<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0+%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0+%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE"/>
		<updated>2026-05-24T21:05:10Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0</id>
		<title>П’ятина</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0"/>
				<updated>2017-11-25T15:47:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''П’яти́на, -ни, '''''ж. ''Пятая часть. Желех. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пя]]&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ЯТИ́НА, и, жін.&lt;br /&gt;
1. Один із п'яти адміністративних районів, на які була поділена Новгородська земля в кінці XV ст.&lt;br /&gt;
2. заст. П'ята частина чого-небудь.&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 422.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%8B%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B9.jpg</id>
		<title>Файл:Пятимысячнийй.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%8B%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B9.jpg"/>
				<updated>2017-11-25T15:42:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9.jpg</id>
		<title>Файл:Пятимісячний.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9.jpg"/>
				<updated>2017-11-25T15:41:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>П’ятимісячний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2017-11-25T15:41:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''П’ятимісячний, -а, -е. '''Пятимѣсячный. Желех. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
П’ятимісячний, а, е. Пятимѣсячный. Желех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 506.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Пятимісячний.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:пятимысячнийй.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA.jpg</id>
		<title>Файл:Пятиліток.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA.jpg"/>
				<updated>2017-11-25T15:33:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>П’ятиліток</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BA"/>
				<updated>2017-11-25T15:33:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''П’ятиліток, -тка, '''''м. ''Пятилѣтній мальчикъ. Желех. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пя]]&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ЯТИЛІТОК, тка, чол., розм. Людина, тварина, рослина віком у п'ять років. Старе й мале, від п'ятилітка, пішло в тягло, свій оброк понесло (Данило Мордовець, I, 1958, 43); Винуватці тої катастрофи — два хлопчики літ семи-восьми та п'ятиліток-дівчинка — наче не чули сердитого материного поклику (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 186).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 422.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Пятиліток.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>П’ятикутний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2017-11-25T15:28:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;''''''П’ятикутний, -а, -е. '''Який має п'ять кутів.''' ''''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
П’ЯТИКУ́ТНИЙ, а, е. Який має п’ять кутів. Розвивайся, Буковино, — Вже весна настала, Вже зіронька п’ятикутна Тебе осіяла (Укр.. думи.., 1955, 512); Скрізь на новобудовах розцвітали багряні полотнища, стрічки, п’ятикутні зорі (Вол., Наддн. висоти, 1953, 29).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 422.&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===&lt;br /&gt;
П'ятикутний, -а, -е. Пятиугольный. Желех.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://images.ua.prom.st/458376716_w640_h640_bezymyannyj.png&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/Pentagon-construction.svg/220px-Pentagon-construction.svg.png&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>П’ятий</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2017-11-25T15:25:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''П’я́тий, -а, -е. '''Пятый. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
П’Я́ТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника п’ять. Так дбає, як пес про п’яту ногу (Укр.. присл.., 1955, 206); Уже третій, і четвертий, І п’ятий минає Немалий рік, а Степана Немає, немає (Шевч., II, 1963, 338); Всі говорили, що він здібний і повинен учитися. Якщо четверо працюватимуть, то на п’ятого зароблять (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 21).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
◊ Потрі́бний, як соба́ці п’я́та нога́ див. нога́; П’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі) див. ко́лесо; П’я́те че́рез деся́те див. деся́тий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 421.&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA</id>
		<title>П’ятизлотник</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA"/>
				<updated>2017-11-25T15:20:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''П’ятизлотник, -ка, '''''м. ''Монета въ 75 коп. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пя]]&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ЯТИЗЛОТНИК, а, чол., іст., розм. Монета вартістю в 75 копійок. Піп виймав гроші з карнавки. Побачивши Мівжи мідяками срібний п'ятизлотник, він немало здивувався (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
п'ятизлотник&lt;br /&gt;
-а, ч., іст., розм.&lt;br /&gt;
Монета вартістю в 75 копійок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| 9LLrTjf5U4E}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| 4JvsFeyyGdk}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Пятизлотник.jpg|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA.jpg</id>
		<title>Файл:Пятизлотник.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA.jpg"/>
				<updated>2017-11-25T15:20:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA</id>
		<title>П’ятизлотник</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA"/>
				<updated>2017-11-25T15:19:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''П’ятизлотник, -ка, '''''м. ''Монета въ 75 коп. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пя]]&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ЯТИЗЛОТНИК, а, чол., іст., розм. Монета вартістю в 75 копійок. Піп виймав гроші з карнавки. Побачивши Мівжи мідяками срібний п'ятизлотник, він немало здивувався (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
п'ятизлотник&lt;br /&gt;
-а, ч., іст., розм.&lt;br /&gt;
Монета вартістю в 75 копійок.&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| 9LLrTjf5U4E}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| 4JvsFeyyGdk}}&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Пятизлотник.jpg|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9.jpg</id>
		<title>Файл:Пятиголовий.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9.jpg"/>
				<updated>2017-11-25T15:14:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>П’ятиголовий</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2017-11-25T15:14:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''П’ятиголовий, -а, -е. '''Пятиглавый. ''Знає ту... п’ятиголову.... церкву. ''К. ЧР. 81. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пя]]&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
П’ЯТИГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має п’ять голів. П’ятиголова казкова потвора.&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: пятиголовий.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>П’ятиголовий</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2017-11-25T15:13:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''П’ятиголовий, -а, -е. '''Пятиглавый. ''Знає ту... п’ятиголову.... церкву. ''К. ЧР. 81. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пя]]&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
П’ЯТИГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має п’ять голів. П’ятиголова казкова потвора.&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:003.jpg</id>
		<title>Файл:003.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:003.jpg"/>
				<updated>2017-11-25T15:08:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE</id>
		<title>П’ятеро</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE"/>
				<updated>2017-11-25T15:08:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''П’я́теро, '''''числ. ''Пятеро. ''Хиба п’ятеро горобців не продають за два шаги. ''Єв. Л. XII. 6. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пя]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
П’Я́ТЕРО, тьо́х, числ. кільк. Збірн. до п’ять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині). Возний сам, червоний, ніби квітка, Деньків по п’ятеро кружляє у тебе (Греб., І, 1957, 55); Зубожів мій брат: то хліб не вродив, то худоба вигинула, а п’ятеро діток бог дав: дві дівчини й три хлопці (Вовчок, І, 1955, 4); При в’їзді в село п’ятеро платників [теслярів] майстрували, докінчуючи, дерев’яну арку (Хотк., І, 1966, 104); Подався [Павлуша] на Миколаївську вулицю в кондитерську, з’їв одразу аж п’ятеро тістечок (Головко, II, 1957, 268); На возі нас п’ятеро (Збан., Незабутнє, 1953, 13); П’ятеро курчат.&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:003.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA.jpg</id>
		<title>Файл:Пятерик.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%8F%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA.jpg"/>
				<updated>2017-11-25T14:59:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA</id>
		<title>П’ятерик</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA"/>
				<updated>2017-11-25T14:58:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''П’ятерик, -ка, '''''м. ''1) Пять штукъ (воловъ). Желех. 2) Свѣчи, которыхъ на фунтъ идетъ пять. Харьк. г. 3) Мѣра жидкости (водки): полведра. Сим. 143. 4) Шлея съ пятью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. 5) Глиняный горшокъ, имѣющій въ діаметрѣ 3 1/4 вершка. Вас. 181. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пя]]&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
П'ЯТЕРИ́К, а, чол.&lt;br /&gt;
1. Старовинна російська міра, що містить п'ять яких-небудь одиниць. Чумаки, що ходили в Крим по сіль, робили зарубки на мажі. Так, наприклад, у чернігівських чумаків одна зарубка дорівнювала 5 пудам солі — п'ятерику (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 58); — Винні ми йому? — спитав Хома. — Аякже! За баржу не заплачено та дров узято п'ятериків з півсотні недавно... (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 411).&lt;br /&gt;
2. розм. П'ять якихось предметів або предмет, що складається з п'яти однакових частин; &lt;br /&gt;
//  П'ять коней в одній запряжці. Тогді [тоді] чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє (Номис, 1864, № 1408).&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:пятерик.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81</id>
