Відмінності між версіями «Ґзунс»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глузд2.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глузд2.jpg]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глузд3.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глузд3.jpg]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глузд4.jpg]] |
|} | |} | ||
Версія за 19:02, 30 листопада 2019
Ґзунс, -су, м. = Глузд. Вона хоче роботу робить, та хазяйки з неї не буде, бо, ґзунсу нема.
(Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 349.)
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ґзунс -у, ч., діал. Глузд. ГЛУЗД, у, ч., розм.
1. Те саме, що ро́зум. [Уляна:] Цур йому з його багатством, коли в нього глузду нема (Кв.-Осн., Вибр., 1937, 392); Я перебрав усі плани, які тільки може придумати людський глузд (Мик., II, 1957, 54).
◊ Глузд за ро́зум заверну́в — про стан людини, коли вона не може нормально мислити або діяти. Чи ви од чаду, чи з похмілля? Чи чорт за душу удряпнув? Чи напились дурного зілля, Чи глузд за розум завернув? (Котл., І, 1952, 185); 3 глу́зду з’ї́хати (скрути́тися, зсу́нутися); Глу́зду ріши́тися — втратити розум, стати божевільним. Настрій у мене препоганющий. Чи люди подуріли, чи, може, я з глузду з’їхав (Кол., На фронті.., 1959, 96); Вже ніхто із глузду не скрутився, І досі не чутно, щоб хто на трьох жінках В тім царстві оженився (Гл., Вибр., 1957, 61); — Немає в мене більше дочки, як Явдоха! А вона ще не зсунулася з глузду, щоб проти батька іти! (Мирний, V, 1955, 197); — Уже ж або обпоїла, або підкурила чимсь. А тільки він [чоловік] з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дн. Чайка, Тв., 1960, 78).
2. Розумний зміст чого-небудь; рація, смисл. [Анна:] Скажіть, навіщо втікати нам тепер? Який в тім глузд? (Л. Укр., III, 1952, 394); Стаття В. Засулич — такий набір курйозів, з точки зору логіки і азбуки марксизму, що у читача, природно, може з’явитися думка, невже ж нема якогось іншого глузду в цьому безглузді? (Ленін, 19, 1950, 361); Тепер війна вже не здавалась йому, як під румунськими дотами, незрозумілим страховиськом, що в ньому важко було добрати глузду (Гончар, І, 1954, 377).
◊ Здоро́вий глузд — тверезе розуміння речей; розсудливість. Боляче змагалися розум і честолюбство. Переміг здоровий глузд: Йосиф Завадка остаточно вирішив забрати сина з гімназії (Вільде, Сестри.., 1958, 120); Йшли роки. Здоровий глузд і логіка підказували [Вікторові], що пора вже обзавестися сім’єю, а серце не приймало нікого (Руд., Вітер.., 1958, 154).
Ілюстрації
|
|
|
|
