Ґара

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ґара, -ри, ж. 1) Пазъ, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досокъ (напр. въ столбѣ забора), притесанныхъ брусьевъ и пр. Лохв. у. См. еще навій. Константиногр. у. 2) Повозка съ ящикомъ для возки земли, песку. Кіев. у.


1) Ресорна повозка. Синоніми: грабарка, каламажка (Російсько-український словник) 2) ҐАРА, и, жін., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі; паз.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 28.