Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Бовть!

2014-12-03T18:11:56Z

Аліна Турта:

'''Бовть!''' ''меж.'' 1) Бултыхъ! ''Бовть у воду!'' Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды.

[[Категорія:Бо]]
Бовть! меж. 1) Бултыхъ! Бовть у воду! Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
БОВТЬ, виг.
1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 91); «Бовть!» — сказав вода, ковтнувши камінчик... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 314).
2. розм. Уживається як присудок за знач. бовтнути 3. Бовть, мов козел у воду (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 254).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
БОВТЬ
предик.; разг.
бултых
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%82%D1%8C УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
БОВТЬ, виг.
1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Н.-Лев., II, 1956, 91); "Бовть!" — сказав — вода, ковтнувши камінчик.., (Коцюб., II, 1955, 314).
2. розм. Уживається як присудок за знач. бо́втну́ти 3. Бовть, мов козел у воду (Укр.. присл.., 1955, 254).

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
БОВТЬ, виг.
1. Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). Серед тієї темряви ясно й виразно розносилося: бовть! (Н.-Лев., II, 1956, 91); "Бовть!" — сказав — вода, ковтнувши камінчик.., (Коцюб., II, 1955, 314).
2. розм. Уживається як присудок за знач. бо́втну́ти 3. Бовть, мов козел у воду (Укр.. присл.., 1955, 254).
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
/Орфографічний словник української мови/
БОВТ бовт іменник чоловічого роду
БОВТЬ бовть вигук незмінювана словникова одиниця
БОВТАНКА бо
/Словник синонімів Караванського/
БОВТАТИ (воду) колотити, сколочувати, каламутити, розмішувати; (чим) махати.

Файл:Летом.jpg

2014-12-03T17:46:08Z

Аліна Турта:

Улітку, нар. = Уліті. Влітку день год. Ном. № 555. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Ном. № 13476.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВЛІТКУ (УЛІТКУ), присл. Літньою порою, літом. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне ягня Само забилося до річки Напитися водички (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 70); Як чарує очі влітку над горою сонця схід! (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 33).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
УЛІТКУ
см. влітку
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D1%83 УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Улітку нар. = Уліті. Влітку день — год. Ном. № 555. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Ном. № 13476.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===

Улітку нар. = Уліті. Влітку день — год. Ном. № 555. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Ном. № 13476.

===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
Словник синонімів : УЛІТКУ
пр. літом, літньою <теплою> порою, серед літа, об літній порі.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Автоматичний переклад:
summer
Влітку тут часто йде дощ. It tends to rain here a lot in the summer.
Я влітку вільний, але Бахар зайнята I' m free in summer but then Bahar is usually busy
Влітку він поливає квіти щодня. He waters the flowers every day in summer.

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
улітку
Наречие
1. нар. летом
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Летом.jpg|x140px]]

Файл:Летом.jpg

2014-12-03T17:41:53Z

Аліна Турта: Аліна Турта завантажив нову версію «Файл:Летом.jpg»

Файл:Летом.jpg

2014-12-03T17:34:48Z

Аліна Турта:

Улітку

2014-12-03T17:31:49Z

Аліна Турта:

'''Улітку, '''''нар. ''= '''Уліті. '''''Влітку день год. ''Ном. № 555. ''Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. ''Ном. № 13476.
[[Категорія:Ул]]
Улітку, нар. = Уліті. Влітку день год. Ном. № 555. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Ном. № 13476.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВЛІТКУ (УЛІТКУ), присл. Літньою порою, літом. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне ягня Само забилося до річки Напитися водички (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 70); Як чарує очі влітку над горою сонця схід! (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 33).
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
УЛІТКУ
см. влітку
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D1%83 УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

Улітку нар. = Уліті. Влітку день — год. Ном. № 555. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Ном. № 13476.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===

Улітку нар. = Уліті. Влітку день — год. Ном. № 555. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Ном. № 13476.

