Крадці

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:40, 23 листопада 2018; Yomartiushevska.fitu18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Крадці, нар. Крадькома. Желех.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Крадці, присл. Непомітно для інших; нишком. Діти.. полізли крадькома на грушу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 378); Жвавій Прісьці обридла така повільна їда, і вона вже крадькома від матері дала Гапці штурханців зо два (Леся Українка, III, 1952, 667); На очах Гордого з'явилася непрошена сльоза, і він крадькома змахнув її долонею (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 27).

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Крадці присл. Непомітно для інших; нишком.

Ілюстрації

1 kradkoma.jpg 2 kradkoma.gif

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)