Возик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.

Сучасні словники

ВОЗИК, а, чол.

1. Зменш. до віз 1 1. Того ж дня виїхав возик з міста у Кармелеве село і повіз туди додому його сім'ю (Марко Вовчок, I, 1955, 364); Антон попросив у кума невеликого, на одного коня, возика й почав накладати гній (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 46).

2. Те саме, що візок 4. Нагнав жінку якусь на дорозі — везла з дівчинкою возик з мішком од млина (Андрій Головко, II, 1957, 18); Дівчина штовхала перед себе дитячий возик, на якому сиділа її хвора мама (Юрій Яновський, I, 1958, 358).

ВІЗ 1, воза, чол.

1. Засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів. Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Тарас Шевченко, II, 1953, 120); Проїздили з навісним брязкотом вози, навантажені будівничим матеріалом (Леся Українка, III, 1952, 604); Риплять тугі вози (Микола Бажан, Вибр., 1940, 163). ♦ Возом зачепити див. зачепити; Докласти воза див. докласти; П'яте колесо до воза (у возі) див. колесо.

2. Приблизна міра ваги, обсягу, що дорівнює поклажі одного воза. Не раз ходив за сіллю в Крим; Тарані торговав [торгував] возами (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Пора прийшла — І службу [Білочка] відбула, — За те чумацький віз оріхів наділили (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 143).

3. астр. Назва сузір'я північної півкулі із семи зірок, що нагадує віз. Великий віз; Малий віз.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 667.

ВІЗ 2, воза, чол. Велика морська промислова риба родини осетрових.

ВІЗ 1 (воза) ч.; мол. Машина. ПСУМС, 14. 2 воза) ч.; крим. Пляшка з алкоголем. СЖЗ, 27.

ВІЗ

докла́сти во́за кому, ірон. Вибити, побити кого-небудь. (Михайло:) Якби я свою (дружину) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза (І. Котляревський).

(і) коне́м (на коні́) не об’ї́деш кого, чого. 1. Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об’їдеш! (А. Головко); Долі й конем не об’їдеш (Укр. присл..); — Доля химерна, мої панове! Її й конем не об’їдеш (Б. Лепкий); Долі й на коні не об’їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало). 2. жарт. Дуже товстий, огрядний і т. ін. (перев. про людину). Зловили сома великого та товстого, і конем не об’їдеш (З газети). таки́й, що й коне́м за день не об’ї́деш. — Сам (батько), як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об’їдеш (Ю. Збанацький); // Великий (перев. про щось). во́зом не об’ї́деш. Пика — возом не об’їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський).

п’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі, бі́ля во́за і т. ін.), ірон. Зайвий, непотрібний. Герман увесь віддався тій погоні за багатством; Рифка тепер стала для нього п’ятим колесом до воза (І. Франко); З кожним днем все більше і більше переконував себе, що він у МТС — п’яте колесо у возі (Ю. Збанацький); — Та я п’яте колесо біля воза! — страждаючи, мовив механік (Є. Гуцало).

сиді́ти на чужо́му во́зі. Бути позбавленим чого-небудь свого або бути залежним від когось. Нема гірше, каже народна мудрість, як сидіти на чужому возі (Л. Дмитерко).

тягти́ (тягну́ти) во́за якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він (Каргат) той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).

хоч во́зом переї́дь кого і без додатка. Неможливо переконати кого-небудь в чомусь. (Кряж:) Не здавалось тобі ніколи, що ти надто почав учащати сюди? (Роман:) Ні, а хіба що? (Кряж:) А мені здавалось. (Роман:) Оце й моєму батькові часом як здається, то хоч возом переїдь (М. Зарудний).

хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите). — Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).

