Безглуздя

Безглуздя, -дя, с. Безтолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БЕЗГЛУ́ЗДЯ, я, сер. Нерозумна дія, вчинок; глупство, дурниця, нісенітниця. — Ти хочеш, щоб твоя дочка вбиралась, як старчиха, зосталась старою дівкою? Це безглуздя! — репетувала Балабушиха (Нечуй-Левицький, III, 1956, 241); [Руфін:] Я не оправдуюсь проти безглуздя (Леся Українка, II, 1951, 442); Їхати туди, по Полтавській вулиці, не дізнавшись, в чім справа, було чисте безглуздя (Андрій Головко, II, 1957, 567); // Брак здорового глузду; безумство (в 2 знач.). Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 123.

Ілюстрації