===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
Словник синонімів : УЛІТКУ
пр. літом, літньою <теплою> порою, серед літа, об літній порі.
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Автоматичний переклад:
summer
Влітку тут часто йде дощ. It tends to rain here a lot in the summer.
Я влітку вільний, але Бахар зайнята I' m free in summer but then Bahar is usually busy
Влітку він поливає квіти щодня. He waters the flowers every day in summer.

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
улітку
Наречие
1. нар. летом

Ламати

2014-12-02T20:27:18Z

Аліна Турта:

'''Лама́ти, -ма́ю, -єш, '''''гл. ''1) Ломать, ломить, преломлять. ''Бог ламав, та й нам давав. ''Ном. № 12280. ''Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. ''Шевч. 59. ''Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. ''Шевч. 232. ''Узявши ж п’ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. ''Єв. Л. IX. 16. ''Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє. ''Єв. Мр. XIV. 22. 2) Размывать (о водѣ). ''Ворскла річка невеличка, береги ламає. ''Ном. № 731. 3) Нарушать; не сдерживать слова. ''Не ламав я Божого закону. ''К. Іов. 14. ''Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. ''Єв. І. V. 18. ''Хто ламає слово, той віру ламає. ''Ном. № 7423. 4) — '''коноплі'''. Бить коноплю при обработкѣ ея. Сумск. у. 5) — '''язик'''. Коверкать рѣчь, слова. ''Ламаючи язик на татарський штиб. ''Ном. № 13391.
[[Категорія:Ла]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
. ЛАМАТИ, аю, аєш, недок.
1. перех. Згинаючи або б'ючи з силою, відділяти частини чого-небудь або розділяти щось на частини. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Тарас Шевченко, I, 1951, 153); Надвечір скресає річка й ламає кригу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 259); Раніше, ніж починати снідання, старійшина ламав хліб, брав частку від страв і кидав це у вогнище, бо, як вірили, під ним жили душі пращурів (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 10);
// Видобувати або розробляти, розламуючи що-небудь певним знаряддям. І світа божого не бачать, не знають, Під землею камень [камінь] ламають (Тарас Шевченко, I, 1951, 285); Життя — важкий подвиг.. Працюй до знемоги незмінним борцем, Конай та одужуй, покою не май, Шляхи вік прокладуй та гори ламай (Павло Грабовський, I, 1959, 314);
// Відокремлювати листя або плоди від стовбура. Вони страхались, щоб часом хто не вгледів, як вони ламали чужу калину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 173); Вони різали соняшник, ламали кукурудзу, орали на зяб (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 46).
Ламати руки (пальці) — про жест, який є виявом сильного горя, страждання, хвилювання і т. ін. [Козак:] Білих ручок не ламай, Карих очей не стирай, Мене з війни із славою К собі дожидай! (Марко Кропивницький, V, 1959, 274); Ламаю пальці я з тонким нервовим хрустом, ходжу з кутка в куток у тиші голубій (Володимир Сосюра, II, 1958, 122).
2. перех. Робити непридатним; руйнувати, псувати ударами. Він бив машину що було сили, помагав правою лівій руці, крутив головки гайкам і ламав все, що вдавалось зламати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 91); — А навіщо вам вибої? — А щоб колеса ламати! (Остап Вишня, I, 1956, 370);
// Робити вільним вхід, прохід, доступ куди-небудь у щось, руйнуючи перепону. — Не пускають нас, — ламай двері, бий вікна. Усе трощи (Панас Мирний, IV, 1955, 185); [Будівничий:] Ламайте, хлопці, стіну, щоб видніше. (Робітники ломами й сокирами ламають стіну, вона незабаром падає. Одкривається вид на шкляну гору) (Леся Українка, II, 1951, 204);
// Різкими рухами розділяти на частини, порушувати єдність чого-небудь; розривати. Земле, моя всеплодющая мати,.. Сили рукам дай, щоб пута ламати (Іван Франко, X, 1954, 12);
