Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Жоних

2014-12-02T17:21:53Z

Ірина Хижун:

'''Жоних, -ха, '''''м. ''= '''Жених.''' — чоловік, який вступає до шлюбу, один з двох центральних персонажів весільного обряду, нарівні з нареченою.

=Сучасні словники=
==Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник.==
жени́х (пестливі — женише́нько, женишо́к) — чоловік стосовно жінки, з якою збирається узяти шлюб; наречений, молодий (у народній поезії його називають ще су́дженим, су́женим); також неодружений чоловік, що збирається одружитися; народ шанував вимогливість у виборі жениха («не все той жених, що старостів посилає»), бо вважав, що суджений обирається на все життя («У дівчини женихів сто один, а чоловік буде один»); щасливою була та дівчина, в якої було багато женихів, про таких казали: «Мала женихів, як маку», «Женихів — як горобців у стрісі», хоч і застерігали: «Женихи не ростуть, як гриби після дощу». Дівка на порі — женихи у дворі (приказка); У князя свято, виглядає із Литви князя-жениха За рушниками до Рогніди (Т. Шевченко); Жалуй мене, подружечко; жених покидає (В. Милорадович); А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише (П. Чубинський); Ой то мені женишенько, що три года ходить (В. Милорадович); Стривай, мати, погуляю: женишки настигли (П. Чубинський); дієслова: жениха́тися (залицятися). Часто ходив, вірно любив, вірно женихався (А. Метлинський); женитися (одружуватися). Женився на скору руку та на довгу муку (приказка); Як сироті женитися, то й ніч мала(М. Номис); іменник: жениха́ння (любовне залицяння); пестливе — жениха́ннячко. Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде (пісня); Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха (П. Чубинський).
==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ЖЕНИ́Х, а́, ч. Чоловік стосовно до жінки, з якою збирається узяти шлюб; наречений, нар.-поет. суджений. У князя свято, виглядає Із Литви князя-жениха За рушниками до Рогніди (Шевч., II, 1953, 73); Жених був стриманий і скромний. Навіть найпричепливіша мати не змогла б закинути йому найменшу нечемність у поводженні з нареченою (Ю. Янов., І, 1958,623);* У порівн. І сонечко серед неба Опинилось, стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало (Шевч., І, 1951, 282); // Про неодруженого чоловіка, що збирається одружуватися. До Онисі часто заїжджали женихи (Н.-Лев., III, 1956, 12); Ось і тепер, дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихів гарбузами годує (Стельмах, Хліб.., 1959, 137); // розм. Про молодого чоловіка, що може вже одружуватися.
<gallery>2082.jpg</gallery>
=Слов'янські традиції=
Жених утілює активну сторону обряду, від якої йде ініціатива шлюбу. Це знаходить вираження у використанні стосовно жениха та його оточення військової, мисливської і т. д. символіки: у весільному фольклорі (мотиви полону, осади, вудіння риби, образ нареченого-мисливця), у термінології та й у самому обряді (взяття силою будинку нареченої, меч, стріла, риболовецька сітка і т. д. як атрибути весільних обрядів). Ритуальна демонстрація чоловічої влади яскраво представлена в російському весільному обряді. Перед відправленням на вінчання наречена повинна подати жениху віжки на знак покірності майбутньому чоловіку, перед початком шлюбної ночі — роздягнути та роззути його і проситися у ліжко до того часу, як він дозволить їй лягти.

Разом з тим безпосередня участь самого нареченого у весільному обряді скоріше пасивна, ніж активна. Частіше за все він діє не сам, і через посередників: свата, дружку та інших поїжджанів, які можуть отримувати ті ж назви, що й жених. Жених рідко сватає наречену сам, а зазвичай він посилає сватів, інколи приєднується до них, але в перемовинах вже не бере участь. Лише у випадку викрадення нареченої жених діє самостійно. Після сватання родичі нареченої можуть приїжджати оглядати дім і господарство нареченого, але сам жених безпосередньої участі у цьому не бере. Наречений з родичами присутній на оглядинах нареченої (де і його інколи змушують показати себе: помірятись зростом з нареченою, пройтись, щоб упевнитися, що він не кульгавий) і на заручинах, де жених та наречена обмінюються каблучками.
[[Категорія:Жо]]

Жоних

2014-12-02T17:16:06Z

Ірина Хижун:

'''Жоних, -ха, '''''м. ''= '''Жених.'''
=Сучасні словники=
==Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник.==
жени́х (пестливі — женише́нько, женишо́к) — чоловік стосовно жінки, з якою збирається узяти шлюб; наречений, молодий (у народній поезії його називають ще су́дженим, су́женим); також неодружений чоловік, що збирається одружитися; народ шанував вимогливість у виборі жениха («не все той жених, що старостів посилає»), бо вважав, що суджений обирається на все життя («У дівчини женихів сто один, а чоловік буде один»); щасливою була та дівчина, в якої було багато женихів, про таких казали: «Мала женихів, як маку», «Женихів — як горобців у стрісі», хоч і застерігали: «Женихи не ростуть, як гриби після дощу». Дівка на порі — женихи у дворі (приказка); У князя свято, виглядає із Литви князя-жениха За рушниками до Рогніди (Т. Шевченко); Жалуй мене, подружечко; жених покидає (В. Милорадович); А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише (П. Чубинський); Ой то мені женишенько, що три года ходить (В. Милорадович); Стривай, мати, погуляю: женишки настигли (П. Чубинський); дієслова: жениха́тися (залицятися). Часто ходив, вірно любив, вірно женихався (А. Метлинський); женитися (одружуватися). Женився на скору руку та на довгу муку (приказка); Як сироті женитися, то й ніч мала(М. Номис); іменник: жениха́ння (любовне залицяння); пестливе — жениха́ннячко. Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде (пісня); Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха (П. Чубинський).
==Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.==
ЖЕНИ́Х, а́, ч. Чоловік стосовно до жінки, з якою збирається узяти шлюб; наречений, нар.-поет. суджений. У князя свято, виглядає Із Литви князя-жениха За рушниками до Рогніди (Шевч., II, 1953, 73); Жених був стриманий і скромний. Навіть найпричепливіша мати не змогла б закинути йому найменшу нечемність у поводженні з нареченою (Ю. Янов., І, 1958,623);* У порівн. І сонечко серед неба Опинилось, стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало (Шевч., І, 1951, 282); // Про неодруженого чоловіка, що збирається одружуватися. До Онисі часто заїжджали женихи (Н.-Лев., III, 1956, 12); Ось і тепер, дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихів гарбузами годує (Стельмах, Хліб.., 1959, 137); // розм. Про молодого чоловіка, що може вже одружуватися.
<gallery>2082.jpg</gallery>
[[Категорія:Жо]]

Файл:2082.jpg

2014-12-02T17:15:00Z

Ірина Хижун: Ірина Хижун завантажив нову версію «Файл:2082.jpg»

Диктувати

2014-11-30T22:05:34Z

Ірина Хижун:

'''Диктува́ти, -ту́ю, -єш, '''''
1. Проказувати, зачитувати що-небудь уголос, щоб той, хто слухає, записував. І тепер він [С. І. Мамонтов] керував усією роботою і в той же час писав п'єсу, жартував з молоддю, диктував ділові папери (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 90); Кінець листа він диктував, сидячи на вузенькій похідній койці (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 141); * Образно. Сама моя фантазія диктувала мені на папір повісті, новели (Ольга Кобилянська, І її, 1956, 547).

2. кому. Пропонувати що-небудь для безвідмовного виконання; вказувати, наказувати, — Ти мені будеш диктувати, якого мені клієнта добирати? Я ще тут господар.. Так буде, як я скажу! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 489); * Образно. В наш вік радянська людина.. диктує природі свої закони, її сліпим примхам протиставляє свою свідому волю (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 209);

// перен. Ставити вимоги, підказувати. Любов до соціалістичної Батьківщини диктує нам [письменникам]: усю свою роботу побудувати так, щоб вона була високохудожня, а разом з тим цілеспрямована (Павло Тичина, III, 1957, 52); інтереси свободи творчості диктують художникові необхідність постійного збагачення знань.
[[Категорія:Ди]]

Вош

2014-11-30T22:03:25Z

Ірина Хижун:

'''Воші '''''— ряд, що включає близько 3 тис. нелітаючих видів комах, три з яких класифікуються як збудники хвороб людини. Всі представники ряду — ектопаразити більшості птахів і ссавців.
=Опис=
Це кровосисні істоти. Вони справжні паразити, живляться кров'ю людини. Воші більше за інших живих істот пов'язані з людиною. Причина в тому, що вони живуть на тілі людини на всіх стадіях свого розвитку.

Ці комахи — «вузькоспеціалізовані» паразити, вони живуть тільки на одному або на деяких споріднених видах тварин. Ця особливість вошей в деяких випадках дає можливість з'ясувати близькість видів хазяїв-носіїв. Воші, наприклад, воша людська (Pediculus humanus), є переносником таких небезпечних захворювань як висипний і поворотний тиф. Поширені по всьому світу.

Існує більше тисячі різних комах, яких називають вошами, але людина, кажучи про воші, звичайно має на увазі один певний вид, який шкодить людині.

[[Категорія:Во]]

Вологість

2014-11-30T21:56:04Z

Ірина Хижун:

'''Вологість, -гости, ''''' - міра насиченості речовини водою.
=Розрізняють=
* вологість абсолютна( вологість, що визначається густиною водяної пари (відношення маси водяної пари, що міститься у газі, до об'єму цього газу))
* вологість відносна(відношення кількості води, що знаходиться в речовині за даних умов, до максимально можливої кількості води за тих же умов.)
=Ілюстрації=

[[Файл:Yak-vimiryati-vologist.jpg|міні|центр]]
[[Файл:Yak-vimiryati-vologist-povitrya.jpg|міні|центр]]
[[Категорія:Во]]

Файл:Yak-vimiryati-vologist.jpg

2014-11-30T21:54:07Z

Ірина Хижун:

Файл:Yak-vimiryati-vologist-povitrya.jpg

2014-11-30T21:53:31Z

Ірина Хижун:

Гоління

2014-11-30T21:45:12Z

Ірина Хижун:

'''Гоління, -ня, ''''' — один із способів видалення волосся або депіляції, при якому видаляється не все волосся, а тільки видима частина.
<gallery>Yak-goliti-shetinu.jpg</gallery>
=Передумови=
Гоління переслідує такі цілі:

* косметичні (з волі самої людини);
* медичні (підготовка до хірургічної операції або пологів, лікування шкірних паразитарних захворювань (педикульоз) тощо);
* релігійні (дотримання ритуалу);
* класового поділу (в стародавній Греції довге волосся на голові було символом багатства і влади, а голена голова — символом рабства);
* спортивні (плавці іноді голять голову для зменшення тертя при плаванні);
* статутні (гоління бороди (не вусів!) у солдатів і офіцерів, гоління голів солдатам-новобранців, укладеним і пацієнтам психіатричних лікарень);
* покарання та приниження (наприклад, у Франції та в Нідерландах публічно голили голови жінкам, які вступали в сексуальні зв'язки з нацистськими окупантами під час Другої світової війни);
* співчуття (багато людей в різних країнах, в основному в США, голять голову в знак підтримки хворих на рак, яким роблять хіміотерапію);
* культурні (наприклад, гоління голови у неформальному молодіжному середовищі).
Відмова від гоління переслідує такі цілі:

* релігійні
* забобонні (наприклад, перед іспитом);
* гігієнічні (щоб уникнути подразнення шкіри тощо);
[[Категорія:Го]]

Файл:Yak-goliti-shetinu.jpg

2014-11-30T21:44:02Z

Ірина Хижун:

Гойдати

2014-11-30T21:42:09Z

Ірина Хижун:

'''Гойдати, -даю, -єш, '''''гл. ''Качать, колыхать. ''Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. ''Г. Барв. 366. ''Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. ''Шевч. 34. ''Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи. ''Чуб. V. 342.

