<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F"/>
		<updated>2026-05-21T21:20:47Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Краска</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T15:09:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Краска'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска, -ки, ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3)Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум.красочка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
рум'янець&lt;br /&gt;
розм.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
рум'янець; Д. квітка, (на житах) цвіт; БАР. фарба.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
краска; румянец (от прилива крови к лицу)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фразеологічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
ки́дає / ки́нуло в краску кого, безос. Хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т. ін. Галя глянула на хлопця, В краску кинуло її, Й затулила, мов від сонця, Очі дівчина свої (С. Воскрекасенко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА, и, жін., розм.&lt;br /&gt;
1. Те саме, що фарба. Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); Передо мною були просто цятки краски (Леся Українка, III, 1952, 598).&lt;br /&gt;
2. Те саме, що рум'янець. Непокірна краска залила обличчя до самої хмари чорних кучерів (Леся Українка, III, 1952, 682).&lt;br /&gt;
Краска сорому — рум'янець, спричинений почуттям сорому. Краска сорому залила обличчя (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 50); Наливатися (налитися) краскою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
Рими до слова «краска»&lt;br /&gt;
Тераска, закваска, папуаска, індуска, гондураска, ковбаска, неласка, індуска, Аляска, окраска, гримаска, запаска, любаска, каска, пласка, маска, вивіска.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
и, ж. 1. Материал, служащий для придания какого-н. цвета предметам или для живописи. Масляная краска. Акварельные краски. Тертая краска. Сухая краска. Анилиновая краска. || Окрашивающий слой на поверхности какого-н. предмета. На фасаде осыпалась краска. На картине краски покоробились. 2. чаще мн. Тон, цвет, колорит (на картине). Темные краски Рембрандта. Работы этого художника привлекают не рисунком, а красками. || То же в явлениях природы (книжн.). Яркие краски заката. Тусклые краски туманного утра. 3. перен., чаще мн. Выразительные, украшающие средства речи (книжн.). Речь оратора была бедна красками. Яркими, мрачными красками (или в ярких, мрачных красках) описывать, рассказывать, изображать. Не жалеть красок. 4. только ед. Румянец, прилив крови к лицу. От раздражения краска бросилась ему в лицо. Краска стыда. От внезапного ужаса краска сошла с его лица.Вогнать в краску кого-н. сгустить краски.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Краска2045.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Краска.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| KTouxTdn5q4}}  Краска и клей&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Роспись стен акриловыми красками===&lt;br /&gt;
===[ http://poglyad.com/stories/story-2885  адреса]===&lt;br /&gt;
Создавая интерьер жилья, офиса, развлекательного заведения мы стремимся сделать его индивидуальным и оригинальным. Он должен привлекать внимание посетителей либо способствовать домашнему уюту. Приходя домой, нам хочется расслабиться и погрузиться в свои мысли, помечтать, послушать музыку или просто посмотреть любимый фильм. Зайдя в ресторан, мы также хотим окунуться в атмосферу домашнего тепла и уюта. Добиться такого результата позволяет дизайн интерьера, правильно подобранные элементы которого, создают гармонию. В таком помещении человек чувствует себя защищенным, спокойным, расслабленным.&lt;br /&gt;
Одним из распространенных элементов декора на сегодня является художественная роспись акрилом. Роспись стен имеет многовековую историю. Зародившись в Древнем Египте, этот вид искусства пользуется популярностью и в современном мире. Ведь это прекрасно иметь возможность каждый день любоваться любимыми пейзажами, созерцать восход или закат солнца, шторм на море либо другой особенно понравившийся вид. Эти картины под кистью профессионала-художника оживут на стенах вашего дома, и будут радовать глаз на протяжении многих лет. Детская комната, расписанная акриловыми красками, сделает детство вашего малыша более интересным и счастливым.&lt;br /&gt;
Наибольшей популярностью для росписи стен пользуются акриловые краски. Они не боятся попадания прямых солнечных лучей, быстро высыхают, не боятся воздействия химических веществ, в них нет растворителей. Рисунок, нанесенный акриловыми красками, выглядит ярче. Кроме этого декор стен и потолков, выполненный акрилом может быть подправлен в процессе росписи без дополнительных усилий, поскольку акриловые краски до полного высыхания легко смываются водой. Поскольку данная краска обладает высокой водостойкостью, то применять ее можно в помещениях с повышенной влажностью. Особенно красиво будет смотреться расписанное помещение, в котором расположен бассейн.&lt;br /&gt;
Роспись стен помимо придания привлекательности помещению, способна скрыть их изъяны. Правильно подобранный рисунок скроет неровности, шероховатости поверхности либо наоборот выгодно их подчеркнет. Заказать роспись в Москве вы можете в строительных, дизайнерских фирмах, которые предлагают данный вид услуг. При этом вы можете самостоятельно расписать стены своего дома акриловыми красками. В этом вам поможет новая тенденция украшения стен, которая основана на использовании шаблонов и трафаретов. Беря их за основу, вы легко оживите помещение, а от самого процесса получите массу удовольствия. Что может быть лучше, чем интерьер, созданный с любовью своими руками? В таком доме тепло будет исходить от каждого предмета, каждой вещи.&lt;br /&gt;
Трафареты, используемые для росписи, крепят к стене лентой малярной или специальным клеем. Для нанесения краски можно использовать кисть либо губку в зависимости от величины наносимого рисунка. С помощью трафаретов можно создавать как отдельные узоры, так и целые картины. При этом большую роль будет играть ваше умение фантазировать и импровизировать. Если вы хотите нарисовать на стене серьезную картину, которая требует определенных художественных навыков и умений, то лучше обратитесь к специалистам, которые распишут стены по вашему заказу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Кр]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Краска</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T15:09:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Краска'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска, -ки, ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3)Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум.красочка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
рум'янець&lt;br /&gt;
розм.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
рум'янець; Д. квітка, (на житах) цвіт; БАР. фарба.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
краска; румянец (от прилива крови к лицу)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фразеологічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
ки́дає / ки́нуло в краску кого, безос. Хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т. ін. Галя глянула на хлопця, В краску кинуло її, Й затулила, мов від сонця, Очі дівчина свої (С. Воскрекасенко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА, и, жін., розм.&lt;br /&gt;
1. Те саме, що фарба. Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); Передо мною були просто цятки краски (Леся Українка, III, 1952, 598).&lt;br /&gt;
2. Те саме, що рум'янець. Непокірна краска залила обличчя до самої хмари чорних кучерів (Леся Українка, III, 1952, 682).&lt;br /&gt;
Краска сорому — рум'янець, спричинений почуттям сорому. Краска сорому залила обличчя (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 50); Наливатися (налитися) краскою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
Рими до слова «краска»&lt;br /&gt;
Тераска, закваска, папуаска, індуска, гондураска, ковбаска, неласка, індуска, Аляска, окраска, гримаска, запаска, любаска, каска, пласка, маска, вивіска.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
и, ж. 1. Материал, служащий для придания какого-н. цвета предметам или для живописи. Масляная краска. Акварельные краски. Тертая краска. Сухая краска. Анилиновая краска. || Окрашивающий слой на поверхности какого-н. предмета. На фасаде осыпалась краска. На картине краски покоробились. 2. чаще мн. Тон, цвет, колорит (на картине). Темные краски Рембрандта. Работы этого художника привлекают не рисунком, а красками. || То же в явлениях природы (книжн.). Яркие краски заката. Тусклые краски туманного утра. 3. перен., чаще мн. Выразительные, украшающие средства речи (книжн.). Речь оратора была бедна красками. Яркими, мрачными красками (или в ярких, мрачных красках) описывать, рассказывать, изображать. Не жалеть красок. 4. только ед. Румянец, прилив крови к лицу. От раздражения краска бросилась ему в лицо. Краска стыда. От внезапного ужаса краска сошла с его лица.Вогнать в краску кого-н. сгустить краски.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Краска2045.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| KTouxTdn5q4}}  Краска и клей&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Роспись стен акриловыми красками===&lt;br /&gt;
===[ http://poglyad.com/stories/story-2885  адреса]===&lt;br /&gt;
Создавая интерьер жилья, офиса, развлекательного заведения мы стремимся сделать его индивидуальным и оригинальным. Он должен привлекать внимание посетителей либо способствовать домашнему уюту. Приходя домой, нам хочется расслабиться и погрузиться в свои мысли, помечтать, послушать музыку или просто посмотреть любимый фильм. Зайдя в ресторан, мы также хотим окунуться в атмосферу домашнего тепла и уюта. Добиться такого результата позволяет дизайн интерьера, правильно подобранные элементы которого, создают гармонию. В таком помещении человек чувствует себя защищенным, спокойным, расслабленным.&lt;br /&gt;
Одним из распространенных элементов декора на сегодня является художественная роспись акрилом. Роспись стен имеет многовековую историю. Зародившись в Древнем Египте, этот вид искусства пользуется популярностью и в современном мире. Ведь это прекрасно иметь возможность каждый день любоваться любимыми пейзажами, созерцать восход или закат солнца, шторм на море либо другой особенно понравившийся вид. Эти картины под кистью профессионала-художника оживут на стенах вашего дома, и будут радовать глаз на протяжении многих лет. Детская комната, расписанная акриловыми красками, сделает детство вашего малыша более интересным и счастливым.&lt;br /&gt;
Наибольшей популярностью для росписи стен пользуются акриловые краски. Они не боятся попадания прямых солнечных лучей, быстро высыхают, не боятся воздействия химических веществ, в них нет растворителей. Рисунок, нанесенный акриловыми красками, выглядит ярче. Кроме этого декор стен и потолков, выполненный акрилом может быть подправлен в процессе росписи без дополнительных усилий, поскольку акриловые краски до полного высыхания легко смываются водой. Поскольку данная краска обладает высокой водостойкостью, то применять ее можно в помещениях с повышенной влажностью. Особенно красиво будет смотреться расписанное помещение, в котором расположен бассейн.&lt;br /&gt;
Роспись стен помимо придания привлекательности помещению, способна скрыть их изъяны. Правильно подобранный рисунок скроет неровности, шероховатости поверхности либо наоборот выгодно их подчеркнет. Заказать роспись в Москве вы можете в строительных, дизайнерских фирмах, которые предлагают данный вид услуг. При этом вы можете самостоятельно расписать стены своего дома акриловыми красками. В этом вам поможет новая тенденция украшения стен, которая основана на использовании шаблонов и трафаретов. Беря их за основу, вы легко оживите помещение, а от самого процесса получите массу удовольствия. Что может быть лучше, чем интерьер, созданный с любовью своими руками? В таком доме тепло будет исходить от каждого предмета, каждой вещи.&lt;br /&gt;
Трафареты, используемые для росписи, крепят к стене лентой малярной или специальным клеем. Для нанесения краски можно использовать кисть либо губку в зависимости от величины наносимого рисунка. С помощью трафаретов можно создавать как отдельные узоры, так и целые картины. При этом большую роль будет играть ваше умение фантазировать и импровизировать. Если вы хотите нарисовать на стене серьезную картину, которая требует определенных художественных навыков и умений, то лучше обратитесь к специалистам, которые распишут стены по вашему заказу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Кр]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B02045.jpg</id>
		<title>Файл:Краска2045.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B02045.jpg"/>
				<updated>2014-01-23T15:09:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Краска</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T15:08:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Краска'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска, -ки, ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3)Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум.красочка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
рум'янець&lt;br /&gt;
розм.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
рум'янець; Д. квітка, (на житах) цвіт; БАР. фарба.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
краска; румянец (от прилива крови к лицу)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фразеологічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
ки́дає / ки́нуло в краску кого, безос. Хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т. ін. Галя глянула на хлопця, В краску кинуло її, Й затулила, мов від сонця, Очі дівчина свої (С. Воскрекасенко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА, и, жін., розм.&lt;br /&gt;
1. Те саме, що фарба. Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); Передо мною були просто цятки краски (Леся Українка, III, 1952, 598).&lt;br /&gt;
2. Те саме, що рум'янець. Непокірна краска залила обличчя до самої хмари чорних кучерів (Леся Українка, III, 1952, 682).&lt;br /&gt;
Краска сорому — рум'янець, спричинений почуттям сорому. Краска сорому залила обличчя (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 50); Наливатися (налитися) краскою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
Рими до слова «краска»&lt;br /&gt;
Тераска, закваска, папуаска, індуска, гондураска, ковбаска, неласка, індуска, Аляска, окраска, гримаска, запаска, любаска, каска, пласка, маска, вивіска.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
и, ж. 1. Материал, служащий для придания какого-н. цвета предметам или для живописи. Масляная краска. Акварельные краски. Тертая краска. Сухая краска. Анилиновая краска. || Окрашивающий слой на поверхности какого-н. предмета. На фасаде осыпалась краска. На картине краски покоробились. 2. чаще мн. Тон, цвет, колорит (на картине). Темные краски Рембрандта. Работы этого художника привлекают не рисунком, а красками. || То же в явлениях природы (книжн.). Яркие краски заката. Тусклые краски туманного утра. 3. перен., чаще мн. Выразительные, украшающие средства речи (книжн.). Речь оратора была бедна красками. Яркими, мрачными красками (или в ярких, мрачных красках) описывать, рассказывать, изображать. Не жалеть красок. 4. только ед. Румянец, прилив крови к лицу. От раздражения краска бросилась ему в лицо. Краска стыда. От внезапного ужаса краска сошла с его лица.Вогнать в краску кого-н. сгустить краски.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Краска.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| KTouxTdn5q4}}  Краска и клей&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Роспись стен акриловыми красками===&lt;br /&gt;
===[ http://poglyad.com/stories/story-2885  адреса]===&lt;br /&gt;
Создавая интерьер жилья, офиса, развлекательного заведения мы стремимся сделать его индивидуальным и оригинальным. Он должен привлекать внимание посетителей либо способствовать домашнему уюту. Приходя домой, нам хочется расслабиться и погрузиться в свои мысли, помечтать, послушать музыку или просто посмотреть любимый фильм. Зайдя в ресторан, мы также хотим окунуться в атмосферу домашнего тепла и уюта. Добиться такого результата позволяет дизайн интерьера, правильно подобранные элементы которого, создают гармонию. В таком помещении человек чувствует себя защищенным, спокойным, расслабленным.&lt;br /&gt;
Одним из распространенных элементов декора на сегодня является художественная роспись акрилом. Роспись стен имеет многовековую историю. Зародившись в Древнем Египте, этот вид искусства пользуется популярностью и в современном мире. Ведь это прекрасно иметь возможность каждый день любоваться любимыми пейзажами, созерцать восход или закат солнца, шторм на море либо другой особенно понравившийся вид. Эти картины под кистью профессионала-художника оживут на стенах вашего дома, и будут радовать глаз на протяжении многих лет. Детская комната, расписанная акриловыми красками, сделает детство вашего малыша более интересным и счастливым.&lt;br /&gt;
Наибольшей популярностью для росписи стен пользуются акриловые краски. Они не боятся попадания прямых солнечных лучей, быстро высыхают, не боятся воздействия химических веществ, в них нет растворителей. Рисунок, нанесенный акриловыми красками, выглядит ярче. Кроме этого декор стен и потолков, выполненный акрилом может быть подправлен в процессе росписи без дополнительных усилий, поскольку акриловые краски до полного высыхания легко смываются водой. Поскольку данная краска обладает высокой водостойкостью, то применять ее можно в помещениях с повышенной влажностью. Особенно красиво будет смотреться расписанное помещение, в котором расположен бассейн.&lt;br /&gt;
Роспись стен помимо придания привлекательности помещению, способна скрыть их изъяны. Правильно подобранный рисунок скроет неровности, шероховатости поверхности либо наоборот выгодно их подчеркнет. Заказать роспись в Москве вы можете в строительных, дизайнерских фирмах, которые предлагают данный вид услуг. При этом вы можете самостоятельно расписать стены своего дома акриловыми красками. В этом вам поможет новая тенденция украшения стен, которая основана на использовании шаблонов и трафаретов. Беря их за основу, вы легко оживите помещение, а от самого процесса получите массу удовольствия. Что может быть лучше, чем интерьер, созданный с любовью своими руками? В таком доме тепло будет исходить от каждого предмета, каждой вещи.&lt;br /&gt;
Трафареты, используемые для росписи, крепят к стене лентой малярной или специальным клеем. Для нанесения краски можно использовать кисть либо губку в зависимости от величины наносимого рисунка. С помощью трафаретов можно создавать как отдельные узоры, так и целые картины. При этом большую роль будет играть ваше умение фантазировать и импровизировать. Если вы хотите нарисовать на стене серьезную картину, которая требует определенных художественных навыков и умений, то лучше обратитесь к специалистам, которые распишут стены по вашему заказу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Кр]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Краска</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T15:07:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Краска'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска, -ки, ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3)Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум.красочка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
рум'янець&lt;br /&gt;
розм.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
рум'янець; Д. квітка, (на житах) цвіт; БАР. фарба.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
краска; румянец (от прилива крови к лицу)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фразеологічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
ки́дає / ки́нуло в краску кого, безос. Хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т. ін. Галя глянула на хлопця, В краску кинуло її, Й затулила, мов від сонця, Очі дівчина свої (С. Воскрекасенко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА, и, жін., розм.&lt;br /&gt;
1. Те саме, що фарба. Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); Передо мною були просто цятки краски (Леся Українка, III, 1952, 598).&lt;br /&gt;
2. Те саме, що рум'янець. Непокірна краска залила обличчя до самої хмари чорних кучерів (Леся Українка, III, 1952, 682).&lt;br /&gt;
Краска сорому — рум'янець, спричинений почуттям сорому. Краска сорому залила обличчя (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 50); Наливатися (налитися) краскою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
Рими до слова «краска»&lt;br /&gt;
Тераска, закваска, папуаска, індуска, гондураска, ковбаска, неласка, індуска, Аляска, окраска, гримаска, запаска, любаска, каска, пласка, маска, вивіска.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
и, ж. 1. Материал, служащий для придания какого-н. цвета предметам или для живописи. Масляная краска. Акварельные краски. Тертая краска. Сухая краска. Анилиновая краска. || Окрашивающий слой на поверхности какого-н. предмета. На фасаде осыпалась краска. На картине краски покоробились. 2. чаще мн. Тон, цвет, колорит (на картине). Темные краски Рембрандта. Работы этого художника привлекают не рисунком, а красками. || То же в явлениях природы (книжн.). Яркие краски заката. Тусклые краски туманного утра. 3. перен., чаще мн. Выразительные, украшающие средства речи (книжн.). Речь оратора была бедна красками. Яркими, мрачными красками (или в ярких, мрачных красках) описывать, рассказывать, изображать. Не жалеть красок. 4. только ед. Румянец, прилив крови к лицу. От раздражения краска бросилась ему в лицо. Краска стыда. От внезапного ужаса краска сошла с его лица.Вогнать в краску кого-н. сгустить краски.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Краска.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| KTouxTdn5q4}}  Краска и клей&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Роспись стен акриловыми красками===&lt;br /&gt;
===[ http://poglyad.com/stories/story-2885  адреса]===&lt;br /&gt;
Создавая интерьер жилья, офиса, развлекательного заведения мы стремимся сделать его индивидуальным и оригинальным. Он должен привлекать внимание посетителей либо способствовать домашнему уюту. Приходя домой, нам хочется расслабиться и погрузиться в свои мысли, помечтать, послушать музыку или просто посмотреть любимый фильм. Зайдя в ресторан, мы также хотим окунуться в атмосферу домашнего тепла и уюта. Добиться такого результата позволяет дизайн интерьера, правильно подобранные элементы которого, создают гармонию. В таком помещении человек чувствует себя защищенным, спокойным, расслабленным.&lt;br /&gt;
Одним из распространенных элементов декора на сегодня является художественная роспись акрилом. Роспись стен имеет многовековую историю. Зародившись в Древнем Египте, этот вид искусства пользуется популярностью и в современном мире. Ведь это прекрасно иметь возможность каждый день любоваться любимыми пейзажами, созерцать восход или закат солнца, шторм на море либо другой особенно понравившийся вид. Эти картины под кистью профессионала-художника оживут на стенах вашего дома, и будут радовать глаз на протяжении многих лет. Детская комната, расписанная акриловыми красками, сделает детство вашего малыша более интересным и счастливым.&lt;br /&gt;
Наибольшей популярностью для росписи стен пользуются акриловые краски. Они не боятся попадания прямых солнечных лучей, быстро высыхают, не боятся воздействия химических веществ, в них нет растворителей. Рисунок, нанесенный акриловыми красками, выглядит ярче. Кроме этого декор стен и потолков, выполненный акрилом может быть подправлен в процессе росписи без дополнительных усилий, поскольку акриловые краски до полного высыхания легко смываются водой. Поскольку данная краска обладает высокой водостойкостью, то применять ее можно в помещениях с повышенной влажностью. Особенно красиво будет смотреться расписанное помещение, в котором расположен бассейн.&lt;br /&gt;
Роспись стен помимо придания привлекательности помещению, способна скрыть их изъяны. Правильно подобранный рисунок скроет неровности, шероховатости поверхности либо наоборот выгодно их подчеркнет. Заказать роспись в Москве вы можете в строительных, дизайнерских фирмах, которые предлагают данный вид услуг. При этом вы можете самостоятельно расписать стены своего дома акриловыми красками. В этом вам поможет новая тенденция украшения стен, которая основана на использовании шаблонов и трафаретов. Беря их за основу, вы легко оживите помещение, а от самого процесса получите массу удовольствия. Что может быть лучше, чем интерьер, созданный с любовью своими руками? В таком доме тепло будет исходить от каждого предмета, каждой вещи.&lt;br /&gt;
Трафареты, используемые для росписи, крепят к стене лентой малярной или специальным клеем. Для нанесения краски можно использовать кисть либо губку в зависимости от величины наносимого рисунка. С помощью трафаретов можно создавать как отдельные узоры, так и целые картины. При этом большую роль будет играть ваше умение фантазировать и импровизировать. Если вы хотите нарисовать на стене серьезную картину, которая требует определенных художественных навыков и умений, то лучше обратитесь к специалистам, которые распишут стены по вашему заказу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Кр]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Краска</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T15:07:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Краска'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска, -ки, ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3)Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум.красочка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
рум'янець&lt;br /&gt;
розм.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
рум'янець; Д. квітка, (на житах) цвіт; БАР. фарба.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
краска; румянец (от прилива крови к лицу)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фразеологічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
ки́дає / ки́нуло в краску кого, безос. Хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т. ін. Галя глянула на хлопця, В краску кинуло її, Й затулила, мов від сонця, Очі дівчина свої (С. Воскрекасенко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА, и, жін., розм.&lt;br /&gt;
1. Те саме, що фарба. Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); Передо мною були просто цятки краски (Леся Українка, III, 1952, 598).&lt;br /&gt;
2. Те саме, що рум'янець. Непокірна краска залила обличчя до самої хмари чорних кучерів (Леся Українка, III, 1952, 682).&lt;br /&gt;
Краска сорому — рум'янець, спричинений почуттям сорому. Краска сорому залила обличчя (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 50); Наливатися (налитися) краскою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
Рими до слова «краска»&lt;br /&gt;
Тераска, закваска, папуаска, індуска, гондураска, ковбаска, неласка, індуска, Аляска, окраска, гримаска, запаска, любаска, каска, пласка, маска, вивіска.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
и, ж. 1. Материал, служащий для придания какого-н. цвета предметам или для живописи. Масляная краска. Акварельные краски. Тертая краска. Сухая краска. Анилиновая краска. || Окрашивающий слой на поверхности какого-н. предмета. На фасаде осыпалась краска. На картине краски покоробились. 2. чаще мн. Тон, цвет, колорит (на картине). Темные краски Рембрандта. Работы этого художника привлекают не рисунком, а красками. || То же в явлениях природы (книжн.). Яркие краски заката. Тусклые краски туманного утра. 3. перен., чаще мн. Выразительные, украшающие средства речи (книжн.). Речь оратора была бедна красками. Яркими, мрачными красками (или в ярких, мрачных красках) описывать, рассказывать, изображать. Не жалеть красок. 4. только ед. Румянец, прилив крови к лицу. От раздражения краска бросилась ему в лицо. Краска стыда. От внезапного ужаса краска сошла с его лица.Вогнать в краску кого-н. сгустить краски.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:краска.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| KTouxTdn5q4}}  Краска и клей&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Роспись стен акриловыми красками===&lt;br /&gt;
===[ http://poglyad.com/stories/story-2885  адреса]===&lt;br /&gt;
Создавая интерьер жилья, офиса, развлекательного заведения мы стремимся сделать его индивидуальным и оригинальным. Он должен привлекать внимание посетителей либо способствовать домашнему уюту. Приходя домой, нам хочется расслабиться и погрузиться в свои мысли, помечтать, послушать музыку или просто посмотреть любимый фильм. Зайдя в ресторан, мы также хотим окунуться в атмосферу домашнего тепла и уюта. Добиться такого результата позволяет дизайн интерьера, правильно подобранные элементы которого, создают гармонию. В таком помещении человек чувствует себя защищенным, спокойным, расслабленным.&lt;br /&gt;
Одним из распространенных элементов декора на сегодня является художественная роспись акрилом. Роспись стен имеет многовековую историю. Зародившись в Древнем Египте, этот вид искусства пользуется популярностью и в современном мире. Ведь это прекрасно иметь возможность каждый день любоваться любимыми пейзажами, созерцать восход или закат солнца, шторм на море либо другой особенно понравившийся вид. Эти картины под кистью профессионала-художника оживут на стенах вашего дома, и будут радовать глаз на протяжении многих лет. Детская комната, расписанная акриловыми красками, сделает детство вашего малыша более интересным и счастливым.&lt;br /&gt;
Наибольшей популярностью для росписи стен пользуются акриловые краски. Они не боятся попадания прямых солнечных лучей, быстро высыхают, не боятся воздействия химических веществ, в них нет растворителей. Рисунок, нанесенный акриловыми красками, выглядит ярче. Кроме этого декор стен и потолков, выполненный акрилом может быть подправлен в процессе росписи без дополнительных усилий, поскольку акриловые краски до полного высыхания легко смываются водой. Поскольку данная краска обладает высокой водостойкостью, то применять ее можно в помещениях с повышенной влажностью. Особенно красиво будет смотреться расписанное помещение, в котором расположен бассейн.&lt;br /&gt;
Роспись стен помимо придания привлекательности помещению, способна скрыть их изъяны. Правильно подобранный рисунок скроет неровности, шероховатости поверхности либо наоборот выгодно их подчеркнет. Заказать роспись в Москве вы можете в строительных, дизайнерских фирмах, которые предлагают данный вид услуг. При этом вы можете самостоятельно расписать стены своего дома акриловыми красками. В этом вам поможет новая тенденция украшения стен, которая основана на использовании шаблонов и трафаретов. Беря их за основу, вы легко оживите помещение, а от самого процесса получите массу удовольствия. Что может быть лучше, чем интерьер, созданный с любовью своими руками? В таком доме тепло будет исходить от каждого предмета, каждой вещи.&lt;br /&gt;
Трафареты, используемые для росписи, крепят к стене лентой малярной или специальным клеем. Для нанесения краски можно использовать кисть либо губку в зависимости от величины наносимого рисунка. С помощью трафаретов можно создавать как отдельные узоры, так и целые картины. При этом большую роль будет играть ваше умение фантазировать и импровизировать. Если вы хотите нарисовать на стене серьезную картину, которая требует определенных художественных навыков и умений, то лучше обратитесь к специалистам, которые распишут стены по вашему заказу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Кр]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0.jpg</id>
		<title>Файл:Краска.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0.jpg"/>
				<updated>2014-01-23T15:07:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Краска</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T15:06:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Краска'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска, -ки, ж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Цвѣтокъ. Чернигов. Продай, Кулинко, красочку за шапочку. Ном. № 13297. Зійду я на гору, аж красочки грають. Не грайте, красочки... Мені в батьки не жити, мені віночків не вити. Чуб. III. 189.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3)Цвѣтъ на хлѣбныхъ растеніяхъ. Краску з жита збило вітром. Харьк. г. Ум.красочка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Краска&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
рум'янець&lt;br /&gt;
розм.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
рум'янець; Д. квітка, (на житах) цвіт; БАР. фарба.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
краска; румянец (от прилива крови к лицу)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фразеологічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА&lt;br /&gt;
ки́дає / ки́нуло в краску кого, безос. Хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т. ін. Галя глянула на хлопця, В краску кинуло її, Й затулила, мов від сонця, Очі дівчина свої (С. Воскрекасенко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КРАСКА, и, жін., розм.&lt;br /&gt;
1. Те саме, що фарба. Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5); Передо мною були просто цятки краски (Леся Українка, III, 1952, 598).&lt;br /&gt;
2. Те саме, що рум'янець. Непокірна краска залила обличчя до самої хмари чорних кучерів (Леся Українка, III, 1952, 682).&lt;br /&gt;
Краска сорому — рум'янець, спричинений почуттям сорому. Краска сорому залила обличчя (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 50); Наливатися (налитися) краскою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
Рими до слова «краска»&lt;br /&gt;
Тераска, закваска, папуаска, індуска, гондураска, ковбаска, неласка, індуска, Аляска, окраска, гримаска, запаска, любаска, каска, пласка, маска, вивіска.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
и, ж. 1. Материал, служащий для придания какого-н. цвета предметам или для живописи. Масляная краска. Акварельные краски. Тертая краска. Сухая краска. Анилиновая краска. || Окрашивающий слой на поверхности какого-н. предмета. На фасаде осыпалась краска. На картине краски покоробились. 2. чаще мн. Тон, цвет, колорит (на картине). Темные краски Рембрандта. Работы этого художника привлекают не рисунком, а красками. || То же в явлениях природы (книжн.). Яркие краски заката. Тусклые краски туманного утра. 3. перен., чаще мн. Выразительные, украшающие средства речи (книжн.). Речь оратора была бедна красками. Яркими, мрачными красками (или в ярких, мрачных красках) описывать, рассказывать, изображать. Не жалеть красок. 4. только ед. Румянец, прилив крови к лицу. От раздражения краска бросилась ему в лицо. Краска стыда. От внезапного ужаса краска сошла с его лица.Вогнать в краску кого-н. сгустить краски.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| KTouxTdn5q4}}  Краска и клей&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Роспись стен акриловыми красками===&lt;br /&gt;
===[ http://poglyad.com/stories/story-2885  адреса]===&lt;br /&gt;
Создавая интерьер жилья, офиса, развлекательного заведения мы стремимся сделать его индивидуальным и оригинальным. Он должен привлекать внимание посетителей либо способствовать домашнему уюту. Приходя домой, нам хочется расслабиться и погрузиться в свои мысли, помечтать, послушать музыку или просто посмотреть любимый фильм. Зайдя в ресторан, мы также хотим окунуться в атмосферу домашнего тепла и уюта. Добиться такого результата позволяет дизайн интерьера, правильно подобранные элементы которого, создают гармонию. В таком помещении человек чувствует себя защищенным, спокойным, расслабленным.&lt;br /&gt;
Одним из распространенных элементов декора на сегодня является художественная роспись акрилом. Роспись стен имеет многовековую историю. Зародившись в Древнем Египте, этот вид искусства пользуется популярностью и в современном мире. Ведь это прекрасно иметь возможность каждый день любоваться любимыми пейзажами, созерцать восход или закат солнца, шторм на море либо другой особенно понравившийся вид. Эти картины под кистью профессионала-художника оживут на стенах вашего дома, и будут радовать глаз на протяжении многих лет. Детская комната, расписанная акриловыми красками, сделает детство вашего малыша более интересным и счастливым.&lt;br /&gt;
Наибольшей популярностью для росписи стен пользуются акриловые краски. Они не боятся попадания прямых солнечных лучей, быстро высыхают, не боятся воздействия химических веществ, в них нет растворителей. Рисунок, нанесенный акриловыми красками, выглядит ярче. Кроме этого декор стен и потолков, выполненный акрилом может быть подправлен в процессе росписи без дополнительных усилий, поскольку акриловые краски до полного высыхания легко смываются водой. Поскольку данная краска обладает высокой водостойкостью, то применять ее можно в помещениях с повышенной влажностью. Особенно красиво будет смотреться расписанное помещение, в котором расположен бассейн.&lt;br /&gt;
Роспись стен помимо придания привлекательности помещению, способна скрыть их изъяны. Правильно подобранный рисунок скроет неровности, шероховатости поверхности либо наоборот выгодно их подчеркнет. Заказать роспись в Москве вы можете в строительных, дизайнерских фирмах, которые предлагают данный вид услуг. При этом вы можете самостоятельно расписать стены своего дома акриловыми красками. В этом вам поможет новая тенденция украшения стен, которая основана на использовании шаблонов и трафаретов. Беря их за основу, вы легко оживите помещение, а от самого процесса получите массу удовольствия. Что может быть лучше, чем интерьер, созданный с любовью своими руками? В таком доме тепло будет исходить от каждого предмета, каждой вещи.&lt;br /&gt;
Трафареты, используемые для росписи, крепят к стене лентой малярной или специальным клеем. Для нанесения краски можно использовать кисть либо губку в зависимости от величины наносимого рисунка. С помощью трафаретов можно создавать как отдельные узоры, так и целые картины. При этом большую роль будет играть ваше умение фантазировать и импровизировать. Если вы хотите нарисовать на стене серьезную картину, которая требует определенных художественных навыков и умений, то лучше обратитесь к специалистам, которые распишут стены по вашему заказу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Кр]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%82</id>
		<title>Клопіт</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%82"/>
				<updated>2014-01-23T14:38:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Клопіт'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клопіт, -поту, м. Забота, хлопоты; безпокойство. Не мала баба клопоту, та купила порося. Ном. № 10058. З клопоту голова болить.Ном. № 10038. І хазяйка з неї добра, роботяща. Як дійшла вона літ, своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. от мені великий клопіт! А мнѣ какое дѣло? Ном. № 4987.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів Полюги&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КЛОПІТ&lt;br /&gt;
(турботливі думки про забезпечення когось чимсь) турбота, (з виявом допомоги) піклування, опіка, увага, (з преживаннями) уболівання, діал.: фатиґа, грижа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КЛОПІТ&lt;br /&gt;
Кло́піт&lt;br /&gt;
іменник чоловічого роду&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синонімів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КЛОПІТ &lt;br /&gt;
неприємність, морока, заморока, прикрість; турбота, занепокоєння, тривога, р. турба, турбація, турбанина, д. клопітня; П. тягар; ЖМ. діло, справа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КЛОПІТ&lt;br /&gt;
1) хлопоты; заботы; беспокойство, забота, труд; разг. возня, маета&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (обременительная обязанность) обуза; (затруднительное положение) переплёт&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
клопіт мені з вами! — наказание мне с вами!&lt;br /&gt;
а мені (який) клопіт? — а мне какое дело? а мне что за дело?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- не було клопоту&lt;br /&gt;
- ускочити в клопіт&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фразеологічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КЛОПІТ&lt;br /&gt;
Не оббере́шся (не обере́шся, не обібратися і т. ін.) ли́ха (біди́, клопоту і т. ін.) з ким—чим і без додатка. Будеш мати багато турбот, неприємностей через когось, щось. — Ну що його робить? — Сказала Ведмедиха.— Пусти свиню за стіл, Не обберешся лиха (В. Іванович); Знали ж, кого покликати.. Тепер не обберешся лиха з ним (М. Стельмах); Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди (В. Дрозд); Тільки пальцем торкни, біди не оберешся (Н. Рибак); — І нащо він пустив його в сад?.. Тепер клопоту не оберешся (В. Кучер). не обжене́шся біди́. — Будь обережний, бо не обженешся біди,— пошепки порадила Гафійка (Л. Юхвід).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не твій (не його́, не ваш і т. ін.) кло́піт. Не стосується кого-небудь, не повинно турбувати когось. — Бачу я, що кортить вам їх (сорочки) пропити, дурні все (завжди) нещасні.. — Це вже не твій клопіт (З. Тулуб).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Обсіда́ють / обсі́ли клопоти кого. Хто-небудь дуже зайнятий, обтяжений різними справами, турботами. — Вдень мене обсідали клопоти — доводилось сперечатися з дипломованими фахівцями (Я. Баш).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стягти́ (стягну́ти) біду́ (кло́піт) на кого—що. Завдавати кому-небудь неприємностей, небажане. Вона висловила, нарешті, побоювання, чи не втік Швейк часом з військової служби і чи не хоче тепер стягти і на неї біду та її занапастити (Переклад С. Масляка); Побоюється (Павлина), що він вирветься з хати, попаде тамтого (Філіпчука) і ще більшого клопоту стягне на свою голову? (Ірина Вільде).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КЛОПІТ, поту, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога. Пан писар був у клопоті: він сам гаразд не знав, чого хотять «доктори» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 194); За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі, Моє серце сповнялось клопотом(Володимир Самійленко, I, 1958, 190); — Та нам це такий оце клопіт, що й вечеря не в вечерю; хлопець десь дівся (Степан Васильченко, II, 1959, 351);&lt;br /&gt;
/&lt;br /&gt;
/ Труднощі, пов'язані з вихованням, доглядом кого-, чого-небудь. Малі діти — малий клопіт, а підростуть — буде великий (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 129); Не мала баба клопоту та купила порося (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 272);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Думка про справи, що турбують, хвилюють когось. Писати ж тоді, коли чоловік перевтомлений і має обтяжену клопотами голову, дуже трудно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 293); Вибіг Денис із школи з повною головою клопоту(Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 6).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
♦ Мати клопіт з ким—чим — мати зайву турботу, неприємність, неспокій. [Люцій:] Я мав з ним клопіт! Та зате вже певен, що з ним заснула наша небезпека (Леся Українка, II, 1951, 415); На клопіт чий — на шкоду, на біду комусь. Оповідання того [«Дорогою ціною»] на свій превеликий клопіт видав я власним коштом 500 примірників, а тепер не знаю, як би його збути (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 223); Наробити клопотукому — зробити неприємність комусь, принести неспокій, тривогу. [Молодиця:] Щоб уже він [чоловік], клятий, сам посатанів, як такого мені лиха та клопоту наробив!(Панас Мирний, V, 1955, 131).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання, здійснення. В місті менше клопоту: нема там цього клопітливого сільського господарства, тих поганих волів, овець, свиней, курей, гусей (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 105); Коли б спочити хоч кілька місяців, залишити десь далеко свої щоденні клопоти й турботи — то може б чоловік що й зробив (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 256); Батькові клопоту біля «Москвича» вистачило до пізньої ночі, ще зосталося й на ранок (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 178);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Піклування про кого-, що-небудь. Йому [лейтенантові] належало взяти клопіт за всіх — за їхнє життя (Олесь Гончар, III, 1959, 142). Без клопоту — без труднощів, не докладаючи зусиль. Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює, а другий його працю без клопоту поїдає! (Панас Мирний, IV, 1955, 295); За клопотами — будучи зайнятим різними справами, перебуваючи в турботах. За щоденними клопотами і роботою Докія не помітила, як Дмитро з напівпару бка парубком став (Михайло Стельмах, II, 1962, 326).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
♦ Брати (взяти) на себе клопіт — створювати собі зайві ускладнення, братися за обтяжливу, марудну справу; Клопотати клопотами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Обтяжливий, неприємний обов'язок; тягар. А все ж паршиво зробив, що взяв дитину — чистий клопіт... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 440); Коли Усманові випадало готувати баню, він брався за цю марудну роботу без всякого ентузіазму: один клопіт, мовляв, нічого героїчного... (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 6).&lt;br /&gt;
Ще один клопіт спав з плечей чиїх — хтось позбувся ще однієї обтяжливої справи тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. розм. Певна справа, ділова потреба. [Монтаньяр:] Долізеш вниз, а там вже клопіт мій, як переправити тебе ще й далі (Леся Українка, II, 1951, 178); З того боку шляху підійшов Сашко. І до Нагнибіди з якимось клопотом (Андрій Головко, I, 1957, 334); [Дід:] Учить [Марія], кажеш? Що ж, це буває, діло молоде... А в мене, бачиш, клопіт є до неї(Олександр Левада, Марія, 1953, 8). А мені який клопіт? — а мені яке діло? а мені що? Не твій (його тощо) клопіт — не твоя (його тощо) справа, це тебе (його тощо) не стосується&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
♦ Завдавати (завдати, задавати, задати) клопоту кому: а) хвилювати, тривожити когось. Утік [Ваня].. Ми з чоловіком, всю ніч не спали, хвилювалися: такого завдав нам клопоту (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 57); б) створювати для когось труднощі Прости, коли задаю клопоту, я знаю, що ти не відмовиш помогти мені(Леся Українка, V, 1956, 196); А скільки клопоту завдає перекладачам граматичний рід(Максим Рильський, III, 1956, 131); Не було клопоту — уживається для вираження незадоволення або як відмова зробити послугу комусь тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://language.br.com.ua Словник української мови]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клопіткий а, ё. 1. Те саме, що клопітливий.&lt;br /&gt;
Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, ..де в густих травах стрибали коники, метушилась клопітка посмі¬тюха (Кол., Терен.., 1959, 9); Жителі напівспаленого села.. згявилися до штабу зі своїми клопіткими справа¬ми (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 137); 3 клопітким, хоч і незначним завданням мене направили у віддалений район області… (Мушк., Серце.., 1962, 230); Штаб жив своїм клопітким бойовим життям (Баш, На., дорозі, 1967, 238); Настигла осінь клопітка.&lt;br /&gt;
2. Який вимагає багато уваги, зусиль, терпіння; марудний (у 1 знач.). Видно, всі поспішали, забігаючи на якусь коротку мить, та й знову бігли до своєї кло¬піткої роботи (Кучер, Голод, 1961, 99); Клопітке госпо¬дарство.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.ridnamova.org      РІДНА МОВА]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Клопіт&lt;br /&gt;
(турботливі думки про забезпечення когось чимсь) турбота, (з виявом допомоги) піклування, опіка, увага, (з преживаннями) уболівання, діал.: фатиґа, грижа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова «клопіт»&lt;br /&gt;
Топіт, піт, шепіт, авіа політ, альвеолі, бісквіт, бренькіт, випіт, трепіт, єзуїт, алевроліт, антегміт, блискіт, бронхіт, напівшепіт, хлюпіт, авіа переліт, алфавіт, антисеміт, боліт, брязкіт тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Беспоко́йство – нев[с]по́кі́й, несупокі́й, турбо́та, турба́ція, турбува́ння, турбани́на, триво́га, стурбо́ваність, кло́піт, клопо́ти, клопо́та, клопітня́. [Проха́в ви́бачити за турбува́ння].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
• Причинять кому –ство – клопота́ти, заклопо́чувати кого́, заздава́ти кло́поту кому́.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Возня́ –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) (суетливая беготня) метушня́, заметушня́, крутани́на, крутне́ча (р. -чі), плутани́на, тягани́на, гарми́дер, ге́мбель (р. -бля, м. р.), шамотня́, порани́на, шарпани́на; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (хлопоты) клопіт (р. -поту), за́хід (р -ходу) [Три дні за́ходу, а день пра́знику], за́ходи, моро́ка, раху́ба, па́нькання з ким-чим, на́зоління з к.-ч., (с обмазкой или побелкой комнаты, здания) пі́чкання, (с ч.-нибудь жидким) таляпани́на.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хлопоты&lt;br /&gt;
