Низати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:47, 30 листопада 2014; NataljaPetrychenko (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Низати, нижу, -жеш, гл.

«Словарь української мови»

Низати, нижу, -жеш, гл. - 1) Низать, нанизывать. Низала, низала намисто, та нанизала тільки один разочок, а он ще скільки не низаного.

2) "Очима низати". Провожать взглядами, разсматривать, пронизывая глазами. Ти мені сорому наробила... Тепер мене парубоцтво очима буде низать і вдовш і впоперек; просвітку мені не буде. Г. Барв. 105.

Сучасні словники

Низати нижу, нижеш - недок., перех.

1. Насаджувати, просовувати що-небудь одно за другим на нитку, дріт і т. ін. Низати намисто; Низати тютюн;


  • Образно. Чорна ніч низала перед тобою.. разки з залізничних будок, освітлених станцій, телеграфних стовпів (Андрій Головко, I, 1957, 79);


  • У порівняннях. Гафійка сміялась дзвінким, уриваним сміхом, мов намисто низала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65).


2. перен. Легко, вільно підбирати, пов'язуючи одно з одним (про слова, рими і т. ін.).

Любий Миша! ..Якось ти ніколи пастояще не пишеш, про свої діла, а так якось все тії слова нижеш, мов перли (Леся Українка, V, 1950, 17); Він [мандрівник] сідав на камені найближче, У руках — папір і олівець. Так сидить і на папері ниже Руни ті рядочок до рядку... (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 120).


3. перен. Охоплювати повністю, проймати наскрізь (про холод, вітер, сонце і т. ін.); пронизувати.

Листя моє чорна хвиля роздирає, Холод мене ниже! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 69).


"Низати очима" — пильно, уважно дивитись на кого-небудь.

Хлопці обступили Гаврила й низали його очима (Іван Микитенко, II, 1957, 24);


"Низати плечима" — робити рухи плечима при здивуванні, нерозумінні, незнанні чого-небудь.

Він мовчить, та тільки плечима ниже (Номис, 1864, № 13730).


Ілюстрації

Nyzaty1.jpg Nyzaty2.jpg Nyzaty3.jpg Nyzaty4.jpg

Медіа

Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 563.
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 410. Словник української мови
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. Голова . ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2001.-с.1440 с.


Зовнішні посилання