, одбило б охоту (О. Донченко).

'''відби́ти / відбива́ти від до́му''' кого. Відохотити кого-небудь бувати вдома або від виконання своїх домашніх, сімейних справ. — А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім '''від дому одбив!''' (Панас Мирний).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відбивати 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відбивати 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відбивати 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відбивати 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|tnZNJMfn9JI}}
==Див. також==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Відбивати 4.jpg

2014-01-04T20:42:28Z

Анастасія Сущук: http://infoplayers.com/assets/images/gallery/Petra-Kvitova-otbivaet-mjach.jpg

http://infoplayers.com/assets/images/gallery/Petra-Kvitova-otbivaet-mjach.jpg

Файл:Відбивати 3.jpg

2014-01-04T20:42:12Z

Анастасія Сущук: http://www.medknow.ru/Mediafiles/Images/eda/she/f47b17e111b55ef7282717e928154c6e3fc8ec70_750.jpg

http://www.medknow.ru/Mediafiles/Images/eda/she/f47b17e111b55ef7282717e928154c6e3fc8ec70_750.jpg

Файл:Відбивати 2.jpg

2014-01-04T20:41:43Z

Анастасія Сущук: http://www.swed-photo.com/data/media/211/IMG_5987.jpg

http://www.swed-photo.com/data/media/211/IMG_5987.jpg

Файл:Відбивати 1.jpg

2014-01-04T20:40:10Z

Анастасія Сущук: http://www.mk.ru/upload/article_images/f7/e1/e7/495_29692.jpg

http://www.mk.ru/upload/article_images/f7/e1/e7/495_29692.jpg

Відбивати

2014-01-04T20:38:22Z

Анастасія Сущук:

'''Відбива́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''відбити, -діб’ю, -б’єш, '''''гл. ''1) Отбивать, отбить. ''Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. ''Рудч. Ск. І. 204. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. ''Одбиває од берега щука риба ряску. ''Мет. 8. ''Козак нагайкою стріли відбиває. ''Макс. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). ''Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. ''Дещо. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. ''Він дівчину відіб’є. ''Чуб. V. 36.
[[Категорія:Ві]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vidbyvaty'''Відбивати'''], аю, аєш, недок., ''ВІДБИТИ'', відіб'ю, відіб'єш; мин. ч. відбив, била, ло; наказ. сп. відбий; док., перех.
1. Ударами відокремлювати частину від цілого. Вони [качани] часто потрапляли у стіну й відбивали тинк (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 121); Майка відбивала іноді молотком від якоїсь скелі шматочок каменю й ховала собі в рюкзак (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 198); Староста взяв палицю, відбив роги з бика і подав дівчині у руки (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 39);
// Ударами відокремлювати, що-небудь прикріплене, прибите; відкривати. Зачинили лавку і стали відбивати ящики (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); Злодій відбиває колодку... Василь схопив злодія за руки... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 444); Він одбив барильце (Нечуй-Левицький, III, 1956, 285);
// чим, безос. Віддаляти кого-, що-небудь від певного місця. — То, видно, його [човна] дощем відбило, — промовив Карпо (Панас Мирний, І, 1954, 311).
2. перев. док. Ударами пошкодити що-небудь в організмі. [Іван:] Вже я хотів йому ребра полічить, та здорова бісова личина: боюсь, щоб самому часом печінок не відбив... (Марко Кропивницький, I, 1958, 65).
♦ ''Відбити памороки'' кому — порушити нормальне мислення. Чи я забула, чи мені памороки одбило (Нечуй-Левицький, III, 1956, 284).
3. Відкидати зустрічним ударом (м'яч, шаблю і т. ін.). [Молодиці й дівчата:] Ой, коли б ми, нещасливі, Зозулині крила мали, То б ми з вами, козаками, День і ніч літали; ..Гострі стріли татарськії На татар одбивали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 445); І, шаблю відбивши, в лікоть Пшесмицького ранив (Павло Тичина, I, 1957, 270);
// Успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити. Слава тому, хто в бою за Вітчизну відбиває навалу залізну там, на фронтах (Володимир Сосюра, Поезії, 1950, 272); Бійці піднялися і йшли у вогонь і атаку ворожу відбили (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 98).
4. Відбирати, кого-, що-небудь, повертати назад силою, боєм. — В чистім полі на татар будем полювати, своїх людей з неволі будем одбивати! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 434); Як з Гонтою ми одбивали Умань, я пішов навідаться до своїх (Олекса Стороженко, I, 1957, 162); Дід похвалив Чіпку за те, що не побоявся вовка, одбив ягнятко (Панас Мирний, II, 1954, 58); Його шалені кіннотники.. вирішили вмерти, а відбити командира (Юрій Яновський, I, 1958, 164).
5. розм. Переманювати когось до себе. — Це благочинна одбиває од мене наймичок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 175); Парасці заманулося переманити усіх сусід до себе, відбити усіх людей від Якова (Панас Мирний, IV, 1955, 55);
// Викликати в когось кохання до себе, заставляючи розлюбити іншого. — Нас б'ють поодинці, у нас дівчат одбивають, а ми будемо мовчати? (Степан Васильченко, I, 1959, 238); [Лукерія Степанівна:] Вже ніхто ні вас від мене, ні мене від вас не відіб'є (Марко Кропивницький, II, 1958, 247); Вони [дівчата] бояться, щоб я у них якого жениха не відбила (Іван Франко, III, 1950, 101);
// Відвертати когось від кого-небудь. Маргарита знов забастувала писати мені.. Взагалі сім'я дуже одбиває людей від їх давніх друзів (Леся Українка, V, 1956, 198).
6. перен. Відмовляти, відраджувати кого-небудь від певної дії, вчинку. Старі відбивали його, щоб не женився на наймичці, а взяв собі хазяйську дочку (Панас Мирний, IV, 1955, 355); [Ганна:] А не хочеш допомогти, то хоч не відбивай нікого від роботи (Захар Мороз, П'єси, 1959, 40);
// Позбавляти бажання робити щось. Ми самі часом відбиваємо бажання у глядача відвідувати наші вистави, показуючи йому не тільки сирий спектакль, але й пусту п'єску (Мистецтво, 4, 1956, 28); Саме це [розмова з Русевичем] й спонукало тоді Каргата замкнутися в собі, враз відбило охоту ділитися своїми планами з головним інженером (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 142);
// Відволікати (в 2 знач.). Інша праця.. затамувала б мій розвиток, відбиваючи мене від читання (Леся Українка, V, 1956, 317).
7. Ударами дзвоном позначати час (про годинник і т. ін.). Годинник раз за разом одбиває все пізнішу добу (Степан Васильченко, I, 1959, 353); Дзвін мелодійно відбивав чверті годин (Вадим Собко, Серце, 1952, 16); Дзиґарі на першому поверсі у вестибюлі непоквапно відбили вісім ударів (Юрій Смолич, День.., 1950, 269).
♦ ''Відбивати крок''; ''Відбивати такт''.
8. перен., розм. Чітко й уривчасто вимовляти слова, речення та ін. Дарка співала,., відбиваючи кожне слово (Леся Українка, III, 1952, 660).
9. кул. Сікти, розм'якшувати м'ясо, б'ючи чим-небудь. Очищене від сухожиль м'ясо нарізують тонкими шматочками, злегка відбивають сікачем (Українські страви, 1957, 138).
10. фіз. Відкидати в зворотному напрямку (світло, радіохвилі і т. ін.). Ми їх [планети] бачимо лише тому, що вони відбивають проміння Сонця, яке падає на них (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 5);
// Віддавати якимось кольором і т. ін. Обличчя її відбиває смертельною блідістю проти яскравої одежі (Леся Українка, III, 1952, 248);
// Віддзеркалюватикого-, що-небудь на гладкій поверхні. Ставок, наче дзеркало, відбивав у своїх тихих водах усю гору з слободою (Панас Мирний, III, 1954, 298); Дніпро зітхає, як живий, Огонь рибальський одбиває На тому боці (Максим Рильський, Поеми, 1957, 189); * Образно. Очей твоїх криниці сині відбили тьму очей моїх (Володимир Сосюра, Вибр., 1941, 284).
11. Відлунювати якийсь звук. Все співало, кричало, а гори двадцятиголосною луною одбивали тріскотню ракет і бомб (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 326); Височезні стіни соснового бору швидко відбивали гуркіт коліс і кованого кроку сотні коней (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 64).
12. Залишати на чому-небудь слід від чогось. Оддзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід (Максим Рильський, I, 1956, 204);
// розм. Проводити межу під час обміру; відмірювати. Прийшовши на свою сіножать, Григорій наламав вільхових гілок і відбив межу, щоб не вкоситися в сусідське (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 35).
13. друк. Робити відбитки. Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою, щоб відбити наскладаний рукопис до коректи (Іван Франко, VI, 1951, 254); Титри я віддав до друкарні кінофабрики, мені їх набрали зараз же, відбили (Юрій Яновський, II, 1958, 112).
14. перен. Виражати чиї-небудь внутрішні якості або властивості. Він [почерк] так одбиває твою вдачу! (Леся Українка, III, 1952, 689); Лікар посміхнувся приємною теплою посмішкою, що відбивала його душевну врівноваженість і певність своїх сил (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 11);
// Відображати, виражати. Запорізька Січ відбивала прагнення українського народу визволитися від іноземних поневолювачів (Історія УРСР, I, 1953, 5); Діалекти можуть відбивати особливості племінних мов (Нариси з діалектології української мови, 1955, 11).
15. Відтворювати, зображати, втілювати в образах життя, ідеї і т. ін. Соціалістичний реалізм відбиває життя в його революційному розвитку (Максим Рильський, III, 1956, 151); Образ Сергія Мироновича Кірова широко взялися відбити всі митці Союзу: й скульптори, й художники, кінорежисери й поети (Павло Тичина, III, 1957, 22).
16. неперех. Різко штовхати під час пострілу; віддавати (про вогнепальну зброю). Ця рушниця відбиває сильно.

