https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%85%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2026-05-03T17:31:47Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA 2014-11-30T19:57:39Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div><br /> '''Грабунок, -нку, '''''м. ''Грабежъ. Стор. II. 185. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ГРАБУ́НОК, пку, чол. Те саме, що грабіж 1. По своїх далеких войнах Граф привчився до грабунку, А потому вже і вдома Він шукав у тім рятунку (Леся Українка, I, 1951, 380); — Я, коли б навіть з голоду довелося помирати, — на грабунок не пішов би. Соромно (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 68).<br /> <br /> • грабунок — нку, ч. Те саме, що грабіж 1) … Український тлумачний словник<br /> <br /> • грабунок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови<br /> <br /> • грабіж — бежу/, ч. 1) Розбійницьке загарбання володінь, викрадення чужого майна; грабунок. 2) перен. Нещадна експлуатація, збиткові угоди; побори, здирство … Український тлумачний словник<br /> <br /> • рабунок — нку, ч., діал. 1) Грабунок. 2) Награбоване майно; здобич … Український тлумачний словник<br /> <br /> • татьба — и/, ж., заст. Крадіжка, грабунок … Український тлумачний словник<br /> <br /> • рабунок — Рабунок: грабіж, грабунок [47] Рабунки: грабунки [6] … Толковый украинский словарь<br /> <br /> • грабіж — (загарблення володінь, викрадення чужого майна), грабунок, (по)грабування, плюндрування; здирство, здирщина, драпіжництво (вимагання погрозами, насильством) … Словник синонімів української мови<br /> <br /> • експлуатація — 1) (привласнення продуктів чужої праці власниками засобів виробництва), визиск, визискування, гноблення, гнічення, шкуродерство, драпіжництво, грабунок 2) (систематичне використання людиною продуктивних сил родовищ корисних копалин, машин,… … Словник синонімів української мови<br /> <br /> • рабунок — іменник чоловічого роду грабунок діал … Орфографічний словник української мови<br /> <br /> • татьба — злодійство, грабунок … Зведений словник застарілих та маловживаних слів<br /> Словник синонімів<br /> ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ,ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОКзаст.,ТАТЬБА́заст., ГРАБІ́ЖКАдіал., РАБУ́НОКдіал.Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців. І тоді нові загони заступали їх місце й ішли на грабіж (З. Тулуб); [Пані Люба:] Почалися на шляху грабунки та розбої (С. Васильченко); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінно умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильств (П. Загребельний); Багратіон в міру сил боровся з безсоромним пограбуванням (П. Кочура); Гайдамаки приїхали з добитків (Словник Б. Грінченка); Той зламав житницю й уволік міх жита, той піймав чужого коня.. - ..скрізь татьба (С. Скляренко); [Олеся:] Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (М. Кропивницький); - Мій господар прискаржив мене за рабунок.., але я, бігме, нічого не рабував (І. Франко). - Пор. краді́жка, 1. розбі́й.<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Грабунок.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Грабунок2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гарбунок_3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Грабуенок_4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> http://ukrainian_russian.academic.ru/25110/грабунок<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/Грабіж<br /> <br /> http://sum.in.ua/s/ghrabunok<br /> <br /> http://uk.worldwidedictionary.org/грабунок</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA 2014-11-30T19:57:24Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div><br /> '''Грабунок, -нку, '''''м. ''Грабежъ. Стор. II. 185. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ГРАБУ́НОК, пку, чол. Те саме, що грабіж 1. По своїх далеких войнах Граф привчився до грабунку, А потому вже і вдома Він шукав у тім рятунку (Леся Українка, I, 1951, 380); — Я, коли б навіть з голоду довелося помирати, — на грабунок не пішов би. Соромно (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 68).<br /> <br /> • грабунок — нку, ч. Те саме, що грабіж 1) … Український тлумачний словник<br /> <br /> • грабунок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови<br /> <br /> • грабіж — бежу/, ч. 1) Розбійницьке загарбання володінь, викрадення чужого майна; грабунок. 2) перен. Нещадна експлуатація, збиткові угоди; побори, здирство … Український тлумачний словник<br /> <br /> • рабунок — нку, ч., діал. 1) Грабунок. 2) Награбоване майно; здобич … Український тлумачний словник<br /> <br /> • татьба — и/, ж., заст. Крадіжка, грабунок … Український тлумачний словник<br /> <br /> • рабунок — Рабунок: грабіж, грабунок [47] Рабунки: грабунки [6] … Толковый украинский словарь<br /> <br /> • грабіж — (загарблення володінь, викрадення чужого майна), грабунок, (по)грабування, плюндрування; здирство, здирщина, драпіжництво (вимагання погрозами, насильством) … Словник синонімів української мови<br /> <br /> • експлуатація — 1) (привласнення продуктів чужої праці власниками засобів виробництва), визиск, визискування, гноблення, гнічення, шкуродерство, драпіжництво, грабунок 2) (систематичне використання людиною продуктивних сил родовищ корисних копалин, машин,… … Словник синонімів української мови<br /> <br /> • рабунок — іменник чоловічого роду грабунок діал … Орфографічний словник української мови<br /> <br /> • татьба — злодійство, грабунок … Зведений словник застарілих та маловживаних слів<br /> Словник синонімів<br /> ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ,ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОКзаст.,ТАТЬБА́заст., ГРАБІ́ЖКАдіал., РАБУ́НОКдіал.Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців. І тоді нові загони заступали їх місце й ішли на грабіж (З. Тулуб); [Пані Люба:] Почалися на шляху грабунки та розбої (С. Васильченко); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінно умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильств (П. Загребельний); Багратіон в міру сил боровся з безсоромним пограбуванням (П. Кочура); Гайдамаки приїхали з добитків (Словник Б. Грінченка); Той зламав житницю й уволік міх жита, той піймав чужого коня.. - ..скрізь татьба (С. Скляренко); [Олеся:] Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (М. Кропивницький); - Мій господар прискаржив мене за рабунок.., але я, бігме, нічого не рабував (І. Франко). - Пор. краді́жка, 1. розбі́й.<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Грабунок.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Грабунок2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гарбунок_3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Грабуенок_4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> == Зовнішні посилання ==<br /> http://ukrainian_russian.academic.ru/25110/грабунок<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/Грабіж<br /> <br /> http://sum.in.ua/s/ghrabunok<br /> <br /> http://uk.worldwidedictionary.org/грабунок</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA 2014-11-30T19:57:07Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div><br /> '''Грабунок, -нку, '''''м. ''Грабежъ. Стор. II. 185. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ГРАБУ́НОК, пку, чол. Те саме, що грабіж 1. По своїх далеких войнах Граф привчився до грабунку, А потому вже і вдома Він шукав у тім рятунку (Леся Українка, I, 1951, 380); — Я, коли б навіть з голоду довелося помирати, — на грабунок не пішов би. Соромно (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 68).<br /> <br /> • грабунок — нку, ч. Те саме, що грабіж 1) … Український тлумачний словник<br /> <br /> • грабунок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови<br /> <br /> • грабіж — бежу/, ч. 1) Розбійницьке загарбання володінь, викрадення чужого майна; грабунок. 2) перен. Нещадна експлуатація, збиткові угоди; побори, здирство … Український тлумачний словник<br /> <br /> • рабунок — нку, ч., діал. 1) Грабунок. 2) Награбоване майно; здобич … Український тлумачний словник<br /> <br /> • татьба — и/, ж., заст. Крадіжка, грабунок … Український тлумачний словник<br /> <br /> • рабунок — Рабунок: грабіж, грабунок [47] Рабунки: грабунки [6] … Толковый украинский словарь<br /> <br /> • грабіж — (загарблення володінь, викрадення чужого майна), грабунок, (по)грабування, плюндрування; здирство, здирщина, драпіжництво (вимагання погрозами, насильством) … Словник синонімів української мови<br /> <br /> • експлуатація — 1) (привласнення продуктів чужої праці власниками засобів виробництва), визиск, визискування, гноблення, гнічення, шкуродерство, драпіжництво, грабунок 2) (систематичне використання людиною продуктивних сил родовищ корисних копалин, машин,… … Словник синонімів української мови<br /> <br /> • рабунок — іменник чоловічого роду грабунок діал … Орфографічний словник української мови<br /> <br /> • татьба — злодійство, грабунок … Зведений словник застарілих та маловживаних слів<br /> Словник синонімів<br /> ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ,ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОКзаст.,ТАТЬБА́заст., ГРАБІ́ЖКАдіал., РАБУ́НОКдіал.Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців. І тоді нові загони заступали їх місце й ішли на грабіж (З. Тулуб); [Пані Люба:] Почалися на шляху грабунки та розбої (С. Васильченко); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінно умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильств (П. Загребельний); Багратіон в міру сил боровся з безсоромним пограбуванням (П. Кочура); Гайдамаки приїхали з добитків (Словник Б. Грінченка); Той зламав житницю й уволік міх жита, той піймав чужого коня.. - ..