хлопот, хлопотам, ед. нет. Действие по глаг. хлопотать, суетливая и беспокойная работа, занятие, заботы. Я вас избавлю от хлопот и платежа. Гоголь. Не нажить бы нам хлопот? Некрасов. Я бы и посидела у тебя, да пропасть хлопот в городе. А. Островский. Хлопот полон рот.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200056.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
клопіт&lt;br /&gt;
-поту, ч.&lt;br /&gt;
1) Неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога. || Труднощі, пов'язані з вихованням, доглядом кого-, чого-небудь. || Думка про справи, що турбують, хвилюють когось.&lt;br /&gt;
Мати клопіт з ким – чим — мати зайву турботу, неприємність, неспокій.&lt;br /&gt;
На клопіт чий — на шкоду, на біду комусь.&lt;br /&gt;
Наробити клопоту кому — зробити неприємність комусь, принести неспокій, тривогу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання, здійснення. || Піклування про кого-, що-небудь.&lt;br /&gt;
Без клопоту — без труднощів, не докладаючи зусиль.&lt;br /&gt;
За клопотами — будучи зайнятим різними справами, перебуваючи в турботах.&lt;br /&gt;
Брати на себе клопіт — створювати собі зайві ускладнення, братися за обтяжливу, марудну справу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Обтяжливий, неприємний обов'язок; тягар.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Кл]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Каблучка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T14:03:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Каблучка'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка, -ки, ж. Ум. Отъ каблука. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Кольцо, перстень.Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) Такое же кольцо, охватывающее середину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війяраскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Орфографічний словник української мови'''&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник синонімів'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА - перстень; (шлюбна) обручка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українсько-російський словник'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА кольцо; перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА, и, жін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку(Андрій Головко, А. Гармаш, 1954, 81); Два молоді сипайчі взяли величезну каблучку мотуза (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 273); * Образно. Налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Те саме, що перстень. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало..! (Панас Мирний, III, 1954, 257); Хлопець під час заручин дарує дівчині каблучку на знак того, що вона заручена... (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 165).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблучку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблучкою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чко*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучок;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблу́чкам;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблу́чки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблу́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблу́чках;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чки*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка -и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка — предмет з металу у формі ободу, кола, з порожнім простором усередині лінії кола. Надягають на пальці в якості прикраси або символу шлюбу, яким, за звичаєм, обмінюються наречений з нареченою (обручку). Кільце буває гладке, з нанесеним малюнком, з камінням. Персні і печатки є різновидами каблучки. Кільця, як і інші прикраси, є предметами одягу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пе́рстень — від слов’янського «перст» — палець. Інші назви — кільце́, каблу́чка, обру́чка. Прикраси, що одягаються напалець. Як правило, п. носили на пальцях руки, рідше ноги (здебільшого в Азії). Типовий п. — звичайне металеве кільце. Проста геометрична форма кільця, яка не має ні початку, ні кінця, символізує вічність життя.&lt;br /&gt;
Часом п. прикрашений дорогоцінними каменями. П. носять як чоловіки, так і жінки. Зазвичай, хлопець дарує дівчині перстень на заручини. П., що надягаються подружньою парою під час ритуалу одруження символізують зв'язок, союз чи обітницю. Християнські священнослужителі носять перстень, що символізує не тільки шлюб із Христом, а й духовніобов'язки. Є й інші випадки, коли перстень виконює роль знаку належності до певного професійного кола. Так у Північній Америці, титанові каблучки одягаються на мізинець випускникам інженерних шкіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;каблучка&amp;quot;&lt;br /&gt;
Відлучка, бучка, виучка, капшучка, мундштучка, онучка, праправнучка, получка, взаємовиручка, внучка, кравчучка, негнучка, павучка, пучка, авторучка, виручка, гнучка, літучка, обручка, правнучка, рвучка, стручка, сюртучка, тягучка, щучка, самоучка, сучка, трясучка, штучка, сундучка, рундучка, текучка, чубучка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український академічний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коле́чко –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) (носимое на пальце) обру́чка, каблу́чка, обіде́ць (-дця́), (перстенёк) пе́рсник, персте́ник (-ка), персте́ничок (-чка).&lt;br /&gt;
• Играть в –ко – гуля́ти, гра́ти(ся) в пе́рсня;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) кільце́, ко́лечко; (звено) ла́нка.&lt;br /&gt;
• -чко колбасы – кі́льце́ ковбаси́.&lt;br /&gt;
• Волосы –ками – воло́сся ку́чериками, завито́чками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо́ –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) кі́льце́, ко́ло, (обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.&lt;br /&gt;
• Пускать дым –цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.&lt;br /&gt;
• Окружать –цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) (для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).&lt;br /&gt;
• Венчальные –ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.&lt;br /&gt;
• Размениваться –цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) (техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Внешнее –цо́ – околишня каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Нажимное –цо́ – притиско́ва каблу́чка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) (извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ободо́к – обідо́к (-дка́), обіде́ць (-дця́), каблу́чка; (каёмка) обві́дка. [Па́лиця обко́вана залі́зними обідка́ми. Це каблучка од ножа́ (Звиног.)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
О́бруч – обру́ч; (широкий обруч, в котором бочар собирает первоначально клёпки посуды) склада́ч; (железный, надеваемый на колодку колеса при забивании в неё спиц) брушти́н; (железный, обхватывающий что-либо для скрепления) ри́хва, вірва́нт; (из нерасщепленного орешника) ві́блий обру́ч; (из сплетенных прутьев) каблу́чка, ви́тка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український словник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) пе́рстень, -сня, каблу́чка, -ки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) кільце́, -льця́, ко́ло, -ла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полная популярная библейская энциклопедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОЛЬЦА, ПЕРСТНИ&lt;br /&gt;
Кольца, перстни . (Быт.38:18 и •др. ). Кольца и перстни часто упоминаются в •свящ. Писании, как украшения. В древности их часто употребляли как и доселе еще употребляют различные народы для ношения в ушах, на запястьях, пальцах и даже в носу. Перстень, снятый Фараоном, царем Египетским, со своей руки и надетый на руку Иосифа (Быт.41:42 ), был с государственною печатью, которую обыкновенно носил великий или первый вельможа в Египте на своем пальце и которую прикладывал к царским указам. Потому дарствование сего перстня служило знаком возведения в почетное звание первого по царе сановника, или министра. О подобном же значении перстня упоминается и в •кн. (Есф.3:10 ) - именно в ней говорится, что царь снял перстень с руки своей и отдал его Аману для скрепления царского указа об истреблении Иудеев (•ср. Есф.8:2 ,8,10). Ношение на руке перстней с печатями было очень распространено в древности. Помимо сего, в Библии находится несколько указаний и на другое употребление перстней и колец между Евреями, - так например перстни упоминаются в списке вещей, представленных тысяченачальниками и стоначальниками Израильскими Моисею, после поражения Мадианитян (Чис.31:50 ). Кольца упоминаются в числе украшений, носимых Еврейскими женщинами, о которых говорит •пр. Исаия (Ис.3:21 ). Кольца, осыпанные драгоценными каменьями, находились в большом употреблении среди Евреев и упоминаются в •кн. (Песн.5:14 ). Упоминаемый Господом в притче, отец блудного сына, по возвращении сына с раскаянием, приказывает своим рабам надеть на руку его перстень (Лук.15:21 ). •св. •ап. Иаков говорит о золотых перстнях, как об украшении богатых (Иак.2:2 ). Множество древних колец и перстней Египетских, Ассирийских, •греч., Римских сохраняется доселе в Британском Музее и других, и большинство оных, конечно, много сходствует с настоящими, которые носятся и доселе, хотя они были и теперь чрезвычайно разнообразны по своей наружной отделке и материалу. В каком количестве носили Египтяне кольца и перстни на руках, можно заключить из того факта, что например на одной руке недавно найденной в Египте мумии их было до девяти штук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольца, мн. кольца, колец, кольцам, ср. 1. предмет (чаще всего из металла) в форме обода, круга, с пустым пространством внутри линии круга. Кольцо для ношения ключей. Взявшись за кольцо, я открыл калитку. Гимнастические упражнения на кольцах. || предмет этой формы, металлический ободок, надеваемый на пальцы рук в качестве украшения или символа брака. Кольцо с брильянтом. Золотое кольцо. Обручальное кольцо. 2. Всё, имеющее форму такого предмета, напоминающее своим видом такой предмет. Локоны, завитые в кольца. Свернуться кольцом. Пускать дым кольцами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200056.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка, -и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кольцо.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кольцо4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
'''Волшебное  кольцо'''&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| -LqD-W9kzYw }}  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
(дитяча пісня-гра)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галя по садочку ходила&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень згубила.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ходить по садочку, блукає&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень шукає.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не журися, Галю, серденько,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми знайшли твій перстень маленький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У садочку біля малини,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під зеленим листом тернини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Слова: Маріанна Ільків; Музика: Маріанна Ільків)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не думала я і не гадала,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що вмію безмежно любити,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що стріну тебе давно вже знала&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ти змушений долі тепер підкорились.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдорожчій, єдиній, одній!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для чого тобі цей світ навколо,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в нім немає мене?..&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З любов'ю співаю тобі кожне слово,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бо сили небесні з'єднали нас в одне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Про каблучки....цікаве===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напевно немає людини, якій би не подобались каблучки, вони бувають дуже різні за розміром, вагою, дизайном. Але є ще дуже багато цікавих фактів про них, коли каблучки стають інколи знаряддям для...наприклад для ловлі риби, або своєрідним пропуском в музей. Цікаво? Тож читайте далі....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Заході жінки носять так звані материнські каблучки з камінням. Кількість каменів дорівнює кількості дітей володарки каблучки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Великобританії лікарям і медсестрам заборонено носити каблучки. Простір під кільцем не дезінфікується, а зняти кільце іноді дуже важко. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Популярна картинка з життя острова Науру: тубілець бере птаха-фрегат, кільце, мотузку і відправляється на риболовлю. На шию птаха одягається кільце і її, прив'язавши за мотузку, випускають у море. Фрегат ловить рибу, але проковтнути не може. Улов дістається господареві. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Калінінграді на одній з набережних є незвичайний музей. Біля входу в нього встановлено металеве кільце діаметром 68 см. Бажаючі відвідати музей повинні в це кільце пролізти, в іншому випадку їх туди не пустять. Адже музей - це підводний човен. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кавказькі горяни в XIX ст. носили масивне срібне кільце на великому пальці правої руки для того, щоб зручніше було зводити пальцем тугі курки пістолетів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з XIX ст. багато  офіцерів носили кільця з чавуну, сталі або заліза із золотою підкладкою, на якій гравірувалися ім'я та прізвище власника. Із зовнішнього боку кільця використовувалися неблагородні метали для того, щоб мародери не знімали кільце з убитого. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середні століття кращі в світі шпаги робилися в Толедо. Вони вважалися неперевершеними по гнучкості й міцності. Для демонстрації цих якостей шпаги їх поставляли в продаж зігнутими в кільце. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реклама бікіні, що з'явилися у продажу в 1946 році, свідчила, що якщо купальник справжній, то він обов&amp;quot;язково має пройти через обручку. Купальник бікіні був названий на честь атола Бікіні. Атолл - коралова споруда, що має форму суцільного або розірваного кільця, що оточує мілководну лагуну. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Швейцарії кожен, хто збирає їстівних равликів, повинен отримати на це дозвіл і мати при собі кільце діаметром 35 мм: якщо равлик проходить через це колечко, то його слід відпустити. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На гербі відомого англійського дворянина сера Елтона Джона зображені два широких кільця - чорний і срібний. Вони символізують грамплатівку і компакт-диск.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Тлумачення сну про каблучку===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сон про каблучку має як позитивні, так і негативні моменти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сприятливі аспекти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сновидіння, в якому Ви бачили золоту обручку, символізує вдалий шлюб і сімейне благополуччя. Велика вірогідність народження дітей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо уві сні Ви надівали каблучку на палець, значить Ваші мрії можуть утілитися в життя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сон, в якому Ви знайшли каблучку, символізує нових друзів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подарувати каблучку уві сні - до одруження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо Вам подарували каблучку - на щастя і радощі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Несприятливі аспекти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сон, в якому Ви милувалися, знімали або поламали каблучку, провіщає сварки, збитки і розлучення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо уві сні Ви не могли зняти каблучку з пальця, значить наяву Ви будете обмежені у свободі вибору або дій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Каблучка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T14:03:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Цікаві факти */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Каблучка'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка, -ки, ж. Ум. Отъ каблука. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Кольцо, перстень.Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) Такое же кольцо, охватывающее середину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війяраскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Орфографічний словник української мови'''&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник синонімів'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА - перстень; (шлюбна) обручка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українсько-російський словник'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА кольцо; перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА, и, жін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку(Андрій Головко, А. Гармаш, 1954, 81); Два молоді сипайчі взяли величезну каблучку мотуза (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 273); * Образно. Налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Те саме, що перстень. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало..! (Панас Мирний, III, 1954, 257); Хлопець під час заручин дарує дівчині каблучку на знак того, що вона заручена... (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 165).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблучку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблучкою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чко*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучок;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблу́чкам;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблу́чки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблу́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблу́чках;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чки*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка -и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка — предмет з металу у формі ободу, кола, з порожнім простором усередині лінії кола. Надягають на пальці в якості прикраси або символу шлюбу, яким, за звичаєм, обмінюються наречений з нареченою (обручку). Кільце буває гладке, з нанесеним малюнком, з камінням. Персні і печатки є різновидами каблучки. Кільця, як і інші прикраси, є предметами одягу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пе́рстень — від слов’янського «перст» — палець. Інші назви — кільце́, каблу́чка, обру́чка. Прикраси, що одягаються напалець. Як правило, п. носили на пальцях руки, рідше ноги (здебільшого в Азії). Типовий п. — звичайне металеве кільце. Проста геометрична форма кільця, яка не має ні початку, ні кінця, символізує вічність життя.&lt;br /&gt;
Часом п. прикрашений дорогоцінними каменями. П. носять як чоловіки, так і жінки. Зазвичай, хлопець дарує дівчині перстень на заручини. П., що надягаються подружньою парою під час ритуалу одруження символізують зв'язок, союз чи обітницю. Християнські священнослужителі носять перстень, що символізує не тільки шлюб із Христом, а й духовніобов'язки. Є й інші випадки, коли перстень виконює роль знаку належності до певного професійного кола. Так у Північній Америці, титанові каблучки одягаються на мізинець випускникам інженерних шкіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;каблучка&amp;quot;&lt;br /&gt;
Відлучка, бучка, виучка, капшучка, мундштучка, онучка, праправнучка, получка, взаємовиручка, внучка, кравчучка, негнучка, павучка, пучка, авторучка, виручка, гнучка, літучка, обручка, правнучка, рвучка, стручка, сюртучка, тягучка, щучка, самоучка, сучка, трясучка, штучка, сундучка, рундучка, текучка, чубучка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український академічний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коле́чко –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) (носимое на пальце) обру́чка, каблу́чка, обіде́ць (-дця́), (перстенёк) пе́рсник, персте́ник (-ка), персте́ничок (-чка).&lt;br /&gt;
• Играть в –ко – гуля́ти, гра́ти(ся) в пе́рсня;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) кільце́, ко́лечко; (звено) ла́нка.&lt;br /&gt;
• -чко колбасы – кі́льце́ ковбаси́.&lt;br /&gt;
• Волосы –ками – воло́сся ку́чериками, завито́чками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо́ –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) кі́льце́, ко́ло, (обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.&lt;br /&gt;
• Пускать дым –цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.&lt;br /&gt;
• Окружать –цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) (для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).&lt;br /&gt;
• Венчальные –ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.&lt;br /&gt;
• Размениваться –цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) (техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Внешнее –цо́ – околишня каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Нажимное –цо́ – притиско́ва каблу́чка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) (извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ободо́к – обідо́к (-дка́), обіде́ць (-дця́), каблу́чка; (каёмка) обві́дка. [Па́лиця обко́вана залі́зними обідка́ми. Це каблучка од ножа́ (Звиног.)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
О́бруч – обру́ч; (широкий обруч, в котором бочар собирает первоначально клёпки посуды) склада́ч; (железный, надеваемый на колодку колеса при забивании в неё спиц) брушти́н; (железный, обхватывающий что-либо для скрепления) ри́хва, вірва́нт; (из нерасщепленного орешника) ві́блий обру́ч; (из сплетенных прутьев) каблу́чка, ви́тка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український словник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) пе́рстень, -сня, каблу́чка, -ки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) кільце́, -льця́, ко́ло, -ла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полная популярная библейская энциклопедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОЛЬЦА, ПЕРСТНИ&lt;br /&gt;
Кольца, перстни . (Быт.38:18 и •др. ). Кольца и перстни часто упоминаются в •свящ. Писании, как украшения. В древности их часто употребляли как и доселе еще употребляют различные народы для ношения в ушах, на запястьях, пальцах и даже в носу. Перстень, снятый Фараоном, царем Египетским, со своей руки и надетый на руку Иосифа (Быт.41:42 ), был с государственною печатью, которую обыкновенно носил великий или первый вельможа в Египте на своем пальце и которую прикладывал к царским указам. Потому дарствование сего перстня служило знаком возведения в почетное звание первого по царе сановника, или министра. О подобном же значении перстня упоминается и в •кн. (Есф.3:10 ) - именно в ней говорится, что царь снял перстень с руки своей и отдал его Аману для скрепления царского указа об истреблении Иудеев (•ср. Есф.8:2 ,8,10). Ношение на руке перстней с печатями было очень распространено в древности. Помимо сего, в Библии находится несколько указаний и на другое употребление перстней и колец между Евреями, - так например перстни упоминаются в списке вещей, представленных тысяченачальниками и стоначальниками Израильскими Моисею, после поражения Мадианитян (Чис.31:50 ). Кольца упоминаются в числе украшений, носимых Еврейскими женщинами, о которых говорит •пр. Исаия (Ис.3:21 ). Кольца, осыпанные драгоценными каменьями, находились в большом употреблении среди Евреев и упоминаются в •кн. (Песн.5:14 ). Упоминаемый Господом в притче, отец блудного сына, по возвращении сына с раскаянием, приказывает своим рабам надеть на руку его перстень (Лук.15:21 ). •св. •ап. Иаков говорит о золотых перстнях, как об украшении богатых (Иак.2:2 ). Множество древних колец и перстней Египетских, Ассирийских, •греч., Римских сохраняется доселе в Британском Музее и других, и большинство оных, конечно, много сходствует с настоящими, которые носятся и доселе, хотя они были и теперь чрезвычайно разнообразны по своей наружной отделке и материалу. В каком количестве носили Египтяне кольца и перстни на руках, можно заключить из того факта, что например на одной руке недавно найденной в Египте мумии их было до девяти штук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольца, мн. кольца, колец, кольцам, ср. 1. предмет (чаще всего из металла) в форме обода, круга, с пустым пространством внутри линии круга. Кольцо для ношения ключей. Взявшись за кольцо, я открыл калитку. Гимнастические упражнения на кольцах. || предмет этой формы, металлический ободок, надеваемый на пальцы рук в качестве украшения или символа брака. Кольцо с брильянтом. Золотое кольцо. Обручальное кольцо. 2. Всё, имеющее форму такого предмета, напоминающее своим видом такой предмет. Локоны, завитые в кольца. Свернуться кольцом. Пускать дым кольцами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200056.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кольцо.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кольцо4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
