Цапар
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:51, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом. Шух. І. 171.