		<title>Тис</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81"/>
				<updated>2015-11-19T14:15:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тис, -су, '''''м. ''Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ти]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС, чол.&lt;br /&gt;
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).&lt;br /&gt;
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник відмінків&lt;br /&gt;
відмінок	однина	          множина&lt;br /&gt;
називний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
родовий	        ти́са	          ти́сів&lt;br /&gt;
давальний	ти́су,  ти́сові	  ти́сам&lt;br /&gt;
знахідний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
орудний	ти́сом	тисом             ти́сами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ти́сі	  на/у ти́сах&lt;br /&gt;
кличний	        ти́се*	          ти́си*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
тис &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м.&lt;br /&gt;
yew -tree&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая &amp;quot;ягода&amp;quot;). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м.&lt;br /&gt;
Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Тис.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дерево тису з плодами.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| 6xMX3V9Vpwg}}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=6xMX3V9Vpwg&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| NgHllujRc9E}}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=NgHllujRc9E&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Цікаво знати===&lt;br /&gt;
Тис гострокінцевий з'явився на планеті 2,5 мільйона років тому і недаремно називається «Живою скам'янілістю». Цей вид дерев вважається дуже рідкісним, і за твердженням деяких ботаніків, уже перебуває на межі зникнення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тис гострокінцевий живе до 1500 років, хоча і такий вік для нього далеко не межа. Здавна цей тис японці вирощували біля власних осель як символ довголіття і непорушності зв'язків у родині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З 1966 року тис затверджено деревом-символом японської префектури Ґіфу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
Тис ягідний у давнину був поширений на дуже великій території, та майже повністю винищений людиною через свою міцну деревину, яка має сильні бактерицидні властивості — вона вбиває навіть мікроорганізми, які є в повітрі. Побутувала думка, що хата, у якій хоча б стельові балки зроблені з тиса, надійно захищена від хвороботворних інфекцій, що надзвичайно цінувалося з огляду на масові епідемії.&lt;br /&gt;
Деревина, кора і листя тиса містять алкалоїд (токсин) і тому отруйний для людини і багатьох тварин, хоча, наприклад, зайці і олені охоче їдять тис без шкоди для себе. Існувало повір'я, що людину можна отруїти, подавши їй вино в кубку з тиса, що насправді не є ймовірним. Чим старша хвоя тиса, тим вона отруйніша.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Дещо цікаве===&lt;br /&gt;
Тис ягідний потрапив до Червоної книги і не лише української. Найбільший тисовий заповідник знаходиться у західній Словаччині, де налічується до 300 тисяч екземплярів цього реліктового виду. У насінні, хвої та пагонах тису ягідного міститься дуже отруйний алкалоїд токсин (таксин). Його немає лише в принасіннику. Він отруйний для людини і багатьох інших тварин, хоча, наприклад, зайці і олені, охоче їдять тис без шкоди для себе. Листки отруйні для коней та іншої худоби.  Відомо, що людину можна отруїти, подавши їй вино в кубку з тиса. Чим старіша хвоя у тиса, тим вона отруйніша. Мабуть тому вчені античного світу називали його деревом смерті. &lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://pti.kiev.ua/korysna-info/roslsvit/671-zelene-divo-planeti-tis-yagdniy.html]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81</id>
		<title>Тис</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81"/>
				<updated>2015-11-19T14:14:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тис, -су, '''''м. ''Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ти]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС, чол.&lt;br /&gt;
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).&lt;br /&gt;
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник відмінків&lt;br /&gt;
відмінок	однина	          множина&lt;br /&gt;
називний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
родовий	        ти́са	          ти́сів&lt;br /&gt;
давальний	ти́су,  ти́сові	  ти́сам&lt;br /&gt;
знахідний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
орудний	ти́сом	тисом             ти́сами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ти́сі	  на/у ти́сах&lt;br /&gt;
кличний	        ти́се*	          ти́си*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
тис &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м.&lt;br /&gt;
yew -tree&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая &amp;quot;ягода&amp;quot;). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м.&lt;br /&gt;
Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Тис.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дерево тису з плодами.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| 6xMX3V9Vpwg}}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=6xMX3V9Vpwg&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| NgHllujRc9E}}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=NgHllujRc9E&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Цікаво знати===&lt;br /&gt;
Тис гострокінцевий з'явився на планеті 2,5 мільйона років тому і недаремно називається «Живою скам'янілістю». Цей вид дерев вважається дуже рідкісним, і за твердженням деяких ботаніків, уже перебуває на межі зникнення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тис гострокінцевий живе до 1500 років, хоча і такий вік для нього далеко не межа. Здавна цей тис японці вирощували біля власних осель як символ довголіття і непорушності зв'язків у родині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З 1966 року тис затверджено деревом-символом японської префектури Ґіфу.&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Дещо цікаве===&lt;br /&gt;
Тис ягідний потрапив до Червоної книги і не лише української. Найбільший тисовий заповідник знаходиться у західній Словаччині, де налічується до 300 тисяч екземплярів цього реліктового виду. У насінні, хвої та пагонах тису ягідного міститься дуже отруйний алкалоїд токсин (таксин). Його немає лише в принасіннику. Він отруйний для людини і багатьох інших тварин, хоча, наприклад, зайці і олені, охоче їдять тис без шкоди для себе. Листки отруйні для коней та іншої худоби.  Відомо, що людину можна отруїти, подавши їй вино в кубку з тиса. Чим старіша хвоя у тиса, тим вона отруйніша. Мабуть тому вчені античного світу називали його деревом смерті. &lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://pti.kiev.ua/korysna-info/roslsvit/671-zelene-divo-planeti-tis-yagdniy.html]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81</id>
		<title>Тис</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81"/>
				<updated>2015-11-19T14:14:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тис, -су, '''''м. ''Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ти]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС, чол.&lt;br /&gt;
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).&lt;br /&gt;
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник відмінків&lt;br /&gt;
відмінок	однина	          множина&lt;br /&gt;
називний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
родовий	        ти́са	          ти́сів&lt;br /&gt;
давальний	ти́су,  ти́сові	  ти́сам&lt;br /&gt;
знахідний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
орудний	ти́сом	тисом             ти́сами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ти́сі	  на/у ти́сах&lt;br /&gt;
кличний	        ти́се*	          ти́си*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
тис &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м.&lt;br /&gt;
yew -tree&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая &amp;quot;ягода&amp;quot;). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м.&lt;br /&gt;
Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Тис.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дерево тису з плодами.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| 6xMX3V9Vpwg}}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=6xMX3V9Vpwg&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| NgHllujRc9E}}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=NgHllujRc9E&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Цікаво знати===&lt;br /&gt;
Тис гострокінцевий з'явився на планеті 2,5 мільйона років тому і недаремно називається «Живою скам'янілістю». Цей вид дерев вважається дуже рідкісним, і за твердженням деяких ботаніків, уже перебуває на межі зникнення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тис гострокінцевий живе до 1500 років, хоча і такий вік для нього далеко не межа. Здавна цей тис японці вирощували біля власних осель як символ довголіття і непорушності зв'язків у родині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З 1966 року тис затверджено деревом-символом японської префектури Ґіфу.&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Дещо цікаве===&lt;br /&gt;
Тис ягідний потрапив до Червоної книги і не лише української. Найбільший тисовий заповідник знаходиться у західній Словаччині, де налічується до 300 тисяч екземплярів цього реліктового виду. У насінні, хвої та пагонах тису ягідного міститься дуже отруйний алкалоїд токсин (таксин). Його немає лише в принасіннику. Він отруйний для людини і багатьох інших тварин, хоча, наприклад, зайці і олені, охоче їдять тис без шкоди для себе. Листки отруйні для коней та іншої худоби.  Відомо, що людину можна отруїти, подавши їй вино в кубку з тиса. Чим старіша хвоя у тиса, тим вона отруйніша. Мабуть тому вчені античного світу називали його деревом смерті. &lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [посилання http://pti.kiev.ua/korysna-info/roslsvit/671-zelene-divo-planeti-tis-yagdniy.html]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81</id>
		<title>Тис</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81"/>
				<updated>2015-11-19T14:13:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тис, -су, '''''м. ''Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ти]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС, чол.&lt;br /&gt;
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).&lt;br /&gt;
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник відмінків&lt;br /&gt;
відмінок	однина	          множина&lt;br /&gt;
називний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