// військ. Руйнуючи, псуючи, переборювати опір (звичайно про наступ на ворога). [Благонравов:] Командуючий армією Огнєв залишає заслон, а сам з наданою йому групою кінноти Колоса ламає ворожу оборону (Олександр Корнійчук, II, 1955, 20).
3. перех., перен. Рішуче відкидати що-небудь традиційне, усталене; руйнувати, знищувати ..бути революціонером — значить ламати все шкідливе, віджиле найрішучіше, найнещадніше (Ленін, 25, 1951, 300); В труді ми йдем од бою і до бою, тьму перешкод ламаєм недарма (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 293);
// Рішуче міняти (характер, звички). Нашу славну п'ятирічку закінчити щоб раніш, треба нам ламати звичку, почувати молодіш (Павло Тичина, II, 1957, 211); Лише один довгобровий Яків Данько.. не захотів ламати свого баришницького норову (Михайло Стельмах, II, 1962, 11);
// Руйнувати, змінювати на гірше (життя, кар'єру і т. ін.). Шевченко давав широкі узагальнення, викривав розбещеність світської черні, що ламала й калічила душу людини (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 106);
// Порушувати щось, не дотримуватися чого-небудь. [Корж:] У нас єсть закон дідівський — не ми його поставляли, не нам і ламать його (Степан Васильченко, III, 1960, 56); — Я для чогось побився об заклад з парубками, що притягну з лісу деревину. Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 494).
4. перех., перен. Умовляти кого-небудь діяти певним чином. Старости робили своє діло: вони умовляли, уговорювали, підводили, підбивали, ламали стару Сикліту [Секлету] Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 36).
5. перех., перен. Порушувати звичайний вигляд, звичайні контури. Мала Целінка морщила брівки, ламала губки і з загніваним личком кричала (Іван Франко, II, 1950, 321); Повні, червоні уста [дівчини] щоразу ламала вибачлива усмішка (Натан Рибак, Час, 1960, 39).
6. перех. і неперех., перен. Викликати хворобливе відчуття ломоти. Ніч бійців не приборкала сном, Хоч і втома важуча ламала (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 135);
// безос., що або кому, в чому. Ох-ох-ох! Усе мені ламає, усе болить, чи на негоду, чи що (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 91); Вечірні випари пронизували косарів, ламало в суглобах... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 201).
♦ Голову ламати див. голова; Ламати комедію — те саме, що Грати комедію (див. грати 2). До столу вихилясом вийшов Тихін Фіялко. Він щулився у своїй перешитій з солдатської шинелі кацавейці і від хвилювання трохи збивався: — Комедію ти ламаєш, Трохиме (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 91); Ламати лід див. лід; Ламати списи: а) (заст.) змагатися в киданні списів на рицарських турнірах; б) (за що, навколо чого) пристрасно боротися за кого-, що-небудь, відстоювати щось. Перше, ніж податись у Шаплик, Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 291); Почали виступати по одному. Головним чином ламали списи навколо конкретних кандидатур (Іван Микитенко, II, 1957, 526); Ламати хребта — важко працювати, надриватися на роботі. — Послала до нього [куркуля] сина. Ламав там хребта, аж поки почалась колективізація (Олесь Гончар, І, 1954, 473); Ламати ціну за що — оцінювати що-небудь надто дорого, набагато вище його вартості. Зараз він.. скаже, що я шкуродер, бо ламаю таку безбожну ціну за пустякову роботу (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 112); Ламати шапку (бриль) перед ким — улесливо, догідливо кланятися, вітаючи кого-небудь (звичайно знявши головний убір). Всяк бриль лама перед старим [владикою] (Павло Грабовський, I, 1959, 249); Ні перед ким не ламав шапки Кифір Авдюк (Володимир Бабляк, Впшн. сад, 1960, 144); Ламати язик чим — про вимову важких, незрозумілих слів. Нащо б, здавалося, тріпати мозок, ламати язик такою маловідомою в світі мовою? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 34).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ЛАМАТИ

гра́ти (рідше розі́грувати, лама́ти і т. ін.) коме́дію перед ким, кому і без додатка. Удавати з себе когось, прикидатися кимсь, лицемірити і т. ін. Він добре знав, що обурення пана комісара в значній мірі нещире, що він грає комедію (І. Франко); — Досить вам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик); — Я тобі говорив, щоб ти рано прийшов, без запізнення, а ти мені комедію граєш (Григорій Тютюнник); Ви тут комедії не розігруйте. Гадаєте, воно мені так мед? (З газети); До столу .. вийшов Тихін Фіялко. Він щулився .. і від хвилювання трохи збивався: — Комедію ти ламаєш, Трохиме (В. Речмедін). гра́ти куме́дію, розм. Хлопець бачив, що дєдя (тато) грає кумедію, і мовчав (Г. Хоткевич). не гра́ти коме́дій. Та комедій Угринець не грав: до кімнати справді зайшов з дівчиною, одягненою у плаття не для кухні (В. Поліщук). гра́ється коме́дія. Не треба бути ясновидцем, щоб побачит

карк лама́ти / злама́ти (скрути́ти). 1. Ризикувати життям; гинути. — Що ти не надіявся, то ще не рація, щоб я кидався, карк ламав, аби рятувати інших (І. Франко). 2. на чому. Не діставати бажаного результату, зазнавати невдачі, поразки і т. ін. (Омелян:) Але на таких речах він може карк скрутити (І. Франко).

лама́ти (рідко ломи́ти) (собі́) го́лову над чим, рідше про що і без додатка. 1. Напружено думати, намагаючись зрозуміти щось, розібратися в чомусь. Сам собі ламав голову над тим — що ж таки трапилось? (А. Головко); Хлопець часом починав вірити в ті пророкування, відчував себе “науковцем”, марно ламаючи голову над з’ясуванням суті такої наукової професії (Іван Ле); Василь .. ламав собі голову, чому не сподобалися Петрові такі мудрування про любов (О. Маркуш); Про це (з’ясування) нічого й голову ламати (І. Нечуй-Левицький); // Розмірковувати над чимсь, гадати про що-небудь. Дід ще довго стояв серед хати, ламаючи голову, який саме з двадцяти запечатаних млинів порушив заборону, але так і не дійшов якогось певного висновку (І. Кириленко); — А я ламаю дурно голову. Десь бачив ніби, а де… (Василь Шевчук); Вона ломила собі голову над іншою загадкою: — Мені лише цікаво, яку штуку втне нам тітка Клавда (Ірина Ві

