Ґуз

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.

Сучасні словники

ҐУДЗ, а, чол., діал.

Вузол на мотузку, шнурку, нитці. — Як я тобі зав'яжу ґудз, то ти його не розв'яжеш (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 44).


Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 189.


Ілюстрації

Я1.jpg

Використані джерела

[1]