Ґвалтувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шумѣть, кричать. Ґвалтують, сказано, навспряжки цокотухи (жінки). Греб; 379. Чого (собаки) так ґвалтують? Стор. МПр. 112. Той чоловік став ґвалтувати. Драг. 184. 2) Производить насиліе, насиловать. 3) Производить тревогу, звать на помощь.

Сучасні словники

1. перех. і без додатка. Змушувати силою до статевого акту. Але тепер, коли один вночі Нахабний, лютий кат панує І матір і дочку ґвалтує, Хай струни сплять, живуть мечі! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 276); Стріляють, мордують, ґвалтують... Дарма! Народ не підкориться лютому ігу (Микола Бажан, Роки, 1957, 249). 2. неперех. Кричати, галасувати. — Чого ти прибігла в пасіку ґвалтувати? Що там трапилось? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 67); Не дуже то ґвалтуйте, щоб не вчули (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 171); [Професор (підходить):] Е, тихше, товариші, не можна ж так ґвалтувати! (Іван Кочерга, II, 1956, 57). 3. неперех. Шалено, несамовито гавкати; валувати. Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи і люто ґвалтують собаки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 225); Собаки ґвалтують всю ніч по селу (Іван Нехода, Повість.., 1952, 20). 4. перех. Виводити з стану спокою; будоражити. — Ну, то чого ж кричати, чого людей ґвалтувати? — сердито казала княгиня (Степан Васильченко, II, 1959, 62); Немов дика орда наступала на город і ґвалтувала тишу стуком копит об камінь, скрипом арб і риком худоби (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); — Хто б же, дитино моя, пішов серед ночі людей ґвалтувати? (Любов Яновська, I, 1959, 395); // Дратувати (собак). [Півень:] Ото, каже [Коржиха], дав їм два пуди, дай іще два, — нехай буде п'ять, та йдіть собі з богом, не ґвалтуйте собак попід вікнами (Іван Микитенко, I, 1957, 38). 5. неперех. Бити на сполох. Москалі барабанили-сурмили, дзвони ґвалтували, вили, люди кричали — пожар, пожар! (Панас Мирний, I, 1954, 69). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 43.


Ілюстрації