'''Волшебное  кольцо'''&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| -LqD-W9kzYw }}  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
(дитяча пісня-гра)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галя по садочку ходила&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень згубила.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ходить по садочку, блукає&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень шукає.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не журися, Галю, серденько,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми знайшли твій перстень маленький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У садочку біля малини,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під зеленим листом тернини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Слова: Маріанна Ільків; Музика: Маріанна Ільків)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не думала я і не гадала,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що вмію безмежно любити,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що стріну тебе давно вже знала&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ти змушений долі тепер підкорились.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдорожчій, єдиній, одній!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для чого тобі цей світ навколо,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в нім немає мене?..&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З любов'ю співаю тобі кожне слово,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бо сили небесні з'єднали нас в одне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Про каблучки....цікаве===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напевно немає людини, якій би не подобались каблучки, вони бувають дуже різні за розміром, вагою, дизайном. Але є ще дуже багато цікавих фактів про них, коли каблучки стають інколи знаряддям для...наприклад для ловлі риби, або своєрідним пропуском в музей. Цікаво? Тож читайте далі....&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Заході жінки носять так звані материнські каблучки з камінням. Кількість каменів дорівнює кількості дітей володарки каблучки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Великобританії лікарям і медсестрам заборонено носити каблучки. Простір під кільцем не дезінфікується, а зняти кільце іноді дуже важко. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Популярна картинка з життя острова Науру: тубілець бере птаха-фрегат, кільце, мотузку і відправляється на риболовлю. На шию птаха одягається кільце і її, прив'язавши за мотузку, випускають у море. Фрегат ловить рибу, але проковтнути не може. Улов дістається господареві. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Калінінграді на одній з набережних є незвичайний музей. Біля входу в нього встановлено металеве кільце діаметром 68 см. Бажаючі відвідати музей повинні в це кільце пролізти, в іншому випадку їх туди не пустять. Адже музей - це підводний човен. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кавказькі горяни в XIX ст. носили масивне срібне кільце на великому пальці правої руки для того, щоб зручніше було зводити пальцем тугі курки пістолетів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з XIX ст. багато  офіцерів носили кільця з чавуну, сталі або заліза із золотою підкладкою, на якій гравірувалися ім'я та прізвище власника. Із зовнішнього боку кільця використовувалися неблагородні метали для того, щоб мародери не знімали кільце з убитого. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середні століття кращі в світі шпаги робилися в Толедо. Вони вважалися неперевершеними по гнучкості й міцності. Для демонстрації цих якостей шпаги їх поставляли в продаж зігнутими в кільце. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Реклама бікіні, що з'явилися у продажу в 1946 році, свідчила, що якщо купальник справжній, то він обов&amp;quot;язково має пройти через обручку. Купальник бікіні був названий на честь атола Бікіні. Атолл - коралова споруда, що має форму суцільного або розірваного кільця, що оточує мілководну лагуну. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Швейцарії кожен, хто збирає їстівних равликів, повинен отримати на це дозвіл і мати при собі кільце діаметром 35 мм: якщо равлик проходить через це колечко, то його слід відпустити. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На гербі відомого англійського дворянина сера Елтона Джона зображені два широких кільця - чорний і срібний. Вони символізують грамплатівку і компакт-диск.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Тлумачення сну про каблучку===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сон про каблучку має як позитивні, так і негативні моменти.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сприятливі аспекти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сновидіння, в якому Ви бачили золоту обручку, символізує вдалий шлюб і сімейне благополуччя. Велика вірогідність народження дітей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо уві сні Ви надівали каблучку на палець, значить Ваші мрії можуть утілитися в життя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сон, в якому Ви знайшли каблучку, символізує нових друзів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Подарувати каблучку уві сні - до одруження.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо Вам подарували каблучку - на щастя і радощі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Несприятливі аспекти&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сон, в якому Ви милувалися, знімали або поламали каблучку, провіщає сварки, збитки і розлучення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо уві сні Ви не могли зняти каблучку з пальця, значить наяву Ви будете обмежені у свободі вибору або дій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Каблучка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T13:55:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Каблучка'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка, -ки, ж. Ум. Отъ каблука. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Кольцо, перстень.Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) Такое же кольцо, охватывающее середину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війяраскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Орфографічний словник української мови'''&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник синонімів'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА - перстень; (шлюбна) обручка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українсько-російський словник'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА кольцо; перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА, и, жін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку(Андрій Головко, А. Гармаш, 1954, 81); Два молоді сипайчі взяли величезну каблучку мотуза (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 273); * Образно. Налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Те саме, що перстень. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало..! (Панас Мирний, III, 1954, 257); Хлопець під час заручин дарує дівчині каблучку на знак того, що вона заручена... (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 165).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблучку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблучкою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чко*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучок;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблу́чкам;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблу́чки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблу́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблу́чках;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чки*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка -и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка — предмет з металу у формі ободу, кола, з порожнім простором усередині лінії кола. Надягають на пальці в якості прикраси або символу шлюбу, яким, за звичаєм, обмінюються наречений з нареченою (обручку). Кільце буває гладке, з нанесеним малюнком, з камінням. Персні і печатки є різновидами каблучки. Кільця, як і інші прикраси, є предметами одягу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пе́рстень — від слов’янського «перст» — палець. Інші назви — кільце́, каблу́чка, обру́чка. Прикраси, що одягаються напалець. Як правило, п. носили на пальцях руки, рідше ноги (здебільшого в Азії). Типовий п. — звичайне металеве кільце. Проста геометрична форма кільця, яка не має ні початку, ні кінця, символізує вічність життя.&lt;br /&gt;
Часом п. прикрашений дорогоцінними каменями. П. носять як чоловіки, так і жінки. Зазвичай, хлопець дарує дівчині перстень на заручини. П., що надягаються подружньою парою під час ритуалу одруження символізують зв'язок, союз чи обітницю. Християнські священнослужителі носять перстень, що символізує не тільки шлюб із Христом, а й духовніобов'язки. Є й інші випадки, коли перстень виконює роль знаку належності до певного професійного кола. Так у Північній Америці, титанові каблучки одягаються на мізинець випускникам інженерних шкіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;каблучка&amp;quot;&lt;br /&gt;
Відлучка, бучка, виучка, капшучка, мундштучка, онучка, праправнучка, получка, взаємовиручка, внучка, кравчучка, негнучка, павучка, пучка, авторучка, виручка, гнучка, літучка, обручка, правнучка, рвучка, стручка, сюртучка, тягучка, щучка, самоучка, сучка, трясучка, штучка, сундучка, рундучка, текучка, чубучка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український академічний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коле́чко –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) (носимое на пальце) обру́чка, каблу́чка, обіде́ць (-дця́), (перстенёк) пе́рсник, персте́ник (-ка), персте́ничок (-чка).&lt;br /&gt;
• Играть в –ко – гуля́ти, гра́ти(ся) в пе́рсня;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) кільце́, ко́лечко; (звено) ла́нка.&lt;br /&gt;
• -чко колбасы – кі́льце́ ковбаси́.&lt;br /&gt;
• Волосы –ками – воло́сся ку́чериками, завито́чками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо́ –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) кі́льце́, ко́ло, (обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.&lt;br /&gt;
• Пускать дым –цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.&lt;br /&gt;
• Окружать –цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) (для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).&lt;br /&gt;
• Венчальные –ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.&lt;br /&gt;
• Размениваться –цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) (техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Внешнее –цо́ – околишня каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Нажимное –цо́ – притиско́ва каблу́чка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) (извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ободо́к – обідо́к (-дка́), обіде́ць (-дця́), каблу́чка; (каёмка) обві́дка. [Па́лиця обко́вана залі́зними обідка́ми. Це каблучка од ножа́ (Звиног.)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
О́бруч – обру́ч; (широкий обруч, в котором бочар собирает первоначально клёпки посуды) склада́ч; (железный, надеваемый на колодку колеса при забивании в неё спиц) брушти́н; (железный, обхватывающий что-либо для скрепления) ри́хва, вірва́нт; (из нерасщепленного орешника) ві́блий обру́ч; (из сплетенных прутьев) каблу́чка, ви́тка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український словник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) пе́рстень, -сня, каблу́чка, -ки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) кільце́, -льця́, ко́ло, -ла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полная популярная библейская энциклопедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОЛЬЦА, ПЕРСТНИ&lt;br /&gt;
Кольца, перстни . (Быт.38:18 и •др. ). Кольца и перстни часто упоминаются в •свящ. Писании, как украшения. В древности их часто употребляли как и доселе еще употребляют различные народы для ношения в ушах, на запястьях, пальцах и даже в носу. Перстень, снятый Фараоном, царем Египетским, со своей руки и надетый на руку Иосифа (Быт.41:42 ), был с государственною печатью, которую обыкновенно носил великий или первый вельможа в Египте на своем пальце и которую прикладывал к царским указам. Потому дарствование сего перстня служило знаком возведения в почетное звание первого по царе сановника, или министра. О подобном же значении перстня упоминается и в •кн. (Есф.3:10 ) - именно в ней говорится, что царь снял перстень с руки своей и отдал его Аману для скрепления царского указа об истреблении Иудеев (•ср. Есф.8:2 ,8,10). Ношение на руке перстней с печатями было очень распространено в древности. Помимо сего, в Библии находится несколько указаний и на другое употребление перстней и колец между Евреями, - так например перстни упоминаются в списке вещей, представленных тысяченачальниками и стоначальниками Израильскими Моисею, после поражения Мадианитян (Чис.31:50 ). Кольца упоминаются в числе украшений, носимых Еврейскими женщинами, о которых говорит •пр. Исаия (Ис.3:21 ). Кольца, осыпанные драгоценными каменьями, находились в большом употреблении среди Евреев и упоминаются в •кн. (Песн.5:14 ). Упоминаемый Господом в притче, отец блудного сына, по возвращении сына с раскаянием, приказывает своим рабам надеть на руку его перстень (Лук.15:21 ). •св. •ап. Иаков говорит о золотых перстнях, как об украшении богатых (Иак.2:2 ). Множество древних колец и перстней Египетских, Ассирийских, •греч., Римских сохраняется доселе в Британском Музее и других, и большинство оных, конечно, много сходствует с настоящими, которые носятся и доселе, хотя они были и теперь чрезвычайно разнообразны по своей наружной отделке и материалу. В каком количестве носили Египтяне кольца и перстни на руках, можно заключить из того факта, что например на одной руке недавно найденной в Египте мумии их было до девяти штук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольца, мн. кольца, колец, кольцам, ср. 1. предмет (чаще всего из металла) в форме обода, круга, с пустым пространством внутри линии круга. Кольцо для ношения ключей. Взявшись за кольцо, я открыл калитку. Гимнастические упражнения на кольцах. || предмет этой формы, металлический ободок, надеваемый на пальцы рук в качестве украшения или символа брака. Кольцо с брильянтом. Золотое кольцо. Обручальное кольцо. 2. Всё, имеющее форму такого предмета, напоминающее своим видом такой предмет. Локоны, завитые в кольца. Свернуться кольцом. Пускать дым кольцами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200056.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кольцо.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кольцо4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
'''Волшебное  кольцо'''&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| -LqD-W9kzYw }}  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
(дитяча пісня-гра)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галя по садочку ходила&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень згубила.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ходить по садочку, блукає&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень шукає.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не журися, Галю, серденько,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми знайшли твій перстень маленький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У садочку біля малини,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під зеленим листом тернини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Слова: Маріанна Ільків; Музика: Маріанна Ільків)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не думала я і не гадала,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що вмію безмежно любити,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що стріну тебе давно вже знала&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ти змушений долі тепер підкорились.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдорожчій, єдиній, одній!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для чого тобі цей світ навколо,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в нім немає мене?..&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З любов'ю співаю тобі кожне слово,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бо сили небесні з'єднали нас в одне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===заголовок===&lt;br /&gt;
====підзаголовок====  &lt;br /&gt;
===[http://www.zoolog.com.ua ZOOLOG]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.eco-live.com.ua Екологія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.medical-enc.ru/12/mineral_water.shtml Медицинская энциклопедия]===&lt;br /&gt;
===[http  адреса «назва»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Каблучка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T13:55:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Каблучка'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка, -ки, ж. Ум. Отъ каблука. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Кольцо, перстень.Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) Такое же кольцо, охватывающее середину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війяраскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Орфографічний словник української мови'''&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник синонімів'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА - перстень; (шлюбна) обручка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українсько-російський словник'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА кольцо; перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА, и, жін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку(Андрій Головко, А. Гармаш, 1954, 81); Два молоді сипайчі взяли величезну каблучку мотуза (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 273); * Образно. Налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Те саме, що перстень. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало..! (Панас Мирний, III, 1954, 257); Хлопець під час заручин дарує дівчині каблучку на знак того, що вона заручена... (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 165).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблучку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблучкою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чко*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучок;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблу́чкам;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблу́чки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблу́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблу́чках;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чки*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка -и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка — предмет з металу у формі ободу, кола, з порожнім простором усередині лінії кола. Надягають на пальці в якості прикраси або символу шлюбу, яким, за звичаєм, обмінюються наречений з нареченою (обручку). Кільце буває гладке, з нанесеним малюнком, з камінням. Персні і печатки є різновидами каблучки. Кільця, як і інші прикраси, є предметами одягу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пе́рстень — від слов’янського «перст» — палець. Інші назви — кільце́, каблу́чка, обру́чка. Прикраси, що одягаються напалець. Як правило, п. носили на пальцях руки, рідше ноги (здебільшого в Азії). Типовий п. — звичайне металеве кільце. Проста геометрична форма кільця, яка не має ні початку, ні кінця, символізує вічність життя.&lt;br /&gt;
Часом п. прикрашений дорогоцінними каменями. П. носять як чоловіки, так і жінки. Зазвичай, хлопець дарує дівчині перстень на заручини. П., що надягаються подружньою парою під час ритуалу одруження символізують зв'язок, союз чи обітницю. Християнські священнослужителі носять перстень, що символізує не тільки шлюб із Христом, а й духовніобов'язки. Є й інші випадки, коли перстень виконює роль знаку належності до певного професійного кола. Так у Північній Америці, титанові каблучки одягаються на мізинець випускникам інженерних шкіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;каблучка&amp;quot;&lt;br /&gt;
Відлучка, бучка, виучка, капшучка, мундштучка, онучка, праправнучка, получка, взаємовиручка, внучка, кравчучка, негнучка, павучка, пучка, авторучка, виручка, гнучка, літучка, обручка, правнучка, рвучка, стручка, сюртучка, тягучка, щучка, самоучка, сучка, трясучка, штучка, сундучка, рундучка, текучка, чубучка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український академічний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коле́чко –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) (носимое на пальце) обру́чка, каблу́чка, обіде́ць (-дця́), (перстенёк) пе́рсник, персте́ник (-ка), персте́ничок (-чка).&lt;br /&gt;
• Играть в –ко – гуля́ти, гра́ти(ся) в пе́рсня;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) кільце́, ко́лечко; (звено) ла́нка.&lt;br /&gt;
• -чко колбасы – кі́льце́ ковбаси́.&lt;br /&gt;
• Волосы –ками – воло́сся ку́чериками, завито́чками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо́ –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) кі́льце́, ко́ло, (обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.&lt;br /&gt;
• Пускать дым –цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.&lt;br /&gt;
• Окружать –цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) (для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).&lt;br /&gt;
• Венчальные –ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.&lt;br /&gt;
• Размениваться –цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) (техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Внешнее –цо́ – околишня каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Нажимное –цо́ – притиско́ва каблу́чка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) (извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ободо́к – обідо́к (-дка́), обіде́ць (-дця́), каблу́чка; (каёмка) обві́дка. [Па́лиця обко́вана залі́зними обідка́ми. Це каблучка од ножа́ (Звиног.)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
О́бруч – обру́ч; (широкий обруч, в котором бочар собирает первоначально клёпки посуды) склада́ч; (железный, надеваемый на колодку колеса при забивании в неё спиц) брушти́н; (железный, обхватывающий что-либо для скрепления) ри́хва, вірва́нт; (из нерасщепленного орешника) ві́блий обру́ч; (из сплетенных прутьев) каблу́чка, ви́тка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український словник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) пе́рстень, -сня, каблу́чка, -ки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) кільце́, -льця́, ко́ло, -ла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полная популярная библейская энциклопедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОЛЬЦА, ПЕРСТНИ&lt;br /&gt;
