Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Африка

2013-11-28T09:20:29Z

Аліна Башкевич: /* Ілюстрації */

'''А́фрика, -ки,''' ''ж.'' Африка.

==Сучасні словники==
=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5705.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
'''АФРИКА''' 
континент у сх. півкулі; 30,3 млн. км2 (з островами); населення понад 700 млн. осіб; найбільша довжина з пн. на пд. - 8 тис. км, із зх. на сх. - 7,5 тис. км.; суцільний континент (острови і півостр. - бл. 5% території) із значним середнім підвищенням поверхні над рівнем моря, з пн. обмежений горами Атлас, з пд. - Капськими і Драконовими горами; понад 70% поверхні розташовано на вис. 300-2000 м; середня вис. 658 м; найвища точка - вулкан Кібо в масиві Кіліманджаро (5895 м), найнижча - западина оз. Ассаль (153 м н. р. м.); розлогі низовини (напр., долина р. Конґо, пустеля Калагарі), переділені гірськими масивами і вис. Агаґґар, Тібесті; на сх. А. - Сх.-Афр. рифова система.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20c50d868a33.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3854_big.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:244856_slon_afrika_stado_2825x1873.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:95939692_32134129_africa.jpg|x140px]]
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:RiCaljkfadglkjfHLSDKGn.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Африка]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:RiCaljkfadglkjfHLSDKGn.jpg

2013-11-28T09:19:28Z

Аліна Башкевич:

Африка

2013-11-28T09:18:50Z

Аліна Башкевич: /* Ілюстрації */

'''А́фрика, -ки,''' ''ж.'' Африка.

==Сучасні словники==
=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5705.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
'''АФРИКА''' 
континент у сх. півкулі; 30,3 млн. км2 (з островами); населення понад 700 млн. осіб; найбільша довжина з пн. на пд. - 8 тис. км, із зх. на сх. - 7,5 тис. км.; суцільний континент (острови і півостр. - бл. 5% території) із значним середнім підвищенням поверхні над рівнем моря, з пн. обмежений горами Атлас, з пд. - Капськими і Драконовими горами; понад 70% поверхні розташовано на вис. 300-2000 м; середня вис. 658 м; найвища точка - вулкан Кібо в масиві Кіліманджаро (5895 м), найнижча - западина оз. Ассаль (153 м н. р. м.); розлогі низовини (напр., долина р. Конґо, пустеля Калагарі), переділені гірськими масивами і вис. Агаґґар, Тібесті; на сх. А. - Сх.-Афр. рифова система.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20c50d868a33.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3854_big.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:244856_slon_afrika_stado_2825x1873.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:95939692_32134129_africa.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Африка]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:95939692 32134129 africa.jpg

2013-11-28T09:18:09Z

Аліна Башкевич:

Файл:256373 zhivotnye afrika krasivo super 7744x5184 .jpg

2013-11-28T09:17:17Z

Аліна Башкевич:

Файл:244856 slon afrika stado 2825x1873.jpg

2013-11-28T09:15:55Z

Аліна Башкевич:

Файл:3854 big.jpg

2013-11-28T09:14:45Z

Аліна Башкевич:

Користувач:Аліна Башкевич

2013-11-28T09:13:59Z

Аліна Башкевич: /* Спеціальність */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Аліна Башкевич

===Спеціальність===
ІНб

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Аліна Башкевич

2013-11-28T09:13:16Z

Аліна Башкевич: /* ПІБ */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Аліна Башкевич

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Файл:20c50d868a33.jpg

2013-11-28T09:11:09Z

Аліна Башкевич:

Користувач:Аліна Башкевич

2013-11-28T09:10:34Z

Аліна Башкевич: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Африка

2013-11-28T09:09:49Z

Аліна Башкевич: /* Ілюстрації */

'''А́фрика, -ки,''' ''ж.'' Африка.