[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27684.html'''Відбивати''']

''(щось від чогось відокремлювати ударами)'' лупати, надбивати, відколювати; ''(протидіяти чомусь)'' відкидати, відтісняти, ''(залишаючи слід)'' відтискати, відпечатувати, ''(позначати годину годинником)'' вибивати, ''(світло)'' відсвічувати, ''(зустрічним ударом, удар чогось)'' парирувати.

[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275521.html'''Відбивати''']

відбива́ти
дієслово недоконаного виду

[http://slovopedia.org.ua/35/53414/222693.html'''Відбивати''']

відкидати, відвертати, відтручувати; ''(світло)'' віддзеркалювати, рефлектувати, відсвічувати, ''(звук)'' відлунювати; ''(від чого)'' відмовляти, відраджувати; ''(в бою)'' відвойовувати; ''(дівчат)'' переманювати; ''(слід)'' витискати, викарбовувати; ''(знак)'' відштамповувати; ''(життя)'' відтворювати, зображати, ставати дзеркалом чого.

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/307049.html'''Відбивати''']

''несов. - відбивати, сов.'' - відбити
1) отбивать, отбить; отколачивать, отколотить; разг. отшибать, отшибить
2) ''(отражать встречным ударом нападение врага, наступление и т.п., отвергать в споре чьи-н. доводы, аргументы и т.п.)'' отбивать, отбить, отражать, отразить, книжн. парировать (несов. и сов.), отпарировать
3) ''(воспроизводить что-н., а также перен.)'' отражать, отразить; отображать, отобразить, запечатлевать, запечатлеть
4) ''(служить внешним проявлением чего-н.)'' выражать, выразить, отражать, отразить; отображать, отобразить
5) ''(оставлять отпечаток, след на чём-н.)'' отпечатывать, отпечатать
6) ''(отбрасывать в обратном направлении - свет, звук и т.п.)'' отражать, отразить
7) полигр. тискать, оттискивать, оттиснуть
8) ''(об огнестрельном оружии)'' отдавать, отдать

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/262733.html'''Відбивати''']
'''відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб''' чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде '''хліб одбивати'''... (Панас Мирний); І не криється баба (знахарка): тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас '''хліба одіб’ємо''' — нащо все порозказували?” (Дніпрова Чайка); — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах); // Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов’язки, завдання і т. ін. Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і '''відбивають''' наш '''“хліб”,''' але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх “вовків” (О. Гончар).

