Родитися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:52, 22 листопада 2015; Aystotska.pi15 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Роди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Родиться. Ще той не родився, щоб усім догодив людям. Ном. № 4600. Сійся, родися, житопшениця, всіляка пашниця. Ном. № 347.

Сучасні словники

Словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РОДИТИСЯ, роджуся, родишся, недок. і док. 1. З'являтися на світ під час пологів (про дитину, дітей). Будеш добрий, буде і тобі добре, а ні, то краще було тобі й не родитися на світ (Іван Франко, IV, 1950, 44); — Чоловік на те й родився, щоб весь вік, скільки живе, розуму вчитися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 214). ♦ В сорочці родитися — бути щасливою людиною, яка в усьому, скрізь має удачу. — Вас учора допитували? — Ні. Обличчя Чорнокнижного повеселіло: — Ви, певне, в сорочці родились (Михайло Стельмах, I, 1962, 450); Родитися під щасливою зіркою див. зірка; Родитися під щасливою зорею див. зоря. 2. ким, яким, з чим. Бути наділеним певними властивостями, якостями від народження; уродитися ким-, яким-небудь. — Сказано ж: солдатом не родишся, а робишся... (Олесь Гончар, III, 1959, 59); — О, князю, — крикнув, — пресловутий! Великим ти родився бути! (Іван Котляревський, I, 1952, 271); [Гарасим:] А давно ти, діду, осліп чи таким і родився? [Кобзар:] Та родився я видючим... А осліп ... (Панас Мирний, V, 1955, 88); Родивсь [Сметана], як Моцарт, — з музикою в серці І в пальцях, ще з дитинства послухняних (Максим Рильський, II, 1960, 289). 3. перен. З'являтися, виникати (про явища, події, почуття і т. ін.). Неологізми, новотвори родяться щодня (Максим Рильський, III, 1956, 75); Старшина виклав їздовим свій новий план. Ці плани, іноді майже фантастичні, родились у нього в голові один за одним (Олесь Гончар, III, 1959, 223); Дощ сипонув.. Залопотіло, задзижчало, забуркало доокола, родилася тисяча струмків (Гнат Хоткевич, II, 1966, 220); Довго дивилися вниз, не проронивши ні слова, — там пройшло їхнє дитинство, там жили їхні батьки і діди, там родилася їхня любов, там спіткала їх розлука (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 279); // Наставати (про час). Якісь жовті і каламутні дні родились по неспокійних ночах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 69). 4. тільки недок. Виростати, спіти, даючи урожай (про рослини та плоди). — Хай буйно родиться пшениця, Щоб кожен був за неї рад (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 17); — Нащо розводити? Гриби й самі родяться, був би дощ, — сказав старенький скуйовджений селянин (Олександр Довженко, I, 1958, 458).

Українсько-російський словник

РОДИТИСЯ 1) родиться, рождаться 2) родить; родиться

Словник фразеологізмів

народи́вся (роди́вся) під щасли́вою зі́ркою (зоре́ю). Щасливий, везучий, удачливий і т. ін. Недаремно сусіди й родичі завжди заздрили моїй удачі.. Ти — казали вони,— народився хоч і без сорочки, але під щасливою зіркою (О. Чорногуз); Про удачливих кажуть: народився під щасливою зіркою (З газети); — І вип’ю, бо годиться невелику чарочку солодкої за солодке життя всіх Розумів: вони ж бо всі народилися під щасливою зіркою (М. Лазорський); На прощання сказав пораненому Василеві старший лейтенант: — Під щасливою зорею ти родився… (К. Гордієнко).

Ілюстрації

Rodutusa4.jpg Rodutusa1.jpg Rodutusa2.jpg Rosutusa2.jpg


Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст.28
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 595.[1]
  3. Українсько-російський словник [2]
  4. Словник фразеологізмів [3]