https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0+%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE 2026-04-14T17:54:33Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T16:03:27Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> =Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=<br /> БУЖЕНИНА, и, жін. Особливим способом приготовлена свинина. Буженину подають на стіл з відвареною картоплею (Українські страви, 1957, 156).<br /> =Словник іншомовник слів=<br /> БУЖЕНИНА<br /> (чес.) <br /> 1. Вуджена свинина. <br /> 2. Певним способом виготовлена і приготовлена свиняча шинка.<br /> =Ілюстрації=<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1334925513_buzhenina.jpg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> =Медіа=<br /> {{#ev:youtube|5cNAFtKATRU}}<br /> {{#ev:youtube|WQsMBIQILiQ}}<br /> <br /> =Цікаві факти=<br /> <br /> Як приготувати буженину зі свинини в духовці<br /> <br /> Інгредієнти:<br /> <br /> <br /> свинина — 1 кг;<br /> <br /> спеції до м’яса — за бажанням і згідно з вашим смаком;<br /> <br /> сіль, чорний мелений перець — за смаком;<br /> <br /> лавровий лист — пара штук;<br /> <br /> часник — 4-5 зубчиків.<br /> <br /> Приготування<br /> <br /> У каструлю наливаємо приблизно півтора літра води. Додаємо спеції, перець, лавровий лист, добре солимо. Ставимо каструлю на вогонь і доводимо до кипіння. Отриманий маринад Остуджуємо і кладемо туди вимите і обсушене м’ясо. Стежимо, щоб свинина була повністю занурена в рідину. Закриваємо каструлю харчовою плівкою і ставимо в холодильник на ніч. Вранці дістаємо м’ясо, злегка присолюємо, натираємо перцем. Нарізаємо часник тонкими пластинами. Робимо на м’ясі проколи ножем і ховаємо в них часник. Кладемо майбутню буженину в рукав для запікання, кладемо туди лаврові листочки з маринаду. Рукав закриваємо, проколюємо в декількох місцях, щоб не лопнув при нагріванні. Кладемо м’ясо на деко і ставимо в духовку, яку розігріли до 190-200 ° С. Залишаємо на приблизно на годину. Якщо хочете підрум’янити м’ясо, то через годину розрізаємо рукав і залишаємо в духовці, поки буженина не зарум’яниться.<br /> <br /> =Іноземні словники=<br /> cold boiled pork <br /> <br /> Pork pie — Pork pie A pork pie is a traditional British meat pie. It consists of roughly chopped pork and pork jelly sealed in a hot water crust pastry. It is normally eaten cold as a snack <br /> <br /> <br /> Cold cut — For the English A tray of assorted cold cuts. Cold cuts are cheeses or precooked or cured meat, often sausages or meat loaves, that are sliced and usually served<br /> <br /> New England boiled dinner — with cabbage, potato, white turnip, rutabaga, carrot, onion, and parsnip New England boiled dinner is the basis of a traditional New England meal, consisting of corned beef or a smoked picnic ham shoulder, with cabbage and added vegetable items,… <br /> <br /> =Зовнішні посилання=<br /> [http://Буженина:%20склад,%20корисні%20властивості http://idna.com.ua/uk/statyi/bujenina-sostav-poleznye-svojstva/]<br /> <br /> http://www.russianfood.com/recipes/bytype/?fid=535a<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T15:58:51Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> =Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=<br /> БУЖЕНИНА, и, жін. Особливим способом приготовлена свинина. Буженину подають на стіл з відвареною картоплею (Українські страви, 1957, 156).<br /> =Словник іншомовник слів=<br /> БУЖЕНИНА<br /> (чес.) <br /> 1. Вуджена свинина. <br /> 2. Певним способом виготовлена і приготовлена свиняча шинка.<br /> =Ілюстрації=<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1334925513_buzhenina.jpg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> =Медіа=<br /> {{#ev:youtube|5cNAFtKATRU}}<br /> {{#ev:youtube|WQsMBIQILiQ}}<br /> <br /> =Цікаві факти=<br /> <br /> Як приготувати буженину зі свинини в духовці<br /> <br /> Інгредієнти:<br /> <br /> <br /> свинина — 1 кг;<br /> <br /> спеції до м’яса — за бажанням і згідно з вашим смаком;<br /> <br /> сіль, чорний мелений перець — за смаком;<br /> <br /> лавровий лист — пара штук;<br /> <br /> часник — 4-5 зубчиків.<br /> <br /> Приготування<br /> <br /> У каструлю наливаємо приблизно півтора літра води. Додаємо спеції, перець, лавровий лист, добре солимо. Ставимо каструлю на вогонь і доводимо до кипіння. Отриманий маринад Остуджуємо і кладемо туди вимите і обсушене м’ясо. Стежимо, щоб свинина була повністю занурена в рідину. Закриваємо каструлю харчовою плівкою і ставимо в холодильник на ніч. Вранці дістаємо м’ясо, злегка присолюємо, натираємо перцем. Нарізаємо часник тонкими пластинами. Робимо на м’ясі проколи ножем і ховаємо в них часник. Кладемо майбутню буженину в рукав для запікання, кладемо туди лаврові листочки з маринаду. Рукав закриваємо, проколюємо в декількох місцях, щоб не лопнув при нагріванні. Кладемо м’ясо на деко і ставимо в духовку, яку розігріли до 190-200 ° С. Залишаємо на приблизно на годину. Якщо хочете підрум’янити м’ясо, то через годину розрізаємо рукав і залишаємо в духовці, поки буженина не зарум’яниться.<br /> <br /> =Іноземні словники=<br /> cold boiled pork <br /> <br /> Pork pie — Pork pie A pork pie is a traditional British meat pie. It consists of roughly chopped pork and pork jelly sealed in a hot water crust pastry. It is normally eaten cold as a snack <br /> <br /> <br /> Cold cut — For the English A tray of assorted cold cuts. Cold cuts are cheeses or precooked or cured meat, often sausages or meat loaves, that are sliced and usually served<br /> <br /> New England boiled dinner — with cabbage, potato, white turnip, rutabaga, carrot, onion, and parsnip New England boiled dinner is the basis of a traditional New England meal, consisting of corned beef or a smoked picnic ham shoulder, with cabbage and added vegetable items,… <br /> <br /> =Зовнішні посилання=<br /> [http://Буженина:%20склад,%20корисні%20властивості http://idna.com.ua/uk/statyi/bujenina-sostav-poleznye-svojstva/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T15:55:28Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> =Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=<br /> БУЖЕНИНА, и, жін. Особливим способом приготовлена свинина. Буженину подають на стіл з відвареною картоплею (Українські страви, 1957, 156).<br /> =Словник іншомовник слів=<br /> БУЖЕНИНА<br /> (чес.) <br /> 1. Вуджена свинина. <br /> 2. Певним способом виготовлена і приготовлена свиняча шинка.<br /> =Ілюстрації=<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1334925513_buzhenina.jpg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> =Медіа=<br /> {{#ev:youtube|5cNAFtKATRU}}<br /> {{#ev:youtube|WQsMBIQILiQ}}<br /> <br /> =Цікаві факти=<br /> <br /> Як приготувати буженину зі свинини в духовці=<br /> <br /> Інгредієнти:<br /> <br /> <br /> свинина — 1 кг;<br /> <br /> спеції до м’яса — за бажанням і згідно з вашим смаком;<br /> <br /> сіль, чорний мелений перець — за смаком;<br /> <br /> лавровий лист — пара штук;<br /> <br /> часник — 4-5 зубчиків.<br /> <br /> Приготування<br /> <br /> У каструлю наливаємо приблизно півтора літра води. Додаємо спеції, перець, лавровий лист, добре солимо. Ставимо каструлю на вогонь і доводимо до кипіння. Отриманий маринад Остуджуємо і кладемо туди вимите і обсушене м’ясо. Стежимо, щоб свинина була повністю занурена в рідину. Закриваємо каструлю харчовою плівкою і ставимо в холодильник на ніч. Вранці дістаємо м’ясо, злегка присолюємо, натираємо перцем. Нарізаємо часник тонкими пластинами. Робимо на м’ясі проколи ножем і ховаємо в них часник. Кладемо майбутню буженину в рукав для запікання, кладемо туди лаврові листочки з маринаду. Рукав закриваємо, проколюємо в декількох місцях, щоб не лопнув при нагріванні. Кладемо м’ясо на деко і ставимо в духовку, яку розігріли до 190-200 ° С. Залишаємо на приблизно на годину. Якщо хочете підрум’янити м’ясо, то через годину розрізаємо рукав і залишаємо в духовці, поки буженина не зарум’яниться.<br /> <br /> =Іноземні словники=<br /> cold boiled pork <br /> <br /> Pork pie — Pork pie A pork pie is a traditional British meat pie. It consists of roughly chopped pork and pork jelly sealed in a hot water crust pastry. It is normally eaten cold as a snack <br /> <br /> <br /> Cold cut — For the English A tray of assorted cold cuts. Cold cuts are cheeses or precooked or cured meat, often sausages or meat loaves, that are sliced and usually served<br /> <br /> New England boiled dinner — with cabbage, potato, white turnip, rutabaga, carrot, onion, and parsnip New England boiled dinner is the basis of a traditional New England meal, consisting of corned beef or a smoked picnic ham shoulder, with cabbage and added vegetable items,… <br /> <br /> =Зовнішні посилання=<br /> [http://Буженина:%20склад,%20корисні%20властивості http://idna.com.ua/uk/statyi/bujenina-sostav-poleznye-svojstva/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T15:41:38Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> =Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=<br /> БУЖЕНИНА, и, жін. Особливим способом приготовлена свинина. Буженину подають на стіл з відвареною картоплею (Українські страви, 1957, 156).<br /> =Словник іншомовник слів=<br /> БУЖЕНИНА<br /> (чес.) <br /> 1. Вуджена свинина. <br /> 2. Певним способом виготовлена і приготовлена свиняча шинка.<br /> =Ілюстрації=<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1334925513_buzhenina.jpg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> =Медіа=<br /> {{#ev:youtube|5cNAFtKATRU}}<br /> {{#ev:youtube|WQsMBIQILiQ}}<br /> <br /> =Цікаві факти=<br /> <br /> Як приготувати буженину зі свинини в духовці=<br /> <br /> Інгредієнти:<br /> <br /> <br /> свинина — 1 кг;<br /> <br /> спеції до м’яса — за бажанням і згідно з вашим смаком;<br /> <br /> сіль, чорний мелений перець — за смаком;<br /> <br /> лавровий лист — пара штук;<br /> <br /> часник — 4-5 зубчиків.<br /> <br /> Приготування<br /> <br /> У каструлю наливаємо приблизно півтора літра води. Додаємо спеції, перець, лавровий лист, добре солимо. Ставимо каструлю на вогонь і доводимо до кипіння. Отриманий маринад Остуджуємо і кладемо туди вимите і обсушене м’ясо. Стежимо, щоб свинина була повністю занурена в рідину. Закриваємо каструлю харчовою плівкою і ставимо в холодильник на ніч. Вранці дістаємо м’ясо, злегка присолюємо, натираємо перцем. Нарізаємо часник тонкими пластинами. Робимо на м’ясі проколи ножем і ховаємо в них часник. Кладемо майбутню буженину в рукав для запікання, кладемо туди лаврові листочки з маринаду. Рукав закриваємо, проколюємо в декількох місцях, щоб не лопнув при нагріванні. Кладемо м’ясо на деко і ставимо в духовку, яку розігріли до 190-200 ° С. Залишаємо на приблизно на годину. Якщо хочете підрум’янити м’ясо, то через годину розрізаємо рукав і залишаємо в духовці, поки буженина не зарум’яниться.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> =Зовнішні посилання=<br /> [http://Буженина:%20склад,%20корисні%20властивості http://idna.com.ua/uk/statyi/bujenina-sostav-poleznye-svojstva/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T15:27:02Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> =Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=<br /> БУЖЕНИНА, и, жін. Особливим способом приготовлена свинина. Буженину подають на стіл з відвареною картоплею (Українські страви, 1957, 156).<br /> =Словник іншомовник слів=<br /> БУЖЕНИНА<br /> (чес.) <br /> 1. Вуджена свинина. <br /> 2. Певним способом виготовлена і приготовлена свиняча шинка.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1334925513_buzhenina.jpg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|5cNAFtKATRU}}<br /> {{#ev:youtube|WQsMBIQILiQ}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [http://Буженина:%20склад,%20корисні%20властивості http://idna.com.ua/uk/statyi/bujenina-sostav-poleznye-svojstva/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T15:10:22Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> =Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=<br /> БУЖЕНИНА, и, жін. Особливим способом приготовлена свинина. Буженину подають на стіл з відвареною картоплею (Українські страви, 1957, 156).<br /> =Словник іншомовник слів=<br /> БУЖЕНИНА<br /> (чес.) <br /> 1. Вуджена свинина. <br /> 2. Певним способом виготовлена і приготовлена свиняча шинка.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1334925513_buzhenina.jpg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|5cNAFtKATRU}}<br /> {{#ev:youtube|WQsMBIQILiQ}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T15:04:12Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> =Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=<br /> БУЖЕНИНА, и, жін. Особливим способом приготовлена свинина. Буженину подають на стіл з відвареною картоплею (Українські страви, 1957, 156).<br /> =Словник іншомовник слів=<br /> БУЖЕНИНА<br /> (чес.) <br /> 1. Вуджена свинина. <br /> 2. Певним способом виготовлена і приготовлена свиняча шинка.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1334925513_buzhenina.jpg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T15:02:02Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> =Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)=<br /> БУЖЕНИНА, и, жін. Особливим способом приготовлена свинина. Буженину подають на стіл з відвареною картоплею (Українські страви, 1957, 156).<br /> =Словник іншомовник слів=<br /> БУЖЕНИНА<br /> (чес.) <br /> 1. Вуджена свинина. <br /> 2. Певним способом виготовлена і приготовлена свиняча шинка.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1334925513_buzhenina.jpg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T14:56:26Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> =Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=<br /> БУЖЕНИНА, и, жін. Особливим способом приготовлена свинина. Буженину подають на стіл з відвареною картоплею (Українські страви, 1957, 156).<br /> =Словник іншомовник слів=<br /> БУЖЕНИНА<br /> (чес.) <br /> 1. Вуджена свинина. <br /> 2. Певним способом виготовлена і приготовлена свиняча шинка.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1334925513_buzhenina.jpg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T14:44:36Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1334925513_buzhenina.jpg|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1334925513_buzhenina.jpg 2014-01-25T14:43:58Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div></div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T14:43:31Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T14:42:15Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> <br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:87dab1aeeccddba38aaaa14f08ba8b88.jpg 2014-01-25T14:41:31Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div></div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T14:40:57Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Bujenina.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bujenina.jpg 2014-01-25T14:34:56Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div></div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2014-01-25T14:27:51Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Бужани́на, -ни, '''''ж. ''1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. '''Бужанинка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Бу]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%BE%D0%B3 2013-11-25T12:27:39Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>'''Біг и Бог, Бога,''' ''м.'' 1) Богъ. ''Чоловік стріляє, а Біг кулі носить.'' Ном. № 83. ''Біг Богом, а люде людьми.'' Посл. ''Як ось знечев’я вбіг Меркурій засапавшися до богів.'' Котл. Ен. II. 20. ''Жив у лісі такий бог лісовий.'' Грин. І. 44. ''В се время в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід.'' Котл. Ен. II. 19. 