Відмінності між версіями «Ґвалтівне»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ann (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
Ann (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:нас.jpeg|x200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:нас.jpeg|x200px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:нас1.jpeg|x200px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:нас1.jpeg|x200px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:нас2. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:нас2.jpeg|x200px]] |
Версія за 16:25, 22 листопада 2013
Ґвалтівне, ґвалтовне, ґвалтовно, нар. 1) Шумно, крикливо. Чорти об радились і ґвалтовно гомоніли. Стор. МПр. 43. 2) Насильственно. Мет. 373. ґвалтовне одібрать. Морд. Пл. 64.
Сучасні словники
ҐВАЛТОВНО, ҐВАЛТОВНЕ, присл., розм., рідко.
1. З спльним криком, галасом. Чорти об чімсь радились і ґвалтовно гомоніли, часто згадуючи ляхів і козаків (Олекса Стороженко, I, 1957, 355).
2. Застосовуючи силу; насильно. — То повинен ти, — кажуть, — Семене, тому голому козакові спосіб дать, щоб він у того проклятущого оконома [економа] свою сорочку й штани ґвалтовне одібрав (Данило Мордовець, I, 1958, 137).
3. Дуже швидко, негайно. — Мушу поспішати, і то ґвалтовно (Петро Панч, III, 1956, 97). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 43.
Ілюстрації
|
|
|
