Єліна Валентина Вікторівна

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:54, 11 грудня 2018; Vvyelina.pi17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Єліної Валентини Вікторівни
VІ курсу Педагогічного інституту денної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності
011 Освітні, педагогічні науки (освітня програма: Педагогіка вищої школи).

Інститут мистецтв.jpg

Студентка групи ПВШм-1-17-1.4д Єліна Валентина Вікторівна
проходила практику в Київському Університеті імені Бориса Грінченка, Інститут мистецтв.

Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ.

Завдяки стрімкому розвитку та активному використанню ІКТ, системний підхід до трансформації системи освіти передбачає розробку освітньої ІКТ- політики на рівні держави, регіону чи окремого навчального закладу. ІКТ- політика в галузі освіти - формування пріоритетів та планів – може поєднати нововведення на базі ІКТ з іншими змінами в навчальних програмах та оцінюванні знань студентів, з професійним розвитком викладачів, методами викладання та навчання, організацією досліджень, забезпеченням трансферу знань та мобільності студентів, моніторингом та оцінюванням якості підготовки спеціалістів на надання освітніх послуг. До того ж ІКТ-політика здатна поєднати трансформацію системи освіти з важливими цілями.


Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ представлен у презентації:
Інформаційні технології в освіті - ВИКЛИК Глобального Інформаційного суспільства

Інститут мистецтв очолює Бацак Костянтин Юрійович Підготовка фахівців здійснюється за наступними спеціалізаціями:
¤ 022 Дизайн;
¤ 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво;
¤ 024 Хореографія;
¤ 025 Музичне мистецтво (інструментальне, фортепіано та сольний спів).

У Інституті мистецтв діє шість кафедр:
- Кафедра теорії та методики викладання музичного мистецтва;
- Кафедра хореографії;
- Кафедра інструментально-виконавської майстерності;
- Кафедра академічного та естрадного вокалу;
- Кафедра дизайну;
- Кафедра образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва та реставрації.


В Університеті існує Внутрішній рейтинг Університету за показниками вебометрікс.
Методологія внутрішнього рейтингу структурних підрозділів Київського університету імені Бориса Грінченка включає дев’ять показників з трьох напрямів: «Видимість», «Присутність», «Прозорість». Дані отримуються на початку поточного місяця. Якщо пройти за посиланням та переглянути рейтинг Інституту мистецтв на 01.11.2018 та на 01.09.2018 можемо побачити, що він (рейтинг) за три місяця з 5 позиції перейшов на 7 позицію, такому стану речей є життєвє пояснення.
Це ПРАКТИЧНІ, ТВОРЧІ ПРОЕКТИ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ НА КАФЕДРАХ У МЕЖАХ РОБОЧОГО ЧАСУ ВИКЛАДАЧІВ та займають майже весь вільний від навчання час студентів та викладачів.
Для апробації та практичного втілення результатів таких проектів, підготовки студентів до участі у конкурсах, симпозіумах, фестивалях, олімпіадах тощо в Інституті почали діяти: - майстерня промислового дизайну; - науково-творчий студентський гурток; - творча студія ОМ; - театр танцю "Грін"; - камерний оркестр; - оркестр народних інструмантів; - ансамбль бандуристів "Лілея", також в інституті на постійній основі працюють два хори.
В Інституті мистецтв є комп'ютерні аудиторії з налаштованим програмним забезпеченням відповідно до потреб студентів (майбутніх дизайнерів иа музикантів) та викладачів, хореографічні зали, оркестрові класи, студія звукозапису, класи сольного співу, художні та керамічна майстерні.

Інтерв’ю з помічником директора Інституту мистецтв з ІКТ.

