Ґардувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґардувати, -дую, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. Канев. у. -у́ю, -у́єш, недок., зах. Вартувати; сторожити Уночі Юлдаш Ґардував з батьком байський табун.