2) Икона, образь. Чуб. VII. 384. ''Поцілувала на божнику бога.'' Г. Барв. 239. ''Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому.'' Грин. ІІІ. 440. 3) '''Старий бог.?''' ''Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить... Вже до воріт, за двір...'' — говорится о важности ухода уходящаго лица. Сим. 228. 4) '''Скляний бог.''' Водка, штофъ съ водкой. ''Тоді то й зазналася я із сим скляним богом.'' О. 1862. VII. 42. ''Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати.'' Мир. ХРВ. 203. ''5) Біг-мі, Біг-має.'' Нѣтъ, не имѣется. ''Діточок у їх Біг-ма.'' Шевч. ''А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має.'' ЗОЮР. І. '''6) Біг-ме.''' Ей Богу; право. ''Біг-ме на щотах не училась.'' Котл. Ен. IV. 19. ''Біг-ме, я не брав твоєї сокири.'' Каменец. у. '''7) Біг дав.''' Есть, имѣется. Галиц. '''8) Богу робити.''' Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк. 9) '''Знати Богу.''' Знать молитвы. О. 1862. IV. 9. 10) '''Бог відь.''' Богъ вѣсть. ''Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи.'' Конот. у. 11) '''Своїм богом зробити, піти.''' По своему сдѣлать. Св. Л. 287. См. '''[[Зробити]].''' ''З сього часу пішла своїм богом коло всього.'' Св. Л. 114. 12) '''Ніяким богом не допросишся.''' Никакъ не упросишь. ''Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули.'' Сим. 222. 13) '''За малим богом.''' Едва.'' За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили.'' К. ЦН. 221. ''За малим богом Криму... не опанував.'' К. ЦН. 219. 14)''' За невинного бога (побито, взято).''' Ни за что (побить, арестованъ и пр.) Мнж. 163. 15)''' Спасеть же Біг тебе!''' Выраженіе благодарности. Котл. Ен. II. 29. 16) '''Коли вже те у Бога і діялось!''' Бог знаетъ, когда это и было. Сим. 223. 17) '''У Бога.''' Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. ''Де ті ключі у Бога!'' Сквир. у. 18) См. '''Бі.''' Ум. '''Богонько, Богочко, Біженько, Біжечко, Божок.''' ''Ей, Богочку, таточку, дай погоду!'' Фр. Пр. 77. ''Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста... «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась.'' Млр. Л. Сб. 237.<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]][[Категорія:Бо]]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE 2013-06-14T08:11:22Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Аліна Артеменко.jpg|міні|Аліна Артеменко]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Артеменко Аліна Вячеславівна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Міжнародна інформація<br /> <br /> ===Група===<br /> МІН-Б-12-Д<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ==Зв'язок==<br /> <br /> ===Skype===<br /> <br /> alynka46<br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> [http://vk.com/alina.artemenko]<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE 2013-06-14T08:08:16Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Аліна Артеменко.jpg|міні|Аліна Артеменко]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Артеменко Аліна Вячеславівна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Міжнародна інформація<br /> <br /> ===Група===<br /> МІН-Б-12-Д<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ==Зв'язок==<br /> <br /> ===Skype===<br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE 2013-06-14T08:07:37Z

<p>Аліна Артеменко: /* Зв'язок */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Аліна Артеменко.jpg|міні|Аліна Артеменко]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Артеменко Аліна Вячеславівна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Міжнародна інформація<br /> <br /> ===Група===<br /> МІН-Б-12-Д<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Зв'язок==<br /> <br /> ===Skype===<br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE 2013-06-14T08:06:04Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Аліна Артеменко.jpg|міні|Аліна Артеменко]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Артеменко Аліна Вячеславівна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Міжнародна інформація<br /> <br /> ===Група===<br /> МІН-Б-12-Д<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Зв'язок===<br /> <br /> ===Skype===<br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.jpg 2013-06-14T08:01:42Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div></div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Linux 2013-06-14T07:56:51Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>=Поняття=<br /> [[Файл:Linux logo.jpg|обрамити|Операційна система Linux]]<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - багатозадачна й багатокористуваться операційна система для бізнесу, утворення й індивідуального програмування. Linux належить сімейству UNIX-подібних операційних систем, вона може працювати на комп'ютерах Intel 80386, 80486 і Pentium.<br /> <br /> Linux підтримує широкий спектр програмних пакетів від Te до X Windows, компіляторів GNU C/C++, протоколів TCP/IP. Це гнучка реалізація ОС UNIX, вільно розповсюджувана під генеральною ліцензією GNU. <br /> <br /> =Історія=<br /> <br /> [[Файл:80704729.jpg|міні|Засновник Linux Лінус Торвальдс]]<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/UNIX UNIX] - одна із самих популярних у світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує й поширює велику кількість компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для міні-комп’ютерів і мэйнфреймов у середині 70-их років, але з тих пор вона виросла в одну з найпоширеніших операційних систем, незважаючи на свій часом, дивний інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації. Існують версії UNIX для багатьох систем, починаючи від персонального комп'ютера, до суперкомп'ютерів, таких як Cray Y-MP.<br /> <br /> Linux - вільно розповсюджувана версія UNIX, спочатку була розроблена Линусом Торвальдсом. Linux був створений за допомогою багатьох UNIX-програмістів і ентузіастів з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82 Internet], тих, хто має досить навичок і здатностей розвивати систему. Ядро Linux не використає коди AT&amp;T або якої-небудь іншої частки джерела, і більшість програм Linux розроблені в рамках проекту GNU з Free Software Foundation в Cambridge, Massachusetts. Але в нього внесли лепту також програмісти всього миру.<br /> <br /> Щодо появи Linux версії 0.01 ніколи не робилося ніяких офіційних заяв. Вихідні тексти 0.01 не давали навіть нормального виконуваного коду: вони фактично складалися лише з набору заготівель для ядра й мовчазно припускали, що ви маєте доступ до Minix-машини, щоб мати можливість компілювати їх і вдосконалювати.<br /> <br /> 5-го жовтня 1991 року Линус оголосив першу «офіційну» версію Linux, версія 0.02. Знову це розглядалося як створення якоїсь хакерскій системи. Основна увага - створення ядра. Ніякі питання підтримки роботи з користувачем, документування, тиражування й т.п. навіть не обговорювалися. Здається, що й сьогодні співтовариство Linux-ревне вважає ці питання вторинними в порівнянні з «дійсним програмуванням» - розвитком ядра.<br /> <br /> Після версії 0.03 Линус стрибком перейшов у нумерації до версії 0.10, тому що над проектом стало працювати багато народу. Після декількох переглядів, що пішли, версій, Линус привласнив чергової версії номер 0.95, щоб тим самим відбити своє враження про те, що незабаром можлива вже &quot;офіційна&quot; версія. Це було в березні 1992 р. Приблизно через півтора року - у грудні 1993 версія ядра усе ще була Linux 0.99.pl14 - наближаючись до 1.0. А на даний момент версія ядра - 1.2.<br /> Сьогодні Linux - це повноцінна ОС сімейства UNIX, здатна працювати з [https://uk.wikipedia.org/wiki/X_Window_System X Windows], [http://uk.wikipedia.org/wiki/TCP/IP TCP/IP], [http://ru.wikipedia.org/wiki/Emacs Emacs], UUCP, mail і USENET. Практично всі найважливіші програмні пакети були поставлені й на Linux, тобто для Linux тепер доступні й комерційні пакети. Все більша розмаїтість устаткування підтримується в порівнянні з первісним ядром. Багато хто тестували Linux на 486-ом і встановили, що він цілком порівнянний з робочими станціями [http://uk.wikipedia.org/wiki/Sun_Microsystems Sun Microsystems] і [http://ru.wikipedia.org/wiki/Digital_Equipment_Corporation Digital Equipment Corporation].<br /> <br /> =Системні характеристики=<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - це повна багатозадачна багатокористуваться операційна система (точно також як і інші версії UNIX). Linux досить добре сполучимо з рядом стандартів для на рівні вихідних текстів, включаючи IEEE POSIX.1, System V і BSD. Він створювався, маючи на увазі таку сумісність. Конфігурації комп'ютерів, що рекомендують:<br /> <br /> <br /> <br /> · Мінімум: Intel 80386 DX 40MHz / 4Mb (RAM) / 80Mb (HDD)<br /> <br /> · Що рекомендує: Pentium 100MHz / 16Mb / 540Mb <br /> <br /> · Оптимальне: Pentium 133MHz / 32Mb / 1Gb <br /> <br /> <br /> <br /> Linux підтримує різні типи файлових систем для зберігання даних. Реалізована також файлова система MS-DOS, що дозволяє прямо звертатися до файлів MS-DOS на жорсткому диску. Підтримується також файлова система ISO 9660 CD-ROM для роботи з дисками CD-ROM.<br /> <br /> Linux забезпечує повний набір протоколів TCP/IP для мережної роботи. Підтримується весь спектр клієнтів і послуг TCP/IP, таких як FTP, telnet, NNTP і SMTP.<br /> <br /> Ядро Linux відразу створене з обліком спеціального захищеного режиму для процесорів Intel 80386 і 80486. Зокрема, Linux використає парадигму опису пам'яті в захищеному режимі й інші нові властивості процесорів.<br /> <br /> Для збільшення обсягу доступної пам'яті Linux здійснює також розбивка диска на сторінки: тобто на диску може бути виділене до 256 Мбайт «простору для свопингу». Коли системі потрібно більше фізичної пам'яті, то вона за допомогою свопингу виводить неактивні сторінки на диск. Це дозволяє виконувати більше об'ємні програми й обслуговувати одночасно більше користувачів. Однак свопинг не виключає нарощування фізичної пам'яті, оскільки він знижує швидкодію, збільшує час доступу.<br /> <br /> Ядро також підтримує універсальний пул пам'яті для користувальницьких програм і дискового кэша. При цьому для кэша може використатися вся пам'ять, і навпаки, кэш зменшується при роботі більших програм.<br /> <br /> Виконувані програми використають бібліотеки, що зв'язують динамічно, тобто виконувані програми можуть спільно використати бібліотечну програму, представлену одним фізичним файлом на диску. Це дозволяє виконуваним файлам займати менше місця на диску, особливо тим, які багаторазово використають бібліотечні функції. Є також статичні зв'язувати бібліотеки, що, для тих, хто бажає користуватися налагодженням на рівні об'єктних кодів або мати «повні» виконувані програми, які не мають потреби в поділюваних бібліотеках. В Linux поділювані бібліотеки динамічно зв'язуються під час виконання, дозволяючи програмістові заміняти бібліотечні модулі своїми власними. <br /> <br /> =Редакції Linux=<br /> <br /> <br /> ===Linux Mandriva One===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva являє собою Live CD. Live CD - операційна система, яка завантажується й працює прямо з компакт-диска без необхідності установки й без ризику внесення яких-небудь змін у систему. Крім того, Mandriva One може бути встановлена на жорсткий диск за бажанням користувача. Це робить Mandriva One ідеальною редакцією для непідготовленого користувача, невпевненого в установці Linux на жорсткий диск. Ви можете завантажити Mandriva One і побачити систему в дії. Якщо система вам сподобається, її можна встановити на жорсткий диск. Якщо ні, то можна просто витягти компакт-диск і перезавантажити систему без яких-небудь наслідків. Невеликий розмір Mandriva One робить дистрибутив ідеальним для користувачів з повільним або обмеженим Інтернет-з'єднанням.<br /> <br /> Linux Mandriva One доступний для вільного завантаження. Він містить пакети пропрієтарних драйверів і прошивань пристроїв для поліпшеної апаратної підтримки, і такі пропрієтарні пакети, як Java і Flash-плагін.<br /> Іноді доступні кілька різних версій Mandriva One. До появи різних версій приводять два фактори : використовуване середовище робочого столу й підтримувані мови. Деякі версії використовують середовище KDE, інші ж використовують середовище GNOME. Тому що обмеженість розмірів компакт-диска не дозволяє включити всі підтримувані мови, підтримка мов розподілена між різними версіями Mandriva One.<br /> <br /> ===Linux Mandriva Free===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva називається Free (вільна) тому, що вона є &quot;вільною&quot; в обох змістах: вона безкоштовна й містить тільки вільне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, як це визначено в Free Software Foundation і Open Source Initiative. Це - повнофункціональний дистрибутив з додатками, призначеними для настільного використання. Дистрибутив перед використанням попередньо встановлюється на жорсткий диск . Mandriva Free - ідеальна редакція Mandriva Linux для використання широкого набору програмного забезпечення, або якщо ви прагнете використовувати тільки вільне й відкрите програмне забезпечення.<br /> Ця редакція доступна з виходом кожного нового релізу в x86-32 і x86-64 версіях або на трьох компакт-дисках, або на одному DVD<br /> <br /> ===Linux Mandriva Powerpack ===<br /> <br /> <br /> <br /> Редакція Linux Mandriva Powerpack є комерційною. Це означає, що вона доступна тільки через магазини Mandriva або через авторизованого розповсюджувача. Ця редакція Mandriva містить широкий набір програмного забезпечення для настільного застосування, розробки програм або для серверного використання. Вона містить усі пропрієтарні драйвери, прошивання пристроїв і пропрієтарні плагіни для Інтернет-браузерів. У зв’язку з тим, що Mandriva Powerpack є комерційною редакцією, то вона надає можливість одержання підтримки, навчання й містить у собі додаткові комерційні додатки.<br /> Ця редакція випускається з кожним новим релізом Linux Mandriva в x86-32 і x86-64 версіях на одному DVD. Версія доступна через магазин Mandriva являє собою один Dvd-диск, що включає в себе й 32-х і 64-х бітні версії. Є можливість придбати коробкову версію з посібником користувача. Вона також доступна через службу підписки, що дозволяє вам завантажувати Mandriva Powerpack протягом одного року (два релізи Mandriva).<br /> <br /> ===Linux Mandriva Corporate Desktop ===<br /> <br /> <br /> <br /> Mandriva Corporate Desktop це комерційно розповсюджуваний дистрибутив (це означає що він доступний тільки через Mandriva Store і членів Mandriva Corporate Club, або вповноваженим реселерам). Версія Mandriva Corporate Desktop відрізняється від споживчих версій Mandriva у тому, що вона буде підтримуватися відновленнями протягом п'яти років після виходу. Mandriva Corporate Desktop призначений для настільних комп'ютерів і робочих станцій для бізнес комп’ютерів або користувачів, що потребують у відновленнях для настільної або робочої станції на строк більш ніж 12 місяців.<br /> <br /> Лінійка продуктів Corporate Desktop має більш повільний реліз-цикл ніж Mandriva споживчих видань і нові версії, як правило, випускаються раз у 18-24 місяців, з упором на безпеку й стабільність, а це означає, що Corporate Desktop не буде включати останні версії ПО Mandriva.<br /> Corporate Desktop підтримується відновленнями протягом п'яти років з дати випуску продукту<br /> <br /> ===Linux Mandriva IGGI ===<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> IGGI є дистрибутивом Mandriva для високопродуктивних обчислень. Використовуючи IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовим до доступу з робочих місць через пару годин. За допомогою Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотеки для HPC.