==Сучасні словники==
=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5705.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
'''АФРИКА''' 
континент у сх. півкулі; 30,3 млн. км2 (з островами); населення понад 700 млн. осіб; найбільша довжина з пн. на пд. - 8 тис. км, із зх. на сх. - 7,5 тис. км.; суцільний континент (острови і півостр. - бл. 5% території) із значним середнім підвищенням поверхні над рівнем моря, з пн. обмежений горами Атлас, з пд. - Капськими і Драконовими горами; понад 70% поверхні розташовано на вис. 300-2000 м; середня вис. 658 м; найвища точка - вулкан Кібо в масиві Кіліманджаро (5895 м), найнижча - западина оз. Ассаль (153 м н. р. м.); розлогі низовини (напр., долина р. Конґо, пустеля Калагарі), переділені гірськими масивами і вис. Агаґґар, Тібесті; на сх. А. - Сх.-Афр. рифова система.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20c50d868a33.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Африка]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Африка

2013-11-28T09:05:34Z

Аліна Башкевич: /* Див. також */

'''А́фрика, -ки,''' ''ж.'' Африка.

==Сучасні словники==
=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5705.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
'''АФРИКА''' 
континент у сх. півкулі; 30,3 млн. км2 (з островами); населення понад 700 млн. осіб; найбільша довжина з пн. на пд. - 8 тис. км, із зх. на сх. - 7,5 тис. км.; суцільний континент (острови і півостр. - бл. 5% території) із значним середнім підвищенням поверхні над рівнем моря, з пн. обмежений горами Атлас, з пд. - Капськими і Драконовими горами; понад 70% поверхні розташовано на вис. 300-2000 м; середня вис. 658 м; найвища точка - вулкан Кібо в масиві Кіліманджаро (5895 м), найнижча - западина оз. Ассаль (153 м н. р. м.); розлогі низовини (напр., долина р. Конґо, пустеля Калагарі), переділені гірськими масивами і вис. Агаґґар, Тібесті; на сх. А. - Сх.-Афр. рифова система.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Африка]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Африка

2013-11-28T09:04:22Z

Аліна Башкевич: /* Сучасні словники */

'''А́фрика, -ки,''' ''ж.'' Африка.

==Сучасні словники==
=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5705.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
'''АФРИКА''' 
континент у сх. півкулі; 30,3 млн. км2 (з островами); населення понад 700 млн. осіб; найбільша довжина з пн. на пд. - 8 тис. км, із зх. на сх. - 7,5 тис. км.; суцільний континент (острови і півостр. - бл. 5% території) із значним середнім підвищенням поверхні над рівнем моря, з пн. обмежений горами Атлас, з пд. - Капськими і Драконовими горами; понад 70% поверхні розташовано на вис. 300-2000 м; середня вис. 658 м; найвища точка - вулкан Кібо в масиві Кіліманджаро (5895 м), найнижча - западина оз. Ассаль (153 м н. р. м.); розлогі низовини (напр., долина р. Конґо, пустеля Калагарі), переділені гірськими масивами і вис. Агаґґар, Тібесті; на сх. А. - Сх.-Афр. рифова система.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Африка

2013-11-28T09:01:25Z

Аліна Башкевич: Замінено вміст на «'''А́фрика, -ки,''' ''ж.'' Африка. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інст...»

Африка

2013-11-28T09:00:01Z

Аліна Башкевич:

'''А́фрика, -ки,''' ''ж.'' Африка.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

==Сучасні словники==
А́фрика — второй по площади континент после Евразии, омываемый Средиземным морем с севера, Красным — с северо-востока, Атлантическим океаном с запада и Индийским океаном с востока и юга. Африкой называется также часть света, состоящая из материка Африка и прилегающих островов. Площадь Африки составляет 29,2 млн км², с островами — около 30,3 млн км²[1], покрывая, таким образом, 6 % общей площади поверхности Земли и 20,4 % поверхности суши. На территории Африки расположены 54 государства, 5[источник не указан 691 день] непризнанных государств и 5 зависимых территорий (островных).

Население Африки составляет около миллиарда человек. Африка считается прародиной человечества: именно здесь нашли самые древние останки ранних гоминид и их вероятных предков, включая Sahelanthropus tchadensis, Australopithecus africanus, A. afarensis, Homo erectus, H. habilis и H. ergaster.

Африканский континент пересекает экватор и несколько климатических зон; это единственный континент, протянувшийся от северного субтропического климатического пояса до южного субтропического. Из-за недостатка постоянных осадков и орошения — равно как ледников или водоносного горизонта горных систем — естественного регулирования климата нигде, кроме побережий, практически не наблюдается.