'''відбива́ти / відби́ти охо́ту.''' Перешкоджати вияву інтересу до чого-небудь (роботи, розваг і т. ін.). Боялися ми: що, як піде робота нанівець? Що, як не вийде в нас нічого? Розхолодило б це наших хлопців, одбило б охоту (О. Донченко).

'''відби́ти / відбива́ти від до́му''' кого. Відохотити кого-небудь бувати вдома або від виконання своїх домашніх, сімейних справ. — А вам заздро на мого чоловіка? — вмішається Галя.— Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім '''від дому одбив!''' (Панас Мирний).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відбивати 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відбивати 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відбивати 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відбивати 4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|tnZNJMfn9JI}}
==Див. також==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Вівторок

2014-01-04T19:42:17Z

Анастасія Сущук:

Файл:Вівторок 2.jpg

2014-01-04T19:41:15Z

Анастасія Сущук:

2013-12-20T09:06:33Z

Анастасія Сущук: http://antif.ru/uploads/posts/2009-10/1255518434_46stop1.jpg

http://antif.ru/uploads/posts/2009-10/1255518434_46stop1.jpg

Валити

2013-12-20T08:59:28Z

Анастасія Сущук:

'''Валити, -лю, -лиш, '''''гл. ''1) Валить, сваливать. ''Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. ''Ном. № 9639. 2) Идти впередъ; двигаться массою. ''Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. ''Ном. № 4660. ''Так валкою і валить. ''3) '''— вал. '''Прясть вал 2. ''Нумо вал валити. ''Маркев. 14 2.

[[Категорія:Ва]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27520.html'''Валити''']

1. ''(примушувати впасти)'' валяти, ''(догори ногами)'' перекидати, перевертати, ''(стіни)'' розвалювати; 2. ''(про рух, насуватися кудись масою)'' сунути, перти, ''(навально)'' валувати, насуватися, розм. ''(швидко, нестримно)'' ринути, перти.

[http://slovopedia.org.ua/35/53394/47032.html'''Валити''']

'''вали́ти 1'''
''дієслово недоконаного виду''
збивати; накладати; обтяжувати роботою; бити

'''вали́ти 2'''
''дієслово недоконаного виду''
іти у великій кількості

'''вали́ти 3'''
''дієслово недоконаного виду''
іти грубо, напролом

'''вали́ти 4'''
''дієслово недоконаного виду''
прясти з клоччя вал

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/262282.html'''Валити''']

валяти; ''(стіни)'' обвалювати, розвалювати, розламувати, ламати, обурювати; ''(з ніг)'' збивати; ''(на коня)'' класти, накладати; ''(провину)'' спихати, звертати, звалювати, (з А на Б) перекладати; ''(сміття)'' скидати, накидати, ''(насипом)'' сипати; ''(хмарою)'' сунути, іти стіною, пливом пливти, зап. валом валити.

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/305319.html'''Валити''']

'''I'''
1) валить; опрокидывать; рушить, обрушивать; перен. сбрасывать, свергать; книжн. низвергать
2) ''(вину, ответственность и т.п.)'' разг. валить, сваливать
'''II'''
''(подыматься, падать, двигаться густой массой)'' валить

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356205.html'''Валити''']

'''вали́ти / звали́ти все доку́пи.''' Змішувати, сплутувати що-небудь, не розбираючись, незважаючи на відмінності. І все ж у його серці чомусь жевріла образа на тих, хто '''валив усе докупи''' (Ю. Бедзик).