Інтерв'ю проходила з помічником директора Інституту мистецтв з ІКТ - Мельниченко Тетяною Олександрівною

1. Тетяна Олександрівна, ви як спеціаліст з ІКТ в Інституті мистецтв, скажіть, наскільки досконало розроблена
ІКТ політика в цьому структурному підрозділі Університету?
• Звичайно досконалість ІКТ політики залежить від ресурсів, які має наш інститут, оскільки процес розробки та реалізації ІКТ- політики відбувається централізовано. До процесу обговорення положень та документів ІКТ-політики ми долучаємо викладачів, студентів, представників адміністрації, представників бізнесу, запрошуємо і зовнішніх експертів.
2. Безперечно, ресурсне забезпечення ІКТ залежить напряму від організації та адміністрації навчального закладу, як ваше керівництво сприяє розвитку ІКТ політики в Інституті?
• Адекватне фінансування та розбудова ІТ-інфраструктури у пріоритеті. Йде забезпечення умов для активного впровадження ІКТ у діяльність вишу. Закуповується обладнання, програмне забезпечення, робиться частковий ремонт та оновлення ІТ аудиторій. Це все відбувається на належному рівні.
3. Як сучасні ком'ютерні технології (знання програм) впливає на якість організації навчального процесу в Інституті?
• Зараз вже ніхто не уявляє освіту без таких технологій: в Дизайні та ОМ - це і виконання завдань з основ композиції, формотворення, кольорознавства, дизайнерських завдань, фотошоп, ілюстратор, архікад. Вивчають студенти сучасні комп'ютерні програми. У музичному мистецтві та хореографії без володіння відвовідними компьютерними програмами
вже не обійтись.
4. Система підвищення кваліфікації відбувається з використанням ІКТ? Як це відбувається?
• Розроблені програми, за якими можна проходити підвищення кваліфікації, саме за допомогою ІКТ, розроблені електронні курси по підвищенню кваліфікації. Виділяється час для проходження тренінгів для викладачів у компьютерному класі.
5. Розкажіть, як побудована ІТ інфраструктура у вашому навчальному закладі?
• Такого роду інфраструктура в інституті включає персонал (я та ще два адміністратори), які забезпечують надання інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних ресурсів, можливостей і послуг працівникам (підрозділам) нашого Інституту, необхідних для здійснення професійної діяльності, проводиться сервісне обслуговування, інсталяція програм.
6. Які поради для вищого навчального закладу Ви могли б надати для впровадження інформаційних технологій в освітній процес установи?
• У такому контексті для ефективного використання інформаційних технологій навчальний заклад повинен врахувати
наступні вимоги:
а) сформувати чітке уявлення про власні стратегії освітніх послуг і роль ІТ в їх реалізації;
б) бути прозорими для студентів, викладачів, абітурієнтів та інших зацікавлених осіб;
в) вести облік коштів, витрат на ІТ, управління цими об’єктами та розуміти їх значення;
г) поширити відповідальність за організацію призначень, необхідних для успішного використання нових можливостей ІТ;
д) брати участь у міжнародних проектах, конкурсах, грантах;
є) забезпечити необхідні передумови для побудови спільного бізнес-освітнього середовища з ІТ галуззю.


Подібні зміни зроблять ЗВО більш сучасними та динамічними без втрат для традиційних академічних цінностей, та мають надати можливості навчальному закладу існувати у якості сучасного підприємницького університету. Важливим етапом цього процесу є постійний моніторинг стану розвитку та впровадження інформаційних технологій в освітні та бізнес-процеси ЗВО, дослідження зміни рейтингових показників університету та їх залежності від використання тих чи інших стратегій інформаційно-технологічного розвитку вищого навчального закладу.

ІК-компетентності викладачів, методистів ІМ. Створення анкети.


Завдання сучасного викладача ЗВО – не лише дати знання відповідно до навчальної програми, але й сформувати у студентів життєво важливі навички роботи з інформацією: пошук, збирання та опрацювання необхідних даних і відомостей, вміння ефективно взаємодіяти, зберігати та презентувати результати своєї роботи. Зростаюча потреба в інформаційній, технологічній та візуальній грамотності випускників ЗВО, розуміння того, що студенти змінилися, а освітні практики – ні, вимагає наявності значної кількості викладачів, які володіють практичними навичками використання інформаційно-комунікаційних технологій, визначених міжнародними освітніми спільнотами та організаціями. Високий рівень інформаційно-комунікаційної компетентності (ІК- компетентності) викладача стає запорукою ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій в закладі, є одним з найважливіших показників успішності його діяльності і одночасно необхідною передумовою для подальшого підвищення рівня його професійної компетентності.
Розповсюдження цифрових технологій сприяє перетворенню навчання на неперервний, індивідуально-орієнтовний, гнучкий та динамічний процес. ЮНЕСКО приділяє особливу увагу розвитку високотехнологічних освітніх компетенцій та навичок XXI століття засобами використання сучасних інформаційних та комунікаційних технологій.