Изучением культурных, экономических, политических и социальных проблем Африки занимается наука африканистика.
Содержание

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images2.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Аф ]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут суспільства}}}]]

Африка

2013-11-28T08:59:00Z

Аліна Башкевич: /* Див. також */

'''А́фрика, -ки,''' ''ж.'' Африка.

==Сучасні словники==
А́фрика — второй по площади континент после Евразии, омываемый Средиземным морем с севера, Красным — с северо-востока, Атлантическим океаном с запада и Индийским океаном с востока и юга. Африкой называется также часть света, состоящая из материка Африка и прилегающих островов. Площадь Африки составляет 29,2 млн км², с островами — около 30,3 млн км²[1], покрывая, таким образом, 6 % общей площади поверхности Земли и 20,4 % поверхности суши. На территории Африки расположены 54 государства, 5[источник не указан 691 день] непризнанных государств и 5 зависимых территорий (островных).

Население Африки составляет около миллиарда человек. Африка считается прародиной человечества: именно здесь нашли самые древние останки ранних гоминид и их вероятных предков, включая Sahelanthropus tchadensis, Australopithecus africanus, A. afarensis, Homo erectus, H. habilis и H. ergaster.

Африканский континент пересекает экватор и несколько климатических зон; это единственный континент, протянувшийся от северного субтропического климатического пояса до южного субтропического. Из-за недостатка постоянных осадков и орошения — равно как ледников или водоносного горизонта горных систем — естественного регулирования климата нигде, кроме побережий, практически не наблюдается.

Изучением культурных, экономических, политических и социальных проблем Африки занимается наука африканистика.
Содержание

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images2.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Аф ]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут суспільства}}}]]

Африка

2013-11-28T08:57:33Z

Аліна Башкевич:

'''А́фрика, -ки,''' ''ж.'' Африка.

==Сучасні словники==
А́фрика — второй по площади континент после Евразии, омываемый Средиземным морем с севера, Красным — с северо-востока, Атлантическим океаном с запада и Индийским океаном с востока и юга. Африкой называется также часть света, состоящая из материка Африка и прилегающих островов. Площадь Африки составляет 29,2 млн км², с островами — около 30,3 млн км²[1], покрывая, таким образом, 6 % общей площади поверхности Земли и 20,4 % поверхности суши. На территории Африки расположены 54 государства, 5[источник не указан 691 день] непризнанных государств и 5 зависимых территорий (островных).

Население Африки составляет около миллиарда человек. Африка считается прародиной человечества: именно здесь нашли самые древние останки ранних гоминид и их вероятных предков, включая Sahelanthropus tchadensis, Australopithecus africanus, A. afarensis, Homo erectus, H. habilis и H. ergaster.

Африканский континент пересекает экватор и несколько климатических зон; это единственный континент, протянувшийся от северного субтропического климатического пояса до южного субтропического. Из-за недостатка постоянных осадков и орошения — равно как ледников или водоносного горизонта горных систем — естественного регулирования климата нигде, кроме побережий, практически не наблюдается.

Изучением культурных, экономических, политических и социальных проблем Африки занимается наука африканистика.
Содержание

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images2.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Аф]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут суспільства}}}]]

Атака

2013-11-28T08:49:21Z

Аліна Башкевич: /* Ілюстрації */

'''Ата́ка, -ки,''' ''ж.'' Атака, нападеніе.

[[Категорія:Ат]]

==Сучасні словники==
=== [http://sum.in.ua/s/Ataka Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''АТАКА, и,''' ''жін.'' 
1. Навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу. ''Уранці наступного дня почалась атака'' (Олесь Донченко, III, 1956, 118); ''Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп'' (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 689). '''В атаку йти''' (кидатися і т. ін.) — навально наступати на ворога. ''Два чорноморці в бліндажі Лишилися в живих... Вже котрий раз ворожий полк В атаку йде на них'' (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 45). 
2. ''перен.'' Рішуча дія, спрямована проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети. ''Планомірна атака радянських фізиків на атомне ядро, проникнення в найглибші таємниці природи ядерних сил відбуваються.. чимдалі інтенсивніше'' (Наука і життя, 4, 1957, 3); ''Він [чоловік] був радий, що так щасливо одбився од жінчиної атаки'' (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 414).

