Відмінності між версіями «Ґоґози»
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9573469 850bae97.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 20:38, 2 грудня 2014
Ґоґози, мн. Плоды растенія ґоґозник. Лв. 102.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Гогози, – ів, мн. Рослина і ягода – брусниця. Знаходив [Іван] ожини, гогози, пив воду з потоків і тим живився (Михайло Коцюбинський II, 1955, 332).
Ґоґо́зи - Брусниця звичайна; народна назва — борина, боровина, борівка (від пол. borówka), брослина, бруслина, бруслинчик, брусниця; хворостя́нка (форостінки); у гуцулів: ґоґо́дза, ґоґо́зи, ґоґо́ци, ґоґо́цки від рум. coácăză (порічка).
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 350.;
2.Словник української мови: в 11 томах. — Т. 2, 1971. — С. 101.;
3.Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 448 (ґаґацки, ґоґоци); Т. 6. — С. 169 (хворостянка, форостінки).
