Відмінності між версіями «Ґедзел»
(Створена сторінка: '''Ґедзел, -зла и ґедзель, -зля, '''''м. '''''= Ґедз. '''Рудан. І. 160. Ном. № 3389. Категорія:Ґе) |
Ann (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ґедзел, -зла и ґедзель, -зля, '''''м. '''''= Ґедз. '''Рудан. І. 160. Ном. № 3389. | '''Ґедзел, -зла и ґедзель, -зля, '''''м. '''''= Ґедз. '''Рудан. І. 160. Ном. № 3389. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''ҐЕДЗЬ''', я, '''ҐЕДЗ''', а, чол. Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Задерихвіст почав і справді ґедзкатись: пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Скотину нападе ґедзь, корови біжать у жито одганяти злу муху (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 134); Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі Шалапута ґедзя (Олесь Донченко, VI, 1957, 256); * У порівняннях. Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули, лопотіли й дзижчали, як ґедзі (Олесь Донченко, IV, 1957, 71); — Лізеш з уловом, як ґедзь до коняки, — роздратовано відмахнувся Причепа (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 142). | ||
| + | |||
| + | '''Ґедзь''' (ґедз) напав (укусив і т. ін.) на кого, кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть .. І, знай, черка писульки до Миколи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 138); Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Юрій Яновський, II, 1958, 267); Ґедзя (ґедза) кинути, рідко — те саме, що Ґедзика кинути (див. ґедзик). — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний, III, 1954, 229). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 46. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:2784pos.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Габзувати.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Паплюжити.jpg|x200px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]] | ||
[[Категорія:Ґе]] | [[Категорія:Ґе]] | ||
Версія за 16:41, 22 листопада 2013
Ґедзел, -зла и ґедзель, -зля, м. = Ґедз. Рудан. І. 160. Ном. № 3389.
Сучасні словники
ҐЕДЗЬ, я, ҐЕДЗ, а, чол. Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Задерихвіст почав і справді ґедзкатись: пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Скотину нападе ґедзь, корови біжать у жито одганяти злу муху (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 134); Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі Шалапута ґедзя (Олесь Донченко, VI, 1957, 256); * У порівняннях. Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули, лопотіли й дзижчали, як ґедзі (Олесь Донченко, IV, 1957, 71); — Лізеш з уловом, як ґедзь до коняки, — роздратовано відмахнувся Причепа (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 142).
Ґедзь (ґедз) напав (укусив і т. ін.) на кого, кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть .. І, знай, черка писульки до Миколи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 138); Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Юрій Яновський, II, 1958, 267); Ґедзя (ґедза) кинути, рідко — те саме, що Ґедзика кинути (див. ґедзик). — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний, III, 1954, 229). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 46.
Ілюстрації
|
|
|