=== [http://slovopedia.org.ua/38/53392/377383.html Eкономічна енциклопедія] ===
'''АТАКА''' ''рос.'' атака 
(від фр. attaque — напад) — в економіці — активна цінова політика фірм, компаній, спрямована на здобуття пріоритетних позицій на товарних або регіональних ринках.

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53392/261697.html Словник синонімів] ===
'''АТАКА'''
''(військ)'' напад, НАСТУП, наскок, наїзд, ШТУРМ, перший удар; (лобова) таран; (на фортецю) ПРИСТУП; (психічна) затуманення, дезорієнтація.

=== [http://slovopedia.org.ua/search.php Словник іншомовних слів Мельничука] ===
'''АТАКА'''
ата́ка
(від франц. attaque – напад) 
1. Стрімкий напад на противника в поєднанні з навальним вогнем. 
2. А. ревматична – гострий приступ ревматизму.

=== [http://slovopedia.org.ua/58/53392/385967.html Музичні терміни] ===
'''АТАКА'''
(іт. attacca - наступай, нападай, зв’язувай) 
1. В співі - перехід голосового апарату від дихального стану до звукоутворення; початок звуку. Існують три основні типи А.: м’яка, коли голосові складки змикаються одночасно з надходженням повітря з легенів; тверда, коли складки змикаються, а повітря сильним поштовхом 'проривається' з легенів та придихальна, коли повітря з легенів проходить між складок і вони, змикаючись, переривають його потік. Від типу А. залежить співацька техніка та створення художнього образу. 
2 . У грі на фортепіано - раптове напруження м’язів рук та кисті (м’язова підготовка), необхідне для раптового акцентованого вступу. 3. В нотопису - вказівка виконавцеві на безпосередній перехід від однієї частини твору до іншої, яка, звичайно, відрізняється від попередньої характером та темпом.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:000001001010101010104845KGJhj.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20120518_kozhin_ataka_generala_ermolova.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:284999622.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:298684374FGDfdg.jpg|x140px]]
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:94229c1f2987e08418740494fb8.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bankoboev.Ru_ataka_leib_gvardii_konnogo_polka_na_francuzskih_kirasir_v_srazhenii.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blog_entry_144991.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Атака123123123131231.jpg|x140px]]
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Природа_и_люди_37_Атака_бронеавтомобилей.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Самокиш. Атака литовцев.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Самокиш. Атака литовцев.jpg

2013-11-28T08:48:31Z

Аліна Башкевич:

Файл:Природа и люди 37 Атака бронеавтомобилей.jpg

2013-11-28T08:44:05Z

Аліна Башкевич:

Файл:Атака123123123131231.jpg

2013-11-28T08:43:14Z

Аліна Башкевич:

Файл:Blog entry 144991.jpg

2013-11-28T08:41:49Z

Аліна Башкевич:

Файл:Bankoboev.Ru ataka leib gvardii konnogo polka na francuzskih kirasir v srazhenii.jpg

2013-11-28T08:40:49Z

Аліна Башкевич:

Файл:94229c1f2987e08418740494fb8.jpg

2013-11-28T08:39:20Z

Аліна Башкевич:

Файл:298684374FGDfdg.jpg

2013-11-28T08:37:26Z

Аліна Башкевич:

Файл:284999622.jpg

2013-11-28T08:36:47Z

Аліна Башкевич:

Файл:20120518 kozhin ataka generala ermolova.jpg

2013-11-28T08:35:58Z

Аліна Башкевич:

Файл:000001001010101010104845KGJhj.jpg

2013-11-28T08:35:03Z

Аліна Башкевич:

Атака

2013-11-28T08:32:13Z

Аліна Башкевич: /* Сучасні словники */

'''Ата́ка, -ки,''' ''ж.'' Атака, нападеніе.

[[Категорія:Ат]]

==Сучасні словники==
=== [http://sum.in.ua/s/Ataka Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''АТАКА, и,''' ''жін.'' 
1. Навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу. ''Уранці наступного дня почалась атака'' (Олесь Донченко, III, 1956, 118); ''Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп'' (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 689). '''В атаку йти''' (кидатися і т. ін.) — навально наступати на ворога. ''Два чорноморці в бліндажі Лишилися в живих... Вже котрий раз ворожий полк В атаку йде на них'' (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 45). 
2. ''перен.'' Рішуча дія, спрямована проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети. ''Планомірна атака радянських фізиків на атомне ядро, проникнення в найглибші таємниці природи ядерних сил відбуваються.. чимдалі інтенсивніше'' (Наука і життя, 4, 1957, 3); ''Він [чоловік] був радий, що так щасливо одбився од жінчиної атаки'' (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 414).