'''вали́ти (зва́лювати, валя́ти) / звали́ти з ніг''' кого і без додатка. '''1.''' Змушувати кого-небудь лягти, впасти (від хвороби, втоми і т. ін.); позбавляти кого-небудь можливості триматися на ногах. Але й тут чигають на тебе всякі хвороби та '''валять з ніг''' (навіть цей лист пишу у ліжку хорий (хворий)) (М. Коцюбинський); — О, що ви, отче, ми дуже, дуже раді вам, — поспішив запевнити Варава, не забуваючи якнайприродніше вдати, що горілка вже '''валить''' його '''з ніг''' (М. Стельмах); — Мій старий — то козарлюга: хоч кухлем (буде пити) — ніщо його '''з ніг''' не '''звалить'''... (О. Гончар); Страшенний гуркіт '''звалює''' мене '''з ніг.''' Я втрачаю свідомість... (П. Колесник). '''2.''' Призводити до великого виснаження, хвороби; змучувати кого-небудь. Дедалі туга за рідним краєм все дужче '''валила''' Павла '''з ніг,''' наче отой страшний голод у морі (В. Кучер); '''З ніг валить''' бабу горе! (С. Олійник); Добрі діти на ноги поставлять, а кепські '''з ніг звалять
вали́ти з хво́рої голови́ на здоро́ву. Перекладати вину з винного на невинного; звинувачувати невинного. — До цієї каменюки, що в мене на душі, ти теж в якійсь мірі причетний.— Що ще скажи! — похопивсь Віктор.— Вали з хворої голови на здорову! (А. Головко); — Марія все роздає старцям, а мене звинувачує в злодійстві, валить з хворої голови на здорову (З журналу).'''

'''вали́ти че́рез пень коло́ду. Робити що-небудь недбало, незграбно, без належного старання та вміння. Дарма колоду через пень валити (Укр.. присл..).

ва́лом вали́ти / повали́ти. 1. Іти чи їхати у великій кількості (про людей). Заробітчани валом валили з північних губерній (О. Гончар); Коли в село повернувся із Таврії Роман Волошин, люди валом повалили до нього (М. Стельмах); (Палажка:) А як приїхав новий лікар, та як почули про його лікування, валом повалили хворі (А. Головко). ва́лом пе́рти, несхв. Між рядняних наметів пруть валом люди (М. Коцюбинський). 2. Рухатися суцільною масою. Чорний дим валом валив вище містка, а під містком догори колесами лежала машина (Ю. Смолич); Поміж виноградниками, курною польовою доріжкою, валом валить карнавал (О. Гончар). ва́лом точи́ти. — Ей, доню, доню, бач, з півночі Чорная хмара валом точить?.. (І. Франко).'''

[http://slovopedia.org.ua/57/53394/373871.html'''Валити''']

(-лю, -лиш) ''недок.''
'''1.''' ''кого; студ.; несхвальн.'' Необ'єктивно оцінювати знання студентів на екзамені, виставляючи незадовільну оцінку. БСРЖ, 88; ПСУМС, 11.
'''2.''' ''кого; крим.; несхвальн.'' Доносити на когось, видавати когось. ''Валити колишніх друзяк поки що побоювався, не ризикнув'' (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 88; ЯБМ, 1, 148.
'''3.''' ''(звідки);'' крим., мол. Іти, тікати звідкись. - ''Так валимо в більярдну? А? - запитує Тюля'' (А. Дністровий, Місто уповільненої дії); - ''Тобі чого? Вали звідсіля'' <...> (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 88; ЯБМ, 1, 148.
'''4.''' ''муз.'' Голосно грати важку музику. ПСУМС, 10.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Валить1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Валить2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Валить3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Валить4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|3HfshBXuBWs}}
==Див. також==

==Цікаві факти==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

2013-12-06T19:59:22Z

Анастасія Сущук:

'''Цибуля, -лі, '''''ж. ''1) Лукъ, Allium Сера L. ЗЮЗО. І. 111. ''Таких, як ти, по сім за цибулю. ''Ном. ''Так любить, як собака цибулю. ''Ном. № 5079. 2) — '''жаб’яча'''. Раст. Scirpus Tabernemontanus Gmel. ЗЮЗО. I. 135. Ум. '''Цибулька. '''''Цибульки під ніс дати. ''Ном. № 4176.
[[Категорія:Ци]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/cybulja'''Цибуля'''], і, ''жін''.

