Пошибати

Пошиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Ударять, бить; вырываться. Із под тої труби димок пошибає. Грин. III. 684. Думка думку пошибає = Думка думку побиває. Г. Барв. 411. См. Побивати 5. Сльоза сльозу пошиба = Сльоза сльозу побива. См. Побивати 5. Пошибають сльози, сльози, котяться горохом. К. Дз. 130. Дух духа пошибає. Захватываете духъ. Сим. 235. Дух духа пошибав, аж вилазили очі, а він усе біжить.