=== [http://slovopedia.org.ua/38/53392/377383.html Eкономічна енциклопедія] ===
'''АТАКА''' ''рос.'' атака 
(від фр. attaque — напад) — в економіці — активна цінова політика фірм, компаній, спрямована на здобуття пріоритетних позицій на товарних або регіональних ринках.

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53392/261697.html Словник синонімів] ===
'''АТАКА'''
''(військ)'' напад, НАСТУП, наскок, наїзд, ШТУРМ, перший удар; (лобова) таран; (на фортецю) ПРИСТУП; (психічна) затуманення, дезорієнтація.

=== [http://slovopedia.org.ua/search.php Словник іншомовних слів Мельничука] ===
'''АТАКА'''
ата́ка
(від франц. attaque – напад) 
1. Стрімкий напад на противника в поєднанні з навальним вогнем. 
2. А. ревматична – гострий приступ ревматизму.

=== [http://slovopedia.org.ua/58/53392/385967.html Музичні терміни] ===
'''АТАКА'''
(іт. attacca - наступай, нападай, зв’язувай) 
1. В співі - перехід голосового апарату від дихального стану до звукоутворення; початок звуку. Існують три основні типи А.: м’яка, коли голосові складки змикаються одночасно з надходженням повітря з легенів; тверда, коли складки змикаються, а повітря сильним поштовхом 'проривається' з легенів та придихальна, коли повітря з легенів проходить між складок і вони, змикаючись, переривають його потік. Від типу А. залежить співацька техніка та створення художнього образу. 
2 . У грі на фортепіано - раптове напруження м’язів рук та кисті (м’язова підготовка), необхідне для раптового акцентованого вступу. 3. В нотопису - вказівка виконавцеві на безпосередній перехід від однієї частини твору до іншої, яка, звичайно, відрізняється від попередньої характером та темпом.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Атака

2013-11-28T08:21:51Z

Аліна Башкевич:

'''Ата́ка, -ки,''' ''ж.'' Атака, нападеніе.

[[Категорія:Ат]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Архив

2013-11-28T08:16:29Z

Аліна Башкевич: /* Ілюстрації */

'''Архи́в, -ва,''' ''м.'' и '''архи́ва, -ви,''' ж. Архивъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ар]]

==Сучасні словники==
=== [http://sum.in.ua/s/arkhiv Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''АРХІВ''', у, чол.

1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. ''Годинами переглядав'' [М. Костомаров] ''у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи'' (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 373); ''Поки розшукав його'' [документ] ''в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 112);
// Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. ''Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса'' (Літературна газета, 6.V 1958, 1).

2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580).
♦ '''Здати в архів''' (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' [Острожин:] ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів?'' (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] ''Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога'' (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160).

=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5568.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
'''АРХІВ''' 
1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; 
2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки).

=== [http://slovopedia.org.ua/38/53392/377354.html Eкономічна енциклопедія] ===
'''АРХІВ'''
''рос''. '''архив'''
(від латин archivum-урядовий будинок) 
1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали. 
2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А.

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53392/261674.html Словник синонімів] ===
'''АРХІВ''' 
(заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини.

=== [http://slovopedia.org.ua/49/53392/355995.html Фразеологічний словник української мови] ===
'''АРХІВ'''

'''витяга́ти''' / '''ви́тягти з архі́вів що'''. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. ''Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати'' (М. Хвильовий).

'''здава́ти''' / '''зда́ти в архі́в (до архі́ву)'''. 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' (Острожин:) ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів?'' (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) ''Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)''. '''здава́ти на склад'''. ''Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність'' (Г. Хоткевич).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhhhhhhiveee.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80210_large.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80430_original.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:124157990511355345345.jpg|x140px]]
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4350627292_778b69560b_b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Archivo-Indias6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhiv2121212121212.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhivnaya_rabota137346084643.jpg|x140px]]
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhivrev.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F89ffd13ea7567da5a04fb73844bfdcefb35f7e8.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Schlagwortkatalog.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Schlagwortkatalog.jpg

2013-11-28T08:15:44Z

Аліна Башкевич:

Файл:F89ffd13ea7567da5a04fb73844bfdcefb35f7e8.jpeg

2013-11-28T08:13:44Z

Аліна Башкевич:

Файл:Arhivrev.jpg

2013-11-28T08:12:38Z

Аліна Башкевич:

Файл:Arhivnaya rabota137346084643.jpg

2013-11-28T08:11:38Z

Аліна Башкевич:

Архив

2013-11-28T08:10:01Z

Аліна Башкевич: /* Ілюстрації */

'''Архи́в, -ва,''' ''м.'' и '''архи́ва, -ви,''' ж. Архивъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ар]]

==Сучасні словники==
=== [http://sum.in.ua/s/arkhiv Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''АРХІВ''', у, чол.

1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. ''Годинами переглядав'' [М. Костомаров] ''у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи'' (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 373); ''Поки розшукав його'' [документ] ''в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 112);
// Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. ''Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса'' (Літературна газета, 6.V 1958, 1).

2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580).
♦ '''Здати в архів''' (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' [Острожин:] ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів?'' (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] ''Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога'' (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160).

=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5568.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
'''АРХІВ''' 
1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; 
2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки).

=== [http://slovopedia.org.ua/38/53392/377354.html Eкономічна енциклопедія] ===
'''АРХІВ'''
''рос''. '''архив'''
(від латин archivum-урядовий будинок) 
1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали. 
2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А.

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53392/261674.html Словник синонімів] ===
'''АРХІВ''' 
(заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини.

=== [http://slovopedia.org.ua/49/53392/355995.html Фразеологічний словник української мови] ===
'''АРХІВ'''

'''витяга́ти''' / '''ви́тягти з архі́вів що'''. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. ''Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати'' (М. Хвильовий).

'''здава́ти''' / '''зда́ти в архі́в (до архі́ву)'''. 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' (Острожин:) ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів?'' (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) ''Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)''. '''здава́ти на склад'''. ''Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність'' (Г. Хоткевич).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhhhhhhiveee.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80210_large.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80430_original.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:124157990511355345345.jpg|x140px]]
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4350627292_778b69560b_b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Archivo-Indias6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhiv2121212121212.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80210_large.jpg|x140px]]
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80210_large.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Arhiv2121212121212.jpg

2013-11-28T08:08:41Z

Аліна Башкевич:

Файл:Archivo-Indias6.jpg

2013-11-28T08:07:07Z

Аліна Башкевич:

Файл:4350627292 778b69560b b.jpg

2013-11-28T08:05:43Z

Аліна Башкевич:

Архив

2013-11-28T08:04:40Z

Аліна Башкевич: /* Ілюстрації */

'''Архи́в, -ва,''' ''м.'' и '''архи́ва, -ви,''' ж. Архивъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ар]]

==Сучасні словники==
=== [http://sum.in.ua/s/arkhiv Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''АРХІВ''', у, чол.

1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. ''Годинами переглядав'' [М. Костомаров] ''у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи'' (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 373); ''Поки розшукав його'' [документ] ''в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 112);
// Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. ''Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса'' (Літературна газета, 6.V 1958, 1).

2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580).
♦ '''Здати в архів''' (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' [Острожин:] ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів?'' (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] ''Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога'' (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160).

=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5568.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
'''АРХІВ''' 
1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; 
2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки).

=== [http://slovopedia.org.ua/38/53392/377354.html Eкономічна енциклопедія] ===
'''АРХІВ'''
''рос''. '''архив'''
(від латин archivum-урядовий будинок) 
1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали. 
2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А.

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53392/261674.html Словник синонімів] ===
'''АРХІВ''' 
(заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини.

=== [http://slovopedia.org.ua/49/53392/355995.html Фразеологічний словник української мови] ===
'''АРХІВ'''

'''витяга́ти''' / '''ви́тягти з архі́вів що'''. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. ''Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати'' (М. Хвильовий).