родовий	        ти́са	          ти́сів&lt;br /&gt;
давальний	ти́су,  ти́сові	  ти́сам&lt;br /&gt;
знахідний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
орудний	ти́сом	тисом             ти́сами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ти́сі	  на/у ти́сах&lt;br /&gt;
кличний	        ти́се*	          ти́си*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
тис &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м.&lt;br /&gt;
yew -tree&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая &amp;quot;ягода&amp;quot;). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м.&lt;br /&gt;
Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Тис.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дерево тису з плодами.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| 6xMX3V9Vpwg}}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=6xMX3V9Vpwg&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| NgHllujRc9E}}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=NgHllujRc9E&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Цікаво знати===&lt;br /&gt;
Тис гострокінцевий з'явився на планеті 2,5 мільйона років тому і недаремно називається «Живою скам'янілістю». Цей вид дерев вважається дуже рідкісним, і за твердженням деяких ботаніків, уже перебуває на межі зникнення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тис гострокінцевий живе до 1500 років, хоча і такий вік для нього далеко не межа. Здавна цей тис японці вирощували біля власних осель як символ довголіття і непорушності зв'язків у родині.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З 1966 року тис затверджено деревом-символом японської префектури Ґіфу.&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Дещо цікаве===&lt;br /&gt;
Тис ягідний потрапив до Червоної книги і не лише української. Найбільший тисовий заповідник знаходиться у західній Словаччині, де налічується до 300 тисяч екземплярів цього реліктового виду. &lt;br /&gt;
 У насінні, хвої та пагонах тису ягідного міститься дуже отруйний алкалоїд токсин (таксин). Його немає лише в принасіннику. Він отруйний для людини і багатьох інших тварин, хоча, наприклад, зайці і олені, охоче їдять тис без шкоди для себе. Листки отруйні для коней та іншої худоби.  Відомо, що людину можна отруїти, подавши їй вино в кубку з тиса. Чим старіша хвоя у тиса, тим вона отруйніша. Мабуть тому вчені античного світу називали його деревом смерті. &lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [посилання http://pti.kiev.ua/korysna-info/roslsvit/671-zelene-divo-planeti-tis-yagdniy.html]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2015 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81</id>
		<title>Тис</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81"/>
				<updated>2015-11-19T14:07:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тис, -су, '''''м. ''Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ти]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС, чол.&lt;br /&gt;
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).&lt;br /&gt;
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник відмінків&lt;br /&gt;
відмінок	однина	          множина&lt;br /&gt;
називний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
родовий	        ти́са	          ти́сів&lt;br /&gt;
давальний	ти́су,  ти́сові	  ти́сам&lt;br /&gt;
знахідний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
орудний	ти́сом	тисом             ти́сами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ти́сі	  на/у ти́сах&lt;br /&gt;
кличний	        ти́се*	          ти́си*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
тис &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м.&lt;br /&gt;
yew -tree&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая &amp;quot;ягода&amp;quot;). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м.&lt;br /&gt;
Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Тис.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дерево тису з плодами.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| 6xMX3V9Vpwg}}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=6xMX3V9Vpwg&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81</id>
		<title>Тис</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81"/>
				<updated>2015-11-19T14:00:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тис, -су, '''''м. ''Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ти]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС, чол.&lt;br /&gt;
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).&lt;br /&gt;
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник відмінків&lt;br /&gt;
відмінок	однина	          множина&lt;br /&gt;
називний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
родовий	        ти́са	          ти́сів&lt;br /&gt;
давальний	ти́су,  ти́сові	  ти́сам&lt;br /&gt;
знахідний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
орудний	ти́сом	тисом             ти́сами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ти́сі	  на/у ти́сах&lt;br /&gt;
кличний	        ти́се*	          ти́си*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
тис &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м.&lt;br /&gt;
yew -tree&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая &amp;quot;ягода&amp;quot;). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м.&lt;br /&gt;
Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Тис.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дерево тису з плодами.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81</id>
		<title>Тис</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81"/>
				<updated>2015-11-19T13:59:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тис, -су, '''''м. ''Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ти]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС, чол.&lt;br /&gt;
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).&lt;br /&gt;
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник відмінків&lt;br /&gt;
відмінок	однина	          множина&lt;br /&gt;
називний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
родовий	        ти́са	          ти́сів&lt;br /&gt;
давальний	ти́су,  ти́сові	  ти́сам&lt;br /&gt;
знахідний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
орудний	ти́сом	тисом             ти́сами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ти́сі	  на/у ти́сах&lt;br /&gt;
кличний	        ти́се*	          ти́си*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
тис &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м.&lt;br /&gt;
yew -tree&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая &amp;quot;ягода&amp;quot;). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м.&lt;br /&gt;
Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Тис.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дерево тису з плодами.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Тисс.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81</id>
		<title>Тис</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81"/>
				<updated>2015-11-19T13:58:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тис, -су, '''''м. ''Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ти]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС, чол.&lt;br /&gt;
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).&lt;br /&gt;
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник відмінків&lt;br /&gt;
відмінок	однина	          множина&lt;br /&gt;
називний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
родовий	        ти́са	          ти́сів&lt;br /&gt;
давальний	ти́су,  ти́сові	  ти́сам&lt;br /&gt;
знахідний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
орудний	ти́сом	тисом             ти́сами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ти́сі	  на/у ти́сах&lt;br /&gt;
кличний	        ти́се*	          ти́си*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
тис &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м.&lt;br /&gt;
yew -tree&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая &amp;quot;ягода&amp;quot;). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м.&lt;br /&gt;
Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Тис.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Дерево тису з плодами.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Тис2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B8%D1%81.jpg</id>
		<title>Файл:Тис.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D0%B8%D1%81.jpg"/>
				<updated>2015-11-19T13:56:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%83_%D0%B7_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8.jpg</id>
		<title>Файл:Дерево тису з плодами.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%83_%D0%B7_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8.jpg"/>
				<updated>2015-11-19T13:56:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%B2%D1%82%D1%8F%D1%82.jpg</id>
		<title>Файл:Автят.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%B2%D1%82%D1%8F%D1%82.jpg"/>
				<updated>2015-11-19T13:55:31Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81</id>
		<title>Тис</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81"/>
				<updated>2015-11-19T13:55:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тис, -су, '''''м. ''Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ти]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС, чол.&lt;br /&gt;
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).&lt;br /&gt;
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник відмінків&lt;br /&gt;
відмінок	однина	          множина&lt;br /&gt;
називний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
родовий	        ти́са	          ти́сів&lt;br /&gt;
давальний	ти́су,  ти́сові	  ти́сам&lt;br /&gt;
знахідний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
орудний	ти́сом	тисом             ти́сами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ти́сі	  на/у ти́сах&lt;br /&gt;
кличний	        ти́се*	          ти́си*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
тис &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м.&lt;br /&gt;
yew -tree&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая &amp;quot;ягода&amp;quot;). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м.&lt;br /&gt;
Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:.jpg|Тис]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:.jpg|Дерево тису з плодами]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:.jpg|Тис]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81</id>
		<title>Тис</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81"/>
				<updated>2015-11-19T13:54:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тис, -су, '''''м. ''Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ти]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС, чол.&lt;br /&gt;
