Часник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Часник, -ку, м. 1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. Ном. 2) — гадячий. Раст. Sedum acre. Шух. І. 22. Ум. Часничо́к.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Див. також

Додаткові відомості