Відмінності між версіями «Ґирувати»
199 (обговорення • внесок) |
199 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ґирувати. '''См. '''Ґерувати. ''' | + | ''''''Ґирувати. '''См. '''Ґерувати. ''' |
| − | [[Категорія:Ґи]] | + | [[Категорія:Ґи]]''' |
| − | + | * Сучасні словники | |
| + | * Ілюстарції | ||
| + | * Це цікаво! | ||
| − | + | '' 'Ґирувати,'''-рую,-єш, гл. роздумувати, міркувати. | |
| + | Дивитися також: | ||
| + | [[Ґирую]] | ||
| + | [[Ґируєш]] | ||
| + | |||
| + | == СУЧАСНІ СЛОВНИКИ == | ||
| + | |||
| + | Ґирувати,-рую,-єш, гл. | ||
| + | |||
| + | 1) Правити возом, кіньми. МНЖ. 181. | ||
| + | 2) Направляти віз, катя його задом' вперед', тримаючись за голоблі. | ||
| + | 3) направляє. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). | ||
| + | 4) Зривати, стягати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґірує. Гріб. 376. | ||
| + | 5) Запитувати (про цѣнѣ). Що це ВІН ґерує? Дорого ґерує за вола. МНЖ. 181. | ||
| + | |||
| + | ГАРУВАТИ 1, ГЕРУВАТИ і ГИРУВАТИ, ую, уєш, недок., заст. | ||
| − | |||
1. неперех. Важко, без відпочинку працювати. [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж йому очі з голови лізли, мучився, терпів (Іван Франко, IX, 1952, 139); Днем і ніччю гарував, а складав крейцар до крейцарика, щоби раз із бідою розв'язатися (Степан Ковалів, Тв., 1958, 103). | 1. неперех. Важко, без відпочинку працювати. [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж йому очі з голови лізли, мучився, терпів (Іван Франко, IX, 1952, 139); Днем і ніччю гарував, а складав крейцар до крейцарика, щоби раз із бідою розв'язатися (Степан Ковалів, Тв., 1958, 103). | ||
2. перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). Що це він герує? Дорого герує за вола (Словник Грінченка); Якщо не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів пять, ну хоть і десять, то вже давайте (Словник Грінченка). | 2. перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). Що це він герує? Дорого герує за вола (Словник Грінченка); Якщо не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів пять, ну хоть і десять, то вже давайте (Словник Грінченка). | ||
3. неперех. Прямувати. Гируємо аж у саму столицю Петербург (Тарас Шевченко, VI, 1957, 82). | 3. неперех. Прямувати. Гируємо аж у саму столицю Петербург (Тарас Шевченко, VI, 1957, 82). | ||
4. перех. Стягувати, здирати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з плеч гирує (Євген Гребінка, I, 1957, 60). | 4. перех. Стягувати, здирати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з плеч гирує (Євген Гребінка, I, 1957, 60). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.]] | ||
| + | |||
| + | ГАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех., заст. Робити пази; пазувати. | ||
| + | |||
| + | [[Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.]] | ||
I ґерува́ти і ґирува́ти, -у́ю, -у́єш, недок., заст. | I ґерува́ти і ґирува́ти, -у́ю, -у́єш, недок., заст. | ||
| Рядок 19: | Рядок 42: | ||
II -у́ю, -у́єш, недок., перех., заст. | II -у́ю, -у́єш, недок., перех., заст. | ||
Робити пази; пазувати. | Робити пази; пазувати. | ||
| + | |||
| + | == Ілюстації == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Moratti7.jpg|Опис1 | ||
| + | Файл:Images.jpg|Опис2 | ||
| + | Файл:Images_(1).jpg|Опис3 | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
| + | == <h3><center>Це цікаво знати!</center></h3> | ||
| + | <hr> == | ||
| + | |||
| + | '''[http://hrinchenko.com/]''' - Матеріал із [Словарь украинского языка / Словник української мови | ||
| + | Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО] | ||
Версія за 19:05, 25 листопада 2013
'Ґирувати. См. Ґерувати. '
- Сучасні словники
- Ілюстарції
- Це цікаво!
'Ґирувати,'-рую,-єш, гл. роздумувати, міркувати. Дивитися також: Ґирую Ґируєш
СУЧАСНІ СЛОВНИКИ
Ґирувати,-рую,-єш, гл.
1) Правити возом, кіньми. МНЖ. 181. 2) Направляти віз, катя його задом' вперед', тримаючись за голоблі. 3) направляє. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Зривати, стягати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґірує. Гріб. 376. 5) Запитувати (про цѣнѣ). Що це ВІН ґерує? Дорого ґерує за вола. МНЖ. 181.
ГАРУВАТИ 1, ГЕРУВАТИ і ГИРУВАТИ, ую, уєш, недок., заст.
1. неперех. Важко, без відпочинку працювати. [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж йому очі з голови лізли, мучився, терпів (Іван Франко, IX, 1952, 139); Днем і ніччю гарував, а складав крейцар до крейцарика, щоби раз із бідою розв'язатися (Степан Ковалів, Тв., 1958, 103). 2. перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). Що це він герує? Дорого герує за вола (Словник Грінченка); Якщо не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів пять, ну хоть і десять, то вже давайте (Словник Грінченка). 3. неперех. Прямувати. Гируємо аж у саму столицю Петербург (Тарас Шевченко, VI, 1957, 82). 4. перех. Стягувати, здирати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з плеч гирує (Євген Гребінка, I, 1957, 60).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.
ГАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех., заст. Робити пази; пазувати.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.
I ґерува́ти і ґирува́ти, -у́ю, -у́єш, недок., заст. 1) неперех. Важко, без відпочинку працювати. 2) перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). 3) неперех. Прямувати. 4) перех. Стягувати, здирати. II -у́ю, -у́єш, недок., перех., заст. Робити пази; пазувати.
Ілюстації
Опис1
Опис2
Опис3
.jpg)
Це цікаво знати!
==
[1] - Матеріал із [Словарь украинского языка / Словник української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО]