1. перех. Приводити що-небудь у рух із сторони в сторону або зверху вниз. Човник натрапляв на бистрину в шумі; вода гойдала його, неначе трісочку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 225); Легкий вітер гойдав пожовклі крони дерев (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 87);

// безос. З Мессіни до Неаполя гойдало нас страшенно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 355);

// Піддавати когось ритмічному рухові на (в) чому-небудь з метою розваги, усипляння. Груба Берчиха гойдала дитину в колисці і плела панчоху (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27); Іван бере сина, гойдає його, мугиче якусь пісеньку без слів... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 253); Біля муру дві бабусі гойдали своїх унуків на возиках (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 24).

2. неперех. Робити рухи чим-небудь. Купи зеленого молодого очерету ледве гойдали зеленим довгим листом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 129); В лісі вона сідала десь на галузку і гойдала ногами, тугими і молодими. Наче русалка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 213); Поміж терном, на видноті, гойдає колючими батогами шипшина (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 70).
[[Категорія:Го]]

Говір

2014-11-30T21:39:10Z

Ірина Хижун:

'''Говір, -вору, '''''м. — одиниця територіальної диференціації діалектичної мови, що становить об'єднання говірок, близьких за фонетичними, акцентними, граматичними та лексичними ознаками. Структурно близькі говори входять до ширшого мовного утворення — наріччя, набором диференційних ознак на різних структурних рівнях вони протиставляються іншим говорам і літературній мові.

Центральний об'єкт при дослідженні говору — сукупність визначальних, інтегральних рис у структурі говірок, які входять до складу говору, географічний розподіл цих рис. На противагу говірці говір не є реально функціонуючою системою, тому представлення його лексики, фонетики чи граматики як цілісних підсистем має умовний характер. Описи говору переважно мають вигляд переліку основних рис його структури. Поняття говору має не лише мовний, а й історично-культурний зміст: часто співвідноситься з регіональними типами матеріальної і духовної культури, окремими етнографічними групами у межах цілісного етносу (як бойки, гуцули, лемки, долиняни). Для позначення говору також використовується термін «діалект».
[[Категорія:Го]]

Осінь

2014-11-30T21:35:33Z

Ірина Хижун:

'''Осінь, осени, '''''ж. ''Осень. — одна з чотирьох пір року між літом та зимою. Осінь — перехідний сезон, коли помітно зменшення світлового дня та поступово знижується середньодобова температура повітря. Складається із трьох місяців: в північній півкулі — вересня, жовтня та листопада, в південній — березня, квітня та травня.
<gallery>Autumn.jpg</gallery><gallery>384049899.jpg</gallery><gallery>00449109.jpg</gallery>
=Астрономічна осінь=
Астрономічна осінь наступає пізніше за календарну:
{| class="wikitable"
|-
! !! Календарна!! Астрономічна
|-
| Північна півкуля|| 1 верезня-30 листопада || Осіннє рівнодення (22-23 вересня) — зимове сонцестояння (21-22 грудня
|-
| Південна півкуля || 1 березня — 31 травня || Осіннє рівнодення (20-21 березня) — зимове сонцестояння (20-21 червня)
|}
За кількістю енергії, що надходить від Сонця, рівнодення повинно бути серединою відповідних сезонів, однак затримка в змінах температури (обумовлена фізичними властивостями води та суші) затримує кліматичні зміни в порівнянні з астрономічними. Температурна затримка залежить від положення місцевості, тому в одних народів рівнодення розглядають як середину осені, в інших - початок.
=Кліматична осінь в Україні=
На відміну від календарної та астрономічної кліматична осінь не має чітких дат початку та закінчення, адже в природі вона починається в різні строки. То раніше, то пізніше опадає листя з дерев, відлітають на південь перелітні птахи, ховаються на зиму комахи та інші тварини. В Україні кліматична осінь розпочинається після переходу температури повітря через 15 °С в бік зниження, що відбувається на більшості території переважно в першій декаді вересня.

Осінь розподіляють на два періоди: перший – від перших приморозків до кінця жовтня; другий – від кінця жовтня до початку зими. Тому й буває дві осені. Одна - золота, радісна. Друга – сіра, сумна, похмура. Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозоре, мов кришталь, а небо голубе-голубе. Достигають цілющі плоди шипшини, виграють яскравими червоними барвами у сонячному промінні. Чується останній грім, що прощається з полями. Осінь, наче художник, велетенським пензлем розфарбовує у яскраві кольори плоди та листя. Пахне чебрецем, опеньками, стиглими яблуками.

Осінь в Україні порівняно тепла й тривала, з ясними сонячними днями та прохолодними ночами, нерідко із заморозками. На початку осені зазвичай панує суха, сонячна погода. Часто під впливом теплих тропічних повітряних мас буває бабине літо, коли температура повітря перевищує +20 °С.

Восени дні стають коротшими, а ночі – довшими. 23 вересня день і ніч однакові, вони тривають по 12 годин, тому 23 вересня називають днем осіннього рівнодення. Після цього дня ніч стає все довшою і довшою, а день помітно скорочується. Надходять короткі дні осені: ледве заховалося сонце – і вже насувається ніч. Сонце піднімається вже не так високо, як літом, тому його промені вже слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується. Негода із затяжними дощами, низькими температурами повітря настає наприкінці осені (жовтень— листопад). Найхарактерніша вона для заходу та півночі країни.

З настанням осені зростає циклонічна діяльність, відбувається зниження температури повітря, збільшується кількість днів з опадами і туманами. Вторгнення холодних арктичних мас у вересні — жовтні спричиняє заморозки. У другій половині осені внаслідок активізації циклонів переважає похмура погода з дощами і туманами. У осінній період іноді, найчастіше в східних областях України, спостерігаються пилові бурі, тривалість яких коливається від декількох хвилин до декількох діб. Їх спричиняють суховії, що дмуть із пустельних, напівпустельних просторів Середньої Азії.

Українські назви осінніх місяців відображають явища, які відбуваються в природі восени. Так слово «вересень» походить від назви вічнозеленого куща-вересу, який росте на Поліссі. Оскільки верес починає масово цвісти восени, то і перший місяць по літі назвали на його честь. Спершу вересень звався «ревун», «марев», тому що голосно перегукувалися олені. Пізніше називали «сівнем» - період сівби зернових, «маїком» - від зелені озимини. У давнину 14 вересня був першим днем Нового року.

Жовтнем ще відносно недавно в Україні називали дев'ятий місяць. Але у вжиткові була інша назва - «паздерник», що походить від промислу, що пов'язаний з переробкою льону та конопель. Пізніше десятий місяць жовтень ще називали «хмурень», «зазимник». А оскільки з жовтня починали справляти весілля, його охрестили і «весільником». 14 жовтня відзначається свято Покрови.

Листопад у давнину називали «братчини». Це від давнього обряду, що звався «братчина». Його справляли в листопаді. Якщо сусіди хотіли заприятелювати між собою, то купували в пасічників бджолиний рій. З весни до осені гуртом доглядали його. Зібраний мед ділили порівну. На це свято збиралися сім'ями, гуляли, чи як казали в народі, браталися. Були ще інші назви: «листопадень», «падолист», «напівзимник».
=Українські народні прикмети та повір'я осені=
* Багато павутиння - на довгу суху осінь.

* Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.

* Осінній іній - на суху й сонячну погоду.

* Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.

* Горобина вродила рясно - осінь буде дощова, а зима морозна.

* Грім у вересні віщує теплу осінь.

* Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.

* Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.

* Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.

* Грім у жовтні - на малосніжну, м'яку, коротку зиму.

* Комарі в листопаді - м'яка зима.

* Пізній листопад - до суворої і затяжної зими
[[Категорія:Ос]]

Файл:Autumn.jpg

2014-11-30T21:31:40Z

Ірина Хижун:

Файл:384049899.jpg

2014-11-30T21:31:31Z

Ірина Хижун:

Файл:96605039.jpg

2014-11-30T21:31:22Z

Ірина Хижун:

Файл:00449109.jpg

2014-11-30T21:31:12Z

Ірина Хижун:

Колядування

2014-11-30T20:07:08Z

Ірина Хижун:

'''Колядува́ння, -ня, '''''с. — давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально-поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок). Традиційним атрибутом різдвяного обряду колядування є зірка.
<gallery>Rizdwo_in_Lviv_parad_ZIROK-zvizd_(KRAWS)_0082.jpg</gallery><gallery>Rizdwo_in_Lviv_parad_ZIROK-zvizd_(KRAWS)_0091.jpg</gallery>
=Історія обряду колядування=

Обряд колядування, як і його назва, своїм корінням сягає у далеку сиву давнину.
Припускають, що слова "коляда", "колядка" походять від латинського calendae (Calendae Januariae – пізніша назва сатурналій, що святкувалися у Стародавньому Римі на честь Сатурна, бога посівів і землеробства) чи від kalandai (назва нового року у Візантії). Подібні назви новорічних свят спостерігаємо і в інших слов'янських народів: koleda – у поляків, koleda – у чехів, koledo – у болгарів.

Пісні зимової святкової обрядовості, зокрема колядки та щедрівки, українці виконують під час обходу дворів. У багатьох із цих пісень знаходимо відгомін весняних мотивів, оскільки новий рік у стародавніх слов'ян починався з весняного рівнодення: пробудження природи знаменувало початок нового аграрного та календарного циклу.

Отже, давні колядки та щедрівки, що збереглися дотепер у репертуарі українців, постали насамперед як величальні пісні поганської весняної новорічної обрядовості, у змісті яких передовсім висловлювалася турбота про долю майбутнього врожаю. Згодом, у XIV ст., внаслідок перенесення новорічних свят із весни на 1 січня під впливом прийнятого у Європі січневого літочислення та під тиском християнства, запровадженого в Україні-Русі ще в Х ст., поганські новорічні обряди й пісні поступово пересунулися з весняного на зимовий період.

Як відомо, ще 325 р. на Нікєйському соборі було прийнято вважати день зимового сонцестояння (24 грудня за старим стилем – Юліанським календарем, який започаткував Юлій Цезар у 46 р. до н. е.) днем народження Христа. Раніше цей день святкували у Римській імперії як день народження бога Сонця Мітри ("Dies natalis Solis invicti" – день народження непереможного Сонця). Отже, разом із перенесенням весняної новорічної обрядовості на зиму, частину пісень (колядки), що обслуговували цей обряд, українці під впливом християнства стали приурочувати до Різдва Христового. Поступово починають з'являтися й народні колядки на біблійні сюжети, як-от "Ой як то було із первовіку, гей дай, Боже": про розп'яття, страждання та смерть Ісуса Христа.

У 1582 р. Папа Григорій XIII реформував Юліанський календар, і новий стиль отримав назву Григоріанського. Проте у церковному житті українців дотепер залишилося старе літочислення. І тому зараз українці святкують Різдво Христове не 24 грудня (у день народження Сонця), а 7 січня за новим стилем, що прийнятий у цивільному вжитку.

На Різдво колядують в усій Україні: на Покутті діти йдуть колядувати вже на Святий вечір (6 січня); на Слобожанщині та Гуцульщині – у перший день Різдва (7 січня), після того, як у церкві закінчиться Богослужіння; на Західному Поділлі – зранку на другий день свят. Колядують і діти, й дорослі (парубки та дівчата, чоловіки й жінки). Колядники заздалегідь збирають свої колядницькі гурти, які можуть налічувати від 3-4 до 9-12 учасників. Колядницькі гурти бувають дитячі (хлопчики або дівчата, рідше – хлопчики разом з дівчатами) та дорослі: однорідні (жіночі чи чоловічі, дівочі чи парубочі) й мішані (жінки та чоловіки, дівчата й парубки). Кожен колядницький гурт мав здебільшого свій репертуар. Скажімо, дитячі колядницькі гурти зазвичай виконували спеціальні дитячі колядки, яких не було у репертуарі дорослих.

Зараз на Україні лунають не тільки старі світські колядки, а й церковні коляди, більшість із яких постала, треба гадати, у XVI—XVIII ст. Цілком імовірно, що церковні коляди створювали служителі церкви, а можливо й бурсаки-спудеї (учні духовних закладів XVII—XVIII ст., що співали, зокрема, новорічні пісні). На значній частині українських етнографічних земель церковні коляди витіснили з активного вжитку світські колядки, які залишилися здебільшого тільки у пам'яті літніх людей. Проте сама традиція обходу колядниками дворів на Різдво Христове збереглася в усій Україні донині. Під час цього дійства виконують переважно церковні коляди.

У деяких етнографічних регіонах України, зокрема на Гуцульщині, обряд колядування й зараз не втратив своєї первозданності. Так, у гірських гуцульських селах ще до Різдва "вибірця" вибирав "березу", який підбирав собі "табору" – гурт колядників. До гурту залучають також інструменталістів – скрипаля і трембітаря. Замість трембіти учасники колядницького гурту для гри послуговуються також 3-5 рогами, які носять зі собою. Окрім того, використовують й дзвіночки, що мають магічну силу оберегу від різних нещасть і нечесті. Гра перед домом господаря на трембіті чи на рогах, рівно ж як і переливи дзвіночків, символізують відвертання від його двору злих сил.

Колядування в одного господаря на Гуцульщині триває понад 2-3 години. Насамперед перед будинком господаря трембітають чи трублять у роги, потім співають так звану прихідну колядку, виконують "плєс", а, отримавши дозвіл, заходять до хати. У хаті колядують кожному членові родини: господареві, господині, дітям і навіть померлим родичам. Поміж тим виконують і церковні коляди. Усе відбувається під час застілля. Колядують стоячи. Проспівавши колядки усім членам родини, виходять до сіней, де після символічного звучання трембіти чи рогів виконують "круглєк". Потім ватага колядників йде на двір, співає відхідну колядку й вирушає до іншої господи.

У змісті світських колядок найчастіше подибуємо аграрно-господарські, сімейно-побутові, весільні, військові, казково-фантастичні мотиви, а також релігійні мотиви. У них знаходимо побажання багатства, здоров'я, щасливого кохання, доброго врожаю тощо. У колядках надзвичайно багато епітетів, метафор, гіпербол. Господаря порівнюють з місяцем, господиню – із зорею, їхніх діток – із зіроньками; парубок у колядках – звитяжний лицар, майбутній господар, дівчина – королівна, майбутня наречена, добра господиня.

Обряд колядування в Україні – це справжній духовний скарб нашої нації, успадкований від дідів-прадідів із глибоких віків.
=Українські колядки=
*
Я — маленький хлопчик,
Сів собі на стовпчик,
В сопілочку граю,
Діток забавляю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте.
Яблучка, горішки -
Це мої потішки.

*
Бігла теличка та з березничка
Та до діда в двір.
А ти, діду, дай пиріг.
А ти, бабо, глянь на поличку.
Дай паляничку.
Паляничка впала,
Дайте кусок сала.

*
Колядин-дин,
Я, бабусю, один.
Винеси мені пиріжок
Та положи у мішок.
З руками, з ногами,
Щоб бігав за нами.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ко]]

Файл:Rizdwo in Lviv parad ZIROK-zvizd (KRAWS) 0091.jpg

2014-11-30T20:06:15Z

Ірина Хижун:

Файл:Rizdwo in Lviv parad ZIROK-zvizd (KRAWS) 0082.jpg

2014-11-30T20:05:45Z

Ірина Хижун:

Скеля

2014-11-30T19:54:12Z

Ірина Хижун:

'''Скеля, -лі, '''''ж. ''Скала. Мнж. 32. Кам’яна брила або гора з стрімкими схилами та гострими виступами.
=Загальний опис=
Скелі визначаються як ерозивні форми рельєфу через процеси ерозії та вивітрювання, які призводять до їх появи. Зазвичай вони утворені породою, стійкою до дії цих факторів. Скелі цього типу походження часто зустрічаються на морських узбережжях, вздовж річок та в гірських місцевосцях. Серед осадових гірських порід, що найчастіше утворюють скелі, можна назвати пісок, вапняк, крейду та доломіт. Магматичні породи, такі як базальт та граніт також часто утворюють скелі.

Більшість скель мають пологий схил біля підніжжя. В аридних зонах такий схил утворюється уламками породи самої скелі, а в зонах з більшою вологістю, ці уламки переважно вкриті шаром ґрунту. Для деяких скель також властиві водоспади або печери біля підніжжя.

Кліффс-оф-Мазер (Материнські скелі) (Ірландія)
Враховуючи, що скеля не обов'язково має бути вертикальною, можливі різні точки зору с приводу того, чи є даний конкретний елемент рельєфу скелею, а також, чи потрібно вважати весь схил скелею, чи лише окрему його частину (яка справді є вертикальною до поверхні землі). Такі розбіжності роблять майже неможливим створення повного списку скель тієї чи іншої території.

Згідно з деякими джерелами, найвищою скелею у світі (1340 м) є східний схил Великого Транґо в гірській системі Каракорум на півночі Пакистану (лише з урахуванням майже вертикальної частини, разом з прилеглим пологим схилом висота становить понад 1600 м).

Найвищі морські скелі (1010 м) розташовані в Калаупала на Гавайських островах (щоправда в середньому нахил їхніх схилів становить 60°). Проте найвищою справді вертикальною морською скелею варто вважати скелю на горі Тор (Баффінові острови, Канада) висота якої становить 480 м (висота всієї гори 1370 м). До того ж ця скеля є найдовшим абсолютно вертикальним елементом рельєфу на поверхні Землі — її довжина становить 1250 м.

Найвищою скелею в Сонячній системі, ймовірно, є Верона Рупес (близько 20 км), що знаходиться на Міранді, супутнику Урана.
<gallery>Trango_Towers_2.jpg</gallery>
[[Категорія:Ск]]

Файл:Trango Towers 2.jpg

2014-11-30T19:47:44Z

Ірина Хижун: Великий Транґо (Пакистан)

Великий Транґо (Пакистан)

Дошкулити

2014-11-30T17:35:24Z

Ірина Хижун:

'''Дошкулити. '''См. '''Дошкуляти. '''

1. Виводити з терпіння, з рівноваги, досаждаючи словами, діями. — Не ждали ми, Чіпко, від тебе такого! — дошкуля Лушня (Панас Мирний, II, 1954, 176); Один із них чогось відстав, а інші два його товариші, ставши на віддалі, дошкуляли свого супутника незграбними солдатськими жартами (Яків Качура, I, 1958, 506); Товариші, що — з великого кохання — стали ворогами, знайшли новий спосіб дошкулювати мені (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 365); На язик Зінька гостра, любить посміятися з невдах, може дошкулити словом, як кропивою (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 9); Мстивий і чванливий Бова почав робити все, що міг, щоб чимось дошкулити, допекти Білецьких (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 146).

2. Порушувати нормальний стан, завдавати неприємностей. У дядька нам жилося спокійніше, та знову дошкуляли нестатки (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 221); Одна їм дошкуля біда: Не вистача зарплати, Та ще нема свого гнізда, Нема своєї хати (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 333).

3. Спричиняти, викликати фізичний біль. Часом вони [жандарми] дуже дошкуляють мені, прив'язуючи мене на довгий час до певного місця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Їх [коней] пасли вночі, бо вдень не напасалися — дошкуляли мухи (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); Одного я в господа бога молив, однієї ласки просив — дати на них усіх одну спину, щоб як одного вчистив, то всім зразу дошкулив! (Панас Мирний, IV, 1955, 220); [Килина:] Та не дошкулиш вже так кулаками, як дошкулив гадючим холодним посміхом!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 438);
// Сильно діючи, неприємно вражати (про мороз, холод, вітер і т. ін.). Дошкулював він [мороз] і купцеві, що сидів спереду, і той почав на повільну їзду сердитися (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 80); Холод дошкуляє під жакетом, холоне спина (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 131); У вузенькому затіненому провулку не так дошкуляє сонце, повітря свіжіше (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 218); Не продме в ньому [кожусі] ніякий вітер і не дошкулить найлютіший мороз (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 3).

