Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:Сивіти 04.jpg

2014-11-30T12:50:31Z

Іщук:

Файл:Сивіти 03.jpg

2014-11-30T12:50:13Z

Іщук:

Файл:Сивіти 02.jpg

2014-11-30T12:49:58Z

Іщук:

Файл:Сивіти 01.jpg

2014-11-30T12:49:44Z

Іщук:

Сивіти

2014-11-30T12:49:30Z

Іщук:

'''Си́віти, -вію, -єш, '''''гл. ''Сѣдѣть. ''У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало. ''Шевч.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/syvity ''' Сивіти ''']. '''Академічний тлумачний словник'''

'''СИВІТИ, сивію, сивієш, недок.'''

1. Ставати, робитися сивим (у 1—3 знач.). Старий батько сивіє (Марко Вовчок, І, 1955, 234); Вона [мати] сивіла в той тривожний рік, Як з війни чекали дужих і калік (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 205);
// Ставати старішим. І Настя і Яків уже почала сивіти — гнутися (Панас Мирний, IV, 1955, 114); Я весні складаю пісню цю мою. Деревам зеленим, росяним квіткам, юності прекрасній, хоч сивію сам (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 209).
'''2.''' тільки сивіти, їє. Виділятися, виднітися своїм сивим кольором. По вигону сивів роса (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 157); За озером, де починався степ, сивіла ковила на обрії (ільч., Козацьк. роду.., 1958, 378); Он вони — рідні Карпати! Синіють, сивіють удалині (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 26); Вилискувала зброя, і матово сивіли шоломи солдатів (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, 374);
// безос. Від цигаркового диму в кімнаті аж сивіло (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 133); * Образно. Будуть дні.. сивіть, мов осокори (Юрій Яновський, V, 1959, 77).

[http://slovopedia.org.ua/35/53409/192061.html ''' Сивіти ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''СИВІТИ'''

'''си́ві́ти 1'''

дієслово недоконаного виду
про людину

'''си́віти 2'''

дієслово недоконаного виду
сіріти

[http://slovopedia.org.ua/41/53409/272966.html ''' Сивіти ''']. '''Словник синонімів '''

'''СИВІТИ'''

о. братися молоком; (вдалині) бовваніти, мріти, синіти; П. старіти.

[http://slovopedia.org.ua/47/53409/343918.html ''' Сивіти ''']. '''Українсько-російський словник'''
'''СИВІТИ'''

'''1)''' седеть; разг. сиветь

'''2)''' (только сивіти: выделяться серым цветом, виднеться) сереть, сереться разг.; седеть

[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361233.html ''' Сивіти ''']. ''' Фразеологічний словник української мови '''

'''СИВІТИ'''

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); (Горпина:) Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме (візьме) хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сивіти 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сивіти 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сивіти 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Сивіти 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| d0BoFieOCrU }}

==Див. також==
*[http://ubeautys.ru/page/rannja-sivina-narodni-recepti ''' Рання сивина ''' ]

==Цікаво знати==
*[http://vn.20minut.ua/Zdorovya/yaki-sekreti-mozhe-prihovuvati-sivina-rozpovidae-ternopilskiy-kosmetol-166948.html ''' Які секрети може приховати сивина ''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж] ]

[[Категорія:Си]]

Файл:Ринок 04.jpg

2014-11-30T12:30:57Z

Іщук:

Файл:Ринок 03.jpg

2014-11-30T12:30:41Z

Іщук:

Файл:Ринок 02.jpg

2014-11-30T12:30:25Z

Іщук:

Файл:Ринок 01.jpg

2014-11-30T12:30:01Z

Іщук:

Ринок

2014-11-30T12:28:38Z

Іщук:

'''Ринок, -нку, '''''м. ''Рынокъ. ''Я пшениці не жала, ячменю не в’язала: була на ринку, пила медгорівку. ''Чуб. V. 124. Ум. '''Риночок. '''Мет. 281.

==Сучасні словники==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ринок ''' Ринок ''']

'''Базар або ринок —''' місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару.

[http://sum.in.ua/s/Rynok ''' Ринок ''']. '''Академічний тлумачний словник'''

'''РИНОК, нку, чол.'''

'''1.''' Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар. Сірий ринок стояв похмурий, увесь у зморшках, як дід, що все вже бачив і розгубив надії (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 178); В Талліні я купував квіти на маленькому ринку за церквою (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 85).
Ринок збуту — місце, де збувають (у 1 знач.), продають що-небудь. Місто ставало.. ринком збуту хліба та інших продуктів вотчинного і селянського сільського господарства (Історія СРСР, I, 1957, 80); Чорний ринок: а) у капіталістичних країнах — місце для нелегальних валютних операцій; б) місце, де таємно продають товари перев. за спекулятивними цінами.

'''2.''' Сфера товарного обміну; пропозиція і платоспроможний попит на товари у масштабі світового господарства, країни або окремих її районів. Велике і складне завдання насичення ринку предметами народного споживання повинно розв'язуватись при стабільному рівні державних роздрібних цін (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, 60); Проблема ринку була і залишається однією з найгостріших проблем капіталізму (Комуніст України, 6, 1966, 28).
Світовий ринок — сукупність національних ринків країн, зв'язаних між собою зовнішньою торгівлею. Шкіра зайців тоненька і неміцна, але густе ніжне хутро їх являє собою цінний продукт, що йде на виготовлення високоякісних фетрових виробів і успішно експортується на світовий ринок (Наука і життя, 1, 1955, 21).

[http://slovopedia.org.ua/35/53408/180554.html ''' Ринок ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''ри́нок'''

іменник чоловічого роду

[http://slovopedia.org.ua/29/53408/19548.html ''' Ринок ''']. '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)'''

'''РИНОК'''

'''I'''

у економічній науці сукупність трансакцій купівлі-продажу певного блага чи фактора виробництва, які укладаються на певній території за певний відрізок часу; на р. відбувається конкуренція; залежно від концентрації попиту й пропозиції розрізняють 4 типи р.: досконала конкуренція, чиста монополія, олігополія та монополістична конкуренція.

'''II'''

у давніх містах гол. площа, яка була центром господарського та громадського життя, прикрашена багатоповерховими спорудами, нерідко з ратушею; місце торговищ, зборів, урочистостей.

[http://slovopedia.org.ua/36/53408/247460.html ''' Ринок ''']. '''Словник іншомовник слів'''

РИНОК

ринок; ч.

(нім.)

торг, торговиця, торжище.

'''1.''' Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів; базар.

'''2.''' Сфера товарного обміну, пропозицій і платоспроможний попит на товари у масштабі світового господарства, країни або окремих її районів.

[http://slovopedia.org.ua/31/53408/29282.html ''' Ринок ''']. '''Словник синонімів Полюги'''

'''РИНОК'''

(місце для торгівлі) базар, торговиця.

[http://slovopedia.org.ua/41/53408/272323.html''' Ринок ''']. '''Словник синонімів '''

'''РИНОК'''

базар, торг, торговиця, ур. торжище; (світовий) сфера торгівлі.

[http://slovopedia.org.ua/47/53408/340880.html ''' Ринок ''']. '''Українсько-російський словник'''

РИНОК

рынок

світовий ринок — мировой рынок

[http://slovopedia.org.ua/38/53408/383902.html ''' Ринок ''']. '''Eкономічна енциклопедія'''

'''РИНОК'''

рос. рынок

1. Місце купівлі-продажу товарів і послуг, укладання торгових угод. 2. Економічна категорія товарного виробництва, що являє собою сферу обміну з певною системою ринкових відносин між продавцями і покупцями 3. Економічні відносини, пов'язані з обміном товарів і послуг, в результаті яких формується попит, пропозиція, ціна. Структура ринків надзвичайно багатогранна. Розрізняють Р. за видами товарів і послуг (Р. сировини, засобів виробництва, споживчих товарів, капіталу, валюти, цінних паперів, праці, інформаційного та інтелектуального продукту тощо); за масштабами території (світовий, загальні, регіональні. національні, які, в свою чергу, поділяються на внутрішні і зовнішні); за рівнем конкуренції (вільні, монополістичні, олігополістичні).

[http://slovopedia.org.ua/52/53408/362816.html''' Ринок ''']. '''Глосарій термінів Фондового ринку '''

'''РИНОК'''

система товарно-грошових відносин у сфері обміну, що сприяє реалізації товарів і послуг, основні складові механізму якого — це попит, пропозиція, ціна.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Ринок ''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || ри́нок || ри́нки
|-
| Родовий || ри́нку || ри́нків
|-
| Давальний || ри́нку, ри́нкові || ри́нкам
|-
| Знахідний || ри́нок || ри́нки
|-
| Орудний || ри́нком || ри́нками
|-
| Місцевий || на/у ри́нку, ри́нкові || на/у ри́нках
|-
| Кличний || ри́нку* || ри́нки*

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ринок 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ринок 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ринок 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ринок 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| hONeMyODebY }}

==Див. також==
*[http://studentam.net.ua/content/view/4476/132/ ''' Виникнення, суть та функції ринку ''' ]

==Цікаво знати==
*[http://firtka.if.ua/?action=show&id=59690 ''' ТОП-35 продовольчих ринків світу, які варто відвідати ''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж] ]

[[Категорія:Ри]]

Байка

2014-11-30T11:52:02Z

Іщук:

'''Байка, -ки,''' ''ж''. 1) Басня. ''«Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»!'' Чуб. І. 214. ''Не все те правда, що байка каже.'' Чуб. І. 232. ''Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки.'' Рудч. Ск. І. 191. 2) Бездѣлица, шутка, пустяки. ''Лайка — байка, а битва — молитва.'' Ном. № 3807.'' Байка плавати, але як би казали нурка дати.'' Фр. Пр. 19. 3) '''= [[Бая]].''' ''На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка.'' Чуб. ІІІ. 38. Ум. '''[[Баєчка]]'''. ''Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі.'' Гліб.

==Сучасні словники==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Байка ''' Байка ''']

'''Ба́йка —''' один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю.

[http://sum.in.ua/s/bajka ''' Байка ''']. '''Академічний тлумачний словник'''

'''БАЙКА 1, и, жін.'''

'''1.''' Невеликий віршований або, рідше, прозовий повчальний твір алегоричного змісту. Моя байка, добрі люди, У пригоді, може, буде (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 156); Він [М. Старицький].. перекладає на українську мову поезії Лєрмонтова, Огарьова, Пушкіна та байки Крилова (Про мистецтво театру, 1954, 107).

'''2.''' розм. Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було, не може бути. То байка, що Іван був дев'ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята. Їхня родина була невелика (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 310); — Я не знаю, люди, що ми слухали: правду чи байку? (Михайло Стельмах, I, 1962, 197).

'''БАЙКА 2, и, жін.'''

М'яка бавовняна, рідше вовняна тканина з ворсом; бая. Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова,.. корсет зелений з байки або з сукна (Марко Вовчок, I, 1955, 182); Витяг [Федот] кілька пар червоноармійської білизни, два відрізи на шинелю, три пари нових галіфе, білу байку на онучі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 215).

[http://slovopedia.org.ua/35/53393/39236.html ''' Байка ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''БАЙКА'''

'''ба́йка'''

іменник жіночого роду
літературний твір; вигадка

* Але: дві, три, чотири ба́йки

'''ба́йка '''

іменник жіночого роду
тканина

[http://slovopedia.org.ua/29/53393/5830.html ''' Байка ''']. '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)'''

'''БАЙКА'''

'''I'''

невел., здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, де людське життя відтворене в образах тварин, рослин, предметів тощо.

'''II'''

1. м'яка бавовняна тканина із густим начесаним ворсом з обох боків; 2. щільна, важка, грубосуконна тканина із начосом на лицевій стороні.

[http://slovopedia.org.ua/36/53393/234871.html''' Байка ''']. '''Словник іншомовник слів'''

'''БАЙКА'''

'''бабайка; ж.'''

(гол., з фр., вовняна матерія, від лат., каштановий)

'''1.''' М'яка бавовняна тканина з густим начісаним ворсом з обох боків.

'''2.''' Густа, важка, грубосуконна тканина з начосом з лицьового боку.

[http://slovopedia.org.ua/41/53393/261774.html''' Байка ''']. '''Словник синонімів'''

'''БАЙКА'''

казка, побрехенька, брехенька; (що купи не держиться) вигадка, фантазія, небувальщина, небилиця; пор. АЛЕГОРІЯ.

[http://slovopedia.org.ua/42/53393/278243.html ''' Байка ''']. '''Словник іншомовних слів Мельничука'''

'''БАЙКА

ба́йка'''

(голл. baai, з франц. baie – вовняна матерія, від лат. badius – каштановий)

'''1.''' М’яка бавовняна тканина з густим начісаним ворсом з обох боків.

'''2.''' Густа, важка, грубосуконна тканина з начосом з лицьового боку.

[http://slovopedia.org.ua/47/53393/303338.html''' Байка ''']. '''Українсько-російський словник'''

'''БАЙКА'''

'''I'''
текст.
байка

'''II'''
1) басня
2) (выдумка) разг. сказка, басня

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Байка ''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || ба́йка ||
|-
| Родовий || ба́йки ||
|-
| Давальний || ба́йці ||
|-
| Знахідний || ба́йку ||
|-
| Орудний || ба́йкою ||
|-
| Місцевий || на/у ба́йці ||
|-
| Кличний || ба́йко* ||

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Байка 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Байка 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Байка 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Байка 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| HyqXCG_8HJ0 }}
{{#ev:youtube| wEfzWjp8v6c }}
{{#ev:youtube| ZkadcCE4Nwc }}
{{#ev:youtube| iEfFmyCk7Cg }}

==Див. також==
*[http://ukr.sovfarfor.com/lteratura/bajky/420-ukrainski-bajky.html '''Жанр байки в українській літературі''' ]
*[http://moyaosvita.com.ua/literatura/literaturnij-zhanr-bajka-alegoriya-ezopovu-movu-moral/ ''' Літературний жанр байка: алегорія, езопова мова, мораль''']

==Цікаво знати==
*[http://tsikave.ostriv.in.ua/list/code-154AED8EF27/attr-97AD876EF28 ''' Байки ''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж ]]

[[Категорія:Ба]]

Файл:Байка 04.jpg

2014-11-30T11:51:15Z

Іщук:

Файл:Байка 03.jpg

2014-11-30T11:50:58Z

Іщук:

Файл:Байка 02.jpg

2014-11-30T11:50:40Z

Іщук:

Файл:Байка 01.jpg

2014-11-30T11:50:21Z

Іщук:

Байка

2014-11-30T11:50:04Z

Іщук:

'''Байка, -ки,''' ''ж''. 1) Басня. ''«Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»!'' Чуб. І. 214. ''Не все те правда, що байка каже.'' Чуб. І. 232. ''Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки.'' Рудч. Ск. І. 191. 2) Бездѣлица, шутка, пустяки. ''Лайка — байка, а битва — молитва.'' Ном. № 3807.'' Байка плавати, але як би казали нурка дати.'' Фр. Пр. 19. 3) '''= [[Бая]].''' ''На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка.'' Чуб. ІІІ. 38. Ум. '''[[Баєчка]]'''. ''Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі.'' Гліб.

==Сучасні словники==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Байка ''' Байка ''']

'''Ба́йка —''' один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю.

[http://sum.in.ua/s/bajka ''' Байка ''']. '''Академічний тлумачний словник'''

'''БАЙКА 1, и, жін.'''

'''1.''' Невеликий віршований або, рідше, прозовий повчальний твір алегоричного змісту. Моя байка, добрі люди, У пригоді, може, буде (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 156); Він [М. Старицький].. перекладає на українську мову поезії Лєрмонтова, Огарьова, Пушкіна та байки Крилова (Про мистецтво театру, 1954, 107).

'''2.''' розм. Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було, не може бути. То байка, що Іван був дев'ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята. Їхня родина була невелика (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 310); — Я не знаю, люди, що ми слухали: правду чи байку? (Михайло Стельмах, I, 1962, 197).

'''БАЙКА 2, и, жін.''' М'яка бавовняна, рідше вовняна тканина з ворсом; бая. Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова,.. корсет зелений з байки або з сукна (Марко Вовчок, I, 1955, 182); Витяг [Федот] кілька пар червоноармійської білизни, два відрізи на шинелю, три пари нових галіфе, білу байку на онучі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 215).

[http://slovopedia.org.ua/35/53393/39236.html ''' Байка ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''БАЙКА'''

'''ба́йка'''

іменник жіночого роду
літературний твір; вигадка

* Але: дві, три, чотири ба́йки

'''ба́йка '''

іменник жіночого роду
тканина

[http://slovopedia.org.ua/29/53393/5830.html ''' Байка ''']. '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)'''

'''БАЙКА'''

'''I'''

невел., здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, де людське життя відтворене в образах тварин, рослин, предметів тощо.

'''II'''

1. м'яка бавовняна тканина із густим начесаним ворсом з обох боків; 2. щільна, важка, грубосуконна тканина із начосом на лицевій стороні.

[http://slovopedia.org.ua/36/53393/234871.html''' Байка ''']. '''Словник іншомовник слів'''

'''БАЙКА'''

'''бабайка; ж.'''

(гол., з фр., вовняна матерія, від лат., каштановий)

'''1.''' М'яка бавовняна тканина з густим начісаним ворсом з обох боків.

'''2.''' Густа, важка, грубосуконна тканина з начосом з лицьового боку.

[http://slovopedia.org.ua/41/53393/261774.html''' Байка ''']. '''Словник синонімів'''

'''БАЙКА'''

казка, побрехенька, брехенька; (що купи не держиться) вигадка, фантазія, небувальщина, небилиця; пор. АЛЕГОРІЯ.

[http://slovopedia.org.ua/42/53393/278243.html ''' Байка ''']. '''Словник іншомовних слів Мельничука'''

'''БАЙКА

ба́йка'''

(голл. baai, з франц. baie – вовняна матерія, від лат. badius – каштановий)

'''1.''' М’яка бавовняна тканина з густим начісаним ворсом з обох боків.

'''2.''' Густа, важка, грубосуконна тканина з начосом з лицьового боку.

[http://slovopedia.org.ua/47/53393/303338.html''' Байка ''']. '''Українсько-російський словник'''

'''БАЙКА'''

'''I'''
текст.
байка

'''II'''
1) басня
2) (выдумка) разг. сказка, басня

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Байка ''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || ба́йка ||
|-
| Родовий || ба́йки ||
|-
| Давальний || ба́йці ||
|-
| Знахідний || ба́йку ||
|-
| Орудний || ба́йкою ||
|-
| Місцевий || на/у ба́йці ||
|-
| Кличний || ба́йко* ||

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Байка 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Байка 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Байка 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Байка 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| HyqXCG_8HJ0 }}
{{#ev:youtube| wEfzWjp8v6c }}
{{#ev:youtube| ZkadcCE4Nwc }}
{{#ev:youtube| iEfFmyCk7Cg }}

==Див. також==
*[http://ukr.sovfarfor.com/lteratura/bajky/420-ukrainski-bajky.html '''Жанр байки в українській літературі''' ]
*[http://moyaosvita.com.ua/literatura/literaturnij-zhanr-bajka-alegoriya-ezopovu-movu-moral/ ''' Літературний жанр байка: алегорія, езопова мова, мораль''']

==Цікаво знати==
*[http://tsikave.ostriv.in.ua/list/code-154AED8EF27/attr-97AD876EF28 ''' Байки ''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж ]]

[[Категорія:Ба]]

Файл:Квашення 04.jpg

2014-11-29T15:10:44Z

Іщук:

Файл:Квашення 03.jpg

2014-11-29T15:10:29Z

Іщук:

Файл:Квашення 02.jpg

2014-11-29T15:10:09Z

Іщук:

Файл:Квашення 01.jpg

2014-11-29T15:09:30Z

Іщук:

Квашення

2014-11-29T15:08:36Z

Іщук:

'''Квашення, -ня, '''''с. ''Квашеніе.

==Сучасні словники==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Квашення '''Квашення''']

Квашення — вид переробки овочів, біотехнологія переробки овочів, простий і ефективний спосіб збільшити термін зберігання певних продуктів, біохімічний процес консервування овочів, що ґрунтується на молочнокислому бродінні, під час якого утворюється молочна кислота, що є консервантом овочевої продукції. В основному квасять капусту, огірки, помідори та буряк.

[http://sum.in.ua/s/Kvashennja '''Квашення'''] '''Академічний тлумачний словник'''

КВА́ШЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням квасити 1. До найпростіших способів переробки овочів належать квашення, соління та сушіння й варіння пюре (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 252).

2. збірн. Те саме, що квашенина 1. Бочки з-під квашення й соління для виноробства непридатні (Колгоспник України, 8, 1961, 36).

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/99360.html '''Квашення''']. '''Орфографічний словник української мови'''

Ква́шення

іменник середнього роду

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/12854.html '''Квашення''']. '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)'''

КВАШЕННЯ

метод консервації рослинної сировини, призначеної для споживання людиною (капусти, огірків, грибів) або як корм для тварин (силос), за допомогою молочної кислоти (1-1,5%) в процесі молочнокислого бродіння.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Квашення''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || ква́шення ||
|-
| Родовий || ква́шення ||
|-
| Давальний || ква́шенню ||
|-
| Знахідний || ква́шення ||
|-
| Орудний || ква́шенням ||
|-
| Місцевий || на/у ква́шенні, ква́шенню ||
|-
| Кличний || ква́шення* ||

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Квашення 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Квашення 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Квашення 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Квашення 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| s_3uz9T-gpg}}
{{#ev:youtube| cTKTrXjCZ38}}
{{#ev:youtube| B7RC5eJIx64 }}
{{#ev:youtube| MY1tOOqACXU }}

==Див. також==
*[http://yakulinar.net/recepti-kvasheno%D1%97-kapusti-yak-kvasiti-kapustu-kvashena-kapusta/ '''Рецепти квашеної капусти, як квасити капусту квашена капуста''']
*[http://byx.com.ua/jak-zakvasiti-jabluka-prostij-perevirenij-recept/ ''' Як заквасити яблука - простий перевірений рецепт ''']
*[http://shefkuhar.com.ua/konservacya/1258-kvashen-pomdori.html '''Квашені помідори''']
*[http://www.djurenko.com/uk/cooking/pickled-cucumber.html ''' Квашені огірки''']

==Цікаво знати==
*[http://litclub.org.ua/texts/show/37451/ Балада про квашені помідори]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Кв]]

Цвітка

2014-05-06T20:54:02Z

Іщук:

'''Цвітка, -ки, '''''ж. ''= '''Квітка 1. '''''Урвав цвітку таку красну, так любо пахне. ''Гн. ІІ. 104.
==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358156.html '''Квітка'''] '''Фразеологічний словник української мови'''

* пришива́ти (пришпи́лювати) квітки́ / приши́ти (пришпили́ти) кві́тку кому, яку. Ображати когось в’їдливими репліками, дошкульними словами; обзивати когось, давати призвіська, насміхатися над кимсь. З кожного насміхається (Печериця), кожному квітки пришиває, а сам же то? Якби глянув у воду на свою вроду (Панас Мирний); Ятрівка таку квітку пришпилить, що і через тиждень сорому не збудешся (Г. Квітка-Основ’яненко). пришпи́лювати латки́. — Усякий думає: “Пришпилюють мені латки, давай буду й я пришпилювати іншим!” (І. Франко).
* як (мов, ні́би і т. ін.) (та) кві́точка (кві́тка). Дуже гарна. У хаті в неї, як у віночку: хліб випечений, як сонце; сама сидить як квіточка (П. Куліш); А дівчинка, справді як та квіточка (Марко Вовчок).

[http://sum.in.ua/s/Kvitka '''Квітка'''] '''Академічний тлумачний словник'''

Квітка, и, жін.

1. Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; звичайно має різне забарвлення та приємний запах. Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби, синів ранній степовий сон (Нечуй-Левицький, II, 1956, 215); Понуро дивився Варчук на білу квітку деревію, по якій сонно повзала оса (Михайло Стельмах, II, 1962, 137); * Образно. Пролунав постріл.. У синій високості розпускалася біла квітка вибуху (Олесь Гончар, І, 1954, 386); * У порівняннях. Леся почервоніла.., як повна квітка в траві (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 83); І юнак розкривсь як квітка і почав розповідати — про своє велике горе (Павло Тичина, II, 1957, 19);
// Ця сама частина рослини, зірвана зі стеблом. У мене в хаті щодня свіжий букет з літніх квіток (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); Жасмин, гвоздики і троянди. Кімната тоне у квітках (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 47);
// Ботанічна назва органу розмноження в голонасінних і покритонасінних рослин. Деякі види, як-от верба козяча або коноплі, роздільно-статеві й дводомні: на одних рослинах утворюються тільки чоловічі, на інших тільки жіночі квітки (Бджоли, 1955, 97).

