Лелека

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:13, 10 листопада 2017; D.buchynska (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Леле́ка, -ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як лелека. Мкр. Н. Ум. Леле́чка. Ув. Леле́чище.

Характеристика

Для лелек характерні довгі оголені ноги, покриті сітчастою шкірою; дзьоб довгий, прямий, конічний; передні пальці з'єднані між собою широкої плавальної перетинкою, пальці короткі з рожевими кігтями; на голові і шиї місцями гола шкіра.

У Європі два види: чорний (С. nigra) і білий (С. alba); перший покритий темно-коричневими пір'ям; другий, за винятком крил і плечей, покритий білим пір'ям, дзьоб і ноги червоні. Перелітні, в Середню Європу прилітають в лютому і березні. Крім Європи, зустрічаються в інших місцях Східної півкулі. Після прильоту поселяються в колишніх гніздах, які влаштовують з сухих гілок на верхівках дерев і на дахах; люблять місцевості, рясні водою, в найбільшій кількості зустрічаються в Голландії, в Ісландії і Південної Саксонії. В Англії їх зовсім немає [джерело не вказано 1412 днів]. Так як лелек не переслідують, то вони дуже довірливі і підходять близько до осель.

Їжу лелек складають риба, жаби, ящірки, змії, равлики, дощові черв'яки, польові миші, кроти, комахи. Самка відкладає 4-5 яєць білого кольору довжиною близько 8 см. Голос слабкий, звуки виробляє грюканням щелеп; тільки пташенята, сидячи в гнізді, виробляють писк або звук, схожий на слабке цвірінькання. Молодого лелеки легко зробити ручним. Живе дуже довго [джерело не вказано 1628 днів]. Довжина білого лелеки від кінця дзьоба до кінчика хвоста майже 1,3 м; стоячи має висоту 1 м.

Сучасні словники

ЛЕЛЕ́КА, и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Гл., Вибр., 1951, 123); На високому стовбурі старого в’яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Довж., І, 1958, 85); — Недарма на моїй хаті звили гніздо лелеки.. — Лелеки — то щастя! (Стельмах, II, 1962, 291); // рідко. Про такого птаха-самця. На старій вербі похилій, під дощем і спекою, Жила собі лелечиха із лелекою (Нех., Ми живемо.., 1960, 31); * Образно. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (Уп., Вірші.., 1957, 26); * У порівн. Ось вони розійшлися у ланцюг. Хороші хлопці, чорт візьми! Бачать, як лелеки (Ю. Янов., І, 1958, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 474.

Леле́ка, ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як леле 2ка. Мкр. Н. Ум. Леле́чка. Ув. Леле́чище.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 354.

леле́ка (зменшено-пестливе — леле́чка; лелечи́ха — самка лелеки; лелеча́ = лелеченя́ — пташа леле­ки) — великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довги­ми ногами (див. ще бузько́, га́йстер 1); «Божа птиця», символ доб­ра; у народі з цим птахом пов’язані добрі ознаки, він символізує щас­тя, добробут і затишок у домі; вва­жали щасливою ту родину, на даху хати чи іншої будівлі в садибі якої оселяються лелеки, тому кажуть: «Де лелека водиться, там щастя родиться»; лелеки символізують прихід весни (разом з тим вони вісники весни) і настання осені: «Лелеко, лелеко, чи до осені дале­ко?»; з лелекою пов’язане по­вір’я, — «коли зруйнувати лелечине гніздо, то лелека запалить ту ха­ту, де було гніздо»; виступає сим­волом далеких подорожей та мандрівок, тому кажуть: «Облітав сердега моря й землі, як лелека»; коли дівчина навесні вперше по­бачить лелеку, що летить, значить того ж року вийде заміж, а коли лелеку на гнізді, то ще рік проси­дить з батьками; убивати лелеку суворо заборонялося: буде посуха або затяжний дощ (у народі про зливу кажуть: «Після своєї смерті лелека три дні плаче за своїм убив­цею»). Доля Жабам догодила — Ле­леку королем зробила (Л. Глібов).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 331-332.

Ілюстрації

120350.jpg Aist1.jpg 50990798.jpg 00f4efdbb161b260b2a027cd62313120.jpg

Медіа

Це цікаво знати!

Давній зв'язок лелеки з людиною відображений у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу. Так, в Україні є прізвища Чорногуз і Лелеченко; річки та струмки Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка; села Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи. У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які носять «лелечі» назви. В Італії та Ельзасі це все, що залишилося від самих птахів. Численні назви ресторанів, кав'ярень, клубів («Лелечий клуб» у Нью-Йорку), пов'язані з чорногузом.

Див. також

Білий лелека - Вікіпедія

Чорний лелека- Вікіпедія

Джерела та література

Лелека - святий птах

Народна мудрість про лелек

Лелека

Зовнішні посилання

Лелека білий

Про лелеку