Кольца, перстни . (Быт.38:18 и •др. ). Кольца и перстни часто упоминаются в •свящ. Писании, как украшения. В древности их часто употребляли как и доселе еще употребляют различные народы для ношения в ушах, на запястьях, пальцах и даже в носу. Перстень, снятый Фараоном, царем Египетским, со своей руки и надетый на руку Иосифа (Быт.41:42 ), был с государственною печатью, которую обыкновенно носил великий или первый вельможа в Египте на своем пальце и которую прикладывал к царским указам. Потому дарствование сего перстня служило знаком возведения в почетное звание первого по царе сановника, или министра. О подобном же значении перстня упоминается и в •кн. (Есф.3:10 ) - именно в ней говорится, что царь снял перстень с руки своей и отдал его Аману для скрепления царского указа об истреблении Иудеев (•ср. Есф.8:2 ,8,10). Ношение на руке перстней с печатями было очень распространено в древности. Помимо сего, в Библии находится несколько указаний и на другое употребление перстней и колец между Евреями, - так например перстни упоминаются в списке вещей, представленных тысяченачальниками и стоначальниками Израильскими Моисею, после поражения Мадианитян (Чис.31:50 ). Кольца упоминаются в числе украшений, носимых Еврейскими женщинами, о которых говорит •пр. Исаия (Ис.3:21 ). Кольца, осыпанные драгоценными каменьями, находились в большом употреблении среди Евреев и упоминаются в •кн. (Песн.5:14 ). Упоминаемый Господом в притче, отец блудного сына, по возвращении сына с раскаянием, приказывает своим рабам надеть на руку его перстень (Лук.15:21 ). •св. •ап. Иаков говорит о золотых перстнях, как об украшении богатых (Иак.2:2 ). Множество древних колец и перстней Египетских, Ассирийских, •греч., Римских сохраняется доселе в Британском Музее и других, и большинство оных, конечно, много сходствует с настоящими, которые носятся и доселе, хотя они были и теперь чрезвычайно разнообразны по своей наружной отделке и материалу. В каком количестве носили Египтяне кольца и перстни на руках, можно заключить из того факта, что например на одной руке недавно найденной в Египте мумии их было до девяти штук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольца, мн. кольца, колец, кольцам, ср. 1. предмет (чаще всего из металла) в форме обода, круга, с пустым пространством внутри линии круга. Кольцо для ношения ключей. Взявшись за кольцо, я открыл калитку. Гимнастические упражнения на кольцах. || предмет этой формы, металлический ободок, надеваемый на пальцы рук в качестве украшения или символа брака. Кольцо с брильянтом. Золотое кольцо. Обручальное кольцо. 2. Всё, имеющее форму такого предмета, напоминающее своим видом такой предмет. Локоны, завитые в кольца. Свернуться кольцом. Пускать дым кольцами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200056.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кольцо4.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кольцо.jpg|x140px]]|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
'''Волшебное  кольцо'''&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| -LqD-W9kzYw }}  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
(дитяча пісня-гра)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галя по садочку ходила&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень згубила.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ходить по садочку, блукає&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень шукає.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не журися, Галю, серденько,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми знайшли твій перстень маленький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У садочку біля малини,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під зеленим листом тернини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Слова: Маріанна Ільків; Музика: Маріанна Ільків)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не думала я і не гадала,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що вмію безмежно любити,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що стріну тебе давно вже знала&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ти змушений долі тепер підкорились.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдорожчій, єдиній, одній!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для чого тобі цей світ навколо,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в нім немає мене?..&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З любов'ю співаю тобі кожне слово,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бо сили небесні з'єднали нас в одне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===заголовок===&lt;br /&gt;
====підзаголовок====  &lt;br /&gt;
===[http://www.zoolog.com.ua ZOOLOG]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.eco-live.com.ua Екологія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.medical-enc.ru/12/mineral_water.shtml Медицинская энциклопедия]===&lt;br /&gt;
===[http  адреса «назва»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Каблучка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T13:55:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Каблучка'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка, -ки, ж. Ум. Отъ каблука. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Кольцо, перстень.Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) Такое же кольцо, охватывающее середину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війяраскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Орфографічний словник української мови'''&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник синонімів'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА - перстень; (шлюбна) обручка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українсько-російський словник'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА кольцо; перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА, и, жін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку(Андрій Головко, А. Гармаш, 1954, 81); Два молоді сипайчі взяли величезну каблучку мотуза (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 273); * Образно. Налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Те саме, що перстень. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало..! (Панас Мирний, III, 1954, 257); Хлопець під час заручин дарує дівчині каблучку на знак того, що вона заручена... (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 165).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблучку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблучкою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чко*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучок;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблу́чкам;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблу́чки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблу́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблу́чках;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чки*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка -и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка — предмет з металу у формі ободу, кола, з порожнім простором усередині лінії кола. Надягають на пальці в якості прикраси або символу шлюбу, яким, за звичаєм, обмінюються наречений з нареченою (обручку). Кільце буває гладке, з нанесеним малюнком, з камінням. Персні і печатки є різновидами каблучки. Кільця, як і інші прикраси, є предметами одягу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пе́рстень — від слов’янського «перст» — палець. Інші назви — кільце́, каблу́чка, обру́чка. Прикраси, що одягаються напалець. Як правило, п. носили на пальцях руки, рідше ноги (здебільшого в Азії). Типовий п. — звичайне металеве кільце. Проста геометрична форма кільця, яка не має ні початку, ні кінця, символізує вічність життя.&lt;br /&gt;
Часом п. прикрашений дорогоцінними каменями. П. носять як чоловіки, так і жінки. Зазвичай, хлопець дарує дівчині перстень на заручини. П., що надягаються подружньою парою під час ритуалу одруження символізують зв'язок, союз чи обітницю. Християнські священнослужителі носять перстень, що символізує не тільки шлюб із Христом, а й духовніобов'язки. Є й інші випадки, коли перстень виконює роль знаку належності до певного професійного кола. Так у Північній Америці, титанові каблучки одягаються на мізинець випускникам інженерних шкіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;каблучка&amp;quot;&lt;br /&gt;
Відлучка, бучка, виучка, капшучка, мундштучка, онучка, праправнучка, получка, взаємовиручка, внучка, кравчучка, негнучка, павучка, пучка, авторучка, виручка, гнучка, літучка, обручка, правнучка, рвучка, стручка, сюртучка, тягучка, щучка, самоучка, сучка, трясучка, штучка, сундучка, рундучка, текучка, чубучка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український академічний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коле́чко –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) (носимое на пальце) обру́чка, каблу́чка, обіде́ць (-дця́), (перстенёк) пе́рсник, персте́ник (-ка), персте́ничок (-чка).&lt;br /&gt;
• Играть в –ко – гуля́ти, гра́ти(ся) в пе́рсня;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) кільце́, ко́лечко; (звено) ла́нка.&lt;br /&gt;
• -чко колбасы – кі́льце́ ковбаси́.&lt;br /&gt;
• Волосы –ками – воло́сся ку́чериками, завито́чками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо́ –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) кі́льце́, ко́ло, (обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.&lt;br /&gt;
• Пускать дым –цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.&lt;br /&gt;
• Окружать –цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) (для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).&lt;br /&gt;
• Венчальные –ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.&lt;br /&gt;
• Размениваться –цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) (техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Внешнее –цо́ – околишня каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Нажимное –цо́ – притиско́ва каблу́чка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) (извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ободо́к – обідо́к (-дка́), обіде́ць (-дця́), каблу́чка; (каёмка) обві́дка. [Па́лиця обко́вана залі́зними обідка́ми. Це каблучка од ножа́ (Звиног.)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
О́бруч – обру́ч; (широкий обруч, в котором бочар собирает первоначально клёпки посуды) склада́ч; (железный, надеваемый на колодку колеса при забивании в неё спиц) брушти́н; (железный, обхватывающий что-либо для скрепления) ри́хва, вірва́нт; (из нерасщепленного орешника) ві́блий обру́ч; (из сплетенных прутьев) каблу́чка, ви́тка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український словник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) пе́рстень, -сня, каблу́чка, -ки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) кільце́, -льця́, ко́ло, -ла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полная популярная библейская энциклопедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОЛЬЦА, ПЕРСТНИ&lt;br /&gt;
Кольца, перстни . (Быт.38:18 и •др. ). Кольца и перстни часто упоминаются в •свящ. Писании, как украшения. В древности их часто употребляли как и доселе еще употребляют различные народы для ношения в ушах, на запястьях, пальцах и даже в носу. Перстень, снятый Фараоном, царем Египетским, со своей руки и надетый на руку Иосифа (Быт.41:42 ), был с государственною печатью, которую обыкновенно носил великий или первый вельможа в Египте на своем пальце и которую прикладывал к царским указам. Потому дарствование сего перстня служило знаком возведения в почетное звание первого по царе сановника, или министра. О подобном же значении перстня упоминается и в •кн. (Есф.3:10 ) - именно в ней говорится, что царь снял перстень с руки своей и отдал его Аману для скрепления царского указа об истреблении Иудеев (•ср. Есф.8:2 ,8,10). Ношение на руке перстней с печатями было очень распространено в древности. Помимо сего, в Библии находится несколько указаний и на другое употребление перстней и колец между Евреями, - так например перстни упоминаются в списке вещей, представленных тысяченачальниками и стоначальниками Израильскими Моисею, после поражения Мадианитян (Чис.31:50 ). Кольца упоминаются в числе украшений, носимых Еврейскими женщинами, о которых говорит •пр. Исаия (Ис.3:21 ). Кольца, осыпанные драгоценными каменьями, находились в большом употреблении среди Евреев и упоминаются в •кн. (Песн.5:14 ). Упоминаемый Господом в притче, отец блудного сына, по возвращении сына с раскаянием, приказывает своим рабам надеть на руку его перстень (Лук.15:21 ). •св. •ап. Иаков говорит о золотых перстнях, как об украшении богатых (Иак.2:2 ). Множество древних колец и перстней Египетских, Ассирийских, •греч., Римских сохраняется доселе в Британском Музее и других, и большинство оных, конечно, много сходствует с настоящими, которые носятся и доселе, хотя они были и теперь чрезвычайно разнообразны по своей наружной отделке и материалу. В каком количестве носили Египтяне кольца и перстни на руках, можно заключить из того факта, что например на одной руке недавно найденной в Египте мумии их было до девяти штук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольца, мн. кольца, колец, кольцам, ср. 1. предмет (чаще всего из металла) в форме обода, круга, с пустым пространством внутри линии круга. Кольцо для ношения ключей. Взявшись за кольцо, я открыл калитку. Гимнастические упражнения на кольцах. || предмет этой формы, металлический ободок, надеваемый на пальцы рук в качестве украшения или символа брака. Кольцо с брильянтом. Золотое кольцо. Обручальное кольцо. 2. Всё, имеющее форму такого предмета, напоминающее своим видом такой предмет. Локоны, завитые в кольца. Свернуться кольцом. Пускать дым кольцами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200056.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кольцо4.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кольцо.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
'''Волшебное  кольцо'''&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| -LqD-W9kzYw }}  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
(дитяча пісня-гра)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галя по садочку ходила&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень згубила.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ходить по садочку, блукає&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень шукає.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не журися, Галю, серденько,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми знайшли твій перстень маленький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У садочку біля малини,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під зеленим листом тернини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Слова: Маріанна Ільків; Музика: Маріанна Ільків)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не думала я і не гадала,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що вмію безмежно любити,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що стріну тебе давно вже знала&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ти змушений долі тепер підкорились.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдорожчій, єдиній, одній!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для чого тобі цей світ навколо,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в нім немає мене?..&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З любов'ю співаю тобі кожне слово,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бо сили небесні з'єднали нас в одне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===заголовок===&lt;br /&gt;
====підзаголовок====  &lt;br /&gt;
===[http://www.zoolog.com.ua ZOOLOG]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.eco-live.com.ua Екологія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.medical-enc.ru/12/mineral_water.shtml Медицинская энциклопедия]===&lt;br /&gt;
===[http  адреса «назва»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%BE.jpg</id>
		<title>Файл:Кольцо.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%BE.jpg"/>
				<updated>2014-01-23T13:54:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Каблучка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T13:53:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Каблучка'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка, -ки, ж. Ум. Отъ каблука. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Кольцо, перстень.Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) Такое же кольцо, охватывающее середину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війяраскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Орфографічний словник української мови'''&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник синонімів'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА - перстень; (шлюбна) обручка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українсько-російський словник'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА кольцо; перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА, и, жін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку(Андрій Головко, А. Гармаш, 1954, 81); Два молоді сипайчі взяли величезну каблучку мотуза (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 273); * Образно. Налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Те саме, що перстень. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало..! (Панас Мирний, III, 1954, 257); Хлопець під час заручин дарує дівчині каблучку на знак того, що вона заручена... (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 165).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблучку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблучкою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чко*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучок;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблу́чкам;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблу́чки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблу́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблу́чках;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чки*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка -и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка — предмет з металу у формі ободу, кола, з порожнім простором усередині лінії кола. Надягають на пальці в якості прикраси або символу шлюбу, яким, за звичаєм, обмінюються наречений з нареченою (обручку). Кільце буває гладке, з нанесеним малюнком, з камінням. Персні і печатки є різновидами каблучки. Кільця, як і інші прикраси, є предметами одягу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пе́рстень — від слов’янського «перст» — палець. Інші назви — кільце́, каблу́чка, обру́чка. Прикраси, що одягаються напалець. Як правило, п. носили на пальцях руки, рідше ноги (здебільшого в Азії). Типовий п. — звичайне металеве кільце. Проста геометрична форма кільця, яка не має ні початку, ні кінця, символізує вічність життя.&lt;br /&gt;
Часом п. прикрашений дорогоцінними каменями. П. носять як чоловіки, так і жінки. Зазвичай, хлопець дарує дівчині перстень на заручини. П., що надягаються подружньою парою під час ритуалу одруження символізують зв'язок, союз чи обітницю. Християнські священнослужителі носять перстень, що символізує не тільки шлюб із Христом, а й духовніобов'язки. Є й інші випадки, коли перстень виконює роль знаку належності до певного професійного кола. Так у Північній Америці, титанові каблучки одягаються на мізинець випускникам інженерних шкіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;каблучка&amp;quot;&lt;br /&gt;
Відлучка, бучка, виучка, капшучка, мундштучка, онучка, праправнучка, получка, взаємовиручка, внучка, кравчучка, негнучка, павучка, пучка, авторучка, виручка, гнучка, літучка, обручка, правнучка, рвучка, стручка, сюртучка, тягучка, щучка, самоучка, сучка, трясучка, штучка, сундучка, рундучка, текучка, чубучка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український академічний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коле́чко –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) (носимое на пальце) обру́чка, каблу́чка, обіде́ць (-дця́), (перстенёк) пе́рсник, персте́ник (-ка), персте́ничок (-чка).&lt;br /&gt;
• Играть в –ко – гуля́ти, гра́ти(ся) в пе́рсня;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) кільце́, ко́лечко; (звено) ла́нка.&lt;br /&gt;
• -чко колбасы – кі́льце́ ковбаси́.&lt;br /&gt;
• Волосы –ками – воло́сся ку́чериками, завито́чками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо́ –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) кі́льце́, ко́ло, (обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.&lt;br /&gt;
• Пускать дым –цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.&lt;br /&gt;
• Окружать –цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) (для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).&lt;br /&gt;
• Венчальные –ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.&lt;br /&gt;
• Размениваться –цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) (техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Внешнее –цо́ – околишня каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Нажимное –цо́ – притиско́ва каблу́чка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) (извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ободо́к – обідо́к (-дка́), обіде́ць (-дця́), каблу́чка; (каёмка) обві́дка. [Па́лиця обко́вана залі́зними обідка́ми. Це каблучка од ножа́ (Звиног.)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
О́бруч – обру́ч; (широкий обруч, в котором бочар собирает первоначально клёпки посуды) склада́ч; (железный, надеваемый на колодку колеса при забивании в неё спиц) брушти́н; (железный, обхватывающий что-либо для скрепления) ри́хва, вірва́нт; (из нерасщепленного орешника) ві́блий обру́ч; (из сплетенных прутьев) каблу́чка, ви́тка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український словник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) пе́рстень, -сня, каблу́чка, -ки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) кільце́, -льця́, ко́ло, -ла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полная популярная библейская энциклопедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОЛЬЦА, ПЕРСТНИ&lt;br /&gt;
Кольца, перстни . (Быт.38:18 и •др. ). Кольца и перстни часто упоминаются в •свящ. Писании, как украшения. В древности их часто употребляли как и доселе еще употребляют различные народы для ношения в ушах, на запястьях, пальцах и даже в носу. Перстень, снятый Фараоном, царем Египетским, со своей руки и надетый на руку Иосифа (Быт.41:42 ), был с государственною печатью, которую обыкновенно носил великий или первый вельможа в Египте на своем пальце и которую прикладывал к царским указам. Потому дарствование сего перстня служило знаком возведения в почетное звание первого по царе сановника, или министра. О подобном же значении перстня упоминается и в •кн. (Есф.3:10 ) - именно в ней говорится, что царь снял перстень с руки своей и отдал его Аману для скрепления царского указа об истреблении Иудеев (•ср. Есф.8:2 ,8,10). Ношение на руке перстней с печатями было очень распространено в древности. Помимо сего, в Библии находится несколько указаний и на другое употребление перстней и колец между Евреями, - так например перстни упоминаются в списке вещей, представленных тысяченачальниками и стоначальниками Израильскими Моисею, после поражения Мадианитян (Чис.31:50 ). Кольца упоминаются в числе украшений, носимых Еврейскими женщинами, о которых говорит •пр. Исаия (Ис.3:21 ). Кольца, осыпанные драгоценными каменьями, находились в большом употреблении среди Евреев и упоминаются в •кн. (Песн.5:14 ). Упоминаемый Господом в притче, отец блудного сына, по возвращении сына с раскаянием, приказывает своим рабам надеть на руку его перстень (Лук.15:21 ). •св. •ап. Иаков говорит о золотых перстнях, как об украшении богатых (Иак.2:2 ). Множество древних колец и перстней Египетских, Ассирийских, •греч., Римских сохраняется доселе в Британском Музее и других, и большинство оных, конечно, много сходствует с настоящими, которые носятся и доселе, хотя они были и теперь чрезвычайно разнообразны по своей наружной отделке и материалу. В каком количестве носили Египтяне кольца и перстни на руках, можно заключить из того факта, что например на одной руке недавно найденной в Египте мумии их было до девяти штук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольца, мн. кольца, колец, кольцам, ср. 1. предмет (чаще всего из металла) в форме обода, круга, с пустым пространством внутри линии круга. Кольцо для ношения ключей. Взявшись за кольцо, я открыл калитку. Гимнастические упражнения на кольцах. || предмет этой формы, металлический ободок, надеваемый на пальцы рук в качестве украшения или символа брака. Кольцо с брильянтом. Золотое кольцо. Обручальное кольцо. 2. Всё, имеющее форму такого предмета, напоминающее своим видом такой предмет. Локоны, завитые в кольца. Свернуться кольцом. Пускать дым кольцами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200056.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Кольцо4.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
'''Волшебное  кольцо'''&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| -LqD-W9kzYw }}  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