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).&lt;br /&gt;
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник відмінків&lt;br /&gt;
відмінок	однина	          множина&lt;br /&gt;
називний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
родовий	        ти́са	          ти́сів&lt;br /&gt;
давальний	ти́су,  ти́сові	  ти́сам&lt;br /&gt;
знахідний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
орудний	ти́сом	тисом             ти́сами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ти́сі	  на/у ти́сах&lt;br /&gt;
кличний	        ти́се*	          ти́си*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
тис &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м.&lt;br /&gt;
yew -tree&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая &amp;quot;ягода&amp;quot;). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м.&lt;br /&gt;
Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81</id>
		<title>Тис</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%81"/>
				<updated>2015-11-19T13:53:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Тис, -су, '''''м. ''Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ти]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС, чол.&lt;br /&gt;
1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36).&lt;br /&gt;
2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://http://uk.worldwidedictionary.org/ Всесвітній словник української мови ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник відмінків&lt;br /&gt;
відмінок	однина	          множина&lt;br /&gt;
називний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
родовий	        ти́са	          ти́сів&lt;br /&gt;
давальний	ти́су,  ти́сові	  ти́сам&lt;br /&gt;
знахідний	тис	          ти́си&lt;br /&gt;
орудний	ти́сом	тисом             ти́сами&lt;br /&gt;
місцевий	на/у ти́сі	  на/у ти́сах&lt;br /&gt;
кличний	        ти́се*	          ти́си*&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
тис &lt;br /&gt;
перевод с русского на английский&lt;br /&gt;
Существительное&lt;br /&gt;
м.&lt;br /&gt;
yew -tree&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
ТИС&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая &amp;quot;ягода&amp;quot;). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м.&lt;br /&gt;
Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Саджавка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-29T21:02:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Саджавка, -ки, '''''ж. ''Рыбный садокъ, бассейнъ для разведенія рыбы, прудъ. Хотин. у. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
САДЖА́ВКА, САДЖАЛКА, и, жін., діал. Сажалка. При школі була саджавка з коропами (Степан Ковалів, Тв., 1958, 652); — Ми не втрачаємо час. От уже й зимувальну саджалку для коропів-самців почали копати (Колгоспник України, 9, 1960, 32).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 9.&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
СА́ДЖАВКА, СА́ДЖАЛКА, и, ж., діал. Сажалка. При школі була саджавка з коропами (Ков., Тв., 1958, 652); — Ми не втрачаємо час. От уже й зимувальну саджалку для коропів-самців почали копати (Колг. Укр., 9, 1960, 32).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 9.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Саджавка, ки, ж. Рыбный садокъ, бассейнъ для разведенія рыбы, прудъ. Хотин. у.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 95.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
саджавка&lt;br /&gt;
са́джалка, -и, ж., діал.&lt;br /&gt;
Сажалка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - &amp;quot;Перун&amp;quot;. 2005.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
 [[Категорія:Са]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D1%80</id>
		<title>Ревизор</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D1%80"/>
				<updated>2014-11-29T20:55:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ревизор, -ра, '''''м. ''Ревизоръ. Стор. II. 104. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
РЕВІЗО́Р, а, чол.&lt;br /&gt;
1. Особа, яка здійснює ревізію (у 1 знач.). — Розтрата,.. — І хто це виявив?.. — Прибув ревізор (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 237).&lt;br /&gt;
2. Контролер в окремих ділянках служби руху. Батько Попова був досить значний залізничний службовець — ревізор служби руху (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 63); Лісоруби їхали без квитків, і оце тепер збиралися ублагати ревізора (Ірина Вільде, Повнол. діти, 1960, 374).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 471.&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
РЕВІЗОР&lt;br /&gt;
ревізор; ч. &lt;br /&gt;
(лат., той, що перевіряє) &lt;br /&gt;
1. Службова особа, обов'язком якої є проведення ревізій, обстежень. &lt;br /&gt;
2. Особа, яку уповноважено перевірити діяльність, звітність підприємства, установи або організації.&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
РЕВІЗО́Р, а, ч.&lt;br /&gt;
1. Особа, яка здійснює ревізію (у 1 знач.). — Розтрата… — І хто це виявив?.. — Прибув ревізор (Шиян, Баланда, 1957, 237).&lt;br /&gt;
2. Контролер в окремих ділянках служби руху. Батько Попова був досить значний залізничний службовець — ревізор служби руху (Бойч., Молодість, 1949, 63); Лісоруби їхали без квитків, і оце тепер збиралися ублагати ревізора (Вільде, Повнол. діти, 1960, 374).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 471.&lt;br /&gt;
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===&lt;br /&gt;
Ревізор — особа, уповноважена провести ревізію&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ре]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD</id>
		<title>Рабин</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD"/>
				<updated>2014-11-29T20:49:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Рабин, -на, '''''м. ''Раввинъ. АД. II. 28. ''Рабин умер, а книжечка зосталася. ''Ном. № 918. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
РА́БИН, а, чол. Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. Часто по алеях гуляє якийсь рабин, певно єврейський святий або якийсь пророк-чудотворець (Нечуй-Левицький, II, 1956, 395); — Я піду в поліцію, я піду до рабина. Я буду кричати на весь світ, що Ісаак Гальперін украв у мене дочку (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 170).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 425.&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
РАБИН&lt;br /&gt;
рабин &lt;br /&gt;
(давньоєвр., вчитель) &lt;br /&gt;
служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади.&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
РА́БИН, а, ч. Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади. Часто по алеях гуляє якийсь рабин, певно єврейський святий або якийсь пророк-чудотворець (Н.-Лев., II, 1956, 395); — Я піду в поліцію, я піду до рабина. Я буду кричати на весь світ, що Ісаак Гальперін украв у мене дочку (Рибак, Помилка.., 1956, 170).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 425.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ра]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D0%BA</id>
		<title>Пек</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D0%BA"/>
				<updated>2014-11-29T20:44:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Пек, '''''меж., ''выражающее отстраненіе, отказъ, неудовольствіе. ''Цур тобі, пек тобі, дяче, чого в тебе серце гаряче. ''Чуб. V. 1165. ''І васильки мої, і Василь при мені... Пек його матері, сподобався мені. ''Нп. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ПЕК 1, виг., заст., кому, чому, на кого — що. Уживається при вираженні досади, незадоволення тощо або як закляття при бажанні відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось. [Орися:] А пек на погані очі! Що ж ви зо мною за діло можете мати? (Іван Франко, IX, 1952, 34); А пек тобі, забув, дурню, Що смерть за плечима (Тарас Шевченко, II, 1953, 51); — Ей, лишися, мій бадічку, сего [сього] року дома, та не сити себе, мій любчику! — говорила Оквана до свого чоловіка Івана Саїна. — Та пек тобі, — сказав Саїн, — з твоїм «лишися» (Марко Черемшина, Тв., 1960, 343). &lt;br /&gt;
 Хай йому пек див. хай; Цур тобі (йому, їм і т. ін.), пек тобі (йому, їм і т. ін.) див. цур.&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 110.Коментарі (0)&lt;br /&gt;
ПЕК 2, у, чол., спец. Густа, в'язка або тверда речовина чорного кольору, яка залишається після перегонки деревного, торф'яного або кам'яновугільного дьогтю та дистиляції жирних кислот різних виробництв. Дрібняк вугілля брикетується двома способами: із в'яжучою масою (кам'яновугільний пек) і без неї (Шляхи розв.. пал. пром., 1958, 45); Нафтові залишки після відгону — нафтовий пек, нафтові смоли і асфальт (гудрон) йдуть на асфальтування мостових і шляхів сполучення, автошляхів та ін. (Сябряй, Нафта і її властивості.., 1951, 16).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 110.&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ПЕК&lt;br /&gt;
пек; ч. &lt;br /&gt;
(гол., смола) &lt;br /&gt;
залишок від перегонки деревного, торф'яного або кам'яновугільного дьогтю. &lt;br /&gt;
Застосовують для виготовлення покрівельного толю, лаку.&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
Пек меж., выражающее отстраненіе, отказъ, неудовольствіе. Цур тобі, пек тобі, дяче, чого в тебе серце гаряче. Чуб. V. 1165. І васильки мої, і Василь при мені… Пек його матері, сподобався мені. Н. п.&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 105.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пек — за дохристиянськими ві­руваннями — можливо, божество війни, бійок, кривавих сутичок, кровопролиття та всілякої біди; за повір’ям, кровожерливий, страхіт­ливий, підступний, але надто бо­явся Цу́ра (див. — можливо, звідси давнє «Цур (чур) тобі, пек!», хоч це може адресуватися й недругові, лихій силі як прокляття, пор. «Пек тобі, враже, хто тобі каже!»); за версією І. Огієнка, навпаки, це до­мовий бог, як і Цур (Чур); оберігав родину, а в разі небезпеки на во­рога посилали своїх цура й пека закляттям «цур тобі, пек!» (звідси, можливо, спе́катися, тобто «по­збутися неприємного за допомогою Пека», або, за першою вер­сією, «позбутися самого Пека»; можливо, в цей ряд ідуть і слова безпе́ка, небезпе́чний, тобто «без Пека», хоч це можна пояснити й згідно з першою версією — «без сутички, кровопролиття, без біди»).&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 436.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пе]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D0%BA</id>
		<title>Пек</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B5%D0%BA"/>
