Зцілятися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:27, 22 листопада 2018; Viandrieieva.im18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, вони й зцілились. Рудч. Ск. І. 128. 2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги. Єв. Мр. V. 29.

Сучасні словники

ЗЦІЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗЦІЛИТИСЯ, зцілюся, зцілишся, док. Позбавлятися хвороби, недуги, ставати здоровим; виліковуватися. //Куди тільки її не возили. І за границю, і в Петербург, і в Полтаву... Не зціляється графиня... (Остап Вишня, I, 1956, 89); Баба Федора послухалась численних порад сусідів — піти з Лукією на прощу до Києво-Печерської лаври, вклонитися там мощам угодників божих, може таки допоможуть вони дівчині зцілитися... (Олесь Донченко, III, 1956, 141).

Ілюстрації

Zstilyatisya1.jpg Zstilyatisya2.jpg

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 736.