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:До]]

Дошкулити

2014-11-30T17:35:04Z

Ірина Хижун:

'''Дошкулити. '''См. '''Дошкуляти. '''
1. Виводити з терпіння, з рівноваги, досаждаючи словами, діями. — Не ждали ми, Чіпко, від тебе такого! — дошкуля Лушня (Панас Мирний, II, 1954, 176); Один із них чогось відстав, а інші два його товариші, ставши на віддалі, дошкуляли свого супутника незграбними солдатськими жартами (Яків Качура, I, 1958, 506); Товариші, що — з великого кохання — стали ворогами, знайшли новий спосіб дошкулювати мені (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 365); На язик Зінька гостра, любить посміятися з невдах, може дошкулити словом, як кропивою (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 9); Мстивий і чванливий Бова почав робити все, що міг, щоб чимось дошкулити, допекти Білецьких (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 146).
2. Порушувати нормальний стан, завдавати неприємностей. У дядька нам жилося спокійніше, та знову дошкуляли нестатки (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 221); Одна їм дошкуля біда: Не вистача зарплати, Та ще нема свого гнізда, Нема своєї хати (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 333).
3. Спричиняти, викликати фізичний біль. Часом вони [жандарми] дуже дошкуляють мені, прив'язуючи мене на довгий час до певного місця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Їх [коней] пасли вночі, бо вдень не напасалися — дошкуляли мухи (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 393); Одного я в господа бога молив, однієї ласки просив — дати на них усіх одну спину, щоб як одного вчистив, то всім зразу дошкулив! (Панас Мирний, IV, 1955, 220); [Килина:] Та не дошкулиш вже так кулаками, як дошкулив гадючим холодним посміхом!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 438);
// Сильно діючи, неприємно вражати (про мороз, холод, вітер і т. ін.). Дошкулював він [мороз] і купцеві, що сидів спереду, і той почав на повільну їзду сердитися (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 80); Холод дошкуляє під жакетом, холоне спина (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 131); У вузенькому затіненому провулку не так дошкуляє сонце, повітря свіжіше (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 218); Не продме в ньому [кожусі] ніякий вітер і не дошкулить найлютіший мороз (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 3).

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:До]]

Легка атлетика

2014-11-30T17:13:58Z

Ірина Хижун:

'''Легка́ атле́тика''' — олімпійський вид спорту, що об'єднує наступні дисципліни: бігові види, спортивна ходьба, технічні види (стрибки і метання), багатоборства, пробіги (біг по шосе) і кроси (біг по бездоріжжі). Один з основних і наймасовіших видів спорту.
Керівний орган — Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (ІААФ), створена в 1912 році і об'єднує 212 національних федерацій (на 2011 рік). ІААФ дає таке визначення терміну «легка атлетика»: «змагання на стадіоні, біг по шосе, спортивна ходьба, крос і біг по горах (гірський біг)».
==Історія==
Легкоатлетичні вправи проводилися з метою фізичної підготовки, а також для проведення змагань ще в глибокій старовині. Але історія легкої атлетики, як прийнято вважати, почалася зі змагань з бігу на олімпійських іграх Стародавньої Греції (776 рік до нашої ери).

Сучасна легка атлетика почала свій шлях з окремих спроб в різних країнах проводити змагання в бігу, стрибках і метаннях. Зафіксовані результати в стрибку з жердиною в 1789 р. (1 м 83 см, Д. Буш, Німеччина), у бігу на одну милю в 1792 р. (5.52,0, Ф. Поуелл, Великобританія) і 440 ярдів в 1830 р. (2.06,0, А. Вуд, Великобританія), в стрибку у висоту в 1827 р. (1.57,5, А. Вілсон, Великобританія), в метанні молота в 1838 р. (19 м 71 см, Район, Ірландія), в штовханні ядра в 1839 р. (8 м 61 см, Т. Каррадіс, Канада) та ін. Вважається, що початок історії сучасної легкої атлетики поклали змагання з бігу на дистанцію близько 2 км учнів коледжу в м. Регбі (Англія) в 1837 р., після чого такі змагання стали проводитися в інших навчальних закладах Англії.

Пізніше в програму змагань стали включати біг на короткі дистанції, біг з перешкодами, метання ваги, а в 1851 р. — стрибки в довжину і висоту з розбігу. У 1864 р. між університетами Оксфорда і Кембриджа були проведені перші змагання, що стали в подальшому щорічними, що поклали початок традиційним двостороннім матчам.

У 1865 р. був заснований Лондонський атлетичний клуб, який популяризував легку атлетику, проводив змагання і спостерігав за дотриманням статусу о аматорстві. Вищий орган легкоатлетичного спорту — любительська атлетична асоціація, — який об'єднав всі легкоатлетичні організації Британської імперії, був організований в 1880 р.

Дещо пізніше, ніж в Англії, стала розвиватися легка атлетика в США (атлетичний клуб в Нью-Йорку організувався в 1868 р., студентський спортивний союз — в 1875 р.), де швидко досягла широкого розповсюдження в університетах. Це забезпечило в наступні роки (до 1952 р.) провідне положення американських легкоатлетів у світі. До 1880–1890 р. в багатьох країнах світу були організовані любительські легкоатлетичні асоціації, які об'єднали окремі клуби, ліги і отримали права вищих органів по легкій атлетиці.

Широкий розвиток сучасної легкої атлетики пов'язано з відродженням олімпійських ігор (1896 р.), в яких, віддаючи данину давньогрецьким олімпіад, їй відвели найбільше місце. І сьогодні Олімпійські ігри — потужний стимул для розвитку легкої атлетики в усьому світі.

Початок поширенню легкої атлетики в Росії було покладено в 1888 р., коли в Тярльово, поблизу Петербурга, був організований спортивний гурток. У тому ж році там було проведено перше в Росії змагання з бігу. Вперше першість Росії з легкої атлетики проходило в 1908 р. У ньому взяли участь близько 50 спортсменів.

У 1911 р. створюється Всеросійський союз любителів легкої атлетики, який об'єднав близько 20 спортивних ліг Петербурга, Москви, Києва, Риги та інших міст.

У 1912 р. російські легкоатлети (47 осіб) вперше брали участь в олімпійських іграх — в Стокгольмі. Через слабку підготовленість спортсменів та погану організацію виступ російських легкоатлетів пройшло невдало — ніхто з них не зайняв призового місця.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції велику роль у розвитку легкої атлетики зіграв Всевобуч. За його ініціативою в ряді міст відбулися великі змагання, в програмі яких головне місце відводилося легкої атлетики: в Омську — I Сибірська олімпіада, в Єкатеринбурзі — I приуральська олімпіада, в Ташкенті — Середньоазіатська, в Мінеральних Водах — Північно-Кавказька. У 1922 в Москві вперше було проведено першість РРФСР з легкої атлетики. Перші міжнародні змагання радянських легкоатлетів відбулися в 1923 р. Вони зустрілися зі спортсменами робочого спортивного союзу Фінляндії.
==Дисципліни==
===Біг===
Біг поділяється на олімпійські та інші дисципліни. До олімпійських належить «гладкий» біг (тобто біг по доріжці стадіону з твердим покриттям)

* спринтерський — на короткі дистанції (100, 200, 400 м); 110 м (100 м у жінок) та 400 м з бар'єрами (у чоловіків); та відповідні естафети (4х100 та 4х400 м);
* біг на середні дистанції (800 та 1500 м)
* стаєрський — біг на довгі дистанції (5000 та 10000 м), «стипль-чейз» — 3000 м з перешкодами (бар'єрами та ровом з водою); та марафон (42 км 195 м).
* Деяка частина легкоатлетичних змагань проводиться також взимку під дахом в скороченому варіанті (наприклад замість спринту 100 м змагаються на 60-метровій дистанції).

Також існує велика кількість неолімпійских видів змагань з бігу, з котрих проводяться чисельні міжнародні змагання як серед чоловіків, та і жінок, або об'єднані забіги, чемпіонати світу та Європи; ведеться залік світових рекордів — наприклад з гладкого бігу (на традиційних для англомовного світу дистанціях, що вимірюються в ярдах та милях) та з кросу.

Серед довгих дистанцій найпопулярніші напівмарафон (21,1 км), чвертьмарафон (10,5 км), існують змагання з «ультра-марафону» — біг на дистанції, що перевищують 42 км 195 м (50 км, 100 км тощо). Існують також чисельні змагання в бігу на час — біг на 1 годину, 2, 6, 12, 24 години, багатодобові пробіги тощо.

===Хода===
Окремо від бігу проводяться змагання з ходи, за правилами якої спортсмени не повинні бігти, тобто відривати від землі водночас обидві ноги. Звичні дистанції ходи — 20 км і 50 км.
===Стрибки===
Стрибки поділяють на:

* стрибки у висоту,
* стрибки у довжину,
* потрійний стрибок
* стрибки з жердиною.
===Метання===
Метання поділяють на :

* метання списа,
* метання диска,
* метання молота,
* штовхання ядра.
===Легкоатлетичні багатоборства===
Багатоборства включають змагання із кількох легкоатлетичних дисциплін, і переможець визначається за сумою очок, які даються за результат у кожній дисципліні. До сучасної олімпійської програми входять десятиборство у чоловіків та семиборство у жінок. До 1980 року жіночі змагання проводилися з п'яти видів, утворюючи п'ятиборство. До чоловічого десятиборства входять чотири бігові дисципліни, три стрибкові та три метальні.

Змагання у залах проводяться зазвичай за вкороченою програмою, оскільки деякі з дисциплін, такі як метання списа, наприклад, потребують простору.
==Видатні особи==
===У світі===
''Татьяна Лєбєдєва'' - Татьяна Лєбєдєва (Росія), золота медалістка в стрибках у довжину Олімпійських ігор в Афінах 2004 року, чемпіонка світу в стрибках у довжину 2007 року.

''Пол Тергат'' - екс-рекордсмен світу з марафону.

''Паула Редкліф'' - Паула Редкліф, дійсна рекордсменка світу з марафону серед жінок.

''Кетті Фрімен'' - Олімпійська чемпіонка з легкої атлетіки, Австралія.

===В Україні===
''Сергій Назарович Бубка'' - видатний український легкоатлет (стрибки з жердиною). Чемпіон Європи і світу, багаторазовий світовий рекордсмен, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України.