скрізь татьба (С. Скляренко); [Олеся:] Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (М. Кропивницький); - Мій господар прискаржив мене за рабунок.., але я, бігме, нічого не рабував (І. Франко). - Пор. краді́жка, 1. розбі́й.<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Грабунок.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Грабунок2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гарбунок_3.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Грабуенок_4.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> == Зовнішні посилання ==<br /> http://ukrainian_russian.academic.ru/25110/грабунок<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/Грабіж<br /> http://sum.in.ua/s/ghrabunok<br /> http://uk.worldwidedictionary.org/грабунок</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:50:29Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube| watch?v=zBqH0pP2wS4}}<br /> https://https://www.youtube.com/watch?v=zBqH0pP2wS4<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:47:20Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube| watch?v=zBqH0pP2wS4}}<br /> https://https://www.youtube.com/watch?v=zBqH0pP2wS4<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> <br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> <br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:46:27Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube| watch?v=zBqH0pP2wS4}}<br /> https://https://www.youtube.com/watch?v=zBqH0pP2wS4<br /> <br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> <br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> <br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:45:59Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube| watch?v=zBqH0pP2wS4}}<br /> https://https://www.youtube.com/watch?v=zBqH0pP2wS4<br /> <br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> <br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> <br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:45:23Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube| watch?v=zBqH0pP2wS4}}<br /> https://https://www.youtube.com/watch?v=zBqH0pP2wS4<br /> <br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> <br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> <br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:38:42Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> <br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> <br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:38:30Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==[Зовнішні посилання]==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> <br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> <br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:36:52Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> <br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> <br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:36:12Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> <br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> <br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:34:44Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> <br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> <br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:34:18Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> === Зовнішні посилання ===<br /> <br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> <br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> <br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> <br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:33:50Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> === Цікаві факти===<br /> ЛИСТОПАД<br /> опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.<br /> <br /> Листопад<br /> опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.<br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> === Зовнішні посилання ===<br /> http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4<br /> http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД<br /> http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B45.jpg 2014-11-30T19:28:38Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B44.jpg 2014-11-30T19:28:28Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B43.jpg 2014-11-30T19:28:17Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B42.jpg 2014-11-30T19:28:03Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B41.jpg 2014-11-30T19:27:52Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4.jpg 2014-11-30T19:27:39Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:27:26Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4 2014-11-30T19:24:30Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.<br /> <br /> Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.<br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B9 2014-11-30T19:13:55Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Рижий, -а, -е. '''Рыжій. ''Чорноброва, як риже теля. ''Ном. № 8525. Ум. '''Риженький. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> <br /> РИ́ЖИЙ, а, е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення). Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Панас Мирний, I, 1949, 287); Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем, рижа масть якого на віддалі затьмарено зливалася з малиновим кунтушем молодого козака (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 281); <br /> // Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору. З березника назустріч шкандиба рижа кобила, коростява та сапата (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Ми її в класі лисицею прозвали. Не за те, що рижа, а за те, що хитра (Андрій Головко, Мати, 1940, 67); <br /> // Червонувато-жовтий, світло-коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.). В рижих зіницях заліг важкий сум (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 78); Я знав цей край — морози і жароту, Вітри піщані, що з пустель метуть, А вгледів ще, як люди на роботу В грязюці рижій на цегельню йдуть (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 86); <br /> // у знач. ім. рижий, жого, чол.; рижа, жої, жін. Людина з волоссям червоно-жовтого або жовто-червоного кольору. Хватайся на рижого (Номис, 1864, № 12796).<br /> <br /> &lt;big&gt;Словник синонімів&lt;/big&gt;<br /> <br /> КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ,БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙзаст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана - перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий - перев. про колір очей і масть коня); ШОКОЛА́ДНИЙ (кольору шоколаду); БУ́РИЙ, РУДИ́Й (темно-коричневий);РИ́ЖИЙ (світло-коричневий); БРО́НЗОВИЙ (золотистого відтінку). Пригадалось її нове коричневе плаття, в якому вона вийшла з сусідньої кімнати (О. Донченко); Мама взяла помідор, задивилася на його брунатний колір, посміхнулася (М. Чабанівський); Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках галстук (К. Гордієнко); Вікна й двері його були облямовані різьбленим, полірованим деревом зеленого, блакитного та цинамонового кольору (З. Тулуб); Міцкевич каштанове пасмо волосся Рукою недбало відкинув з чола (М. Бажан); Охляп на гнідому конику просто стернею до нас прямував Косован (І. Муратов); На нім була коротка витерта чунька гнідого сукна (І. Франко);Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (А. Тесленко);Запрягай, хлопче, карі коні й воли Та поїдеш в чисте поле до вдови (П. Чубинський);Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); Бурою гадюкою в’ється по степу шлях битий(Панас Мирний); Це було якесь руде сукно, місцями попрориване (Лесь Мартович); Був то вродливий, високий парубіка з сміливим видом; рижий вус додавав ще більш виразності тому видові (П. Куліш); Гафійці років вісімнадцять-дев’ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).<br /> <br /> РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ[РЖА́ВИЙ],РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня - світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ[РУДЯ́ВИЙ]розм. (трохи рудий). І згадую Україну. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії (Т. Шевченко); Рижі трави були такі високі, що в них сховалася б людина(Григорій Тютюнник); Всихаючи, вони [яблуні] розчахувалися на вітрах, трухлявіли.. і зотлівали іржавим огнем (М. Стельмах); Та [батькова] кузня, і та компанія в ній, і той її дружній, радісний настрій лишаться живими та незатертими в душі маленького, рудоволосого хлопчини (І. Франко); - Чи не бачили ви, дядьку, Тут буланого коня? (О. Олесь); Карпо сів на лаві й насупив свої рудуваті брови (І. Нечуй-Левицький); - Вона рижа, та не зовсім, а так, знаєте... приємний рижуватий відтінок блондинки (Я. Качура); Вогонь кидав відблиски на його рудаве волосся (О. Полторацький); Рудява вода.<br /> <br /> РУДИ́Йім. (про чоловіка з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі), РИ́ЖИЙ. Він.. вичікував, коли рудий обірве свій сміх (Є. Гуцало); Хватайся на рижого (М. Номис).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий4.jpg|x140px]]<br /> <br /> === Зовнішні посилання ===<br /> http://ukrainian_explanatory.academic.ru/152189/рижий<br /> <br /> https://uk.wikipedia.org/wiki/Рудий<br /> <br /> http://sum.in.ua/s/ryzhyj<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ри]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B9 2014-11-30T19:13:26Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Рижий, -а, -е. '''Рыжій. ''Чорноброва, як риже теля. ''Ном. № 8525. Ум. '''Риженький. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> <br /> РИ́ЖИЙ, а, е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення). Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Панас Мирний, I, 1949, 287); Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем, рижа масть якого на віддалі затьмарено зливалася з малиновим кунтушем молодого козака (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 281); <br /> // Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору. З березника назустріч шкандиба рижа кобила, коростява та сапата (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Ми її в класі лисицею прозвали. Не за те, що рижа, а за те, що хитра (Андрій Головко, Мати, 1940, 67); <br /> // Червонувато-жовтий, світло-коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.). В рижих зіницях заліг важкий сум (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 78); Я знав цей край — морози і жароту, Вітри піщані, що з пустель метуть, А вгледів ще, як люди на роботу В грязюці рижій на цегельню йдуть (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 86); <br /> // у знач. ім. рижий, жого, чол.; рижа, жої, жін. Людина з волоссям червоно-жовтого або жовто-червоного кольору. Хватайся на рижого (Номис, 1864, № 12796).<br /> <br /> &lt;big&gt;Словник синонімів&lt;/big&gt;<br /> <br /> КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ,БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙзаст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана - перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий - перев. про колір очей і масть коня); ШОКОЛА́ДНИЙ (кольору шоколаду); БУ́РИЙ, РУДИ́Й (темно-коричневий);РИ́ЖИЙ (світло-коричневий); БРО́НЗОВИЙ (золотистого відтінку). Пригадалось її нове коричневе плаття, в якому вона вийшла з сусідньої кімнати (О. Донченко); Мама взяла помідор, задивилася на його брунатний колір, посміхнулася (М. Чабанівський); Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках галстук (К. Гордієнко); Вікна й двері його були облямовані різьбленим, полірованим деревом зеленого, блакитного та цинамонового кольору (З. Тулуб); Міцкевич каштанове пасмо волосся Рукою недбало відкинув з чола (М. Бажан); Охляп на гнідому конику просто стернею до нас прямував Косован (І. Муратов); На нім була коротка витерта чунька гнідого сукна (І. Франко);Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (А. Тесленко);Запрягай, хлопче, карі коні й воли Та поїдеш в чисте поле до вдови (П. Чубинський);Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); Бурою гадюкою в’ється по степу шлях битий(Панас Мирний); Це було якесь руде сукно, місцями попрориване (Лесь Мартович); Був то вродливий, високий парубіка з сміливим видом; рижий вус додавав ще більш виразності тому видові (П. Куліш); Гафійці років вісімнадцять-дев’ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).<br /> <br /> РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ[РЖА́ВИЙ],РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня - світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ[РУДЯ́ВИЙ]розм. (трохи рудий). І згадую Україну. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії (Т. Шевченко); Рижі трави були такі високі, що в них сховалася б людина(Григорій Тютюнник); Всихаючи, вони [яблуні] розчахувалися на вітрах, трухлявіли.. і зотлівали іржавим огнем (М. Стельмах); Та [батькова] кузня, і та компанія в ній, і той її дружній, радісний настрій лишаться живими та незатертими в душі маленького, рудоволосого хлопчини (І. Франко); - Чи не бачили ви, дядьку, Тут буланого коня? (О. Олесь); Карпо сів на лаві й насупив свої рудуваті брови (І. Нечуй-Левицький); - Вона рижа, та не зовсім, а так, знаєте... приємний рижуватий відтінок блондинки (Я. Качура); Вогонь кидав відблиски на його рудаве волосся (О. Полторацький); Рудява вода.<br /> <br /> РУДИ́Йім. (про чоловіка з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі), РИ́ЖИЙ. Він.. вичікував, коли рудий обірве свій сміх (Є. Гуцало); Хватайся на рижого (М. Номис).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий4.jpg|x140px]]<br /> <br /> ===Зовнішні посилання===<br /> http://ukrainian_explanatory.academic.ru/152189/рижий<br /> https://uk.wikipedia.org/wiki/Рудий<br /> http://sum.in.ua/s/ryzhyj<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ри]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B94.jpg 2014-11-30T19:09:03Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B93.jpg 2014-11-30T19:08:51Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B92.jpg 2014-11-30T19:08:39Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B91.jpg 2014-11-30T19:08:25Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B9 2014-11-30T19:08:11Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Рижий, -а, -е. '''Рыжій. ''Чорноброва, як риже теля. ''Ном. № 8525. Ум. '''Риженький. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> <br /> РИ́ЖИЙ, а, е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення). Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Панас Мирний, I, 1949, 287); Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем, рижа масть якого на віддалі затьмарено зливалася з малиновим кунтушем молодого козака (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 281); <br /> // Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору. З березника назустріч шкандиба рижа кобила, коростява та сапата (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Ми її в класі лисицею прозвали. Не за те, що рижа, а за те, що хитра (Андрій Головко, Мати, 1940, 67); <br /> // Червонувато-жовтий, світло-коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.). В рижих зіницях заліг важкий сум (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 78); Я знав цей край — морози і жароту, Вітри піщані, що з пустель метуть, А вгледів ще, як люди на роботу В грязюці рижій на цегельню йдуть (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 86); <br /> // у знач. ім. рижий, жого, чол.; рижа, жої, жін. Людина з волоссям червоно-жовтого або жовто-червоного кольору. Хватайся на рижого (Номис, 1864, № 12796).<br /> <br /> &lt;big&gt;Словник синонімів&lt;/big&gt;<br /> <br /> КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ,БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙзаст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана - перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий - перев. про колір очей і масть коня); ШОКОЛА́ДНИЙ (кольору шоколаду); БУ́РИЙ, РУДИ́Й (темно-коричневий);РИ́ЖИЙ (світло-коричневий); БРО́НЗОВИЙ (золотистого відтінку). Пригадалось її нове коричневе плаття, в якому вона вийшла з сусідньої кімнати (О. Донченко); Мама взяла помідор, задивилася на його брунатний колір, посміхнулася (М. Чабанівський); Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках галстук (К. Гордієнко); Вікна й двері його були облямовані різьбленим, полірованим деревом зеленого, блакитного та цинамонового кольору (З. Тулуб); Міцкевич каштанове пасмо волосся Рукою недбало відкинув з чола (М. Бажан); Охляп на гнідому конику просто стернею до нас прямував Косован (І. Муратов); На нім була коротка витерта чунька гнідого сукна (І. Франко);Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (А. Тесленко);Запрягай, хлопче, карі коні й воли Та поїдеш в чисте поле до вдови (П. Чубинський);Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); Бурою гадюкою в’ється по степу шлях битий(Панас Мирний); Це було якесь руде сукно, місцями попрориване (Лесь Мартович); Був то вродливий, високий парубіка з сміливим видом; рижий вус додавав ще більш виразності тому видові (П. Куліш); Гафійці років вісімнадцять-дев’ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).<br /> <br /> РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ[РЖА́ВИЙ],РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня - світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ[РУДЯ́ВИЙ]розм. (трохи рудий). І згадую Україну. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії (Т. Шевченко); Рижі трави були такі високі, що в них сховалася б людина(Григорій Тютюнник); Всихаючи, вони [яблуні] розчахувалися на вітрах, трухлявіли.. і зотлівали іржавим огнем (М. Стельмах); Та [батькова] кузня, і та компанія в ній, і той її дружній, радісний настрій лишаться живими та незатертими в душі маленького, рудоволосого хлопчини (І. Франко); - Чи не бачили ви, дядьку, Тут буланого коня? (О. Олесь); Карпо сів на лаві й насупив свої рудуваті брови (І. Нечуй-Левицький); - Вона рижа, та не зовсім, а так, знаєте... приємний рижуватий відтінок блондинки (Я. Качура); Вогонь кидав відблиски на його рудаве волосся (О. Полторацький); Рудява вода.<br /> <br /> РУДИ́Йім. (про чоловіка з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі), РИ́ЖИЙ. Він.. вичікував, коли рудий обірве свій сміх (Є. Гуцало); Хватайся на рижого (М. Номис).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий4.jpg|x140px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ри]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B9 2014-11-30T19:07:49Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Рижий, -а, -е. '''Рыжій. ''Чорноброва, як риже теля. ''Ном. № 8525. Ум. '''Риженький. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> <br /> РИ́ЖИЙ, а, е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення). Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Панас Мирний, I, 1949, 287); Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем, рижа масть якого на віддалі затьмарено зливалася з малиновим кунтушем молодого козака (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 281); <br /> // Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору. З березника назустріч шкандиба рижа кобила, коростява та сапата (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Ми її в класі лисицею прозвали. Не за те, що рижа, а за те, що хитра (Андрій Головко, Мати, 1940, 67); <br /> // Червонувато-жовтий, світло-коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.). В рижих зіницях заліг важкий сум (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 78); Я знав цей край — морози і жароту, Вітри піщані, що з пустель метуть, А вгледів ще, як люди на роботу В грязюці рижій на цегельню йдуть (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 86); <br /> // у знач. ім. рижий, жого, чол.; рижа, жої, жін. Людина з волоссям червоно-жовтого або жовто-червоного кольору. Хватайся на рижого (Номис, 1864, № 12796).<br /> <br /> Словник синонімів&lt;big&gt;&lt;/big&gt;<br /> <br /> КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ,БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙзаст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана - перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий - перев. про колір очей і масть коня); ШОКОЛА́ДНИЙ (кольору шоколаду); БУ́РИЙ, РУДИ́Й (темно-коричневий);РИ́ЖИЙ (світло-коричневий); БРО́НЗОВИЙ (золотистого відтінку). Пригадалось її нове коричневе плаття, в якому вона вийшла з сусідньої кімнати (О. Донченко); Мама взяла помідор, задивилася на його брунатний колір, посміхнулася (М. Чабанівський); Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках галстук (К. Гордієнко); Вікна й двері його були облямовані різьбленим, полірованим деревом зеленого, блакитного та цинамонового кольору (З. Тулуб); Міцкевич каштанове пасмо волосся Рукою недбало відкинув з чола (М. Бажан); Охляп на гнідому конику просто стернею до нас прямував Косован (І. Муратов); На нім була коротка витерта чунька гнідого сукна (І. Франко);Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (А. Тесленко);Запрягай, хлопче, карі коні й воли Та поїдеш в чисте поле до вдови (П. Чубинський);Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); Бурою гадюкою в’ється по степу шлях битий(Панас Мирний); Це було якесь руде сукно, місцями попрориване (Лесь Мартович); Був то вродливий, високий парубіка з сміливим видом; рижий вус додавав ще більш виразності тому видові (П. Куліш); Гафійці років вісімнадцять-дев’ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).<br /> <br /> РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ[РЖА́ВИЙ],РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня - світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ[РУДЯ́ВИЙ]розм. (трохи рудий). І згадую Україну. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії (Т. Шевченко); Рижі трави були такі високі, що в них сховалася б людина(Григорій Тютюнник); Всихаючи, вони [яблуні] розчахувалися на вітрах, трухлявіли.. і зотлівали іржавим огнем (М. Стельмах); Та [батькова] кузня, і та компанія в ній, і той її дружній, радісний настрій лишаться живими та незатертими в душі маленького, рудоволосого хлопчини (І. Франко); - Чи не бачили ви, дядьку, Тут буланого коня? (О. Олесь); Карпо сів на лаві й насупив свої рудуваті брови (І. Нечуй-Левицький); - Вона рижа, та не зовсім, а так, знаєте... приємний рижуватий відтінок блондинки (Я. Качура); Вогонь кидав відблиски на його рудаве волосся (О. Полторацький); Рудява вода.<br /> <br /> РУДИ́Йім. (про чоловіка з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі), РИ́ЖИЙ. Він.. вичікував, коли рудий обірве свій сміх (Є. Гуцало); Хватайся на рижого (М. Номис).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий4.jpg|x140px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ри]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B8%D0%B6%D0%B8%D0%B9 2014-11-30T19:07:23Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Рижий, -а, -е. '''Рыжій. ''Чорноброва, як риже теля. ''Ном. № 8525. Ум. '''Риженький. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> <br /> РИ́ЖИЙ, а, е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення). Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Панас Мирний, I, 1949, 287); Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем, рижа масть якого на віддалі затьмарено зливалася з малиновим кунтушем молодого козака (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 281); <br /> // Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору. З березника назустріч шкандиба рижа кобила, коростява та сапата (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Ми її в класі лисицею прозвали. Не за те, що рижа, а за те, що хитра (Андрій Головко, Мати, 1940, 67); <br /> // Червонувато-жовтий, світло-коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.). В рижих зіницях заліг важкий сум (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 78); Я знав цей край — морози і жароту, Вітри піщані, що з пустель метуть, А вгледів ще, як люди на роботу В грязюці рижій на цегельню йдуть (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 86); <br /> // у знач. ім. рижий, жого, чол.; рижа, жої, жін. Людина з волоссям червоно-жовтого або жовто-червоного кольору. Хватайся на рижого (Номис, 1864, № 12796).<br /> <br /> Словник синонімів&lt;big&gt;Великий текст&lt;/big&gt;<br /> <br /> КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ,БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙзаст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана - перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий - перев. про колір очей і масть коня); ШОКОЛА́ДНИЙ (кольору шоколаду); БУ́РИЙ, РУДИ́Й (темно-коричневий);РИ́ЖИЙ (світло-коричневий); БРО́НЗОВИЙ (золотистого відтінку). Пригадалось її нове коричневе плаття, в якому вона вийшла з сусідньої кімнати (О. Донченко); Мама взяла помідор, задивилася на його брунатний колір, посміхнулася (М. Чабанівський); Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках галстук (К. Гордієнко); Вікна й двері його були облямовані різьбленим, полірованим деревом зеленого, блакитного та цинамонового кольору (З. Тулуб); Міцкевич каштанове пасмо волосся Рукою недбало відкинув з чола (М. Бажан); Охляп на гнідому конику просто стернею до нас прямував Косован (І. Муратов); На нім була коротка витерта чунька гнідого сукна (І. Франко);Підростала Марушка. Повновиденька собі, чорнобровенька, оченята карі (А. Тесленко);Запрягай, хлопче, карі коні й воли Та поїдеш в чисте поле до вдови (П. Чубинський);Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); Бурою гадюкою в’ється по степу шлях битий(Панас Мирний); Це було якесь руде сукно, місцями попрориване (Лесь Мартович); Був то вродливий, високий парубіка з сміливим видом; рижий вус додавав ще більш виразності тому видові (П. Куліш); Гафійці років вісімнадцять-дев’ятнадцять. Це міцна чорноброва дівчина з бронзовим засмаглим обличчям (Ю. Збанацький).<br /> <br /> РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ[РЖА́ВИЙ],РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня - світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ[РУДЯ́ВИЙ]розм. (трохи рудий). І згадую Україну. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії (Т. Шевченко); Рижі трави були такі високі, що в них сховалася б людина(Григорій Тютюнник); Всихаючи, вони [яблуні] розчахувалися на вітрах, трухлявіли.. і зотлівали іржавим огнем (М. Стельмах); Та [батькова] кузня, і та компанія в ній, і той її дружній, радісний настрій лишаться живими та незатертими в душі маленького, рудоволосого хлопчини (І. Франко); - Чи не бачили ви, дядьку, Тут буланого коня? (О. Олесь); Карпо сів на лаві й насупив свої рудуваті брови (І. Нечуй-Левицький); - Вона рижа, та не зовсім, а так, знаєте... приємний рижуватий відтінок блондинки (Я. Качура); Вогонь кидав відблиски на його рудаве волосся (О. Полторацький); Рудява вода.<br /> <br /> РУДИ́Йім. (про чоловіка з волоссям червоно-жовтого кольору або з рясним ластовинням на обличчі), РИ́ЖИЙ. Він.. вичікував, коли рудий обірве свій сміх (Є. Гуцало); Хватайся на рижого (М. Номис).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:рижий4.jpg|x140px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ри]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8 2014-11-30T18:52:30Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Багатіти, -тію, -єш,''' ''гл.'' Богатѣть, обогащаться. ''Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти.'' Чуб. V. 1048.<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> БАГАТІТИ, ію, ієш, недок. Ставати багатим (у 1, 2 знач.). — Сам багатієш, а мені од тебе нема ніякої помочі, — сказав Коцюба та й пішов з двору (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 159); Радянська влада шанує таких, що чесно працюють і багатіють разом з усією країною (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 91); Росте, багатіє й квітне колгоспне село! (Остап Вишня, День.., 1950, 11). <br /> <br /> &lt;big&gt;Словник синонімів&lt;/big&gt;<br /> <br /> ЗБАГА́ЧУВАТИСЯ (ставати багатим, заможним), БАГАТІ́ТИ,БАГАТІ́ШАТИ[БАГА́ТШАТИ], ЗАМО́ЖНІТИ, НАЖИВА́ТИСЯ (легким, нетрудовим шляхом, за рахунок кого-, чого-небудь). - В кого є золото, той пошану і владу має. Отже, підтримаємо лозунг - збагачуватись!.. (М. Руденко); - Без парового млина слободі нашій ніяк не можна обійтися, а залишити його й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє (А. Шиян); Багатішала військова скарбниця від торговельного мита й плати за переїзд через мости (З. Тулуб); [Демко:] Чим більш чоловік багатшає, тим дурнішим робиться... (М. Кропивницький). - Пор. розбагаті́ти.