Анкетування учасників освітнього процесу проводилось в цьому році і в нашому Університеті на виконання листа Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №063/01-961.
НДЛ інформатизації освіти запросив долучитись до цього анкетування від Міністерства культури України. Посилання на анкетування також розміщено на порталі Університету в розділі "Оголошення".
Протягом проходження практики створена у Google/form анкета мала на меті по-перше визначити рівень володіння ІКТ викладачами Інституту мистецтв і по-друге, на мій погляд не меньш вагоме, ступінь задоволення та отримання допомоги у викладанні під час використання ІКТ. Анкета ТУТ


Дослідження проводилось відповідно до трьох рівнів: початківець, активний користувач, експерт.
Активний користувач - більшість опитаних (68%):

  • розробляє, організує і реалізує навчальні проекти;
  • використовує елементи проектної методики на уроках та в позаурочній діяльності;
  • проводить аналіз потреб в освітніх комп’ютерних програмах для використання під час вивчення різних предметів;
  • здійснює аналіз і відбір освітніх комп’ютерних програм;
  • розробляє і реалізує міжпредметні навчальні проекти з використанням ІКТ.


Невеликий відсоток опитаних (8%) є початківцями в сфері ІКТ.

Аналіз ІТ інфраструктури Інститут мистецтв КУБГ (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)


Управління ІТ:
 Координація управління;
 Пошук джерел фінансування;
 Співпраця з партнерами;
 Помічник директора з ІКТ;
 Системні адміністратори - 2 особи.
Апаратне забезпечення:
 сервери для розміщення електронних навчально-методичних матеріалів,веб-сайтів і відповідних сервісних служб;
 мережеве обладнання для з'єднання серверів у єдину інформаційну мережу Університету та підключення до мережі Інтернет;
 мережеве обладнання для спеціалізованих лабораторій комп’ютерних мереж та захисту інформації;
 компьютери, монітори, принтера, смарт-дошки, тощо.
Програмне забеспечення:
 системне програмне забезпечення для підтримки роботи серверів та робочих станцій;
 операційна система Windows \ Linux;
 веб-переглядач Сhrome \ Opera \ FireFox;
 офісний пакет Microsoft office;
 спеціальні програми для напряму підготовки “Дизайн” та “Музичне мистецтво”
 антивірусний захист інформаційної системи
 платформа Moodle, яка забезпечує електронне навчання
Технічне забезпечення:
 установка й налаштування серверів;
 забезпечення учбового процесу технічними засобами навчання (встановлення компьютерного обладнання);
 налагодження та технічне обслуговування локальної мережі та мережі WI-FI;
 обмеження доступу у навчальні аудиторії сторонніх осіб;
 виконання робіт з обслуговування комп’ютерної, друкарсько-копіювальної, відео проекційної техніки у підрозділах університету;
 проведення ремонтних та профілактичних робіт комп’ютерної, друкарсько-копіювальної, відео проекційної техніки.
 налагодження та технічне обслуговування локальної мережі;
 розробка різних інструктивних матеріалів користування компьютерними системами;
 контроль за виконанням вимог пожежної безпеки та санітарно-гігієнічних норм у навчальних комп'ютерних аудиторіях.
Інформаційне забезпечення:
 е-портфоліо;
 електронний репозитарій;
 електронні видання;
 наукові доробки магістрантів;
 наукові конференціі та семінари;
 інформаційні ресурси, що використовуються у процесі дистанційного навчання;
 електронна бібліотека;
 електронне навчання, створення дистанційних курсів;
 програмно-методичне середовище.
Навчально-наукове забеспечення:
 проектування, побудова, управління й підтримка інформаційної мережі університету (програмна частина);
 розробка навчально-методичного забезпечення;
 впровадження інформаційних технологій в освітнє середовище;
 створення дистанційних курсів;
 ресурси бібліотеки, репозиторії, Wiki-ресурси;
 нормативні документи;
 положення та накази;1
 робочі програми дисциплін;
 електронний журнал успішності студентів

Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка


Київський університет ім. Б. Грінченка має потужне освітнє та інформаційне середовище. На сайті університету представлена вся необхідна інформація для абітурієнтів, студентів, педагогів, науковців, адміністрації. Також в університеті є ресурси, а саме електронне середовище, яке включає в себе
Ресурси та сервіси Київського Університету імені Бориса Грінченка
Під час практики зроблен моніторинг та оцінка ІОС Університету. Дані представлені в презентації за посиланням:
МОНІТОРІНГ

Гугл календар

Було розроблено Гугл- календар для співробітників, керівників календар

Семінар

Під час практики розроблена та проведена мотиваційно-пізнавальна лекція для співробітників з використання ІКТ в освіті:
План проведення
1. Перегляд мотиваційного відео "Змішане навчання, як воно виглядає"
2. Модуль "Людина і інформаційний простір", інтегрований курс "Людинознавство" Лекція 1
3. Аналіз інфоргафіки "Портрет ІТ-спеціаліста — 2018". Цього року в Україні тестування пройшли 8638 осіб, працюючих в сфері ІТ. Інфографіка дуже корисний ресурс, коли необхідно візуалізувати інформацію.

Методичні рекомендації


Технічна складова (ресурси)

  1. Забезпечити підрозділи Університету якісною систе]мою електромереж для посиленого навантаження, та системою захисту від перебоїв енергії та вірусних атак.
  2. Технічне забезпечення комп’ютерних класів зараз на належному рівні, але кількість студентів зростає і програмне забезпечення спеціальних дисциплін потребує розширення.
  3. Інтернет повинен бути швидким та в усіх аудиторіях.
  4. Контроль відвідування студентів не лише викладачем, а й мережею при введені особистого паролю.
  5. Забезпечення навчального процесу новітніми гаджетами (не тільки компютерами, а й смарт дошками, 3D принтерами, тощо.


ІКТ компетентність, розвиток компетентності засобами ІКТ

  1. Підвищення кваліфікації випускників.
  2. Щомісячні курси для викладачів для того, щоб вони були в тренді новинок та взмозі планувати підвищення кваліфікації.
  3. Аналізувати досвід колег з інших країн. Спілкування, спільна робота, спільне навчання.
  4. Брати участь у конкурсах, грантах для отримання можливості стажуватись за кордоном.
  5. Проведення витренінгів для студентів та викладачів, з використування внутрішнього е-середовища.
  6. Проведення онлайн вебінарів (прямі трансляції Hongauts on Air, які дозволяють студентам навчатись дома, одна із форм дистанційного навчання, а викладачам мати миттєвий зворотній зв'язок).


Організаційні і фінансові питання

  1. Зосередження уваги адміністрації на розвитку ІКТ інфраструктури, а саме фінансова підтримка і забезпечення, і підвищення заробітної плати з ростом ІКТ компетенції викладача.
  2. Створення робочого компьютерного місця викладача, який займається освоєнням ІКТ у ЗВО.


Інформаційно-освітнє середовище КУБГ- це плюси та мінуси:

46.jpg
плюси мінуси
робоча дистанційна платформа навчання та он-лайн розклад недостатня кількість програмного забезпечення зі спеціалізованих дисциплін (дизайнерські, мульти медійні, звукові програми)
організація взаємодії (корпоративна пошта, хмара, онлайнконференції, підтримка, тощо) є потреба в консультантах з ІКТ (онлайн навчання, курси та вебінари з ІКТ)
наявність сервера інституту, Wi-Fi, адміністраторів недостатнє ознайомлення всіх викладачів з електронними ресурсами Університету та з важливістю їх використання


Нагальні потреби підвищення впровадження ІКТ в Університеті імені Бориса Грінченка
Грантове фінансування партнерських програм.
Підбір необхідних програм, для забезпечення виконання поставлених цілей освітнього процесу.
Моніторинг відповідності забезпечення комп’ютерних програм і навчальних планів.
Органічне підвищення кваліфікації викладачів, навчання кадрів.
Розробка дієвих методик використання ІКТ в освіті.