''Віра Юріївна Ребрик''- українська та російська легкоатлетка, метальниця списа, чемпіонка Європи, рекордсменка світу серед юніорів, рекордсменка України. Молодший сержант, спортсмен-інструктор спортивної команди ВВ МВС України. Майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, екс-член національної збірної команди України.

''Станіслав Анатолійович Мельников'' - український легкоатлет, спеціаліст з бігу на 400 метрів з бар'єрами, призер чемпіонатів Європи.

''Куделя Світлана Віталіївна'' - українська легкоатлетка, майстер спорту України міжнародного класу. Бронзова призерка Літніх Паралімпійських ігор 2012 року.

==Цікаво знати==
*До 1887 року всі бігуни стояли на старті в повний зріст , чекаючи команди почати біг . Низький старт придумав американський спринтер Шерілл після спостережень за кенгуру, які перед початком руху пригинаються до землі. Коли він незважаючи на протест судді і глузування глядачів застосував новий спосіб , відразу ж виграв забіг .
* На перших Олімпіадах було чимало дивних по сьогоднішніх мірках видів спорту. Наприклад , метання списа обома руками і штовхання кругляка . На іграх 1900 року в Парижі було плавання з перешкодами на 200 метрів - плавцям треба було пробиратися серед занурених у воду колод і пірнати під поставлені на якір човна.
* На олимпийских играх 1936 года в Берлине в соревнованиях по прыжкам с шестом два японца, Сюхэй Нисида и Суэо Оэ, показали одинаковый результат 4,25 метра, что соответствовало второму месту. Серебряная медаль в итоге досталась Нисиде, а бронзовая— Оэ. По одной версии, для распределения медалей просто бросили монетку, по другой — так решила японская федерация из-за того, что Нисиде для взятия высоты понадобилась всего одна попытка, да и вообще он старше Оэ. Как бы то ни было, по возвращении домой Нисида и Оэ распилили свои медали пополам и сплавили две новые, серебряно-бронзовые.
==Див. також==
[[Категорія:Олімпійські види спорту (літні)]]

Легка атлетика

2014-11-30T17:13:46Z

Ірина Хижун:

'''Легка́ атле́тика''' — олімпійський вид спорту, що об'єднує наступні дисципліни: бігові види, спортивна ходьба, технічні види (стрибки і метання), багатоборства, пробіги (біг по шосе) і кроси (біг по бездоріжжі). Один з основних і наймасовіших видів спорту.
Керівний орган — Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (ІААФ), створена в 1912 році і об'єднує 212 національних федерацій (на 2011 рік). ІААФ дає таке визначення терміну «легка атлетика»: «змагання на стадіоні, біг по шосе, спортивна ходьба, крос і біг по горах (гірський біг)».
==Історія==
Легкоатлетичні вправи проводилися з метою фізичної підготовки, а також для проведення змагань ще в глибокій старовині. Але історія легкої атлетики, як прийнято вважати, почалася зі змагань з бігу на олімпійських іграх Стародавньої Греції (776 рік до нашої ери).

Сучасна легка атлетика почала свій шлях з окремих спроб в різних країнах проводити змагання в бігу, стрибках і метаннях. Зафіксовані результати в стрибку з жердиною в 1789 р. (1 м 83 см, Д. Буш, Німеччина), у бігу на одну милю в 1792 р. (5.52,0, Ф. Поуелл, Великобританія) і 440 ярдів в 1830 р. (2.06,0, А. Вуд, Великобританія), в стрибку у висоту в 1827 р. (1.57,5, А. Вілсон, Великобританія), в метанні молота в 1838 р. (19 м 71 см, Район, Ірландія), в штовханні ядра в 1839 р. (8 м 61 см, Т. Каррадіс, Канада) та ін. Вважається, що початок історії сучасної легкої атлетики поклали змагання з бігу на дистанцію близько 2 км учнів коледжу в м. Регбі (Англія) в 1837 р., після чого такі змагання стали проводитися в інших навчальних закладах Англії.

Пізніше в програму змагань стали включати біг на короткі дистанції, біг з перешкодами, метання ваги, а в 1851 р. — стрибки в довжину і висоту з розбігу. У 1864 р. між університетами Оксфорда і Кембриджа були проведені перші змагання, що стали в подальшому щорічними, що поклали початок традиційним двостороннім матчам.

У 1865 р. був заснований Лондонський атлетичний клуб, який популяризував легку атлетику, проводив змагання і спостерігав за дотриманням статусу о аматорстві. Вищий орган легкоатлетичного спорту — любительська атлетична асоціація, — який об'єднав всі легкоатлетичні організації Британської імперії, був організований в 1880 р.

Дещо пізніше, ніж в Англії, стала розвиватися легка атлетика в США (атлетичний клуб в Нью-Йорку організувався в 1868 р., студентський спортивний союз — в 1875 р.), де швидко досягла широкого розповсюдження в університетах. Це забезпечило в наступні роки (до 1952 р.) провідне положення американських легкоатлетів у світі. До 1880–1890 р. в багатьох країнах світу були організовані любительські легкоатлетичні асоціації, які об'єднали окремі клуби, ліги і отримали права вищих органів по легкій атлетиці.

Широкий розвиток сучасної легкої атлетики пов'язано з відродженням олімпійських ігор (1896 р.), в яких, віддаючи данину давньогрецьким олімпіад, їй відвели найбільше місце. І сьогодні Олімпійські ігри — потужний стимул для розвитку легкої атлетики в усьому світі.

Початок поширенню легкої атлетики в Росії було покладено в 1888 р., коли в Тярльово, поблизу Петербурга, був організований спортивний гурток. У тому ж році там було проведено перше в Росії змагання з бігу. Вперше першість Росії з легкої атлетики проходило в 1908 р. У ньому взяли участь близько 50 спортсменів.

У 1911 р. створюється Всеросійський союз любителів легкої атлетики, який об'єднав близько 20 спортивних ліг Петербурга, Москви, Києва, Риги та інших міст.

У 1912 р. російські легкоатлети (47 осіб) вперше брали участь в олімпійських іграх — в Стокгольмі. Через слабку підготовленість спортсменів та погану організацію виступ російських легкоатлетів пройшло невдало — ніхто з них не зайняв призового місця.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції велику роль у розвитку легкої атлетики зіграв Всевобуч. За його ініціативою в ряді міст відбулися великі змагання, в програмі яких головне місце відводилося легкої атлетики: в Омську — I Сибірська олімпіада, в Єкатеринбурзі — I приуральська олімпіада, в Ташкенті — Середньоазіатська, в Мінеральних Водах — Північно-Кавказька. У 1922 в Москві вперше було проведено першість РРФСР з легкої атлетики. Перші міжнародні змагання радянських легкоатлетів відбулися в 1923 р. Вони зустрілися зі спортсменами робочого спортивного союзу Фінляндії.
==Дисципліни==
===Біг===
Біг поділяється на олімпійські та інші дисципліни. До олімпійських належить «гладкий» біг (тобто біг по доріжці стадіону з твердим покриттям)

* спринтерський — на короткі дистанції (100, 200, 400 м); 110 м (100 м у жінок) та 400 м з бар'єрами (у чоловіків); та відповідні естафети (4х100 та 4х400 м);
* біг на середні дистанції (800 та 1500 м)
* стаєрський — біг на довгі дистанції (5000 та 10000 м), «стипль-чейз» — 3000 м з перешкодами (бар'єрами та ровом з водою); та марафон (42 км 195 м).
* Деяка частина легкоатлетичних змагань проводиться також взимку під дахом в скороченому варіанті (наприклад замість спринту 100 м змагаються на 60-метровій дистанції).

Також існує велика кількість неолімпійских видів змагань з бігу, з котрих проводяться чисельні міжнародні змагання як серед чоловіків, та і жінок, або об'єднані забіги, чемпіонати світу та Європи; ведеться залік світових рекордів — наприклад з гладкого бігу (на традиційних для англомовного світу дистанціях, що вимірюються в ярдах та милях) та з кросу.

Серед довгих дистанцій найпопулярніші напівмарафон (21,1 км), чвертьмарафон (10,5 км), існують змагання з «ультра-марафону» — біг на дистанції, що перевищують 42 км 195 м (50 км, 100 км тощо). Існують також чисельні змагання в бігу на час — біг на 1 годину, 2, 6, 12, 24 години, багатодобові пробіги тощо.

===Хода===
Окремо від бігу проводяться змагання з ходи, за правилами якої спортсмени не повинні бігти, тобто відривати від землі водночас обидві ноги. Звичні дистанції ходи — 20 км і 50 км.
===Стрибки===
Стрибки поділяють на:

* стрибки у висоту,
* стрибки у довжину,
* потрійний стрибок
* стрибки з жердиною.
===Метання===
Метання поділяють на :

* метання списа,
* метання диска,
* метання молота,
* штовхання ядра.
===Легкоатлетичні багатоборства===
Багатоборства включають змагання із кількох легкоатлетичних дисциплін, і переможець визначається за сумою очок, які даються за результат у кожній дисципліні. До сучасної олімпійської програми входять десятиборство у чоловіків та семиборство у жінок. До 1980 року жіночі змагання проводилися з п'яти видів, утворюючи п'ятиборство. До чоловічого десятиборства входять чотири бігові дисципліни, три стрибкові та три метальні.

Змагання у залах проводяться зазвичай за вкороченою програмою, оскільки деякі з дисциплін, такі як метання списа, наприклад, потребують простору.
==Видатні особи==
===У світі===
''Татьяна Лєбєдєва'' - Татьяна Лєбєдєва (Росія), золота медалістка в стрибках у довжину Олімпійських ігор в Афінах 2004 року, чемпіонка світу в стрибках у довжину 2007 року.
''Пол Тергат'' - екс-рекордсмен світу з марафону.
''Паула Редкліф'' - Паула Редкліф, дійсна рекордсменка світу з марафону серед жінок.
''Кетті Фрімен'' - Олімпійська чемпіонка з легкої атлетіки, Австралія.
===В Україні===
''Сергій Назарович Бубка'' - видатний український легкоатлет (стрибки з жердиною). Чемпіон Європи і світу, багаторазовий світовий рекордсмен, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України.

''Віра Юріївна Ребрик''- українська та російська легкоатлетка, метальниця списа, чемпіонка Європи, рекордсменка світу серед юніорів, рекордсменка України. Молодший сержант, спортсмен-інструктор спортивної команди ВВ МВС України. Майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, екс-член національної збірної команди України.

''Станіслав Анатолійович Мельников'' - український легкоатлет, спеціаліст з бігу на 400 метрів з бар'єрами, призер чемпіонатів Європи.

''Куделя Світлана Віталіївна'' - українська легкоатлетка, майстер спорту України міжнародного класу. Бронзова призерка Літніх Паралімпійських ігор 2012 року.