				<updated>2014-11-29T20:43:34Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Пек, '''''меж., ''выражающее отстраненіе, отказъ, неудовольствіе. ''Цур тобі, пек тобі, дяче, чого в тебе серце гаряче. ''Чуб. V. 1165. ''І васильки мої, і Василь при мені... Пек його матері, сподобався мені. ''Нп. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ПЕК 1, виг., заст., кому, чому, на кого — що. Уживається при вираженні досади, незадоволення тощо або як закляття при бажанні відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось. [Орися:] А пек на погані очі! Що ж ви зо мною за діло можете мати? (Іван Франко, IX, 1952, 34); А пек тобі, забув, дурню, Що смерть за плечима (Тарас Шевченко, II, 1953, 51); — Ей, лишися, мій бадічку, сего [сього] року дома, та не сити себе, мій любчику! — говорила Оквана до свого чоловіка Івана Саїна. — Та пек тобі, — сказав Саїн, — з твоїм «лишися» (Марко Черемшина, Тв., 1960, 343). &lt;br /&gt;
 Хай йому пек див. хай; Цур тобі (йому, їм і т. ін.), пек тобі (йому, їм і т. ін.) див. цур.&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 110.Коментарі (0)&lt;br /&gt;
ПЕК 2, у, чол., спец. Густа, в'язка або тверда речовина чорного кольору, яка залишається після перегонки деревного, торф'яного або кам'яновугільного дьогтю та дистиляції жирних кислот різних виробництв. Дрібняк вугілля брикетується двома способами: із в'яжучою масою (кам'яновугільний пек) і без неї (Шляхи розв.. пал. пром., 1958, 45); Нафтові залишки після відгону — нафтовий пек, нафтові смоли і асфальт (гудрон) йдуть на асфальтування мостових і шляхів сполучення, автошляхів та ін. (Сябряй, Нафта і її властивості.., 1951, 16).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 110.&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ПЕК&lt;br /&gt;
пек; ч. &lt;br /&gt;
(гол., смола) &lt;br /&gt;
залишок від перегонки деревного, торф'яного або кам'яновугільного дьогтю. &lt;br /&gt;
Застосовують для виготовлення покрівельного толю, лаку.&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
Пек меж., выражающее отстраненіе, отказъ, неудовольствіе. Цур тобі, пек тобі, дяче, чого в тебе серце гаряче. Чуб. V. 1165. І васильки мої, і Василь при мені… Пек його матері, сподобався мені. Н. п.&lt;br /&gt;
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 105.&lt;br /&gt;
Пек — за дохристиянськими ві­руваннями — можливо, божество війни, бійок, кривавих сутичок, кровопролиття та всілякої біди; за повір’ям, кровожерливий, страхіт­ливий, підступний, але надто бо­явся Цу́ра (див. — можливо, звідси давнє «Цур (чур) тобі, пек!», хоч це може адресуватися й недругові, лихій силі як прокляття, пор. «Пек тобі, враже, хто тобі каже!»); за версією І. Огієнка, навпаки, це до­мовий бог, як і Цур (Чур); оберігав родину, а в разі небезпеки на во­рога посилали своїх цура й пека закляттям «цур тобі, пек!» (звідси, можливо, спе́катися, тобто «по­збутися неприємного за допомогою Пека», або, за першою вер­сією, «позбутися самого Пека»; можливо, в цей ряд ідуть і слова безпе́ка, небезпе́чний, тобто «без Пека», хоч це можна пояснити й згідно з першою версією — «без сутички, кровопролиття, без біди»).&lt;br /&gt;
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 436.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Пе]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Павиний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-11-29T20:25:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Павиний, -а, -е. '''Павлиній. ''Тоді я, мати, прийду до вас, як павине пір’я на спід потоне. ''Чуб. V. 881. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ПАВИ́НИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Прикм. до пава 1, 2. — Вам не здається, — обізвалась сусідка, — що тепер море яв синій птах щастя: занурило голову в блакитний туман і розпустило павиний хвіст під самі скелі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 289); &lt;br /&gt;
//  Зробл. з пір'я павича (у 2 знач.). Пропонували [торговці] свій крам з рук: серги і намисто, складапі ножики, павині віяла (Мийко, Намасте.., 1957, 19).&lt;br /&gt;
2. перен. Такий, як у пави; плавний, величавий. &lt;br /&gt;
▲ Павине око — вид денних метеликів. Самці одного виду метеликів — павине око, — очевидно, знаходять самку за запахом речовин, що виділяються її залозами (Наука і життя, 7, 1963, 12); Павині вічка (Aquilegia vulgaris, L.). Багаторічні рослини з фіолетовими квітами; орлики. Цілий кущ павиних вічок був розчавлений і вм'ятий у ґрунт (Юрій Смолич, II, 1958, 112).&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
1. Прикм. до па́ва 1, 2. — Вам не здається, — обізвалась сусідка, — що тепер море як синій птах щастя: занурило голову в блакитний туман і розпустило павиний хвіст під самі скелі (Коцюб., II, 1955, 289); // Зробл. з пір’я павича (у 2 знач.). Пропонували [торговці] свій крам з рук: серги і намисто, складані ножики, павині віяла (Минко, Намасте.., 1957, 19).&lt;br /&gt;
2. перен. Такий, як у пави; плавний, величавий.&lt;br /&gt;
∆ Пави́не о́ко — вид денних метеликів. Самці одного виду метеликів — павине око, — очевидно, знаходять самку за запахом речовин, що виділяються її залозами (Наука.., 7, 1963, 12); Пави́ні ві́чка (Аqиіlеgіа vиlgаrіs L.). Багаторічні рослини з фіолетовими квітами; орлики. Цілий кущ павиних вічок був розчавлений і вм’ятий у грунт (Смолич, II, 1958, 112).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 7.&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
павиний&lt;br /&gt;
-а, -е.&lt;br /&gt;
1) Прикм. до пава 1), 2). || Зробл. з пір'я павича (у 2 знач.).&lt;br /&gt;
2) перен.Такий, як у пави; плавний, величавий.&lt;br /&gt;
Пави́не о́ко — вид денних метеликів.&lt;br /&gt;
Пави́ні вічка — багаторічні рослини з фіолетовими квітами; орлики.&lt;br /&gt;
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - &amp;quot;Перун&amp;quot;. 2005.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Па]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8</id>
		<title>Набучавіти</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8"/>
				<updated>2014-11-29T20:10:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Набучавіти, -вію, -єш, '''''гл. ''Набухнуть, пропитавшись сыростью. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
НАБУЧАВІТИ, іє, док., перех., діал. Набухнути. Але як перебратися через Дніпро? Крига була крихка, набучавіла водою (Вітчизна, 9, 1970, 164);  * Образно. По небу кілька білих хмарок снігових набучавіло (Марко Вовчок, I, 1955, 165).&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
набучавіти&lt;br /&gt;
-іє, док., перех., діал.&lt;br /&gt;
Набухнути.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:На]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F</id>
		<title>Наближатися</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F"/>
				<updated>2014-11-29T20:01:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Наближатися, -жаюся, -єшся, '''сов. в. '''наблизитися, -жуся, -вишся, '''''гл. ''Приближаться, приблизиться. ''Зраділа, що панство таке наближалось до неї. ''Левиц. І. 210. ''Наблизилось до вас царство Боже. ''Єв. Л. X. 9. ''Смерть наближається. ''Мир. ХРВ. 313. ''Піджидать, поки наблизяться ''(гуси), ''бо цілісінький табун ходив. ''Сим. 217. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
НАБЛИЖАТИСЯ, аюся, аєшся і рідше НАБЛИЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАБЛИЗИТИСЯ, ижуся, изишся, док,&lt;br /&gt;
1. Переміщатися на ближчу віддаль до кого-, чого-небудь. Здалеку йшла на село хмара куряви. Вона все наближалась, росла, здіймалась до неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 16); Лукія побачила у вікно цю сцену в той час, коли четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближались до парубка (Олесь Донченко, III, 1956, 51); Гомін наближувався: стали виразно доноситись слова (Панас Мирний, I, 1954, 349); Як тільки вони [лісоруби] наблизилися до мосту, один із них аж сплеснув руками від подиву, а інший, певне, від зворушення, зняв капелюха (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 14).&lt;br /&gt;
2. Ставати близьким у часі; наставати. Наближався вечір (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 175); Завжди їй отак спиться, коли наближається час приїзду сина у відпустку (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 48); Наближувалася зима з морозами — усе здавалося якось нудно, якось докучливо... (Марко Вовчок, I, 1955, 251); Аж наблизивсь для всіх нас відродження час, і життя знов поплинуло спільно (Леся Українка, І, 1951, 248).&lt;br /&gt;
3. Ставати подібним до кого-, чого-небудь, набувати схожості з кимсь, чимсь. Слони.. наближаються до них [людей], бо можуть, наприклад, на літаврах грати, на колесі їздити, на задніх лапах стояти і на голові, можуть тарілки подавати, вино пити і грошей не платити (Леся Українка, V, 1956, 48); На рубежі 20-х років минулого століття декабристи, зокрема Бестужев і Рилєєв, створили багато агітаційних віршів, які своєю мовою і поетичною формою наближалися до народної пісні (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 24); Я дав собі тоді слово працювати з усіх сил, щоб хоч трохи наблизитись до Дальського (Минуле українського театру, 1953, 102).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 17.&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
НАБЛИЖАТИСЯ&lt;br /&gt;
(ставати ближчим) підходити, присуватися, підступати, (масою) сунути, (час) підкрадатися.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:На]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE</id>
		<title>Набожно</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE"/>
				<updated>2014-11-29T19:57:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Набо́жно, '''''нар. ''Набожно, благочестиво. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
НАБОЖНО&lt;br /&gt;
нрч. побожно, (реже) набожно, (богомольно) богомільно, (богобоязненно) богобоязно. [Він побожно перехристився (Грінч.). Безгучно ворушить устами, немов проказуючи молитву, руки набожно складені на грудях (Л. Укр.)].&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
НАБОЖНО. Присл. до набожний. [В'язень:] Дозволь мені хоч глянути на тебе! Дозволь мені поцілувать набожно край одіжі твоєї! (Леся Українка, II, 1951, 188); Вона [сестра-жалібниця] ще набожно похитала над хворим головою, тяжко зітхнула, підіймаючи вгору очі, і тихо вийшла (Мирослав Ірчан, II, 1958, 176).&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
Набожно&lt;br /&gt;
на́божно&lt;br /&gt;
I нареч. качеств. &lt;br /&gt;
1.&lt;br /&gt;
Усердно исполняя религиозные предписания.&lt;br /&gt;
2.&lt;br /&gt;
Выражая набожность или свидетельствуя о ней.&lt;br /&gt;
II предик.&lt;br /&gt;
Оценочная характеристика чьего-либо поведения, чьих-либо поступков как свидетельствующих об усердном исполнении религиозных предписаний.&lt;br /&gt;
Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:На]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BA</id>
		<title>Набік</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BA"/>