як (мов, ні́би і т. ін.) п’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі), ірон., зі сл. потрі́бний, перев. зі сл. так. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова потрібний; зовсім не (потрібний). — Потрібний він мені як п’яте колесо до воза (М. Стельмах); Він говорить скрипучим незадоволеним голосом: — Тобі фізика так потрібна, як п’яте колесо до воза (О. Іваненко); — А може буду так потрібна як п’яте колесо в возі (І. Нечуй-Левицький).

як снопі́в на во́зі. Дуже багато. — Один раз пройшов вагон від дверей до дверей, потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарновський).

  • Українсько-російський словник

ВІЗ 1) телега, повозка; (с кладью, количество груза и перен.) воз 2) (род карточной игры) свои козыри

- підвезти воза

  • Словник синонімів]

ВІЗ фура, хура, фіра, підвода, д. теліга, каруца, (драбинястий) драбиняк, (на великих колах) гарба, (чумацький) мажа; (вантажний) биндюги, (на грунт) грабарка, (критий) балагула; (ресорний) тачанка; (на довгу дорогу) тарантас; пор. ЕКІПАЖ.

Ілюстрації

Возик01.jpeg Возик02.jpeg Возик03.jpeg Возик04.jpeg

Див. також

Цікаво знати

  • Кабель-кран

Кабель-кран (рос. кабель-кран, англ. cableway, нім. Kabelkran m) – однопролітна канатна дорога, призначена для переміщення вантажу в горизонтальному напрямі на відстань до 1500 м.

Почала використовуватися в США і Європі в 20-і рр. XX ст. на відкритих гірн. розробках і в будівництві. Розповсюджена зокрема на каменедобувних та рудних кар'єрах.

К.-к. складається з двох опорних веж з натягнутим між ними несучим канатом, по якому на роликах переміщається возик з підіймальним блоковим механізмом, оснащеним захватом, ковшем або вагонеткою. Горизонтальний рух возика здійснюється за допомогою тягової лебідки і тягового каната замкненого контуру. Вертикальні переміщення вантажу здійснюються підіймальною лебідкою, що обладнана підіймальним канатом з блоковою системою. Приводне силове обладнання і керуючу апаратуру розміщують на одній з веж.

К.-к. поділяють на стаціонарні (з нерухомими вежами) і пересувні. Серед останніх виділяють: паралельно-пересувні (обидві вежі пересуваються паралельними рейковими шляхами); радіально-пересувні (одна вежа обертається на місці, інша пересувається по радіальних рейкових шляхах); криволінійно-пересувні (обидві вежі пересуваються по рейкових шляхах з різним радіусом кривизни), а також кільцеві пересувні (обидві вежі пересуваються по спільному кільцевому рейковому шляху).

Вантажопідйомність К.-к. 5-50 т, висота підйому вантажу - 40 м, продуктивність 20-30 циклів /годину.

  • Кабелеукладач

Кабелеуклада́ч (рос. кабелеукладчик, англ. cable-laying machine, нім. Kabelverlegemaschine f, Kabelverleger m) — пристрій, розташований на конвеєрі з боку виробленого простору і призначений для автоматичного укладання (при русі гірничої машини) електричного кабелю та інших комунікацій у спеціальний жолоб. К. сучасних комбайнів розраховані на один-два кабелі і шланг, що підводить воду для зрошувальної системи гірничої машини. На пологих і похилих пластах застосовують автоматичні ланцюгові і безланцюгові К. а також К. з ручним підбиранням кабелю і шланга. К. включає лебідку (встановлюється на штреку), до кінця каната якої прикріплено возик з роликом. При руху комбайна до лебідки петля ланцюга К. витягується роликом; при посуванні комбайна від лебідки канат вільно розмотується з її барабана. Автоматичні ланцюгові К. поступово витісняють безланцюгові типи цих пристроїв. Ланцюг К. виконує роль несучого елемента і унеможливлює розрив кабелю. К. з ручним укладанням включають приєднану до комбайна платформу з розташованими на ній бухтами кабелю і шланга. Витки їх по мірі переміщення виймальної машини укладаються на платформу або скидаються з неї.