==Цікаво знати==
*До 1887 року всі бігуни стояли на старті в повний зріст , чекаючи команди почати біг . Низький старт придумав американський спринтер Шерілл після спостережень за кенгуру, які перед початком руху пригинаються до землі. Коли він незважаючи на протест судді і глузування глядачів застосував новий спосіб , відразу ж виграв забіг .
* На перших Олімпіадах було чимало дивних по сьогоднішніх мірках видів спорту. Наприклад , метання списа обома руками і штовхання кругляка . На іграх 1900 року в Парижі було плавання з перешкодами на 200 метрів - плавцям треба було пробиратися серед занурених у воду колод і пірнати під поставлені на якір човна.
* На олимпийских играх 1936 года в Берлине в соревнованиях по прыжкам с шестом два японца, Сюхэй Нисида и Суэо Оэ, показали одинаковый результат 4,25 метра, что соответствовало второму месту. Серебряная медаль в итоге досталась Нисиде, а бронзовая— Оэ. По одной версии, для распределения медалей просто бросили монетку, по другой — так решила японская федерация из-за того, что Нисиде для взятия высоты понадобилась всего одна попытка, да и вообще он старше Оэ. Как бы то ни было, по возвращении домой Нисида и Оэ распилили свои медали пополам и сплавили две новые, серебряно-бронзовые.
==Див. також==
[[Категорія:Олімпійські види спорту (літні)]]

Легка атлетика

2014-11-30T17:13:32Z

Ірина Хижун:

'''Легка́ атле́тика''' — олімпійський вид спорту, що об'єднує наступні дисципліни: бігові види, спортивна ходьба, технічні види (стрибки і метання), багатоборства, пробіги (біг по шосе) і кроси (біг по бездоріжжі). Один з основних і наймасовіших видів спорту.
Керівний орган — Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (ІААФ), створена в 1912 році і об'єднує 212 національних федерацій (на 2011 рік). ІААФ дає таке визначення терміну «легка атлетика»: «змагання на стадіоні, біг по шосе, спортивна ходьба, крос і біг по горах (гірський біг)».
==Історія==
Легкоатлетичні вправи проводилися з метою фізичної підготовки, а також для проведення змагань ще в глибокій старовині. Але історія легкої атлетики, як прийнято вважати, почалася зі змагань з бігу на олімпійських іграх Стародавньої Греції (776 рік до нашої ери).

Сучасна легка атлетика почала свій шлях з окремих спроб в різних країнах проводити змагання в бігу, стрибках і метаннях. Зафіксовані результати в стрибку з жердиною в 1789 р. (1 м 83 см, Д. Буш, Німеччина), у бігу на одну милю в 1792 р. (5.52,0, Ф. Поуелл, Великобританія) і 440 ярдів в 1830 р. (2.06,0, А. Вуд, Великобританія), в стрибку у висоту в 1827 р. (1.57,5, А. Вілсон, Великобританія), в метанні молота в 1838 р. (19 м 71 см, Район, Ірландія), в штовханні ядра в 1839 р. (8 м 61 см, Т. Каррадіс, Канада) та ін. Вважається, що початок історії сучасної легкої атлетики поклали змагання з бігу на дистанцію близько 2 км учнів коледжу в м. Регбі (Англія) в 1837 р., після чого такі змагання стали проводитися в інших навчальних закладах Англії.

Пізніше в програму змагань стали включати біг на короткі дистанції, біг з перешкодами, метання ваги, а в 1851 р. — стрибки в довжину і висоту з розбігу. У 1864 р. між університетами Оксфорда і Кембриджа були проведені перші змагання, що стали в подальшому щорічними, що поклали початок традиційним двостороннім матчам.

У 1865 р. був заснований Лондонський атлетичний клуб, який популяризував легку атлетику, проводив змагання і спостерігав за дотриманням статусу о аматорстві. Вищий орган легкоатлетичного спорту — любительська атлетична асоціація, — який об'єднав всі легкоатлетичні організації Британської імперії, був організований в 1880 р.

Дещо пізніше, ніж в Англії, стала розвиватися легка атлетика в США (атлетичний клуб в Нью-Йорку організувався в 1868 р., студентський спортивний союз — в 1875 р.), де швидко досягла широкого розповсюдження в університетах. Це забезпечило в наступні роки (до 1952 р.) провідне положення американських легкоатлетів у світі. До 1880–1890 р. в багатьох країнах світу були організовані любительські легкоатлетичні асоціації, які об'єднали окремі клуби, ліги і отримали права вищих органів по легкій атлетиці.

Широкий розвиток сучасної легкої атлетики пов'язано з відродженням олімпійських ігор (1896 р.), в яких, віддаючи данину давньогрецьким олімпіад, їй відвели найбільше місце. І сьогодні Олімпійські ігри — потужний стимул для розвитку легкої атлетики в усьому світі.

Початок поширенню легкої атлетики в Росії було покладено в 1888 р., коли в Тярльово, поблизу Петербурга, був організований спортивний гурток. У тому ж році там було проведено перше в Росії змагання з бігу. Вперше першість Росії з легкої атлетики проходило в 1908 р. У ньому взяли участь близько 50 спортсменів.

У 1911 р. створюється Всеросійський союз любителів легкої атлетики, який об'єднав близько 20 спортивних ліг Петербурга, Москви, Києва, Риги та інших міст.

У 1912 р. російські легкоатлети (47 осіб) вперше брали участь в олімпійських іграх — в Стокгольмі. Через слабку підготовленість спортсменів та погану організацію виступ російських легкоатлетів пройшло невдало — ніхто з них не зайняв призового місця.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції велику роль у розвитку легкої атлетики зіграв Всевобуч. За його ініціативою в ряді міст відбулися великі змагання, в програмі яких головне місце відводилося легкої атлетики: в Омську — I Сибірська олімпіада, в Єкатеринбурзі — I приуральська олімпіада, в Ташкенті — Середньоазіатська, в Мінеральних Водах — Північно-Кавказька. У 1922 в Москві вперше було проведено першість РРФСР з легкої атлетики. Перші міжнародні змагання радянських легкоатлетів відбулися в 1923 р. Вони зустрілися зі спортсменами робочого спортивного союзу Фінляндії.
==Дисципліни==
===Біг===
Біг поділяється на олімпійські та інші дисципліни. До олімпійських належить «гладкий» біг (тобто біг по доріжці стадіону з твердим покриттям)

* спринтерський — на короткі дистанції (100, 200, 400 м); 110 м (100 м у жінок) та 400 м з бар'єрами (у чоловіків); та відповідні естафети (4х100 та 4х400 м);
* біг на середні дистанції (800 та 1500 м)
* стаєрський — біг на довгі дистанції (5000 та 10000 м), «стипль-чейз» — 3000 м з перешкодами (бар'єрами та ровом з водою); та марафон (42 км 195 м).
* Деяка частина легкоатлетичних змагань проводиться також взимку під дахом в скороченому варіанті (наприклад замість спринту 100 м змагаються на 60-метровій дистанції).

Також існує велика кількість неолімпійских видів змагань з бігу, з котрих проводяться чисельні міжнародні змагання як серед чоловіків, та і жінок, або об'єднані забіги, чемпіонати світу та Європи; ведеться залік світових рекордів — наприклад з гладкого бігу (на традиційних для англомовного світу дистанціях, що вимірюються в ярдах та милях) та з кросу.

Серед довгих дистанцій найпопулярніші напівмарафон (21,1 км), чвертьмарафон (10,5 км), існують змагання з «ультра-марафону» — біг на дистанції, що перевищують 42 км 195 м (50 км, 100 км тощо). Існують також чисельні змагання в бігу на час — біг на 1 годину, 2, 6, 12, 24 години, багатодобові пробіги тощо.

===Хода===
Окремо від бігу проводяться змагання з ходи, за правилами якої спортсмени не повинні бігти, тобто відривати від землі водночас обидві ноги. Звичні дистанції ходи — 20 км і 50 км.
===Стрибки===
Стрибки поділяють на:

* стрибки у висоту,
* стрибки у довжину,
* потрійний стрибок
* стрибки з жердиною.
===Метання===
Метання поділяють на :

* метання списа,
* метання диска,
* метання молота,
* штовхання ядра.
===Легкоатлетичні багатоборства===
Багатоборства включають змагання із кількох легкоатлетичних дисциплін, і переможець визначається за сумою очок, які даються за результат у кожній дисципліні. До сучасної олімпійської програми входять десятиборство у чоловіків та семиборство у жінок. До 1980 року жіночі змагання проводилися з п'яти видів, утворюючи п'ятиборство. До чоловічого десятиборства входять чотири бігові дисципліни, три стрибкові та три метальні.

Змагання у залах проводяться зазвичай за вкороченою програмою, оскільки деякі з дисциплін, такі як метання списа, наприклад, потребують простору.
==Видатні особи==
===У світі===
''Татьяна Лєбєдєва'' - Татьяна Лєбєдєва (Росія), золота медалістка в стрибках у довжину Олімпійських ігор в Афінах 2004 року, чемпіонка світу в стрибках у довжину 2007 року.
''Пол Тергат'' - екс-рекордсмен світу з марафону.
''Паула Редкліф'' - Паула Редкліф, дійсна рекордсменка світу з марафону серед жінок.
''Кетті Фрімен'' - Олімпійська чемпіонка з легкої атлетіки, Австралія.
===В Україні===
''Сергій Назарович Бубка'' - видатний український легкоатлет (стрибки з жердиною). Чемпіон Європи і світу, багаторазовий світовий рекордсмен, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України.
''Віра Юріївна Ребрик''- українська та російська легкоатлетка, метальниця списа, чемпіонка Європи, рекордсменка світу серед юніорів, рекордсменка України. Молодший сержант, спортсмен-інструктор спортивної команди ВВ МВС України. Майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, екс-член національної збірної команди України.
''Станіслав Анатолійович Мельников'' - український легкоатлет, спеціаліст з бігу на 400 метрів з бар'єрами, призер чемпіонатів Європи.
''Куделя Світлана Віталіївна'' - українська легкоатлетка, майстер спорту України міжнародного класу. Бронзова призерка Літніх Паралімпійських ігор 2012 року.

==Цікаво знати==
*До 1887 року всі бігуни стояли на старті в повний зріст , чекаючи команди почати біг . Низький старт придумав американський спринтер Шерілл після спостережень за кенгуру, які перед початком руху пригинаються до землі. Коли він незважаючи на протест судді і глузування глядачів застосував новий спосіб , відразу ж виграв забіг .
* На перших Олімпіадах було чимало дивних по сьогоднішніх мірках видів спорту. Наприклад , метання списа обома руками і штовхання кругляка . На іграх 1900 року в Парижі було плавання з перешкодами на 200 метрів - плавцям треба було пробиратися серед занурених у воду колод і пірнати під поставлені на якір човна.
* На олимпийских играх 1936 года в Берлине в соревнованиях по прыжкам с шестом два японца, Сюхэй Нисида и Суэо Оэ, показали одинаковый результат 4,25 метра, что соответствовало второму месту. Серебряная медаль в итоге досталась Нисиде, а бронзовая— Оэ. По одной версии, для распределения медалей просто бросили монетку, по другой — так решила японская федерация из-за того, что Нисиде для взятия высоты понадобилась всего одна попытка, да и вообще он старше Оэ. Как бы то ни было, по возвращении домой Нисида и Оэ распилили свои медали пополам и сплавили две новые, серебряно-бронзовые.
==Див. також==
[[Категорія:Олімпійські види спорту (літні)]]

Легка атлетика

2014-11-30T17:13:12Z

Ірина Хижун:

'''Легка́ атле́тика''' — олімпійський вид спорту, що об'єднує наступні дисципліни: бігові види, спортивна ходьба, технічні види (стрибки і метання), багатоборства, пробіги (біг по шосе) і кроси (біг по бездоріжжі). Один з основних і наймасовіших видів спорту.
Керівний орган — Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (ІААФ), створена в 1912 році і об'єднує 212 національних федерацій (на 2011 рік). ІААФ дає таке визначення терміну «легка атлетика»: «змагання на стадіоні, біг по шосе, спортивна ходьба, крос і біг по горах (гірський біг)».
==Історія==
Легкоатлетичні вправи проводилися з метою фізичної підготовки, а також для проведення змагань ще в глибокій старовині. Але історія легкої атлетики, як прийнято вважати, почалася зі змагань з бігу на олімпійських іграх Стародавньої Греції (776 рік до нашої ери).

Сучасна легка атлетика почала свій шлях з окремих спроб в різних країнах проводити змагання в бігу, стрибках і метаннях. Зафіксовані результати в стрибку з жердиною в 1789 р. (1 м 83 см, Д. Буш, Німеччина), у бігу на одну милю в 1792 р. (5.52,0, Ф. Поуелл, Великобританія) і 440 ярдів в 1830 р. (2.06,0, А. Вуд, Великобританія), в стрибку у висоту в 1827 р. (1.57,5, А. Вілсон, Великобританія), в метанні молота в 1838 р. (19 м 71 см, Район, Ірландія), в штовханні ядра в 1839 р. (8 м 61 см, Т. Каррадіс, Канада) та ін. Вважається, що початок історії сучасної легкої атлетики поклали змагання з бігу на дистанцію близько 2 км учнів коледжу в м. Регбі (Англія) в 1837 р., після чого такі змагання стали проводитися в інших навчальних закладах Англії.

Пізніше в програму змагань стали включати біг на короткі дистанції, біг з перешкодами, метання ваги, а в 1851 р. — стрибки в довжину і висоту з розбігу. У 1864 р. між університетами Оксфорда і Кембриджа були проведені перші змагання, що стали в подальшому щорічними, що поклали початок традиційним двостороннім матчам.

У 1865 р. був заснований Лондонський атлетичний клуб, який популяризував легку атлетику, проводив змагання і спостерігав за дотриманням статусу о аматорстві. Вищий орган легкоатлетичного спорту — любительська атлетична асоціація, — який об'єднав всі легкоатлетичні організації Британської імперії, був організований в 1880 р.

Дещо пізніше, ніж в Англії, стала розвиватися легка атлетика в США (атлетичний клуб в Нью-Йорку організувався в 1868 р., студентський спортивний союз — в 1875 р.), де швидко досягла широкого розповсюдження в університетах. Це забезпечило в наступні роки (до 1952 р.) провідне положення американських легкоатлетів у світі. До 1880–1890 р. в багатьох країнах світу були організовані любительські легкоатлетичні асоціації, які об'єднали окремі клуби, ліги і отримали права вищих органів по легкій атлетиці.

Широкий розвиток сучасної легкої атлетики пов'язано з відродженням олімпійських ігор (1896 р.), в яких, віддаючи данину давньогрецьким олімпіад, їй відвели найбільше місце. І сьогодні Олімпійські ігри — потужний стимул для розвитку легкої атлетики в усьому світі.

Початок поширенню легкої атлетики в Росії було покладено в 1888 р., коли в Тярльово, поблизу Петербурга, був організований спортивний гурток. У тому ж році там було проведено перше в Росії змагання з бігу. Вперше першість Росії з легкої атлетики проходило в 1908 р. У ньому взяли участь близько 50 спортсменів.

У 1911 р. створюється Всеросійський союз любителів легкої атлетики, який об'єднав близько 20 спортивних ліг Петербурга, Москви, Києва, Риги та інших міст.

У 1912 р. російські легкоатлети (47 осіб) вперше брали участь в олімпійських іграх — в Стокгольмі. Через слабку підготовленість спортсменів та погану організацію виступ російських легкоатлетів пройшло невдало — ніхто з них не зайняв призового місця.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції велику роль у розвитку легкої атлетики зіграв Всевобуч. За його ініціативою в ряді міст відбулися великі змагання, в програмі яких головне місце відводилося легкої атлетики: в Омську — I Сибірська олімпіада, в Єкатеринбурзі — I приуральська олімпіада, в Ташкенті — Середньоазіатська, в Мінеральних Водах — Північно-Кавказька. У 1922 в Москві вперше було проведено першість РРФСР з легкої атлетики. Перші міжнародні змагання радянських легкоатлетів відбулися в 1923 р. Вони зустрілися зі спортсменами робочого спортивного союзу Фінляндії.
==Дисципліни==
===Біг===
Біг поділяється на олімпійські та інші дисципліни. До олімпійських належить «гладкий» біг (тобто біг по доріжці стадіону з твердим покриттям)

* спринтерський — на короткі дистанції (100, 200, 400 м); 110 м (100 м у жінок) та 400 м з бар'єрами (у чоловіків); та відповідні естафети (4х100 та 4х400 м);
* біг на середні дистанції (800 та 1500 м)
* стаєрський — біг на довгі дистанції (5000 та 10000 м), «стипль-чейз» — 3000 м з перешкодами (бар'єрами та ровом з водою); та марафон (42 км 195 м).
* Деяка частина легкоатлетичних змагань проводиться також взимку під дахом в скороченому варіанті (наприклад замість спринту 100 м змагаються на 60-метровій дистанції).

Також існує велика кількість неолімпійских видів змагань з бігу, з котрих проводяться чисельні міжнародні змагання як серед чоловіків, та і жінок, або об'єднані забіги, чемпіонати світу та Європи; ведеться залік світових рекордів — наприклад з гладкого бігу (на традиційних для англомовного світу дистанціях, що вимірюються в ярдах та милях) та з кросу.

Серед довгих дистанцій найпопулярніші напівмарафон (21,1 км), чвертьмарафон (10,5 км), існують змагання з «ультра-марафону» — біг на дистанції, що перевищують 42 км 195 м (50 км, 100 км тощо). Існують також чисельні змагання в бігу на час — біг на 1 годину, 2, 6, 12, 24 години, багатодобові пробіги тощо.

===Хода===
Окремо від бігу проводяться змагання з ходи, за правилами якої спортсмени не повинні бігти, тобто відривати від землі водночас обидві ноги. Звичні дистанції ходи — 20 км і 50 км.
===Стрибки===
Стрибки поділяють на:

* стрибки у висоту,
* стрибки у довжину,
* потрійний стрибок
* стрибки з жердиною.
===Метання===
Метання поділяють на :

* метання списа,
* метання диска,
* метання молота,
* штовхання ядра.
===Легкоатлетичні багатоборства===
Багатоборства включають змагання із кількох легкоатлетичних дисциплін, і переможець визначається за сумою очок, які даються за результат у кожній дисципліні. До сучасної олімпійської програми входять десятиборство у чоловіків та семиборство у жінок. До 1980 року жіночі змагання проводилися з п'яти видів, утворюючи п'ятиборство. До чоловічого десятиборства входять чотири бігові дисципліни, три стрибкові та три метальні.

Змагання у залах проводяться зазвичай за вкороченою програмою, оскільки деякі з дисциплін, такі як метання списа, наприклад, потребують простору.
==Видатні особи==
===У світі===
''Татьяна Лєбєдєва'' - Татьяна Лєбєдєва (Росія), золота медалістка в стрибках у довжину Олімпійських ігор в Афінах 2004 року, чемпіонка світу в стрибках у довжину 2007 року.
''Пол Тергат'' - екс-рекордсмен світу з марафону.
''Паула Редкліф'' - Паула Редкліф, дійсна рекордсменка світу з марафону серед жінок.
''Кетті Фрімен'' - Олімпійська чемпіонка з легкої атлетіки, Австралія.
===В Україні===
''Сергій Назарович Бубка'' - видатний український легкоатлет (стрибки з жердиною). Чемпіон Європи і світу, багаторазовий світовий рекордсмен, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України.
''Віра Юріївна Ребрик''- українська та російська легкоатлетка, метальниця списа, чемпіонка Європи, рекордсменка світу серед юніорів, рекордсменка України. Молодший сержант, спортсмен-інструктор спортивної команди ВВ МВС України. Майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, екс-член національної збірної команди України.
''Станіслав Анатолійович Мельников'' - український легкоатлет, спеціаліст з бігу на 400 метрів з бар'єрами, призер чемпіонатів Європи.
''Куделя Світлана Віталіївна'' - українська легкоатлетка, майстер спорту України міжнародного класу. Бронзова призерка Літніх Паралімпійських ігор 2012 року.

==Цікаво знати==
*До 1887 року всі бігуни стояли на старті в повний зріст , чекаючи команди почати біг . Низький старт придумав американський спринтер Шерілл після спостережень за кенгуру, які перед початком руху пригинаються до землі. Коли він незважаючи на протест судді і глузування глядачів застосував новий спосіб , відразу ж виграв забіг .
* На перших Олімпіадах було чимало дивних по сьогоднішніх мірках видів спорту. Наприклад , метання списа обома руками і штовхання кругляка . На іграх 1900 року в Парижі було плавання з перешкодами на 200 метрів - плавцям треба було пробиратися серед занурених у воду колод і пірнати під поставлені на якір човна.
* На олимпийских играх 1936 года в Берлине в соревнованиях по прыжкам с шестом два японца, Сюхэй Нисида и Суэо Оэ, показали одинаковый результат 4,25 метра, что соответствовало второму месту. Серебряная медаль в итоге досталась Нисиде, а бронзовая— Оэ. По одной версии, для распределения медалей просто бросили монетку, по другой — так решила японская федерация из-за того, что Нисиде для взятия высоты понадобилась всего одна попытка, да и вообще он старше Оэ. Как бы то ни было, по возвращении домой Нисида и Оэ распилили свои медали пополам и сплавили две новые, серебряно-бронзовые.
==Див. також==
[[Категорія:Олімпійські види спорту (літні)]]

Легка атлетика

2014-11-30T17:12:32Z

Ірина Хижун:

'''Легка́ атле́тика''' — олімпійський вид спорту, що об'єднує наступні дисципліни: бігові види, спортивна ходьба, технічні види (стрибки і метання), багатоборства, пробіги (біг по шосе) і кроси (біг по бездоріжжі). Один з основних і наймасовіших видів спорту.
Керівний орган — Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (ІААФ), створена в 1912 році і об'єднує 212 національних федерацій (на 2011 рік). ІААФ дає таке визначення терміну «легка атлетика»: «змагання на стадіоні, біг по шосе, спортивна ходьба, крос і біг по горах (гірський біг)».
==Історія==
Легкоатлетичні вправи проводилися з метою фізичної підготовки, а також для проведення змагань ще в глибокій старовині. Але історія легкої атлетики, як прийнято вважати, почалася зі змагань з бігу на олімпійських іграх Стародавньої Греції (776 рік до нашої ери).

Сучасна легка атлетика почала свій шлях з окремих спроб в різних країнах проводити змагання в бігу, стрибках і метаннях. Зафіксовані результати в стрибку з жердиною в 1789 р. (1 м 83 см, Д. Буш, Німеччина), у бігу на одну милю в 1792 р. (5.52,0, Ф. Поуелл, Великобританія) і 440 ярдів в 1830 р. (2.06,0, А. Вуд, Великобританія), в стрибку у висоту в 1827 р. (1.57,5, А. Вілсон, Великобританія), в метанні молота в 1838 р. (19 м 71 см, Район, Ірландія), в штовханні ядра в 1839 р. (8 м 61 см, Т. Каррадіс, Канада) та ін. Вважається, що початок історії сучасної легкої атлетики поклали змагання з бігу на дистанцію близько 2 км учнів коледжу в м. Регбі (Англія) в 1837 р., після чого такі змагання стали проводитися в інших навчальних закладах Англії.

Пізніше в програму змагань стали включати біг на короткі дистанції, біг з перешкодами, метання ваги, а в 1851 р. — стрибки в довжину і висоту з розбігу. У 1864 р. між університетами Оксфорда і Кембриджа були проведені перші змагання, що стали в подальшому щорічними, що поклали початок традиційним двостороннім матчам.

У 1865 р. був заснований Лондонський атлетичний клуб, який популяризував легку атлетику, проводив змагання і спостерігав за дотриманням статусу о аматорстві. Вищий орган легкоатлетичного спорту — любительська атлетична асоціація, — який об'єднав всі легкоатлетичні організації Британської імперії, був організований в 1880 р.

Дещо пізніше, ніж в Англії, стала розвиватися легка атлетика в США (атлетичний клуб в Нью-Йорку організувався в 1868 р., студентський спортивний союз — в 1875 р.), де швидко досягла широкого розповсюдження в університетах. Це забезпечило в наступні роки (до 1952 р.) провідне положення американських легкоатлетів у світі. До 1880–1890 р. в багатьох країнах світу були організовані любительські легкоатлетичні асоціації, які об'єднали окремі клуби, ліги і отримали права вищих органів по легкій атлетиці.

Широкий розвиток сучасної легкої атлетики пов'язано з відродженням олімпійських ігор (1896 р.), в яких, віддаючи данину давньогрецьким олімпіад, їй відвели найбільше місце. І сьогодні Олімпійські ігри — потужний стимул для розвитку легкої атлетики в усьому світі.

Початок поширенню легкої атлетики в Росії було покладено в 1888 р., коли в Тярльово, поблизу Петербурга, був організований спортивний гурток. У тому ж році там було проведено перше в Росії змагання з бігу. Вперше першість Росії з легкої атлетики проходило в 1908 р. У ньому взяли участь близько 50 спортсменів.

У 1911 р. створюється Всеросійський союз любителів легкої атлетики, який об'єднав близько 20 спортивних ліг Петербурга, Москви, Києва, Риги та інших міст.

У 1912 р. російські легкоатлети (47 осіб) вперше брали участь в олімпійських іграх — в Стокгольмі. Через слабку підготовленість спортсменів та погану організацію виступ російських легкоатлетів пройшло невдало — ніхто з них не зайняв призового місця.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції велику роль у розвитку легкої атлетики зіграв Всевобуч. За його ініціативою в ряді міст відбулися великі змагання, в програмі яких головне місце відводилося легкої атлетики: в Омську — I Сибірська олімпіада, в Єкатеринбурзі — I приуральська олімпіада, в Ташкенті — Середньоазіатська, в Мінеральних Водах — Північно-Кавказька. У 1922 в Москві вперше було проведено першість РРФСР з легкої атлетики. Перші міжнародні змагання радянських легкоатлетів відбулися в 1923 р. Вони зустрілися зі спортсменами робочого спортивного союзу Фінляндії.
==Дисципліни==
===Біг===
Біг поділяється на олімпійські та інші дисципліни. До олімпійських належить «гладкий» біг (тобто біг по доріжці стадіону з твердим покриттям)

* спринтерський — на короткі дистанції (100, 200, 400 м); 110 м (100 м у жінок) та 400 м з бар'єрами (у чоловіків); та відповідні естафети (4х100 та 4х400 м);
* біг на середні дистанції (800 та 1500 м)
* стаєрський — біг на довгі дистанції (5000 та 10000 м), «стипль-чейз» — 3000 м з перешкодами (бар'єрами та ровом з водою); та марафон (42 км 195 м).
* Деяка частина легкоатлетичних змагань проводиться також взимку під дахом в скороченому варіанті (наприклад замість спринту 100 м змагаються на 60-метровій дистанції).

Також існує велика кількість неолімпійских видів змагань з бігу, з котрих проводяться чисельні міжнародні змагання як серед чоловіків, та і жінок, або об'єднані забіги, чемпіонати світу та Європи; ведеться залік світових рекордів — наприклад з гладкого бігу (на традиційних для англомовного світу дистанціях, що вимірюються в ярдах та милях) та з кросу.

Серед довгих дистанцій найпопулярніші напівмарафон (21,1 км), чвертьмарафон (10,5 км), існують змагання з «ультра-марафону» — біг на дистанції, що перевищують 42 км 195 м (50 км, 100 км тощо). Існують також чисельні змагання в бігу на час — біг на 1 годину, 2, 6, 12, 24 години, багатодобові пробіги тощо.

===Хода===
Окремо від бігу проводяться змагання з ходи, за правилами якої спортсмени не повинні бігти, тобто відривати від землі водночас обидві ноги. Звичні дистанції ходи — 20 км і 50 км.
===Стрибки===
Стрибки поділяють на:

* стрибки у висоту,
* стрибки у довжину,
* потрійний стрибок
* стрибки з жердиною.
===Метання===
Метання поділяють на :

* метання списа,
* метання диска,
* метання молота,
* штовхання ядра.
===Легкоатлетичні багатоборства===
Багатоборства включають змагання із кількох легкоатлетичних дисциплін, і переможець визначається за сумою очок, які даються за результат у кожній дисципліні. До сучасної олімпійської програми входять десятиборство у чоловіків та семиборство у жінок. До 1980 року жіночі змагання проводилися з п'яти видів, утворюючи п'ятиборство. До чоловічого десятиборства входять чотири бігові дисципліни, три стрибкові та три метальні.

Змагання у залах проводяться зазвичай за вкороченою програмою, оскільки деякі з дисциплін, такі як метання списа, наприклад, потребують простору.
==Видатні особи==
===У світі===
''Татьяна Лєбєдєва'' - Татьяна Лєбєдєва (Росія), золота медалістка в стрибках у довжину Олімпійських ігор в Афінах 2004 року, чемпіонка світу в стрибках у довжину 2007 року.
''Пол Тергат'' - екс-рекордсмен світу з марафону.
''Паула Редкліф'' - Паула Редкліф, дійсна рекордсменка світу з марафону серед жінок.
''Кетті Фрімен'' - Олімпійська чемпіонка з легкої атлетіки, Австралія.
===В Україні===
''Сергій Назарович Бубка'' - видатний український легкоатлет (стрибки з жердиною). Чемпіон Європи і світу, багаторазовий світовий рекордсмен, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України.
''Віра Юріївна Ребрик''- українська та російська легкоатлетка, метальниця списа, чемпіонка Європи, рекордсменка світу серед юніорів, рекордсменка України. Молодший сержант, спортсмен-інструктор спортивної команди ВВ МВС України. Майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, екс-член національної збірної команди України.
''Станіслав Анатолійович Мельников'' - український легкоатлет, спеціаліст з бігу на 400 метрів з бар'єрами, призер чемпіонатів Європи.
''Куделя Світлана Віталіївна'' - українська легкоатлетка, майстер спорту України міжнародного класу. Бронзова призерка Літніх Паралімпійських ігор 2012 року.
==Цікаво знати==
*До 1887 року всі бігуни стояли на старті в повний зріст , чекаючи команди почати біг . Низький старт придумав американський спринтер Шерілл після спостережень за кенгуру, які перед початком руху пригинаються до землі. Коли він незважаючи на протест судді і глузування глядачів застосував новий спосіб , відразу ж виграв забіг .
* На перших Олімпіадах було чимало дивних по сьогоднішніх мірках видів спорту. Наприклад , метання списа обома руками і штовхання кругляка . На іграх 1900 року в Парижі було плавання з перешкодами на 200 метрів - плавцям треба було пробиратися серед занурених у воду колод і пірнати під поставлені на якір човна.
* На олимпийских играх 1936 года в Берлине в соревнованиях по прыжкам с шестом два японца, Сюхэй Нисида и Суэо Оэ, показали одинаковый результат 4,25 метра, что соответствовало второму месту. Серебряная медаль в итоге досталась Нисиде, а бронзовая— Оэ. По одной версии, для распределения медалей просто бросили монетку, по другой — так решила японская федерация из-за того, что Нисиде для взятия высоты понадобилась всего одна попытка, да и вообще он старше Оэ. Как бы то ни было, по возвращении домой Нисида и Оэ распилили свои медали пополам и сплавили две новые, серебряно-бронзовые.
==Див. також==
[[Категорія:Олімпійські види спорту (літні)]]