<br /> З використанням IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовий стати доступним з робочих місць через пару годин. Використовуючі Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотек для HPC.<br /> <br /> =Див. також=<br /> <br /> [http://sankam.com.ua/ua/dovidka/5-perehid-na-linux/37-scho-take-linux-linuks.html Що таке Linux?]<br /> <br /> [http://www.slideshare.net/katyryna/linux-4148066 Загальна характеристика сімейства операційних систем Linux]<br /> <br /> [http://www.getgnulinux.org/uk/linux/ Що таке GNU/Linux?]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Linux 2013-06-14T07:54:07Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>=Поняття=<br /> [[Файл:Linux logo.jpg|обрамити|Операційна система Linux]]<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - багатозадачна й багатокористуваться операційна система для бізнесу, утворення й індивідуального програмування. Linux належить сімейству UNIX-подібних операційних систем, вона може працювати на комп'ютерах Intel 80386, 80486 і Pentium.<br /> <br /> Linux підтримує широкий спектр програмних пакетів від Te до X Windows, компіляторів GNU C/C++, протоколів TCP/IP. Це гнучка реалізація ОС UNIX, вільно розповсюджувана під генеральною ліцензією GNU. <br /> <br /> =Історія=<br /> <br /> [[Файл:80704729.jpg|міні|Засновник Linux Лінус Торвальдс]]<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/UNIX UNIX] - одна із самих популярних у світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує й поширює велику кількість компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для міні-комп’ютерів і мэйнфреймов у середині 70-их років, але з тих пор вона виросла в одну з найпоширеніших операційних систем, незважаючи на свій часом, дивний інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації. Існують версії UNIX для багатьох систем, починаючи від персонального комп'ютера, до суперкомп'ютерів, таких як Cray Y-MP.<br /> <br /> Linux - вільно розповсюджувана версія UNIX, спочатку була розроблена Линусом Торвальдсом. Linux був створений за допомогою багатьох UNIX-програмістів і ентузіастів з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82 Internet], тих, хто має досить навичок і здатностей розвивати систему. Ядро Linux не використає коди AT&amp;T або якої-небудь іншої частки джерела, і більшість програм Linux розроблені в рамках проекту GNU з Free Software Foundation в Cambridge, Massachusetts. Але в нього внесли лепту також програмісти всього миру.<br /> <br /> Щодо появи Linux версії 0.01 ніколи не робилося ніяких офіційних заяв. Вихідні тексти 0.01 не давали навіть нормального виконуваного коду: вони фактично складалися лише з набору заготівель для ядра й мовчазно припускали, що ви маєте доступ до Minix-машини, щоб мати можливість компілювати їх і вдосконалювати.<br /> <br /> 5-го жовтня 1991 року Линус оголосив першу «офіційну» версію Linux, версія 0.02. Знову це розглядалося як створення якоїсь хакерскій системи. Основна увага - створення ядра. Ніякі питання підтримки роботи з користувачем, документування, тиражування й т.п. навіть не обговорювалися. Здається, що й сьогодні співтовариство Linux-ревне вважає ці питання вторинними в порівнянні з «дійсним програмуванням» - розвитком ядра.<br /> <br /> Після версії 0.03 Линус стрибком перейшов у нумерації до версії 0.10, тому що над проектом стало працювати багато народу. Після декількох переглядів, що пішли, версій, Линус привласнив чергової версії номер 0.95, щоб тим самим відбити своє враження про те, що незабаром можлива вже &quot;офіційна&quot; версія. Це було в березні 1992 р. Приблизно через півтора року - у грудні 1993 версія ядра усе ще була Linux 0.99.pl14 - наближаючись до 1.0. А на даний момент версія ядра - 1.2.<br /> Сьогодні Linux - це повноцінна ОС сімейства UNIX, здатна працювати з [https://uk.wikipedia.org/wiki/X_Window_System X Windows], [http://uk.wikipedia.org/wiki/TCP/IP TCP/IP], [http://ru.wikipedia.org/wiki/Emacs Emacs], UUCP, mail і USENET. Практично всі найважливіші програмні пакети були поставлені й на Linux, тобто для Linux тепер доступні й комерційні пакети. Все більша розмаїтість устаткування підтримується в порівнянні з первісним ядром. Багато хто тестували Linux на 486-ом і встановили, що він цілком порівнянний з робочими станціями [http://uk.wikipedia.org/wiki/Sun_Microsystems Sun Microsystems] і [http://ru.wikipedia.org/wiki/Digital_Equipment_Corporation Digital Equipment Corporation].<br /> <br /> =Системні характеристики=<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - це повна багатозадачна багатокористуваться операційна система (точно також як і інші версії UNIX). Linux досить добре сполучимо з рядом стандартів для на рівні вихідних текстів, включаючи IEEE POSIX.1, System V і BSD. Він створювався, маючи на увазі таку сумісність. Конфігурації комп'ютерів, що рекомендують:<br /> <br /> <br /> <br /> · Мінімум: Intel 80386 DX 40MHz / 4Mb (RAM) / 80Mb (HDD)<br /> <br /> · Що рекомендує: Pentium 100MHz / 16Mb / 540Mb <br /> <br /> · Оптимальне: Pentium 133MHz / 32Mb / 1Gb <br /> <br /> <br /> <br /> Linux підтримує різні типи файлових систем для зберігання даних. Реалізована також файлова система MS-DOS, що дозволяє прямо звертатися до файлів MS-DOS на жорсткому диску. Підтримується також файлова система ISO 9660 CD-ROM для роботи з дисками CD-ROM.<br /> <br /> Linux забезпечує повний набір протоколів TCP/IP для мережної роботи. Підтримується весь спектр клієнтів і послуг TCP/IP, таких як FTP, telnet, NNTP і SMTP.<br /> <br /> Ядро Linux відразу створене з обліком спеціального захищеного режиму для процесорів Intel 80386 і 80486. Зокрема, Linux використає парадигму опису пам'яті в захищеному режимі й інші нові властивості процесорів.<br /> <br /> Для збільшення обсягу доступної пам'яті Linux здійснює також розбивка диска на сторінки: тобто на диску може бути виділене до 256 Мбайт «простору для свопингу». Коли системі потрібно більше фізичної пам'яті, то вона за допомогою свопингу виводить неактивні сторінки на диск. Це дозволяє виконувати більше об'ємні програми й обслуговувати одночасно більше користувачів. Однак свопинг не виключає нарощування фізичної пам'яті, оскільки він знижує швидкодію, збільшує час доступу.<br /> <br /> Ядро також підтримує універсальний пул пам'яті для користувальницьких програм і дискового кэша. При цьому для кэша може використатися вся пам'ять, і навпаки, кэш зменшується при роботі більших програм.<br /> <br /> Виконувані програми використають бібліотеки, що зв'язують динамічно, тобто виконувані програми можуть спільно використати бібліотечну програму, представлену одним фізичним файлом на диску. Це дозволяє виконуваним файлам займати менше місця на диску, особливо тим, які багаторазово використають бібліотечні функції. Є також статичні зв'язувати бібліотеки, що, для тих, хто бажає користуватися налагодженням на рівні об'єктних кодів або мати «повні» виконувані програми, які не мають потреби в поділюваних бібліотеках. В Linux поділювані бібліотеки динамічно зв'язуються під час виконання, дозволяючи програмістові заміняти бібліотечні модулі своїми власними. <br /> <br /> =Редакції Linux=<br /> <br /> <br /> ===Linux Mandriva One===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva являє собою Live CD. Live CD - операційна система, яка завантажується й працює прямо з компакт-диска без необхідності установки й без ризику внесення яких-небудь змін у систему. Крім того, Mandriva One може бути встановлена на жорсткий диск за бажанням користувача. Це робить Mandriva One ідеальною редакцією для непідготовленого користувача, невпевненого в установці Linux на жорсткий диск. Ви можете завантажити Mandriva One і побачити систему в дії. Якщо система вам сподобається, її можна встановити на жорсткий диск. Якщо ні, то можна просто витягти компакт-диск і перезавантажити систему без яких-небудь наслідків. Невеликий розмір Mandriva One робить дистрибутив ідеальним для користувачів з повільним або обмеженим Інтернет-з'єднанням.<br /> <br /> Linux Mandriva One доступний для вільного завантаження. Він містить пакети пропрієтарних драйверів і прошивань пристроїв для поліпшеної апаратної підтримки, і такі пропрієтарні пакети, як Java і Flash-плагін.<br /> Іноді доступні кілька різних версій Mandriva One. До появи різних версій приводять два фактори : використовуване середовище робочого столу й підтримувані мови. Деякі версії використовують середовище KDE, інші ж використовують середовище GNOME. Тому що обмеженість розмірів компакт-диска не дозволяє включити всі підтримувані мови, підтримка мов розподілена між різними версіями Mandriva One.<br /> <br /> ===Linux Mandriva Free===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva називається Free (вільна) тому, що вона є &quot;вільною&quot; в обох змістах: вона безкоштовна й містить тільки вільне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, як це визначено в Free Software Foundation і Open Source Initiative. Це - повнофункціональний дистрибутив з додатками, призначеними для настільного використання. Дистрибутив перед використанням попередньо встановлюється на жорсткий диск . Mandriva Free - ідеальна редакція Mandriva Linux для використання широкого набору програмного забезпечення, або якщо ви прагнете використовувати тільки вільне й відкрите програмне забезпечення.<br /> Ця редакція доступна з виходом кожного нового релізу в x86-32 і x86-64 версіях або на трьох компакт-дисках, або на одному DVD<br /> <br /> ===Linux Mandriva Powerpack ===<br /> <br /> <br /> <br /> Редакція Linux Mandriva Powerpack є комерційною. Це означає, що вона доступна тільки через магазини Mandriva або через авторизованого розповсюджувача. Ця редакція Mandriva містить широкий набір програмного забезпечення для настільного застосування, розробки програм або для серверного використання. Вона містить усі пропрієтарні драйвери, прошивання пристроїв і пропрієтарні плагіни для Інтернет-браузерів. У зв’язку з тим, що Mandriva Powerpack є комерційною редакцією, то вона надає можливість одержання підтримки, навчання й містить у собі додаткові комерційні додатки.<br /> Ця редакція випускається з кожним новим релізом Linux Mandriva в x86-32 і x86-64 версіях на одному DVD. Версія доступна через магазин Mandriva являє собою один Dvd-диск, що включає в себе й 32-х і 64-х бітні версії. Є можливість придбати коробкову версію з посібником користувача. Вона також доступна через службу підписки, що дозволяє вам завантажувати Mandriva Powerpack протягом одного року (два релізи Mandriva).<br /> <br /> ===Linux Mandriva Corporate Desktop ===<br /> <br /> <br /> <br /> Mandriva Corporate Desktop це комерційно розповсюджуваний дистрибутив (це означає що він доступний тільки через Mandriva Store і членів Mandriva Corporate Club, або вповноваженим реселерам). Версія Mandriva Corporate Desktop відрізняється від споживчих версій Mandriva у тому, що вона буде підтримуватися відновленнями протягом п'яти років після виходу. Mandriva Corporate Desktop призначений для настільних комп'ютерів і робочих станцій для бізнес комп’ютерів або користувачів, що потребують у відновленнях для настільної або робочої станції на строк більш ніж 12 місяців.<br /> <br /> Лінійка продуктів Corporate Desktop має більш повільний реліз-цикл ніж Mandriva споживчих видань і нові версії, як правило, випускаються раз у 18-24 місяців, з упором на безпеку й стабільність, а це означає, що Corporate Desktop не буде включати останні версії ПО Mandriva.<br /> Corporate Desktop підтримується відновленнями протягом п'яти років з дати випуску продукту<br /> <br /> ===Linux Mandriva IGGI ===<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> IGGI є дистрибутивом Mandriva для високопродуктивних обчислень. Використовуючи IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовим до доступу з робочих місць через пару годин. За допомогою Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотеки для HPC.<br /> З використанням IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовий стати доступним з робочих місць через пару годин. Використовуючі Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотек для HPC.<br /> <br /> =Див. також=<br /> <br /> [http://sankam.com.ua/ua/dovidka/5-perehid-na-linux/37-scho-take-linux-linuks.html Що таке Linux?]<br /> <br /> [ http://www.slideshare.net/katyryna/linux-4148066 ]<br /> <br /> [ http://www.getgnulinux.org/uk/linux/ ]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Linux 2013-06-14T07:43:08Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>=Поняття=<br /> [[Файл:Linux logo.jpg|обрамити|Операційна система Linux]]<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - багатозадачна й багатокористуваться операційна система для бізнесу, утворення й індивідуального програмування. Linux належить сімейству UNIX-подібних операційних систем, вона може працювати на комп'ютерах Intel 80386, 80486 і Pentium.<br /> <br /> Linux підтримує широкий спектр програмних пакетів від Te до X Windows, компіляторів GNU C/C++, протоколів TCP/IP. Це гнучка реалізація ОС UNIX, вільно розповсюджувана під генеральною ліцензією GNU. <br /> <br /> =Історія=<br /> <br /> [[Файл:80704729.jpg|міні|Засновник Linux Лінус Торвальдс]]<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/UNIX UNIX] - одна із самих популярних у світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує й поширює велику кількість компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для міні-комп’ютерів і мэйнфреймов у середині 70-их років, але з тих пор вона виросла в одну з найпоширеніших операційних систем, незважаючи на свій часом, дивний інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації. Існують версії UNIX для багатьох систем, починаючи від персонального комп'ютера, до суперкомп'ютерів, таких як Cray Y-MP.<br /> <br /> Linux - вільно розповсюджувана версія UNIX, спочатку була розроблена Линусом Торвальдсом. Linux був створений за допомогою багатьох UNIX-програмістів і ентузіастів з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82 Internet], тих, хто має досить навичок і здатностей розвивати систему. Ядро Linux не використає коди AT&amp;T або якої-небудь іншої частки джерела, і більшість програм Linux розроблені в рамках проекту GNU з Free Software Foundation в Cambridge, Massachusetts. Але в нього внесли лепту також програмісти всього миру.<br /> <br /> Щодо появи Linux версії 0.01 ніколи не робилося ніяких офіційних заяв. Вихідні тексти 0.01 не давали навіть нормального виконуваного коду: вони фактично складалися лише з набору заготівель для ядра й мовчазно припускали, що ви маєте доступ до Minix-машини, щоб мати можливість компілювати їх і вдосконалювати.<br /> <br /> 5-го жовтня 1991 року Линус оголосив першу «офіційну» версію Linux, версія 0.02. Знову це розглядалося як створення якоїсь хакерскій системи. Основна увага - створення ядра. Ніякі питання підтримки роботи з користувачем, документування, тиражування й т.п. навіть не обговорювалися. Здається, що й сьогодні співтовариство Linux-ревне вважає ці питання вторинними в порівнянні з «дійсним програмуванням» - розвитком ядра.<br /> <br /> Після версії 0.03 Линус стрибком перейшов у нумерації до версії 0.10, тому що над проектом стало працювати багато народу. Після декількох переглядів, що пішли, версій, Линус привласнив чергової версії номер 0.95, щоб тим самим відбити своє враження про те, що незабаром можлива вже &quot;офіційна&quot; версія. Це було в березні 1992 р. Приблизно через півтора року - у грудні 1993 версія ядра усе ще була Linux 0.99.pl14 - наближаючись до 1.0. А на даний момент версія ядра - 1.2.<br /> Сьогодні Linux - це повноцінна ОС сімейства UNIX, здатна працювати з [https://uk.wikipedia.org/wiki/X_Window_System X Windows], [http://uk.wikipedia.org/wiki/TCP/IP TCP/IP], [http://ru.wikipedia.org/wiki/Emacs Emacs], UUCP, mail і USENET. Практично всі найважливіші програмні пакети були поставлені й на Linux, тобто для Linux тепер доступні й комерційні пакети. Все більша розмаїтість устаткування підтримується в порівнянні з первісним ядром. Багато хто тестували Linux на 486-ом і встановили, що він цілком порівнянний з робочими станціями [http://uk.wikipedia.org/wiki/Sun_Microsystems Sun Microsystems] і [http://ru.wikipedia.org/wiki/Digital_Equipment_Corporation Digital Equipment Corporation].<br /> <br /> =Системні характеристики=<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - це повна багатозадачна багатокористуваться операційна система (точно також як і інші версії UNIX). Linux досить добре сполучимо з рядом стандартів для на рівні вихідних текстів, включаючи IEEE POSIX.1, System V і BSD. Він створювався, маючи на увазі таку сумісність. Конфігурації комп'ютерів, що рекомендують:<br /> <br /> <br /> <br /> · Мінімум: Intel 80386 DX 40MHz / 4Mb (RAM) / 80Mb (HDD)<br /> <br /> · Що рекомендує: Pentium 100MHz / 16Mb / 540Mb <br /> <br /> · Оптимальне: Pentium 133MHz / 32Mb / 1Gb <br /> <br /> <br /> <br /> Linux підтримує різні типи файлових систем для зберігання даних. Реалізована також файлова система MS-DOS, що дозволяє прямо звертатися до файлів MS-DOS на жорсткому диску. Підтримується також файлова система ISO 9660 CD-ROM для роботи з дисками CD-ROM.<br /> <br /> Linux забезпечує повний набір протоколів TCP/IP для мережної роботи. Підтримується весь спектр клієнтів і послуг TCP/IP, таких як FTP, telnet, NNTP і SMTP.<br /> <br /> Ядро Linux відразу створене з обліком спеціального захищеного режиму для процесорів Intel 80386 і 80486. Зокрема, Linux використає парадигму опису пам'яті в захищеному режимі й інші нові властивості процесорів.<br /> <br /> Для збільшення обсягу доступної пам'яті Linux здійснює також розбивка диска на сторінки: тобто на диску може бути виділене до 256 Мбайт «простору для свопингу». Коли системі потрібно більше фізичної пам'яті, то вона за допомогою свопингу виводить неактивні сторінки на диск. Це дозволяє виконувати більше об'ємні програми й обслуговувати одночасно більше користувачів. Однак свопинг не виключає нарощування фізичної пам'яті, оскільки він знижує швидкодію, збільшує час доступу.<br /> <br /> Ядро також підтримує універсальний пул пам'яті для користувальницьких програм і дискового кэша. При цьому для кэша може використатися вся пам'ять, і навпаки, кэш зменшується при роботі більших програм.<br /> <br /> Виконувані програми використають бібліотеки, що зв'язують динамічно, тобто виконувані програми можуть спільно використати бібліотечну програму, представлену одним фізичним файлом на диску. Це дозволяє виконуваним файлам займати менше місця на диску, особливо тим, які багаторазово використають бібліотечні функції. Є також статичні зв'язувати бібліотеки, що, для тих, хто бажає користуватися налагодженням на рівні об'єктних кодів або мати «повні» виконувані програми, які не мають потреби в поділюваних бібліотеках. В Linux поділювані бібліотеки динамічно зв'язуються під час виконання, дозволяючи програмістові заміняти бібліотечні модулі своїми власними. <br /> <br /> =Редакції Linux=<br /> <br /> <br /> ===Linux Mandriva One===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva являє собою Live CD. Live CD - операційна система, яка завантажується й працює прямо з компакт-диска без необхідності установки й без ризику внесення яких-небудь змін у систему. Крім того, Mandriva One може бути встановлена на жорсткий диск за бажанням користувача. Це робить Mandriva One ідеальною редакцією для непідготовленого користувача, невпевненого в установці Linux на жорсткий диск. Ви можете завантажити Mandriva One і побачити систему в дії. Якщо система вам сподобається, її можна встановити на жорсткий диск. Якщо ні, то можна просто витягти компакт-диск і перезавантажити систему без яких-небудь наслідків. Невеликий розмір Mandriva One робить дистрибутив ідеальним для користувачів з повільним або обмеженим Інтернет-з'єднанням.<br /> <br /> Linux Mandriva One доступний для вільного завантаження. Він містить пакети пропрієтарних драйверів і прошивань пристроїв для поліпшеної апаратної підтримки, і такі пропрієтарні пакети, як Java і Flash-плагін.<br /> Іноді доступні кілька різних версій Mandriva One. До появи різних версій приводять два фактори : використовуване середовище робочого столу й підтримувані мови. Деякі версії використовують середовище KDE, інші ж використовують середовище GNOME. Тому що обмеженість розмірів компакт-диска не дозволяє включити всі підтримувані мови, підтримка мов розподілена між різними версіями Mandriva One.<br /> <br /> ===Linux Mandriva Free===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva називається Free (вільна) тому, що вона є &quot;вільною&quot; в обох змістах: вона безкоштовна й містить тільки вільне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, як це визначено в Free Software Foundation і Open Source Initiative. Це - повнофункціональний дистрибутив з додатками, призначеними для настільного використання. Дистрибутив перед використанням попередньо встановлюється на жорсткий диск . Mandriva Free - ідеальна редакція Mandriva Linux для використання широкого набору програмного забезпечення, або якщо ви прагнете використовувати тільки вільне й відкрите програмне забезпечення.<br /> Ця редакція доступна з виходом кожного нового релізу в x86-32 і x86-64 версіях або на трьох компакт-дисках, або на одному DVD<br /> <br /> ===Linux Mandriva Powerpack ===<br /> <br /> <br /> <br /> Редакція Linux Mandriva Powerpack є комерційною. Це означає, що вона доступна тільки через магазини Mandriva або через авторизованого розповсюджувача. Ця редакція Mandriva містить широкий набір програмного забезпечення для настільного застосування, розробки програм або для серверного використання. Вона містить усі пропрієтарні драйвери, прошивання пристроїв і пропрієтарні плагіни для Інтернет-браузерів. У зв’язку з тим, що Mandriva Powerpack є комерційною редакцією, то вона надає можливість одержання підтримки, навчання й містить у собі додаткові комерційні додатки.<br /> Ця редакція випускається з кожним новим релізом Linux Mandriva в x86-32 і x86-64 версіях на одному DVD. Версія доступна через магазин Mandriva являє собою один Dvd-диск, що включає в себе й 32-х і 64-х бітні версії. Є можливість придбати коробкову версію з посібником користувача. Вона також доступна через службу підписки, що дозволяє вам завантажувати Mandriva Powerpack протягом одного року (два релізи Mandriva).<br /> <br /> ===Linux Mandriva Corporate Desktop ===<br /> <br /> <br /> <br /> Mandriva Corporate Desktop це комерційно розповсюджуваний дистрибутив (це означає що він доступний тільки через Mandriva Store і членів Mandriva Corporate Club, або вповноваженим реселерам). Версія Mandriva Corporate Desktop відрізняється від споживчих версій Mandriva у тому, що вона буде підтримуватися відновленнями протягом п'яти років після виходу. Mandriva Corporate Desktop призначений для настільних комп'ютерів і робочих станцій для бізнес комп’ютерів або користувачів, що потребують у відновленнях для настільної або робочої станції на строк більш ніж 12 місяців.<br /> <br /> Лінійка продуктів Corporate Desktop має більш повільний реліз-цикл ніж Mandriva споживчих видань і нові версії, як правило, випускаються раз у 18-24 місяців, з упором на безпеку й стабільність, а це означає, що Corporate Desktop не буде включати останні версії ПО Mandriva.<br /> Corporate Desktop підтримується відновленнями протягом п'яти років з дати випуску продукту<br /> <br /> ===Linux Mandriva IGGI ===<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> IGGI є дистрибутивом Mandriva для високопродуктивних обчислень. Використовуючи IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовим до доступу з робочих місць через пару годин. За допомогою Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотеки для HPC.<br /> З використанням IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовий стати доступним з робочих місць через пару годин. Використовуючі Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотек для HPC.<br /> <br /> =Див. також=<br /> <br /> [ http://sankam.com.ua/ua/dovidka/5-perehid-na-linux/37-scho-take-linux-linuks.html ]<br /> <br /> [ http://www.slideshare.net/katyryna/linux-4148066 ]<br /> <br /> [ http://www.getgnulinux.org/uk/linux/ ]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Linux 2013-06-14T07:40:14Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>=Поняття=<br /> [[Файл:Linux logo.jpg|обрамити|Операційна система Linux]]<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - багатозадачна й багатокористуваться операційна система для бізнесу, утворення й індивідуального програмування. Linux належить сімейству UNIX-подібних операційних систем, вона може працювати на комп'ютерах Intel 80386, 80486 і Pentium.<br /> <br /> Linux підтримує широкий спектр програмних пакетів від Te до X Windows, компіляторів GNU C/C++, протоколів TCP/IP. Це гнучка реалізація ОС UNIX, вільно розповсюджувана під генеральною ліцензією GNU. <br /> <br /> =Історія=<br /> <br /> [[Файл:80704729.jpg|міні|Засновник Linux Лінус Торвальдс]]<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/UNIX UNIX] - одна із самих популярних у світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує й поширює велику кількість компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для міні-комп’ютерів і мэйнфреймов у середині 70-их років, але з тих пор вона виросла в одну з найпоширеніших операційних систем, незважаючи на свій часом, дивний інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації. Існують версії UNIX для багатьох систем, починаючи від персонального комп'ютера, до суперкомп'ютерів, таких як Cray Y-MP.<br /> <br /> Linux - вільно розповсюджувана версія UNIX, спочатку була розроблена Линусом Торвальдсом. Linux був створений за допомогою багатьох UNIX-програмістів і ентузіастів з Internet, тих, хто має досить навичок і здатностей розвивати систему. Ядро Linux не використає коди AT&amp;T або якої-небудь іншої частки джерела, і більшість програм Linux розроблені в рамках проекту GNU з Free Software Foundation в Cambridge, Massachusetts. Але в нього внесли лепту також програмісти всього миру.<br /> <br /> Щодо появи Linux версії 0.01 ніколи не робилося ніяких офіційних заяв. Вихідні тексти 0.01 не давали навіть нормального виконуваного коду: вони фактично складалися лише з набору заготівель для ядра й мовчазно припускали, що ви маєте доступ до Minix-машини, щоб мати можливість компілювати їх і вдосконалювати.<br /> <br /> 5-го жовтня 1991 року Линус оголосив першу «офіційну» версію Linux, версія 0.02. Знову це розглядалося як створення якоїсь хакерскій системи. Основна увага - створення ядра. Ніякі питання підтримки роботи з користувачем, документування, тиражування й т.п. навіть не обговорювалися. Здається, що й сьогодні співтовариство Linux-ревне вважає ці питання вторинними в порівнянні з «дійсним програмуванням» - розвитком ядра.<br /> <br /> Після версії 0.03 Линус стрибком перейшов у нумерації до версії 0.10, тому що над проектом стало працювати багато народу. Після декількох переглядів, що пішли, версій, Линус привласнив чергової версії номер 0.95, щоб тим самим відбити своє враження про те, що незабаром можлива вже &quot;офіційна&quot; версія. Це було в березні 1992 р. Приблизно через півтора року - у грудні 1993 версія ядра усе ще була Linux 0.99.pl14 - наближаючись до 1.0. А на даний момент версія ядра - 1.2.<br /> Сьогодні Linux - це повноцінна ОС сімейства UNIX, здатна працювати з [https://uk.wikipedia.org/wiki/X_Window_System X Windows], [http://uk.wikipedia.org/wiki/TCP/IP TCP/IP], [http://ru.wikipedia.org/wiki/Emacs Emacs], UUCP, mail і USENET. Практично всі найважливіші програмні пакети були поставлені й на Linux, тобто для Linux тепер доступні й комерційні пакети. Все більша розмаїтість устаткування підтримується в порівнянні з первісним ядром. Багато хто тестували Linux на 486-ом і встановили, що він цілком порівнянний з робочими станціями [http://uk.wikipedia.org/wiki/Sun_Microsystems Sun Microsystems] і [http://ru.wikipedia.org/wiki/Digital_Equipment_Corporation Digital Equipment Corporation].<br /> <br /> =Системні характеристики=<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - це повна багатозадачна багатокористуваться операційна система (точно також як і інші версії UNIX). Linux досить добре сполучимо з рядом стандартів для на рівні вихідних текстів, включаючи IEEE POSIX.1, System V і BSD. Він створювався, маючи на увазі таку сумісність. Конфігурації комп'ютерів, що рекомендують:<br /> <br /> <br /> <br /> · Мінімум: Intel 80386 DX 40MHz / 4Mb (RAM) / 80Mb (HDD)<br /> <br /> · Що рекомендує: Pentium 100MHz / 16Mb / 540Mb <br /> <br /> · Оптимальне: Pentium 133MHz / 32Mb / 1Gb <br /> <br /> <br /> <br /> Linux підтримує різні типи файлових систем для зберігання даних. Реалізована також файлова система MS-DOS, що дозволяє прямо звертатися до файлів MS-DOS на жорсткому диску. Підтримується також файлова система ISO 9660 CD-ROM для роботи з дисками CD-ROM.<br /> <br /> Linux забезпечує повний набір протоколів TCP/IP для мережної роботи. Підтримується весь спектр клієнтів і послуг TCP/IP, таких як FTP, telnet, NNTP і SMTP.<br /> <br /> Ядро Linux відразу створене з обліком спеціального захищеного режиму для процесорів Intel 80386 і 80486. Зокрема, Linux використає парадигму опису пам'яті в захищеному режимі й інші нові властивості процесорів.<br /> <br /> Для збільшення обсягу доступної пам'яті Linux здійснює також розбивка диска на сторінки: тобто на диску може бути виділене до 256 Мбайт «простору для свопингу». Коли системі потрібно більше фізичної пам'яті, то вона за допомогою свопингу виводить неактивні сторінки на диск. Це дозволяє виконувати більше об'ємні програми й обслуговувати одночасно більше користувачів. Однак свопинг не виключає нарощування фізичної пам'яті, оскільки він знижує швидкодію, збільшує час доступу.<br /> <br /> Ядро також підтримує універсальний пул пам'яті для користувальницьких програм і дискового кэша. При цьому для кэша може використатися вся пам'ять, і навпаки, кэш зменшується при роботі більших програм.<br /> <br /> Виконувані програми використають бібліотеки, що зв'язують динамічно, тобто виконувані програми можуть спільно використати бібліотечну програму, представлену одним фізичним файлом на диску. Це дозволяє виконуваним файлам займати менше місця на диску, особливо тим, які багаторазово використають бібліотечні функції. Є також статичні зв'язувати бібліотеки, що, для тих, хто бажає користуватися налагодженням на рівні об'єктних кодів або мати «повні» виконувані програми, які не мають потреби в поділюваних бібліотеках. В Linux поділювані бібліотеки динамічно зв'язуються під час виконання, дозволяючи програмістові заміняти бібліотечні модулі своїми власними. <br /> <br /> =Редакції Linux=<br /> <br /> <br /> ===Linux Mandriva One===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva являє собою Live CD. Live CD - операційна система, яка завантажується й працює прямо з компакт-диска без необхідності установки й без ризику внесення яких-небудь змін у систему. Крім того, Mandriva One може бути встановлена на жорсткий диск за бажанням користувача. Це робить Mandriva One ідеальною редакцією для непідготовленого користувача, невпевненого в установці Linux на жорсткий диск. Ви можете завантажити Mandriva One і побачити систему в дії. Якщо система вам сподобається, її можна встановити на жорсткий диск. Якщо ні, то можна просто витягти компакт-диск і перезавантажити систему без яких-небудь наслідків. Невеликий розмір Mandriva One робить дистрибутив ідеальним для користувачів з повільним або обмеженим Інтернет-з'єднанням.<br /> <br /> Linux Mandriva One доступний для вільного завантаження. Він містить пакети пропрієтарних драйверів і прошивань пристроїв для поліпшеної апаратної підтримки, і такі пропрієтарні пакети, як Java і Flash-плагін.<br /> Іноді доступні кілька різних версій Mandriva One. До появи різних версій приводять два фактори : використовуване середовище робочого столу й підтримувані мови. Деякі версії використовують середовище KDE, інші ж використовують середовище GNOME. Тому що обмеженість розмірів компакт-диска не дозволяє включити всі підтримувані мови, підтримка мов розподілена між різними версіями Mandriva One.<br /> <br /> ===Linux Mandriva Free===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva називається Free (вільна) тому, що вона є &quot;вільною&quot; в обох змістах: вона безкоштовна й містить тільки вільне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, як це визначено в Free Software Foundation і Open Source Initiative. Це - повнофункціональний дистрибутив з додатками, призначеними для настільного використання. Дистрибутив перед використанням попередньо встановлюється на жорсткий диск . Mandriva Free - ідеальна редакція Mandriva Linux для використання широкого набору програмного забезпечення, або якщо ви прагнете використовувати тільки вільне й відкрите програмне забезпечення.<br /> Ця редакція доступна з виходом кожного нового релізу в x86-32 і x86-64 версіях або на трьох компакт-дисках, або на одному DVD<br /> <br /> ===Linux Mandriva Powerpack ===<br /> <br /> <br /> <br /> Редакція Linux Mandriva Powerpack є комерційною. Це означає, що вона доступна тільки через магазини Mandriva або через авторизованого розповсюджувача. Ця редакція Mandriva містить широкий набір програмного забезпечення для настільного застосування, розробки програм або для серверного використання. Вона містить усі пропрієтарні драйвери, прошивання пристроїв і пропрієтарні плагіни для Інтернет-браузерів. У зв’язку з тим, що Mandriva Powerpack є комерційною редакцією, то вона надає можливість одержання підтримки, навчання й містить у собі додаткові комерційні додатки.<br /> Ця редакція випускається з кожним новим релізом Linux Mandriva в x86-32 і x86-64 версіях на одному DVD. Версія доступна через магазин Mandriva являє собою один Dvd-диск, що включає в себе й 32-х і 64-х бітні версії. Є можливість придбати коробкову версію з посібником користувача. Вона також доступна через службу підписки, що дозволяє вам завантажувати Mandriva Powerpack протягом одного року (два релізи Mandriva).<br /> <br /> ===Linux Mandriva Corporate Desktop ===<br /> <br /> <br /> <br /> Mandriva Corporate Desktop це комерційно розповсюджуваний дистрибутив (це означає що він доступний тільки через Mandriva Store і членів Mandriva Corporate Club, або вповноваженим реселерам). Версія Mandriva Corporate Desktop відрізняється від споживчих версій Mandriva у тому, що вона буде підтримуватися відновленнями протягом п'яти років після виходу. Mandriva Corporate Desktop призначений для настільних комп'ютерів і робочих станцій для бізнес комп’ютерів або користувачів, що потребують у відновленнях для настільної або робочої станції на строк більш ніж 12 місяців.<br /> <br /> Лінійка продуктів Corporate Desktop має більш повільний реліз-цикл ніж Mandriva споживчих видань і нові версії, як правило, випускаються раз у 18-24 місяців, з упором на безпеку й стабільність, а це означає, що Corporate Desktop не буде включати останні версії ПО Mandriva.<br /> Corporate Desktop підтримується відновленнями протягом п'яти років з дати випуску продукту<br /> <br /> ===Linux Mandriva IGGI ===<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> IGGI є дистрибутивом Mandriva для високопродуктивних обчислень. Використовуючи IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовим до доступу з робочих місць через пару годин. За допомогою Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотеки для HPC.<br /> З використанням IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовий стати доступним з робочих місць через пару годин. Використовуючі Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотек для HPC.<br /> <br /> =Див. також=<br /> <br /> [ http://sankam.com.ua/ua/dovidka/5-perehid-na-linux/37-scho-take-linux-linuks.html ]<br /> <br /> [ http://www.slideshare.net/katyryna/linux-4148066 ]<br /> <br /> [ http://www.getgnulinux.org/uk/linux/ ]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Linux 2013-06-14T06:55:50Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>=Поняття=<br /> [[Файл:Linux logo.jpg|обрамити|Операційна система Linux]]<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - багатозадачна й багатокористуваться операційна система для бізнесу, утворення й індивідуального програмування. Linux належить сімейству UNIX-подібних операційних систем, вона може працювати на комп'ютерах Intel 80386, 80486 і Pentium.<br /> <br /> Linux підтримує широкий спектр програмних пакетів від Te до X Windows, компіляторів GNU C/C++, протоколів TCP/IP. Це гнучка реалізація ОС UNIX, вільно розповсюджувана під генеральною ліцензією GNU. <br /> <br /> =Історія=<br /> <br /> [[Файл:80704729.jpg|міні|Засновник Linux Лінус Торвальдс]]<br /> <br /> UNIX - одна із самих популярних у світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує й поширює велику кількість компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для міні-комп’ютерів і мэйнфреймов у середині 70-их років, але з тих пор вона виросла в одну з найпоширеніших операційних систем, незважаючи на свій часом, дивний інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації. Існують версії UNIX для багатьох систем, починаючи від персонального комп'ютера, до суперкомп'ютерів, таких як Cray Y-MP.<br /> <br /> Linux - вільно розповсюджувана версія UNIX, спочатку була розроблена Линусом Торвальдсом. Linux був створений за допомогою багатьох UNIX-програмістів і ентузіастів з Internet, тих, хто має досить навичок і здатностей розвивати систему. Ядро Linux не використає коди AT&amp;T або якої-небудь іншої частки джерела, і більшість програм Linux розроблені в рамках проекту GNU з Free Software Foundation в Cambridge, Massachusetts. Але в нього внесли лепту також програмісти всього миру.<br /> <br /> Щодо появи Linux версії 0.01 ніколи не робилося ніяких офіційних заяв. Вихідні тексти 0.01 не давали навіть нормального виконуваного коду: вони фактично складалися лише з набору заготівель для ядра й мовчазно припускали, що ви маєте доступ до Minix-машини, щоб мати можливість компілювати їх і вдосконалювати.<br /> <br /> 5-го жовтня 1991 року Линус оголосив першу «офіційну» версію Linux, версія 0.02. Знову це розглядалося як створення якоїсь хакерскій системи. Основна увага - створення ядра. Ніякі питання підтримки роботи з користувачем, документування, тиражування й т.п. навіть не обговорювалися. Здається, що й сьогодні співтовариство Linux-ревне вважає ці питання вторинними в порівнянні з «дійсним програмуванням» - розвитком ядра.<br /> <br /> Після версії 0.03 Линус стрибком перейшов у нумерації до версії 0.10, тому що над проектом стало працювати багато народу. Після декількох переглядів, що пішли, версій, Линус привласнив чергової версії номер 0.95, щоб тим самим відбити своє враження про те, що незабаром можлива вже &quot;офіційна&quot; версія. Це було в березні 1992 р. Приблизно через півтора року - у грудні 1993 версія ядра усе ще була Linux 0.99.pl14 - наближаючись до 1.0. А на даний момент версія ядра - 1.2.<br /> Сьогодні Linux - це повноцінна ОС сімейства UNIX, здатна працювати з X Windows, TCP/IP, Emacs, UUCP, mail і USENET. Практично всі найважливіші програмні пакети були поставлені й на Linux, тобто для Linux тепер доступні й комерційні пакети. Все більша розмаїтість устаткування підтримується в порівнянні з первісним ядром. Багато хто тестували Linux на 486-ом і встановили, що він цілком порівнянний з робочими станціями Sun Microsystems і Digital Equipment Corporation.<br /> <br /> =Системні характеристики=<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - це повна багатозадачна багатокористуваться операційна система (точно також як і інші версії UNIX). Linux досить добре сполучимо з рядом стандартів для на рівні вихідних текстів, включаючи IEEE POSIX.1, System V і BSD. Він створювався, маючи на увазі таку сумісність. Конфігурації комп'ютерів, що рекомендують:<br /> <br /> <br /> <br /> · Мінімум: Intel 80386 DX 40MHz / 4Mb (RAM) / 80Mb (HDD)<br /> <br /> · Що рекомендує: Pentium 100MHz / 16Mb / 540Mb <br /> <br /> · Оптимальне: Pentium 133MHz / 32Mb / 1Gb <br /> <br /> <br /> <br /> Linux підтримує різні типи файлових систем для зберігання даних. Реалізована також файлова система MS-DOS, що дозволяє прямо звертатися до файлів MS-DOS на жорсткому диску. Підтримується також файлова система ISO 9660 CD-ROM для роботи з дисками CD-ROM.<br /> <br /> Linux забезпечує повний набір протоколів TCP/IP для мережної роботи. Підтримується весь спектр клієнтів і послуг TCP/IP, таких як FTP, telnet, NNTP і SMTP.<br /> <br /> Ядро Linux відразу створене з обліком спеціального захищеного режиму для процесорів Intel 80386 і 80486. Зокрема, Linux використає парадигму опису пам'яті в захищеному режимі й інші нові властивості процесорів.<br /> <br /> Для збільшення обсягу доступної пам'яті Linux здійснює також розбивка диска на сторінки: тобто на диску може бути виділене до 256 Мбайт «простору для свопингу». Коли системі потрібно більше фізичної пам'яті, то вона за допомогою свопингу виводить неактивні сторінки на диск. Це дозволяє виконувати більше об'ємні програми й обслуговувати одночасно більше користувачів. Однак свопинг не виключає нарощування фізичної пам'яті, оскільки він знижує швидкодію, збільшує час доступу.<br /> <br /> Ядро також підтримує універсальний пул пам'яті для користувальницьких програм і дискового кэша. При цьому для кэша може використатися вся пам'ять, і навпаки, кэш зменшується при роботі більших програм.<br /> <br /> Виконувані програми використають бібліотеки, що зв'язують динамічно, тобто виконувані програми можуть спільно використати бібліотечну програму, представлену одним фізичним файлом на диску. Це дозволяє виконуваним файлам займати менше місця на диску, особливо тим, які багаторазово використають бібліотечні функції. Є також статичні зв'язувати бібліотеки, що, для тих, хто бажає користуватися налагодженням на рівні об'єктних кодів або мати «повні» виконувані програми, які не мають потреби в поділюваних бібліотеках. В Linux поділювані бібліотеки динамічно зв'язуються під час виконання, дозволяючи програмістові заміняти бібліотечні модулі своїми власними. <br /> <br /> =Редакції Linux=<br /> <br /> <br /> ===Linux Mandriva One===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva являє собою Live CD. Live CD - операційна система, яка завантажується й працює прямо з компакт-диска без необхідності установки й без ризику внесення яких-небудь змін у систему. Крім того, Mandriva One може бути встановлена на жорсткий диск за бажанням користувача. Це робить Mandriva One ідеальною редакцією для непідготовленого користувача, невпевненого в установці Linux на жорсткий диск. Ви можете завантажити Mandriva One і побачити систему в дії. Якщо система вам сподобається, її можна встановити на жорсткий диск. Якщо ні, то можна просто витягти компакт-диск і перезавантажити систему без яких-небудь наслідків. Невеликий розмір Mandriva One робить дистрибутив ідеальним для користувачів з повільним або обмеженим Інтернет-з'єднанням.<br /> <br /> Linux Mandriva One доступний для вільного завантаження. Він містить пакети пропрієтарних драйверів і прошивань пристроїв для поліпшеної апаратної підтримки, і такі пропрієтарні пакети, як Java і Flash-плагін.<br /> Іноді доступні кілька різних версій Mandriva One. До появи різних версій приводять два фактори : використовуване середовище робочого столу й підтримувані мови. Деякі версії використовують середовище KDE, інші ж використовують середовище GNOME. Тому що обмеженість розмірів компакт-диска не дозволяє включити всі підтримувані мови, підтримка мов розподілена між різними версіями Mandriva One.<br /> <br /> ===Linux Mandriva Free===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva називається Free (вільна) тому, що вона є &quot;вільною&quot; в обох змістах: вона безкоштовна й містить тільки вільне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, як це визначено в Free Software Foundation і Open Source Initiative. Це - повнофункціональний дистрибутив з додатками, призначеними для настільного використання. Дистрибутив перед використанням попередньо встановлюється на жорсткий диск . Mandriva Free - ідеальна редакція Mandriva Linux для використання широкого набору програмного забезпечення, або якщо ви прагнете використовувати тільки вільне й відкрите програмне забезпечення.<br /> Ця редакція доступна з виходом кожного нового релізу в x86-32 і x86-64 версіях або на трьох компакт-дисках, або на одному DVD<br /> <br /> ===Linux Mandriva Powerpack ===<br /> <br /> <br /> <br /> Редакція Linux Mandriva Powerpack є комерційною. Це означає, що вона доступна тільки через магазини Mandriva або через авторизованого розповсюджувача. Ця редакція Mandriva містить широкий набір програмного забезпечення для настільного застосування, розробки програм або для серверного використання. Вона містить усі пропрієтарні драйвери, прошивання пристроїв і пропрієтарні плагіни для Інтернет-браузерів. У зв’язку з тим, що Mandriva Powerpack є комерційною редакцією, то вона надає можливість одержання підтримки, навчання й містить у собі додаткові комерційні додатки.<br /> Ця редакція випускається з кожним новим релізом Linux Mandriva в x86-32 і x86-64 версіях на одному DVD. Версія доступна через магазин Mandriva являє собою один Dvd-диск, що включає в себе й 32-х і 64-х бітні версії. Є можливість придбати коробкову версію з посібником користувача. Вона також доступна через службу підписки, що дозволяє вам завантажувати Mandriva Powerpack протягом одного року (два релізи Mandriva).<br /> <br /> ===Linux Mandriva Corporate Desktop ===<br /> <br /> <br /> <br /> Mandriva Corporate Desktop це комерційно розповсюджуваний дистрибутив (це означає що він доступний тільки через Mandriva Store і членів Mandriva Corporate Club, або вповноваженим реселерам). Версія Mandriva Corporate Desktop відрізняється від споживчих версій Mandriva у тому, що вона буде підтримуватися відновленнями протягом п'яти років після виходу. Mandriva Corporate Desktop призначений для настільних комп'ютерів і робочих станцій для бізнес комп’ютерів або користувачів, що потребують у відновленнях для настільної або робочої станції на строк більш ніж 12 місяців.<br /> <br /> Лінійка продуктів Corporate Desktop має більш повільний реліз-цикл ніж Mandriva споживчих видань і нові версії, як правило, випускаються раз у 18-24 місяців, з упором на безпеку й стабільність, а це означає, що Corporate Desktop не буде включати останні версії ПО Mandriva.<br /> Corporate Desktop підтримується відновленнями протягом п'яти років з дати випуску продукту<br /> <br /> ===Linux Mandriva IGGI ===<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> IGGI є дистрибутивом Mandriva для високопродуктивних обчислень. Використовуючи IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовим до доступу з робочих місць через пару годин. За допомогою Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотеки для HPC.<br /> З використанням IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовий стати доступним з робочих місць через пару годин. Використовуючі Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотек для HPC.<br /> <br /> =Див. також=<br /> <br /> [ http://sankam.com.ua/ua/dovidka/5-perehid-na-linux/37-scho-take-linux-linuks.html ]</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Linux 2013-06-13T21:15:03Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>=Поняття=<br /> [[Файл:Linux logo.jpg|обрамити|Операційна система Linux]]<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - багатозадачна й багатокористуваться операційна система для бізнесу, утворення й індивідуального програмування. Linux належить сімейству UNIX-подібних операційних систем, вона може працювати на комп'ютерах Intel 80386, 80486 і Pentium.<br /> <br /> Linux підтримує широкий спектр програмних пакетів від Te до X Windows, компіляторів GNU C/C++, протоколів TCP/IP. Це гнучка реалізація ОС UNIX, вільно розповсюджувана під генеральною ліцензією GNU. <br /> <br /> =Історія=<br /> <br /> [[Файл:80704729.jpg|міні|Засновник Linux Лінус Торвальдс]]<br /> <br /> UNIX - одна із самих популярних у світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує й поширює велику кількість компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для міні-комп’ютерів і мэйнфреймов у середині 70-их років, але з тих пор вона виросла в одну з найпоширеніших операційних систем, незважаючи на свій часом, дивний інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації. Існують версії UNIX для багатьох систем, починаючи від персонального комп'ютера, до суперкомп'ютерів, таких як Cray Y-MP.<br /> <br /> Linux - вільно розповсюджувана версія UNIX, спочатку була розроблена Линусом Торвальдсом. Linux був створений за допомогою багатьох UNIX-програмістів і ентузіастів з Internet, тих, хто має досить навичок і здатностей розвивати систему. Ядро Linux не використає коди AT&amp;T або якої-небудь іншої частки джерела, і більшість програм Linux розроблені в рамках проекту GNU з Free Software Foundation в Cambridge, Massachusetts. Але в нього внесли лепту також програмісти всього миру.<br /> <br /> Щодо появи Linux версії 0.01 ніколи не робилося ніяких офіційних заяв. Вихідні тексти 0.01 не давали навіть нормального виконуваного коду: вони фактично складалися лише з набору заготівель для ядра й мовчазно припускали, що ви маєте доступ до Minix-машини, щоб мати можливість компілювати їх і вдосконалювати.<br /> <br /> 5-го жовтня 1991 року Линус оголосив першу «офіційну» версію Linux, версія 0.02. Знову це розглядалося як створення якоїсь хакерскій системи. Основна увага - створення ядра. Ніякі питання підтримки роботи з користувачем, документування, тиражування й т.п. навіть не обговорювалися. Здається, що й сьогодні співтовариство Linux-ревне вважає ці питання вторинними в порівнянні з «дійсним програмуванням» - розвитком ядра.<br /> <br /> Після версії 0.03 Линус стрибком перейшов у нумерації до версії 0.10, тому що над проектом стало працювати багато народу. Після декількох переглядів, що пішли, версій, Линус привласнив чергової версії номер 0.95, щоб тим самим відбити своє враження про те, що незабаром можлива вже &quot;офіційна&quot; версія. Це було в березні 1992 р. Приблизно через півтора року - у грудні 1993 версія ядра усе ще була Linux 0.99.pl14 - наближаючись до 1.0. А на даний момент версія ядра - 1.2.<br /> Сьогодні Linux - це повноцінна ОС сімейства UNIX, здатна працювати з X Windows, TCP/IP, Emacs, UUCP, mail і USENET. Практично всі найважливіші програмні пакети були поставлені й на Linux, тобто для Linux тепер доступні й комерційні пакети. Все більша розмаїтість устаткування підтримується в порівнянні з первісним ядром. Багато хто тестували Linux на 486-ом і встановили, що він цілком порівнянний з робочими станціями Sun Microsystems і Digital Equipment Corporation.<br /> <br /> =Системні характеристики=<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - це повна багатозадачна багатокористуваться операційна система (точно також як і інші версії UNIX). Linux досить добре сполучимо з рядом стандартів для на рівні вихідних текстів, включаючи IEEE POSIX.1, System V і BSD. Він створювався, маючи на увазі таку сумісність. Конфігурації комп'ютерів, що рекомендують:<br /> <br /> <br /> <br /> · Мінімум: Intel 80386 DX 40MHz / 4Mb (RAM) / 80Mb (HDD)<br /> <br /> · Що рекомендує: Pentium 100MHz / 16Mb / 540Mb <br /> <br /> · Оптимальне: Pentium 133MHz / 32Mb / 1Gb <br /> <br /> <br /> <br /> Linux підтримує різні типи файлових систем для зберігання даних. Реалізована також файлова система MS-DOS, що дозволяє прямо звертатися до файлів MS-DOS на жорсткому диску. Підтримується також файлова система ISO 9660 CD-ROM для роботи з дисками CD-ROM.<br /> <br /> Linux забезпечує повний набір протоколів TCP/IP для мережної роботи. Підтримується весь спектр клієнтів і послуг TCP/IP, таких як FTP, telnet, NNTP і SMTP.<br /> <br /> Ядро Linux відразу створене з обліком спеціального захищеного режиму для процесорів Intel 80386 і 80486. Зокрема, Linux використає парадигму опису пам'яті в захищеному режимі й інші нові властивості процесорів.<br /> <br /> Для збільшення обсягу доступної пам'яті Linux здійснює також розбивка диска на сторінки: тобто на диску може бути виділене до 256 Мбайт «простору для свопингу». Коли системі потрібно більше фізичної пам'яті, то вона за допомогою свопингу виводить неактивні сторінки на диск. Це дозволяє виконувати більше об'ємні програми й обслуговувати одночасно більше користувачів. Однак свопинг не виключає нарощування фізичної пам'яті, оскільки він знижує швидкодію, збільшує час доступу.<br /> <br /> Ядро також підтримує універсальний пул пам'яті для користувальницьких програм і дискового кэша. При цьому для кэша може використатися вся пам'ять, і навпаки, кэш зменшується при роботі більших програм.<br /> <br /> Виконувані програми використають бібліотеки, що зв'язують динамічно, тобто виконувані програми можуть спільно використати бібліотечну програму, представлену одним фізичним файлом на диску. Це дозволяє виконуваним файлам займати менше місця на диску, особливо тим, які багаторазово використають бібліотечні функції. Є також статичні зв'язувати бібліотеки, що, для тих, хто бажає користуватися налагодженням на рівні об'єктних кодів або мати «повні» виконувані програми, які не мають потреби в поділюваних бібліотеках. В Linux поділювані бібліотеки динамічно зв'язуються під час виконання, дозволяючи програмістові заміняти бібліотечні модулі своїми власними. <br /> <br /> =Редакції Linux=<br /> <br /> <br /> ===Linux Mandriva One===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva являє собою Live CD. Live CD - операційна система, яка завантажується й працює прямо з компакт-диска без необхідності установки й без ризику внесення яких-небудь змін у систему. Крім того, Mandriva One може бути встановлена на жорсткий диск за бажанням користувача. Це робить Mandriva One ідеальною редакцією для непідготовленого користувача, невпевненого в установці Linux на жорсткий диск. Ви можете завантажити Mandriva One і побачити систему в дії. Якщо система вам сподобається, її можна встановити на жорсткий диск. Якщо ні, то можна просто витягти компакт-диск і перезавантажити систему без яких-небудь наслідків. Невеликий розмір Mandriva One робить дистрибутив ідеальним для користувачів з повільним або обмеженим Інтернет-з'єднанням.<br /> <br /> Linux Mandriva One доступний для вільного завантаження. Він містить пакети пропрієтарних драйверів і прошивань пристроїв для поліпшеної апаратної підтримки, і такі пропрієтарні пакети, як Java і Flash-плагін.<br /> Іноді доступні кілька різних версій Mandriva One. До появи різних версій приводять два фактори : використовуване середовище робочого столу й підтримувані мови. Деякі версії використовують середовище KDE, інші ж використовують середовище GNOME. Тому що обмеженість розмірів компакт-диска не дозволяє включити всі підтримувані мови, підтримка мов розподілена між різними версіями Mandriva One.<br /> <br /> ===Linux Mandriva Free===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva називається Free (вільна) тому, що вона є &quot;вільною&quot; в обох змістах: вона безкоштовна й містить тільки вільне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, як це визначено в Free Software Foundation і Open Source Initiative. Це - повнофункціональний дистрибутив з додатками, призначеними для настільного використання. Дистрибутив перед використанням попередньо встановлюється на жорсткий диск . Mandriva Free - ідеальна редакція Mandriva Linux для використання широкого набору програмного забезпечення, або якщо ви прагнете використовувати тільки вільне й відкрите програмне забезпечення.<br /> Ця редакція доступна з виходом кожного нового релізу в x86-32 і x86-64 версіях або на трьох компакт-дисках, або на одному DVD<br /> <br /> ===Linux Mandriva Powerpack ===<br /> <br /> <br /> <br /> Редакція Linux Mandriva Powerpack є комерційною. Це означає, що вона доступна тільки через магазини Mandriva або через авторизованого розповсюджувача. Ця редакція Mandriva містить широкий набір програмного забезпечення для настільного застосування, розробки програм або для серверного використання. Вона містить усі пропрієтарні драйвери, прошивання пристроїв і пропрієтарні плагіни для Інтернет-браузерів. У зв’язку з тим, що Mandriva Powerpack є комерційною редакцією, то вона надає можливість одержання підтримки, навчання й містить у собі додаткові комерційні додатки.<br /> Ця редакція випускається з кожним новим релізом Linux Mandriva в x86-32 і x86-64 версіях на одному DVD. Версія доступна через магазин Mandriva являє собою один Dvd-диск, що включає в себе й 32-х і 64-х бітні версії. Є можливість придбати коробкову версію з посібником користувача. Вона також доступна через службу підписки, що дозволяє вам завантажувати Mandriva Powerpack протягом одного року (два релізи Mandriva).<br /> <br /> ===Linux Mandriva Corporate Desktop ===<br /> <br /> <br /> <br /> Mandriva Corporate Desktop це комерційно розповсюджуваний дистрибутив (це означає що він доступний тільки через Mandriva Store і членів Mandriva Corporate Club, або вповноваженим реселерам). Версія Mandriva Corporate Desktop відрізняється від споживчих версій Mandriva у тому, що вона буде підтримуватися відновленнями протягом п'яти років після виходу. Mandriva Corporate Desktop призначений для настільних комп'ютерів і робочих станцій для бізнес комп’ютерів або користувачів, що потребують у відновленнях для настільної або робочої станції на строк більш ніж 12 місяців.<br /> <br /> Лінійка продуктів Corporate Desktop має більш повільний реліз-цикл ніж Mandriva споживчих видань і нові версії, як правило, випускаються раз у 18-24 місяців, з упором на безпеку й стабільність, а це означає, що Corporate Desktop не буде включати останні версії ПО Mandriva.<br /> Corporate Desktop підтримується відновленнями протягом п'яти років з дати випуску продукту<br /> <br /> ===Linux Mandriva IGGI ===<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> IGGI є дистрибутивом Mandriva для високопродуктивних обчислень. Використовуючи IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовим до доступу з робочих місць через пару годин. За допомогою Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотеки для HPC.<br /> З використанням IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовий стати доступним з робочих місць через пару годин. Використовуючі Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотек для HPC.</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:80704729.jpg 2013-06-13T21:10:11Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div></div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Linux 2013-06-13T21:08:38Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>=Поняття=<br /> [[Файл:Linux logo.jpg|обрамити|Операційна система Linux]]<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - багатозадачна й багатокористуваться операційна система для бізнесу, утворення й індивідуального програмування. Linux належить сімейству UNIX-подібних операційних систем, вона може працювати на комп'ютерах Intel 80386, 80486 і Pentium.<br /> <br /> Linux підтримує широкий спектр програмних пакетів від Te до X Windows, компіляторів GNU C/C++, протоколів TCP/IP. Це гнучка реалізація ОС UNIX, вільно розповсюджувана під генеральною ліцензією GNU. <br /> <br /> =Історія=<br /> <br /> UNIX - одна із самих популярних у світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує й поширює велику кількість компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для міні-комп’ютерів і мэйнфреймов у середині 70-их років, але з тих пор вона виросла в одну з найпоширеніших операційних систем, незважаючи на свій часом, дивний інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації. Існують версії UNIX для багатьох систем, починаючи від персонального комп'ютера, до суперкомп'ютерів, таких як Cray Y-MP.<br /> <br /> Linux - вільно розповсюджувана версія UNIX, спочатку була розроблена Линусом Торвальдсом. Linux був створений за допомогою багатьох UNIX-програмістів і ентузіастів з Internet, тих, хто має досить навичок і здатностей розвивати систему. Ядро Linux не використає коди AT&amp;T або якої-небудь іншої частки джерела, і більшість програм Linux розроблені в рамках проекту GNU з Free Software Foundation в Cambridge, Massachusetts. Але в нього внесли лепту також програмісти всього миру.<br /> <br /> Щодо появи Linux версії 0.01 ніколи не робилося ніяких офіційних заяв. Вихідні тексти 0.01 не давали навіть нормального виконуваного коду: вони фактично складалися лише з набору заготівель для ядра й мовчазно припускали, що ви маєте доступ до Minix-машини, щоб мати можливість компілювати їх і вдосконалювати.<br /> <br /> 5-го жовтня 1991 року Линус оголосив першу «офіційну» версію Linux, версія 0.02. Знову це розглядалося як створення якоїсь хакерскій системи. Основна увага - створення ядра. Ніякі питання підтримки роботи з користувачем, документування, тиражування й т.п. навіть не обговорювалися. Здається, що й сьогодні співтовариство Linux-ревне вважає ці питання вторинними в порівнянні з «дійсним програмуванням» - розвитком ядра.<br /> <br /> Після версії 0.03 Линус стрибком перейшов у нумерації до версії 0.10, тому що над проектом стало працювати багато народу. Після декількох переглядів, що пішли, версій, Линус привласнив чергової версії номер 0.95, щоб тим самим відбити своє враження про те, що незабаром можлива вже &quot;офіційна&quot; версія. Це було в березні 1992 р. Приблизно через півтора року - у грудні 1993 версія ядра усе ще була Linux 0.99.pl14 - наближаючись до 1.0. А на даний момент версія ядра - 1.2.<br /> Сьогодні Linux - це повноцінна ОС сімейства UNIX, здатна працювати з X Windows, TCP/IP, Emacs, UUCP, mail і USENET. Практично всі найважливіші програмні пакети були поставлені й на Linux, тобто для Linux тепер доступні й комерційні пакети. Все більша розмаїтість устаткування підтримується в порівнянні з первісним ядром. Багато хто тестували Linux на 486-ом і встановили, що він цілком порівнянний з робочими станціями Sun Microsystems і Digital Equipment Corporation.<br /> <br /> =Системні характеристики=<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - це повна багатозадачна багатокористуваться операційна система (точно також як і інші версії UNIX). Linux досить добре сполучимо з рядом стандартів для на рівні вихідних текстів, включаючи IEEE POSIX.1, System V і BSD. Він створювався, маючи на увазі таку сумісність. Конфігурації комп'ютерів, що рекомендують:<br /> <br /> <br /> <br /> · Мінімум: Intel 80386 DX 40MHz / 4Mb (RAM) / 80Mb (HDD)<br /> <br /> · Що рекомендує: Pentium 100MHz / 16Mb / 540Mb <br /> <br /> · Оптимальне: Pentium 133MHz / 32Mb / 1Gb <br /> <br /> <br /> <br /> Linux підтримує різні типи файлових систем для зберігання даних. Реалізована також файлова система MS-DOS, що дозволяє прямо звертатися до файлів MS-DOS на жорсткому диску. Підтримується також файлова система ISO 9660 CD-ROM для роботи з дисками CD-ROM.<br /> <br /> Linux забезпечує повний набір протоколів TCP/IP для мережної роботи. Підтримується весь спектр клієнтів і послуг TCP/IP, таких як FTP, telnet, NNTP і SMTP.<br /> <br /> Ядро Linux відразу створене з обліком спеціального захищеного режиму для процесорів Intel 80386 і 80486. Зокрема, Linux використає парадигму опису пам'яті в захищеному режимі й інші нові властивості процесорів.<br /> <br /> Для збільшення обсягу доступної пам'яті Linux здійснює також розбивка диска на сторінки: тобто на диску може бути виділене до 256 Мбайт «простору для свопингу». Коли системі потрібно більше фізичної пам'яті, то вона за допомогою свопингу виводить неактивні сторінки на диск. Це дозволяє виконувати більше об'ємні програми й обслуговувати одночасно більше користувачів. Однак свопинг не виключає нарощування фізичної пам'яті, оскільки він знижує швидкодію, збільшує час доступу.<br /> <br /> Ядро також підтримує універсальний пул пам'яті для користувальницьких програм і дискового кэша. При цьому для кэша може використатися вся пам'ять, і навпаки, кэш зменшується при роботі більших програм.<br /> <br /> Виконувані програми використають бібліотеки, що зв'язують динамічно, тобто виконувані програми можуть спільно використати бібліотечну програму, представлену одним фізичним файлом на диску. Це дозволяє виконуваним файлам займати менше місця на диску, особливо тим, які багаторазово використають бібліотечні функції. Є також статичні зв'язувати бібліотеки, що, для тих, хто бажає користуватися налагодженням на рівні об'єктних кодів або мати «повні» виконувані програми, які не мають потреби в поділюваних бібліотеках. В Linux поділювані бібліотеки динамічно зв'язуються під час виконання, дозволяючи програмістові заміняти бібліотечні модулі своїми власними. <br /> <br /> =Редакції Linux=<br /> <br /> <br /> ===Linux Mandriva One===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva являє собою Live CD. Live CD - операційна система, яка завантажується й працює прямо з компакт-диска без необхідності установки й без ризику внесення яких-небудь змін у систему. Крім того, Mandriva One може бути встановлена на жорсткий диск за бажанням користувача. Це робить Mandriva One ідеальною редакцією для непідготовленого користувача, невпевненого в установці Linux на жорсткий диск. Ви можете завантажити Mandriva One і побачити систему в дії. Якщо система вам сподобається, її можна встановити на жорсткий диск. Якщо ні, то можна просто витягти компакт-диск і перезавантажити систему без яких-небудь наслідків. Невеликий розмір Mandriva One робить дистрибутив ідеальним для користувачів з повільним або обмеженим Інтернет-з'єднанням.<br /> <br /> Linux Mandriva One доступний для вільного завантаження. Він містить пакети пропрієтарних драйверів і прошивань пристроїв для поліпшеної апаратної підтримки, і такі пропрієтарні пакети, як Java і Flash-плагін.<br /> Іноді доступні кілька різних версій Mandriva One. До появи різних версій приводять два фактори : використовуване середовище робочого столу й підтримувані мови. Деякі версії використовують середовище KDE, інші ж використовують середовище GNOME. Тому що обмеженість розмірів компакт-диска не дозволяє включити всі підтримувані мови, підтримка мов розподілена між різними версіями Mandriva One.<br /> <br /> ===Linux Mandriva Free===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva називається Free (вільна) тому, що вона є &quot;вільною&quot; в обох змістах: вона безкоштовна й містить тільки вільне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, як це визначено в Free Software Foundation і Open Source Initiative. Це - повнофункціональний дистрибутив з додатками, призначеними для настільного використання. Дистрибутив перед використанням попередньо встановлюється на жорсткий диск . Mandriva Free - ідеальна редакція Mandriva Linux для використання широкого набору програмного забезпечення, або якщо ви прагнете використовувати тільки вільне й відкрите програмне забезпечення.<br /> Ця редакція доступна з виходом кожного нового релізу в x86-32 і x86-64 версіях або на трьох компакт-дисках, або на одному DVD<br /> <br /> ===Linux Mandriva Powerpack ===<br /> <br /> <br /> <br /> Редакція Linux Mandriva Powerpack є комерційною. Це означає, що вона доступна тільки через магазини Mandriva або через авторизованого розповсюджувача. Ця редакція Mandriva містить широкий набір програмного забезпечення для настільного застосування, розробки програм або для серверного використання. Вона містить усі пропрієтарні драйвери, прошивання пристроїв і пропрієтарні плагіни для Інтернет-браузерів. У зв’язку з тим, що Mandriva Powerpack є комерційною редакцією, то вона надає можливість одержання підтримки, навчання й містить у собі додаткові комерційні додатки.<br /> Ця редакція випускається з кожним новим релізом Linux Mandriva в x86-32 і x86-64 версіях на одному DVD. Версія доступна через магазин Mandriva являє собою один Dvd-диск, що включає в себе й 32-х і 64-х бітні версії. Є можливість придбати коробкову версію з посібником користувача. Вона також доступна через службу підписки, що дозволяє вам завантажувати Mandriva Powerpack протягом одного року (два релізи Mandriva).<br /> <br /> ===Linux Mandriva Corporate Desktop ===<br /> <br /> <br /> <br /> Mandriva Corporate Desktop це комерційно розповсюджуваний дистрибутив (це означає що він доступний тільки через Mandriva Store і членів Mandriva Corporate Club, або вповноваженим реселерам). Версія Mandriva Corporate Desktop відрізняється від споживчих версій Mandriva у тому, що вона буде підтримуватися відновленнями протягом п'яти років після виходу. Mandriva Corporate Desktop призначений для настільних комп'ютерів і робочих станцій для бізнес комп’ютерів або користувачів, що потребують у відновленнях для настільної або робочої станції на строк більш ніж 12 місяців.<br /> <br /> Лінійка продуктів Corporate Desktop має більш повільний реліз-цикл ніж Mandriva споживчих видань і нові версії, як правило, випускаються раз у 18-24 місяців, з упором на безпеку й стабільність, а це означає, що Corporate Desktop не буде включати останні версії ПО Mandriva.<br /> Corporate Desktop підтримується відновленнями протягом п'яти років з дати випуску продукту<br /> <br /> ===Linux Mandriva IGGI ===<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> IGGI є дистрибутивом Mandriva для високопродуктивних обчислень. Використовуючи IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовим до доступу з робочих місць через пару годин. За допомогою Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотеки для HPC.<br /> З використанням IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовий стати доступним з робочих місць через пару годин. Використовуючі Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотек для HPC.</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Linux_logo.jpg 2013-06-13T21:04:01Z

<p>Аліна Артеменко: Аліна Артеменко завантажив нову версію «Файл:Linux logo.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Linux 2013-06-13T10:43:37Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div>=Поняття=<br /> [[Файл:Linux logo|міні|Операційна система Linux]]<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - багатозадачна й багатокористуваться операційна система для бізнесу, утворення й індивідуального програмування. Linux належить сімейству UNIX-подібних операційних систем, вона може працювати на комп'ютерах Intel 80386, 80486 і Pentium.<br /> <br /> Linux підтримує широкий спектр програмних пакетів від Te до X Windows, компіляторів GNU C/C++, протоколів TCP/IP. Це гнучка реалізація ОС UNIX, вільно розповсюджувана під генеральною ліцензією GNU. <br /> <br /> =Історія=<br /> <br /> UNIX - одна із самих популярних у світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує й поширює велику кількість компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для міні-комп’ютерів і мэйнфреймов у середині 70-их років, але з тих пор вона виросла в одну з найпоширеніших операційних систем, незважаючи на свій часом, дивний інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації. Існують версії UNIX для багатьох систем, починаючи від персонального комп'ютера, до суперкомп'ютерів, таких як Cray Y-MP.<br /> <br /> Linux - вільно розповсюджувана версія UNIX, спочатку була розроблена Линусом Торвальдсом. Linux був створений за допомогою багатьох UNIX-програмістів і ентузіастів з Internet, тих, хто має досить навичок і здатностей розвивати систему. Ядро Linux не використає коди AT&amp;T або якої-небудь іншої частки джерела, і більшість програм Linux розроблені в рамках проекту GNU з Free Software Foundation в Cambridge, Massachusetts. Але в нього внесли лепту також програмісти всього миру.<br /> <br /> Щодо появи Linux версії 0.01 ніколи не робилося ніяких офіційних заяв. Вихідні тексти 0.01 не давали навіть нормального виконуваного коду: вони фактично складалися лише з набору заготівель для ядра й мовчазно припускали, що ви маєте доступ до Minix-машини, щоб мати можливість компілювати їх і вдосконалювати.<br /> <br /> 5-го жовтня 1991 року Линус оголосив першу «офіційну» версію Linux, версія 0.02. Знову це розглядалося як створення якоїсь хакерскій системи. Основна увага - створення ядра. Ніякі питання підтримки роботи з користувачем, документування, тиражування й т.п. навіть не обговорювалися. Здається, що й сьогодні співтовариство Linux-ревне вважає ці питання вторинними в порівнянні з «дійсним програмуванням» - розвитком ядра.<br /> <br /> Після версії 0.03 Линус стрибком перейшов у нумерації до версії 0.10, тому що над проектом стало працювати багато народу. Після декількох переглядів, що пішли, версій, Линус привласнив чергової версії номер 0.95, щоб тим самим відбити своє враження про те, що незабаром можлива вже &quot;офіційна&quot; версія. Це було в березні 1992 р. Приблизно через півтора року - у грудні 1993 версія ядра усе ще була Linux 0.99.pl14 - наближаючись до 1.0. А на даний момент версія ядра - 1.2.<br /> Сьогодні Linux - це повноцінна ОС сімейства UNIX, здатна працювати з X Windows, TCP/IP, Emacs, UUCP, mail і USENET. Практично всі найважливіші програмні пакети були поставлені й на Linux, тобто для Linux тепер доступні й комерційні пакети. Все більша розмаїтість устаткування підтримується в порівнянні з первісним ядром. Багато хто тестували Linux на 486-ом і встановили, що він цілком порівнянний з робочими станціями Sun Microsystems і Digital Equipment Corporation.<br /> <br /> =Системні характеристики=<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - це повна багатозадачна багатокористуваться операційна система (точно також як і інші версії UNIX). Linux досить добре сполучимо з рядом стандартів для на рівні вихідних текстів, включаючи IEEE POSIX.1, System V і BSD. Він створювався, маючи на увазі таку сумісність. Конфігурації комп'ютерів, що рекомендують:<br /> <br /> <br /> <br /> · Мінімум: Intel 80386 DX 40MHz / 4Mb (RAM) / 80Mb (HDD)<br /> <br /> · Що рекомендує: Pentium 100MHz / 16Mb / 540Mb <br /> <br /> · Оптимальне: Pentium 133MHz / 32Mb / 1Gb <br /> <br /> <br /> <br /> Linux підтримує різні типи файлових систем для зберігання даних. Реалізована також файлова система MS-DOS, що дозволяє прямо звертатися до файлів MS-DOS на жорсткому диску. Підтримується також файлова система ISO 9660 CD-ROM для роботи з дисками CD-ROM.<br /> <br /> Linux забезпечує повний набір протоколів TCP/IP для мережної роботи. Підтримується весь спектр клієнтів і послуг TCP/IP, таких як FTP, telnet, NNTP і SMTP.<br /> <br /> Ядро Linux відразу створене з обліком спеціального захищеного режиму для процесорів Intel 80386 і 80486. Зокрема, Linux використає парадигму опису пам'яті в захищеному режимі й інші нові властивості процесорів.<br /> <br /> Для збільшення обсягу доступної пам'яті Linux здійснює також розбивка диска на сторінки: тобто на диску може бути виділене до 256 Мбайт «простору для свопингу». Коли системі потрібно більше фізичної пам'яті, то вона за допомогою свопингу виводить неактивні сторінки на диск. Це дозволяє виконувати більше об'ємні програми й обслуговувати одночасно більше користувачів. Однак свопинг не виключає нарощування фізичної пам'яті, оскільки він знижує швидкодію, збільшує час доступу.<br /> <br /> Ядро також підтримує універсальний пул пам'яті для користувальницьких програм і дискового кэша. При цьому для кэша може використатися вся пам'ять, і навпаки, кэш зменшується при роботі більших програм.<br /> <br /> Виконувані програми використають бібліотеки, що зв'язують динамічно, тобто виконувані програми можуть спільно використати бібліотечну програму, представлену одним фізичним файлом на диску. Це дозволяє виконуваним файлам займати менше місця на диску, особливо тим, які багаторазово використають бібліотечні функції. Є також статичні зв'язувати бібліотеки, що, для тих, хто бажає користуватися налагодженням на рівні об'єктних кодів або мати «повні» виконувані програми, які не мають потреби в поділюваних бібліотеках. В Linux поділювані бібліотеки динамічно зв'язуються під час виконання, дозволяючи програмістові заміняти бібліотечні модулі своїми власними. <br /> <br /> =Редакції Linux=<br /> <br /> <br /> ===Linux Mandriva One===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva являє собою Live CD. Live CD - операційна система, яка завантажується й працює прямо з компакт-диска без необхідності установки й без ризику внесення яких-небудь змін у систему. Крім того, Mandriva One може бути встановлена на жорсткий диск за бажанням користувача. Це робить Mandriva One ідеальною редакцією для непідготовленого користувача, невпевненого в установці Linux на жорсткий диск. Ви можете завантажити Mandriva One і побачити систему в дії. Якщо система вам сподобається, її можна встановити на жорсткий диск. Якщо ні, то можна просто витягти компакт-диск і перезавантажити систему без яких-небудь наслідків. Невеликий розмір Mandriva One робить дистрибутив ідеальним для користувачів з повільним або обмеженим Інтернет-з'єднанням.<br /> <br /> Linux Mandriva One доступний для вільного завантаження. Він містить пакети пропрієтарних драйверів і прошивань пристроїв для поліпшеної апаратної підтримки, і такі пропрієтарні пакети, як Java і Flash-плагін.<br /> Іноді доступні кілька різних версій Mandriva One. До появи різних версій приводять два фактори : використовуване середовище робочого столу й підтримувані мови. Деякі версії використовують середовище KDE, інші ж використовують середовище GNOME. Тому що обмеженість розмірів компакт-диска не дозволяє включити всі підтримувані мови, підтримка мов розподілена між різними версіями Mandriva One.<br /> <br /> ===Linux Mandriva Free===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva називається Free (вільна) тому, що вона є &quot;вільною&quot; в обох змістах: вона безкоштовна й містить тільки вільне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, як це визначено в Free Software Foundation і Open Source Initiative. Це - повнофункціональний дистрибутив з додатками, призначеними для настільного використання. Дистрибутив перед використанням попередньо встановлюється на жорсткий диск . Mandriva Free - ідеальна редакція Mandriva Linux для використання широкого набору програмного забезпечення, або якщо ви прагнете використовувати тільки вільне й відкрите програмне забезпечення.