<br /> <br /> &lt;big&gt;Словник фразеологізмів&lt;/big&gt; <br /> <br /> багаті́́ти ду́́мкою (думка́́ми). Потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін. Він смирний чоловік і багатіє думкою, що такий-то вже він хороший, такий-то вже молодець! (Марко Вовчок); [Василь:] Чого ж се я так роздумався?.. мерщій діло робити, .. а я думками багатію (Панас Мирний).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти3.jpg|x140px]]<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&amp;d=22&amp;t=796<br /> http://uk.worldwidedictionary.org/багатіти<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ба]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8 2014-11-30T18:46:19Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Багатіти, -тію, -єш,''' ''гл.'' Богатѣть, обогащаться. ''Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти.'' Чуб. V. 1048.<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> БАГАТІТИ, ію, ієш, недок. Ставати багатим (у 1, 2 знач.). — Сам багатієш, а мені од тебе нема ніякої помочі, — сказав Коцюба та й пішов з двору (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 159); Радянська влада шанує таких, що чесно працюють і багатіють разом з усією країною (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 91); Росте, багатіє й квітне колгоспне село! (Остап Вишня, День.., 1950, 11). <br /> <br /> &lt;big&gt;Словник синонімів&lt;/big&gt;<br /> <br /> ЗБАГА́ЧУВАТИСЯ (ставати багатим, заможним), БАГАТІ́ТИ,БАГАТІ́ШАТИ[БАГА́ТШАТИ], ЗАМО́ЖНІТИ, НАЖИВА́ТИСЯ (легким, нетрудовим шляхом, за рахунок кого-, чого-небудь). - В кого є золото, той пошану і владу має. Отже, підтримаємо лозунг - збагачуватись!.. (М. Руденко); - Без парового млина слободі нашій ніяк не можна обійтися, а залишити його й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє (А. Шиян); Багатішала військова скарбниця від торговельного мита й плати за переїзд через мости (З. Тулуб); [Демко:] Чим більш чоловік багатшає, тим дурнішим робиться... (М. Кропивницький). - Пор. розбагаті́ти.<br /> <br /> &lt;big&gt;Словник фразеологізмів&lt;/big&gt; <br /> <br /> багаті́́ти ду́́мкою (думка́́ми). Потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін. Він смирний чоловік і багатіє думкою, що такий-то вже він хороший, такий-то вже молодець! (Марко Вовчок); [Василь:] Чого ж се я так роздумався?.. мерщій діло робити, .. а я думками багатію (Панас Мирний).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти3.jpg|x140px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ба]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8 2014-11-30T18:46:04Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Багатіти, -тію, -єш,''' ''гл.'' Богатѣть, обогащаться. ''Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти.'' Чуб. V. 1048.<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> БАГАТІТИ, ію, ієш, недок. Ставати багатим (у 1, 2 знач.). — Сам багатієш, а мені од тебе нема ніякої помочі, — сказав Коцюба та й пішов з двору (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 159); Радянська влада шанує таких, що чесно працюють і багатіють разом з усією країною (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 91); Росте, багатіє й квітне колгоспне село! (Остап Вишня, День.., 1950, 11). <br /> <br /> &lt;big&gt;Словник синонімів&lt;/big&gt;<br /> ЗБАГА́ЧУВАТИСЯ (ставати багатим, заможним), БАГАТІ́ТИ,БАГАТІ́ШАТИ[БАГА́ТШАТИ], ЗАМО́ЖНІТИ, НАЖИВА́ТИСЯ (легким, нетрудовим шляхом, за рахунок кого-, чого-небудь). - В кого є золото, той пошану і владу має. Отже, підтримаємо лозунг - збагачуватись!.. (М. Руденко); - Без парового млина слободі нашій ніяк не можна обійтися, а залишити його й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє (А. Шиян); Багатішала військова скарбниця від торговельного мита й плати за переїзд через мости (З. Тулуб); [Демко:] Чим більш чоловік багатшає, тим дурнішим робиться... (М. Кропивницький). - Пор. розбагаті́ти.<br /> <br /> &lt;big&gt;Словник фразеологізмів&lt;/big&gt; <br /> багаті́́ти ду́́мкою (думка́́ми). Потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін. Він смирний чоловік і багатіє думкою, що такий-то вже він хороший, такий-то вже молодець! (Марко Вовчок); [Василь:] Чого ж се я так роздумався?.. мерщій діло робити, .. а я думками багатію (Панас Мирний).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти3.jpg|x140px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ба]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B83.jpg 2014-11-30T18:44:00Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B82.jpg 2014-11-30T18:43:47Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8.jpg 2014-11-30T18:43:34Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8 2014-11-30T18:43:16Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Багатіти, -тію, -єш,''' ''гл.'' Богатѣть, обогащаться. ''Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти.'' Чуб. V. 1048.<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> БАГАТІТИ, ію, ієш, недок. Ставати багатим (у 1, 2 знач.). — Сам багатієш, а мені од тебе нема ніякої помочі, — сказав Коцюба та й пішов з двору (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 159); Радянська влада шанує таких, що чесно працюють і багатіють разом з усією країною (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 91); Росте, багатіє й квітне колгоспне село! (Остап Вишня, День.., 1950, 11). <br /> <br /> Словник синонімів<br /> ЗБАГА́ЧУВАТИСЯ (ставати багатим, заможним), БАГАТІ́ТИ,БАГАТІ́ШАТИ[БАГА́ТШАТИ], ЗАМО́ЖНІТИ, НАЖИВА́ТИСЯ (легким, нетрудовим шляхом, за рахунок кого-, чого-небудь). - В кого є золото, той пошану і владу має. Отже, підтримаємо лозунг - збагачуватись!.. (М. Руденко); - Без парового млина слободі нашій ніяк не можна обійтися, а залишити його й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє (А. Шиян); Багатішала військова скарбниця від торговельного мита й плати за переїзд через мости (З. Тулуб); [Демко:] Чим більш чоловік багатшає, тим дурнішим робиться... (М. Кропивницький). - Пор. розбагаті́ти.<br /> <br /> Словник фразеологізмів<br /> багаті́́ти ду́́мкою (думка́́ми). Потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін. Він смирний чоловік і багатіє думкою, що такий-то вже він хороший, такий-то вже молодець! (Марко Вовчок); [Василь:] Чого ж се я так роздумався?.. мерщій діло робити, .. а я думками багатію (Панас Мирний).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:багатіти3.jpg|x140px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ба]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%80%D0%BE 2014-11-30T18:39:31Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Хутро, -ра, '''''м. ''Мѣхъ. ''Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла. ''Греб. 317. <br /> Ху́тро — волосяний покрив деяких ссавців. На відміну від шерсті, поняття хутро застосовується лише до родин куницевих і зайцеподібних, а також до деяких видів гризунів (бобри) іпсових (лисиці).<br /> Головна функція хутра — захист від низьких температур і вологи. У деяких видів існує здатність міняти окрас хутра залежно від пори року.<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ХУ́ТРО, а, сер.<br /> <br /> 1. Волосяний покрив на тілі тварини; шерсть. Одяглися в тепле хутро звірятка (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 94); Це був полярний лис. Його ще звуть песцем. Хутро його дуже легке, м'якеньке і тепле (Микола Трублаїні, Вовки.., 1936, 23); * Образно. Сонечко освітило долину і любо заблищало по зелено-жовтім хутрі травиці... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 147).<br /> <br /> 2. збірн. Шкури хутрових звірів, які йдуть на виготовлення одягу; ці шкури як предмет виробництва, торгівлі. Кораблі, що відпливали в Грецію, вантажились рабами, хлібом, хутром і рибою (Історія СРСР, І, 1956, 17); Коли здавав у факторію хутро, то в нього був такий стражденний вираз обличчя, ніби він знову ховав усіх своїх дітей, які вмерли з голоду тридцять років тому (Іван Багмут, Опов., 1959, 28).<br /> <br /> 3. Вичинена шкура хутрового звіра. При похованні в с. Черевковому на Сіверському Дінці знайдено рештки одягу з дуже тонкого, добре обробленого хутра (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 79); Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 455); — А ти вмієш обробляти шкури на хутро? — спитав поет (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); Хтось дав йому велику шубу на підкладці з вовчого хутра (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 186); <br /> // Виріб (шуба, комір і т. ін.) з вичиненої шкури хутрового звіра. Абрамко вже ніс хутро й шапку Ступосянського(Іван Франко, VI, 1951, 306); Дмитрові Прокоповичу подали ведмеже хутро й накинули його на зігнуті плечі(Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 30); І знову бачу те лице, що ледве Із хутра виглядає... (Максим Рильський, I, 1956, 148); * У порівняннях. Навколо місяця лисячим хутром тремтить неширокий круг — на дощ показує (Михайло Стельмах, II, 1962, 124). <br /> <br /> На хутрі — про одяг, підшитий для утеплення вичиненими шкурами хутрового звіра. На кухні з'явився сам господар у жилеті на кролячому хутрі й нових шкарпетках (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 31); В першім ряду колони з домашньою торбиною за спиною, в теплому на хутрі піджаку і обмотаних ганчір'ям чоботях, виваливши з-під військового кашкета засніжений баранячий чуб, стояв Тимко Вихор (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 466); Штучне хутро — текстильний виріб, що нагадує шкуру хутрового звіра. Підносилась на нові виробничі рубежі хімія. В людське життя входили з нею досі майже не знані синтетичні матеріали: штучне, майже з нічого добуте волокно, ..