'''здава́ти''' / '''зда́ти в архі́в (до архі́ву)'''. 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' (Острожин:) ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів?'' (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) ''Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)''. '''здава́ти на склад'''. ''Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність'' (Г. Хоткевич).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhhhhhhiveee.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80210_large.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80430_original.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:124157990511355345345.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:124157990511355345345.jpg

2013-11-28T08:04:12Z

Аліна Башкевич:

Архив

2013-11-28T08:02:48Z

Аліна Башкевич: /* Ілюстрації */

'''Архи́в, -ва,''' ''м.'' и '''архи́ва, -ви,''' ж. Архивъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ар]]

==Сучасні словники==
=== [http://sum.in.ua/s/arkhiv Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''АРХІВ''', у, чол.

1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. ''Годинами переглядав'' [М. Костомаров] ''у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи'' (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 373); ''Поки розшукав його'' [документ] ''в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 112);
// Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. ''Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса'' (Літературна газета, 6.V 1958, 1).

2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580).
♦ '''Здати в архів''' (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' [Острожин:] ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів?'' (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] ''Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога'' (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160).

=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5568.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
'''АРХІВ''' 
1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; 
2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки).

=== [http://slovopedia.org.ua/38/53392/377354.html Eкономічна енциклопедія] ===
'''АРХІВ'''
''рос''. '''архив'''
(від латин archivum-урядовий будинок) 
1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали. 
2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А.

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53392/261674.html Словник синонімів] ===
'''АРХІВ''' 
(заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини.

=== [http://slovopedia.org.ua/49/53392/355995.html Фразеологічний словник української мови] ===
'''АРХІВ'''

'''витяга́ти''' / '''ви́тягти з архі́вів що'''. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. ''Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати'' (М. Хвильовий).

'''здава́ти''' / '''зда́ти в архі́в (до архі́ву)'''. 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' (Острожин:) ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів?'' (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) ''Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)''. '''здава́ти на склад'''. ''Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність'' (Г. Хоткевич).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhhhhhhiveee.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80210_large.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80430_original.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:80430 original.jpg

2013-11-28T08:02:25Z

Аліна Башкевич:

Файл:80210 large.jpg

2013-11-28T08:01:37Z

Аліна Башкевич:

Архив

2013-11-28T08:00:26Z

Аліна Башкевич: /* Ілюстрації */

'''Архи́в, -ва,''' ''м.'' и '''архи́ва, -ви,''' ж. Архивъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ар]]

==Сучасні словники==
=== [http://sum.in.ua/s/arkhiv Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''АРХІВ''', у, чол.

1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. ''Годинами переглядав'' [М. Костомаров] ''у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи'' (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 373); ''Поки розшукав його'' [документ] ''в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 112);
// Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. ''Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса'' (Літературна газета, 6.V 1958, 1).

2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580).
♦ '''Здати в архів''' (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' [Острожин:] ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів?'' (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] ''Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога'' (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160).

=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5568.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
'''АРХІВ''' 
1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; 
2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки).

=== [http://slovopedia.org.ua/38/53392/377354.html Eкономічна енциклопедія] ===
'''АРХІВ'''
''рос''. '''архив'''
(від латин archivum-урядовий будинок) 
1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали. 
2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А.

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53392/261674.html Словник синонімів] ===
'''АРХІВ''' 
(заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини.

=== [http://slovopedia.org.ua/49/53392/355995.html Фразеологічний словник української мови] ===
'''АРХІВ'''

'''витяга́ти''' / '''ви́тягти з архі́вів що'''. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. ''Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати'' (М. Хвильовий).

'''здава́ти''' / '''зда́ти в архі́в (до архі́ву)'''. 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' (Острожин:) ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів?'' (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) ''Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)''. '''здава́ти на склад'''. ''Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність'' (Г. Хоткевич).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhhhhhhiveee.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Arhhhhhhiveee.jpg

2013-11-28T07:58:40Z

Аліна Башкевич:

Архив

2013-11-28T07:57:05Z

Аліна Башкевич: /* Сучасні словники */

'''Архи́в, -ва,''' ''м.'' и '''архи́ва, -ви,''' ж. Архивъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ар]]

==Сучасні словники==
=== [http://sum.in.ua/s/arkhiv Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''АРХІВ''', у, чол.

1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. ''Годинами переглядав'' [М. Костомаров] ''у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи'' (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 373); ''Поки розшукав його'' [документ] ''в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 112);
// Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. ''Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса'' (Літературна газета, 6.V 1958, 1).