				<updated>2014-11-29T19:51:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Набік, '''''нар. ''Прочь съ дороги, въ сторону. ''Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе. ''Чуб. V. 648. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
НАБІК, присл.&lt;br /&gt;
1. На правий чи лівий бік чого-небудь. Іван вирвав буряк і.. влучив її просто в хустку, аж очіпок з'їхав трохи набік (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 61); Гнат.. зайшов до кімнати в чистому вбранні з зачесаним набік темно-русим чубом (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 38); &lt;br /&gt;
//  Відхиляючись від нормального (прямого) положення. Минули літа, а село Не перемінилось. Тілько пустка на край села Набік похилилась (Тарас Шевченко, І, 1951, 391).&lt;br /&gt;
2. На відстань від кого-, чого-небудь. Всі три протягли руки, але Петрусь найдужчий,.. схопив кварту сам і відбіг набік (Лесь Мартович, Тв., 1954, 150); Ант теплими очима подивився на онуку, одіклав набік комишину.. й погладив дівчину по голові (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9).&lt;br /&gt;
3. Залишаючи поза увагою; не звертаючи уваги. [Вареник:] Я готов усі свої діла набік, щоб тільки Вам, Дементій Васильович, догодить (Марко Кропивницький, II, 1958, 220); Відкидаючи набік ганебно-ліберальні поради ліквідаторів, відкидаючи набік легковажне базікання народників, передові робітники твердо йшли своїм шляхом (Ленін, 20, 1950, 188).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 16.&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
НАБІК, присл.&lt;br /&gt;
1. На правий чи лівий бік чого-небудь. Іван вирвав буряк і.. влучив її просто в хустку, аж очіпок з’їхав трохи набік (Коцюб., І, 1955, 61); Гнат.. зайшов до кімнати в чистому вбранні з зачесаним набік темно-русим чубом (Чорн., Визвол. земля, 1959, 38); // Відхиляючись від нормального (прямого) положення. Минули літа, а село Не перемінилось. Тілько пустка н, край села Набік похилилась (Шевч., І, 1951, 391).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. а відстань від кого-, чого-небудь. Всі три протягли руки, але Петрусь найдужчий,,, схопив кварту сам і відбіг набік (Март., Тв., 1954, 150); Ант теплими очима подивився на онуку, одіклав набік комишину.. й погладив дівчину по голові (Скл., Святослав, 1959, 9).&lt;br /&gt;
3. Залишаючи поза увагою; не звертаючи уваги. [Вареник:] Я готов усі свої діла набік, щоб тільки, Вам, Дементій Васильович, догодить (Крон., II, 1958, 220); Відкидаючи набік ганебно-ліберальні поради ліквідаторів, відкидаючи набік легковажне базікання народників, передові робітники твердо йшли своїм шляхом (Ленін, 20, 1950, 188).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 16.&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
НАБІК  НА БІК&lt;br /&gt;
        НАБІК – НА БІК &lt;br /&gt;
        Набік, присл. На правий чи лівий бік чогось; убік тощо. Івась прижмурив одно око, похилив голову набік (Лесь Мартович); Тодозя одскочила набік в ліщину (І.Нечуй-Левицький); Кран від’їхав по рейках далеко набік (В.Собко); Сама вона важко дихала й дивилася кудись набік, неначе бачила там одповідь на якусь думку (А.Кащенко). &lt;br /&gt;
        На бік, ім. з прийм. Шапочка з’їхала в неї на бік голови (М.Коцюбинський); Хлопці повилазили в човен та давай стрибать з човна в воду на бік, де було води по пояс (І.Нечуй-Левицький); Кашель б’є його, підкидає, перевертає з боку на бік (Панас Мирний); Особливе невдоволення у Феодосія викликало те, що Оленка під час суперечок завжди ставала на бік чоловіка (В.Логвиненко).&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:На]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9</id>
		<title>Маковій</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9"/>
				<updated>2014-11-29T19:38:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Маковій, -вія''''', м. ''1) Названіе дня, въ который чтится память муч. Маккавеевъ — 1 августа. ХС. І. 78. Маркев. 17. ''Сумносумно. Оттак було по всій Україні против ночі Маковія. ''Шевч. 150. 2) = '''Макопійка. '''Вх. Пч. II. 10. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
МАКОВІ́Й, я, ч., розм., заст. Назва дня 14 серпня, коли відзначалося церковне свято мучеників Маккавеїв. На те літо Криницю святили, На самого маковія, І дуб посадили (Шевч., II, 1953, 56); В притворі стояли високі .. кадовби .. і цеберки з забродженим хмелем, освяченим на маковія (Бурл., О. Вересай, 1959, 69).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 603.&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
МАКОВІЙ, я, чол., розм., заст. Назва дня 14 серпня, коли відзначалося церковне свято мучеників Маккавеїв. На те літо Криницю святили, На самого маковія, І дуб посадили (Тарас Шевченко, II, 1953, 56); В притворі стояли високі .. кадовби .. і цеберки з забродженим хмелем, освяченим на маковія (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 69).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 603.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ма]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE</id>
		<title>Мало</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE"/>
				<updated>2014-11-29T19:32:08Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Мало, '''''нар. ''Мало, немного. ''Розуму багато, а грошей мало. ''Ном. № 1553. ''А діти на тоє і мало не дбають. ''КС. 1883. II. 469. '''Мало не, мало-мало не, мало що не'''. Чуть не, чуть-чуть не, едва не. ''За ним ідуть маломало не три тисячі. ''Макс. ''Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. ''МВ. (О. 1862. III. 70). ''Боже мій! мало коромисла не впустила і слова не промовлю зраділа. ''МВ. І. 19. '''За мало'''. Слишкомъ мало. '''Ні мало не'''. Нисколько. ''Ой ви ж мені в злій годині ні мало не важкі. ''Мет. Сравн. ст. '''Менше'''. ''Менше вкусиш, борше лигнеш. ''Ном. № 5588.&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
МАЛО, присл.&lt;br /&gt;
1. У невеликій кількості; небагато. Хто багато говорить, той мало творить (Номис, 1864, № 12880); [З лівого боку:] Довго балакав, та мало сказав!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 88); &lt;br /&gt;
//  У незначній мірі. Стародавній фонтан постраждав мало, але він з тої ночі засох, наче виплакав сльози над чужим горем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403); Вечоріло, і пожежі над містом, мало помітні вдень, тепер наче розбухали (Олесь Гончар, III, 1959, 242); &lt;br /&gt;
//  рідко. Недовго, нетривалий час. Пішов би я в Україну.. Там би я спочив хоч мало (Тарас Шевченко, II, 1953, 67); Ми таки мало стояли в Неаполі (Леся Українка, V, 1956, 413); &lt;br /&gt;
//  Рідко, не часто. Далеко, бачте, живу.. От через це я й мало бував в театрі (Панас Мирний, V, 1955, 419); Останні роки, правда, мало бував дома (Андрій Головко, II, 1957, 415); &lt;br /&gt;
//  у знач. неознач. кільк. числ. Невелика кількість кого-, чого-небудь. — О жінко! — каже Тиміш, — се в тебе десь огневі сльози! — Бо гіркі, Тимоше! А чи мало я їх виплакала! (Марко Вовчок, I, 1955, 55); Хіба мало ходить на заробітки таких, як Данько? (Олесь Гончар, I, 1959, 5); &lt;br /&gt;
//  у знач. присудк. сл. Пани [бессарабські] з великою охотою приймали на свої землі українських втікачів, бо в їх [них] було землі багацько, а людей мало (Нечуй-Левицький, II, 1956, 219). &lt;br /&gt;
♦ Мало де — у небагатьох місцях; Мало коли — не часто, зрідка. — А ти на музики не ходиш? — Мало коли (Леся Українка, III, 1952, 652); Мало хто (кого, кому і т. ін.) — нечисленні, небагато (нечисленних, небагатьох і т. ін.). Він боявсь лазарета, як пекла, бо з того лазарета мало хто вертався до казарм (Нечуй-Левицький, II, 1956, 211); Мало кому спалося в цю ніч (Олесь Гончар, III, 1959, 407); Мало що (чого, чому і т. ін.): а) не зовсім, майже не. Вибачай мені, що я так довго не писав до тебе, бо я тут мало що й винен (Степан Руданський, Тв., 1959, 607); Одягнені однаково, однакових років, вони напочатку мало чим відрізнялися один від одного (Іван Сенченко, Опов., 1959, 5); б) усяке, різне, багато чого. Ет, дурниці! Мало що люди плещуть! Замфір махнув рукою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 192); Мало який (якого, якому і т. ін.) — нечисленні, небагато (нечисленних, небагатьох і т. ін.). Мало на яких [листах] була визначена дата, але Настя знала добре, коли був писаний кожний з тих листів (Леся Українка, III, 1952, 585); Не мало: а) багато (про кількість чогось). Вона любила пишне луді не [одяг], і не мало десь піде грошей на шовкові хустки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 332); б) сильно, дуже (про ступінь вияву якоїсь дії). Поки у чорній Івась сидів, розбираючи своє горе, Горпини серце не мало переболіло та перемучилося (Панас Мирний, I, 1954, 276); в) удосталь, досить. Часу не мало було — ціле літо і осінь, — щоб перекласти тую решту віршів (Леся Українка, V, 1956, 19).&lt;br /&gt;
2. Недостатньо, менше, ніж треба. [Любов:] Ти мало любиш, ти мусиш, мусиш... умерти і я мушу тебе любити, бо я твоя, твоя! (Леся Українка, II, 1951, 93); &lt;br /&gt;
//  у знач. присудк. сл., чого та з інфін. Голова велика, а розуму мало (Номис, 1864, № 6353); [Матушка гуменя:] Мало, сестри, бога просити та молити. Треба і нам братам нашим на помочі стати (Панас Мирний, V, 1955, 75); &lt;br /&gt;
//  Означає недостатню інтенсивність ознаки, вираженої прикметником. Вулиця мало цікава (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348); Згорбившись у сідлі, поринувши думками в написане, він [майор] був мало схожий в цей момент на суворого.. командира (Олесь Гончар, III, 1959, 426). &lt;br /&gt;
♦ І горя мало див. горе; Мало [що] не... — трохи не..., майже... [Сидір:] Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь, там репетує — мало не вискочила на хату! (Карпенко-Карий, I, 1960, 39); Мало не вся слобода вигоріла (Данило Мордовець, I, 1958, 42); Великий шум, зелений шум! Під його подихом стогне могутній Діл, гнуться мало що не до землі стрункі, білі берези (Іван Франко, VIII, 1952, 7); Аж кров мені в обличчя пахнула, як здумав, на яке чорне діло мало згоди не дав (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 23); Я прожив тут мало не двадцять років — всю свою молодість (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 88).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 608.&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
МАЛО&lt;br /&gt;
пр., небагато, трохи, не гурт, негусто, небагацько, ід. по пальцях перелічити, як кіт наплакав, на пальцях полічити; (у діжці) на дні; (гнутий) незначно; (жити) недовго; (духу) обмаль, недосить; (бувати) рідко, нечасто; (з нст. ч. не) ледве &amp;lt;трохи, малощо&amp;gt; не &amp;lt;н. мало не вмер&amp;gt;; мало-мало, малувато.&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
МА́ЛО-ПОМА́ЛУ, присл., розм. Те саме, що пома́лу; поступово, потроху. Рустем, хоч молодший, мав вплив на свого товариша, той його слухав та мало-помалу втягався у роботу гуртка (Коцюб., II, 1955, 135); Мало-помалу вони розговорилися, і Бачура дізнався у хлопця про деякі подробиці його дитинства (Чаб., Тече вода.., 1961, 112).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 611.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ма]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE</id>
		<title>Мало</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE"/>
				<updated>2014-11-29T19:31:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Мало, '''''нар. ''Мало, немного. ''Розуму багато, а грошей мало. ''Ном. № 1553. ''А діти на тоє і мало не дбають. ''КС. 1883. II. 469. '''Мало не, мало-мало не, мало що не'''. Чуть не, чуть-чуть не, едва не. ''За ним ідуть маломало не три тисячі. ''Макс. ''Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. ''МВ. (О. 1862. III. 70). ''Боже мій! мало коромисла не впустила і слова не промовлю зраділа. ''МВ. І. 19. '''За мало'''. Слишкомъ мало. '''Ні мало не'''. Нисколько. ''Ой ви ж мені в злій годині ні мало не важкі. ''Мет. Сравн. ст. '''Менше'''. ''Менше вкусиш, борше лигнеш. ''Ном. № 5588.&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
МАЛО, присл.&lt;br /&gt;
1. У невеликій кількості; небагато. Хто багато говорить, той мало творить (Номис, 1864, № 12880); [З лівого боку:] Довго балакав, та мало сказав!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 88); &lt;br /&gt;
//  У незначній мірі. Стародавній фонтан постраждав мало, але він з тої ночі засох, наче виплакав сльози над чужим горем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403); Вечоріло, і пожежі над містом, мало помітні вдень, тепер наче розбухали (Олесь Гончар, III, 1959, 242); &lt;br /&gt;
//  рідко. Недовго, нетривалий час. Пішов би я в Україну.. Там би я спочив хоч мало (Тарас Шевченко, II, 1953, 67); Ми таки мало стояли в Неаполі (Леся Українка, V, 1956, 413); &lt;br /&gt;
//  Рідко, не часто. Далеко, бачте, живу.. От через це я й мало бував в театрі (Панас Мирний, V, 1955, 419); Останні роки, правда, мало бував дома (Андрій Головко, II, 1957, 415); &lt;br /&gt;
//  у знач. неознач. кільк. числ. Невелика кількість кого-, чого-небудь. — О жінко! — каже Тиміш, — се в тебе десь огневі сльози! — Бо гіркі, Тимоше! А чи мало я їх виплакала! (Марко Вовчок, I, 1955, 55); Хіба мало ходить на заробітки таких, як Данько? (Олесь Гончар, I, 1959, 5); &lt;br /&gt;
//  у знач. присудк. сл. Пани [бессарабські] з великою охотою приймали на свої землі українських втікачів, бо в їх [них] було землі багацько, а людей мало (Нечуй-Левицький, II, 1956, 219). &lt;br /&gt;
♦ Мало де — у небагатьох місцях; Мало коли — не часто, зрідка. — А ти на музики не ходиш? — Мало коли (Леся Українка, III, 1952, 652); Мало хто (кого, кому і т. ін.) — нечисленні, небагато (нечисленних, небагатьох і т. ін.). Він боявсь лазарета, як пекла, бо з того лазарета мало хто вертався до казарм (Нечуй-Левицький, II, 1956, 211); Мало кому спалося в цю ніч (Олесь Гончар, III, 1959, 407); Мало що (чого, чому і т. ін.): а) не зовсім, майже не. Вибачай мені, що я так довго не писав до тебе, бо я тут мало що й винен (Степан Руданський, Тв., 1959, 607); Одягнені однаково, однакових років, вони напочатку мало чим відрізнялися один від одного (Іван Сенченко, Опов., 1959, 5); б) усяке, різне, багато чого. Ет, дурниці! Мало що люди плещуть! Замфір махнув рукою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 192); Мало який (якого, якому і т. ін.) — нечисленні, небагато (нечисленних, небагатьох і т. ін.). Мало на яких [листах] була визначена дата, але Настя знала добре, коли був писаний кожний з тих листів (Леся Українка, III, 1952, 585); Не мало: а) багато (про кількість чогось). Вона любила пишне луді не [одяг], і не мало десь піде грошей на шовкові хустки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 332); б) сильно, дуже (про ступінь вияву якоїсь дії). Поки у чорній Івась сидів, розбираючи своє горе, Горпини серце не мало переболіло та перемучилося (Панас Мирний, I, 1954, 276); в) удосталь, досить. Часу не мало було — ціле літо і осінь, — щоб перекласти тую решту віршів (Леся Українка, V, 1956, 19).&lt;br /&gt;
2. Недостатньо, менше, ніж треба. [Любов:] Ти мало любиш, ти мусиш, мусиш... умерти і я мушу тебе любити, бо я твоя, твоя! (Леся Українка, II, 1951, 93); &lt;br /&gt;
//  у знач. присудк. сл., чого та з інфін. Голова велика, а розуму мало (Номис, 1864, № 6353); [Матушка гуменя:] Мало, сестри, бога просити та молити. Треба і нам братам нашим на помочі стати (Панас Мирний, V, 1955, 75); &lt;br /&gt;
//  Означає недостатню інтенсивність ознаки, вираженої прикметником. Вулиця мало цікава (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348); Згорбившись у сідлі, поринувши думками в написане, він [майор] був мало схожий в цей момент на суворого.. командира (Олесь Гончар, III, 1959, 426). &lt;br /&gt;
♦ І горя мало див. горе; Мало [що] не... — трохи не..., майже... [Сидір:] Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь, там репетує — мало не вискочила на хату! (Карпенко-Карий, I, 1960, 39); Мало не вся слобода вигоріла (Данило Мордовець, I, 1958, 42); Великий шум, зелений шум! Під його подихом стогне могутній Діл, гнуться мало що не до землі стрункі, білі берези (Іван Франко, VIII, 1952, 7); Аж кров мені в обличчя пахнула, як здумав, на яке чорне діло мало згоди не дав (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 23); Я прожив тут мало не двадцять років — всю свою молодість (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 88).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 608.&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
МАЛО&lt;br /&gt;
пр., небагато, трохи, не гурт, негусто, небагацько, ід. по пальцях перелічити, як кіт наплакав, на пальцях полічити; (у діжці) на дні; (гнутий) незначно; (жити) недовго; (духу) обмаль, недосить; (бувати) рідко, нечасто; (з нст. ч. не) ледве &amp;lt;трохи, малощо&amp;gt; не &amp;lt;н. мало не вмер&amp;gt;; мало-мало, малувато.&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
МА́ЛО-ПОМА́ЛУ, присл., розм. Те саме, що пома́лу; поступово, потроху. Рустем, хоч молодший, мав вплив на свого товариша, той його слухав та мало-помалу втягався у роботу гуртка (Коцюб., II, 1955, 135); Мало-помалу вони розговорилися, і Бачура дізнався у хлопця про деякі подробиці його дитинства (Чаб., Тече вода.., 1961, 112).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 611.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ма]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B9</id>
		<title>Мазій</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B9"/>
				<updated>2014-11-29T19:26:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Мазій, -зія́, '''''м. ''1) Мазальщикъ. 2) Названіе вола пепельнаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41, 3) = '''Мазун. '''&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
МАЗІ́Й, я́, ч.&lt;br /&gt;
1. зневажл. Про поганого художника.&lt;br /&gt;
2. розм. Те саме, що песту́н. — Мовчи, мазій, — каже Явтух Каленикович, — бач, який пащекуватий! (Ю. Янов., II, 1954, 207).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 595.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ма]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82</id>
		<title>Магистрат</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82"/>
				<updated>2014-11-29T19:24:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Магистрат, -ту, '''''м. ''Городское управленіе гражданское и судебное. К. ЧР. 214.&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
МАГИСТРАТ&lt;br /&gt;
магістрат, (стар.) майстрат (-ту), ратуша (-ші) и ратуш (-шу). [Війт із лавниками рано до майстрату позбігались (Грінч.). З ратушу ідучи, війт доганяє по дорозі бідную невісту (Грінч.). Спафарія бито киями в Полтаві публічно перед ратушею (Кониськ.)]. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ма]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%8C</id>
		<title>Дань</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%8C"/>
				<updated>2014-11-29T19:22:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Дань, -ні, '''''ж. ''Дань. ''Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ''ЗОЮР. II. 27. ''Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва щогоду дань давати. ''Чуб. І. 161. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===&lt;br /&gt;
ДАНЬ, і, ж., рідко. Те саме, що дани́на. Не мав багач що ліпшого робити, Приобіцяв цареві дань платити (Фр., XI, 1952, 319); Музі дань сплатив я (Рильський, I, 1956, 173); Пісня віддавала дань романтичній привабливій постаті народного героя… (Кач., Вибр., 1947, 33); * Образно. Щедру дань візьмуть володарі, Розбудивши землю сонну (Криж., Під зорями.., 1950, 46).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 211.&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
ДАНЬ&lt;br /&gt;
дань (р. дани), данина, (редко) дача, (султану от христиан) гарач (точнее харадж). Дань от пчеловодства - воскове. Д. от помола - сухомельщина. Д. от рогатого скота - поволівщина, рогове. Дань зерном - осип; осінщина. Д. от рыбной ловли - ловщина, ставщина; за проезд - возове, мостове. Дань на оружие - оружня данина. Д. на содержание суда - судова данина. Годовая дань - роківщина. Отдать дань уважения - віддати шанобу. [Зібралися люди віддати його дорогій пам'яті шанобу (Грінч.)].&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Да]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Далекий</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-11-29T19:21:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Далекий, -а, -е. '''1) Далекій, дальній. ''До любої небоги нема далекої дороги. ''Ном. № 8759. ''Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. ''К. Досв. 242. ''Доріжка, доріжка та широка і далека. ''Мет. 241. 2) Отдаленный, далекій. ''Степ широкий, край далекий, милого не бачу. ''Мет. 64. ''По далекому Дунаєчку злая буря вихожаєвиступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. ''Шевч. 73. ''Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. ''Шевч. 27 — 82. Ум. '''Далеченький. '''''Тепер нічка темненька, доріженька далеченька. ''Чуб. V. 873. &lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ДАЛЕ́КИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Який знаходиться, відбувається на великій відстані. В якійсь далекій стороні... Таку ледачу пам'ять маю, Що й не згадаю (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 90); Десь підвода далека в полях гуркотить (Максим Рильський, I, 1956, 41); Журавлі вже давно одлетіли у далекі і теплі краї (Володимир Сосюра, I, 1947, 143); &lt;br /&gt;
//  Який перебуває, живе десь далеко (про людину). Щось охолонув молодець.. Чи згадав далеку милу й заридав дрібними слізьми на чужині? (Леся Українка, I, 1951, 306); Не сумнівайсь ні на хвилину, далекий друже бойовий, за синьооку Катерину будь завжди певен (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 357); &lt;br /&gt;
