Зло
Словник Грінченка
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Єв. Мр. III. 4. Ну, брате, кажуть: як ти жив? Добро чи зло робив? Гліб. 14.
Сучасні словники
Зло — щось погане, протилежне добру. Все, що викликає в нас незадоволення, огиду, або взагалі оцінюється нами негативно і протиставляється благу. Розрізняють чотири види зла: фізичне — все, що заподіює страждання, наприклад, хвороба. моральне — порушення велінь етичного закону, викликає осуд. Моральне зло присутнє тоді, коли негативні явища й процеси дійсності постають як наслідок свідомого волевизначення суб’єкта. Отже це те зло, яке обирає людина [Малахов В. Етика – К.: Либідь, 1996. – С.96]. Можна виділити два основних його види: 1) перший постає як активне самоствердження за рахунок інших, 2) другий – виражається у небажанні чинити опір зовнішньому впливу, власним “злим” схильностям і потягам. Ці види морального зла визначають як ворожість та розпущеність. Спільною та визначальною для обох є санкція людської волі. Якщо розпущеність, виявляючись у підпорядкуванні зовнішнім обставинам та власним нахилам, призводить до перетворення суб’єктом себе на пасивний предмет, то ворожість – навпаки. Варто також зазначити той факт, що якщо людина не чинить опору своїм слабостям, оскільки фізично або психічно не здатна їм протистояти, – мова не йде про моральне зло. Це стає злом лиш тоді, коли людина свідомо потурає цим слабостям та самоутверджується. Ворожість розкривається в пануванні суб’єкта над людьми та навколишнім світом, реалізується у таких почуттях як гнів, ненависть, і такій особистій якості як агресивність, що виявляється у прагненні до жорстокості, руйнації та насилля. соціальне — невідповідність громадської і державної організації ідеї справедливості, наприклад, нерівномірний розподіл благ між класами. метафізичне — недосконалість, витікає з природи буття взагалі і природи людини зокрема.
Ілюстрації
|
|
|
|
