Скін

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ. Він перший за свою любов тяжкі дістав кайдани, але до скону їй служив без зради, без омани (Леся Українка, I, 1951, 318); До скону віків, рідко - назавжди, навіки, до віку. Вірю: до скону віків не порушиться слово богинь! (Леся Українка, I, 1951, 307).