<br /> Ця редакція доступна з виходом кожного нового релізу в x86-32 і x86-64 версіях або на трьох компакт-дисках, або на одному DVD<br /> <br /> ===Linux Mandriva Powerpack ===<br /> <br /> <br /> <br /> Редакція Linux Mandriva Powerpack є комерційною. Це означає, що вона доступна тільки через магазини Mandriva або через авторизованого розповсюджувача. Ця редакція Mandriva містить широкий набір програмного забезпечення для настільного застосування, розробки програм або для серверного використання. Вона містить усі пропрієтарні драйвери, прошивання пристроїв і пропрієтарні плагіни для Інтернет-браузерів. У зв’язку з тим, що Mandriva Powerpack є комерційною редакцією, то вона надає можливість одержання підтримки, навчання й містить у собі додаткові комерційні додатки.<br /> Ця редакція випускається з кожним новим релізом Linux Mandriva в x86-32 і x86-64 версіях на одному DVD. Версія доступна через магазин Mandriva являє собою один Dvd-диск, що включає в себе й 32-х і 64-х бітні версії. Є можливість придбати коробкову версію з посібником користувача. Вона також доступна через службу підписки, що дозволяє вам завантажувати Mandriva Powerpack протягом одного року (два релізи Mandriva).<br /> <br /> ===Linux Mandriva Corporate Desktop ===<br /> <br /> <br /> <br /> Mandriva Corporate Desktop це комерційно розповсюджуваний дистрибутив (це означає що він доступний тільки через Mandriva Store і членів Mandriva Corporate Club, або вповноваженим реселерам). Версія Mandriva Corporate Desktop відрізняється від споживчих версій Mandriva у тому, що вона буде підтримуватися відновленнями протягом п'яти років після виходу. Mandriva Corporate Desktop призначений для настільних комп'ютерів і робочих станцій для бізнес комп’ютерів або користувачів, що потребують у відновленнях для настільної або робочої станції на строк більш ніж 12 місяців.<br /> <br /> Лінійка продуктів Corporate Desktop має більш повільний реліз-цикл ніж Mandriva споживчих видань і нові версії, як правило, випускаються раз у 18-24 місяців, з упором на безпеку й стабільність, а це означає, що Corporate Desktop не буде включати останні версії ПО Mandriva.<br /> Corporate Desktop підтримується відновленнями протягом п'яти років з дати випуску продукту<br /> <br /> ===Linux Mandriva IGGI ===<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> IGGI є дистрибутивом Mandriva для високопродуктивних обчислень. Використовуючи IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовим до доступу з робочих місць через пару годин. За допомогою Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотеки для HPC.<br /> З використанням IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовий стати доступним з робочих місць через пару годин. Використовуючі Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотек для HPC.</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Linux_logo.jpg 2013-06-13T10:41:03Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div></div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_Linux 2013-06-13T10:40:15Z

<p>Аліна Артеменко: Створена сторінка: =Поняття= Операційна система Linux Linux - багатозадачна й багатокори...</p> <hr /> <div>=Поняття=<br /> [[Файл:Tux.svg|обрамити|Операційна система Linux]]<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - багатозадачна й багатокористуваться операційна система для бізнесу, утворення й індивідуального програмування. Linux належить сімейству UNIX-подібних операційних систем, вона може працювати на комп'ютерах Intel 80386, 80486 і Pentium.<br /> <br /> Linux підтримує широкий спектр програмних пакетів від Te до X Windows, компіляторів GNU C/C++, протоколів TCP/IP. Це гнучка реалізація ОС UNIX, вільно розповсюджувана під генеральною ліцензією GNU. <br /> <br /> =Історія=<br /> <br /> UNIX - одна із самих популярних у світі операційних систем завдяки тому, що її супроводжує й поширює велику кількість компаній. Спочатку вона була створена як багатозадачна система для міні-комп’ютерів і мэйнфреймов у середині 70-их років, але з тих пор вона виросла в одну з найпоширеніших операційних систем, незважаючи на свій часом, дивний інтерфейс і відсутність централізованої стандартизації. Існують версії UNIX для багатьох систем, починаючи від персонального комп'ютера, до суперкомп'ютерів, таких як Cray Y-MP.<br /> <br /> Linux - вільно розповсюджувана версія UNIX, спочатку була розроблена Линусом Торвальдсом. Linux був створений за допомогою багатьох UNIX-програмістів і ентузіастів з Internet, тих, хто має досить навичок і здатностей розвивати систему. Ядро Linux не використає коди AT&amp;T або якої-небудь іншої частки джерела, і більшість програм Linux розроблені в рамках проекту GNU з Free Software Foundation в Cambridge, Massachusetts. Але в нього внесли лепту також програмісти всього миру.<br /> <br /> Щодо появи Linux версії 0.01 ніколи не робилося ніяких офіційних заяв. Вихідні тексти 0.01 не давали навіть нормального виконуваного коду: вони фактично складалися лише з набору заготівель для ядра й мовчазно припускали, що ви маєте доступ до Minix-машини, щоб мати можливість компілювати їх і вдосконалювати.<br /> <br /> 5-го жовтня 1991 року Линус оголосив першу «офіційну» версію Linux, версія 0.02. Знову це розглядалося як створення якоїсь хакерскій системи. Основна увага - створення ядра. Ніякі питання підтримки роботи з користувачем, документування, тиражування й т.п. навіть не обговорювалися. Здається, що й сьогодні співтовариство Linux-ревне вважає ці питання вторинними в порівнянні з «дійсним програмуванням» - розвитком ядра.<br /> <br /> Після версії 0.03 Линус стрибком перейшов у нумерації до версії 0.10, тому що над проектом стало працювати багато народу. Після декількох переглядів, що пішли, версій, Линус привласнив чергової версії номер 0.95, щоб тим самим відбити своє враження про те, що незабаром можлива вже &quot;офіційна&quot; версія. Це було в березні 1992 р. Приблизно через півтора року - у грудні 1993 версія ядра усе ще була Linux 0.99.pl14 - наближаючись до 1.0. А на даний момент версія ядра - 1.2.<br /> Сьогодні Linux - це повноцінна ОС сімейства UNIX, здатна працювати з X Windows, TCP/IP, Emacs, UUCP, mail і USENET. Практично всі найважливіші програмні пакети були поставлені й на Linux, тобто для Linux тепер доступні й комерційні пакети. Все більша розмаїтість устаткування підтримується в порівнянні з первісним ядром. Багато хто тестували Linux на 486-ом і встановили, що він цілком порівнянний з робочими станціями Sun Microsystems і Digital Equipment Corporation.<br /> <br /> =Системні характеристики=<br /> <br /> <br /> <br /> Linux - це повна багатозадачна багатокористуваться операційна система (точно також як і інші версії UNIX). Linux досить добре сполучимо з рядом стандартів для на рівні вихідних текстів, включаючи IEEE POSIX.1, System V і BSD. Він створювався, маючи на увазі таку сумісність. Конфігурації комп'ютерів, що рекомендують:<br /> <br /> <br /> <br /> · Мінімум: Intel 80386 DX 40MHz / 4Mb (RAM) / 80Mb (HDD)<br /> <br /> · Що рекомендує: Pentium 100MHz / 16Mb / 540Mb <br /> <br /> · Оптимальне: Pentium 133MHz / 32Mb / 1Gb <br /> <br /> <br /> <br /> Linux підтримує різні типи файлових систем для зберігання даних. Реалізована також файлова система MS-DOS, що дозволяє прямо звертатися до файлів MS-DOS на жорсткому диску. Підтримується також файлова система ISO 9660 CD-ROM для роботи з дисками CD-ROM.<br /> <br /> Linux забезпечує повний набір протоколів TCP/IP для мережної роботи. Підтримується весь спектр клієнтів і послуг TCP/IP, таких як FTP, telnet, NNTP і SMTP.<br /> <br /> Ядро Linux відразу створене з обліком спеціального захищеного режиму для процесорів Intel 80386 і 80486. Зокрема, Linux використає парадигму опису пам'яті в захищеному режимі й інші нові властивості процесорів.<br /> <br /> Для збільшення обсягу доступної пам'яті Linux здійснює також розбивка диска на сторінки: тобто на диску може бути виділене до 256 Мбайт «простору для свопингу». Коли системі потрібно більше фізичної пам'яті, то вона за допомогою свопингу виводить неактивні сторінки на диск. Це дозволяє виконувати більше об'ємні програми й обслуговувати одночасно більше користувачів. Однак свопинг не виключає нарощування фізичної пам'яті, оскільки він знижує швидкодію, збільшує час доступу.<br /> <br /> Ядро також підтримує універсальний пул пам'яті для користувальницьких програм і дискового кэша. При цьому для кэша може використатися вся пам'ять, і навпаки, кэш зменшується при роботі більших програм.<br /> <br /> Виконувані програми використають бібліотеки, що зв'язують динамічно, тобто виконувані програми можуть спільно використати бібліотечну програму, представлену одним фізичним файлом на диску. Це дозволяє виконуваним файлам займати менше місця на диску, особливо тим, які багаторазово використають бібліотечні функції. Є також статичні зв'язувати бібліотеки, що, для тих, хто бажає користуватися налагодженням на рівні об'єктних кодів або мати «повні» виконувані програми, які не мають потреби в поділюваних бібліотеках. В Linux поділювані бібліотеки динамічно зв'язуються під час виконання, дозволяючи програмістові заміняти бібліотечні модулі своїми власними. <br /> <br /> =Редакції Linux=<br /> <br /> <br /> ===Linux Mandriva One===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva являє собою Live CD. Live CD - операційна система, яка завантажується й працює прямо з компакт-диска без необхідності установки й без ризику внесення яких-небудь змін у систему. Крім того, Mandriva One може бути встановлена на жорсткий диск за бажанням користувача. Це робить Mandriva One ідеальною редакцією для непідготовленого користувача, невпевненого в установці Linux на жорсткий диск. Ви можете завантажити Mandriva One і побачити систему в дії. Якщо система вам сподобається, її можна встановити на жорсткий диск. Якщо ні, то можна просто витягти компакт-диск і перезавантажити систему без яких-небудь наслідків. Невеликий розмір Mandriva One робить дистрибутив ідеальним для користувачів з повільним або обмеженим Інтернет-з'єднанням.<br /> <br /> Linux Mandriva One доступний для вільного завантаження. Він містить пакети пропрієтарних драйверів і прошивань пристроїв для поліпшеної апаратної підтримки, і такі пропрієтарні пакети, як Java і Flash-плагін.<br /> Іноді доступні кілька різних версій Mandriva One. До появи різних версій приводять два фактори : використовуване середовище робочого столу й підтримувані мови. Деякі версії використовують середовище KDE, інші ж використовують середовище GNOME. Тому що обмеженість розмірів компакт-диска не дозволяє включити всі підтримувані мови, підтримка мов розподілена між різними версіями Mandriva One.<br /> <br /> ===Linux Mandriva Free===<br /> <br /> <br /> <br /> Ця редакція Linux Mandriva називається Free (вільна) тому, що вона є &quot;вільною&quot; в обох змістах: вона безкоштовна й містить тільки вільне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, як це визначено в Free Software Foundation і Open Source Initiative. Це - повнофункціональний дистрибутив з додатками, призначеними для настільного використання. Дистрибутив перед використанням попередньо встановлюється на жорсткий диск . Mandriva Free - ідеальна редакція Mandriva Linux для використання широкого набору програмного забезпечення, або якщо ви прагнете використовувати тільки вільне й відкрите програмне забезпечення.<br /> Ця редакція доступна з виходом кожного нового релізу в x86-32 і x86-64 версіях або на трьох компакт-дисках, або на одному DVD<br /> <br /> ===Linux Mandriva Powerpack ===<br /> <br /> <br /> <br /> Редакція Linux Mandriva Powerpack є комерційною. Це означає, що вона доступна тільки через магазини Mandriva або через авторизованого розповсюджувача. Ця редакція Mandriva містить широкий набір програмного забезпечення для настільного застосування, розробки програм або для серверного використання. Вона містить усі пропрієтарні драйвери, прошивання пристроїв і пропрієтарні плагіни для Інтернет-браузерів. У зв’язку з тим, що Mandriva Powerpack є комерційною редакцією, то вона надає можливість одержання підтримки, навчання й містить у собі додаткові комерційні додатки.<br /> Ця редакція випускається з кожним новим релізом Linux Mandriva в x86-32 і x86-64 версіях на одному DVD. Версія доступна через магазин Mandriva являє собою один Dvd-диск, що включає в себе й 32-х і 64-х бітні версії. Є можливість придбати коробкову версію з посібником користувача. Вона також доступна через службу підписки, що дозволяє вам завантажувати Mandriva Powerpack протягом одного року (два релізи Mandriva).<br /> <br /> ===Linux Mandriva Corporate Desktop ===<br /> <br /> <br /> <br /> Mandriva Corporate Desktop це комерційно розповсюджуваний дистрибутив (це означає що він доступний тільки через Mandriva Store і членів Mandriva Corporate Club, або вповноваженим реселерам). Версія Mandriva Corporate Desktop відрізняється від споживчих версій Mandriva у тому, що вона буде підтримуватися відновленнями протягом п'яти років після виходу. Mandriva Corporate Desktop призначений для настільних комп'ютерів і робочих станцій для бізнес комп’ютерів або користувачів, що потребують у відновленнях для настільної або робочої станції на строк більш ніж 12 місяців.<br /> <br /> Лінійка продуктів Corporate Desktop має більш повільний реліз-цикл ніж Mandriva споживчих видань і нові версії, як правило, випускаються раз у 18-24 місяців, з упором на безпеку й стабільність, а це означає, що Corporate Desktop не буде включати останні версії ПО Mandriva.<br /> Corporate Desktop підтримується відновленнями протягом п'яти років з дати випуску продукту<br /> <br /> ===Linux Mandriva IGGI ===<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> IGGI є дистрибутивом Mandriva для високопродуктивних обчислень. Використовуючи IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовим до доступу з робочих місць через пару годин. За допомогою Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотеки для HPC.<br /> З використанням IGGI можна швидко встановити сервер і дублюючі системи на декількох вузлах, що використовують паралельні переклади. Ви можете мати свій кластер готовий стати доступним з робочих місць через пару годин. Використовуючі Drakcluster, ви можете управляти вузлами за допомогою графічного інтерфейсу. IGGI також містить у собі всі основні інструменти з відкритим вихідним кодом і бібліотек для HPC.</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tux.svg.png 2013-06-13T10:15:22Z

<p>Аліна Артеменко: </p> <hr /> <div></div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE 2013-06-13T09:05:52Z

<p>Аліна Артеменко: /* Група */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Артеменко Аліна Вячеславівна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Міжнародна інформація<br /> <br /> ===Група===<br /> МІН-Б-12-Д<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Зв'язок===<br /> <br /> ===Skype===<br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE 2013-06-13T09:05:11Z

<p>Аліна Артеменко: /* Спеціальність */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Артеменко Аліна Вячеславівна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Міжнародна інформація<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Зв'язок===<br /> <br /> ===Skype===<br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE 2013-06-13T09:04:48Z

<p>Аліна Артеменко: /* ПІБ */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> Артеменко Аліна Вячеславівна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Зв'язок===<br /> <br /> ===Skype===<br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Аліна Артеменко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE 2013-04-18T10:58:07Z

<p>Аліна Артеменко: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Зв'язок===<br /> <br /> ===Skype===<br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Аліна Артеменко