(дитяча пісня-гра)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галя по садочку ходила&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень згубила.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ходить по садочку, блукає&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень шукає.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не журися, Галю, серденько,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми знайшли твій перстень маленький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У садочку біля малини,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під зеленим листом тернини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Слова: Маріанна Ільків; Музика: Маріанна Ільків)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не думала я і не гадала,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що вмію безмежно любити,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що стріну тебе давно вже знала&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ти змушений долі тепер підкорились.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдорожчій, єдиній, одній!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для чого тобі цей світ навколо,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в нім немає мене?..&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З любов'ю співаю тобі кожне слово,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бо сили небесні з'єднали нас в одне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===заголовок===&lt;br /&gt;
====підзаголовок====  &lt;br /&gt;
===[http://www.zoolog.com.ua ZOOLOG]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.eco-live.com.ua Екологія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.medical-enc.ru/12/mineral_water.shtml Медицинская энциклопедия]===&lt;br /&gt;
===[http  адреса «назва»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Каблучка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T13:53:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Каблучка'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка, -ки, ж. Ум. Отъ каблука. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Кольцо, перстень.Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) Такое же кольцо, охватывающее середину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війяраскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Орфографічний словник української мови'''&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник синонімів'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА - перстень; (шлюбна) обручка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українсько-російський словник'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА кольцо; перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА, и, жін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку(Андрій Головко, А. Гармаш, 1954, 81); Два молоді сипайчі взяли величезну каблучку мотуза (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 273); * Образно. Налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Те саме, що перстень. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало..! (Панас Мирний, III, 1954, 257); Хлопець під час заручин дарує дівчині каблучку на знак того, що вона заручена... (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 165).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблучку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблучкою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чко*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучок;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблу́чкам;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблу́чки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблу́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблу́чках;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чки*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка -и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка — предмет з металу у формі ободу, кола, з порожнім простором усередині лінії кола. Надягають на пальці в якості прикраси або символу шлюбу, яким, за звичаєм, обмінюються наречений з нареченою (обручку). Кільце буває гладке, з нанесеним малюнком, з камінням. Персні і печатки є різновидами каблучки. Кільця, як і інші прикраси, є предметами одягу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пе́рстень — від слов’янського «перст» — палець. Інші назви — кільце́, каблу́чка, обру́чка. Прикраси, що одягаються напалець. Як правило, п. носили на пальцях руки, рідше ноги (здебільшого в Азії). Типовий п. — звичайне металеве кільце. Проста геометрична форма кільця, яка не має ні початку, ні кінця, символізує вічність життя.&lt;br /&gt;
Часом п. прикрашений дорогоцінними каменями. П. носять як чоловіки, так і жінки. Зазвичай, хлопець дарує дівчині перстень на заручини. П., що надягаються подружньою парою під час ритуалу одруження символізують зв'язок, союз чи обітницю. Християнські священнослужителі носять перстень, що символізує не тільки шлюб із Христом, а й духовніобов'язки. Є й інші випадки, коли перстень виконює роль знаку належності до певного професійного кола. Так у Північній Америці, титанові каблучки одягаються на мізинець випускникам інженерних шкіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;каблучка&amp;quot;&lt;br /&gt;
Відлучка, бучка, виучка, капшучка, мундштучка, онучка, праправнучка, получка, взаємовиручка, внучка, кравчучка, негнучка, павучка, пучка, авторучка, виручка, гнучка, літучка, обручка, правнучка, рвучка, стручка, сюртучка, тягучка, щучка, самоучка, сучка, трясучка, штучка, сундучка, рундучка, текучка, чубучка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український академічний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коле́чко –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) (носимое на пальце) обру́чка, каблу́чка, обіде́ць (-дця́), (перстенёк) пе́рсник, персте́ник (-ка), персте́ничок (-чка).&lt;br /&gt;
• Играть в –ко – гуля́ти, гра́ти(ся) в пе́рсня;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) кільце́, ко́лечко; (звено) ла́нка.&lt;br /&gt;
• -чко колбасы – кі́льце́ ковбаси́.&lt;br /&gt;
• Волосы –ками – воло́сся ку́чериками, завито́чками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо́ –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) кі́льце́, ко́ло, (обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.&lt;br /&gt;
• Пускать дым –цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.&lt;br /&gt;
• Окружать –цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) (для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).&lt;br /&gt;
• Венчальные –ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.&lt;br /&gt;
• Размениваться –цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) (техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Внешнее –цо́ – околишня каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Нажимное –цо́ – притиско́ва каблу́чка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) (извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ободо́к – обідо́к (-дка́), обіде́ць (-дця́), каблу́чка; (каёмка) обві́дка. [Па́лиця обко́вана залі́зними обідка́ми. Це каблучка од ножа́ (Звиног.)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
О́бруч – обру́ч; (широкий обруч, в котором бочар собирает первоначально клёпки посуды) склада́ч; (железный, надеваемый на колодку колеса при забивании в неё спиц) брушти́н; (железный, обхватывающий что-либо для скрепления) ри́хва, вірва́нт; (из нерасщепленного орешника) ві́блий обру́ч; (из сплетенных прутьев) каблу́чка, ви́тка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український словник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) пе́рстень, -сня, каблу́чка, -ки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) кільце́, -льця́, ко́ло, -ла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полная популярная библейская энциклопедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОЛЬЦА, ПЕРСТНИ&lt;br /&gt;
Кольца, перстни . (Быт.38:18 и •др. ). Кольца и перстни часто упоминаются в •свящ. Писании, как украшения. В древности их часто употребляли как и доселе еще употребляют различные народы для ношения в ушах, на запястьях, пальцах и даже в носу. Перстень, снятый Фараоном, царем Египетским, со своей руки и надетый на руку Иосифа (Быт.41:42 ), был с государственною печатью, которую обыкновенно носил великий или первый вельможа в Египте на своем пальце и которую прикладывал к царским указам. Потому дарствование сего перстня служило знаком возведения в почетное звание первого по царе сановника, или министра. О подобном же значении перстня упоминается и в •кн. (Есф.3:10 ) - именно в ней говорится, что царь снял перстень с руки своей и отдал его Аману для скрепления царского указа об истреблении Иудеев (•ср. Есф.8:2 ,8,10). Ношение на руке перстней с печатями было очень распространено в древности. Помимо сего, в Библии находится несколько указаний и на другое употребление перстней и колец между Евреями, - так например перстни упоминаются в списке вещей, представленных тысяченачальниками и стоначальниками Израильскими Моисею, после поражения Мадианитян (Чис.31:50 ). Кольца упоминаются в числе украшений, носимых Еврейскими женщинами, о которых говорит •пр. Исаия (Ис.3:21 ). Кольца, осыпанные драгоценными каменьями, находились в большом употреблении среди Евреев и упоминаются в •кн. (Песн.5:14 ). Упоминаемый Господом в притче, отец блудного сына, по возвращении сына с раскаянием, приказывает своим рабам надеть на руку его перстень (Лук.15:21 ). •св. •ап. Иаков говорит о золотых перстнях, как об украшении богатых (Иак.2:2 ). Множество древних колец и перстней Египетских, Ассирийских, •греч., Римских сохраняется доселе в Британском Музее и других, и большинство оных, конечно, много сходствует с настоящими, которые носятся и доселе, хотя они были и теперь чрезвычайно разнообразны по своей наружной отделке и материалу. В каком количестве носили Египтяне кольца и перстни на руках, можно заключить из того факта, что например на одной руке недавно найденной в Египте мумии их было до девяти штук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольца, мн. кольца, колец, кольцам, ср. 1. предмет (чаще всего из металла) в форме обода, круга, с пустым пространством внутри линии круга. Кольцо для ношения ключей. Взявшись за кольцо, я открыл калитку. Гимнастические упражнения на кольцах. || предмет этой формы, металлический ободок, надеваемый на пальцы рук в качестве украшения или символа брака. Кольцо с брильянтом. Золотое кольцо. Обручальное кольцо. 2. Всё, имеющее форму такого предмета, напоминающее своим видом такой предмет. Локоны, завитые в кольца. Свернуться кольцом. Пускать дым кольцами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200056.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Кольцо4.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
'''Волшебное  кольцо'''&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| -LqD-W9kzYw }}  &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
(дитяча пісня-гра)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галя по садочку ходила&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень згубила.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ходить по садочку, блукає&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень шукає.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не журися, Галю, серденько,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми знайшли твій перстень маленький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У садочку біля малини,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під зеленим листом тернини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Слова: Маріанна Ільків; Музика: Маріанна Ільків)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не думала я і не гадала,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що вмію безмежно любити,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що стріну тебе давно вже знала&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ти змушений долі тепер підкорились.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдорожчій, єдиній, одній!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для чого тобі цей світ навколо,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в нім немає мене?..&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З любов'ю співаю тобі кожне слово,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бо сили небесні з'єднали нас в одне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===заголовок===&lt;br /&gt;
====підзаголовок====  &lt;br /&gt;
===[http://www.zoolog.com.ua ZOOLOG]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.eco-live.com.ua Екологія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.medical-enc.ru/12/mineral_water.shtml Медицинская энциклопедия]===&lt;br /&gt;
===[http  адреса «назва»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%BE4.jpg</id>
		<title>Файл:Кольцо4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%BE4.jpg"/>
				<updated>2014-01-23T13:52:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Каблучка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T13:51:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Каблучка'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка, -ки, ж. Ум. Отъ каблука. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Кольцо, перстень.Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) Такое же кольцо, охватывающее середину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війяраскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Орфографічний словник української мови'''&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник синонімів'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА - перстень; (шлюбна) обручка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українсько-російський словник'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА кольцо; перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА, и, жін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку(Андрій Головко, А. Гармаш, 1954, 81); Два молоді сипайчі взяли величезну каблучку мотуза (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 273); * Образно. Налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Те саме, що перстень. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало..! (Панас Мирний, III, 1954, 257); Хлопець під час заручин дарує дівчині каблучку на знак того, що вона заручена... (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 165).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблучку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблучкою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чко*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучок;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблу́чкам;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблу́чки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблу́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблу́чках;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чки*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка -и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка — предмет з металу у формі ободу, кола, з порожнім простором усередині лінії кола. Надягають на пальці в якості прикраси або символу шлюбу, яким, за звичаєм, обмінюються наречений з нареченою (обручку). Кільце буває гладке, з нанесеним малюнком, з камінням. Персні і печатки є різновидами каблучки. Кільця, як і інші прикраси, є предметами одягу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пе́рстень — від слов’янського «перст» — палець. Інші назви — кільце́, каблу́чка, обру́чка. Прикраси, що одягаються напалець. Як правило, п. носили на пальцях руки, рідше ноги (здебільшого в Азії). Типовий п. — звичайне металеве кільце. Проста геометрична форма кільця, яка не має ні початку, ні кінця, символізує вічність життя.&lt;br /&gt;
Часом п. прикрашений дорогоцінними каменями. П. носять як чоловіки, так і жінки. Зазвичай, хлопець дарує дівчині перстень на заручини. П., що надягаються подружньою парою під час ритуалу одруження символізують зв'язок, союз чи обітницю. Християнські священнослужителі носять перстень, що символізує не тільки шлюб із Христом, а й духовніобов'язки. Є й інші випадки, коли перстень виконює роль знаку належності до певного професійного кола. Так у Північній Америці, титанові каблучки одягаються на мізинець випускникам інженерних шкіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;каблучка&amp;quot;&lt;br /&gt;
Відлучка, бучка, виучка, капшучка, мундштучка, онучка, праправнучка, получка, взаємовиручка, внучка, кравчучка, негнучка, павучка, пучка, авторучка, виручка, гнучка, літучка, обручка, правнучка, рвучка, стручка, сюртучка, тягучка, щучка, самоучка, сучка, трясучка, штучка, сундучка, рундучка, текучка, чубучка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український академічний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коле́чко –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) (носимое на пальце) обру́чка, каблу́чка, обіде́ць (-дця́), (перстенёк) пе́рсник, персте́ник (-ка), персте́ничок (-чка).&lt;br /&gt;
• Играть в –ко – гуля́ти, гра́ти(ся) в пе́рсня;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) кільце́, ко́лечко; (звено) ла́нка.&lt;br /&gt;
• -чко колбасы – кі́льце́ ковбаси́.&lt;br /&gt;
• Волосы –ками – воло́сся ку́чериками, завито́чками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо́ –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) кі́льце́, ко́ло, (обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.&lt;br /&gt;
• Пускать дым –цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.&lt;br /&gt;
• Окружать –цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) (для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).&lt;br /&gt;
• Венчальные –ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.&lt;br /&gt;
• Размениваться –цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) (техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Внешнее –цо́ – околишня каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Нажимное –цо́ – притиско́ва каблу́чка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) (извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ободо́к – обідо́к (-дка́), обіде́ць (-дця́), каблу́чка; (каёмка) обві́дка. [Па́лиця обко́вана залі́зними обідка́ми. Це каблучка од ножа́ (Звиног.)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
О́бруч – обру́ч; (широкий обруч, в котором бочар собирает первоначально клёпки посуды) склада́ч; (железный, надеваемый на колодку колеса при забивании в неё спиц) брушти́н; (железный, обхватывающий что-либо для скрепления) ри́хва, вірва́нт; (из нерасщепленного орешника) ві́блий обру́ч; (из сплетенных прутьев) каблу́чка, ви́тка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український словник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) пе́рстень, -сня, каблу́чка, -ки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) кільце́, -льця́, ко́ло, -ла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полная популярная библейская энциклопедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОЛЬЦА, ПЕРСТНИ&lt;br /&gt;
Кольца, перстни . (Быт.38:18 и •др. ). Кольца и перстни часто упоминаются в •свящ. Писании, как украшения. В древности их часто употребляли как и доселе еще употребляют различные народы для ношения в ушах, на запястьях, пальцах и даже в носу. Перстень, снятый Фараоном, царем Египетским, со своей руки и надетый на руку Иосифа (Быт.41:42 ), был с государственною печатью, которую обыкновенно носил великий или первый вельможа в Египте на своем пальце и которую прикладывал к царским указам. Потому дарствование сего перстня служило знаком возведения в почетное звание первого по царе сановника, или министра. О подобном же значении перстня упоминается и в •кн. (Есф.3:10 ) - именно в ней говорится, что царь снял перстень с руки своей и отдал его Аману для скрепления царского указа об истреблении Иудеев (•ср. Есф.8:2 ,8,10). Ношение на руке перстней с печатями было очень распространено в древности. Помимо сего, в Библии находится несколько указаний и на другое употребление перстней и колец между Евреями, - так например перстни упоминаются в списке вещей, представленных тысяченачальниками и стоначальниками Израильскими Моисею, после поражения Мадианитян (Чис.31:50 ). Кольца упоминаются в числе украшений, носимых Еврейскими женщинами, о которых говорит •пр. Исаия (Ис.3:21 ). Кольца, осыпанные драгоценными каменьями, находились в большом употреблении среди Евреев и упоминаются в •кн. (Песн.5:14 ). Упоминаемый Господом в притче, отец блудного сына, по возвращении сына с раскаянием, приказывает своим рабам надеть на руку его перстень (Лук.15:21 ). •св. •ап. Иаков говорит о золотых перстнях, как об украшении богатых (Иак.2:2 ). Множество древних колец и перстней Египетских, Ассирийских, •греч., Римских сохраняется доселе в Британском Музее и других, и большинство оных, конечно, много сходствует с настоящими, которые носятся и доселе, хотя они были и теперь чрезвычайно разнообразны по своей наружной отделке и материалу. В каком количестве носили Египтяне кольца и перстни на руках, можно заключить из того факта, что например на одной руке недавно найденной в Египте мумии их было до девяти штук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольца, мн. кольца, колец, кольцам, ср. 1. предмет (чаще всего из металла) в форме обода, круга, с пустым пространством внутри линии круга. Кольцо для ношения ключей. Взявшись за кольцо, я открыл калитку. Гимнастические упражнения на кольцах. || предмет этой формы, металлический ободок, надеваемый на пальцы рук в качестве украшения или символа брака. Кольцо с брильянтом. Золотое кольцо. Обручальное кольцо. 2. Всё, имеющее форму такого предмета, напоминающее своим видом такой предмет. Локоны, завитые в кольца. Свернуться кольцом. Пускать дым кольцами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200056.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| -LqD-W9kzYw }}  Волшебное  кольцо&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
(дитяча пісня-гра)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галя по садочку ходила&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень згубила.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ходить по садочку, блукає&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
І маленький перстень шукає.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не журися, Галю, серденько,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ми знайшли твій перстень маленький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У садочку біля малини,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Під зеленим листом тернини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
(Слова: Маріанна Ільків; Музика: Маріанна Ільків)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не думала я і не гадала,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що вмію безмежно любити,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що стріну тебе давно вже знала&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ти змушений долі тепер підкорились.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдорожчій, єдиній, одній!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для чого тобі цей світ навколо,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Якщо в нім немає мене?..&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З любов'ю співаю тобі кожне слово,&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бо сили небесні з'єднали нас в одне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===заголовок===&lt;br /&gt;
====підзаголовок====  &lt;br /&gt;
===[http://www.zoolog.com.ua ZOOLOG]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.eco-live.com.ua Екологія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.medical-enc.ru/12/mineral_water.shtml Медицинская энциклопедия]===&lt;br /&gt;