лама́ти (рідко ломи́ти) ша́пку перед ким і без додатка. 1. Вітаючись, запобігливо, улесливо вклонятися комусь (перев. знявши головний убір); підлещуватися до когось. — Їде значний козак улицею, ніхто й шапки не ламає (П. Куліш); А бакалярів розігнали За те, що шапки не ламали У Острій брамі (Т. Шевченко); Ні перед ким не ламав шапки Кифір Авдюк (В. Бабляк); Жоден із них не ламав шапки перед паном (А. Дімаров). м’я́ти ша́пку. (Сокіл:) Діду Терешко, хіба ж так можна розмовляти?.. (Терешко:) Я ж дипломатично… Не буду ж я перед ним шапку м’яти (М. Зарудний). лама́ти бриль. Всяк бриль лама перед старим (владикою) (П. Грабовський). 2. Принижуючись, просити когось про що-небудь. Перед ним ламай шапку так, що аж у крижах болить. Може, змилується Шемека, борг відстрочить (Н. Рибак); Уже другий день він тягне чарку, закушує .. і ні перед ким не ломить шапки (М. Стельмах).
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8 УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
1. перех. Згинаючи або б’ючи з силою, відділяти частини чого-небудь або розділяти щось на частини. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю. Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Шевч., І, 1951, 153); Надвечір скресає річка й ламає кригу (Коцюб., II, 1955, 259); Раніше, ніж починати снідання, старійшина ламав хліб, брав частку від страв і кидав це у вогнище, бо, як вірили, під ним жили душі пращурів (Скл., Святослав, 1959, 10); // Видобувати або розробляти, розламуючи що-небудь певним знаряддям. І світа божого не бачать, не знають, Під землею камень [камінь] ламають (Шевч., І, 1951, 285); Життя — важкий подвиг.. Працюй до знемоги незмінним борцем. Конай та одужуй, покою не май. Шляхи вік прокладуй та гори ламай (Граб., І, 1959, 314); // Відокремлювати листя або плоди від стовбура. Вони страхались, щоб часом хто не вгледів, як вони ламали чужу калину (Н.-Лев., II, 1956, 173); Вони різали соняшник, ламали кукурудзу, орали на зяб (Ряб., Золототисячник, 1948, 46).
Лама́ти ру́ки (па́льці) — про жест, який є виявом сильного горя, страждання, хвилювання і т. ін. [Козак:] Білих ручок не ламай. Карих очей не стирай. Мене з війни із славою К собі дожидай! (Кроп., V, 1959, 274); Ламаю пальці я з тонким нервовим хрустом, ходжу з кутка в куток у тиші голубій (Сос., II, 1958, 122).
2. перех. Робити непридатним; руйнувати, псувати ударами. Він бив машину що було сили, помагав правою лівій руці, крутив головки гайкам і ламав все, що вдавалось зламати (Коцюб., II, 1955, 91); — А навіщо вам вибої? — А щоб колеса ламати! (Вишня, І, 1956, 370); // Робити вільним вхід, прохід, доступ куди-небудь у щось, руйнуючи перепону. — Не пускають нас,— ламай двері, бий вікна. Усе трощи (Мирний, IV, 1955, 185); [Будівничий:] Ламайте, хлопці, стіну, щоб видніше. (Робітники ломами й сокирами ламають стіну, вона незабаром падає. Одкривається вид на шкляну гору) (Л. Укр., II, 1951, 204);// Різкими рухами розділяти на частини, порушувати єдність чого-небудь; розривати. Земле, моя всеплодющая мати,.. Сили рукам дай, щоб пута ламати (Фр., X, 1954, 12); // військ. Руйнуючи, псуючи, переборювати опір (звичайно про наступ на ворога). [Благонравов:] Командуючий армією Огнєв залишає заслон, а сам з наданою йому групою кінноти Колоса ламає ворожу оборону (Корн., II, 1955, 20)

===[ http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25783-lamaty.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Ламати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Ном. № 12280. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Шевч. 232. Узявши ж п'ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. Єв. Л. IX. 16. Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє. Єв. Мр. XIV. 22. 2) Размывать (о водѣ). Ворскла — річка невеличка, береги ламає. Ном. № 731. 3) Нарушать; не сдерживать слова. Не ламав я Божого закону. К. Іов. 14. Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. Єв. І. V. 18. Хто ламає слово, той віру ламає. Ном. № 7423. 4) — коноплі. Бить коноплю при обработкѣ ея. Сумск. у. 5) — язик. Коверкать рѣчь, слова. Ламаючи язик на татарський штиб. Ном. № 13391.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Break(verb , noun)
Smash (verb,noun)
Fracture (verb,noun)
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===

Файл:400 F 24289671 VQUYiaebp9buAAZoQreMdRdLwQeF0bOL.jpg

2014-12-02T19:34:40Z

Аліна Турта:

А́ляр, -ру, м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
А́ЛЯР, у, чол., діал. Шум, крик. В хоромах аляр і огні (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 199).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
а́ляр
іменник чоловічого роду
шум
діал.

===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%80 УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
А́ЛЯР, у, ч., діал. Шум, крик. В хоромах аляр і огні (Щог., Поезії, 1958, 199).

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
А́ляр, -ру, м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
We don't have translation of given word

Файл:400 F 24289671 VQUYiaebp9buAAZoQreMdRdLwQeF0bOL.jpg

2014-12-02T19:27:42Z

Аліна Турта:

Файл:5.jpg

2014-12-02T18:29:43Z

Аліна Турта:

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 5.jpg |x140px]]

Файл:5.jpg

2014-12-02T18:22:29Z

Аліна Турта: Аліна Турта завантажив нову версію «Файл:5.jpg»