штучне хутро, штучна шкіра, зрештою, штучні, синтетичні алмази (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 125). <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро3.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Хутро Матеріал з Вікіпедії]===<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> <br /> [[Категорія:Ху]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%80%D0%BE 2014-11-30T18:37:55Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Хутро, -ра, '''''м. ''Мѣхъ. ''Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла. ''Греб. 317. <br /> Ху́тро — волосяний покрив деяких ссавців. На відміну від шерсті, поняття хутро застосовується лише до родин куницевих і зайцеподібних, а також до деяких видів гризунів (бобри) іпсових (лисиці).<br /> Головна функція хутра — захист від низьких температур і вологи. У деяких видів існує здатність міняти окрас хутра залежно від пори року.<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ХУ́ТРО, а, сер.<br /> <br /> 1. Волосяний покрив на тілі тварини; шерсть. Одяглися в тепле хутро звірятка (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 94); Це був полярний лис. Його ще звуть песцем. Хутро його дуже легке, м'якеньке і тепле (Микола Трублаїні, Вовки.., 1936, 23); * Образно. Сонечко освітило долину і любо заблищало по зелено-жовтім хутрі травиці... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 147).<br /> <br /> 2. збірн. Шкури хутрових звірів, які йдуть на виготовлення одягу; ці шкури як предмет виробництва, торгівлі. Кораблі, що відпливали в Грецію, вантажились рабами, хлібом, хутром і рибою (Історія СРСР, І, 1956, 17); Коли здавав у факторію хутро, то в нього був такий стражденний вираз обличчя, ніби він знову ховав усіх своїх дітей, які вмерли з голоду тридцять років тому (Іван Багмут, Опов., 1959, 28).<br /> <br /> 3. Вичинена шкура хутрового звіра. При похованні в с. Черевковому на Сіверському Дінці знайдено рештки одягу з дуже тонкого, добре обробленого хутра (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 79); Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 455); — А ти вмієш обробляти шкури на хутро? — спитав поет (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); Хтось дав йому велику шубу на підкладці з вовчого хутра (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 186); <br /> // Виріб (шуба, комір і т. ін.) з вичиненої шкури хутрового звіра. Абрамко вже ніс хутро й шапку Ступосянського(Іван Франко, VI, 1951, 306); Дмитрові Прокоповичу подали ведмеже хутро й накинули його на зігнуті плечі(Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 30); І знову бачу те лице, що ледве Із хутра виглядає... (Максим Рильський, I, 1956, 148); * У порівняннях. Навколо місяця лисячим хутром тремтить неширокий круг — на дощ показує (Михайло Стельмах, II, 1962, 124). <br /> <br /> На хутрі — про одяг, підшитий для утеплення вичиненими шкурами хутрового звіра. На кухні з'явився сам господар у жилеті на кролячому хутрі й нових шкарпетках (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 31); В першім ряду колони з домашньою торбиною за спиною, в теплому на хутрі піджаку і обмотаних ганчір'ям чоботях, виваливши з-під військового кашкета засніжений баранячий чуб, стояв Тимко Вихор (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 466); Штучне хутро — текстильний виріб, що нагадує шкуру хутрового звіра. Підносилась на нові виробничі рубежі хімія. В людське життя входили з нею досі майже не знані синтетичні матеріали: штучне, майже з нічого добуте волокно, ..штучне хутро, штучна шкіра, зрештою, штучні, синтетичні алмази (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 125). <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро3.jpg|x140px]]<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/Хутро<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> <br /> [[Категорія:Ху]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%80%D0%BE 2014-11-30T18:37:29Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Хутро, -ра, '''''м. ''Мѣхъ. ''Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла. ''Греб. 317. <br /> Ху́тро — волосяний покрив деяких ссавців. На відміну від шерсті, поняття хутро застосовується лише до родин куницевих і зайцеподібних, а також до деяких видів гризунів (бобри) іпсових (лисиці).<br /> Головна функція хутра — захист від низьких температур і вологи. У деяких видів існує здатність міняти окрас хутра залежно від пори року.<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ХУ́ТРО, а, сер.<br /> <br /> 1. Волосяний покрив на тілі тварини; шерсть. Одяглися в тепле хутро звірятка (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 94); Це був полярний лис. Його ще звуть песцем. Хутро його дуже легке, м'якеньке і тепле (Микола Трублаїні, Вовки.., 1936, 23); * Образно. Сонечко освітило долину і любо заблищало по зелено-жовтім хутрі травиці... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 147).<br /> <br /> 2. збірн. Шкури хутрових звірів, які йдуть на виготовлення одягу; ці шкури як предмет виробництва, торгівлі. Кораблі, що відпливали в Грецію, вантажились рабами, хлібом, хутром і рибою (Історія СРСР, І, 1956, 17); Коли здавав у факторію хутро, то в нього був такий стражденний вираз обличчя, ніби він знову ховав усіх своїх дітей, які вмерли з голоду тридцять років тому (Іван Багмут, Опов., 1959, 28).<br /> <br /> 3. Вичинена шкура хутрового звіра. При похованні в с. Черевковому на Сіверському Дінці знайдено рештки одягу з дуже тонкого, добре обробленого хутра (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 79); Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 455); — А ти вмієш обробляти шкури на хутро? — спитав поет (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); Хтось дав йому велику шубу на підкладці з вовчого хутра (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 186); <br /> // Виріб (шуба, комір і т. ін.) з вичиненої шкури хутрового звіра. Абрамко вже ніс хутро й шапку Ступосянського(Іван Франко, VI, 1951, 306); Дмитрові Прокоповичу подали ведмеже хутро й накинули його на зігнуті плечі(Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 30); І знову бачу те лице, що ледве Із хутра виглядає... (Максим Рильський, I, 1956, 148); * У порівняннях. Навколо місяця лисячим хутром тремтить неширокий круг — на дощ показує (Михайло Стельмах, II, 1962, 124). <br /> <br /> На хутрі — про одяг, підшитий для утеплення вичиненими шкурами хутрового звіра. На кухні з'явився сам господар у жилеті на кролячому хутрі й нових шкарпетках (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 31); В першім ряду колони з домашньою торбиною за спиною, в теплому на хутрі піджаку і обмотаних ганчір'ям чоботях, виваливши з-під військового кашкета засніжений баранячий чуб, стояв Тимко Вихор (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 466); Штучне хутро — текстильний виріб, що нагадує шкуру хутрового звіра. Підносилась на нові виробничі рубежі хімія. В людське життя входили з нею досі майже не знані синтетичні матеріали: штучне, майже з нічого добуте волокно, ..штучне хутро, штучна шкіра, зрештою, штучні, синтетичні алмази (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 125). <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро3.jpg|x140px]]<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/Хутро<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> <br /> [[Категорія:Ху]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA 2014-11-30T18:35:22Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Листо́к, -тка, '''''м. ''Ум. отъ '''лист. '''<br /> Листок (лат. folium, грец. phýllon) — вегетативний орган вищих рослин, похідне пагону, що виконує функції фотосинтезу, транспірації (випаровування) та газообміну. Розміри листків найчастіше знаходяться в межах 3-10 см, однак є й цікаві винятки. Наприклад, Вікторія амазонська, з родини німфейних, має листки діаметром до 2 м, які можуть витримати вантаж більше 50 кг, а деякі тропічні пальми мають листки довжиною 20-25 м (разом із черешком). Це бічна, зазвичай плоска, зеленого кольору частина пагона. Першими листками насінних рослин є сім'ядолі зародка. Потім завдяки заросткам верхівкової меристеми формуються надземні або підземні листки. Листкова пластинка виконує основні функції листка.Черешоквиконує опірну і провідну функції, регулює положення листкової пластинки відносно напрямку світла. По черешку проходять судинно-волокнисті пучки, які з'єднують стебло з листковою пластинкою. Прилистки також можуть мати різну форму й розміри.<br /> Листок — бічний дорсивентральний орган пагона з детермінованим (обмеженим) ростом, пристосований до здійснення фотосинтезу,газообміну, транспірації, а також може виконувати запасальну функцію, слугувати для вегетативного розмноження, навіть бути ловильним апаратом у рослин-хижаків.<br /> На одній рослині листки бувають анатомічно та морфологічно відмінними, що доводить їх пластичність. Певні сукупності листків (формації) різняться положенням, будовою та переважаючою функцією. Пластичність листка проявляється у формуванні різних формацій, а також у здатності змінюватися під впливом умов зовнішнього середовища (гетерофілія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ЛИСТОК 1, тка, чол. Те саме, що лист 1 1. Бачу, сидить дитина — бліде-бліде личко.., а як здійме ручку вхопити листок з гіллі над собою, — що то за ручка тонесенька (Марко Вовчок, I, 1955, 386); * У порівняннях. Моє серце забилося, Як од вітру листок (Терень Масенко, Київ, каштани, 1954, 72).