===[http  адреса «назва»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Каблучка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-01-23T13:50:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Каблучка'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка, -ки, ж. Ум. Отъ каблука. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Кольцо, перстень.Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) Такое же кольцо, охватывающее середину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війяраскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Орфографічний словник української мови'''&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник синонімів'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА - перстень; (шлюбна) обручка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Українсько-російський словник'''&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА кольцо; перстень&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КАБЛУЧКА, и, жін.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести (Тарас Шевченко, II, 1953, 335); Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку(Андрій Головко, А. Гармаш, 1954, 81); Два молоді сипайчі взяли величезну каблучку мотуза (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 273); * Образно. Налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Те саме, що перстень. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало..! (Панас Мирний, III, 1954, 257); Хлопець під час заручин дарує дівчині каблучку на знак того, що вона заручена... (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 165).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка (іменник жіночого роду)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблучку;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблучкою;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблучці;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чко*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – каблучки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – каблучок;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – каблу́чкам;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – каблу́чки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – каблу́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у каблу́чках;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний – каблу́чки*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка -и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Каблучка — предмет з металу у формі ободу, кола, з порожнім простором усередині лінії кола. Надягають на пальці в якості прикраси або символу шлюбу, яким, за звичаєм, обмінюються наречений з нареченою (обручку). Кільце буває гладке, з нанесеним малюнком, з камінням. Персні і печатки є різновидами каблучки. Кільця, як і інші прикраси, є предметами одягу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пе́рстень — від слов’янського «перст» — палець. Інші назви — кільце́, каблу́чка, обру́чка. Прикраси, що одягаються напалець. Як правило, п. носили на пальцях руки, рідше ноги (здебільшого в Азії). Типовий п. — звичайне металеве кільце. Проста геометрична форма кільця, яка не має ні початку, ні кінця, символізує вічність життя.&lt;br /&gt;
Часом п. прикрашений дорогоцінними каменями. П. носять як чоловіки, так і жінки. Зазвичай, хлопець дарує дівчині перстень на заручини. П., що надягаються подружньою парою під час ритуалу одруження символізують зв'язок, союз чи обітницю. Християнські священнослужителі носять перстень, що символізує не тільки шлюб із Христом, а й духовніобов'язки. Є й інші випадки, коли перстень виконює роль знаку належності до певного професійного кола. Так у Північній Америці, титанові каблучки одягаються на мізинець випускникам інженерних шкіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;каблучка&amp;quot;&lt;br /&gt;
Відлучка, бучка, виучка, капшучка, мундштучка, онучка, праправнучка, получка, взаємовиручка, внучка, кравчучка, негнучка, павучка, пучка, авторучка, виручка, гнучка, літучка, обручка, правнучка, рвучка, стручка, сюртучка, тягучка, щучка, самоучка, сучка, трясучка, штучка, сундучка, рундучка, текучка, чубучка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український академічний словник&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коле́чко –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) (носимое на пальце) обру́чка, каблу́чка, обіде́ць (-дця́), (перстенёк) пе́рсник, персте́ник (-ка), персте́ничок (-чка).&lt;br /&gt;
• Играть в –ко – гуля́ти, гра́ти(ся) в пе́рсня;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) кільце́, ко́лечко; (звено) ла́нка.&lt;br /&gt;
• -чко колбасы – кі́льце́ ковбаси́.&lt;br /&gt;
• Волосы –ками – воло́сся ку́чериками, завито́чками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо́ –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) кі́льце́, ко́ло, (обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.&lt;br /&gt;
• Пускать дым –цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.&lt;br /&gt;
• Окружать –цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3) (для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).&lt;br /&gt;
• Венчальные –ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.&lt;br /&gt;
• Размениваться –цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4) (техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Внешнее –цо́ – околишня каблу́чка.&lt;br /&gt;
• Нажимное –цо́ – притиско́ва каблу́чка;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5) (извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ободо́к – обідо́к (-дка́), обіде́ць (-дця́), каблу́чка; (каёмка) обві́дка. [Па́лиця обко́вана залі́зними обідка́ми. Це каблучка од ножа́ (Звиног.)].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
О́бруч – обру́ч; (широкий обруч, в котором бочар собирает первоначально клёпки посуды) склада́ч; (железный, надеваемый на колодку колеса при забивании в неё спиц) брушти́н; (железный, обхватывающий что-либо для скрепления) ри́хва, вірва́нт; (из нерасщепленного орешника) ві́блий обру́ч; (из сплетенных прутьев) каблу́чка, ви́тка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Російсько-український словник &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольцо –&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) пе́рстень, -сня, каблу́чка, -ки;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) (круг) кільце́, -льця́, ко́ло, -ла.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Полная популярная библейская энциклопедия&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
КОЛЬЦА, ПЕРСТНИ&lt;br /&gt;
Кольца, перстни . (Быт.38:18 и •др. ). Кольца и перстни часто упоминаются в •свящ. Писании, как украшения. В древности их часто употребляли как и доселе еще употребляют различные народы для ношения в ушах, на запястьях, пальцах и даже в носу. Перстень, снятый Фараоном, царем Египетским, со своей руки и надетый на руку Иосифа (Быт.41:42 ), был с государственною печатью, которую обыкновенно носил великий или первый вельможа в Египте на своем пальце и которую прикладывал к царским указам. Потому дарствование сего перстня служило знаком возведения в почетное звание первого по царе сановника, или министра. О подобном же значении перстня упоминается и в •кн. (Есф.3:10 ) - именно в ней говорится, что царь снял перстень с руки своей и отдал его Аману для скрепления царского указа об истреблении Иудеев (•ср. Есф.8:2 ,8,10). Ношение на руке перстней с печатями было очень распространено в древности. Помимо сего, в Библии находится несколько указаний и на другое употребление перстней и колец между Евреями, - так например перстни упоминаются в списке вещей, представленных тысяченачальниками и стоначальниками Израильскими Моисею, после поражения Мадианитян (Чис.31:50 ). Кольца упоминаются в числе украшений, носимых Еврейскими женщинами, о которых говорит •пр. Исаия (Ис.3:21 ). Кольца, осыпанные драгоценными каменьями, находились в большом употреблении среди Евреев и упоминаются в •кн. (Песн.5:14 ). Упоминаемый Господом в притче, отец блудного сына, по возвращении сына с раскаянием, приказывает своим рабам надеть на руку его перстень (Лук.15:21 ). •св. •ап. Иаков говорит о золотых перстнях, как об украшении богатых (Иак.2:2 ). Множество древних колец и перстней Египетских, Ассирийских, •греч., Римских сохраняется доселе в Британском Музее и других, и большинство оных, конечно, много сходствует с настоящими, которые носятся и доселе, хотя они были и теперь чрезвычайно разнообразны по своей наружной отделке и материалу. В каком количестве носили Египтяне кольца и перстни на руках, можно заключить из того факта, что например на одной руке недавно найденной в Египте мумии их было до девяти штук. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кольца, мн. кольца, колец, кольцам, ср. 1. предмет (чаще всего из металла) в форме обода, круга, с пустым пространством внутри линии круга. Кольцо для ношения ключей. Взявшись за кольцо, я открыл калитку. Гимнастические упражнения на кольцах. || предмет этой формы, металлический ободок, надеваемый на пальцы рук в качестве украшения или символа брака. Кольцо с брильянтом. Золотое кольцо. Обручальное кольцо. 2. Всё, имеющее форму такого предмета, напоминающее своим видом такой предмет. Локоны, завитые в кольца. Свернуться кольцом. Пускать дым кольцами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-200056.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
1) Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі.&lt;br /&gt;
2) Те саме, що перстень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| -LqD-W9kzYw }}  Волшебное  кольцо&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
(дитяча пісня-гра)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Галя по садочку ходила&lt;br /&gt;
І маленький перстень згубила.&lt;br /&gt;
Ходить по садочку, блукає&lt;br /&gt;
І маленький перстень шукає.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не журися, Галю, серденько,&lt;br /&gt;
Ми знайшли твій перстень маленький&lt;br /&gt;
У садочку біля малини,&lt;br /&gt;
Під зеленим листом тернини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перстень&lt;br /&gt;
(Слова: Маріанна Ільків; Музика: Маріанна Ільків)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не думала я і не гадала,&lt;br /&gt;
Що вмію безмежно любити,&lt;br /&gt;
Що стріну тебе давно вже знала&lt;br /&gt;
Ти змушений долі тепер підкорились.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів:&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
Найдорожчій, єдиній, одній!&lt;br /&gt;
Золотий перстень&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй,&lt;br /&gt;
Моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Для чого тобі цей світ навколо,&lt;br /&gt;
Якщо в нім немає мене?..&lt;br /&gt;
З любов'ю співаю тобі кожне слово,&lt;br /&gt;
Бо сили небесні з'єднали нас в одне.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень...&lt;br /&gt;
Золотий перстень... Золотий перстень&lt;br /&gt;
Так блищить на руці моїй...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Приспів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===заголовок===&lt;br /&gt;
====підзаголовок====  &lt;br /&gt;
===[http://www.zoolog.com.ua ZOOLOG]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.eco-live.com.ua Екологія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.medical-enc.ru/12/mineral_water.shtml Медицинская энциклопедия]===&lt;br /&gt;
===[http  адреса «назва»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Ка]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-23T13:42:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Однина''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Множина''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Идеал0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Календарь0.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Огонь0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C</id>
		<title>Щіль</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C"/>
				<updated>2014-01-23T13:11:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щіль'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щіль, -лі, ж. Щель. Дві дровиняки, чотирі поляки, вісім дір, дев'ята щіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬ, і, жін., заст., рідко. Те саме, що щілина. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Павло Грабовський, I, 1959, 406); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога..,  (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 85).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щіль;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щіль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́ллю;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́ле*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лей;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лям;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́лями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лях;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́лі*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.rozum.org.ua/ ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
щіль&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
щілина&lt;br /&gt;
рідко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Рими до слова &amp;quot;щіль&amp;quot;'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автомобіль, артіль, в’язіль, відміль, вілепіль, Віль, важіль, ваніль, водевіль, джміль, Еміль, кисіль, кріль, купіль, неділь, новосіль, піль, породіль, постіль, профіль, рашпіль, сіль, самоціль, таріль, хліб-сіль, хміль, ціль, цвіль, шміль, єпитрахиль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩЕЛЬ&lt;br /&gt;
ж., род. п. -и, щелка, щелье, щелье ср. р. &amp;quot;каменный, гладкий, пологий приморский берег&amp;quot;, арханг. (Даль), щелить &amp;quot;раскалывать, делить&amp;quot;, щелеть &amp;quot;давать трещины&amp;quot;, укр. щiль, род. п. -i ж. &amp;quot;щель&amp;quot;, блр. щелка &amp;quot;щель&amp;quot;, щелкi мн. &amp;quot;глаза&amp;quot;, щелiць &amp;quot;смотреть украдкой&amp;quot;, польск. szczelina &amp;quot;щель&amp;quot;, словен. scaljа &amp;quot;осколок&amp;quot;. Родственно лит. skelti, skeliu &amp;quot;раскалывать&amp;quot;, лтш. skelt, skelu – то же, skelе &amp;quot;отколотый кусок, разрез сзади на кафтане&amp;quot;, Skelis &amp;quot;название одного порога на реке Айвиексте, на котором вода рассекается на две струи одним камнем&amp;quot;, skilа &amp;quot;осколок, полено&amp;quot;, лит. skiltis &amp;quot;отрезанный кусок&amp;quot;, skyle ж. &amp;quot;дыра&amp;quot;, др.-исл. skiljа &amp;quot;разделять, раскалывать&amp;quot;, греч. &amp;quot;рублю, рою&amp;quot;, арм. celum &amp;quot;раскалываю&amp;quot;, хетт. iskallai- &amp;quot;ломать, разрывать&amp;quot;, далее сюда же скала, осколок, сколька; (см. Фик I, 566; Траутман, ВSW 264; М.–Э. 4, 25 и сл.; 32, 39, 40; Буга, РФВ 75, 149; Маценауэр, LF 12, 169; Швентнер, РВВ 48, 307; Перссон, KZ 33, 285). Сюда же, наверное, и щелега &amp;quot;подводный камень&amp;quot;, арханг. (Подв.); см. Калима 244 и сл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щели, мн. щели, щелей, ж. Узкая продольная скважина, сквозная трещина. В окнах домов и в щелях ставен землянок засветились огни. Л. Толстой. Щель в полу. Дует из всех щелей. Смотреть в дверную щель. ||&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Щель1.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Щель2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Кільця планети Сатурна===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує три головних кільця, названих A, B і C. Вони добре помітні з Землі. Слабші кільця називають D, E та F. При ближчому розгляді кілець виявляється дуже багато. Між кільцями існують щілини, де немає частинок. Найбільшу щілину, яку можна побачити у середній телескоп із Землі (між кільцями А и В), названо щілиною Кассіні. Ясними ночами у потужніші телескопиможна побачити й менш помітні щілини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A9%D0%B5%D0%BB%D1%8C1.png</id>
		<title>Файл:Щель1.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A9%D0%B5%D0%BB%D1%8C1.png"/>
				<updated>2014-01-22T19:57:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: Євгенія завантажив нову версію «Файл:Щель1.png»: Повернення до версії від 19:55, 22 січня 2014&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A9%D0%B5%D0%BB%D1%8C1.png</id>
		<title>Файл:Щель1.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A9%D0%B5%D0%BB%D1%8C1.png"/>
				<updated>2014-01-22T19:57:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: Євгенія завантажив нову версію «Файл:Щель1.png»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C</id>
		<title>Щіль</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C"/>
				<updated>2014-01-22T19:57:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щіль'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щіль, -лі, ж. Щель. Дві дровиняки, чотирі поляки, вісім дір, дев'ята щіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬ, і, жін., заст., рідко. Те саме, що щілина. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Павло Грабовський, I, 1959, 406); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога..,  (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 85).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щіль;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щіль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́ллю;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́ле*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лей;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лям;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́лями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лях;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́лі*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.rozum.org.ua/ ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
щіль&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
щілина&lt;br /&gt;
рідко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;щіль&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автомобіль, артіль, в’язіль, відміль, вілепіль, Віль, важіль, ваніль, водевіль, джміль, Еміль, кисіль, кріль, купіль, неділь, новосіль, піль, породіль, постіль, профіль, рашпіль, сіль, самоціль, таріль, хліб-сіль, хміль, ціль, цвіль, шміль, єпитрахиль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩЕЛЬ&lt;br /&gt;
ж., род. п. -и, щелка, щелье, щелье ср. р. &amp;quot;каменный, гладкий, пологий приморский берег&amp;quot;, арханг. (Даль), щелить &amp;quot;раскалывать, делить&amp;quot;, щелеть &amp;quot;давать трещины&amp;quot;, укр. щiль, род. п. -i ж. &amp;quot;щель&amp;quot;, блр. щелка &amp;quot;щель&amp;quot;, щелкi мн. &amp;quot;глаза&amp;quot;, щелiць &amp;quot;смотреть украдкой&amp;quot;, польск. szczelina &amp;quot;щель&amp;quot;, словен. scaljа &amp;quot;осколок&amp;quot;. Родственно лит. skelti, skeliu &amp;quot;раскалывать&amp;quot;, лтш. skelt, skelu – то же, skelе &amp;quot;отколотый кусок, разрез сзади на кафтане&amp;quot;, Skelis &amp;quot;название одного порога на реке Айвиексте, на котором вода рассекается на две струи одним камнем&amp;quot;, skilа &amp;quot;осколок, полено&amp;quot;, лит. skiltis &amp;quot;отрезанный кусок&amp;quot;, skyle ж. &amp;quot;дыра&amp;quot;, др.-исл. skiljа &amp;quot;разделять, раскалывать&amp;quot;, греч. &amp;quot;рублю, рою&amp;quot;, арм. celum &amp;quot;раскалываю&amp;quot;, хетт. iskallai- &amp;quot;ломать, разрывать&amp;quot;, далее сюда же скала, осколок, сколька; (см. Фик I, 566; Траутман, ВSW 264; М.–Э. 4, 25 и сл.; 32, 39, 40; Буга, РФВ 75, 149; Маценауэр, LF 12, 169; Швентнер, РВВ 48, 307; Перссон, KZ 33, 285). Сюда же, наверное, и щелега &amp;quot;подводный камень&amp;quot;, арханг. (Подв.); см. Калима 244 и сл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щели, мн. щели, щелей, ж. Узкая продольная скважина, сквозная трещина. В окнах домов и в щелях ставен землянок засветились огни. Л. Толстой. Щель в полу. Дует из всех щелей. Смотреть в дверную щель. ||&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Щель1.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Щель2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Кільця планети Сатурна===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує три головних кільця, названих A, B і C. Вони добре помітні з Землі. Слабші кільця називають D, E та F. При ближчому розгляді кілець виявляється дуже багато. Між кільцями існують щілини, де немає частинок. Найбільшу щілину, яку можна побачити у середній телескоп із Землі (між кільцями А и В), названо щілиною Кассіні. Ясними ночами у потужніші телескопиможна побачити й менш помітні щілини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C</id>
		<title>Щіль</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C"/>
				<updated>2014-01-22T19:56:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щіль'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щіль, -лі, ж. Щель. Дві дровиняки, чотирі поляки, вісім дір, дев'ята щіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬ, і, жін., заст., рідко. Те саме, що щілина. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Павло Грабовський, I, 1959, 406); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога..,  (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 85).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щіль;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щіль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́ллю;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́ле*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лей;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лям;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́лями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лях;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́лі*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.rozum.org.ua/ ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
щіль&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
щілина&lt;br /&gt;
рідко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;щіль&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автомобіль, артіль, в’язіль, відміль, вілепіль, Віль, важіль, ваніль, водевіль, джміль, Еміль, кисіль, кріль, купіль, неділь, новосіль, піль, породіль, постіль, профіль, рашпіль, сіль, самоціль, таріль, хліб-сіль, хміль, ціль, цвіль, шміль, єпитрахиль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩЕЛЬ&lt;br /&gt;
ж., род. п. -и, щелка, щелье, щелье ср. р. &amp;quot;каменный, гладкий, пологий приморский берег&amp;quot;, арханг. (Даль), щелить &amp;quot;раскалывать, делить&amp;quot;, щелеть &amp;quot;давать трещины&amp;quot;, укр. щiль, род. п. -i ж. &amp;quot;щель&amp;quot;, блр. щелка &amp;quot;щель&amp;quot;, щелкi мн. &amp;quot;глаза&amp;quot;, щелiць &amp;quot;смотреть украдкой&amp;quot;, польск. szczelina &amp;quot;щель&amp;quot;, словен. scaljа &amp;quot;осколок&amp;quot;. Родственно лит. skelti, skeliu &amp;quot;раскалывать&amp;quot;, лтш. skelt, skelu – то же, skelе &amp;quot;отколотый кусок, разрез сзади на кафтане&amp;quot;, Skelis &amp;quot;название одного порога на реке Айвиексте, на котором вода рассекается на две струи одним камнем&amp;quot;, skilа &amp;quot;осколок, полено&amp;quot;, лит. skiltis &amp;quot;отрезанный кусок&amp;quot;, skyle ж. &amp;quot;дыра&amp;quot;, др.-исл. skiljа &amp;quot;разделять, раскалывать&amp;quot;, греч. &amp;quot;рублю, рою&amp;quot;, арм. celum &amp;quot;раскалываю&amp;quot;, хетт. iskallai- &amp;quot;ломать, разрывать&amp;quot;, далее сюда же скала, осколок, сколька; (см. Фик I, 566; Траутман, ВSW 264; М.–Э. 4, 25 и сл.; 32, 39, 40; Буга, РФВ 75, 149; Маценауэр, LF 12, 169; Швентнер, РВВ 48, 307; Перссон, KZ 33, 285). Сюда же, наверное, и щелега &amp;quot;подводный камень&amp;quot;, арханг. (Подв.); см. Калима 244 и сл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щели, мн. щели, щелей, ж. Узкая продольная скважина, сквозная трещина. В окнах домов и в щелях ставен землянок засветились огни. Л. Толстой. Щель в полу. Дует из всех щелей. Смотреть в дверную щель. ||&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Щель1.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Щель2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|6ziu-3KmvJw}}  назва&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Кільця планети Сатурна===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує три головних кільця, названих A, B і C. Вони добре помітні з Землі. Слабші кільця називають D, E та F. При ближчому розгляді кілець виявляється дуже багато. Між кільцями існують щілини, де немає частинок. Найбільшу щілину, яку можна побачити у середній телескоп із Землі (між кільцями А и В), названо щілиною Кассіні. Ясними ночами у потужніші телескопиможна побачити й менш помітні щілини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C</id>
		<title>Щіль</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C"/>
				<updated>2014-01-22T19:56:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щіль'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щіль, -лі, ж. Щель. Дві дровиняки, чотирі поляки, вісім дір, дев'ята щіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬ, і, жін., заст., рідко. Те саме, що щілина. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Павло Грабовський, I, 1959, 406); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога..,  (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 85).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щіль;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щіль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́ллю;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́ле*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лей;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лям;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́лями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лях;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́лі*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.rozum.org.ua/ ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
щіль&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
щілина&lt;br /&gt;