2. Трав'яниста рослина, що має на кінці стебла утворення, яке складається із серцевини й пелюсток навколо неї. У їх хаті інша сім'я домувала, господарювала.., у городі інші квітки позасіювані були цієї весни... (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Степ щодалі ставав чарівнішим. Уся поверхня землі здавалася зелено-золотим океаном, на якому розбризкано мільйони різних квіток (Олександр Довженко, I, 1958, 226).
[http://slovopedia.org.ua/29/53402/12868.html '''Квітка'''] УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
КВІТКА
орган статевого розмноження у насінних рослин, що перетворився на вкорочений пагін; у покритонасінних типова к. складається з маточки, тичинок та оцвітини (пелюстки віночка та чашолистки, чашечки), розташованих у квітколожі; у голонасінних оцвітини переважно немає; тичинки й маточка можуть бути в одній к. (двостатеві) або в різних к. (одностатеві); за видом симетрії к. бувають актиноморфні, з кількома площинами симетрії (напр., у груші), і зигоморфні, з однією площиною симетрії (напр., у гороху, шавлії).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320045.html '''Квітка'''] '''Українсько-російський словник'''

КВІТКА

цветок

[http://slovopedia.org.ua/41/53402/266249.html '''Квітка'''] '''Словник синонімів'''

КВІТКА

квіт, г. чичка, д. косиця, З. П. рожа, мальва тощо; квіточка, квітонька; мн. КВІТКИ, (на матерії) узори.

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/99414.html '''Квітка'''] '''Орфографічний словник української мови'''

Кві́тка , іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири кві́тки

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Квітень''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || Кві́тка || Кві́тки
|-
| Родовий || Кві́тки || Кві́ток
|-
| Давальний || Кві́тці || Кві́ткам
|-
| Знахідний || Кві́тку || Кві́ток
|-
| Орудний || Кві́ткою || Кві́тками
|-
| Місцевий || при Кві́тці || при Кві́тках
|-
| Кличний || Кві́тко, Кві́тка || Кві́тки

|}

==Іноземні словники==

[http://poiskslov.com/word/цветок/ '''Цветок''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. '''Автор Т. Ф. Ефремова'''

цветок м. 1) а) Часть растения, обычно имеющая вид венчика из лепестков, окружающих пестик с тычинками, и являющаяся органом размножения. б) перен. Что-л. лучшее, выдающееся. 2) Травянистое растение, имеющее органом размножения цветки.

[http://poiskslov.com/word/цветок/ ''' Цветок ''']. '''Орфографический словарь'''

цветок цвет`ок, -тк`а, мн. цветк`и, -`ов (цветущие части рас-тений) и цвет`ы, -`ов (цве-тущие растения)

[http://poiskslov.com/word/цветок/ ''' Цветок ''']. '''Толковый словарь под ред. C. И. Ожегова и Н.Ю.Шведовой'''

ЦВЕТОК, -тка, мн. цветки, -ов и цветы, -бв, м. 1. ( мн. цветки. -6в).Орган размножения растений с венчиком из лепестков вокруг пестика и тычиноксидячий ц, (без цветоножки; спец.). Женский ц. (только с пестиком илипестиками; спец.). Мужской ц. (только с тычинками; спец.). Ц. яблони. Ц.мака. 2. (мн. цветы, -ов). Травянистое растение, в пору цветения имеющееяркую, часто ароматную, распускающуюся из бутона головку или соцветие.Тепличные, комнатные цветы. 3. (мн. цветы, -ов). Яркая, часто ароматнаяголовка или соцветие на стебле такого растения. Срезать, рвать цветы. Букетцветов. Живые, искусственные цветы. Ваза с цветами. * Цветы каких - длявыполнения каких-и. дел, \ задач. В каких-то важных целях собрали | всехучеников. С целью чего, предлог с род. п. - для чего-н., в целях чего-н.Визит с целью переговоров. Пришел с целью поговорить. С той целью чтобы,союз - для того чтобы, затем чтобы. Явился раньше всех. с той целью чтобыпервым узнать подробности. II прил. целевой, -ая, -бе. Целевая установкаработы.

[http://poiskslov.com/word/цветок/ ''' Цветок ''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''

ЦВЕТОК цветка, мн. цветки (бот., обл.) и цветы, м. 1. часть растения, обычно имеющая вид венчика из лепестков, окружающих пестик с тычинками, и являющаяся органом размножения. Часто цветком называют наиболее заметную часть его - венчик, состоящий из лепестков. Голубенький, чистенький подснежник-цветок. Майков. Цветок засохший, безуханный, забытый в книге вижу я. Пушкин. Росу небес глотая жадно, цветок распустится ночной. Лермонтов. Я набрал большой букет разных цветов. Л. Толстой. Цветы последние милей роскошных первенцев полей. Пушкин. Кругом теперь в цветах страна и вся подобна саду. Фет. Не цвести цветам зимой по снегу. А. Кольцов. || перен., чего. О чем-н. лучшем, красочном, выдающемся (поэт.). Рассеянный, неверною рукою я собирал поэзии цветы. Фет. Цветы красноречия. 2. Растение (трава), имеющее органами размножения цветки. Сажать цветы. - Дождались мы светлого мая, цветы и деревья цветут. Михайлов (из Гейне). Ни цветов, ни травки уж не мну.

[http://poiskslov.com/word/цветок/ ''' Цветок ''']. '''Ф.А. Брокгауз, И.А. Ефрон. Энциклопедический словарь'''
Цветок (flos) - представляет такую видоизмененную часть побега (почку), которая служит исключительно для целей размножения, т. е. для развития семян, являющихся результатом взаимодействия мужских спор (микроспор, иначе называемых пыльцою) и женских спор (макроспор, иначе называемых зародышевыми мешками). При превращении в Ц. наибольшее видоизменение претерпевают те листья, побеги, которые несут вышеназванные органы размножения; они превращаются в споролистики, иначе тычинки и плодолистики, листья же, служащие, для закрытия Ц. (околоцветник, чашечка) или для приманки насекомых, как посредников в опылении и оплодотворении (венчик), видоизменяются, сравнительно с споролистиками, не так сильно. Еще меньше изменяется стебель или ось Ц. Она перестает расти в длину, так что междоузлия ее не вытягиваются, вследствие чего все видоизмененные листья побега (околоцветник, чашечка, венчик, тычинки, плодолистики) являются скученными, выходящими из верхушки цветоножки, из так назыв. цветоложа (torus, thalamus, receptaculum). Редко стебель (ось Ц. или цветоложе) сильно видоизменяется становясь то головчатым (напр. у лютика, земляники и др.), то вогнутым, чашевидным (напр. у шиповника), то более или менее плоским (напр. у травилата и др.). Иногда цветоложе несет железистую ткань, выделяющую сладковатую жидкость. Ц. появился в растительном царстве не сразу; он постепенно вырабатывался, и теперь еще можно заметить у более низших растении зачаточные стадии Ц. А именно у некоторых папоротников (напр. у Struthiopteris Germanica, Salvinia natans и мн. друг.) мы замечаем дифференцировку листьев на вегетативные, служащие для питания растении, и на спорообразующие (споролистики), служащие лишь для развития органов размножения (спор). Первые листья зеленого цвета, вторые буро-коричневого; они потому сильно отличаются от зеленых листьев. У некоторых папоротников (наприм. Struthiopteris Germanica) наблюдается группировка споролистиков кольцом вокруг верхушки стебля; кольцо это появляется под осень, вслед за вегетативными листьями, но Ц. у них еще нет, так как стебель (ось) не принимает участия в образовании органов размножения и продолжает, после развития споролистиков, расти далее, тогда как в Ц. ось больше не растет в длину. Впервые Ц. появляется у хвощей и плаунов, растений, появившихся на земной поверхности еще в девонскую формацию и до того близко стоящих к папоротникам, что систематики соединяют их всех в одну группу, так наз. сосудистых тайнобрачных или (правильнее) папоротникообразных (Pteridophyta). "Колосик" хвоща или плауна, действительно, представляет собою Ц., где и стебель (переставший расти в длину), и листья (превратившиеся в споролистики) исполняют одну задачу, а именно служат для целей размножения. Подобно Ц. хвощей или плаунов, устроен мужской Ц. сосны, состоящей также из оси (т. е. стебля), покрытой тычинками (т. е. споролистиками). Появившись раз, Ц. мало-помалу, путем отбора и наследственности, совершенствуется и достигает у высших семенных растений наибольшей сложности. Расчленение споролистиков на микро- и макроспоролистики началось также у папоротникообразных. У хвоща напр. споролистики еще не расчленены, все они развивают одинаковые споры, хотя споры эти развивают либо мужские, либо женские заростки, но у некоторых плаунов (Selaginella и др.) уже произошло расчленение споролистиков на мужские (микроспоролистики) и женские (макроспоролистики). Так как те и другие появляются в одном и том же "колоске", т. е. в одном и том же "Ц.", то отсюда мы должны заключать, что обоеполый Ц. представляет первоначальный тип Ц., из которого уже развились однополые Ц. Если же открытосеменным (куда относятся хвойные), имеющие однополые Ц. и стоящие близко к папоротникообразным (открытосеменные и появились на земле раньше других семенных растений), противоречат этому положению, то лишь по-видимому, так как открытосеменнные не представляют группу растений, развившихся из одного и того же прародителя; вероятнее всего, они возникли от таких предков из папоротникообразных, у которых уже произошло расчленение обоеполого Ц. на однополые. Микроспоролистики развивают микроспоры (пыльцу), из которого возникает мужской заросток, дающий начало мужскому половому органу (антеридию) и мужскому оплодотворяющему элементу (т. е. сперматозоидам). В настоящее время сперматозоиды найдены как у папоротникообразных (папоротников, хвощей, плаунов), так и у семенных растений (Ginkgo, Zamia, лилии, подсолнуха, орхидеи и мн. др.), так что гомологичность пыльцы и микроспоры, тычинки и микроспоролистика, указанные еще раньше, не подложит сомнению. Подобным же образом не подлежит сомнению гомология между зародышевым мешком, в котором развивается женский заросток (значительно развитый у открытосеменных и слабо у скрытосеменных), несущий женский половой орган, с яйцеклеточкой, подлежащей оплодотворению сперматозоидом, - и макроспорою, дающей начало женскому заростку (весьма зачаточному напр. у Selaginella, Isoetes), с женскими половыми органами. Зародышевый мешок развивается в семяпочке, которая гомологична, следовательно, макроспорантию, а плодолистик, несущий семяпочки, гомологичен макроспоролистику. В цветке, как сказано было выше, кроме споролистиков (тычинок и плодолистиков), существенных органов, служащих для размножения, развиваются еще другие, несущественные органы, имеющие другое назначение, а именно защиту молодых частей Ц. и приманку насекомых и других животных, переносящих пыльцу с одного Ц. на другой. Таковы наружные части Ц., так назыв. околоцветник (или цветочный покров, реrianthium). Принято различать полные Ц. (flores completi) и неполные (fl. incompleti). В полных цветках развиты все части: споролистик (обоих родов) и околоцветник, причем последний - двойной, т. е. состоит из наружных частей, служащих лишь для защиты (чашечка, calyx), и внутренних, обычно ярких, нежных, служащих для приманки (венчика, corolla). В неполном Ц. либо околоцветник простой (perigonium), либо его нет совсем (Ц. голый); либо нет каких либо споролистиков (тогда Ц. однополый, flos diclinus, мужской или женский), либо нет споролистиков (тогда Ц. бесплодный, fl. neutralis). У некоторых растений однополые Ц. мужские и женские развиваются на одном и том же растении, такие Ц. называются однодомными, у других на разных растениях - двудомные Ц. Двудомные Ц. мы должны считать позднейшим типом, нежели однодомные. Наконец, существуют такие растения, у которых сразу бывают и обоеполые и однополые, такие Ц. называются полигамными. Число частей Ц., их расположение, форма и взаимные отношения обусловливают общий облик Ц., а следовательно и его названия. Что касается числа частей, то, во-первых, надо отметить, что число листков околоцветника (чашелистиков или лепестков), тычинок и плодолистиков может быть весьма различное. Иногда всех частей бывает поровну и такой Ц. называется равночисленным, иногда различное число - Ц. разночисленный. Чаще всего плодолистики бывают в меньшем числе, чем остальные части, причем плодолистики срастаются своими краями в одно образование, так назыв. пестик (pestillum). Если число тычинок удваивается по сравнены с числом пестиков и лепестков, то Ц. называется удвоеннотычиночным (flos diplostemoneus). Относительно расположения частей Ц. нужно отметить, прежде всего, что в расположении их не замечается той строгой закономерности, какая соблюдается в расположении вегетативных листьев того же растения. По положению частей, Ц. бывают круговыми, когда все части расположены кругами (напр. у лилии, льна и у др.), спиральными, когда части расположены по спирали (напр. у кувшинки), и полукруговыми, когда одни части расположены кругами, другие по спирали (напр. у лютика, ветреницы чашелистики и лепестки расположены кругами, а тычинки и плодолистики по спирали). По положению одних частей Ц. (околоцветника и тычинок) относительно других (пестиков) Ц. бывают подпестичными (собственно правильные называть так околоцветники), когда околоцветник и тычинки прикреплены у основания пестиков; околопестичными, когда цветоложе несколько расширяется в широкую чашу, так что прикрепление околоцветника и тычинок находится на высоте, равной середине пестиков; надпестичными, когда цветоложе в виде чаши, с суженной верхушкой, к краю которой прикреплены и околоцветник, и тычинки, и которые помещаются таким образом под пестиками. В зависимости от формы частей Ц. бывают правильные или лучистые (flores regulares или actinomorphi), когда все части между собою одинаковы, так что через Ц. можно провести несколько плоскостей симметрии, и неправильные (fl. irregulares), когда части неодинаковы между собою и когда можно провести либо одну только плоскость симметрии (моносимметричные или зигоморфные Ц.), или нельзя провести ни одной плоскости симметрии (асимметричные цветки). Неправильные Ц. бывают разнообразной формы, зависящей от формы венчика: таковы Ц. двугубые, язычковые, трубчатые, маскированные, мотыльковые. Наконец, в зависимости от того, обособлены лепестки или срослись вместе, различают сростнолепестные Ц. (собственно венчики) и раздельнолепестные. План Ц., его форму и строение принято изображать или графически, при помощи диаграмм, или формулою. Формула составляется так: берутся начальные буквы латинских наименований Ц., а именно: P - означает околоцветник (perianthium), K - чашечку (calyx; пишется K в отличие от следующего слова),C - венчик (corolla), A - тычинки (androcoeum), G - пестики (gyneсоеum); после этих букв ставятся цифры для обозначения числа частей; если какие либо части Ц. срослись вместе, то соответствующая часть формулы ставится в скобки; если каких-либо частей два круга, то пишутся две цифры (по числу частей в круге), соединенные знаком плюс; если же какого-либо круга нет, но теоретически он должен быть, то на его месте пишется нуль. С. Р.