//  Який доноситься, лине здалека. Він чув далеке дихання отари.. і ледве вловимий голос пісень (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); Чути далекий грім (Іван Франко, VI, 1951, 377); Колись в своє убогеє село.. Мене далеким вітром занесло (Степан Васильченко, II, 1959, 485);  * У порівняннях. Ти повторила, як луна: «правда», але якимсь упалим, немов далеким голосом (Леся Українка, III, 1952, 693); &lt;br /&gt;
//  Який має велику протяжність. До любої небоги нема далекої дороги (Номис, 1864, № 8759); &lt;br /&gt;
//  Який долає великі відстані. Змалку він мріяв стати капітаном далекого плавання (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 53); Які це враження від своїх далеких подорожей приніс П. Дорошко? (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 39). &lt;br /&gt;
♦ З далекого далека — з далекого краю; здалека. Тільки десь з далекого далека чути було мелодію і ритм вальса (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 243).&lt;br /&gt;
2. перен. Спрямований у далечінь; байдужий, холодний (про погляд, очі). Андрій підняв очі. І вони на мить зупинились і кинули далекий погляд кудись.. поза стіни, поза хату (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); Очі його були сумні й далекі (Юрій Яновський, I, 1958, 446).&lt;br /&gt;
3. Віддалений великим проміжком часу; дуже давній. Десь далеко стукає калатало нічного сторожа .. Воно завжди викликає у мене настрій, почуття зв'язку з далеким минулим, з життям моїх пращурів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Народе мій! В далекім листопаді, За Леніним шикуючись в полки, .. Відчув ти грізну, титанічну силу (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 5); &lt;br /&gt;
//  Який знаходиться у перспективі; прийдешній, майбутній. Людство 3 безмірним трудом розорало [поле] під засів Добра і правди, для таємних, Далеких, прийдешніх часів (Іван Франко, XIII, 1954, 410).&lt;br /&gt;
4. Віддалений у роді; малоспоріднений. Він мені й родич далекий (Марко Вовчок, I, 1955, 85); — Чи чуєте ви, всі далекі і близькі браття мої! Скоро прийде вітер! Готовсь!! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 218).&lt;br /&gt;
5. від чого, перен. Який не думає про що-небудь, не має наміру робити щось. Латин, і серцем, і душею Далекий бувши од війни, .. Зізвав к собі панів вельможних (Іван Котляревський, I, 1952, 184); Очі сумлінно читали кожне слово, кожний рядок, та розум був далекий від розуміння (Юрій Яновський, II, 1958, 143).&lt;br /&gt;
6. у знач. ім. далеке, кого, сер. Те, що знаходиться на великій відстані, віддалене в часі, в суті і т. ін. — Нема од нього [острова] дороги. Хіба місяць вночі збудує золотий міст, з'єднає острів з далеким і невідомим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 301); І за те, що я могутнім Був з тобою в дні весни, Жив далеким, жив майбутнім, Не помітив сивини (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 235); Вірші треба конечне перекладать з первотвору, бо інакше може вийти щось зовсім далеке і неподобне (Леся Українка, V, 1956, 21).&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
ДАЛЕКИЙ, дальний, дальный, далечный, отдаленный, удаленный, в большом расстоянии находящийся, неблизкий; немало отстоящий в пространстве, расстоянии, а иногда и во времени. Далекая сторона мачеха. Дальние проводы — лишние слезы. Далекая пора, старина. И далек путь, да изъездчив. Далека еще песня эта, не скоро будет. Я далек от него, не близок, мало знаю. Я далек от этой мысли, не думаю так, с немецк. Он недалек, человек недалекий, недальний, недалеко ушел умом, знаниями. Дальняя родня, дальше третьего колена; далее двоюродного. Дальние успехи, дальнейшие действия, предстоящие, будущие. Дальняя картечь, крупная, для боя на дальнее расстояние. Еще далеко до близка. Царь далеко, а Бог высоко. До Царя далеко, до Бога высоко, (по ряз. произн. высако, даляко; по влад. высоко, далеко). На ваньке далеко не уедешь, извозчики в Питере. На правде недалеко уедешь: либо затянется, либо надорвется. Далеко глядит, а под носом не видит. Летала пташка высоко, а села недалеко, о хвастуне. Хоть и далеко, да полетно, позывает, или удобно. Далеко ехали, да скоро (да ладно, кстати) приехали. Зачем далеко, и здесь хорошо. Близкий сосед (т. е. добрый человек) лучше дальней родни. Далековатый, далеконький, несколько или слишком далекий. Далекохо(ше)нек, весьма, очень, крайне далек; дальным-дальнешенек. Дальший народная сравнит. степень далекий. Дальнейший, самый дальний; все что впереди, будущий. Далеко и далеко, далече, дально орл. дальным-дально нареч. Далеко кулику до Петрова дни. И высоко и далеко, высоко и далеко, песня. Далеко ль? спрашивают извозчики, вм. куда. Далеко тебе до него, далеко с ним равняться, далеко не сравняться. Он далеко ушел в науке, по службе и пр. Он далеко видит, прозорлив. Ты далече зашел, сделал что лишнее, неладное. Читай дале, далее. Кто встал пораньше, ушел (шагнул) подальше. Ехал бы далече, да болят плеча. Тише едешь, дальше будешь. Дальше спрячешь, скорее найдешь. Дальше положь, ближе возьмешь. Хотел ехать дале, да кони стали. Пойдешь и дале, лишь бы дали. Что дальше (больше) разбирать, то хуже. Что ни дальше, то лучше, т. е. хуже. Что дале, то хуже. Будь знаком, а ходи дальше (ходи кругом). Далекость, дальность, далечесть ж. состояние дальнего, далекого. За дальностью отсюда не видать. Далекостию, далью не пугай, приду. Поблизости у нас нет садов, а по дальности есть. В выражении: дальность полета ядра, дальность выстрела и пр. дальность значит расстояние, мера или предел. Даль, далина; перм. далица, увелич. далища, далечина ж. сравнительно большое расстояние, не как свойство далекого, а по себе; между дальность и даль то же отношение, как между далекий и далеко, между прилаг. и нареч.; посему даль, далина, означает также самый предмет, что вдали, что удалено, отдалено, особ. в картинах, в живописи. Дали мн. вост.-сиб. суземы, дальние тайги, куда промышленники уходят на все лето. Дальновище ср. дальнее кочевье инородцев. Табынцы на лето уходят на дальновища. Дальник м. дальняя пустошь, запольная, дальняя пашня. Далить что, удалять, относить вдаль; устранять, избегать; —ся, уходить вдаль, удаляться, устраняться. Даление ср. действ. по знач. глаг. Далечить, далить, удалить, относить вдаль, говоря напр. о зрительном приборе. Толстое стекло далечит, тонкое близит, выпуклое и полое. Дальнозвонкий, далекозвонкий, что звучит громко и что далеко слышно. Дальновидный человек предусмотрительный, прозорливый. Дальновидность, свойство это; дальновидец м. дальновидный человек. Дальнозоркий глаз, видящий предмет отдаленный яснее близкого, противопол. близорукий. Дальнозоркий глаз, вернее хрусталик его, площе обычного, и недостаток этот, для усиленья преломления лучей, пополняют толстым (выпуклым) стеклом. Дальнозоркость ж. свойство, состояние это. Дальнозрительный, —зорный, о стеклах, снарядах, подзорный, показывающий отдаленные предметы ближе или яснее. Дальномерный, долгомерный, достигающий значительных расстояний, напр. винтовка. Дальномер м. снаряд для измерения расстояний издали, углами. Далекобойность, дальнобойность ружья важнейшее качество его. Дальнобойная винтовка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Да]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B6%D0%BA%D0%BE</id>
		<title>Важко</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B0%D0%B6%D0%BA%D0%BE"/>
				<updated>2014-11-29T19:20:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Єлизавета Мусієнко: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Важко, '''''нар. ''Тяжело. ''Будуть підпрягать, як де буде на волів важко. ''Рудч. Ск. І. 180. ''Не розливай, мати, води, бо важко носити. ''Нп. ''Тяжковажко убогому багату любити. ''Нп. ''Тяжковажко заспіває, як Січ руйнували. ''Шевч. 8. ''Коні уже важко йдуть. ''Грин. II. 104. '''Важко бреше'''. Сильно вретъ. Ум. '''Важенько, важкенько. '''''А ненька зачула, важенько вдихнула. ''Макс.&lt;br /&gt;
==Сучасні словники== &lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
1. Присл. до важкий 1—9; вищ. ст. важче. Хлоп'я кладе хустину на місце і тихо крадеться до кишені в жилетці. Товста Якова рука важко налягла на той бік (Панас Мирний, I, 1954, 279); Він стрибає. Вода важко накрила його голову (Олесь Донченко, VI, 1957, 64); Дід Баклага важко ступає своїми юхтовими чобітьми (Іван Микитенко, II, 1957, 316); Руки [Боровика] опустились важко, безвільно і повисли враз, втративши всю свою силу (Вадим Собко, Справа.., 1959, 219); Зітхнула Настя важко, обтерла сльози дрібні (Марко Вовчок, I, 1955, 264); Сходились [повстанці] мовчки, шаблі витирали і дихали важко (Павло Тичина, I, 1957, 105); Наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче (Тарас Шевченко, 1, 1951, 315); Важко задумався Войтарович(Іван Франко, II, 1950, 142); Матюха глянув важко (Андрій Головко, II, 1957, 63); Важко гув міддю великий двохсотпудовий дзвін (Олесь Донченко, III, 1956, 174).&lt;br /&gt;
2. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття великої ваги, великого напруження, зусиль. — А може, вам важко, то дайте мені клунок, я понесу, — жебонів він (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348); &lt;br /&gt;
//  Про наявність знегод, труднощів. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду (Тарас Шевченко, I, 1951, 15); &lt;br /&gt;
//  також без додатка. Про почуття втоми, неприємного фізичного стану, болю, страждань. — Ні, дочко, моя смерть вже в мене за плечима. Так мені оце стало важко, що вже не стає духу й дихать (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247); — Ох, важко, спочити б уже... — зітхає він (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 173); &lt;br /&gt;
//  також без додатка. Про дуже сумний, безрадісний, гнітючий настрій. Сон не бере, нема спокою, сумно та важко (Марко Вовчок, I, 1955, 310); — Чогось мені так важко на серці, така в мене журба, що я й не знаю, де й дітись! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 189); &lt;br /&gt;
//  без додатка. Про гнітючу, напружену обстановку. Галя мовчала. Замовк і Чіпка.. Зробилося тихо, важко (Панас Мирний, II, 1954, 234),&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
Значення&lt;br /&gt;
1.	прислівник до важкий 1 - 9&lt;br /&gt;
2.	у знач. присудк. сл., кому. про відчуття великої ваги, великого напруження, зусиль&lt;br /&gt;
1.	про наявність знегод, труднощів&lt;br /&gt;
2.	також без додатка. про почуття втоми, неприємного фізичного стану, болю, страждань&lt;br /&gt;
3.	також без додатка. про дуже сумний, безрадісний, гнітючий настрій&lt;br /&gt;
4.	без додатка. про гнітючу, напружену ситуацію&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]] &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ва]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Єлизавета Мусієнко</name></author>	</entry>

	</feed>