Білозір
Зміст
Словник Грінченка
Білозір, -зора, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.
Сучасні словники
БІЛОЗІР 1, зору, чол. (Parnassia). Багаторічна трав'яниста рослина з білими поодинокими квітками з п'яти пелюсток, що росте на вологих луках і болотах. Білозір болотяний. БІЛОЗІР 2, зора, чол., нар.-поет. Уживається як постійний епітет назв білозорих, яснооких людей, тварин, птахів, а також місяця. Місяцю-білозору, зайди за комору (Словник Грінченка).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Відмінювання слова "білозір" https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80
Джерела та література
1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, С. 66.
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — С. 183.
3.https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80