[http://poiskslov.com/word/цветок/ ''' Цветок ''']. '''Современный толковый словарь'''
ЦВЕТОК , орган полового размножения цветковых растений; специализированный укороченный побег. В цветке различают цветоложе, околоцветник (чашечку и венчик), андроцей - совокупность тычинок, гинецей - совокупность плодолистиков, которые образуют один или несколько пестиков. В нижней части пестика (завязи) развиваются семязачатки, из которых формируются семена; завязь превращается в плод. Цветки могут быть женскими (имеют только пестик или пестики), мужскими (содержат только тычинки) или обоеполыми. Цветки часто имеют яркую окраску, запах, что привлекает животных-опылителей (птиц, насекомых), питающихся нектаром и пыльцой. Растения с цветками разнообразной окраски и красивой формы используют для декоративного оформления помещений, садов, парков.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Квітка 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Квітка 02.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Квітка 03.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Квітка 04.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|8FO9kBPXxzU}}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/search/квітка/ '''Вимова слова Квітка ''']

==Див. також==
*[http://po-teme.com.ua/ukranskij-yazyk/stati-z-ukrainskoji-movi/1334-pokhodzhennya-ukrajinskikh-nazv-kvitiv-i-trav.html '''Походження українських квітів і трав''']
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Квітка '''Квітка'''], матеріал з Вікіпедії
*[http://pustunchik.ua/ua/interesting/plantfacts/Azbuka-kvitiv '''Азбука квітів''']

==Цікаво знати==
*[http://young-teacher.com.ua/?p=193 '''Легенди про квіти''' ]
*[http://doshkolenok.kiev.ua/zagadki/940-zagady-pro-kvity.html Загадки про квіти ]
*[http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/virshi-pro-kviti-.html Вірші про квіти ]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Цв]]

Цвітень

2014-05-06T20:16:10Z

Іщук:

'''Цвітень, -тня, '''''м. ''= '''Квітень. '''

==Сучасні словники==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C '''Квітень''']

'''Квітень —''' четвертий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.

[http://sum.in.ua/s/kvitenj '''Квітень'''] '''Академічний тлумачний словник'''

'''КВІТЕНЬ, тня, чол.'''

Четвертий місяць календарного року. Листи Ваші одібрав: від 25 лютого.. і від 2 квітня (Панас Мирний, V, 1955, 429); То був квітень, бо було цвітіння, Парування та буяння сил (Максим Рильський, I, 1956, 143).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320041.html '''Квітень''']. ''' Українсько-російський словник '''

'''КВІТЕНЬ'''

апрель

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/99405.html '''Квітень''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''Кві́тень''' , іменник чоловічого роду

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Квітень''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || кві́тень || кві́тні
|-
| Родовий || кві́тня || кві́тнів
|-
| Давальний || кві́тню, кві́тневі || кві́тням
|-
| Знахідний || кві́тень || кві́тні
|-
| Орудний || кві́тнем || кві́тнями
|-
| Місцевий || на/у кві́тні, кві́тню || на/у кві́тнях
|-
| Кличний || кві́тню || кві́тні

|}

==Іноземні словники==

[http://poiskslov.com/word/апрель/ '''Апрель''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. '''Автор Т. Ф. Ефремова'''

апрель м. Название четвертого месяца календарного года.

[http://poiskslov.com/word/апрель/ ''' Апрель ''']. '''Орфографический словарь'''

апрель апр`ель, -я

[http://poiskslov.com/word/апрель/ ''' Апрель ''']. '''Толковый словарь под ред. C. И. Ожегова и Н.Ю.Шведовой'''

АПРЕЛЬ, -я,м. Четвертый месяц календарного года. Первое апреля (день, вкоторый, по шуточному обычаю, все обманывают друг друга). II прил.апрельский, -ая, -ое.

[http://poiskslov.com/word/апрель/ ''' Апрель ''']. '''Толковый словарь В. И. Даля'''

АПРЕЛЬ м. четвертый месяц в году; стар. брезен, кветень, цветень. В апреле земля преет. Апрель всех напоит. Март пивом, апрель водою, славится. Ни в марте воды (условно), ни в апреле травы. Апрель сипит да дует, бабе тепло сулит, а мужик глядит: что-то еще будет. Играй пока, матушка Ока, апрель на дворе. Апрель обманет: под май подведет; а месяц май - ай, ай, и тепел, да холоден. Апрельское утро. Апрелевы затеи, холода.

[http://poiskslov.com/word/апрель/ ''' Апрель ''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''

АПРЕЛЬ апреля, м. (латин. aprilis). Четвертый месяц календарного года.

[http://poiskslov.com/word/апрель/ ''' Апрель ''']. '''Современный толковый словарь'''

АПРЕЛЬ (лат . Aprilis), четвертый месяц календарного года (30 сут).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Квітень 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Квітень 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Квітень 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Квітень 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| T_XqNtsvvbc }}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/search/Цвітень/ '''Вимова слова Цвітень ''']

==Див. також==
*[http://dna.com.ua/86-astrovestnik-sila-kvtnya.html ''' Сила Квітня '''],
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Квітень '''Квітень'''], матеріал з Вікіпедії
*[http://petrukiv.te.ua/75-narodniy-kalendar-kvten.html ''' Народний календар. Квітень ''']

==Цікаво знати==
*[http://traditions.org.ua/usna-narodna-tvorchist/narodni-prykmety/161-kviten-narodni-prykmety '''Квітень (народні прикмети) ''' ]
*[http://lesia.vozniuk.com/poem/virsh-pro-vesnyanyj-misyats-kviten/ Вірш про весняний місяць квітень ]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія:Цв]]

Варити

2014-05-05T20:48:46Z

Іщук:

'''Варити, -рю, -риш, '''''гл. ''1) Варить; стряпать. ''Жінко, вари лишень гречані галушки. ''Рудч. Ск. І. 11. — ''Дай мені вечеряти, моя ластівко! Я ж не пи пила, я ж не варила. ''Мет. 5. ''Пиво варити зачинайте. ''ЗОЮР. І. 223. 2) Безпрестанно уговаривать, читать науку. ''Я в хаті челядку варила, варила, щоб ішла служить. ''Кролевец. у. Воду варити. Заставлять кого дѣлать что-либо совершенно ненужное, изъ за одного лишь каприза, притомъ постоянно придираясь. ''Вередливе, тільки воду варить. ''Ном. № 2727. 3) Кашу варити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31.
==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/Varyty ''' Варити '''] '''Академічний тлумачний словник'''

ВАРИТИ, варю, вариш, недок., перех. і без додатка.

'''1.''' Кип'ятити у воді або в іншій рідині якісь харчові продукти і т. ін., готуючи страву, напій. Огонь на дворі розвели І м'яса в казани наклали, Варили страву і пекли (Іван Котляревський, I, 1952, 90); Найшли зілля, накопали І стали варити (Тарас Шевченко, II, 1953, 114); — Моя стара кожного дня два чавуни борщу варить і дві макітри пирогів пече (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 325);
// Готувати за допомогою вогню (обід, вечерю і т. ін.). Жінки вечерю варять (Нечуй-Левицький, I, 1956, 63); Тьотя Уля будинком для приїжджих завідувала і обіди їм варила (Остап Вишня, I, 1956, 423); [Анзорге:] На ті гроші вари, пали, одягайся, взувайся (Леся Українка, IV, 1954, 218); — їсти й не думають варити. Біс його знає, що в цій хаті робиться (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 73);
// Готувати горілку, пиво і т. ін., застосовуючи ряд процесів, одним з яких є кип'ятіння або випаровування. — Нам уже дома горілки варити заказано (Панас Мирний, I, 1954, 184); — Кажуть, ка кременецькому пивзаводі технологом працює латиш, — раптом звернувся Лубенець до Кошика. — А латиші, я чув, майстри варити пиво (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 152);
// спец. Виготовляти, розтоплюючи або піддаючи кип'ятінню (смолу, сталь, скло, мило і т. ін.). Цю смолу тут-таки варили в казанах два запоріжці (Олександр Довженко, І, 1958, 227); І спокійно на Уралі Сталевари варять сталь (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 62); Усяку сталь уже навчилися варити мартенівці (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 230).
♦ Варити воду з кого — постійно, без причини виявляти незадоволення кимсь, ставити непослідовні, суперечливі вимоги. Підпара варив з челяді воду. Йому все було мало роботи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 51); Дівчата вже цілковито поінформовані про юного, сором'язливого тракториста, з якого можна варити воду (Юрій Яновський, II, 1954, 30); Голова (казанок) варить у кого, чий — людина добре розуміє, орієнтується. Певно, спросоння в мене голова не дуже варила, бо я майже нічого не міг збагнути (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 48); — Казанок твій варить, інших критикувати вже вмієш, а ось як ти сам житимеш? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 100).

'''2.''' перен. Робити гаряче, душно, парко. Він упрів. Товста чумарка варить його (Іван Микитенко, II, 1957, 160).