2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580).
♦ '''Здати в архів''' (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' [Острожин:] ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів?'' (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] ''Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога'' (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160).

=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5568.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
'''АРХІВ''' 
1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; 
2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки).

=== [http://slovopedia.org.ua/38/53392/377354.html Eкономічна енциклопедія] ===
'''АРХІВ'''
''рос''. '''архив'''
(від латин archivum-урядовий будинок) 
1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали. 
2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А.

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53392/261674.html Словник синонімів] ===
'''АРХІВ''' 
(заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини.

=== [http://slovopedia.org.ua/49/53392/355995.html Фразеологічний словник української мови] ===
'''АРХІВ'''

'''витяга́ти''' / '''ви́тягти з архі́вів що'''. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. ''Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати'' (М. Хвильовий).

'''здава́ти''' / '''зда́ти в архі́в (до архі́ву)'''. 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' (Острожин:) ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів?'' (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) ''Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)''. '''здава́ти на склад'''. ''Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність'' (Г. Хоткевич).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Архив

2013-11-28T07:56:04Z

Аліна Башкевич: /* Сучасні словники */

'''Архи́в, -ва,''' ''м.'' и '''архи́ва, -ви,''' ж. Архивъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ар]]

==Сучасні словники==
=== [http://sum.in.ua/s/arkhiv Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''АРХІВ''', у, чол.

1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. ''Годинами переглядав'' [М. Костомаров] ''у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи'' (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 373); ''Поки розшукав його'' [документ] ''в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 112);
// Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. ''Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса'' (Літературна газета, 6.V 1958, 1).

2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580).
♦ '''Здати в архів''' (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' [Острожин:] ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів?'' (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] ''Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога'' (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160).

=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5568.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
 
'''АРХІВ''' 
1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; 
2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки).

=== [http://slovopedia.org.ua/38/53392/377354.html Eкономічна енциклопедія] ===
'''АРХІВ'''
''рос''. '''архив'''
(від латин archivum-урядовий будинок) 
1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали. 
2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А.

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53392/261674.html Словник синонімів] ===
'''АРХІВ''' 
(заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини.

=== [http://slovopedia.org.ua/49/53392/355995.html Фразеологічний словник української мови] ===
'''АРХІВ'''

'''витяга́ти''' / '''ви́тягти з архі́вів що'''. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. ''Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати'' (М. Хвильовий).

'''здава́ти''' / '''зда́ти в архі́в (до архі́ву)'''. 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' (Острожин:) ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів?'' (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) ''Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)''. '''здава́ти на склад'''. ''Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність'' (Г. Хоткевич).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Архив

2013-11-28T07:52:57Z

Аліна Башкевич: /* Сучасні словники */

'''Архи́в, -ва,''' ''м.'' и '''архи́ва, -ви,''' ж. Архивъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ар]]

==Сучасні словники==
=== [http://sum.in.ua/s/arkhiv Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
 
'''АРХІВ''', у, чол.

1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. ''Годинами переглядав'' [М. Костомаров] ''у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи'' (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 373); ''Поки розшукав його'' [документ] ''в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 112);
// Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. ''Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса'' (Літературна газета, 6.V 1958, 1).

2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580).
♦ '''Здати в архів''' (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' [Острожин:] ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів?'' (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] ''Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога'' (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160).

=== [http://slovopedia.org.ua/29/53392/5568.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] ===
 
'''АРХІВ''' 
1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів; 
2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки).

=== [http://slovopedia.org.ua/38/53392/377354.html Eкономічна енциклопедія] ===
 
'''АРХІВ'''
''рос''. '''архив'''
(від латин archivum-урядовий будинок) 
1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали. 
2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А.

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53392/261674.html Словник синонімів] ===
 
'''АРХІВ''' 
(заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини.

=== [http://slovopedia.org.ua/49/53392/355995.html Фразеологічний словник української мови] ===
 
'''АРХІВ'''

'''витяга́ти''' / '''ви́тягти з архі́вів що'''. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. ''Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати'' (М. Хвильовий).

'''здава́ти''' / '''зда́ти в архі́в (до архі́ву)'''. 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) ''Коли пропало, то вже не поправиш...'' (Острожин:) ''Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів?'' (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) ''Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)''. '''здава́ти на склад'''. ''Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність'' (Г. Хоткевич).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]