Сперечати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:24, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Спереча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. сперечити, -чу, -чиш, гл. — кого. 1) Уговаривать не дѣлать чего, удерживать. Я його сперечав: бійся Бога, не їдь, теперки ніч! Камен. у. 2) Препятствовать, воспрепятствовать. Рубають собі ліс у пана, ніхто не сперече, бо то ніч. Камен. у.