рідко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;щіль&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автомобіль, артіль, в’язіль, відміль, вілепіль, Віль, важіль, ваніль, водевіль, джміль, Еміль, кисіль, кріль, купіль, неділь, новосіль, піль, породіль, постіль, профіль, рашпіль, сіль, самоціль, таріль, хліб-сіль, хміль, ціль, цвіль, шміль, єпитрахиль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩЕЛЬ&lt;br /&gt;
ж., род. п. -и, щелка, щелье, щелье ср. р. &amp;quot;каменный, гладкий, пологий приморский берег&amp;quot;, арханг. (Даль), щелить &amp;quot;раскалывать, делить&amp;quot;, щелеть &amp;quot;давать трещины&amp;quot;, укр. щiль, род. п. -i ж. &amp;quot;щель&amp;quot;, блр. щелка &amp;quot;щель&amp;quot;, щелкi мн. &amp;quot;глаза&amp;quot;, щелiць &amp;quot;смотреть украдкой&amp;quot;, польск. szczelina &amp;quot;щель&amp;quot;, словен. scaljа &amp;quot;осколок&amp;quot;. Родственно лит. skelti, skeliu &amp;quot;раскалывать&amp;quot;, лтш. skelt, skelu – то же, skelе &amp;quot;отколотый кусок, разрез сзади на кафтане&amp;quot;, Skelis &amp;quot;название одного порога на реке Айвиексте, на котором вода рассекается на две струи одним камнем&amp;quot;, skilа &amp;quot;осколок, полено&amp;quot;, лит. skiltis &amp;quot;отрезанный кусок&amp;quot;, skyle ж. &amp;quot;дыра&amp;quot;, др.-исл. skiljа &amp;quot;разделять, раскалывать&amp;quot;, греч. &amp;quot;рублю, рою&amp;quot;, арм. celum &amp;quot;раскалываю&amp;quot;, хетт. iskallai- &amp;quot;ломать, разрывать&amp;quot;, далее сюда же скала, осколок, сколька; (см. Фик I, 566; Траутман, ВSW 264; М.–Э. 4, 25 и сл.; 32, 39, 40; Буга, РФВ 75, 149; Маценауэр, LF 12, 169; Швентнер, РВВ 48, 307; Перссон, KZ 33, 285). Сюда же, наверное, и щелега &amp;quot;подводный камень&amp;quot;, арханг. (Подв.); см. Калима 244 и сл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щели, мн. щели, щелей, ж. Узкая продольная скважина, сквозная трещина. В окнах домов и в щелях ставен землянок засветились огни. Л. Толстой. Щель в полу. Дует из всех щелей. Смотреть в дверную щель. ||&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Щель1.png|x200px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Щель2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|6ziu-3KmvJw}}  назва&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Кільця планети Сатурна===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує три головних кільця, названих A, B і C. Вони добре помітні з Землі. Слабші кільця називають D, E та F. При ближчому розгляді кілець виявляється дуже багато. Між кільцями існують щілини, де немає частинок. Найбільшу щілину, яку можна побачити у середній телескоп із Землі (між кільцями А и В), названо щілиною Кассіні. Ясними ночами у потужніші телескопиможна побачити й менш помітні щілини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A9%D0%B5%D0%BB%D1%8C1.png</id>
		<title>Файл:Щель1.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A9%D0%B5%D0%BB%D1%8C1.png"/>
				<updated>2014-01-22T19:55:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: Євгенія завантажив нову версію «Файл:Щель1.png»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C</id>
		<title>Щіль</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C"/>
				<updated>2014-01-22T19:55:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щіль'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щіль, -лі, ж. Щель. Дві дровиняки, чотирі поляки, вісім дір, дев'ята щіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬ, і, жін., заст., рідко. Те саме, що щілина. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Павло Грабовський, I, 1959, 406); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога..,  (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 85).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щіль;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щіль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́ллю;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́ле*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лей;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лям;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́лями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лях;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́лі*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.rozum.org.ua/ ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
щіль&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
щілина&lt;br /&gt;
рідко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;щіль&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автомобіль, артіль, в’язіль, відміль, вілепіль, Віль, важіль, ваніль, водевіль, джміль, Еміль, кисіль, кріль, купіль, неділь, новосіль, піль, породіль, постіль, профіль, рашпіль, сіль, самоціль, таріль, хліб-сіль, хміль, ціль, цвіль, шміль, єпитрахиль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩЕЛЬ&lt;br /&gt;
ж., род. п. -и, щелка, щелье, щелье ср. р. &amp;quot;каменный, гладкий, пологий приморский берег&amp;quot;, арханг. (Даль), щелить &amp;quot;раскалывать, делить&amp;quot;, щелеть &amp;quot;давать трещины&amp;quot;, укр. щiль, род. п. -i ж. &amp;quot;щель&amp;quot;, блр. щелка &amp;quot;щель&amp;quot;, щелкi мн. &amp;quot;глаза&amp;quot;, щелiць &amp;quot;смотреть украдкой&amp;quot;, польск. szczelina &amp;quot;щель&amp;quot;, словен. scaljа &amp;quot;осколок&amp;quot;. Родственно лит. skelti, skeliu &amp;quot;раскалывать&amp;quot;, лтш. skelt, skelu – то же, skelе &amp;quot;отколотый кусок, разрез сзади на кафтане&amp;quot;, Skelis &amp;quot;название одного порога на реке Айвиексте, на котором вода рассекается на две струи одним камнем&amp;quot;, skilа &amp;quot;осколок, полено&amp;quot;, лит. skiltis &amp;quot;отрезанный кусок&amp;quot;, skyle ж. &amp;quot;дыра&amp;quot;, др.-исл. skiljа &amp;quot;разделять, раскалывать&amp;quot;, греч. &amp;quot;рублю, рою&amp;quot;, арм. celum &amp;quot;раскалываю&amp;quot;, хетт. iskallai- &amp;quot;ломать, разрывать&amp;quot;, далее сюда же скала, осколок, сколька; (см. Фик I, 566; Траутман, ВSW 264; М.–Э. 4, 25 и сл.; 32, 39, 40; Буга, РФВ 75, 149; Маценауэр, LF 12, 169; Швентнер, РВВ 48, 307; Перссон, KZ 33, 285). Сюда же, наверное, и щелега &amp;quot;подводный камень&amp;quot;, арханг. (Подв.); см. Калима 244 и сл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щели, мн. щели, щелей, ж. Узкая продольная скважина, сквозная трещина. В окнах домов и в щелях ставен землянок засветились огни. Л. Толстой. Щель в полу. Дует из всех щелей. Смотреть в дверную щель. ||&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Щель1.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Щель2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|6ziu-3KmvJw}}  назва&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Кільця планети Сатурна===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує три головних кільця, названих A, B і C. Вони добре помітні з Землі. Слабші кільця називають D, E та F. При ближчому розгляді кілець виявляється дуже багато. Між кільцями існують щілини, де немає частинок. Найбільшу щілину, яку можна побачити у середній телескоп із Землі (між кільцями А и В), названо щілиною Кассіні. Ясними ночами у потужніші телескопиможна побачити й менш помітні щілини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A9%D0%B5%D0%BB%D1%8C2.jpg</id>
		<title>Файл:Щель2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A9%D0%B5%D0%BB%D1%8C2.jpg"/>
				<updated>2014-01-22T19:54:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C</id>
		<title>Щіль</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C"/>
				<updated>2014-01-22T19:54:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щіль'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щіль, -лі, ж. Щель. Дві дровиняки, чотирі поляки, вісім дір, дев'ята щіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬ, і, жін., заст., рідко. Те саме, що щілина. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Павло Грабовський, I, 1959, 406); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога..,  (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 85).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щіль;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щіль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́ллю;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́ле*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лей;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лям;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́лями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лях;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́лі*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.rozum.org.ua/ ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
щіль&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
щілина&lt;br /&gt;
рідко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;щіль&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автомобіль, артіль, в’язіль, відміль, вілепіль, Віль, важіль, ваніль, водевіль, джміль, Еміль, кисіль, кріль, купіль, неділь, новосіль, піль, породіль, постіль, профіль, рашпіль, сіль, самоціль, таріль, хліб-сіль, хміль, ціль, цвіль, шміль, єпитрахиль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩЕЛЬ&lt;br /&gt;
ж., род. п. -и, щелка, щелье, щелье ср. р. &amp;quot;каменный, гладкий, пологий приморский берег&amp;quot;, арханг. (Даль), щелить &amp;quot;раскалывать, делить&amp;quot;, щелеть &amp;quot;давать трещины&amp;quot;, укр. щiль, род. п. -i ж. &amp;quot;щель&amp;quot;, блр. щелка &amp;quot;щель&amp;quot;, щелкi мн. &amp;quot;глаза&amp;quot;, щелiць &amp;quot;смотреть украдкой&amp;quot;, польск. szczelina &amp;quot;щель&amp;quot;, словен. scaljа &amp;quot;осколок&amp;quot;. Родственно лит. skelti, skeliu &amp;quot;раскалывать&amp;quot;, лтш. skelt, skelu – то же, skelе &amp;quot;отколотый кусок, разрез сзади на кафтане&amp;quot;, Skelis &amp;quot;название одного порога на реке Айвиексте, на котором вода рассекается на две струи одним камнем&amp;quot;, skilа &amp;quot;осколок, полено&amp;quot;, лит. skiltis &amp;quot;отрезанный кусок&amp;quot;, skyle ж. &amp;quot;дыра&amp;quot;, др.-исл. skiljа &amp;quot;разделять, раскалывать&amp;quot;, греч. &amp;quot;рублю, рою&amp;quot;, арм. celum &amp;quot;раскалываю&amp;quot;, хетт. iskallai- &amp;quot;ломать, разрывать&amp;quot;, далее сюда же скала, осколок, сколька; (см. Фик I, 566; Траутман, ВSW 264; М.–Э. 4, 25 и сл.; 32, 39, 40; Буга, РФВ 75, 149; Маценауэр, LF 12, 169; Швентнер, РВВ 48, 307; Перссон, KZ 33, 285). Сюда же, наверное, и щелега &amp;quot;подводный камень&amp;quot;, арханг. (Подв.); см. Калима 244 и сл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щели, мн. щели, щелей, ж. Узкая продольная скважина, сквозная трещина. В окнах домов и в щелях ставен землянок засветились огни. Л. Толстой. Щель в полу. Дует из всех щелей. Смотреть в дверную щель. ||&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Щель1.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|6ziu-3KmvJw}}  назва&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Кільця планети Сатурна===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує три головних кільця, названих A, B і C. Вони добре помітні з Землі. Слабші кільця називають D, E та F. При ближчому розгляді кілець виявляється дуже багато. Між кільцями існують щілини, де немає частинок. Найбільшу щілину, яку можна побачити у середній телескоп із Землі (між кільцями А и В), названо щілиною Кассіні. Ясними ночами у потужніші телескопиможна побачити й менш помітні щілини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A9%D0%B5%D0%BB%D1%8C1.png</id>
		<title>Файл:Щель1.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A9%D0%B5%D0%BB%D1%8C1.png"/>
				<updated>2014-01-22T19:53:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C</id>
		<title>Щіль</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C"/>
				<updated>2014-01-22T19:50:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щіль'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щіль, -лі, ж. Щель. Дві дровиняки, чотирі поляки, вісім дір, дев'ята щіль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬ, і, жін., заст., рідко. Те саме, що щілина. Від сонця одлисок крізь щіль Згори проблимує, й відтіль Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Павло Грабовський, I, 1959, 406); Перемога! Вікон маскувати вже не треба, Не ховатись в щіль, коли тривога..,  (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 85).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щіль;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щіль&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́ллю;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́ле*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щі́лей;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щі́лям;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щі́лі;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щі́лями;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щі́лях;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кличний - щі́лі*.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.rozum.org.ua/ ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
щіль&lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
щілина&lt;br /&gt;
рідко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Рими до слова &amp;quot;щіль&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автомобіль, артіль, в’язіль, відміль, вілепіль, Віль, важіль, ваніль, водевіль, джміль, Еміль, кисіль, кріль, купіль, неділь, новосіль, піль, породіль, постіль, профіль, рашпіль, сіль, самоціль, таріль, хліб-сіль, хміль, ціль, цвіль, шміль, єпитрахиль.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.enciklopedy.ru Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩЕЛЬ&lt;br /&gt;
ж., род. п. -и, щелка, щелье, щелье ср. р. &amp;quot;каменный, гладкий, пологий приморский берег&amp;quot;, арханг. (Даль), щелить &amp;quot;раскалывать, делить&amp;quot;, щелеть &amp;quot;давать трещины&amp;quot;, укр. щiль, род. п. -i ж. &amp;quot;щель&amp;quot;, блр. щелка &amp;quot;щель&amp;quot;, щелкi мн. &amp;quot;глаза&amp;quot;, щелiць &amp;quot;смотреть украдкой&amp;quot;, польск. szczelina &amp;quot;щель&amp;quot;, словен. scaljа &amp;quot;осколок&amp;quot;. Родственно лит. skelti, skeliu &amp;quot;раскалывать&amp;quot;, лтш. skelt, skelu – то же, skelе &amp;quot;отколотый кусок, разрез сзади на кафтане&amp;quot;, Skelis &amp;quot;название одного порога на реке Айвиексте, на котором вода рассекается на две струи одним камнем&amp;quot;, skilа &amp;quot;осколок, полено&amp;quot;, лит. skiltis &amp;quot;отрезанный кусок&amp;quot;, skyle ж. &amp;quot;дыра&amp;quot;, др.-исл. skiljа &amp;quot;разделять, раскалывать&amp;quot;, греч. &amp;quot;рублю, рою&amp;quot;, арм. celum &amp;quot;раскалываю&amp;quot;, хетт. iskallai- &amp;quot;ломать, разрывать&amp;quot;, далее сюда же скала, осколок, сколька; (см. Фик I, 566; Траутман, ВSW 264; М.–Э. 4, 25 и сл.; 32, 39, 40; Буга, РФВ 75, 149; Маценауэр, LF 12, 169; Швентнер, РВВ 48, 307; Перссон, KZ 33, 285). Сюда же, наверное, и щелега &amp;quot;подводный камень&amp;quot;, арханг. (Подв.); см. Калима 244 и сл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://rupedia.org/  РУпедия]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щели, мн. щели, щелей, ж. Узкая продольная скважина, сквозная трещина. В окнах домов и в щелях ставен землянок засветились огни. Л. Толстой. Щель в полу. Дует из всех щелей. Смотреть в дверную щель. ||&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|6ziu-3KmvJw}}  назва&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html] Українські пісні&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Кільця планети Сатурна===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує три головних кільця, названих A, B і C. Вони добре помітні з Землі. Слабші кільця називають D, E та F. При ближчому розгляді кілець виявляється дуже багато. Між кільцями існують щілини, де немає частинок. Найбільшу щілину, яку можна побачити у середній телескоп із Землі (між кільцями А и В), названо щілиною Кассіні. Ясними ночами у потужніші телескопиможна побачити й менш помітні щілини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-22T19:17:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Однина''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Множина''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Идеал0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Календарь0.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Огонь0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-22T19:00:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* «Словники України on-line» */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Однина''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Множина''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Идеал0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Календарь0.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Огонь0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-22T19:00:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* «Словники України on-line» */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Однина''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Идеал0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Календарь0.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Огонь0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-22T18:59:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: /* «Словники України on-line» */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Идеал0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Календарь0.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Огонь0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%B4%D0%B5%D0%B0%D0%BB0.jpg</id>
		<title>Файл:Идеал0.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%B4%D0%B5%D0%B0%D0%BB0.jpg"/>
				<updated>2014-01-22T18:57:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: Євгенія завантажив нову версію «Файл:Идеал0.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%B4%D0%B5%D0%B0%D0%BB0.jpg</id>
		<title>Файл:Идеал0.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%B4%D0%B5%D0%B0%D0%BB0.jpg"/>
				<updated>2014-01-22T18:56:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: Євгенія завантажив нову версію «Файл:Идеал0.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-22T18:48:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Идеал0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Календарь0.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Огонь0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C0.jpg</id>
		<title>Файл:Огонь0.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C0.jpg"/>
				<updated>2014-01-22T18:47:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: Євгенія завантажив нову версію «Файл:Огонь0.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-22T18:45:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Идеал0.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Календарь0.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Огонь0.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-22T15:25:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Идеал0.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Календарь0.png|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Огонь0.png|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C0.jpg</id>
		<title>Файл:Огонь0.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C0.jpg"/>
				<updated>2014-01-22T15:24:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8C0.png</id>
		<title>Файл:Календарь0.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8C0.png"/>
				<updated>2014-01-22T15:23:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-22T15:22:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Идеал0.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-22T15:20:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[апавра|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-22T15:20:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Идеал.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9</id>
		<title>Щільний</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9"/>
				<updated>2014-01-22T15:19:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Щільний'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hrinchenko.com  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== &lt;br /&gt;
Щільний, -а, -е. Плотно пристающій. Щільна покришка.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Орфографічний словник української мови&lt;br /&gt;
Щільний (прикметник)&lt;br /&gt;
Словник синоніми&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
(- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Українсько-російський словник&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ&lt;br /&gt;
плотный; сплошной; тесный&lt;br /&gt;
щільний вогонь — воен. плотный огонь&lt;br /&gt;
щільний ґрунт — плотная почва&lt;br /&gt;
щільний зв'язок — тесная свіязь&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЩІЛЬНИЙ, а, е.&lt;br /&gt;
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);&lt;br /&gt;
// Те саме, що густий. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);&lt;br /&gt;
// Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові своєму (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).&lt;br /&gt;
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, І, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);&lt;br /&gt;
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її переносне розуміння. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);&lt;br /&gt;
// Переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);&lt;br /&gt;
// Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків!(Леся Українка, I, 1951, 205).&lt;br /&gt;
♦ Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Однина&lt;br /&gt;
Чоловічий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільний;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільний;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жіночий рід&lt;br /&gt;
Називний – щільна;&lt;br /&gt;
Родовий – щільної;&lt;br /&gt;
Давальний – щільній;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільну;&lt;br /&gt;
Орудний – щільною;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільній.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Середній рід&lt;br /&gt;
Називний – щільне;&lt;br /&gt;
Родовий – щільного;&lt;br /&gt;
Давальний – щільному;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільне;&lt;br /&gt;
Орудний – щільним;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільному, щільнім.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Множина&lt;br /&gt;
Називний – щільні;&lt;br /&gt;
Родовий – щільних;&lt;br /&gt;
Давальний – щільним;&lt;br /&gt;
Знахідний – щільні;&lt;br /&gt;
Орудний – щільними;&lt;br /&gt;
Місцевий – на/у щільних.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10759/%D1%89%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щільний (-а, -е)&lt;br /&gt;
1) Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий || Густо плетений, тканий.&lt;br /&gt;
2) Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. || Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. || переносне значення. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. || переносне значення. Тісний, нерозривний, безперервний. || Міцний, дужий. Щільний вогонь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Бесскважный – щільний, щитний, бездірчавий.&lt;br /&gt;
Герметический – герметичний, щільний, щитний.&lt;br /&gt;
Исплотить – (что) прищільнити що, збити щільно що.&lt;br /&gt;
- Исплочённый – щільний, збитий.&lt;br /&gt;
Компактный – компактний, стислий, щільний, збитий.&lt;br /&gt;
-	-ное – компактне, стисле.&lt;br /&gt;
-	-ная – збита маса, компактна маса.&lt;br /&gt;
-	-ными- збитими, щільними.&lt;br /&gt;
Кондовый – міцний, щільний, ядерний, здоровий, добірний, першорядний.&lt;br /&gt;
Непористый – не дірчастий, нешпаристий, непористий, густий, щільний.&lt;br /&gt;
Плотный – 1) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий,дебелий. 2) щільний, густий. 3) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, западистий, окладкуватий, ополистий, густий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Идеал0.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Щі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%B4%D0%B5%D0%B0%D0%BB0.jpg</id>
		<title>Файл:Идеал0.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%98%D0%B4%D0%B5%D0%B0%D0%BB0.jpg"/>
				<updated>2014-01-22T15:18:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Євгенія: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Євгенія</name></author>	</entry>

	</feed>