Лежун

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лежун, -на́, м. = Лежень 1. Чуб. I. 262.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. розм. Те саме, що лежебок. — Вставай, лежню, ранок недалеко (Михайло Стельмах, II, 1962, 360); [Терпилиха:] Петро добрий парубок.., він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна (Іван Котляревський, II, 1953, 18); Бісові лежні так позав'язували мішки з борошном, що як віз похилився набік, один мішок, скотившися, розв'язавсь (Борис Грінченко, I, 1963, 457).



♦ Лежнем лежати див. лежати.


2. спец. Те саме, що лежак 1. Стара жінка з дівчатами вилізли на горище. За лежнем була купа старого дрантя (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 270).



3. Брус або колода, що звичайно лежить на землі і служить основою для чого-небудь. Для прошпарювання бочку встановлюють на лагах або лежнях (Садівництво і ягідництво, 1957, 297); А замшілі дубов? мости через рів невідомо коли й підіймалися, бо вже заросли їхні лежні на берегах рову густою травою (Павло Загребельний, Диво, 1968, 159).

Ілюстрації

Images (3)utj.jpg 3hgf.jpg Лежень.jpg Лежень2.jpg

Медіа

Див. також

Академічний тлумачний словник української мови

Джерела та література

Зовнішні посилання