Искорка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:32, 23 січня 2014; Бутар Вікторія (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

И́скорка, -ки, ж. Ум. отъ Искра.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980) ІСКОРКА, и, жін. Зменш. до іскра. Мандрівець тремтячими руками почав багаття згасле ворушить, знайшов десь іскорку межи трісками (Леся Українка, I, 1951, 282); Бліденька іскорка гніву блиснула в її очах (Іван Франко, VIII, 1952, 296); У Павлика блиснули в зіницях іскорки надії (Олесь Донченко, VI, 1957, 17).

Ілюстрації

57-1.jpg 1726-1920x1440.jpg Iskry.jpg

Медіа

Див. також

Іскровий розряд виникає, якщо через газовий проміжок за короткий час протікає обмежена кількість електрики. Цей процес відбувається при великих напругах електричного поля (≈3·106 В/м) у газі, тиск якого близький до атмосферного. Іскровий розряд розвивається поступово. Для його пояснення користуються стримерною теорією. Відповідно до неї, виникненню каналу іскри (яскраво сяючого, розгалуженого і вигнутого) передує утворення стримера — сильно іонізованого провідного каналу, що виникає з окремих потоків електронів. Це відбувається в такий спосіб. При досить високій напруженості електричного поля вільний електрон встигає прискоритися до енергії, достатньої для іонізації атомів, якщо вони зустрічаються електронові на шляху, меншому за довжину його вільного пробігу. У результаті з'являються лавини електронів та іонізованих атомів. Ці лавини, наздоганяючи одна одну, утворюють провідні містки зі стримерів, уздовж яких і проходять великі кількості електронів, що утворюють канали іскрового розряду. Свічення газу при іскровому розряді відбувається за рахунок виділення великої кількості енергії й нагрівання газу в іскровому проміжку до дуже високої температури (близько 104 К). Нагрівання газу відбувається швидко, тому різко зростає і тиск газу, що призводить до виникнення ударних хвиль. Це є причиною появи різних звукових ефектів при іскровому розряді: від неголосного потріскування в слабких розрядах до гуркотів грому при спалахах блискавки. Слід зауважити, що блискавка — це також іскровий розряд, що виникає або між двома грозовими хмарами, або між хмарою та землею. Іскровий розряд широко застосовується як у техніці (запалення горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння, іскрові розрядники для запобігання перенапруження ліній електропередачі), так і на виробництві (електроіскрова точна обробка металів). Крім того, він використовується в спектральному аналізі для реєстрації заряджених частинок.

Джерела та література

Зовнішні посилання

: