Дуб’я
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:14, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дуб’я, -б’я, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб’я. Мнж. 4.
Дуб’я, -б’я, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб’я. Мнж. 4.