<br /> <br /> ЛИСТОК 2, тка, чол.<br /> 1. Те саме, що лист2. Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 133); Він шарпко підійшов до столу, згріб копичку вузеньких листків і, розідравши їх, кинув на підлогу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 267); — Ніколи не думав, щоб це могло забрати стільки ходіння й часу. Ходжу з обхідним листком (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 201).<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Зображення:листок.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок2.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок3.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок4.jpg|x140px]]<br /> <br /> == Зовнішні посилання ==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Листок Матеріал з Вікіпедії]===<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA 2014-11-30T18:34:06Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Листо́к, -тка, '''''м. ''Ум. отъ '''лист. '''<br /> Листок (лат. folium, грец. phýllon) — вегетативний орган вищих рослин, похідне пагону, що виконує функції фотосинтезу, транспірації (випаровування) та газообміну. Розміри листків найчастіше знаходяться в межах 3-10 см, однак є й цікаві винятки. Наприклад, Вікторія амазонська, з родини німфейних, має листки діаметром до 2 м, які можуть витримати вантаж більше 50 кг, а деякі тропічні пальми мають листки довжиною 20-25 м (разом із черешком). Це бічна, зазвичай плоска, зеленого кольору частина пагона. Першими листками насінних рослин є сім'ядолі зародка. Потім завдяки заросткам верхівкової меристеми формуються надземні або підземні листки. Листкова пластинка виконує основні функції листка.Черешоквиконує опірну і провідну функції, регулює положення листкової пластинки відносно напрямку світла. По черешку проходять судинно-волокнисті пучки, які з'єднують стебло з листковою пластинкою. Прилистки також можуть мати різну форму й розміри.<br /> Листок — бічний дорсивентральний орган пагона з детермінованим (обмеженим) ростом, пристосований до здійснення фотосинтезу,газообміну, транспірації, а також може виконувати запасальну функцію, слугувати для вегетативного розмноження, навіть бути ловильним апаратом у рослин-хижаків.<br /> На одній рослині листки бувають анатомічно та морфологічно відмінними, що доводить їх пластичність. Певні сукупності листків (формації) різняться положенням, будовою та переважаючою функцією. Пластичність листка проявляється у формуванні різних формацій, а також у здатності змінюватися під впливом умов зовнішнього середовища (гетерофілія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ЛИСТОК 1, тка, чол. Те саме, що лист 1 1. Бачу, сидить дитина — бліде-бліде личко.., а як здійме ручку вхопити листок з гіллі над собою, — що то за ручка тонесенька (Марко Вовчок, I, 1955, 386); * У порівняннях. Моє серце забилося, Як од вітру листок (Терень Масенко, Київ, каштани, 1954, 72).<br /> <br /> ЛИСТОК 2, тка, чол.<br /> 1. Те саме, що лист2. Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 133); Він шарпко підійшов до столу, згріб копичку вузеньких листків і, розідравши їх, кинув на підлогу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 267); — Ніколи не думав, щоб це могло забрати стільки ходіння й часу. Ходжу з обхідним листком (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 201).<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Зображення:листок.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок2.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок3.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок4.jpg|x140px]]<br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/ЛистокМатеріал з Вікіпедії]===<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA 2014-11-30T18:31:44Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Листо́к, -тка, '''''м. ''Ум. отъ '''лист. '''<br /> Листок (лат. folium, грец. phýllon) — вегетативний орган вищих рослин, похідне пагону, що виконує функції фотосинтезу, транспірації (випаровування) та газообміну. Розміри листків найчастіше знаходяться в межах 3-10 см, однак є й цікаві винятки. Наприклад, Вікторія амазонська, з родини німфейних, має листки діаметром до 2 м, які можуть витримати вантаж більше 50 кг, а деякі тропічні пальми мають листки довжиною 20-25 м (разом із черешком). Це бічна, зазвичай плоска, зеленого кольору частина пагона. Першими листками насінних рослин є сім'ядолі зародка. Потім завдяки заросткам верхівкової меристеми формуються надземні або підземні листки. Листкова пластинка виконує основні функції листка.Черешоквиконує опірну і провідну функції, регулює положення листкової пластинки відносно напрямку світла. По черешку проходять судинно-волокнисті пучки, які з'єднують стебло з листковою пластинкою. Прилистки також можуть мати різну форму й розміри.<br /> Листок — бічний дорсивентральний орган пагона з детермінованим (обмеженим) ростом, пристосований до здійснення фотосинтезу,газообміну, транспірації, а також може виконувати запасальну функцію, слугувати для вегетативного розмноження, навіть бути ловильним апаратом у рослин-хижаків.<br /> На одній рослині листки бувають анатомічно та морфологічно відмінними, що доводить їх пластичність. Певні сукупності листків (формації) різняться положенням, будовою та переважаючою функцією. Пластичність листка проявляється у формуванні різних формацій, а також у здатності змінюватися під впливом умов зовнішнього середовища (гетерофілія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ЛИСТОК 1, тка, чол. Те саме, що лист 1 1. Бачу, сидить дитина — бліде-бліде личко.., а як здійме ручку вхопити листок з гіллі над собою, — що то за ручка тонесенька (Марко Вовчок, I, 1955, 386); * У порівняннях. Моє серце забилося, Як од вітру листок (Терень Масенко, Київ, каштани, 1954, 72).<br /> <br /> ЛИСТОК 2, тка, чол.<br /> 1. Те саме, що лист2. Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 133); Він шарпко підійшов до столу, згріб копичку вузеньких листків і, розідравши їх, кинув на підлогу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 267); — Ніколи не думав, щоб це могло забрати стільки ходіння й часу. Ходжу з обхідним листком (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 201).<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Зображення:листок.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок2.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок3.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок4.jpg|x140px]]<br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Листок]===<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA 2014-11-30T18:31:25Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Листо́к, -тка, '''''м. ''Ум. отъ '''лист. '''<br /> Листок (лат. folium, грец. phýllon) — вегетативний орган вищих рослин, похідне пагону, що виконує функції фотосинтезу, транспірації (випаровування) та газообміну. Розміри листків найчастіше знаходяться в межах 3-10 см, однак є й цікаві винятки. Наприклад, Вікторія амазонська, з родини німфейних, має листки діаметром до 2 м, які можуть витримати вантаж більше 50 кг, а деякі тропічні пальми мають листки довжиною 20-25 м (разом із черешком). Це бічна, зазвичай плоска, зеленого кольору частина пагона. Першими листками насінних рослин є сім'ядолі зародка. Потім завдяки заросткам верхівкової меристеми формуються надземні або підземні листки. Листкова пластинка виконує основні функції листка.Черешоквиконує опірну і провідну функції, регулює положення листкової пластинки відносно напрямку світла. По черешку проходять судинно-волокнисті пучки, які з'єднують стебло з листковою пластинкою. Прилистки також можуть мати різну форму й розміри.<br /> Листок — бічний дорсивентральний орган пагона з детермінованим (обмеженим) ростом, пристосований до здійснення фотосинтезу,газообміну, транспірації, а також може виконувати запасальну функцію, слугувати для вегетативного розмноження, навіть бути ловильним апаратом у рослин-хижаків.<br /> На одній рослині листки бувають анатомічно та морфологічно відмінними, що доводить їх пластичність. Певні сукупності листків (формації) різняться положенням, будовою та переважаючою функцією. Пластичність листка проявляється у формуванні різних формацій, а також у здатності змінюватися під впливом умов зовнішнього середовища (гетерофілія)<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ЛИСТОК 1, тка, чол. Те саме, що лист 1 1. Бачу, сидить дитина — бліде-бліде личко.., а як здійме ручку вхопити листок з гіллі над собою, — що то за ручка тонесенька (Марко Вовчок, I, 1955, 386); * У порівняннях. Моє серце забилося, Як од вітру листок (Терень Масенко, Київ, каштани, 1954, 72).<br /> <br /> ЛИСТОК 2, тка, чол.<br /> 1. Те саме, що лист2. Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 133); Він шарпко підійшов до столу, згріб копичку вузеньких листків і, розідравши їх, кинув на підлогу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 267); — Ніколи не думав, щоб це могло забрати стільки ходіння й часу. Ходжу з обхідним листком (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 201).<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Зображення:листок.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок2.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок3.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок4.jpg|x140px]]<br /> <br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Листок]===<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA 2014-11-30T18:30:48Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Листо́к, -тка, '''''м. ''Ум. отъ '''лист. '''<br /> Листок (лат. folium, грец. phýllon) — вегетативний орган вищих рослин, похідне пагону, що виконує функції фотосинтезу, транспірації (випаровування) та газообміну. Розміри листків найчастіше знаходяться в межах 3-10 см, однак є й цікаві винятки. Наприклад, Вікторія амазонська, з родини німфейних, має листки діаметром до 2 м, які можуть витримати вантаж більше 50 кг, а деякі тропічні пальми мають листки довжиною 20-25 м (разом із черешком). Це бічна, зазвичай плоска, зеленого кольору частина пагона. Першими листками насінних рослин є сім'ядолі зародка. Потім завдяки заросткам верхівкової меристеми формуються надземні або підземні листки. Листкова пластинка виконує основні функції листка.Черешоквиконує опірну і провідну функції, регулює положення листкової пластинки відносно напрямку світла. По черешку проходять судинно-волокнисті пучки, які з'єднують стебло з листковою пластинкою. Прилистки також можуть мати різну форму й розміри.<br /> Листок — бічний дорсивентральний орган пагона з детермінованим (обмеженим) ростом, пристосований до здійснення фотосинтезу,газообміну, транспірації, а також може виконувати запасальну функцію, слугувати для вегетативного розмноження, навіть бути ловильним апаратом у рослин-хижаків.<br /> На одній рослині листки бувають анатомічно та морфологічно відмінними, що доводить їх пластичність. Певні сукупності листків (формації) різняться положенням, будовою та переважаючою функцією. Пластичність листка проявляється у формуванні різних формацій, а також у здатності змінюватися під впливом умов зовнішнього середовища (гетерофілія)<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ЛИСТОК 1, тка, чол. Те саме, що лист 1 1. Бачу, сидить дитина — бліде-бліде личко.., а як здійме ручку вхопити листок з гіллі над собою, — що то за ручка тонесенька (Марко Вовчок, I, 1955, 386); * У порівняннях. Моє серце забилося, Як од вітру листок (Терень Масенко, Київ, каштани, 1954, 72).<br /> <br /> ЛИСТОК 2, тка, чол.<br /> 1. Те саме, що лист2. Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 133); Він шарпко підійшов до столу, згріб копичку вузеньких листків і, розідравши їх, кинув на підлогу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 267); — Ніколи не думав, щоб це могло забрати стільки ходіння й часу. Ходжу з обхідним листком (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 201).<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Зображення:листок.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок2.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок3.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок4.jpg|x140px]]<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Листок]===<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Ли]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA 2014-11-30T18:29:51Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Листо́к, -тка, '''''м. ''Ум. отъ '''лист. '''<br /> Листок (лат. folium, грец. phýllon) — вегетативний орган вищих рослин, похідне пагону, що виконує функції фотосинтезу, транспірації (випаровування) та газообміну. Розміри листків найчастіше знаходяться в межах 3-10 см, однак є й цікаві винятки. Наприклад, Вікторія амазонська, з родини німфейних, має листки діаметром до 2 м, які можуть витримати вантаж більше 50 кг, а деякі тропічні пальми мають листки довжиною 20-25 м (разом із черешком). Це бічна, зазвичай плоска, зеленого кольору частина пагона. Першими листками насінних рослин є сім'ядолі зародка. Потім завдяки заросткам верхівкової меристеми формуються надземні або підземні листки. Листкова пластинка виконує основні функції листка.Черешоквиконує опірну і провідну функції, регулює положення листкової пластинки відносно напрямку світла. По черешку проходять судинно-волокнисті пучки, які з'єднують стебло з листковою пластинкою. Прилистки також можуть мати різну форму й розміри.<br /> Листок — бічний дорсивентральний орган пагона з детермінованим (обмеженим) ростом, пристосований до здійснення фотосинтезу,газообміну, транспірації, а також може виконувати запасальну функцію, слугувати для вегетативного розмноження, навіть бути ловильним апаратом у рослин-хижаків.<br /> На одній рослині листки бувають анатомічно та морфологічно відмінними, що доводить їх пластичність. Певні сукупності листків (формації) різняться положенням, будовою та переважаючою функцією. Пластичність листка проявляється у формуванні різних формацій, а також у здатності змінюватися під впливом умов зовнішнього середовища (гетерофілія)<br /> <br /> [[Категорія:Ли]]<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ЛИСТОК 1, тка, чол. Те саме, що лист 1 1. Бачу, сидить дитина — бліде-бліде личко.., а як здійме ручку вхопити листок з гіллі над собою, — що то за ручка тонесенька (Марко Вовчок, I, 1955, 386); * У порівняннях. Моє серце забилося, Як од вітру листок (Терень Масенко, Київ, каштани, 1954, 72).<br /> <br /> ЛИСТОК 2, тка, чол.<br /> 1. Те саме, що лист2. Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 133); Він шарпко підійшов до столу, згріб копичку вузеньких листків і, розідравши їх, кинув на підлогу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 267); — Ніколи не думав, щоб це могло забрати стільки ходіння й часу. Ходжу з обхідним листком (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 201).<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Зображення:листок.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок2.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок3.jpg|x140px]]<br /> [[Зображення:листок4.jpg|x140px]]<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Листок]===</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%80%D0%BE 2014-11-30T18:24:03Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div>'''Хутро, -ра, '''''м. ''Мѣхъ. ''Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла. ''Греб. 317. <br /> Ху́тро — волосяний покрив деяких ссавців. На відміну від шерсті, поняття хутро застосовується лише до родин куницевих і зайцеподібних, а також до деяких видів гризунів (бобри) іпсових (лисиці).<br /> Головна функція хутра — захист від низьких температур і вологи. У деяких видів існує здатність міняти окрас хутра залежно від пори року.<br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===<br /> ХУ́ТРО, а, сер.<br /> <br /> 1. Волосяний покрив на тілі тварини; шерсть. Одяглися в тепле хутро звірятка (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 94); Це був полярний лис. Його ще звуть песцем. Хутро його дуже легке, м'якеньке і тепле (Микола Трублаїні, Вовки.., 1936, 23); * Образно. Сонечко освітило долину і любо заблищало по зелено-жовтім хутрі травиці... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 147).<br /> <br /> 2. збірн. Шкури хутрових звірів, які йдуть на виготовлення одягу; ці шкури як предмет виробництва, торгівлі. Кораблі, що відпливали в Грецію, вантажились рабами, хлібом, хутром і рибою (Історія СРСР, І, 1956, 17); Коли здавав у факторію хутро, то в нього був такий стражденний вираз обличчя, ніби він знову ховав усіх своїх дітей, які вмерли з голоду тридцять років тому (Іван Багмут, Опов., 1959, 28).<br /> <br /> 3. Вичинена шкура хутрового звіра. При похованні в с. Черевковому на Сіверському Дінці знайдено рештки одягу з дуже тонкого, добре обробленого хутра (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 79); Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 455); — А ти вмієш обробляти шкури на хутро? — спитав поет (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 201); Хтось дав йому велику шубу на підкладці з вовчого хутра (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 186); <br /> // Виріб (шуба, комір і т. ін.) з вичиненої шкури хутрового звіра. Абрамко вже ніс хутро й шапку Ступосянського(Іван Франко, VI, 1951, 306); Дмитрові Прокоповичу подали ведмеже хутро й накинули його на зігнуті плечі(Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 30); І знову бачу те лице, що ледве Із хутра виглядає... (Максим Рильський, I, 1956, 148); * У порівняннях. Навколо місяця лисячим хутром тремтить неширокий круг — на дощ показує (Михайло Стельмах, II, 1962, 124). <br /> <br /> На хутрі — про одяг, підшитий для утеплення вичиненими шкурами хутрового звіра. На кухні з'явився сам господар у жилеті на кролячому хутрі й нових шкарпетках (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 31); В першім ряду колони з домашньою торбиною за спиною, в теплому на хутрі піджаку і обмотаних ганчір'ям чоботях, виваливши з-під військового кашкета засніжений баранячий чуб, стояв Тимко Вихор (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 466); Штучне хутро — текстильний виріб, що нагадує шкуру хутрового звіра. Підносилась на нові виробничі рубежі хімія. В людське життя входили з нею досі майже не знані синтетичні матеріали: штучне, майже з нічого добуте волокно, ..штучне хутро, штучна шкіра, зрештою, штучні, синтетичні алмази (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 125). <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:хутро3.jpg|x140px]]<br /> [[Категорія:Ху]]</div>

ІвахКатерина https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%80%D0%BE3.jpg 2014-11-30T18:23:24Z

<p>ІвахКатерина: </p> <hr /> <div></div>

ІвахКатерина