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/305378.html ''' Варити ''']. ''' Українсько-російський словник '''

'''ВАРИТИ
'''
варить

варити воду (з кого) — разг. измываться [издеваться] (над кем)

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356213.html''' Варити ''']. ''' Фразеологічний словник української мови'''

'''ВАРИТИ'''

без вогню́ вари́ти кого і без додатка. Докоряти кому-небудь чимсь, не давати спокою настирливими доріканнями. Без вогню варить (Укр.. присл..); Батько не міг простити синові марнування часу, дорікав весь час, без вогню варив його (З газети).

вари́ти (вива́рювати) / ви́варити во́ду з кого, рідше кому. Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. — Підпара варив з челяді воду (М. Коцюбинський); — Буде того, що над нашими дідами та батьками знущалися (пани) та з нас воду виварювали... (Панас Мирний); (Сидір Свиридович:) А чи пам’ятаєш, як я тупцяв кругом тебе. Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки, було, спідню губу копилить. (Євдокія Корніївна:) Що копилила, то копилила, бо знала навіщо. А правда, я тоді таки добре виварила тобі воду, аж був мокрий (І. Нечуй-Левицький); За день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила (Глафіра) ноги (С. Чорнобривець). повива́рювати во́ду (тривалий час). — Грицьку, Бога ти побійся! — крізь сльози почала вона. — Ще трохи знущався ти з нас за життя покійного? Ще мало повиварював води, як жили у тебе? (

вари́ти ка́шу (ква́шу). 1. з ким. Робити що-небудь, залагоджувати яку-небудь справу з кимсь. Сиверяни впевнилися, що пан Бжеський — людина розумна й хазяйновита і що з ним можна варити кашу (З. Тулуб). 2. з чого. Будувати свої міркування, ґрунтуючись на ненадійних, хибних відомостях або на вигадках; вигадувати щось. — Це я семиділ? — Ти .. На токарних працював і варив кашу з неіснуючої нової технології (П. Автомонов).

голова́ ва́рить у кого, чия. Хто-небудь розумний, кмітливий. — Певно, спросоння в мене голова не дуже варила, бо я майже нічого не міг збагнути (Л. Смілянський).

казано́к (баня́к, макі́тра) ва́рить у кого, чий (чия), фам. Хто-небудь розумний, кмітливий і т. ін., добре орієнтується в чомусь. — Казанок твій варить, інших критикувати вже вмієш, а ось як ти сам житимеш? (О. Гончар); І в них (дорослих) теж чогось .. губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі (М. Стельмах).

[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27522.html''' Варити ''']. ''' Словник синонімів Полюги'''

'''ВАРИТИ'''

(робити придатним для споживання за допомогою вогню) приготовляти, готувати, розм. куховарити.

[http://slovopedia.org.ua/35/53394/47324.html''' Варити ''']. ''' Орфографічний словник української мови '''

'''Вари́ти'''

дієслово недоконаного виду

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Варити ''']. '''Словозміна'''

==Іноземні словники==

[http://poiskslov.com/word/варить/ '''Варить''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка.
'''Автор Т. Ф. Ефремова'''

варить несов. перех. и неперех. 1) а) перех. Приготовлять что-л. в воде или другой жидкости, доводя на огне до определенной готовности пищу, питье кипячением. б) Заниматься приготовлением горячей пищи, готовить. 2) разг. неперех. Переваривать, усваивать пищу (о желудке). 3) перех. Изготовлять что-л. путем нагревания, плавления и т.п. 4) перех. Производить сварку металлических предметов и их частей; сваривать.

[http://poiskslov.com/word/варить ''' Варить ''']. '''Орфографический словарь'''

варить вар`ить, вар`ю, в`арит

[http://poiskslov.com/word/варить ''' Варить ''']. '''Толковый словарь под ред. C. И. Ожегова и Н.Ю.Шведовой'''

ВАРИТЬ, варю, варишь; варенный; несов; что. 1. Приготовлять (пищу)кипячением, а также вообще готовить (в 4 знач.). В. суп. В. обед. 2. Держа вкипятке, делать готовым для еды. В. картофель, яйца. 3. Подвергать обработкекипячением; изготовлять при помощи кипячения, плавления. В. масло. В. мыло.В. сталь. 4. То же, что сваривать (во 2 знач.). В. швы. * Голова (котелок)варит (прост.) - хорошо соображает. Желудок I варит - перерабатывает пищу.II сов. сварить, сварю, сваришь; сваренный. II сущ. варка, -и, ж. (к 1,2 и 3знач.) и варение, -я, ср. (к 1, 2 и 3 знач.). II прил. вароч-ный, -ая, -ое(к 3 и 4 знач.; спец.). В. цех.

[http://poiskslov.com/word/варить ''' Варить ''']. '''Толковый словарь В. И. Даля'''

ВАРИТЬ, варивать что; о жидкости: кипятить, приводить на огне в кипение; | о твердых делах: кипятить в воде или в другой жидкости. Только и варила, что хлебы пекла, шуточн. Не отеребя, варить не станешь. Не та хозяйка, которая говорит, а которая щи варит. Старое мясо как ни вари, все тянется. А то диво, что не дают варить пива, об откупах. Было варено, было и говорено. Сухари, хоть не вари, так можно есть. Сырого не ем, жареного не хочу, вареного терпеть не могу. Сколько ни вари мужика, он все сырым (или сырьем) пахнет. Паранюшка-сердце, вари рыбу с перцем. | О железе: раскалив добела, сваривать в одно, соединять ковкою. Когда железо кипит, тогда и надо варить. Когда кипит, тогда и вари. | О желудке: обращать пищу в питательные соки, в кровь. Солнце варит, парит, печет, знойно греет. Варить дратву, смол. натирать ее варом. | Варить, о толпе, движущейся кучке, кишеть, копышиться, кипеть, шевелиться во множестве. Ходить, словно вареный, как вареная курица, вяло, сонно, ложиво, словно невмочь, нехотя. Вареная патока (медовая), старинное лакомство. Вареная трава? марьин корень, растение Paeonia tenuifolia. | Варить, в значении упреждать, см. варять. Вариться, быть вариму. Не все то варится, что говорится. Вариваться, более с предлогом. Взварить, вскяпятить. Выварить клей. Доварить щи. Заварить кашу. Наварить вареников. Обварить кипятком. Отварить в воде. Поварить немного. Подварить щец, приварить, прибавить варкою. Жедудок переваривает. Проварить хорошенько. Разварить мясо. Сварить яйцо. Шину сваривают. Уварилась ли каша? Топится, что у князя, а варится, что у божедома. Что в сердце варится, на лице не утаится. Варение ср. длит. вар м. варка ж. об. действие по глаголу. | Все три существительные эти также означают предмет. Варенье, что сварено, изготовлено варкою, особ. о сластях, вареных лакомствах; варенье клубничное, морошковое и пр. Варенина, рыб. варево, вареное пойло для скота:.... кобыла.... по лохани пила варенины. (Наумов) Вар, солнечный зной, жара, палящий зной; | кипяток, кипящая вода. Варом бы вас отсюда, бранно. Их как варом взяло, все убежали. Как варом обдало, кинуло в жар. Варом, не будет густо, а будет пусто, о чрезмерной строгости. У всякого свой вар у сердца, свое горе. Свое детище вар у сердца, болячо, болько. Через меня, хоть вар понеси, только меня не обвари, а о других не забочусь. | Хвойная смола, очищенная и сгущенная варкою, пик: вода и скипидар испаряются, а грязь садится в подонки; вар бывает белый и черный; в сапожный вар прибавляют воску и иногда малую часть сала; корабельный вар, составная смола, для заливки палуб и т. п. из белой смолы, серы и сала. Пристает, как вар (как смола). Полувар жиже, им тируют, смолят кузов судов. | Раскаленное добела железо, готовое к сварке. При выковке якоря, со сваркой и отделкой, дается ему до 400 варов. | Толпа, свалка, киша, толкотня; тма, пропасть, варь. См. также варять. Гончие варом варят, дружно и ретиво голосят и гонят. Варка пск. новг. варево, похлебка, всякое жидкое горячее блюдо. | Сиб. любимая похлебка березовцев: рыбье мясо, снятое с костей и уваренное, вместе с кишечками в ворвани. Ныне у нас варки нет, не варят, нет горячего. Варщик м. -щица, варея ж. кто варит, готовит, стряпает; кто присматривает за варкою чего-либо. Уха сладка, варея гладка, будто ягодка. Варенщик м. -щица ж. кто занимается приготовлением варений, варит ягоды в сахаре, в патоке; или | кто торгует вареньями. Варец м. пивовар или медовар, варщик питей. Ни пивец, ни варец, а пьянее старосты. Варя ж. арх. вологодск. варево, варка, в знач. похлебки. | Мера, количество чего, для сварения за один раз. Возьми капусты на одну варю. Какова семья, такова и варя. | Количество напитка, сваренного за один раз, одним затором. Мы сварили на свадьбу три вари браги, да одну варю меду. | Стар. место или заведение, где варились пива и меды, варня. | Солеварное: время и работы, от затопки печи до выгреба соли. См. также варя ниже, на своем месте. Варь ж. варя. | Ряз. тамб. толпа, куча, тма, множество. Варька умалит. сиб. щепоть чаю в три перста, заварка, сколько за один раз кладетсяв чайник. Варьма, вармя нареч. ряз. кишмя. Варево, вариво ср. привар, приспешный припас всякого рода, все что приготовлено для варки; | сваренное жидкое кушанье, похлебка, щи, кашица; | варя, все количество одной варки, что варится за один раз; | вор. смол. кухонный не мясной припас, овощи всякого рода, для щей, борща. Пирог остался, а варива (варева) (похлебки) нет. Варенец м. вост. топленка, топленое молоко, заквашенное сметаной. | Сиб. пресное топленое молоко и сливки к чаю, каймак урал. казач. | Тул. пресное, вареное тесто; | арх. варенец или варанец, ворвань, жир морских животных, вывариваемый из воюксы и шелеги; он же, невареный: сыротока. | Варенец, вареная трава? вернее воронец, растение Paeonia tenuifolia, см. марьин корень. Вареник м. костр. вят. варенец, топленка. Вареники, отварные треугольные пирожки пресного теста, начиненные сыром, творогом. Таки-сяки варенички, а все лучше галушек. Варенуха ж. малорос. пьяный напиток из навара водки и меду на ягодах и пряностях; взварец, душепарка. Варуха ж. растение Cochlearia officinalis, ложечник, отвар, цинготная, причисленная к одному роду с хреном. Варенки ж. мн. кур. свежие бураки, вареная неквашеная свекла. Вароток, вареток м. новг. вологодск. твер. вода кипяток, вар. Варный стар. знойный, палящий; | ныне: до варки относящийся. Варистая печь, новорос. русская, в отличие от голландской, грубы. Варкая печь, в которой пища хорошо, скоро варится. Железо варко разгорелось. В печи жарко, так и варко. В бане парко, да не варко. Осиновые дрова неварки, мало жару дают; железо неварко, хрупко, твердо, плохо варится; говядина неварка, не увариста, жестка. Варовик м. пенз. посудина для кваса, кадка, в которую наливают кипяток, вар. | Лоскут кожи, на который сапожники кладут вар, смолу, для натирания верви, варник; | варник, у кожевников болышой чан. Варовый косяк (круг веревок) волжск. пеньковый? смоленый? Воровенные вожжи (вервь, воровина), веревочные. | Варовый, воровый (вар? вор?) сев. и вост. скорый, бойкий, проворный, ловкий. Парень варовый: не мотчает. Хоть не скоро, да споро; не варово, да здорово. Шевелись воровей. Вара ж. арх. мгла, сухой туман, чад, дым во время лесных палов. Варяга об. вор. провор, бойкий, расторопный человек (воряга, вор? или варь?). Варня ж. строение или заведение, где варят, изготовляют пития и другие заводские произведения: пивоварня, медоварня, солеварня. Варница ж. то же, почти исключительно в знач. солеварни, заведения, где из природного рассола вываривается соль; | у сапожников варник, лоскут с варом. Варничка, кипятилка, канфорка на углях, на спирте и пр. Варничный, относящийся до варницы, солеварни. Варничный год, варя или завар, время от начала до окончания годичных работ выварки соли; это летние месяцы.