1. Овочева городня рослина з їстівною цибулиною і їстівним трубчастим листям. — Борони боже... Лишимо й панові трохи земельки... на яку грядку, на цибулю, значить, чи що, щоб закришка була... та на крокет... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 390); — Та чого ти причепилася зі своїм сватанням? Потрібно воно мені, як собаці печена цибуля (Михайло Стельмах, I, 1962, 535); Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої.. цибулею (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 115); Бачу, як мати шарує, ..як прополює, прочищає цибулю-сіянку, і весь час зігнута, зігнута, ніби кланяється землі (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 144); Цибуля належить до тих рослин, які з давніх часів відомі своїми цінними поживними і смаковими якостями, а також використовуються в народній медицині з лікувальною метою (Український біохімічний журнал, XXVIII, 1, 1956, 11);
// рідко. Головка цієї рослини; цибулина. Свікліцька повернулась з огорода [городу] й принесла тарілку перемитої місячної редьки та кілька цибуль з зеленим бадиллям (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 275); * У порівняннях. [Гострохвостий:] З цією не варт би й знакомитись [знайомитись], як я придивився при світлі: ніс як цибуля, а очі як у сови (Нечуй-Левицький, II, 1956, 485).
♦ Любити, як собака цибулю див. собака; [Хоч] по три (по сім) за цибулю [продавати] — дуже дешево, майже даром. — Наб'є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 415); — Та мене ж, мамо, хвалити бога, ніхто не об'їхав білим конем, — сказала дочка, — але, мамо, сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить... (Нечуй-Левицький, III, 1956, 13).
2. Входить у складені назви багаторічних трав'янистих цибулинних рослин родини лілійних. Білокорі берези оступили лісове болото із яскраво-зеленою жаб'ячою цибулею (Юрій Яновський, Мир, 1956, 144); Морська цибуля є найсильнішою отрутою для щурів, у той же час вона відносно безпечна для людей і сільськогосподарських тварин (Профілактика захворювань.., 1955, 128).
3. розм. Те саме, що цибулина 3. Шахтар», вслухається, як цокає велика «цибуля» перед Деригузом на столі (Петро Панч, I, 1956, 434); За величезний розмір і округлу хвостату форму ці годинники прозивали в народі «цибулями» (Юрій Смолич, V, 1959, 88).

[http://slovopedia.org.ua/47/53414/352755.html'''Цибуля''']лук
цибуля-порей — бот. лук-порей

[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275521.html'''Цибуля''']

зб., од. зб. цибулина; (стеблина цибулі) цибок; П. кишеньковий годинник, дзигарик; цибулька.

[http://slovopedia.org.ua/35/53414/222693.html'''Цибуля''']цибу́ля
''іменник жіночого роду''

[http://slovopedia.org.ua/49/53414/362210.html'''Цибуля''']

'''(хоч) по три (по сім) за цибу́лю,''' перев. зі сл. продава́ти. Дуже дешево, майже задарма. Сказать по щирій правді, моїх женихів '''хоч по сім за цибулю''' продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить (І. Нечуй-Левицький); // Недорогий, дешевий. — Наб’є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: '''по три за цибулю!''' (А. Кримський).

'''як соба́ка па́лицю (ре́дьку, цибу́лю''' і т. ін.), зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Дід .. польську панщину любив, '''як собака цибулю''' (І. Нечуй-Левицький).

[http://slovopedia.org.ua/57/53414/376349.html'''Цибуля''']

''(-і) ж., письм.'' Поет Володимир Цибулько. Корнійчука, ''Олійника, Галана та інших товаришів оточили Маланюк, Ольжич, Самчук і п'яний Цибуля'' (В. Даниленко, Дзеньки-бреньки).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|Pjxvqav_f1U}}
==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Квітка''''Квітка'''] Матеріал з Вікіпедії
==Цікаві факти==
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]