Безбілетний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:20, 18 жовтня 2019; Avvu.fpmv19 (обговорення • внесок)
Безбілетний, -а, -е. Безпаспортный. А писарь маленький.... по четвертні з бурлак взище, бо всі безбілетні. Чуб. V. 1012.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах [1]
БЕЗБІЛЕ́ТНИЙ
1. Який не має паспорта, документа на проживання де-небудь; безпаспортний.
Безбілетні бурлаки.
2. Який не має квитка, білета на проїзд (в автобусі, тролейбусі, поїзді і т. ін.); безквитковий.
Безбілетний пасажир.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Безквитковий проїзд
Див. також
Джерела та література
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах [2]