[http://poiskslov.com/word/варить ''' Варить ''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''

ВАРИТЬ варю, варишь (устар. варишь), несов. (к сварить), что. 1. Нагревая, приводить в состояние кипения (жидкость). Варить масло. || Приготовлять кипячением (жидкую пищу). Варить суп. Варить кашу. Варить пиво, мед. || Кипячением в воде или другой жидкости приводить в мягкое состояние (твердую пищу). Варить картошку. Варить рыбу. А ведь ворон ни жарят, ни варят. Крылов. 2. Приготовлять на огне (еду; разг.). Варить обед. Желудок варит - переваривает пищу.
[http://poiskslov.com/word/варить ''' Варить ''']. Cловарь синонимов Н. Абрамова
Варить , кипятить. Шуточн.: только и варила, что хлебы пекла.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Варити 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Варити 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Варити 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Варити 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| lcWm5tyifoo }}

{{#ev:youtube| Hko39-z7b7w }}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/search/Варити/ '''Вимова слова Варити ''']

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Варіння Варіння ], матеріал з Вікісловника

==Цікаво знати==
*[http://ehow.com.ua/food/pravilno-vidvariti-ovochi.html Як правильноі корисно варити овочі ]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія: Ва]]

Ковбаска

2014-05-05T20:23:56Z

Іщук:

'''Ковбаска, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''ковбаса. '''

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/Kovbaska ''' Ковбаска '''] '''Академічний тлумачний словник'''

'''КОВБАСКА, и, жін.'''

Зменш.-пестл. до ковбаса. Літаючи по дворах, Ґава Шматочок ковбаски добула (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 90); Приятель на мить спинився, зиркнув на жінку, що доїдала ковбаски (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 396); * У порівняннях. Збоку лежала скручена ковбасками білизна (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 192).

[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358241.html ''' Ковбаска ''']. ''' Фразеологічний словник української мови '''

'''КОВБАСКА'''

коти́ся ковбасо́ю (ковба́скою), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь і побажання позбутися його. — Херсонський катюга, англійської королеви холуй, .. — відчалюй, поки не пізно! — неслись веселі погрози на море.— Котись ковбасою за горизонт! (О. Гончар). 2. Поспішати кудись, не затримуючись. (Дудка (до Хапчука):) Сенька! А ти йди за ним (машиністом) та дивись, щоб він там часу не гаяв. Ну, марш! (Хапчук:) Кочуся ковбаскою! (І. Микитенко).

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/101447.html ''' Ковбаска ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''Ковба́ска'''

іменник жіночого роду

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Ковбаска ''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || ковба́ска || ковба́ски
|-
| Родовий || ковба́ски || ковба́сок
|-
| Давальний || ковба́сці || ковба́скам
|-
| Знахідний || ковба́ску || ковба́ски
|-
| Орудний || ковба́скою || ковба́сками
|-
| Місцевий || на/у ковба́сці || на/у ковба́сках
|-
| Кличний || ковба́ско* || ковба́ски*

|}

==Іноземні словники==

[http://poiskslov.com/word/колбаска/ '''Колбаска''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова'''

колбаска ж. разг. Ласк. к сущ.: колбаса.

[http://poiskslov.com/word/колбаска/ ''' Колбаска ''']. '''Орфографический словарь'''

колбаска колб`аска, -и, р. мн. –сок

[http://poiskslov.com/word/колбаска/ ''' Колбаска ''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''

КОЛБАСКА колбаски, ж. (разг.). Уменьш.-ласкат. к колбаса. Катись колбаской (нов. вульг.) - то же, что катись колбасой.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ковбаска 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ковбаска 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ковбаска 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ковбаска 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| gklVkWmwAj0 }}
{{#ev:youtube| GtJdkJjLZOU}}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/search/ковбаска/ '''Вимова слова Ковбаска ''']

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Ковбаса Ковбаса ], матеріал з Вікіпедії

==Цікаво знати==
*[http://cookorama.net/uk/tag/%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B0/ Рецепти приготування ковбаски ]
*[http://www.amstor.ua/ua/pokupateljam/sobstvennoe-proizvodstvo/nastojashaja-kolbasa/sovety_1362408669/interesnye-fakty-o-kolbase.htm Цікаві факти про ковбасу ]
*[http://lifetips.org.ua/392-z-chogo-roblyat-kovbasu.html З чого роблять ковбасу? ]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія: Ко ]]

Вулиця

2014-05-05T20:15:54Z

Іщук:

'''Вулиця, -ці, '''''ж. ''1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. ''В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. ''Мет. 328. Ум. '''Вуличка, вуличенька, вулонька. '''''Тіснії вуличеньки, тіснії. ''Грин. ІІІ. 471.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/Vulycja ''' Вулиця '''] '''Академічний тлумачний словник'''

'''ВУЛИЦЯ, і, жін.'''

'''1.''' Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. А скільки ж у Харкові вулиць, так батечку мій! Довгі та прямі, та є і мощені (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 308); Біля сільради вся вулиця запруджена народом (Андрій Головко, II, 1957, 157);
// Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. Уїжджають вони у саме село Лани, проїхали три вулиці, й дівчина устала з воза (Марко Вовчок, I, 1955, 351); З піснями дівчата, смугляві, веселі, по Ленінській вулиці йдуть (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 29);
// перен. Про мешканців таких будинків. — Вся вулиця збіглася дивитися на дивовище! (Іван Франко, IV, 1950, 505); [Роман:] Тепер вже так повелося, що: що вулиця, то й звичай; що хата, то й закон (Марко Кропивницький, II, 1958, 23); Дівчата сиділи на колодках.. Колодки були Андріянові — хату нову збирався ставити. А тим часом було де вулиці збиратися (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 167). ,
♦ Буде й на нашій (моїй і т. ін.) вулиці свято див. свято; Викидати (викинути) на вулицю див. викидати; Давати зелену вулицю — пропускати без затримок, поза всякою чергою. Світло-бежевий «ЗИЛ».. з червоним хрестом на вітровому склі стрілою мчить магістралями міста. Регулювальники дають йому «зелену вулицю» (Вечірній Київ, 16.IV 1957, 2); Десятою вулицею обминати (обходити) кого — старанно, свідомо уникати зустрічі з ким-небудь. То було ніколи й не загляне [Параска] в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); На всю вулицю — так, що чути далеко. Сама усе дивиться на нього [портрет]... а далі як придивилась... як зарегочеться на усю вулицю... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 18); Не валяється на вулиці див. валятися.

'''2.''' Місце надворі, де молодь збирається на гулянку, а також сама гулянка. На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); В українському селі існує цілий ряд традиційних форм [дозвілля],.. як молодіжні вулиці, вечорниці (Народна творчість та етнографія, 4, 1964, 20).
♦ Збиратися (зібратися) на вулицю — сходитися на гулянку (звичайно увечері). Он і майдан, де ми на вулицю збираємося (Панас Мирний, I, 1954, 83).

'''3.''' Зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь. — Вулиця на перший погляд, може, і весела, вільна, та це тільки на перший погляд. А насправді вона залишає тяжкі наслідки, хвороби, тюрму (Іван Микитенко, II, 1957, 489).

[http://slovopedia.org.ua/47/53394/308793.html ''' Вулиця ''']. ''' Українсько-російський словник '''

'''ВУЛИЦЯ'''

улица

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356905.html ''' Вулиця ''']. ''' Фразеологічний словник української мови'''

'''ВУЛИЦЯ'''

викида́ти / ви́кинути на ву́лицю кого і без додатка. 1. Позбавляти житла, притулку. Суд відсудив на користь Генріха стару Глущукову хату і шматок поля.. Старого й немічного Северина Глущука Генріх викинув на вулицю (С. Чорнобривець). 2. Позбавляти засобів для існування, заробітку. А молодий (пан) — навпаки: і не кричить, і не лає: все тихо та мирно, а дивись — уже й викинув на вулицю (Панас Мирний).

ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту). Проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися. — Отож зміну відробив та й пішов вітер по вулицях ганяти. Тільки й на умі танці та комфорт (О. Гончар); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, .. витирають чужі кутки? (П. Загребельний).

дава́ти / да́ти зеле́ну ву́лицю. 1. чому. Безперешкодно пропускати що-небудь (перев. про залізничний транспорт). На Україну МТС поверталася залізницею. Ішла ще війна, а .. військові коменданти скрізь давали мирному солончанському ешелонові зелену вулицю (О. Гончар); І раптом старий німець здурів! На станції, яка давала ешелонові зелену вулицю, він зупинив поїзд і заявив, що далі не поїде (П. Загребельний). 2. кому. Створювати умови для швидкого просування кого-небудь по роботі, службі; сприяти кому-небудь у чомусь. От ми заберемо його (голову колгоспу) од вас,— сказав Сагайдак,— і повеземо його туди, де його ніхто не спинятиме, а ще .. дадуть зелену вулицю (В. Кучер). 3. чому. Створювати умови для безперешкодного розвитку, використання, впровадження і т. ін. чого-небудь. Зелену вулицю горохові дають в кожному господарстві (З газети); — Тепер інший час. Ізотопу (урану) скоро дадуть зелену вулицю (Н. Рибак); Под

загна́ти у сліпу́ ву́лицю кого. Поставити кого-небудь у безвихідне становище, здобувши перемогу в суперечці, розмові і т. ін. На Бронка дивились всі, і здавалося, що Філіпчук своєю логікою загнав його у сліпу вулицю (Ірина Вільде).

з ву́лиці. Зовсім невідомий, випадковий. — У нас, дівчино, двадцять п’ять тисяч робітників. І жодного — щоб просто з вулиці. Щоб без особової справи (О. Гончар).

зеле́на ву́лиця 1. Безперешкодний шлях у досягненні, доланні, у розвитку і т. ін. чого-небудь. — Вона в медінститут їде документи здавати,— прохопилась першою Василинка.— Ну, зеленої тобі вулиці (О. Гончар); Хорошій, новаторській поезії в журналі завжди зелена вулиця (З газети); // Безперешкодний прохід (через кордон). — Я зацікавлений в успіху справи не менше, ніж ти, і забезпечу тобі на кордоні зелену вулицю (Р. Самбук).

зеле́на ву́лиця 2, заст. Покарання солдатів шпіцрутенами в кріпосницькій Росії. — Пустіть, братики,— благав жалісливо зв’язаний,— не занапащайте душі християнської... Мене ж за крадіж зі зломом поведуть зеленою вулицею... під шпіцрутени... не шкуру, а душу виб’ють (М. Старицький); — А знаєте, Тарасе Григоровичу,— втрутився Фішер,— пан Крулікевич і пан Завадський три місяці лежали в госпіталі після зеленої вулиці.— Як?! Шпіцрутенами?! — стиснув зуби Шевченко (З. Тулуб).

на всю ву́лицю, зі сл. крича́ти, галасува́ти і под. Дуже голосно, сильно. Ішов (Хома) селом п’яний, як ніч, і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю: — Качайте мене, заплачу! (О. Довженко); Спати? Як можна спати в таку ніч! Зоряна височінь вбирає очі, як тоді, коли Тоня галаснула на всю вулицю: “Супутник! Он він!” (О. Гончар).

на доро́зі (на ву́лиці, на смі́тті́ і т. ін.) не валя́ється. Має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість. — Не гребуй, дитинко, не гребуй, коли випадає, бо такі на дорозі не валяються, такого швидко підхопить яка-небудь вертихвістка з червоними нігтями (О. Гончар); — Пошукай, Омеляне, собі такого робітника в місті або на цукроварні.— Чортзна-що — скоро знайдеш, а такі, як Волошин, на вулиці не валяються... (М. Стельмах); // Може стати в пригоді, бути потрібним для чого-небудь. Радився з сусідою, яку частку левадки відписати мені, а яку моєму братові. Воно хоч і по чверть десятини, а все-таки на вулиці не валяється (П. Панч); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків (свататись) (М. Стельмах). по доро́зі не валя́ється. Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка).

обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею). 1. кого. Уникати зустрічі з ким-небудь. Воно (обличчя) стало недобре, лихе, наче жінка побачила перед собою найзапеклішого ворога, якого збиралась обминати десятою дорогою (Є. Гуцало); Про те, що він лакуза, знали всі, а тому гидували з ним стрічатися і завжди обминали десятою дорогою (В. Нестайко); — Чого ти мене десятою дорогою обходиш? — запитав Тимко (Григорій Тютюнник); — Обходь лишень ти Уласа десятою вулицею й не говори до його (до нього) (І. Нечуй-Левицький); // Уникати будь-яких контактів з кимсь. — Бридке дівча, ота Харитя.. Обминайте її десятою дорогою (М. Чабанівський); — Батюшка Софроній?! Тато ж його не любили, десятою дорогою обходили (В. Речмедін); — Кожний вам скаже, що то хата .. злодія, якого сам батько одцурався, а добрі люди десятою вулицею обминають (В. Винниченко); — Ко

че́рез ву́лицю бо́ндар кому, жарт. Дуже далекий або зовсім не родич. Вона йому тітка, а він їй через вулицю бондар (Укр.. присл..).

че́рез доро́гу (ву́лицю, тин) навпри́сядки, зі сл. ро́дич, рідня́ і под., ірон. Дуже далекий або зовсім ніякий. — Погукали й мене на весілля, спасибі. Хоч я їм і родичка яка: навприсядки через дорогу (О. Ковінька); — А звати мене Микола Єгипта, хоч з єгиптянами я родич такий .. через вулицю навприсядки! (О. Гончар); — Ну ж і рідня ми з Вами — через тин навприсядки (В. Земляк).

як го́лому на ву́лицю, зі сл. хо́четься, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (хочеться). Хочеться, як голому на вулицю (Укр.. присл..).

[http://slovopedia.org.ua/44/53394/296512.html ''' Вулиця ''']. ''' Архітектура і монументальне мистецтво '''

'''ВУЛИЦЯ'''

Розташований у населеному пункті простір між двома рядами забудови, призначений для вільного проїзду і проходу. За роллю і функціональним призначенням поділяються на головні й другорядні, житлові і виробничі, торговельні й ділові. Поряд з ними існує:
~ військова — розташована всередині фортеці вздовж оборонного валу, яка дозволяє швидко пересуватись війську і доставляти боєзапаси.

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263296.html ''' Вулиця ''']. ''' Словник синонімів'''

'''ВУЛИЦЯ'''

(широка) проспект, (з алеями) бульвар, (центральна) артерія, маґістраля; (у США) авеню; (глуха) завулок, провулок, вуличка; ОК. дорога, проїзд; (людське дно) П. голота, чернь, плебс, люмпен, сов. жрґ. шпана.

[http://slovopedia.org.ua/35/53394/61685.html ''' Вулиця ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''Ву́лиця'''

іменник жіночого роду

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Вулиця ''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || ву́лиця || ву́лиці
|-
| Родовий || ву́лиці || ву́лиць
|-
| Давальний || ву́лиці || ву́лицям
|-
| Знахідний || ву́лицю || ву́лиці
|-
| Орудний || ву́лицею || ву́лицями
|-
| Місцевий || на/у ву́лиці || на/у ву́лицях
|-
| Кличний || ву́лице* || ву́лиці*

|}

==Іноземні словники==

[http://poiskslov.com/word/улица/ '''Улица''']. '''Новый толково-словообразовательный словарь русского языка. Автор Т. Ф. Ефремова'''

1) а) Пространство между двумя параллельными рядами домов в населенных пунктах для прохода и проезда. б) Два параллельных ряда домов с проходом, проездом между ними. 2) перен. Население домов, расположенных на данной улице. 3) перен. Место, пространство вне дома, за пределами жилого помещения, под открытым небом. 4) перен. Среда, лишенная культурного воздействия семьи, школы, общества.

[http://poiskslov.com/word/улица/ '''Улица''']. '''Орфографический словарь'''

Растеряева улица Растер`яева `улица, Растер`яевой `улицы

[http://poiskslov.com/word/улица/ '''Улица''']. '''Толковый словарь под ред. C. И. Ожегова и Н.Ю.Шведовой'''

УЛИЦА, -и, ас. 1. В населенных пунктах: два ряда домов и простраветвомежду ними для прохода и проезда, а также само это пространство. Узкая,широкая у. Главные улицы города. Оказаться на улице (также перец,: безжилья). Выбросить или выкинуть на улицу кого-н. (также перен.: 1) выселив,лишить жилья; 2) лишить средств существования). Человек с улицы (перен.: оком-н" кого никто не знает, о случайном человеке). Будет и на нашей улицепраздник (поел,: и для нас наступит радость, торжество). 2. Пространство,место вне жилых помещений, под открытым небом (разг.). На улице жара. 3.перен. Компания (обычно праздно проводящая время вне дома),противопоставляемая семье по своему отрицательному влиянию на детей,подростков. Дурное влияние улицы. У. виновата. II уменьш. улочка, -и, ж. (к1 знач.) и уличка, -я, ж. (к 1 эначЛ. II прил. уличный, -ая, oое (к 1 и 3знач.). Уличное движение (на улицах). У. мальчишка. Уличная женщина(проститутка).

[http://poiskslov.com/word/улица/ '''Улица''']. '''Толковый словарь В. И. Даля'''

УЛИЦА ж. (лицо домов?) уличка; улка сев. вост. улок или наулок, влад. улочка; смол. околица; простор меж двух порядков домов; полоса, проезд, дорога, оставляемая промеж рядами домов; вообще простор полосою, меж двух рядов каких либо предметов, напр. просадь; народ, солдаты, стоящие улицей, откуда: пройтись по зеленой улице, пройти сквозь строй. Разгнаша людей, и створиша улицу, стар. Глухая улица, тупик, непроходная. Уличишки тесные, грязные. Улица не двор: всем простор. Картечь пехоту улицами кладет. Не только свету, что в окне: на улицу выйдешь, больше увидишь. Затворяй ворота, пока улица пуста. Что-то скажут на улице. Сваха улками ходит, проулками, да заулками. И рубля на улице не найдешь (или: не подберешь). Будет и на нашей улице праздник. Улица моя тесна (нет воли, простору, власти). Волокут кривульку чрез тын да на улку (хлебать ложкой). На улице с лаптем, с девятериком - нам не до лаптей, не до девятериков, скорогов. | Улица, улка, арх. костр. перм. сиб. двор, простор вне избы, потому что правильных улиц в деревнях нет. | Улица, тамб. вор. сборище в праздник, гулянье с песнями; хоровод, круг, танок. Где ноне улица будет? Улица у крестца, за селом. Уличные сторожа. У'лочные обочины., тротуар. Уличный мальчишка или уличник, -ница, шатающийся без призору по улицам. Новгород встарь делился (рекой) на две части, на пять концов, а концы на улицы, с уличанскими старостами; улицкие люди, стар. новг. всегдашние, оседлые жители улиц, обыватели, уличанин, то ж. Посадник с братею и с уличаны поставил церковь каменну, летопис;

[http://poiskslov.com/word/улица/ '''Улица''']. '''Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова'''

УЛИЦА улицы, ж. 1. Пространство между двумя рядами домов в населенных пунктах для проезда и прохода; два ряда домов с проездом, проходом между ними. Все улицы полны народом. Жуковский. В улицах уже было совсем темно. Л. Толстой. Брожу ли я вдоль улиц шумных. Пушкин. Квартира с окнами на улицу. Перекресток двух улиц. Жить, находиться на какой-н. улице или (устар., обл.) в какой-н. улице. На Пушкинской улице. На улице Коминтерна. На улице им. Горького. Он опомнился уже в следующей улице. Достоевский. В Гороховой улице, в одном из больших домов... лежал утром в постели... Обломов. Гончаров. (Употребление "в" вм. "на" объясняется иногда тем, что раньше данное название принадлежало не улице, а округе, слободе, району города и т. п., напр. в Москве - в Рогожской, в Таганке.) 2. перен., только ед. В сочетании с предлогами употр. в знач., противоп. дому, жилому помещению (ср. дом, двор, воздух; простореч.). На улице мороз (то же, что на дворе). Одна дверь в сени, другая на улицу. Не входи в комнату прямо с улицы, сначала обогрейся. 3. перен., только ед. Население домов, находящихся на данной улице.
[http://poiskslov.com/word/улица/ '''Улица''']. Cловарь синонимов Н. Абрамова
Улица , проспект, переулок, проезд, аллея, тупик. Ср. <Толпа>. См. дорога, толпа, чернь

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вулиця 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вулиця 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вулиця 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вулиця 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| G5GnK83XEQg}}
{{#ev:youtube| 5xKAx-6GwwE}}

==Аудіо==
*[http://ru.forvo.com/search/вулиця/ '''Вимова слова Вулиця ''']

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця Вулиця ], матеріал з Вікіпедії

==Цікаво знати==
*[http://cikavo.com/article/15809.html Найунікальніші вулиці і дороги світу]
*[http://vsviti.com.ua/2013/03/oda-z-najbilsh-zvyvystyh-vulyts-svitu-provulok-zmiji/ Одна з найбільш звивистих вулиць світу – провулок Змії в Берлінгтоні]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія: Ву ]]

Файл:Варити 04.jpg

2014-05-04T18:48:58Z

Іщук:

Файл:Варити 03.jpg

2014-05-04T18:48:42Z

Іщук:

Файл:Варити 02.jpg

2014-05-04T18:48:31Z

Іщук:

Файл:Варити 01.jpg

2014-05-04T18:48:19Z

Іщук:

Варити

2014-05-04T18:47:41Z

Іщук:

Горобець

2014-05-04T18:34:31Z

Іщук:

'''Горобець, -бця, '''''м. ''1) Воробей. ''Веселий як горобець. ''Ном. № 8471. ''Води горобцеві по коліна. ''Ном. № 14048. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. КС. 1898. V. ІІ. 42. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. МУЕ. І. 205. Ум. '''Горобчик, горобчичок. '''''Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. ''Грин. III. 662.
==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/Ghorobecj ''' Горобець '''] '''Академічний тлумачний словник'''

ГОРОБЕЦЬ, бця, чол. Маленький сірий птах, який живе перев. поблизу житла людини. Горобці стрибали по тинах, по оселях, осідали на землю, цвірінькали кругом зеленого саду (Панас Мирний, I, 1954, 236); Восени й горобець — багатій (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 9); * У порівняннях. Дітвора так і сипнула в сад. Обступили стару, як горобці горобину, а стара обділя їх (Марко Вовчок, I, 1955, 135).
♦ Стріляний (старий) горобець — про того, хто мав великий досвід, кого важко обдурити. — Вологу закриваємо. А зараз — квадрати почнемо робити .. Уже вміємо... Стріляні горобці (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 494); — Адже ми з вами, Мар'я Олексіївна, старі горобці, нас на полову не піддуриш (Микола Чернявський, Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 135).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357071.html ''' Горобець ''']. '''Фразеологічний словник української мови'''

'''ГОРОБЕЦЬ'''

дава́ти горобця́м ду́лі, жарт. Ходити без діла; тинятися, байдикувати. З школи його витурили, спасибі, що у школу-інтернат направили, а то давав би по місту горобцям дулі (Ю. Збанацький).

дава́тися / да́тися як горобе́ць на поло́ву. Дозволяти себе ошукувати, піддаватися обману. Нічого було робити: тра (треба) було із дідом знов ладити, поки вибереться час, щоб його знов піддурити .. Тільки “білий дідок” вже не давався як горобець на полову (Грицько Григоренко).

і горобе́ць у ро́ті не насліди́в у кого. Хто-небудь дуже голодний, зовсім нічого не їв. О. Василь .. щохвилини (повторював): — Люди добрі! .. дайте мені чистий спокій. Бо ви .. (їли), .. а у мене ще й горобець у роті не наслідив (Г. Хоткевич).

сміши́ти люде́й (горобці́в). Бути об’єктом глузування, насмішки для кого-небудь. Старий Кирпа підсів до Петра і при людях надоумлював: — Гляди, зятьок, роздивляйся добре на нашу доньку, щоб потім жити та й людей не смішити (В. Сологуб).

(старі́й) жа́бі (горобце́ві, горобцю́) по колі́на. Неглибоко, зовсім мало. — В Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліна,— сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький); — Далі не заходь, .. ось тут і хлюпочись на мілкому, де горобцю по коліна... (О. Гончар); — Коли приїхав (Вовченко) до мене, то кепкував над тобою, казав, що в тому ставку горобцеві по коліна буде (М. Чабанівський).

стрі́ляний (стари́й) горобе́ць (вовк). Досвідчена, бувала людина, яку важко перехитрити, обдурити. — Сам біс десь не злякає мене,— стріляний я вже горобець (М. Стельмах); — Не води мене за ніс, Федю. Я старий горобець (П. Загребельний); Даг виявився стріляним вовком, вмілим політиком, освіченим (Л. Дмитерко); Абдулаєв був старий вовк, він знав — “язика” взяти нелегко (Григорій Тютюнник).

стріля́ти (би́ти) з гарма́т по горобця́х. Затрачати непомірні, великі зусилля там, де вони зайві, недоцільні. Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях (Леся Українка).

[http://slovopedia.org.ua/47/53395/309914.html ''' Горобець ''']. '''Українсько-російський словник'''

'''ГОРОБЕЦЬ'''

воробей

[http://slovopedia.org.ua/35/53395/66920.html ''' Горобець ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''Горобе́ць'''

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

[http://slovopedia.org.ua/35/53395/66921.html ''' Горобець ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''Горобе́ць'''

іменник чоловічого роду, істота

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Горобець ''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || || Горобці́
|-
| Родовий || || Горобці́в
|-
| Давальний || || Горобця́м
|-
| Знахідний || || Горобці́
|-
| Орудний || || Горобця́ми
|-
| Місцевий || || на/у Горобця́х
|-
| Кличний || || Горобці́*

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Воробець 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Воробець 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Воробець 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Воробець 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| oBmZd2QxME0}}
{{#ev:youtube| oeKliLYQDmU}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Горобцеві Горобцеві ], матеріал з Вікіпедії

==Цікаво знати==
*[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/deshcho-pro-gorobtsiv Дещо про горобців ]
*[http://www.virtual.ks.ua/yunaty-and-life/3569-riddles-and-interestingness-of-sparrows.html Загадки та цікавинки про горобців ]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія: Го ]]

Файл:Воробець 04.jpg

2014-05-04T18:24:30Z

Іщук:

Файл:Воробець 03.jpg

2014-05-04T18:24:17Z

Іщук:

Файл:Воробець 02.jpg

2014-05-04T18:24:04Z

Іщук:

Файл:Воробець 01.jpg

2014-05-04T18:23:53Z

Іщук:

Воробець

2014-05-04T18:23:37Z

Іщук:

'''Воробець, -бця, '''''м. ''1) '''= Горобець. '''''Орел не пристає з воробцями. ''Ном. № 1033. 2) '''— тростяний. '''Пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/Vorobecj ''' Воробець '''] '''Академічний тлумачний словник'''

ВОРОБЕЦЬ, бця, чол., діал. Горобець. Воробці.. цвіркали та пищали, мов на дощ (Іван Франко, VII, 1951, 151); Добре стрілив.. Упала одна пташка до землі.. Се був воробець (Ольга Кобилянська, II, 1956, 31).

[http://slovopedia.org.ua/35/53394/59974.html ''' Воробець ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''Воробе́ць
'''
іменник чоловічого роду, істота

горобець

діал.

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Воробець ''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || воробе́ць || воробці́
|-
| Родовий || воробця́ || воробці́в
|-
| Давальний || воробце́ві, воробцю́ || воробця́м
|-
| Знахідний || воробця́ || воробці́, воробці́в
|-
| Орудний || воробце́м || воробця́ми
|-
| Місцевий || на/у воробце́ві, воробцю́, воробці́ || на/у воробця́х
|-
| Кличний || воро́бче || воробці́

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Воробець 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Воробець 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Воробець 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Воробець 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| oBmZd2QxME0}}
{{#ev:youtube| oeKliLYQDmU}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Горобцеві Горобцеві ], матеріал з Вікіпедії

==Цікаво знати==
*[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/deshcho-pro-gorobtsiv Дещо про горобців ]
*[http://www.virtual.ks.ua/yunaty-and-life/3569-riddles-and-interestingness-of-sparrows.html Загадки та цікавинки про горобців ]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія: Во ]]

Яєшенька

2014-05-04T18:06:00Z

Іщук:

'''Яє́шенька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''яєшня. '''

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/jajeshnja ''' Яєшня '''] '''Академічний тлумачний словник'''

'''ЯЄШНЯ, і, жін., заст.'''

Яєчня. — Пазька наліпила мудрих вареників та спрягла яєшню... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 200); Нажарила Катерина яєшні, достала з погреба солоних огірків та баклажанів (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 36).

[http://slovopedia.org.ua/41/53423/276323.html ''' Яєшня ''']. ''' Словник синонімів '''

'''ЯЄШНЯ'''

смаженя, д. смажениця, (з молоком) пряженя, омлет.

[http://slovopedia.org.ua/35/53423/231184.html ''' Яєшня ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''Яє́шня'''

іменник жіночого роду

яєчня

рідко

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Яєшня ''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || яє́шня || яє́шні
|-
| Родовий || яє́шні || яє́шень
|-
| Давальний || яє́шні || яє́шням
|-
| Знахідний || яє́шню || яє́шні
|-
| Орудний || яє́шнею || яє́шнями
|-
| Місцевий || на/у яє́шні || на/у яє́шнях
|-
| Кличний || яє́шне* || яє́шні*

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яєшня 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яєшня 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яєшня 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яєшня 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| oeNXf8iKcZg}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Яєчня ''' Яєчня '''], матеріал з Вікіпедії

==Цікаво знати==

*[http://pustunchik.ua/ua/treasure/yummy/Oryginalna-recepty-yaechni Оригінальні рецепти яєчні ]
*[http://www.centrmed.com/news/detail.php?ID=25945#.U2UFYKKqpw0 Яєчня — найкорисніший сніданок ]
*[http://probapera.org/publication/13/10071/yajechnya.html Вірш-жарт - Яєчня | Наталія Бойко ]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія: Яє]]

Яєчниця

2014-05-04T18:02:44Z

Іщук:

'''Яє́чниця, -ці, '''''ж. ''= '''Яєшня. '''МУЕ. І. 105.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/jajeshnja ''' Яєшня '''] '''Академічний тлумачний словник'''

ЯЄШНЯ, і, жін., заст. Яєчня. — Пазька наліпила мудрих вареників та спрягла яєшню... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 200); Нажарила Катерина яєшні, достала з погреба солоних огірків та баклажанів (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 36).

[http://slovopedia.org.ua/41/53423/276323.html ''' Яєшня ''']. ''' Словник синонімів '''

'''ЯЄШНЯ'''

смаженя, д. смажениця, (з молоком) пряженя, омлет.

[http://slovopedia.org.ua/35/53423/231184.html ''' Яєшня ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''Яє́шня'''

іменник жіночого роду

яєчня

рідко

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Яєшня ''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || яє́шня || яє́шні
|-
| Родовий || яє́шні || яє́шень
|-
| Давальний || яє́шні || яє́шням
|-
| Знахідний || яє́шню || яє́шні
|-
| Орудний || яє́шнею || яє́шнями
|-
| Місцевий || на/у яє́шні || на/у яє́шнях
|-
| Кличний || яє́шне* || яє́шні*

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яєшня 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яєшня 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яєшня 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яєшня 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| oeNXf8iKcZg}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Яєчня ''' Яєчня '''], матеріал з Вікіпедії

==Цікаво знати==

*[http://pustunchik.ua/ua/treasure/yummy/Oryginalna-recepty-yaechni Оригінальні рецепти яєчні ]
*[http://www.centrmed.com/news/detail.php?ID=25945#.U2UFYKKqpw0 Яєчня — найкорисніший сніданок ]
*[http://probapera.org/publication/13/10071/yajechnya.html Вірш-жарт - Яєчня | Наталія Бойко ]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія: Яє]]

Файл:Короп 04.jpg

2014-05-04T17:57:13Z

Іщук:

Файл:Короп 03.jpg

2014-05-04T17:55:47Z

Іщук:

Файл:Короп 02.jpg

2014-05-04T17:55:36Z

Іщук:

Файл:Короп 01.jpg

2014-05-04T17:55:27Z

Іщук:

Короп

2014-05-04T17:55:16Z

Іщук:

'''Ко́роп, -па, '''''м. ''Карпъ, Cyprinus harbus. ''І риба не аби яка, все веризуб, коропи, карасі. ''Стор.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/Korop ''' Короп '''] '''Академічний тлумачний словник'''

'''КОРОП, а, чол.'''

Прісноводна (переважно ставкова) костиста риба родини коропових, що має темно-золоту луску. В березі є човни.., на котрих рибалки ловлять коропи (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 77); Стис удлище, підсік... Ого, нівроку! Немов струна, співає волосінь, І короп кидається у глибінь, Згинає вудлище в дугу широку (Максим Рильський, II, 1960, 121).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/321472.html ''' Короп ''']. '''Українсько-російський словник'''

'''КОРОП'''

ихт.

карп, сазан

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/13791.html ''' Короп ''']. '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)'''

'''КОРОП'''

селище у Чернігівській обл., райцентр, 6 тис. мшк.; поблизу заплавне оз. Коропська стариця (довж 6 км); Вознесенська та Іллінська церкви XVIII ст. Відоме з 1153.

[http://slovopedia.org.ua/29/53402/13792.html ''' Короп ''']. '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)'''

'''КОРОП'''

прісноводна риба ряду коропоподібних; найпоширеніша їстівна риба; довж. тіла до 1 м; к. дрібнолусковий, к. дзеркальний (майже без луски); дика форма - сазан.

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/104135.html ''' Короп ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''Ко́роп'''

іменник чоловічого роду, істота

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Короп ''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || Ко́ро́п ||
|-
| Родовий || Ко́ро́па ||
|-
| Давальний || Ко́ро́пу, Ко́ро́пові ||
|-
| Знахідний || Ко́ро́п ||
|-
| Орудний || Ко́ро́пом ||
|-
| Місцевий || на/у Ко́ро́пі, по Ко́ро́пу ||
|-
| Кличний || Ко́ро́пе* ||

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Короп 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Короп 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Короп 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Короп 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| Yvzev_pzHu4 }}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Короп Короп ], матеріал з Вікіпедії

==Цікаво знати==
*[http://food.ua/tags/5/370 Страви із коропа ]
*[http://verano.rv.ua/tvarini/najbilshij-korop-u-sviti/ Найбільший короп у світі ]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія: Ко ]]

Файл:Колобок 04.jpg

2014-05-04T17:38:09Z

Іщук:

Файл:Колобок 03.jpg

2014-05-04T17:38:00Z

Іщук:

Файл:Колобок 02.jpg

2014-05-04T17:37:48Z

Іщук:

Файл:Колобок 01.jpg

2014-05-04T17:37:37Z

Іщук:

Колобок

2014-05-04T17:37:26Z

Іщук:

'''Колобо́к, -бка, '''''м. ''Лепешка круглой формы. ''Баба... витопила в печі, замісила яйцями борошно... спекла колобок. ''Рудч. Ск. II. 2.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/kolobok ''' Колобок '''] '''Академічний тлумачний словник'''

'''КОЛОБОК, бка, чол.'''

Невеликий круглий хлібець. Дід і просить: — Бабусю! Спекла б ти колобок! — Та з чого ж я спечу, коли й борошна нема? (Українські народні казки, 1951, 57); * У порівняннях. Господиня стояла посеред сіней із плескатим віником. Кругла, як колобок (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 187).

[http://slovopedia.org.ua/35/53402/102108.html ''' Колобок ''']. '''Орфографічний словник української мови'''

'''Колобо́к'''

іменник чоловічого роду

[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx ''' Колобок ''']. '''Словозміна'''

{| class="wikitable"
|-
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
|-
| Називний || колобо́к || колобки́
|-
| Родовий || колобка́ || колобкі́в
|-
| Давальний || колобку́, колобко́ві || колобка́м
|-
| Знахідний || колобо́к || колобки́
|-
| Орудний || колобко́м || колобка́ми
|-
| Місцевий || на/у колобку́, колобко́ві || на/у колобка́х
|-
| Кличний || колобку́* || колобки́*

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Колобок 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Колобок 02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Колобок 03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Колобок 04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| 5GbM1mKgpFY }}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Колобок Колобок ], матеріал з Вікіпедії

==Цікаво знати==
*[http://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/kolobok Українська казка: Колобок ]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[[Категорія: Ко ]]

Файл:Ковбаска 04.jpg

2014-05-04T17:21:16Z

Іщук: